Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/1962/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2024.
Дата набрання законної сили: 14.02.2024
Номер судового провадження: 61-15716ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України      
		 
		14 лютого 2024 року  
		м. Київ 
		 
		справа № 752/1962/22
		провадження № 61-15716св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - акціонерне товариство «Сенс Банк»,
		треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 січня 2023 року в складі судді: Плахотнюк К. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Головачова Я. В., Нежури В. А., Невідомої Т. О.,
		 
		Історія справи
		Короткий зміст заяви
		 
		У січні 2022 року ОСОБА_1 із позовом до АТ «Сенс Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий напис від 30 серпня 2021 року за реєстровим номером 25703, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О., про звернення стягнення за кредитним договором № 491038417 від 23 жовтня 2020 року в розмірі 47 417,68 грн на користь АТ «Альфа Банк» таким, що не підлягає виконанню.
		 
		У вересні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення у якій просив стягнути з АТ «Сенс Банк» витрати на правничу допомогу в порядку статті 141 ЦПК України в розмірі 19 000 грн.
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
		рішення суду було ухвалено 25 липня 2022 року, проте із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу представник позивача звернувся до суду 28 вересня 2022 року, тобто, з порушенням строків передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України. При цьому з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України для подання доказів понесених судових витрат, представник позивача не звертався;
		у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) зазначено, що неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду;
		тому заява про ухвалення додаткового рішення подана представником позивача має бути залишена без розгляду, оскільки докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу були подані з порушенням строків, передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2023 року залишено без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
		у позовній заяві представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначив попередній розмір витрат на правничу допомогу. Докази, які підтверджують понесені стороною витрати на правничу допомогу будуть надані у встановлений ЦПК України строк (а. с.5). 22 липня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без участі позивача (а. с. 33). 25 липня 2022 року Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення без участі сторін (сторони не з`явилися в судове засідання) (а. с. 34,36);
		залишаючи заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції правильно вказав, що зважаючи на положення частини восьмої статті 141 ЦПК України заявник мав подати відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після прийняття судом рішення, однак відповідна заява була подана лише в вересні 2022 року;
		посилання у апеляційній скарзі на те, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 дізнався про суть прийнятого рішення лише 20 вересня 2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому відповідна заява подана протягом п`яти днів з цього моменту, відхиляються колегією суддів, оскільки факт ознайомлення із судовим рішенням не впливає на перебіг строків, встановлених зазначеною нормою процесуального закону, що унеможливлює їх поновлення. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, фактично подав заяву про розгляд справи у його відсутність, а тому не був позбавлений можливості своєчасно скористатися своїм правом на вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		04 листопада 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, в якій просив:
		скасувати оскаржені судові рішення;
		передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		справа розглянута без участі сторін, заочне рішення суду сторонам не направлялось. Як тільки позивач дізнався про результат розгляду його позову з оприлюдненого рішення суду на сайті ЄДРСР у вересні 2022 року одразу підписав всі необхідні документи (звіт, акт виконаних робіт) та звернувся із заявою про розподіл витрат на правничу допомогу;
		у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач вказував всі обставини несвоєчасного ознайомлення з рішенням суду і просив суд вважати, що строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, пропущений з поважних причин та за обставин, які не залежать від волі позивача, а тому є підстави для його поновлення;
		у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/7551/21 (провадження № 61-11491св22) зазначено, що за встановлених в цій справі обставин апеляційний суд правильно застосував приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України, за змістом яких у разі неподання доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом Справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, така заява залишається без розгляду, якщо суд визнає причини пропуску процесуального строку неповажними.
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		12 лютого 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 02 січня 2024 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
		 
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертої статті 263 ЦПК України).
		 
		У частині восьмій статті 141 ЦПК України не встановлено вимог до форми заяви про надання доказів щодо витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Тому такі заяви можуть подаватись суду як в усній, так і в письмовій чи електронній формі. (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2021 року у справі № 755/4466/20-ц (провадження № 61-16762св21)).
		 
