Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/23829/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2024. Зареєстровано: 24.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2024.
Дата набрання законної сили: 02.04.2024
Результат оскарження 02.04.2024 Апеляційний суд Рівненської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/569/880/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №569/23829/23 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 лютого 2024 року                 м.Рівне
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді Першко О.О., 
		секретар судового засідання Прокопчук Л.М., 
		за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача Яковлева О.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживачів та стягнення коштів, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 69 305 грн. 02 коп. 
		Свої позовні вимоги мотивує тим, що 04 вересня 2023 року із її банківськими рахунками у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а саме у онлайн-сервісі, який забезпечує доступ до банківських послуг - Моnobank) та у АТ КБ «ПриватБанк» було здійснено шахрайські дії.
		Відповідні шахрайські дії були розпочаті третіми особами у її акаунті в мобільному додатку «Приват24», що належить АТ КБ «ПриватБанк», а саме було здійснено ряд операцій. 04 вересня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» заблоковано всі її картки в мобільному додатку «Приват24». Разом з тим, як пізніше було з`ясовано, такий доступ у її акаунт в мобільному додатку «Приват24» було здійснено несанкціоновано третіми особами (шахраями), зловмисні дії яких було зупинено АТ КБ «Приват Банк», зокрема шляхом блокування відповідних карток.
		В подальшому треті особи (шахраї) перейшли до іншого банку у якому вона має відповідні рахунки - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме у онлайн-сервіс, який забезпечує доступ до банківських послуг - Моnobank.
		Внаслідок таких зловмисних дій 04 вересня 2023 року з її карти № НОМЕР_1 (рахунок ІВАN НОМЕР_2 ) здійснено наступні транзакції: на суму 25 625 грн. 00 коп. о 16:50 год. на карту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ; на суму 26 000 грн. 00 коп. о 16:51 год. на карту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ; на суму 10400 грн. 00 коп. о 16:52 год. на карту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ; на суму 6 760 грн. 00 коп. о 16:54 год. на карту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ; на суму 520 грн. 00 коп. о 17:12 год. на карту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , надалі - неналежні платіжні операції. Таким чином, з її картки незаконно списано 9374 грн. 57 коп. власних коштів, а також 59930 грн. 45 коп. кредитних коштів, а всього на суму 69305 грн. 02 коп.
		Одразу після виявлення незаконних транзакцій вона зателефонувала у службу підтримки Monobank і повідомила, що вказані платежі були ініційовані не нею. Також просила у працівників служби підтримки негайно заблокувати вищенаведену картку отримувача платежів № НОМЕР_3 , їй повідомили, що банк вжив необхідних заходів.
		04 вересня 2023 року негайно після виявлення незаконних транзакцій, а також 06 вересня 2023 року вона письмовою заявою вимагала у банку скасувати вищенаведені транзакції та повернути на її рахунок вказані суми. Задовільної відповіді від банку отримано не було.
		В цей же день, вона звернулась до Рівненського районного управління поліції ГУНП Рівненській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Відомості за такою заявою були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12023181010002556), витяг про що було надано АТ «Універсал Банк». Наразі кримінальне провадження триває, про жодні процесуальні дії її не повідомляли.
		Відтак, зловмисні дії шахраїв вчинялись у двох банківських установах, одна із яких - АТ КБ «ПриватБанк» їх розпізнала та заблокувала, як це вимагається чинним законодавством. На противагу цього, відповідач, у порушення законодавства, не провів належного захисту і збереження коштів, отриманих від позивача, не застосував посилену автентифікацію платіжних операцій та не сприяв платнику в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією, а навпаки зайняв позицію ігнорування даної ситуації та посилався лише на необхідність звернення до поліції.
		У зв`язку із цим, 25 вересня 2023 року позивач звернулась до відповідних банків установ - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та АТ КБ «ПриватБанк» із заявами про надання інформації, у яких, серед іншого, просила повідомити про вжиті заходи посиленої автентифікації платіжних операцій. АТ КБ «ПриватБанк» надав відповідь від 19 жовтня 2023 року у якій повідомив, що банківською установою було виявлено застосування нетипового пристрою MOTO Z3|MOTOROLA, зафіксовані проби проведення платежів, а картки були заблоковані по підозрі проведення несанкціонованих операцій. Тобто, АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог щодо моніторингу платіжних операцій, виконав процедуру автентифікації, яка повинна включати механізми моніторингу спроб несанкціонованих або шахрайських дій та захистив і зберіг її кошти.
