Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/3486/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Катування.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2024. Зареєстровано: 22.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2024.
Дата набрання законної сили: 12.06.2024
Результат оскарження 12.06.2024 Апеляційний суд Полтавської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/537/30/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170530000579

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/30/2024 
		Справа № 537/3486/23 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   22.02.2024 року                                 м. Кременчук
		 
		Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 
		за участі:
		секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		законного представника мололітніх потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8  ОСОБА_9 ,
		представника потерпілої ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_10 ,
		представника потерпілого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_11 ,
		обвинуваченого ОСОБА_12 ,
		захисника адвоката ОСОБА_13 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м.Кременчук кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2023 року за № 12023170530000579, за обвинуваченням 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісове Барського району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, не працює, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.127 КК України,
		у с т а н о в и в :
		19.07.2023 року близько 14:00 год. ОСОБА_12 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився за місцем проживання у своєї співмешканки ОСОБА_14 в квартирі АДРЕСА_2 . У житловому приміщенні разом з ОСОБА_12 знаходився батько його співмешканки ОСОБА_6 , з яким він перебував у сімейних та близьких відносинах.В ходівживання алкогольнихнапоїв у ОСОБА_12 раптово виниклинеприязні відносинидо ОСОБА_6 ,й таквиник умиселна заподіянняостанньому тілеснихушкоджень.Реалізуючи свійзлочинний умисел,спрямований назаподіяння тілеснихушкоджень ОСОБА_6 ,усвідомлюючи суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій,передбачаючи суспільно-небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання, ОСОБА_12 ,попередньо озброївшисьпневматичним пістолетом«Umarexxbgкал.4,5мм»,здійснив пострілу правевухо ОСОБА_6 .Таким чином  ОСОБА_12 з прямим умислом заподіяв ОСОБА_6 легке тілесне ушкодження у виді наскрізної рани правої вушної раковини.
		Отже ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, тобто умисно заподіяв ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження.
		 
		20.07.2023 року близько 18:00 год. ОСОБА_12 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_2 . Разом з ним у помешканні знаходилася його співмешканка ОСОБА_14 з її малолітніми дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якими він перебував у сімейних та близьких відносинах.
		Нехтуючи вимогами ст.3, ст.28, ст.29 Конституції України, згідно яких людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, вимогами ч.3 ст.51 Конституції України., Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, Закону України "Про охорону дитинства", які визначають охорону дитинства в Україні, захист дитини від усіх форм домашнього насильства та усіх проявів жорстокого поводження,  ОСОБА_12 , вимагаючи від малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в супереч їх волі визнати вчинення крадіжки грошових коштів та повернути гроші, піддав дітей катуванню, що виразилося в умисному в залякуванні та застосуванні насильницьких дій, що спричинили сильний фізичний біль та моральні страждання. 
		Так, ОСОБА_12 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, піддав катуванню малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою залякування, отримання від них зізнання у вчиненні крадіжки грошових коштів в сумі 200 грн., покарання за крадіжку, отримання інформації для відшукання цих коштів. А саме ОСОБА_12 , усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, користуючись тим, що в силу свого малолітнього віку діти не могли чинити опір, наніс малолітнім дітям своєї співмешканки ОСОБА_14  ОСОБА_8 та ОСОБА_7 численні удари руками та ногами по голові, тулубу та кінцівкам, завдаючи при цьому сильного фізичного болю та морального страждання. Крім того ОСОБА_12 , попередньо озброївшись пневматичним пістолетом «Umarex xbg кал. 4,5 мм», здійснив постріл у праву руку малолітнього ОСОБА_8 , також завдаючи при цьому сильного фізичного болю та морального страждання.
		Такими протиправними діями ОСОБА_12 умисно спричинив малолітній дитині ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров`я у виді вогнепальної рани правої кісті, синців обличчя, струсу головного мозку, а також легкі тілесні ушкодження у виді синців тулуба, рук і ніг. Також протиправними діями ОСОБА_12 умисно спричинив малолітній дитині ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров`я у виді синців обличчя, струсу головного мозку, а також легкі тілесні ушкодження у виді синців в ділянці грудної клітини, рук і ніг, садна лівого колінного суглобу. 
		Отже ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.127 КК України, - катування малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , тобто умисні діяння (насильницькі дії), спрямовані на заподіяння потерпілим сильного фізичного болю та морального страждання, з метою їх залякування, отримання зізнання у вчиненні крадіжки грошових коштів і покарання за крадіжку, отримання інформації для відшукання грошових коштів.