Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/12822/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2024. Зареєстровано: 23.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2024.

Номер судового провадження: 2/521/503/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		        МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ____________
		Справа №521/12822/23
		Пр. №2/521/503/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 лютого 2024 року                                     м. Одеса
		 
		Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
		 
		головуючого  судді Сегеди О.М.,
		при секретарі  Федорової А.В., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання неправомірними та скасувати нарахування до сплати за природний газ, 
		 
		встановив:
		У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України»), посилаючись на те, що 18 серпня 2021 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» (далі - ТОВ «Одесагаз-постачання») було укладено договір та заяву  приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за правилами тарифу «Річний-фіксований», строком до 18 серпня 2022 року.
		Зазначив, що ТОВ «Одесагаз-постачання» з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року було впроваджено для населення України нові тарифи «Річний фіксований», розмір якого становить 9,20 грн. за 1 куб. м. 
		Оскільки у відкритих джерелах почали висвітлювати інформацію про переведення 8 мільйонів побутових споживачів до ТОВ «ГК «Нафтогаз України», він, 10 липня 2022 року, звернувся через офіційний мобільний чат-бот ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з метою отримання інформації щодо присвоєння номеру особистого рахунку за адресою: АДРЕСА_1 , на що в той же день, через чат-бот ТОВ «ГК «Нафтогаз України», отримав повідомлення про присвоєння особового рахунку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та про наявність актуальної суми до сплати 17418,71 грн.
		11 липня 2022 року він звернувся до відповідача з проханням повідомити, на якій підставі йому була безпідставно нарахована сума боргу в розмірі 17418,71 грн. та отримав відповідь про те, що він нібито раніше звертався із заявою про приєднання до ТОВ «ГК «Нафтогаз України», у зв`язку з чим йому було присвоєно ЕІС-код та керівництвом ТОВ «ГК «Нафтогаз України» прийнято рішення щодо укладення з ним відповідного договору та постачання газу починаючи з 01 жовтня 2021 року, а також надано розрахунок боргу з жовтня 2021 року по червень 2022 року.
		Вказував, що 14 липня 2022 року, оскільки він раніше жодного разу не звертався та не мав на міру звертатися до ТОВ «ГК «Нафтогаз України», ним було подано заяву про надання йому завіреної належним чином копії його заяви із додатками до неї про добровільну заміну постачальника газу за адресою: АДРЕСА_1 .
		У відповіді ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 14 липня 2022 року було зазначено, що з 13 грудня 2021 року відповідно до постанови НКРЕКП від 09 грудня 2021 року №2471 його газифікований об`єкт було включено до реєстру споживачів Товариства за ціною тарифного плану «Фіксований» - 7,95689 грн. 
		Позивач зазначив, що відповідно до положень Постанови до побутових споживачів, що залишились без постачальника та були включені до Реєстру постачальника «останньої надії» з метою забезпечення газопостачання за стабільними цінами застосовується умови типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та базової річної пропозиції суб`єкта господарювання (постачальника), обраного постачальником «останньої надії», з дати початку постачання постачальником «останньої надії». 
		З відповіді ТОВ «Одесагаз-постачання» від 29 липня 2022 року №5.0-12 2/03/9597 вбачається, що ТОВ «Одесагаз-постачання» з 01 вересня 2021 року по теперішній час у стадії ліквідації або призупинення своєї діяльності не перебувало, банкротом не визнавалось, ліцензія на підставі якої здійснюється діяльність із постачання природного газу не була відізвана, анульована або припинена.
		Стверджував, що відповідно до акту звірки від 23 вересня 2022 року у нього відсутній борг, а існує переплата за куби спожитого природного газу.
		27 вересня 2022 року ним було подано до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заяву, в який зазначив про відсутність у нього боргів перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України», оскільки 18 серпня 2021 року ним були укладені договірні відносини по поставці газу на рік з ТОВ «Одесагаз-постачання».
		Зазначив, що 25 березня 2023 року він отримав відповідь Міністерства енергетики України на свою заяву від 12 лютого 2023 року в який було зазначено, що наказом від 08 червня 2022 року №198 «Про постачання природного газу побутовим споживачам» визначено автоматичне підключення побутових споживачів таких регіональних постачальників до реєстру ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та зобов`язано Компанію з 01 травня 2022 року здійснити постачання природного газу побутовим споживачам, які на дату прийняття цього наказу внесені до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.
		Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд визнати дії ТОВ «ГК «Нафтогаз України» неправомірними та скасувати нарахування до сплати за природний газ викладені у листі від 11 липня 2022 року ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про стан розрахунків за період з 01 жовтня 2021 року по 01 травня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , споживача ОСОБА_1 на суму 17418,71 грн. 
		Ухвалою суду від 24 травня 2023 року по справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 55).
		Ухвалою суду від 02 жовтня 2023 року по справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с. 148).
		Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності. Раніше надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач засвідчив той факт, що саме з 01 травня 2022 року здійснюється постачання природнього газу споживачам на території України.
		Але на лист №3, абз. №11 відповідач зазначає, що нібито з жовтня 2021 року, він, ОСОБА_1 знаходиться у реєстрі постачальника ТОВ «ГК Нафтогаз України». 