		Натомість, відповідач наведених вимог чинного законодавства не виконав. Зважаючи на частоту та суми неналежних операцій, а також загальну суму всіх платіжних операцій, здійснених у її акаунті 04 вересня 2023 року, банк не мав права не застосовувати посилену автентифікацію. Вказані платіжні операції мали високі рівні ризику, адже: мав місце вхід у акаунт із нетипового пристрою; мав місце вхід у акаунт із нетипового місцезнаходження, яке зафіксовано вперше, що також був здійснений майже одномоментно із виходом із акаунту в іншому місцезнаходженні; були ініційовані платежі понад суму 2 000,00 грн. та дві операції понад 20 000,00 грн., що є пороговим значенням, перевищення якого вимагає посиленої автентифікації, незалежно від референтного коефіцієнту рівня шахрайства; були ініційовані п`ять платежів на того самого отримувача, що є аномальною схемою оплати; мали місце нетипові витрати та нетипова поведінка користувача платіжних послуг, що виразилось у зміні пристрою, ініціації кількох нелогічних платежів одній і тій самій фізичній особі протягом короткого відрізку часу. 
		При цьому, несанкціонований доступ до додатку хоч і був допущений, але цей факт не відміняє обов`язку банку провести перевірку ініційованих платежів згідно з вимогами про посилену автентифікацію, дотримання якого убезпечило б споживача від допущення неналежних платежів.
		24 жовтня 2023 року нею на адресу АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було направлено вимогу про відшкодування збитків, у якій вона просила відшкодувати кошти за неналежними платіжними операціями. 20 листопада 2023 року у відповідь на вказану вимогу АТ «Універсал Банк» чіткої відповіді не надало та знову послалось на необхідність звернення до правоохоронних органів.
		Крім того, незважаючи на те, що нею проводилось досудове врегулювання даного спору, і вона переконана у незаконності обліковування за нею 59930 грн. 45 коп. кредитної заборгованості, адже відповідні платежі були проведені банком із порушенням порядку застосування автентифікації і посиленої автентифікації, але вона була змушена провести її погашення, інакше це б призвело до нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Про відповідний намір здійснити погашення кредиту вона повідомила відповідача листом від 30 жовтня 2023 року. Після погашення відповідної кредитної заборгованості вона надіслала відповідачу лист від 31 жовтня 2023 року, у якому повторно підкреслила, що кредитну заборгованість у сумі 59930 грн. 45 коп. грн. не визнає.
		Зважаючи, що їй як користувачу платіжних послуг була заподіяна майнова шкода, внаслідок допущення банком неналежної платіжної операції, що виразилось у проведенні платежів без застосуваннях заходів посиленої автентифікації на суми операцій, які перевищували відповідні порогові значення, а також без врахування факторів ризику, вона звертається з даним позовом.
		03 січня 2024 року представник відповідача ОСОБА_4 подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову.
		У відзиві вказав, що 09 жовтня 2019 року між сторонами було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у відповідності до п. 2 якої позивач погодилася з тим, що ця Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Відповідно до п. 3 Анкети-заяви, підписанням цієї Анкети-заяви позивач підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
		В п. 6 Анкети-заяви позивач просила вважати наведений зразок власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку. Також засвідчено генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій позивача згідно з Договором. Позивач визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Позивачем підтверджено, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися позивачем та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису.
		Також, з метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки. Таким чином, при укладенні Договору про надання банківських послуг сторони дійшли згоди про можливість здійснення операцій за картковим рахунком позивача з використанням ПІН-коду.
		При цьому, AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» виконувало і виконує всі вимоги встановлені Постановою НБУ №95, якою затверджено Положення, що визначає принципи забезпечення та управління інформаційною безпекою, з метою захисту інформаційних систем банків від актуальних кіберзагроз, використовує інструменти централізованого моніторингу га застосовує оновлення безпеки для операційних систем. AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» вжило усіх заходів з посилення системи безпеки операцій клієнтів Монобанку з використанням сучасних систем захисту, а саме: 3D Secure, Native Mobile Application, TLS, Anti-fraud-моніторинг та Anti-hacker-моніторинг, використовує Електронний цифровий підпис - для забезпечення цілісності та персоніфікації інформації, а також як аналог власноручного підпису для підписання додаткових угод з банком безпосередньо зі смартфону.