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 не визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується. ОСОБА_12 повідомив, що протягом останніх двох років спільно проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_16 , її малолітніми дітьми та батьком ОСОБА_17 за адресою : АДРЕСА_1 . ОСОБА_12 був пов`язаний спільним побутом з ОСОБА_16 , її батьком та малолітніми дітьми від попередніх стосунків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також мав спільну дитину ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Приблизно 20 липня 2023 року за місцем проживання знаходилися ОСОБА_12 , його співмешканка ОСОБА_22 , її діти (окрім ОСОБА_18 ) та батько ОСОБА_23 . На кухні ОСОБА_12 вживав алкоголь з ОСОБА_6 , розмовляли. ОСОБА_12 обурювався, що ОСОБА_6 під час гри з дітьми вживає нецензурну лайку, до цього в ночі відкривав газ на кухні, щоб усіх спалити. З цього приводу виникла сварка. В цей момент на кухні також знаходилися діти ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Разом з тим на кухню зайшла ще дружина ОСОБА_22 , яка повідомила, що пропали грошові кошти. ОСОБА_6 сказав, що не брав ці гроші. ОСОБА_12 спитав у дітей: «хто брав гроші?». Але діти ОСОБА_19 та ОСОБА_26 повідомили, що вони гроші не брали, це зробив дід ОСОБА_27 . Тоді ОСОБА_12 також побачив, що в кухні на вікні лежить пневматичний пістолет, який він завжди зберігав у своїй кімнаті на шафі, щоб діти не могли дістати. ОСОБА_12 спитав у ОСОБА_6 , як на кухні опинився пістолет. Спочатку ОСОБА_6 відповів, що він не брав пістолет, а потім зізнався, що взяв пістолет з їх кімнати, щоб стріляти по воронах. ОСОБА_12 не бачив як дід ОСОБА_27 брав з їх кімнати пістолет. Але діти сказали, що дід ОСОБА_27 брав пістолет неодноразово. Тоді ОСОБА_12 взяв пневматичний пістолет, натиснув на курок, але не будучі обізнаним, що він знятий із запобіжника, випадково вистрелив у вухо діду ОСОБА_6 . Після чого ОСОБА_12 хотів ще прострілити діду ОСОБА_6 ногу, але коли здійснив постріл, то дитина ОСОБА_26 підставив свою руку. Тому куля випадково потрапила у долонь Мишку, а не діду у ногу. ОСОБА_12 одразу намагався надати Мишку допомогу, дивився його долонь. Але в цей момент дід ОСОБА_6 штовхнув його, тому ОСОБА_12 впав на стілець, від чого стілець зламався. Тоді ОСОБА_12 ще раз врізав діду ОСОБА_6 кулаком у плече. Після цього дід ОСОБА_6 вийшов з кухні. Тоді ОСОБА_12 вдарив дітей ОСОБА_19 та ОСОБА_26 рукою по обличчю та попі. Після чого ОСОБА_12 пішов у кімнату, щоб надати допомогу ОСОБА_26 , бо ОСОБА_28 застряла в долоні. Але ОСОБА_12 не діставав сам кульку з долоні Мишка, просто бинтом замотав руку. Тоді ОСОБА_19 вибігла на вулицю. А через деякий час приїхала поліція, його затримали. ОСОБА_12 не бив нікого стільцем. ОСОБА_12 умисно не стріляв у Мишка, лише стріляв у діда ОСОБА_6 , щоб провчити його не брати без дозволу чуже, але випадково попав у дитину. ОСОБА_12 вважав, що в події винен ОСОБА_6 , бо це він раніше бив дітей, завжди усім не задоволений, йому усі заважають, не переїхав жити до своєї матері ОСОБА_9 . Раніше ОСОБА_12 ніколи не бив дітей, дуже рідко вживав алкоголь. Але в той день саме ОСОБА_6 купив алкоголь та вмовив його вжити. Тому ОСОБА_12 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не зміг контролювати свої емоції та дії, обурився з приводу крадіжки його грошей, як наслідок вдарив дітей ОСОБА_19 та ОСОБА_26 долонею по обличчю та попі, але не бив по тулубу та кінцівкам. ОСОБА_12 наніс дітям тілесні ушкодження не умисно, не вимагав зізнання у вчиненні крадіжки його грошей, не вимагав повернути кошти. Бив дітей, бо був в стані алкогольного сп`яніння, а тому і злий. У вухо діду попав постріл з пістолета теж випадково, бо ОСОБА_12 цілився йому у ногу вище коліна, щоб покарати. А також випадково попав кулькою у Мишка, бо коли ОСОБА_12 здійснив постріл діду ОСОБА_6 у ногу, то ОСОБА_26 неочікувано виставив вперед долоні. В ОСОБА_19 не стріляв. В той день ОСОБА_12 розсердився на діда, бо той неодноразово крав його гроші, які він заробляв тимчасовими підробітками. Коли ОСОБА_12 протверезів, то зрозумів, що накоїв, розкаявся. 
		Вина ОСОБА_12 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 та у катуванні малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується наступними доказами.
		Допитана в судовому засіданні законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_9 повідомила, що народилася у 1947 році, є вдовою, має двох синів, пенсіонерка, але працює на двох роботах, проживає за адресою: АДРЕСА_3 . ЇЇ син ОСОБА_23 та онука ОСОБА_22 з її чотирма дітьми проживають поруч за адресою : АДРЕСА_1 , - це спадщина її батьків. Близько 2 років тому за вказаною адресою онука ОСОБА_22 стала жити однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_29 , який розповідав, що є учасником війни, має поранення, любить дітей, має власне житло у м. Київ. Але насправді ОСОБА_12 їм брехав. Протягом цих двох років ОСОБА_12 не працював, не мав власного доходу, існував за грошові кошти її та її сина ОСОБА_30 . Навіть змусив її сина ОСОБА_30 придмати за свої кошти пневматичний пістолет. Незважаючи на свій похилий вік, ОСОБА_9 змушена ще працювати, щоб допомагати утримувати правнуків. Після приходу в їх сім`ю ОСОБА_12 спочатку стримувався, поводив себе нормально, але потім почав вживати алкогольні напої. ОСОБА_12 привчив пити алкоголь і її сина ОСОБА_30 , який раніше не вживав алкоголь, бо має захворювання з дитинства. ОСОБА_9 намагалася не втручатися в життя сина, онуки та правнуків. Але помічала, що іноді її син ОСОБА_6 став приходити до неї з синцями, не розповідав про їх походження. Ніхто їй не жалівся на ОСОБА_12 . 20.07.2023 року ОСОБА_31 зателефонував їй та спитав: «де ОСОБА_32 ? ЇЇ шукали, але не знайшли.» ОСОБА_9 розхвилювалася, тому пішла к ним до дому. Але біля їх будинку побачила що до них приїхала швидка медична допомога та поліція. Побачила правнуків ОСОБА_26 та ОСОБА_19 з тілесними ушкодженнями, в крові, переляканих. У квартирі були розбиті стільці, посуд, двері. Онука ОСОБА_33 з дітьми ОСОБА_26 та ОСОБА_19 поїхали у лікарню, а ОСОБА_34 забрала поліція. Наступного дня ОСОБА_9 поїхала у лікарню відвідати правнуків ОСОБА_26 та ОСОБА_19 , які розповіли їй, що ОСОБА_31 спричинив їм тілесні ушкодження. Діти повідомили їй, що ОСОБА_31 бив їх руками та ногами, стріляв в них з пневматичного пістолету (Мишку в долоню, а ОСОБА_19 над шиєю), звинувативши їх у крадіжці його грошей, вимагаючи зізнання у вчиненні крадіжки та повернення грошових коштів. Діти мали численні синці на тілі, струс головного мозку, а ОСОБА_26 ще й поранення долоні від пострілу з пневматичного пістолета. Пізніше син ОСОБА_23 розповів їй, що ОСОБА_12 також здійснив постріл йому у вухо. Але ОСОБА_9 вважала, що ОСОБА_31 безпідставно звинувачував дітей у крадіжці його грошей, оскільки діти не могли взяти його гроші без дозволу. Правнуки до неї часто приходять в гості, й ніколи не було крадіжок в їх домі. Разом з тим ОСОБА_12 не працював, а тому і не мав власного доходу, проживав у житлі її сина, перебував на повному утриманні її та її сина ОСОБА_30 . 