		Стверджував, що ним особисто не було дано згоду на обробку його персональних даних, а тому не зрозуміло, як і на якій підставі відповідач отримав його персональні дані. (а.с. 116 -121, 198).
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Раніше надав відзив та заперечення на позов, в обгрунтування яких зазначив, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністру України (далі - КМУ) віл 22 липня 2020 року №917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» обрано постачальником «останньої надії» строком на три роки.
		Згідно з п. 26 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії», визначений КМУ постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
		Пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила, Правила постачання), постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 (далі - Типовий договір), який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
		Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
		Відповідно до п. 1 Наказу Міністерство енергетики України від 08 червня 2022 року №198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2022 року за № 637/37973 «Про постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Наказ від 08 червня 2022 року №198) на виконання рішення Кризового комітету, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 26 лютого 2022 року № 87 «Про введення Кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації» та протоколу засідання Кризоваго комітетy від 03 червня 2022 року №1; відповідно до Національного плану дій, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 листопада 2015 року № 687, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2015 pокy за № 1458/27903; згідно з ч. 3 ст .6 Закону України «Про ринок природного газу»; з урахуванням листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03 червня 2022 року № 4521/16/7-22, було наказано ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1386/27831 (далі -Типовий договір), та базової річної пропозиції: з 01 травня 2022 року - побутовим споживачам, яких на день набрання чинності цим ј наказом внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи; з дня початку постачання природного газу постачальником «останньої надії» - побутовим споживачам, яких після набрання чинності цим наказом буде внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.
		Згідно з п. 1.1.Типового договору - Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником.
		Умови Типового договору відповідно да п. 1.2. Типового договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх побутових споживачів України.
		Відповідно до п. 1.3. Типового договору - Типовий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. 
		Фактом укладення цього Типового договору є включення постачальником споживача до свого Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої споживачем в установленому законодавством порядку.
		Відповідно до п. 2.2. Типового договору обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30 вересня 2015 року (далі-Кодекс ГТС) з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).
		Абзацом 2 пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для кодування використовуються ЕІС-код.
		Згідно з абзацом 4 вказаного пункту глави 2 розділу IV Кодексу ГТС кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС- код.
		Зазначене обумовлює відсутність в інформаційній платформі найменувань споживачів, у зв`язку з чим їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними ЕІС-кодами.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважаться, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.
		Положеннями абзацу 11 пункту 2 глави 5 вказаного розділу Кодексу ГТС визначено, щo дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.
		Водночас максимальний строк, на який споживача або оператора газорозподільної системи реєструють у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», визначається Правилами постачання природного газу.
		Відповідно до пункту 1 Розділу IV Кодексу ГТС інформаційна платформа містить такі дані, зокрема: 7) інформацію про фактичне добове споживання; 8) інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М).
		Так, з жовтня 2021 року споживач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) з ЕІС-кодом 56XM25F686098337, о/р 250125807 знаходиться в реєстрі постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
		Стверджував, що згідно з даними про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надається оператором ГРМ (АТ «Одесагаз»), через інформаційну платформу оператора ГТС по особовому рахунку № НОМЕР_1 (ЕІС - код 56XM25F686098337) позивачем відбувалось споживання природного газу, за який не проводились жодні розрахунки.
		Відповідно до п.п. 1 п. 4.4. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними АТ «Одесагаз», що є оператором газорозподільної мережі за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
		Визначення об`ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ, згідно вимог Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року, а не відповідачем.
		Відповідно до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (M+l ) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
		Крім того, відповідно пункту 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
		Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ.
		Отже, постачальник проводив нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого /спожитого споживачем природного газу.
		З 01 березня 2019 року ТОВ «ГК «Нафтогаз України» проводить нарахування вартості спожитого газу на підставі остаточної алокації щодобових відборів по кожному окремо взятому побутовому споживачу, яка здійснюється оператором ГТС на основі даних про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надається оператором ГРМ ( в даному випадку АТ «Одесагаз») до 08 числа місяця наступного за звітним, через інформаційну платформу оператора ГТС, та які в подальшому з 09 числа місяця імпортуються постачальником до білінгової системи та використовуються для розрахунку вартості спожитого природного газу.
		Згідно з абзацом 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС реєстрація споживача, шо не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