		Впровадження банком всіх зазначених систем захисту, в тому числі використання вигаданого позивачем особисто ПІН-коду, унеможливлює вхід третіх осіб до мобільного додатку «Монобанк», і як наслідок здійснення транзакцій без знання такого ПІН-коду, що, в свою чергу, свідчить про розголошення саме позивачем своїх аутентифікаційних даних, в тому числі, ПІН-коду, а отже відсутності відповідальності банку за подальші транзакції, вчинені з його використанням.
		04 вересня 2023 року фінансовий номер ОСОБА_2 не змінювався, змін кредитного ліміту не відбувалось, перевипуску платіжних карток не було. Проведенню несанкціонованих списань 04 вересня 2023 року передував успішний вхід у мобільний застосунок «Monobank» з пристрою Motorola moto z3, з коректно введеним ПІН-кодом. Операції, які позивач зазначає як шахрайські, є переказом коштів з картки на картку. 
		Таким чином, банк не несе відповідальності за операції, підтверджені правильним введенням ПІН-коду, оскільки обов`язок тримати його в таємниці, як і інших аутентифікаційних даних повністю покладається на клієнта банку, банк не несе відповідальності за операції, підтверджені правильним введенням коду, наданого банком в рамках технології 3D-Secure, або операцій, що здійснюються з використанням Платіжної картки без введення ПІН-коду, aбо з використанням реквізитів Платіжної картки, або з використанням аутентифікаційних даних, у тому числі в Мобільному додатку - визнаються підтвердженими клієнтом та ініційованими ним власноруч.
		18 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, в якій просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. У відповіді на відзив вказала, що операції із переказу коштів у мобільному додатку Моnobank взагалі не потребують введення ПІН-коду, а є миттєвими. На думку позивача, зручність і швидкість користування мобільними додатками банківських послуг не повинні забезпечуватись шляхом нехтування безпекою, що також закріплено у чинному законодавстві. 
		У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на Постанову НБУ №95 Про затвердження Положення про організацію заходів і забезпечення інформаційної безпеки в банківській системі України, натомість, стандарти безпеки банківської системи були доповнені новою Постановою Правління Національного банку України 03 травня 2023 року № 58. Позов і обґрунтований невідповідністю заходів безпеки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» діючим вимогам та стандартам. І в даному контексті оцінці підлягають зокрема дії чи бездіяльність банку в частині проведення посиленої автентифікації, яка полягає не лише у перевірці правильності введення ПІН-коду.
		Як було вказано у позовній заяві, несанкціонований доступ до акаунту і неналежні платежі не є тотожними поняттями. Так, несанкціонований доступ до додатку хоч і був допущений, але цей факт не відміняє обов`язку банку провести перевірку ініційованих платежів згідно з вимогами про посилену автентифікацію, дотримання якого убезпечило б споживача від допущення неналежних платежів. 
		23 січня 2024 року представником відповідача ОСОБА_4 було подано заперечення, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позову. 
		В запереченні вказав, що обставини щодо блокування проведення нібито шахрайських операцій AT КБ «Приватбанк», на які посилається позивач, не можна вважати засобом доказування у даній справі, оскільки дані докази є неналежними, недопустимими, недостовірними та недостатніми.
		Відповідач в обов`язковому порядку виконує вимоги Постанови Правління НБУ №58 від 03 травня 2023 року «Про затвердження Положення про автентифікацію та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку» та інших нормативно-правових актів.
		При цьому, спірні операції з перерахування грошових коштів було проведено позивачем у мобільному застосунку «Monobank» через довірений пристрій самого позивача з її фінансового номеру телефону, із вірним введенням ПІН-коду з першого разу (без помилок та без некоректних введень). 04 вересня 2023 року фінансовий номер ОСОБА_2 не змінювався, змін кредитного ліміту не відбувалось, перевипуску платіжних карток не було. Операції, які позивач зазначає як шахрайські є переказом коштів з картки на картку і вони проходили з підтвердженням 3D-Secure, тобто були проведені/підтверджені через застосунок «Monobank» позивача в особистому смартфоні. 