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 дав показання, що розлучений, працює транспортувальником АТ «Кредмаш», проживає в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_14 та її малолітніми дітьми: ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , а також зі співмешканцем доньки ОСОБА_12 Квартира раніше належала його бабусі, але після її смерті належить на праві спільної власності йому та його матері ОСОБА_9 Квартира складається з окремої кімнати, де проживає його донька ОСОБА_33 з дітьми та співмешканцем ОСОБА_12 , а також кухні, яку перегородкою поділили на зону безпосередньо кухні та на прохідну кімнату для нього. Донька ОСОБА_22 близько двох років співмешкала з ОСОБА_12 . Спочатку їх стосунки були нормальні, а потім ОСОБА_12 почав вживати алкогольні напої, після чого ставав агресивним. У липні 2023 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_12 вживали алкоголь за місцем свого мешкання. А тому ОСОБА_12 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Тоді ОСОБА_12 звинуватив ОСОБА_6 у крадіжці його грошових коштів в сумі 200 грн. Але ОСОБА_6 не бачив та не брав його грошей. Тоді ОСОБА_12 спитав у дітей, чи брали вони його гроші. Але діти злякалися, та ОСОБА_26 сказав, що гроші міг взяти дід ОСОБА_27 . З цього приводу ОСОБА_12 розлютився. Коли ОСОБА_6 сидів на кухні біля вікна у своїй квартирі, ОСОБА_12 став напроти нього на відстані 1,5  2 м. та зробив постріл з пневматичного пістолету йому у вухо. У цей момент на кухні ще був онук ОСОБА_18 , який злякався пострілу, а тому одразу втік у кімнату. Тоді ОСОБА_6 узяв серветку, та вийшов на вулицю заспокоїтися. Одразу ОСОБА_6 нікому не сказав про постріл. Пізніше розповів про подію своїй матері ОСОБА_9 . Потерпілий ОСОБА_6 наполягав на призначенні ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі, яке відбувати реально, категорично заперечував проти прохання ОСОБА_12 повернутися жити до них.
		Потерпіла малолітня дитина ОСОБА_39 повідомила суду, що проживає разом з мамою ОСОБА_16 , трьома братами, дідом ОСОБА_17 та татом ОСОБА_40 у квартирі АДРЕСА_2 . Тато ОСОБА_41 жив з ними останні два роки, спочатку поводив себе добре, а потім став вживати алкогольні напої та відноситься до них погано. Одного разу ОСОБА_42 звинуватив ОСОБА_19 та ОСОБА_26 у крадіжці його грошей, примушував зізнатися у крадіжці та повернути гроші. Але вони його грошей не брали. Проте ОСОБА_12 їм не повірив, і за це бив їх руками, ногами, ременем, стріляв в них, заподіявши тілесні ушкодження. Їм було дуже боляче, вони перелякалися, і досі його бояться. Також ОСОБА_42 лаявся з дідом ОСОБА_27 та прострелив йому вухо. Після чого дід ОСОБА_27 пішов з квартири. ОСОБА_19 досі боїться ОСОБА_43 .
		Потерпілий малолітня дитина ОСОБА_44 повідомив суду, що проживає разом з мамою ОСОБА_16 , двома братами та сестрою, дідом ОСОБА_17 , татом ОСОБА_40 у квартирі АДРЕСА_2 . Одного разу ОСОБА_42 звинуватив ОСОБА_26 та ОСОБА_19 у крадіжці його грошей, примушував зізнатися у крадіжці та повернути гроші. Але вони його грошей не брали. Проте ОСОБА_12 їм не повірив, і за це побив їх. Також ОСОБА_42 здійснив постріл у руку Мишка, після чого ножем дістав з долоні кульку. Ще ОСОБА_42 лався з дідом ОСОБА_27 та прострелив йому вухо. Мишко досі боїться ОСОБА_43 .
		Свідок ОСОБА_22 повідомила суду, що не працює, не одружена, має чотирьох дітей. Проживає з дітьми та батьком ОСОБА_17 у квартирі АДРЕСА_2 . Разом з ними протягом останніх двох років жив однією сім`єю без реєстрації шлюбу її співмешканець ОСОБА_31 , який не працював. Вони усі жили на гроші батька ОСОБА_6 та на гроші від держави для дітей. Допомагала прабабуся ОСОБА_9 . Спочатку ОСОБА_12 поводив себе нормально. Але з часом відносини погіршилися, бо він став вживати алкоголь з батьком чи сусідами. До цього випадку ОСОБА_12 сильно не бив дітей, але міг рукою чи ременем вдарити по попі. 19.07.2023 року батько ОСОБА_23 та співмешканець ОСОБА_31 посварилися, гучно кричали, коли були на кухні за місцем проживання. Вона з дітьми була в цей момент у кімнаті, тому не зрозуміла причини сварки. Потім вона з дітьми почули хлопок, як від пострілу з пістолета. Після чого батько ОСОБА_23 одразу пішов на вулицю, нічого їм не сказав. В подальшому ОСОБА_14 побачила у батька на вусі гематому. Наступного дня 20.07.2023 року ОСОБА_31 сказав, що ОСОБА_19 та ОСОБА_26 вкрали його гроші 200 грн., які лежали на шафі у сумці. Але діти ОСОБА_19 та ОСОБА_26 заперечували, що брали гроші. Тоді ОСОБА_31 дав дітям час знайти ті кошти та віддати йому. Діти казали, що гроші не бачили та не брали. Після чого ОСОБА_31 став бити дітей: бив на кухні ОСОБА_19 рукою по обличчю, розбив стілець та бив ніжкою стільця, чим заподіяв численні синці та гематоми на тілі; бив у кімнаті ОСОБА_26 по обличчю руками та ногами, кинув його «за шкірку» з кімнати у коридор, далі на кухні прострелив долонь, чим заподіяв численні синці, садна, гематоми на обличчі та тулубі, поранення долоні від пострілу. При цьому ОСОБА_12 казав, щоб діти повернули йому гроші. ОСОБА_12 розбив телефони, тому вони не могли покликати на допомогу поліцію чи лікарів. Такі дії 19 та 20 липня 2023 року ОСОБА_12 вчинив в стані алкогольного сп`яніння. Після таких дій ОСОБА_12 відчув себе погано, втратив свідомість. Тоді ОСОБА_19 вибігла з квартири у магазин, де покликала на допомогу. Пневматичний пістолет з`явився в їх домі до події, куплявся за гроші батька, був у ОСОБА_12 , який казав їй, що пістолет для самозахисту. Діти досі відчувають страх ОСОБА_12 . 