		Крім того, відповідно до п. 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно да цього розділу, в даному випадку - АТ «Одесагаз».
		Отже, саме на підставі таких даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) спожитого природного газу Споживачу і було виставлено рахунок. Іншої інформації щодо об`єму ( обсягу) спожитого природного газу від оператора ГРМ (АТ «Одесагаз») до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не надходило.
		Таким чином, представник відповідача, вважає, що постачальник здійснював нарахування вартості природного газу, спожитого позивачем згідно з вимогами чинного законодавства, на підставі даних оператора ГРМ, наданих останнім до 08 числа місяця наступного за звітним (а.с. 77-82, 123-126).
		У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Суд вважає, що спірні правовідносини сторін регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі-Правила, Правила постачання).
		Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок природного газу» цей Закон визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
		ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є юридичною особою, та діє на підставі Статуту, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №84322 від 23 травня 2023 року (а.с. 51-54).
		Судом встановлено, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04 липня 2017 року №880 здійснює ліцензійне постачання газу на території України.
		За змістом п.26 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року №329-VIII постачальник «останньої надії» це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
		За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
		Встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32).
		Позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи внаслідок війни та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується пенсійним посвідченням та довідкою про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси № Л3-133540-ф/л від 09 вересня 2022 року (а.с. 12, 14).
		Встановлено, що 18 серпня 2021 року між позивачем та ТОВ «Одесагаз-постачання» було укладено договір та заяву  приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за правилами тарифу «Річний-фіксований» за адресою: АДРЕСА_1 , оператор ГРМ: АТ «Одесагаз», ЕІС-код, присвоєний оператором ГРМ: 56ХМ25F686098337 (а.с. 16, 17).
		Зі змісту листа ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 14 липня 2022 року вбачається, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917р від 22 липня 2020 року ТОВ «ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» (ПОН) у рамках відкриття конкурентного ринку газу для населення протягом трьох років, яке в період з 01 жовтня 2021 року по 29 листопада 2021 року, з 01 грудня 2021 року по 12 грудня 2021 року здійснювало постачання природного газу ЕІС-коду 56ХМ25F686098337 (а.с. 28).
		Встановлено, що з 13 грудня 2021 року позивач відповідно до постанови НКРЕКП від 09 грудня 2021 року №2471 «Про здійснення постачання природного газу побутовим споживачам на умовах базової річної пропозиції» точку входу/виходу до/з газотранспортної системи за ЕІС-кодом 56ХМ25F686098337 газифікованого об`єкту був включений до Реєстру споживачів Товариства за ціною тарифного плану «Фіксований» -7,95689 грн. (а.с. 28).
		Зі змісту листа Міністерства енергетики України від 15 березня 2023 року на ім`я позивача вбачається, що всі споживачі, які раніше отримували природний газ від 17 постачальників під брендом «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» та ТОВ «Одесагаз-постачання» з 01 травня 2022 року будуть забезпечуватися газом від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (а.с. 37- 40).
		З матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2022 року ОСОБА_1 з метою зміни газопостачальника ТОВ «Одесагаз-постачання» вів листування через офіційний онлайн чат-бот ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та отримав повідомлення про присвоєння особового рахунку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та наявність актуальної суми до сплати 17418,71 грн., що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 11 липня 2022 року на ім`я ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та копіями скріншотів екрана телефону (а.с. 18-23, 24).
		Факт того, що ОСОБА_1 дійсно 10 липня 2022 року звернувся до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з метою зміни газопостачальника з ТОВ «Одесагаз-постачання» на ТОВ «ГК «Нафтогаз України» підтверджується його заявою від 11 липня 2022 року на ім`я ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та його перепискою з останнім (а.с.18-23, 24).
		Встановлено, що наказом Міністерства енергетики України від 08 червня 2022 року №198 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» зобов`язано здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року №1386/27831, та базової річної пропозиції: 1) з 01 травня 2022 року побутовим споживачам , яких на дату прийняття цього наказу внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи; 2) з дня початку постачання природного газу постачальником «останньої надії» - побутовим споживачам, яких після набрання чинності цим наказом буде внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (а.с. 41).
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.17 ст.1); оператор газотранспортної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.19 ст.1); постачальник «останньої надії» це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ст. 1).
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
		Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Згідно п. 1 розділу VI Правил постачання, постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 (далі - Типовий договір), який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
		Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. 
		Відповідно до п.п. 1.1., 1.3 Типового договору - типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником. Типовий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. 
		Умови Типового договору відповідно да п. 1.2. Типового договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання, та є однаковими для всіх побутових споживачів України. 
