Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/4933/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2024. Зареєстровано: 22.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/337/121/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000001371

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		21.02.2024 
		ЄУН № 337/4933/23
		Провадження № 1-кп/337/121/2024
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 лютого 2024 року колегія судів Хортицького районного суду міста Запоріжжя
		у складі головуючого судді ОСОБА_1 
		членів колегії: суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретаря ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000001371 від 21.08.2023 року за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Узбекистан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта повна середня, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України
		встановила :
		11.11.2022 року громадянин України ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Сімферополь АР Крим, діючи умисно, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, шляхом добровільного підписання контракту та вступу до 810 окремої гвардійської ордена Жукова бригади морської піхоти військово-морського флоту Російської Федерації, з метою подальшої безпосередньої участі у бойових діях проти зведених підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії та Національної поліції України, які здійснювали захист суверенної території України від переважаючих сил збройних формувань держави-агресора.
		Реалізувавши свій злочинний умисел та ставши учасником збройних сил РФ, ОСОБА_6 був призначений військовим керівництвом на посаду стрільця 3 батальйону 2 взводу 2 роти 810 бригади (в/ч НОМЕР_1 ), у зв`язку з чим отримав військову форму, особисту вогнепальну стрілецьку зброю - АК-74 та боєкомплект до нього.
		З 04.08.2023 року по 06.08.2023 року ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованих територіях поблизу АДРЕСА_2 , діючи умисно, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, та на виконання наказу військового керівництва збройного формування - 810 бригади морської піхоти збройних сил РФ (в/ч НОМЕР_1 ), перебуваючи в районі прямих бойових дій та здійснюючи оборону рубежів з метою утримання тимчасово окупованих територій Запорізької області, озброєний належним йому автоматом АК-74, та боєприпасами до нього, в лісосмузі біля АДРЕСА_2 , прийняв безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів сил оборони України, які здійснювали визволення населеного пункту від окупації Російської Федерації.
		06.08.2023 року в результаті бойового зіткнення поблизу АДРЕСА_2 , підрозділ, у складі якого ОСОБА_6 приймав участь у бойових діях, зазнав значних втрат в особовому складі, а він був виявлений військовослужбовцями Збройних Сил України, взятий в полон.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину визнав. Суду пояснив, що визнає фактичні обставини вказані у обвинувальному акті. Так, 11.11.2022 року він у Криму за місцем розташування військової частини НОМЕР_1 підписав контракт на посаду стрільця 810 бригади Російської Федерації, і став там служити. Йому видали військову форму і автомат АК-74. Начальство його повідомило, що поїде до Херсонської області для встановлення і налагодження засобів зв`язку, казало що він буде служити на насосній станції. 22.11.2022 року його привезли до м. Херсон, і був там до 04.08.2023 року. Потім у машинах перевезли до Запорізької області, відібрали документи, військовий жетон і поставили задачу утримувати оборону. Рано вранці вийшли на позицію, там відбувався бій, ОСОБА_6 отримав контузію і вночі пішов з позиції, а вдень 06.08.2023 року здався військовим ЗСУ. Крім визнання обвинуваченим своєї провини, його винуватість підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом безпосередньо у судовому засіданні.
		Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_8 від 30.08.2023 року, які зафіксовані відповідним протоколом і за допомогою цифрової відеокамери, та відтвореного у судовому засіданні в порядку ч.11 ст.615 КПК України, свідок пояснив, що він являється військовослужбовцем ЗСУ. ОСОБА_6 йому відомий як полонений, якого вони 6 серпня 2023 року, близько обіду, взяли в полон з правої сторони с. Роботине в лісосмузі. Він здався сам в полон. Була підготовка до штурму, почали просуватися і побачили як військовослужбовець РФ без зброї та бронежилету виходить на них, його взяли в полон і передали далі для відпрацювання.
		Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_10 від 30.08.2023 року, які зафіксовані відповідним протоколом і за допомогою цифрової відеокамери, та відтвореного у судовому засіданні в порядку ч.11 ст.615 КПК України, свідок пояснив, що він являється військовослужбовцем ЗСУ. 06 серпня був бойовий вихід, пересувалися по лісосмузі у с. Роботине та натрапили на полоненого, який сам здався в полон. Людина з білою ганчіркою вийшла назустріч, це був ОСОБА_6 , поклали його на землю.
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2023 року, свідок ОСОБА_10  серед пред`явлених йому на світлинах чоловічих облич, впізнав на світлинах ОСОБА_6 , як чоловіка, якого він разом з побратимами 06.08.2023 року брав в полон в районі с. Роботине Запорізької області.
		Під час слідчої дії здійснювалась безперервна відеофіксація, яка записана на DVD-R диск, який був долучений до протоколу, як додаток, та був відтворений і досліджений судом в ході судового розгляду.
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2023 року, свідок  ОСОБА_8  серед пред`явлених йому на 4 світлинах чоловічих облич, впізнав на світлинах ОСОБА_6 , як чоловіка, якого він 06.08.2023 року брав в полон в районі с. Роботине Запорізької області.
		Під час слідчої дії здійснювалась безперервна відеофіксація, яка записана на DVD-R диск, який був долучений до протоколу, як додаток, та був відтворений і досліджений судом в ході судового розгляду.
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.08.2023 року, свідок ОСОБА_12  серед пред`явлених йому на 4 світлинах чоловічих облич, впізнав на ОСОБА_6 , як чоловіка, який станом на серпень 2023 працює в 1 відділенні 2 взводі 2 роті 3 батальйоні 810 окрема бригада морської піхоти вмф Росії (в/ч НОМЕР_1 ), на посаді стрілець.
		Під час слідчої дії здійснювалась безперервна відеофіксація, яка записана на DVD-R диск, який був долучений до протоколу, як додаток, та був відтворений і досліджений судом в ході судового розгляду.
		У судовому засіданні досліджені письмові докази.
		Відповідно до інформації, яка містяться у листі начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку від 29.08.2023 року за №101/7401, після взяття в полон 06.08.2023 року військовослужбовця ОСОБА_6 , разом з ним були передані копія «контракт о прохождении военной службы заключен между рядовым ОСОБА_6 и министерством обороны российской федерации», камуфляжний кітель, камуфляжні штани, берці.
		Згідно з протоколом огляду від 29.08.2023 року, проведено огляд речей, які належать громадянину ОСОБА_6 , в результаті якого встановлено, предмети, ззовні схожі на військову камуфляжну форму збройних сил Російської Федерації, а саме: предмет болотно-зеленого кольору, ззовні схожий на військові штани, з нашитими кишенями та ґудзиками зі слідами використання, та предмет болотно-зеленого кольору, ззовні схожий на військовий кітель із кишенями та ґудзиками, також предмет чорного кольору ззовні схожий на військові берці зі шнурками.
		Згідно з протоколом огляду від 29.08.2023 року - документу під назвою: «контракт о проходжении военной службы в вооруженных силах Российской Федерации », встановлено що контракт укладено між ОСОБА_6  і мовою оригінала: « от имени Росийской Федерации министерством  АДРЕСА_3 в лице начальника пункта отбора на военную службу по контракту», зі вказівкою у документі, що ОСОБА_6  добровільно дає зобов`язання проходити військову службу по контракту та брати участь у бойових діях.   
		Відповідно до протоколу огляду від 30.08.2023 року, об`єктом огляду є інформація, розміщена у Всесвітній мережі Інтернет відносно «810 бригади морской пехоты». За результатами пошуку інформації в мережі Інтернет було здійснено перехід на сторінку з заголовком «810-я отдельная гвардейская бригада морской пехоты», на якій опубліковано відомості про роки на службі бригади, приналежність, про війни/битви, структуру, озброєння тощо. Оглянуто сторінку з заголовком: «как в Крыму возрождают» 810-ю бригаду ЧФ после потерь на войне».