		Допитаний малолітня дитина ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомив суду, що навчається у гімназії у шостому класі, проживає разом з мамою ОСОБА_16 , сестрою ОСОБА_46 , двома братами та дідом ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_1 . Близько 1,5  2 роки разом з ними проживав ОСОБА_42 . Спочатку ОСОБА_42 поводив себе нормально, але в подальшому став вживати алкоголь, карав їх. Наприклад, ставив на коліна, вимагав триматися півприсядки, тримати сірники. ОСОБА_26 та ОСОБА_32 від цього плакали. Тоді ОСОБА_41 додавав для них час покарання. В подальшому ОСОБА_41 став їх бити, навіть за дрібниці, яких не згадати. Мама та дід їх ніколи не били, могли лише покричати. Печонкін ОСОБА_18 знає, що ОСОБА_42 сказав, що сестра ОСОБА_32 та брат ОСОБА_26 взяли його гроші 200 грн., примушував зізнатися у крадіжці, відшукати ці гроші та повернути йому. Але ОСОБА_32 та ОСОБА_26 не брали гроші, тому їх не шукали. За це ОСОБА_42 побив ОСОБА_47 та ОСОБА_48 . Також ОСОБА_12 прострелив ОСОБА_26 руку з пневматичного пістолета, а потім ножем дістав кульку з долоні. Тому все тіло у ОСОБА_49 та ОСОБА_26 було в синцях. ОСОБА_50 ОСОБА_41 злився, що зникли гроші. Питав у ОСОБА_49 та ОСОБА_26 , де його гроші, нецензурно лаявся. ОСОБА_32 та ОСОБА_26 плакали, просили їх не чипати, бо вони не брали його гроші, Але ОСОБА_42 відповідав, що вони йому брешуть, а він вміє читати правду по очах. Так, на кухні ОСОБА_42 тримав пістолет, та питав ОСОБА_47 та ОСОБА_26 про гроші, казав, щоб вони казали правду, інакше він буде стріляти. Але ОСОБА_26 відповідав, що не знає про гроші і не брав їх. Тоді ОСОБА_42 нажав на курок пістолета та прострелив Мишку руку. Потім ОСОБА_42 ножем дістав ОСОБА_26 кульку з долоні, обробив ранку та перебинтував. Телефонувала прабаба ОСОБА_9 , покликала їх до себе. ОСОБА_51 не бачив як ОСОБА_42 бив ОСОБА_26 та ОСОБА_47 , бачив лише як він стріляв в долоню ОСОБА_26 , стріляв над шиєю ОСОБА_49 . ОСОБА_52 розбив телефон мами. Саша побігла в магазин за допомогою. Приїхала поліція. ОСОБА_18 з прабабусею повернувся додому. Поліція заарештувала ОСОБА_53 , а швидка медична допомога забрала маму з ОСОБА_46 та ОСОБА_26 , а також діда. ОСОБА_54 ОСОБА_18 побачив тілесні ушкодження у ОСОБА_26 та ОСОБА_49 . За день раніше ОСОБА_51 чув як на кухні ОСОБА_42 та дід ОСОБА_23 сварилися, кричали, чув звук пострілу. В ці дні зранку ОСОБА_41 пив горілку та пиво, тому він перебував у стані сп`яніння, хитався під час ходьби. ОСОБА_26 та ОСОБА_19 досі бояться ОСОБА_43 .
		Свідок ОСОБА_55 повідомила в судовому засідання, що літом 2023 року працювала касиром у магазині «МаркетОпт», розташованому у м. Кременчук по вул. І. Мазепи, 67. У вечірній час у магазин прибігла дівчинка ОСОБА_32 , віком близько 7 років, маленька, худенька, з довгим волоссям, яка просила про допомогу, бо її побив батько, бив руками та ногами по голові та рукам. ОСОБА_55 побачила, що дівчинка має плями крові на тілі (руках, обличчі), тому відвела її на кухню, передала охоронцям, які викликали поліцію. Дівчинка розповідала, що проживає недалеко від магазину разом з мамою, братами та татом, який їх усіх б`є, а тато працює в поліції, тому вони бояться на нього скаржитися.
		Свідок ОСОБА_56 повідомила суду, що працює лікарем-травматологом у дитячій лікарні м.Кременчука. Літом 2023 року під час її чергування у лікарню доставили дітей ОСОБА_26 та ОСОБА_19 , яких супроводжувала мама з немовлям. ОСОБА_56 оглянула дітей, виявила, що у Мишка є струс головного мозку, множинні гематоми та забої на обличчі, тулубі, кінцівках, кульове поранення кісті, а у дівчинки ОСОБА_19  струс головного мозку, забої та синці на тулубі та кінцівках. Такі тілесні ушкодження не могли утворитися від падіння. Діти казали, що їх побив тато ОСОБА_41 за те, що підозрював їх у крадіжці його коштів, тато бив їх, щоб вони повернули кошти, але вони чужі гроші не брали. Дівчинка ОСОБА_32 казала, що тато ОСОБА_41 бив її дошкою від стільця. А хлопчик ОСОБА_26 розповідав як тато ОСОБА_41 стріляв йому в долоню з пістолета, а потім він же дістав кулю. Мама казала, що не бачила як її співмешканець бив дітей, бо в той час гуляла з немовлям.
