Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990/47/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2024. Зареєстровано: 22.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2024.
Дата набрання законної сили: 21.02.2024
Номер судового провадження: П/990/47/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		21 лютого 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №990/47/24
		адміністративне провадження №П/990/47/24
		 
		Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Хохуляка В.В., суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М., Дашутіна І.В., Пасічник С.С., 
		 
		перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині, зобов`язання вчинити дії, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		19 лютого 2024 року до Верховного Суду як до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до  Президента України Зеленського Володимира Олександровича, у якій позивач просить:
		 
		визнати протиправним і нечинним Указ Президента України від 23 грудня 2023 року № 851/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 грудня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію пункту 13 Додатку 1 щодо ОСОБА_1 ;
		 
		зобов`язати виключити пункт 13 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 грудня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо ОСОБА_1 .
		 
		Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		 
		Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
		 
		Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
		 
		Позивач зазначив у позовній заяві таку інформацію щодо себе: прізвище, ім`я, персональний номер, а також номер паспорта громадянина Латвійської Республіки. 
		 
		Водночас, у позові не зазначено місце проживання чи перебування позивача, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, а також відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету.
		 
		Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		 
		Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
		 
		З огляду на те, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання такого позову становить 2422,40 грн.
		 
		Судом з`ясовано, що до позовної заяви додано платіжну інструкцію №436 від 19 лютого 2024 року про сплату 1211,20грн. 
		 
		При цьому, як вбачається з платіжного документу, платником зазначено ТОВ «ЗОТІК». 
		 
		Указану платіжну інструкцію суд не може вважати належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 , з огляду на таке.
		 
		За правилами статті 2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		 
		Особлива правова природа судового збору як різновиду авансових платежів й грошових зобов`язань та його значення в судовому процесі вимагають від суду на стадії прийняття документу про його сплату визначення належності такого платежу, в тому числі встановлення належного платника такого збору. Аналіз змісту й системного взаємозв`язку норм КАС України, Закону України «Про судовий збір» і Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, вказують, що розуміння належного платника судового збору пов`язується із учасником справи (стороною у справі, третьою особою), зокрема, із суб`єктом, який має право звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. 
		 
		Суд указує, що судовий збір за подання до Верховного Суду заяв, скарг, за видачу документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
		 
		Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
		Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
		Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
		Код банку отримувача - 899998
		Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
		Код класифікації доходів бюджету - 22030102
		Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір. 
		 
		Ураховуючи викладене, додана до позовної заяви платіжна інструкція №436 від 19 лютого 2024 року про сплату ТОВ «ЗОТІК» суми 1211,20грн. не може вважатися належним доказом сплати судового збору у цій справі. 
		 
		Отже, ОСОБА_2 слід привести позовну заяву у відповідність з процесуальним законодавством, а саме: подати позовну заяву, яка відповідає за змістом положенням частини п`ятої статті 160 КАС України, надати належний документ про сплату судового збору у розмірі 2422,40грн.
		 
		Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 
		 
		Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Щодо направлення та вручення копії судового рішення, колегія суддів зазначає таке.
		 
		Відповідно до положення частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
		 
		Так, положення статті 130 КАС України регулюють порядок виклику (повідомлення) відповідача, третіх осіб, свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме.
		 
		Своєю чергою, зазначені положення не врегульовують порядок виклику (повідомлення) учасника справи у разі, якщо позивач не зазначив у позовній заяві адресу місця проживання та будь-яких інших засобів зв`язку, якими було б можливо повідомити останньому про стан розгляду справи.
		 
		Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, в тому числі шляхом зазначення у процесуальних документах адреси місця проживання та засобів зв`язку для належного вручення судових викликів та рішень.
		 
		Необхідно також урахувати, що у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов`язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
		У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		 
		При цьому, можливість застосування аналогії у процесуальному праві неодноразово підтверджувалась практикою Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15, від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к, від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14, від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12, від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц.
		 
		У контексті наведеного, з метою належного повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху Верховний Суд зазначає про необхідність застосувати у цій ситуації аналогію закону на підставі частини шостої статті 7 КАС України.
		 
		Застосовуючи аналогію процесу, та ураховуючи, що позивач не зазначив жодних засобів зв`язку, якими було б можливо повідомити його про постановлення цієї ухвали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повідомлення позивача про залишення позовної заявим без руху у порядку статті 130 КАС України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. 
		 
		Відповідно, строк для усунення недоліків позовної заяви слід обчислювати з дня розміщення зазначеного оголошення.
		 
		Керуючись статтями 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
		 
		Надати позивачу десятиденний строк з дня розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. 
		 
		--------------------
		 
		--------------------
		 
		--------------------
		 
		-------------------- 
		 
		-------------------- 
		В.В. Хохуляк
		І.А. Васильєва
		М.М. Гімон
		І.В. Дашутін
		С.С. Пасічник
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...