		Відповідно до протоколу огляду від 05.09.2023 року, предметом огляду є фото-копія паспорта громадянина України, на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія: НОМЕР_4 , номер: НОМЕР_5 . В ході огляду ОСОБА_6 пояснив, що фото-копії документа є дійсно фотознімками його паспорта, який має серію «ЕЕ», номер « НОМЕР_5 », оригінал паспорта на теперішній час знаходиться за адресою де він проживає, а саме: АДРЕСА_1 , від громадянства України не відмовлявся, будь-які документи з цього приводу до відповідних органів не подавав.
		Відповідно до протоколу огляду від 31.08.2023 року, об`єктом огляду є інформація, розміщена у мережі Інтернет, що стосується дійсності громадянства України у ОСОБА_6 . У ході огляду Web-сайтів мережі Інтернет, після введення в полі пошуку «дмс України» виявлено офіційний сайт Державної міграційної служби України за адресою посилання: «https://drasu.gov.ua/», де вказано електронні сервіси сайту, серед яких є сервіс під назвою: «Перевірка недійсних документів». Перевіркою встановлено відсутність даних щодо визнання недійсності паспорту громадянина України ОСОБА_6 . 
		Також у судовому засіданні досліджені долучені до матеріалів кримінального провадження речові докази: фото-копія паспорту громадянина України, який виданий на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_4 , номер: НОМЕР_5 , копія контракту від 11.11.2022 року, який укладений між ОСОБА_6 і міністерством оборони Російської Федерації. 
		Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було. 
		Надані стороною обвинувачення документи: витяги з ЄРДР, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, доручення про проведення досудового розслідування, повідомлення про початок досудового розслідування, постанова про призначення групи прокурорів, постанова про доручення проведення слідчих дій, супровідні листи, тощо - які за своїм змістом не містять ознак доказів, але мають значення для вирішення кримінального провадження, колегія суддів в обґрунтування провини обвинуваченого не покладає, зазначені процесуальні документи засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону.
		Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів вважає, що досліджені докази відповідають вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України, і в повному обсязі доводять вину обвинуваченого за наведених у вироку обставин.
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого, що були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Поясненнями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками,підтверджується факт взяття 06.08.2023 року в полон обвинуваченого ОСОБА_6 біля с. Роботине, де велись безпосередні бойові дії. 
		Протоколом огляду речей ОСОБА_6  від 29.08.2023 року, підтверджується факт екіпіровки останнього у предмети, які ззовні схожі на військову камуфляжну форму збройних сил Російської Федерації.
		Поясненнями свідка ОСОБА_12 , при пред`явленні йому особи для впізнання за фотознімками,підтверджується факт перебування обвинуваченого ОСОБА_6 , як військовослужбовця, на посаді стрільця у збройних силах РФ.
		Текст контракту від 11.11.2022 року, який укладений між ОСОБА_6 і міністерством оборони Російської Федерації, підтверджує факт добровільності дій ОСОБА_6 та його зобов`язання брати участь у бойових діях, у тому числі і за межами Росії. Тим самим ОСОБА_6 перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
		Протокол огляду від 30.08.2023 року, з інформацією про 810 бригаду морської піхоти збройних сил РФ, яка розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, підтверджує факт реальної наявності даного формування, у якому ОСОБА_6 проходив військову службу, входить до складу армії держави-агресора РФ, в складі збройних сил якої веде активні бойові дії проти держави Україна. 
		Протокол огляду від 05.09.2023 року, фото-копії паспорта громадянина України, протокол огляду від 31.08.2023 року офіційного сайту Державної міграційної служби України, підтверджують факт того, що ОСОБА_6 на момент укладення контракту і по даний час, являється громадянином України. 
		Колегія суддів переконана, що ОСОБА_6 будучи громадянином України, безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку РФ, і добровільно за власним волевиявленням, свідомо здійснив перехід на бік ворога.