		Свідок ОСОБА_57 повідомила, що працює начальником відділу Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі Служба). 21.07.2023 року поліція повідомила ОСОБА_58 про те, що відносно дітей ОСОБА_59 та ОСОБА_60 вчинено насильство співмешканцем їх матері. Працівники ОСОБА_61 відвідували житло дітей, але спочатку їм ніхто не відчиняв двері, тому вони дісталися у квартиру лише 24.07.2023 року. Тоді мати повідомила, що її співмешканець ОСОБА_31 звинуватив дітей у крадіжці грошових коштів, з цього приводу заподіяв дітям тілесні ушкодження. 01.08.2023 року діти були доставлені у Центр реабілітації. Родина перебувала на обліку в Службі з червня 2019 року до березня 2023 року, оскільки за місцем їх проживання не було створено належних санітарно-гігієнічних умов для виховання дітей. ОСОБА_57 бачила дітей 01.08.2023 року, коли у Мишка була забинтована рука, у ОСОБА_19 помітні синці на плечах та ногах. Діти казали, що їх побив тато ОСОБА_41 , тобто співмешканець їх матері. 
		Показання потерпілих та свідків об`єктивно підтверджені наступними доказами.
		Згідно з висновком лікаря КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» №336 від 21.07.2023 року, установлено в ході огляду, проведеного 21.07.2023 року о 00:25 год., що ОСОБА_12 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. (т.1 а.с. 175).
		21.01.2023 року ОСОБА_6 звернувся до поліції із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення. ОСОБА_6 , повідомив, що 19.07.2023 року близько 14:00 год. за місцем їх мешкання за адресою : АДРЕСА_1 , на кухні ОСОБА_12 , спричинив йому тілесні ушкодження, а саме прострелив з пневматичного пістолету праве вухо.. (т.1 а.с.148).
		Згідно з висновком експерта №780 від 24.07.2023 року, у ОСОБА_6 виявлено легке тілесне ушкодження у виді наскрізної рани правої вушної раковини, яка утворилася від дії заряду, можливо і внаслідок пострілу з пневматичного пістолету, можливо у строк і при обставинах, зазначених у постанові та підекспертним (тобто 19.07.2023 року близько 14:00 год.). При отриманні даного тілесного ушкодження потерпілий міг знаходитися як у вертикальному або близькому до нього положенні, бути оберненим передньою частиною тіла до травмуючого предмета. (т.1 а.с. 149).
		Згідно з протоколом огляду місця події від 20.07.2023 року, проведеного з 19:30 год. до 19:50 год. з дозволу володільця ОСОБА_14 у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Виявлено, що квартира має коридор, кухню, прохідну кімнату та окрему кімнату. У прохідній кімнаті на ліжку лежали два зламані табурети, на журнальному столику  пляшка з-під пива та чашка. Ну кухні лежали пусті пляшки, сміття, різний мотлох. Окрема кімната, в якій за дитячим ліжком у пластиковій ванні знаходився поліетиленовий пакет, де була картонна коробка з пневматичним пістолетом, на вікні виявлено пластикову склянку з металевими кульками. При вході до кухні на підлозі наявні два фрагменти дерев`яного табурета та фрагмент ДСП з нашаруванням речовини бурого кольору, а також мобільний телефон «Huawei» синього кольору з розбитим екраном. Вказані речі у присутності понятих вилучені. (т.1 а.с. 153-168).
		Згідно з протоколом слідчого експерименту від 21.07.2023 року, потерпілий ОСОБА_6 показав, що перебував вдома за адресою: АДРЕСА_1 . В денний час після обіду між ОСОБА_62 та онуками ОСОБА_63 з ОСОБА_19 виник конфлікт з приводу зникнення грошових коштів в сумі 200 грн. ОСОБА_64 вимагав у онуків повернути кошти. Діти заперечували, що брали гроші. В ході конфлікту хтось з онуків вимовив начебто він, ОСОБА_6 взяв ці кошти. ОСОБА_6 чужих коштів не брав, вважав, що діти не витримали постійного психологічного тиску з боку ОСОБА_65 . Але після цього ОСОБА_64 наказав дітям вийти кухні та переключив свою агресію на ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_6 сидів на стільці. ОСОБА_64 сидів поруч. ОСОБА_64 вимагав у ОСОБА_6 повернути йому грошові кошти, при цьому погрожував пістолетом. Хоча у ОСОБА_65 ніколи не було власних коштів, бо він жив на гроші ОСОБА_6 та його доньки. Погрожуючи, ОСОБА_64 казав ОСОБА_6 , що прострелить йому палець на нозі або лоб. ОСОБА_6 відповів: «стріляй, але я гроші не брав». Тоді ОСОБА_64 встав зі стільця, стоячи на відстані близько 1,5 м. від ОСОБА_6 направив пістолет в голову та здійснив постріл. Від пострілу ОСОБА_6 почув характерний звук та відчув різкий біль у правому вусі. Коли ОСОБА_6 доторкнувся до вуха, то на пальцях була кров. Так він зрозумів, що ОСОБА_64 прострелив йому вухо. Після чого ОСОБА_6 встав та пішов на вулицю заспокоїтися. (т.1 а.с.173-174).
		На службу 102 в період часу з 20.07.2023 року 21:18:44 год. до 21.07.2023 року 02:36 год. від органів охорони здоров`я, працівників поліції, охорони магазину «МаркетОпт» надійшло 6 повідомлень, що 20.07.2023 року ОСОБА_12 спричинив численні тілесні ушкодження малолітнім дітям ОСОБА_66 та ОСОБА_67 , яких госпіталізовано у лікарню.
		Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.07.2023 року, ОСОБА_22 звернулася до поліції з повідомленням, що 20.07.2023 року близько 15:00 год. її співмешканець ОСОБА_31 спричинив тілесні ушкодження її малолітнім дітям ОСОБА_66 та ОСОБА_67 .
		Згідно з висновком експерта №779, виконаного з 21.07.2023 року о 12:50 год. до 18.08.2023 року, у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 1) синців обличчя, струсу головного мозку, які утворилися від дії тупих предметів, можливо від ударів руками і ногами, що за ступенем тяжкості відносять до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я; 2) синців в ділянці грудної клітини, рук і ніг, які утворилися від дії тупих предметів, можливо від ударів руками і ногами, що за ступенем тяжкості відносять до легких тілесних ушкоджень; 3) садна лівого колінного суглобу, яке утворилося від дії тупого предмету, або при ударі о такий, можливо і під час падіння, можливо від ударів руками і ногами, що за ступенем тяжкості відносять до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в строк і при обставинах, зазначених у постанові та підекспертною, тобто 20.07.2023 року. Дані тілесні ушкодження не могли утворитися під час падіння тіла. При отриманні тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитися у вертикальному, або близькому до нього положенні і була обернена передньою частиною тіла до травмуючого предмета. У ОСОБА_7 не виявлено будь-яких пошкоджень, характерних для боротьби чи самозахисту.