		Дані спірні операції з перерахування грошових коштів були типовими для позивача, оскільки вона більше 50-ти раз вже проводила аналогічні операції з перерахування грошових коштів на картки інших клієнтів/банків, а отже з огляду на відсутність повідомлення з боку позивача до відповідача про втрату з її сторони банківської карти та/або мобільного пристрою, та/або фінансового номеру, та/або блокування картки/рахунку/мобільного застосунку тощо, у відповідача були відсутні підстави для не проведення даних спірних банківських операцій з перерахування грошових коштів, тобто банк був зобов`язаний їх провести у відповідності до укладеного між сторонами Договору про надання банківських послуг від 09 жовтня 2019 року.
		26 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 подала додаткові пояснення у справі, в яких вказала, що операції з перерахування грошових коштів на картки інших клієнтів є дійсно типовою поведінкою для позивача. Нетиповим для позивача є: кілька одночасних переказів грошових коштів особі, яка раніше не фігурувала в контрагентах; ділення основної суми переказу на менші суми; використання кредитних коштів для переказів фізичним особам; подання запиту на підвищення кредитного ліміту після закінчення власних коштів та наявного кредитного ліміту (в той час як у власних заощадженнях клієнта у функції «Банка» було 16 000,00 грн. власних коштів); перекази на такі великі суми: два перекази понад 25 000,00 грн., переказ понад 10 000,00 грн., переказ понад 6 000,00 грн. та одночасні додаткові дрібні платежі, а всього на суму майже 70 000,00 грн.; вхід з пристрою MOTO Z3|MOTOROLA; одномоментний вихід з застосунку в одному місці та вхід в застосунок в іншому місці. Відповідач не спростував, що посилена автентифікація до спірних платежів не застосовувалась. 
		Посилена автентифікація - процедура автентифікації користувача, яка передбачає використання двох чи більше сукупностей даних (елементів), що належать до таких різних категорій: знань [володіння інформацією (даними), що відома лише користувачу]; володінь (застосування матеріального предмета, яким володіє лише користувач); притаманність [перевірка біометричних даних або інших властивостей характеристик), притаманних лише користувачу, що відрізняють його від інших користувачів]. Знання ПІН-коду можна віднести до категорії «знань», яким володіє лише користувач. Але всі інші елементи сукупності даних не були враховані відповідачем при проведенні спірних транзакцій, не було враховано елемент «володінь», що полягало у допущенні транзакцій матеріального предмета (телефону), яким володіє лише користувач - вхід з нового пристрою, з другої категорії - «притаманність», не було застосовано жодного елемента: ні перевірки біометричних даних; ні інших властивостей (рис, характеристик), притаманних лише користувачу, ні типової поведінки. Тобто, відповідачем не було застосовано, два і більше елементи процедури автентифікації користувача. 
		У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала з підстав у ньому наведених, просила позов задовольнити. Окрім того, вказала, що 04 вересня 2023 року на телефон позивача поступив телефонний дзвінок, де особа представилася працівником банку, мета дзвінка була підключення компенсації від ЮНІСЕФ, яку позивач раніше отримувала і на яку знову подала заявку, тому даний дзвінок в неї не викликав ніяких підозр і сумнівів. Особа, яка зателефонувала, повідомила її, що була спроба підв`язати карту АТ КБ «ПриватБанк» під цю виплату, однак така спроба не була успішною, а тому запропонувала їй підключити карту іншого банку, зокрема АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Позивач повідомила, що вона дійсно має таку картку, і відбувся подальший діалог, який супроводжувався надсиланням кодів у повідомленнях для підтвердження начебто прив`язання цієї картки. Проте відбулися шахрайські дії, внаслідок яких списані з картки і особисті кошти позивача, і весь наявний кредитний ліміт. Позивач ще під час розмови встановила, що відбувся вихід з її застосунку, вона завершила розмову, зайшла в застосунок і побачила списання коштів, в подальшому відразу звернулася до відповідача і написала заяву в поліцію. 
		Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, з підстав вказаних у відзиві та запереченні. Додатково вказав, що спочатку був змінений пристрій, з якого здійснюється вхід в мобільний застосунок, пристрій змінений шляхом надсилання позивачу ОТР-паролю, в подальшому зі зміненого пристрою введено правильно ПІН-код та фінансовий номер позивача, який не змінювався. При проведенні операцій з переказу коштів також застосовано технологію 3D-Secure. 
		Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено, що 09 жовтня 2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено договір шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг. 