		Як в доктрині, так і практиці касаційного суду, звертається увага на існування службових строків: (а) процесуальні дії суду та учасників судового процесу мають здійснюватися лише в рамках відповідних стадій судочинства, у послідовності та в межах певного часу, зокрема визначених процесуальних строків для учасників справи та строків судової діяльності, встановлених законом для суду (службові строки) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 серпня 2020 року в справі № 178/14/20 (провадження № 61-9921св20)); (б) строки судової діяльності (службові строки) відрізняються від процесуальних строків за своєю сутністю. Вони не впливають на реалізацію суб`єктивних процесуальних прав сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі. Пропущення службового строку не знімає із суду обов`язку вчинити процесуальну дію або комплекс процесуальних дій (див., зокрема, Курс цивільного процесу: підручник за ред. В. В. Комарова. - Х. : Право, 2011. - С. 432). Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України). Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 752/11324/14-ц (провадження № 61-11238св23)).
		 
		У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що: 
		«Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17. Станом на час прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови у цій справі у матеріалах справи була лише довідка-розрахунок № 01 витрат на професійну правничу допомогу станом на 27 лютого 2018 року на суму 73 703,20 грн. До касаційної скарги відповідачка не долучила новий розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу та не додала його впродовж усього касаційного провадження. Вже після прийняття постанови у цій справі і після закінчення п`ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, відповідачка надала новий розрахунок понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, який доповнила витратами на суму 50 894,40 грн. Велика Палата Верховного Суду вважає, що відповідачка пропустила строк для подання доказів понесених витрат. 
		При цьому у своєму клопотанні від 22 листопада 2019 року відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску. У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду вважає, що в частині вирішення питання про стягнення витрат у розмірі 50 894,40 грн заяву відповідачки необхідно залишити без розгляду. Дані докази були надані ОСОБА_1 поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України».
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що районний суд не надав заявнику мотивоване рішення суду в строки, передбачені законом, і заявник безперечно стверджував, що він має намір оскаржити рішення суду першої інстанції. Відповідно можна вважати, що заявник пред`явив непряме клопотання (implied request) про відновлення процесуального строку. Припущення зворотного є вираженням надмірного формалізму. Більше того, з урахуванням причини, по якій заявник не подав скаргу у встановлений строк, національним судам належало відновити строк для подання скарги за їх власною ініціативою (GEORGIY NIKOLAYEVICH MIKHAYLOV v. RUSSIA, № 4543/04, § 56, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року).
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції складається з, зокрема, мотивувальної частини із зазначенням: мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу (підпункт в пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України).
		 
		Касаційний суд зауважує, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання (див., зокрема, постановуВерховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року в справі № 501/1672/22 (провадження № 61-16084св23), постановуВерховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 441/1159/21 (провадження № 61-14938св23)).
		 
		У справі, що переглядається:
		при залишенні заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду суди вказали, що відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України заявник мав подати відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після прийняття судом рішення, однак відповідна заява була подана лише в вересні 2022 року. При цьому із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України для подання доказів понесених судових витрат, представник позивача не звертався;
		у заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача зазначав, що оскільки справу було розглянуто без участі сторони позивача, про наявність судового рішення представнику позивача стало відомо лише 20 вересня 2022 року під час ознайомлення з ЄДРСР, де його оприлюднили лише 14 вересня 2022 року, поштою рішення суду позивачу не направлялося. Таким чином, «прошу вважати, що строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, пропущений з поважних причин та за обставин, які не залежали від волі позивача, а тому є підстави для його поновлення» (а. с. 44);
		поза увагою судів залишилось те, що представник позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення заявив клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, та яке судами не розглянуте;
		суди не врахували, що на строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, поширюються положення частини першої статті 127 ЦПК України щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом;
		в апеляційній скарзі представник позивача зазначав, що в заяві вказував про необхідність поновлення строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (а. с. 65). Натомість апеляційний суд не врахував, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання.
		 
		За таких обставин суди зробили передчасний висновок про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду. Тому оскаржені судові рішення належить скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалена без дотримання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити; оскаржені судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити.
		 
		Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 січня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 13 січня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року втрачають законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                     Д. А. Гудима
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                              Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                              М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...