		Згідно з висновком експерта №778, виконаного з 21.07.2023 року о 12:30 год. до 18.08.2023 року, у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 1) вогнепальної рани правої кисті, яка утворилась від дії вогнепального заряду, за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я; 2) синців обличчя, струсу головного мозку, які утворилися від дії тупих предметів, можливо від ударів руками і ногами, що за ступенем тяжкості відносять до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я; 3) синців тулуба, рук та ніг, які утворилися від неодноразової дії тупих предметів, що за ступенем тяжкості відносять до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в строк і при обставинах, зазначених у постанові та підекспертним, тобто 20.07.2023 року. Дані тілесні ушкодження не могли утворитися під час падіння тіла з висоти власного зросту. При отриманні тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитися у вертикальному, або близькому до нього положенні і був обернений передньою частиною тіла до травмуючих предметів. У ОСОБА_8 не виявлено будь-яких пошкоджень, характерних для боротьби чи самозахисту. 
		Згідно з протоколом слідчого експерименту від 22.08.2023 року, підозрюваний ОСОБА_12 показав на статисті, що потерпілій ОСОБА_67 наніс 1 удар долонею по вилично-потиличній частині голови та 1 удар ногою по ногам нижче сідниць. Також ОСОБА_12 показав на статисті, що потерпілому ОСОБА_66 наніс 1 удар долонею руки по голові, а саме зап`ястком у частину голови ближче до обличчя зліва , а також 1 удар під сідниці по ногам. ОСОБА_12 заперечував свою причетність до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
		Згідно з висновком експерта №956 від 23.08.2023 року установлено, що підозрюваний ОСОБА_12 під час проведення слідчого експерименту по механізму, локалізації, кількості нанесених тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_66 можуть частково відповідати даним судово-медичної експертизи на ім`я ОСОБА_59 .
		Згідно з висновком експерта №955 від 23.08.2023 року установлено, що підозрюваний ОСОБА_12 під час проведення слідчого експерименту по механізму, локалізації, кількості нанесених тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_67 можуть частково відповідати даним судово-медичної експертизи на ім`я ОСОБА_60 .
		У ст. 1 Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, вказується, що термін "катування" означає "будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисне заподіюється сильний біль або страждання, фізичне чи моральне". При катуванні до інших насильницьких дій можуть бути віднесені умисне легке тілесне ушкодження. Загалом поняття "інші насильницькі дії" повинно тлумачитися якомога більш широко з тим, щоб охопити собою усі можливі причини заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання. 
		Що стосується кримінального правопорушення, передбаченогост. 127 КК України, основним безпосереднім об`єктом катування є здоров`я, а додатковим обов`язковим - воля, честь і гідність особи.
		З об`єктивної сторони цей злочин характеризується: 1) діями - нанесенням побоїв, мученням або іншими насильницькими діями; 2) наслідками у вигляді заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання; 3) причинним зв`язком між вказаними діями і наслідками. 
		Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КК України, характеризується прямим умислом і хоча б однією спеціальною метою з чотирьох, зазначених у диспозиції цієї статті: примусити потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у т.ч. отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, 2) покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним чи іншою особою або у скоєнні яких він чи інша особа підозрюються, 3) залякати його чи інших осіб, 4) дискремінувати його чи інших осіб..
		Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, характеризується прямим або непрямим умислом.
		Суд вважає доведеним вище переліченими доказами наявність в діях ОСОБА_12 об`єктивної сторони злочину, передбачеого ч.1 ст.127 КК України, а саме: 1) вчинення ним насильницьких дій  численні удари руками та ногамими по різним частинам тіла малолітніх дітей, постріл в долоню дитини з пневматичного пістолета, 2) наслідки  заподіяння потерпілим легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та без такого, від чого вони безумовно відчули сильний фізичний біль та моральні страждання, 3) причинний зв`язок між насильницькими діями та вказаними наслідками. Також доведено, що такі дії ОСОБА_12 вчинив з метою залякати малолітніх дітей, враховуючи, що в силу свого віку вони не могли чинити опір, самостійно захистити свої права, змусити їх проти волі зізнатися у крадіжці, надати інформацію про викрадені гроші, повернути викрадені гроші, покарати за крадіжку, у вчиненні якої він підозрював потерпілих.
		Суд вважає неправдивими доводи обвинуваченого ОСОБА_12 про те, що він неумисно спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 та малолітнім дітям ОСОБА_68 та ОСОБА_19 . 
		Так, суд врахував, що потерпілий ОСОБА_6 , потерпілі ОСОБА_39 та ОСОБА_44 , свідки ОСОБА_51 , ОСОБА_22 повідомили, що приводом для конфліктної ситуації стало звинувачення ОСОБА_12 батька та дітей своєї співмешканки у крадіжки його грошей в сумі 200 грн.
		Сам ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що розсердився на ОСОБА_6 за крадіжку коштів і з метою його покарання хотів здійснити постріли йому в ногу. 
		При проведенні слідчого експерименту, згідно з протоколом слідчого експерименту від 21.07.2023 року, потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_12 звинуватив його крадіжці, наказав дітям вийти з кухні та переключив на нього свою агресію, вимагав у ОСОБА_6 повернути йому грошові кошти, при цьому погрожував пістолетом. Погрожуючи, ОСОБА_64 казав ОСОБА_6 , що прострелить йому палець на нозі або лоб. ОСОБА_6 відповів: «стріляй, але я гроші не брав». Тоді ОСОБА_64 встав направив пістолет в голову ОСОБА_6 та здійснив постріл. 
		З огляду на наведені докази, а також обране обвинуваченим знаряддя для вчинення кримінального правопорушення, локалізацію тілесного ушкодження, суд вважає встановленим наявність в діях ОСОБА_12 саме прямого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .
		З показань потерпілих ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_69 вбачається, що ОСОБА_12 звинуватив малолітніх дітей ОСОБА_26 та ОСОБА_19 у вчиненні крадіжки його грошових коштів, залякував їх, примушував всупереч їх волі зізнатися у вчиненні крадіжці, примушував шукати та повернути кошти. Після того як діти заперечили викрадення коштів, ОСОБА_12 став бити ОСОБА_26 та ОСОБА_19 , в Мишка ще стріляв із заздалегідь придбаного пневматичного пістолета.
		З огляду на наведені докази, а також обране обвинуваченим знаряддя для вчинення кримінального правопорушення, локалізацію та кількість тілесних ушкоджень у малолітніх дітей, суд вважає встановленим наявність в діях ОСОБА_12 саме прямого умислу на катування малолітніх ОСОБА_59 та ОСОБА_60 , шляхом застосування насильницьких дій, якими потерпілим заподіяні тілесні ушкодження (легкого ступеню тяжкості та легкого ступеню тяжкості із короткочасним розладом здоров`я), внаслідок чого потерпілі безумовно відчували сильний фізичний біль та моральні страждання, з метою їх залякування, отримання всупереч їх волі зізнання у вчиненні крадіжки грошових коштів і покарання за крадіжку, отримання інформації для відшукання грошових коштів.
		Отже, оцінюючи наведені докази, з дотриманням ст.337 КПК України, суд вважає встановленим, що ОСОБА_12 умисно заподіяв ОСОБА_6 легке тілесне ушкодження, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.
		Також ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.127 КК України, - катування малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , тобто умисні насильницькі дії, спрямовані на заподіяння потерпілим сильного фізичного болю та морального страждання, з метою їх залякування, отримання всупереч їх волі зізнання у вчиненні крадіжки грошових коштів і покарання за крадіжку, отримання інформації для відшукання грошових коштів.
		В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. 
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 
		Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. 
		Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючі принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання ОСОБА_12 за вчинені ним кримінальні правопорушення: проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.127 КК України, враховує конкретні обставини справи, а саме що кримінальні правопорушення вчинені за місцем проживання потерпілих, які прийняли обвинуваченого в свою сім`ю, надали йому житло та утримували матеріально, щодо осіб, з якими він в розумінні п.5 ч.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» перебував в сімейних та близьких стосунках, щодо малолітніх дітей та в присутності малолітніх дітей.
		Оцінюючи ступінь суспільної небезпеки вчиненного, суд врахував, що відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Згідно із частиною 7 статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
		Закон України "Про охорону дитинства" визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
		Відповідно до ст.6 Закону України "Про охорону дитинства" , кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров`я. Держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
		У ст. 10 Закону України "Про охорону дитинства установлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.
		Оцінюючи суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_12 не лише нехтуючи вимогами законодавства про охорону дитинства, спричнив шкоду фізичному здоров`ю малолітніх дітей, а своїми діями вчинив такий вплив на їх психічне здоров`я, що негативно тисне на формування їх особистості, а відповідне і на все їх подальше життя. 
		Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_12 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не одружений, має задовільний стан здоров`я, є особою працездатного віку, проте не працює та не навчається, не має навіть права користування житлом. Не перебуває на обліку в психіатричному чи наркологічному диспансері. Суду не подані його позитивні характеристики.
		Обставин, які в силу ст.66 КК України пом`якшують покарання,  не встановлено 
		Так, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення мають бути добровільними, тобто базуватися на внутрішньому переконанні особи. Щире каяття, характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею кримінального правопорушення, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення. Щире каяття ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, висловленні жалю з приводу вчиненого, бажанням виправити ситуацію, що склалася, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності. Будучи внутрішнім, морально-психічним процесом у свідомості особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, щире каяття підлягає встановленню у кожному конкретному випадку з урахуванням посткримінальної поведінки винного, правдивості його свідчень під час досудового слідства та розгляду справи у суді. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні кримінального правопорушення. Виражене словесно і закріплене письмово визнання особою своєї вини у злочині не завжди є проявом саме щирого каяття, оскільки може поєднуватись із критикою чинного законодавства, виправдовуванням своєї протиправної поведінки. Проявом щирого каяття слід визнавати явку з повинною.
		Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід розуміти дії винної особи, спрямовані на те, щоб надати допомогу органам дізнання, досудового слідства і суду у встановленні істини у справі, з`ясуванні фактичних обставин, які мають значення для розкриття кримінального правопорушення.
		Збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин означає наявність таких негативних обставин, які заподіюють особі страждання, негативно впливають на її психіку, можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, гарячковість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки.
		Враховуючи, що ОСОБА_12 в ході судового розгляду стверджував, що не умисно, а з необережності спричинив тілесні ушкодження потерпілим: батьку своєї співмешканки ОСОБА_6 та її малолітнім дітям ОСОБА_66 та ОСОБА_67 , а в ході досудового розслідування при проведенні слідчого експерименту за його участі взагалі заперечував заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , заперечував, що звинувачував дітей у крадіжці, примушував зізнатися та повернути кошти, залякував. Тобто фактично ОСОБА_12 стверджував про відсутність в його діях суб`єктивної та об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 с.125, ч.1 ст.127 КК України. ОСОБА_12 очевидно зменшував кількість нанесених ним травмуючих факторів малолітнім дітям. В своїх показаннях виправдовував свою поведінку, перекладаючи відповідальність за вчинене ним на самих потерпілих стверджуючи, що вчинив такі дії, оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння, до якого його довів потерпілий ОСОБА_6 . А виникнення у нього негативних відносин до потерпілого ОСОБА_6 пояснював тим, що потерпілий не звільнив своє житлове приміщення, щоб не заважати жити в ньому обвинуваченому, який жодних прав на це житло не мав. Також і в ході судового розгляду ОСОБА_12 продовжував звинувачувати потерпілого ОСОБА_6 у викраденні у нього грошових коштів в незначній сумі 200 грн., що і стало причиною конфлікту та вчинення протиправних дій проти здоров`я потерпілих, заподіяння їм тілесних ушкоджень, навіть незважаючи на те, що близько двох років він проживав у житловому приміщенні потерпілого ОСОБА_6 та утримувався за його рахунок, на що вказували як сам потерпілий, так і свідок ОСОБА_22 , законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_9 . Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 фактично намагався його приховати, а саме: розбив мобільний телефон ОСОБА_14 , і тим за її поясненнями суду остання була позбавлена можливості викликати на допомогу поліцію, щоб припинити протиправні дії щодо своїх малолітніх дітей, не викликав екстрену медичну допомогу для лікування потерпілих, при цьому розшукував у прабабусі ОСОБА_9 малолітню ОСОБА_70 , якій після катування вдалося втекти з місця вчинення злочину, приховавши причини її втечі з житла.
