Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 740/3306/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2024.
Дата набрання законної сили: 15.02.2024
Номер судового провадження: 51-4746км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020270180000618

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 лютого 2024 року
		м. Київ
		справа № 740/3306/20 
		провадження № 51-4746 км 23
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                    ОСОБА_1 ,
		суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                   ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                                                         № 12020270180000618, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки                       м. Харкова, жительки АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15,                 ч. 2 ст. 185 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2021 року ОСОБА_6 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею зазначених кримінальних правопорушень.
		Зазначеним вироком також виправдано ОСОБА_7 , судові рішення щодо якої в касаційному порядку не оскаржуються.
		Вироком Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2021 року відносно ОСОБА_6 в частині виправдання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та покладено виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. У решті вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_6 залишено без змін.
		За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку апеляційного суду, ОСОБА_6 визнана винуватою та засуджена за те, що 18 січня 2021 року о 10:54 год, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу магазину за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись вільним доступом до вітрини магазину, впевнившись, що її дії непомітні для сторонніх осіб, повторно вчинила дії, спрямовані на таємне викрадення товарів на загальну суму 568,67 грн, проте була зупинена працівниками служби охорони магазину, тобто виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але не закінчила його з причин, які не залежали від її волі.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор просить змінити вирок апеляційного суду в зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування своїх вимог вказує, що апеляційний суд визнавши ОСОБА_6 винуватою лише за одним епізодом закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, неправильно кваліфікував її дії за ч. 2                    ст. 185 КК України, оскільки в них відсутня кваліфікуюча ознака - повторність. Тому прокурор просить перекваліфікувати дії ОСОБА_6 на ч. 2 ст. 15, ч. 1                     ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк                     1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнивши від його відбування з іспитовим строком 1 рік. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор, яка брала участь в суді касаційної інстанції підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити. 
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому їй кримінальному  правопорушенні та доведеність обвинувачення, в касаційній скарзі не оспорюються.
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ст. 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. У вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
		Прокурор у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при визнанні ОСОБА_6 винуватою за одним епізодом закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна та кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, посилаючись на необхідність їх перекваліфікації на ч. 1 ст. 185 КК України в зв`язку з відсутністю кваліфікуючої ознаки - повторність. 
		За результатом перевірки матеріалів кримінального провадження, такі доводи касаційної скарги прокурора колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного. 
		Відповідно до Примітки до ст. 185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
		Як убачається зі справи та вироку апеляційного суду, з усього об`єму пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, вказаним судом визнано її винуватою лише за епізодом закінченого замаху на таємне викрадення майна від 18 січня 2021 року. 
		На час скоєння вказаного епізоду таємного викрадення майна, у ОСОБА_6 інших судимостей за вчинення будь-який із злочинів, передбачених статтями 185, 186 та 189-191 або статтями 187, 262 КК України, не було. 
		Тому, ухвалюючи свій вирок, апеляційний суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, кваліфікуючи дії засудженої за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака «повторність». 
		В зв`язку з зазначеним, вирок апеляційного суду підлягає зміні на підставі п. 2                  ч. 1 ст. 438 КПК України. При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу ОСОБА_6 , колегія суддів призначає останній покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі, в межах строку, встановленого санкцією інкримінованої статті та на підставі ст. 75 КК України, звільняє засуджену від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком, з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України. Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України та буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
		Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК України,  Суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, задовольнити.
		 
		Вирок Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 змінити. 
		 
		Перекваліфікувати дії ОСОБА_6 на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. 
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на неї судом обов`язки.
		 
		Згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		В решті вирок апеляційного суду залишити без зміни. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.      
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                             ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...