Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 544/2922/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2024. Зареєстровано: 22.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/544/42/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170580000400

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 544/2922/23
		пров. № 1-кп/544/42/2024
		Номер рядка звіту 285
		 
		 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		22 лютого 2024 року         м. Пирятин
		 
		Пирятинський районний суд Полтавської області у складі: 
		       головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження №12023170580000400 від 04.09.2023 відносно:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з базовою середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		18 березня 2014 року відповідно до Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого у встановленому законом порядку, оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку з чим в Україні настав особливий період.
		В період дії воєнного стану в Україні, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введений на території України, та який неодноразово продовжувався, останній раз - Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 на 90 діб.
		Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 оголошено загальну мобілізацію, у тому числі і на території Полтавської області.
		Згідно з вимогами ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені у повістках.
		ОСОБА_4 17 червня 2023 прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом для виявлення ступеню придатності, на що останньому було надано направлення на військово-лікарську комісію.
		Згідно висновку військово-лікарської комісії КП «Пирятинська лікарня» від 28.07.2023 ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби під час загальної мобілізації в Збройних Силах України.
		Після чого 05.08.2023 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 було вручено повістку про явку на 10.08.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправлення до військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Одночасно з цим, ОСОБА_4 був повідомлений про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час загальної мобілізації.
		Однак, ОСОБА_4 10.08.2023, діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, будучи належним чином оповіщеним про прибуття, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та 10.08.2023 без поважних причин не з`явився на пункт збору до 2-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , перед відправленням до військової частини НОМЕР_1 , котра дислокується в АДРЕСА_2 , для проходження військової служби за мобілізацією.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав, суду пояснив наступне. 17 червня 2023 року дали повістку для проходження ВЛК, він пройшов її, придатний. Потім дали повістку з`явитись 10.08.2023 у військкомат для направлення у військову частину. Але він запив та до військкомату не з`явився ні 10.08.2023, ні пізніше. Вину свою визнає, просить не позбавляти його волі.
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_6 просив при призначенні його підзахисному покарання застосувати положення ст.75 КК України, оскільки ОСОБА_4 вину визнав, розкаявся.
		 
		Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд находить їх достатніми та істинними.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4  не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		 
		Суд дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікує за ст.336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Відповідно до ч.2 ст.50КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Доводи сторони захисту щодо наявності такої пом`якшуючої обставини як щире каяття суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
		Відповідно до норм діючого законодавства щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється у тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Щире каяття у вчиненому злочині передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		Натомість, суд не вбачає в діях обвинуваченого ОСОБА_4 щирого каяття, оскільки за час розгляду справи він не вжив жодних дій, спрямованих на усунення скоєного правопорушення.
		   Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, яке згідно ст.12КК України є нетяжким злочином; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, який свою вину визнав; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність; в силу с.89 КК України не судимий (т.1 а.с.219-229).
		За сукупності наведених вище обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі. Підстав для застосування положень ст.69, 75 КК України не вбачається.
		Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, адекватним (відповідним)характеру вчиненихдій,їх небезпечності,даним проособу,достатнім дляперевиховання обвинуваченогота попередженняскоєння новихкримінальних правопорушень,а також відповідатиме його меті, гуманності, справедливості, співмірності та індивідуалізації і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Доводи сторони захисту щодо призначення ОСОБА_4 покарання з іспитовим строком не заслуговують на увагу з огляду на таке.
		Так, ч.2 ст.50 КК України встановлює, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Отже, з у рахуванням вищенаведеної мети покарання, а також враховуючи, що вчинений злочин пов`язаний із ситуацією, яка наразі склалася в країні, збройною агресією рф та конституційним обов`язком кожного громадянина, ОСОБА_4 скоїв умисний нетяжкий злочин, але який створює в очах громадян та суспільства, в цілому, негативне враження безладдя, безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації, що свідчить про значну суспільну небезпечність самого злочину, а тому суд уважає, що звільнення від відбування покарання з іспитовим строком не може запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, що в умовах воєнного стану є не припустимим.
		Вищенаведені аргументи унеможливлюють виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання в умовах ізоляції від суспільства.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
		Судові витрати відсутні.
		Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався. Підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України, і призначити покарання за даним законом у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
		Речові докази: оригінал розписки про отримання повістки на 10.08.2023 на ім`я ОСОБА_4 , оригінал повістки на 10.08.2023 на ім`я ОСОБА_4  залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому, захиснику та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...