		Посилання ОСОБА_12 на важкий матеріальний і сімейний стан, що зокрема було пов`язано з викраденням у нього потерпілими незначної суми грошових коштів 200 грн., зростання в дитинстві без батьків, не може визнаватися обставиною, що пом`якшує покарання при вчиненні ним із застосуванням насильства кримінальних правопорушень проти здоров`я батька та малолітніх дітей своєї співмешканки, в житлі яких він проживав та на утриманні яких він знаходився останні 2 роки, при факті, що він весь цей час не працював, будучі особою працездатного віку (38 років) із задовільним станом здоров`я. 
		З огляду на наведене, суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_12 , таких як щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, збіг тяжких особистих, сімейних чи особистих обставин.
		Обставини, які в силу ст.67 КК України обтяжують покарання,  вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, щодо малолітніх дітей, щодо осіб, з якими винний перебував у сімейних та близьких відносинах. 
		Так, Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства. У п.5 ч.2 ст.3 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" установлено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, які виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється, зокрема на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.
		Оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_12 на момент вчинення кримінального правопорушення спільно проживав однією сім`єю з ОСОБА_16 , у них народилася спільна дитина, а також з батьком співмешканки ОСОБА_6 та її дітьми ОСОБА_71 та ОСОБА_36 , які є потерпілими від його протиправних дій, тому суд вважає наявною обставину, що обтяжує покарання, визначеної у ст.67 КК України, а саме: вчинення кримінального правопорушення щодо осіб, з якими винний перебував у сімейних та близьких відносинах.
		Суд не вбачає наявною обставину, що обтяжує покарання, визначеної у ст.67 КК України, а саме: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		Так, потерпілий ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		За класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров`я, до категорії людей похилого віку належать особи віком старше 60 років. Громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року. Враховуючи, що на момент вчинення правопорушення 19.07.2023 року потерпілому ОСОБА_6 не виповнилося 60 років, було повних 56 років, у суду відсутні підстави вважати його особою похилого віку.
		З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_12 окремо покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.125, ч.1 ст.127 КК України, в межах санкції закону.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_12 остаточне покарання у виді позбавлення волі шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. 
		Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не має навіть права користування житлом, стверджував, що єдиним для нього житлом є житлове приміщення потерпілих, у яких він проживав останні роки, не працює, вчинив правопорушення за обтяжуючих обставин, у стані алкогольного сп`яніння, щодо осіб, з якими перебував в сімейних та близьких стосунках, щодо малолітніх дітей, з якими проживав в їх житлі та за рахунок їх сім`ї, за відсутності позитивних характеристик та обставин, які пом`якшують покарання, думку прокурора, потерпілих, їх законного представника та представників, які просили призначити суворе покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуттям, суд дійшов висновкупро неможливістьвиправлення ОСОБА_12 без відбуванняпокарання увиді позбавленняволі,а томувідсутні підставівизначені ст.75КК Українидля йогозвільнення відвідбування покаранняз випробуванням. 
		Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_12 та попередження вчинення нових злочинів.
		Цивільний позов по справі не заявлявся. 
		Долю речових доказів вирішити з дотриманням положень ст.100, 174 КПК України. 
		Витрати на залучення експерта  відсутні.
		Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м.Кременчука від 22.07.2023 року у справі №537/2907/23, провадження №1-кс/537/503/2023 щодо підозрюваного ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 днів, починаючи з 20.07.2023 року до 17.09.2023 року, який в подальшому судом неодноразово продовжувався. Враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він визнаний винуватим, та призначене покарання у виді позбавлення волі, яке відбувати реально, суд вбачає для ОСОБА_12 наявність ризиків, передбачених п. 1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ухилитися від суду або продовжити злочинну діяльність. А тому з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_12 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили, що відповідає положенням п. «а» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		На підставі ст.72 КК України, зарахувати  ОСОБА_12 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту затримання до ухвалення вироку із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день покарання позбавлення волі. 
		Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд  
		у х в а л и в :
		ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.127 КК України.
		Призначити ОСОБА_12 покарання:
		-за ч.1ст.125КК України у видіштрафу п`ятдесятнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.
		-за ч.1 ст.127 КК України  у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_12 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
		Продовжити щодо  ОСОБА_12 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_12 рахувати з моменту ухвалення вироку 22.02.2024 року.
		На підставі ст.72 КК України, зарахувати  ОСОБА_12 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту затримання 20.07.2023 року до 21.02.2024 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день покарання позбавлення волі. 
		На підставі ст.174 КПК України, скасувати арешт речових доказів: картонної коробки з пневматичним пістолетом, двох фрагментів дерев`яного табурету, фрагменту ДСП з нашаруванням речовини бурого кольору, мобільного телефону «Huawei» синього кольору з розбитим екраном, пластикової склянки з металевими кульками, накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 24.07.2023 року у справі №537/2907/23, провадження №1-кс/537/501/2023. (т.1 а.с.170-172).
		Речові докази: картонну коробку з пневматичним пістолетом, два фрагменти дерев`яного табурету, фрагмент ДСП з нашаруванням речовини бурого кольору, пластикова склянка з металевими кульками, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №1 Кременчуцького РУП,  знищити; мобільний телефон «Huawei» синього кольору з розбитим екраном, який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 Кременчуцького РУП,  повернути власнику. (т.1 а.с.169).
		Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у строк 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою,  в той же строк з моменту його отримання.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Вручити учасникам процесу копію вироку негайно, після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, ознайомлення з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Протягом строку апеляційного оскарження учасники судового провадження за їх клопотанням можуть ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.
		 
		Суддя Крюківського районного суду 
		м. Кременчука Полтавської області      ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...