		Фактом укладення Типового договору є включення постачальником споживача до свого Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої споживачем в установленому законодавством порядку.
		Відповідно до п. 2.2. Типового договору обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.
		Пунктом 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30 вересня 2015 року з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG). Для кодування використовуються ЕІС-код. Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС- код.
		Оскільки в інформаційній платформі відсутні найменування споживачів, то їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними ЕІС-кодами.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважаться, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. 
		Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.
		Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» відповідно до вимог абзацу 11 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.
		Водночас максимальний строк, на який споживача або оператора газорозподільної системи реєструють у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», визначається Правилами постачання природного газу.
		Відповідно до пункту 1 Розділу IV Кодексу ГТС інформаційна платформа містить такі дані, зокрема: 7) інформацію про фактичне добове споживання; 8) інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М).
		З матеріалів справи вбачається. що споживач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) з жовтня 2021 року з ЕІС-кодом 56XM25F686098337, о/р 250125807 знаходиться в реєстрі постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України», яке здійснює поставку газу до його газового об`єкту.
		Оскільки позивач з жовтня 2021 року знаходиться в реєстрі постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України», то саме з цього часу між сторонами укладений Типовий договір на поставку газу.
		При цьому, вважав, що поставку газу до його газового об`єкту здійснює ТОВ «Одесагаз-постачання», позивач на рахунок останнього перерахував кошти в розмірі 19597,60 грн., хоча ТОВ «Одесагаз-постачання» поставку газу до газового об`єкту позивача, не здійснювало (а.с. 42, 43, 45, 47).
		Встановлено, що згідно з даними про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надається оператором ГРМ (АТ «Одесагаз»), через інформаційну платформу оператора ГТС по особовому рахунку № НОМЕР_1 (ЕІС - код 56XM25F686098337) позивачем відбувалось споживання природного газу, за який не проводились жодні розрахунки (а.с. 85-109).
		Відповідно до п.п. 1 п. 4.4. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними АТ «Одесагаз», що є оператором газорозподільної мережі за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
		Отже, визначення об`ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (АТ «Одесагаз»), згідно вимог Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року, а не відповідачем.
		Відповідно до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (M+l ) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
		Згідно пункту 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
		Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ.
		Встановлено, що постачальник проводив нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого /спожитого споживачем природного газу.
		З 01 березня 2019 року ТОВ «ГК «Нафтогаз України» проводить нарахування вартості спожитого газу на підставі остаточної алокації щодобових відборів по кожному окремо взятому побутовому споживачу, яка здійснюється оператором ГТС на основі даних про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надається оператором ГРМ (в даному випадку АТ «Одесагаз») до 08 числа місяця наступного за звітним, через інформаційну платформу оператора ГТС, та які в подальшому з 09 числа місяця імпортуються постачальником до білінгової системи та використовуються для розрахунку вартості спожитого природного газу.
		Встановлено, що відповідно до абзацу 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС реєстрація споживача, шо не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
		Відповідно до п. 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно да цього розділу, в даному випадку - АТ «Одесагаз».
		Отже, саме на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) спожитого природного газу Споживачу і було виставлено рахунок. Іншої інформації щодо об`єму ( обсягу) спожитого природного газу від оператора ГРМ (АТ «Одесагаз») до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не надходило.
		Таким чином, ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальник здійснював нарахування вартості природного газу, спожитого позивачем на підставі даних оператора ГРМ (АТ «Одесагаз»), наданих останнім до 08 числа місяця наступного за звітним. 
		За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки вважає, що дії ТОВ «ГК «Нафтогаз України» щодо нарахування оплати за спожитий природний газ є правомірними.
		Відповідно до ч. 1 ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Спосіб захисту цивільного права чи інтересу це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований в усталеній практиці Верховного Суду (постанов а ВП ВС від 06 квітня 2021 року №910/10011/19 і ін.).
		За таких обставин, суд вважає, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав.
		Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. 
		Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
		Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
		На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.
		Судовий збір по справі становить 1073,60 грн., який не був сплачений позивачем при зверненні до суду, оскільки він є інвалідом 2 групи (а.с. 12).
		               
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 82, 141, 247, 258, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
		 
		вирішив:
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання неправомірними та скасувати нарахування до сплати за природний газ  залишити без задоволення. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Повний текст рішення суду складено 22 лютого 2024 року.
		 
		Суддя:                  О.М. Сегеда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...