		Судом не встановлено перебування обвинуваченого під безпосереднім впливом або фізичним примусом, внаслідок якого він не міг керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); або психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави; саме цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода; або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці. Шкала видів заподіяної шкоди відсутня та не доведена суду, але колегія суддів переконлива в тому, що шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		Колегія суддів вважає, що факт добровільного перебування громадянина України у складі армії держави-агресора РФ, на лінії бойового зіткнення з підрозділами Збройних Сил України, вже достатньо для кваліфікації дій за ст. 111 КК України, адже такі дії є нічим іншим, ніж перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, які, вочевидь, завдають значної шкоди як суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, так і обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Суд дії ОСОБА_6 кваліфікує за ч.2 ст.111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		При обранні виду та розміру покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, сукупність наданих суду даних які характеризують обвинуваченого, характер та ступінь його суспільної небезпеки.
		Зокрема суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 , раніше не судимий, не одружений, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має.
		Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		У судових дебатах захисник ОСОБА_7 підкреслив, що ОСОБА_6 повністю визнав провину, надавав правдиві свідчення. Також вважає пом`якшуючими обставинами те, що ОСОБА_6 щиро покаявся, добровільно здався у полон без зброї. Захисник вважає за можливе застосувати положення ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті.
		Оцінюючи наявність чи відсутність обставини, що пом`якшує покарання у вигляді щирого каяття, колегія судів зауважує, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила злочин і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого злочину, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше злочинів. При цьому, поняття «щире каяття» не є тотожним поняттям до визнання вини (визнання особою факту вчинення нею злочину), як про це стверджувала сторона захисту.
		Колегія суддів на своє глибоке переконання вважає, що визнання ОСОБА_6  вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, було вимушеним під тиском вагомих доказів його винуватості, а його поведінка не свідчить про щирий жаль з приводу вчинених дій, їх осуд та будь-яких суттєвих позитивних змін у соціальних орієнтаціях, які знижують ступінь його небезпечності. Обвинувачений на запитання суду пояснив, що має надію на його обмін і не бажає відбувати покарання на території України.
		Посилання захисника ОСОБА_7 , як на пом`якшуючу обставину на те, що ОСОБА_6 добровільно здався у полон без зброї, суд сприймає критично, так як пояснення обвинуваченого, свідків, а також матеріали справи, дають суду підстави вважати, що здача у полон була вимушеною, під тиском відповідних дій ЗСУ і задля врятування свого життя.
		За таких обставин пом`якшуючі покарання обставини у справі, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлені.
		З огляду на вчинення ОСОБА_6  суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
		Колегія суддів вважає, за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції встановленої ч.2 ст. 111 КК України,з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		Таке покарання на переконання колегії суддів буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 , та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався.
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
		За приписами ч.6 ст.4 даного Закону, під час дії воєнного стану в Україні у зв`язку з неможливістю доставлення військовополонених безпосередньо до табору для тримання військовополонених, з метою забезпечення їхнього життя та здоров`я такі особи можуть тимчасово перебувати у дільницях для тримання військовополонених, утворених у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.
		Такі висновки узгоджуються із положеннями ч.2 ст.103 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, згідно з якими будь-який період перебування військовополоненого під вартою в очікуванні суду віднімають від загального строку покарання, призначеного військовополоненому, та беруть до уваги під час винесення вироку
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід відносно ОСОБА_6 під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувався, однак останній був взятий в полон 06.08.2023 року, перебував у дільниці для тримання військовополонених, утвореній в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» в очікуванні суду, тому строк відбування покарання, призначеного ОСОБА_6 за даним вироком, слід рахувати з 06.08.2023 року.
		Цивільний позов не заявлявся. Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, колегія суддів -
		УХВАЛИЛА:
		Визнати винуватим  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_6  відраховувати з 06.08.2023 року.
		Речові докази: фото-копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , серія:  НОМЕР_4 , номер НОМЕР_5  (постанова від 05.09.2023 року); копія контракту від 11.11.2022 року (постанова від 29.08.2023 року), що зберігаються в матеріалах провадження - залишити в матеріалах провадження. 
		Речові докази: камуфляжний кітель, камуфляжні штани, берці, які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері речових доказів УСБУ в Запорізькій області(постанова від 29.08.2023 року) - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		 
		Головуючий суддя :  ОСОБА_1 
		 
		Суддя:  ОСОБА_2 
		 
		Суддя: ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...