		У анкеті-заяві зазначено, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладання якого позивач підтверджує та зобов`язується виконувати його умови, а також, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. 
		Крім того, в п.6 Анкети-заяви зазначено, що позивач просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку. Вона засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з Договором. Також вона визнає, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Вона підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або Банком з використанням електронного/удосконаленого електронного підпису.
		Відповідно до п. 4.2.15. Глави 4 Розділу 1 Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (надалі  Умови і правила) при здійсненні своїх прав і обов`язків, клієнт зобов`язаний утримуватися від дій, які могли б порушити права банку. 
		Відповідно до п. 8.1. Глави 8 Розділу 1 Умов і правил сторони несуть відповідальність за належне виконання своїх обов`язків відповідно до законодавства України та умов Договору.
		Згідно п. 8.7. Глави 8 Розділу І Умов і правил банк не несе відповідальності у випадках невиконання клієнтом умов Договору та додатків, які є його невід`ємною частиною.
		Згідно п. 8.10. Глави 8 Розділу І Умов і правил клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви клієнта, поданої до контактного центру банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки/рахунку/на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.
		Відповідно до п. 8.11. Глави 8 Розділу І Умов і правил клієнт несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених Договором засобів його ідентифікації і аутентифікацїї.
		Відповідно до п. 8.13. Глави 8 Розділу І Умов і правил у разі застосування до банку санкцій внаслідок помилкових дій клієнта, порушення клієнтом умов Договору/Правил і додатків, які є його невід`ємною частиною, клієнт зобов`язується відшкодувати банку всі завдані внаслідок цього збитки в повному обсязі.
		Відповідно до п. 8.15. Глави 8 Розділу І Умов і правил у разі якщо клієнт дає згоду на проведення операцій з картами або нанесеними на них даними поза полем його контролю, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН-коду. 
		Згідно п. 2.5. Глави 2 Розділу II Умов і правил з метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.
		Згідно п. 3.3. Глави 3 Розділу II Умов і правил операції, що здійснюються з використанням платіжної картки, з введенням відповідного ПІН-коду або з введенням коду, наданого банком в рамках технології 3D-Secure, або операції, що здійснюються з використанням платіжної картки без введення ПІН-коду, або з використанням реквізитів платіжної картки, або з використанням аутентифікаційних даних, у тому числі в Мобільному додатку, або операції підтверджені у Мобільному додатку, - визнаються підтвердженими клієнтом та ініційованими ним власноруч.
		Відповідно до п. 6.2.7. і 6.2.8. Глави 6 Розділу II Умов і правил клієнт зобов`язується не передавати платіжну картку та/або номер мобільного телефону та/або мобільний телефон, що використовується для Мобільного застосунку у користування третім особам.
		Зберігати ПІН-код, коди доступу, аутентифікаційні дані в таємниці і ні за яких обставин не повідомляти їх третім особам. У разі одержання клієнтом інформації щодо несанкціонованих операцій з його карткою або при виникненні підозр щодо шахрайства, він повинен якнайшвидше звернутись до центру клієнтської підтримки банку. 
		Позивачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 та видані картки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою про наявність рахунку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 20 грудня 2023 року.
		Як слідує з квитанцій від 04 вересня 2023 року та копії Руху коштів по картці від 20 грудня 2023 року, наданих відповідачем, 04 вересня 2023 року з карти № НОМЕР_4 (рахунок ІВАN НОМЕР_2 ) здійснено наступні операції: на суму 25 000 грн. 00 коп. зі сплатою комісії 625 грн. 02 коп. о 16:50:58 переказ особистих коштів на карту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ; на суму 25 000 грн. 00 коп. зі сплатою комісії 1 000 грн. 00 коп. о 16:51:33 переказ особистих коштів на карту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ; на суму 10000 грн. 00 коп. зі сплатою комісії 400 грн. 00 коп. о 16:52:24 переказ особистих коштів на карту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ; на суму 6 500 грн. 00 коп. зі сплатою комісії 260 грн. 00 коп. о 16:54:04 переказ особистих коштів на карту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ; на суму 500 грн. 00 коп. зі сплатою комісії 20 грн. 00 коп. о 17:12:37 переказ особистих коштів на карту НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 
		04 вересня 2023 року позивач звернулася до чергової частини Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області із заявою про те, що 04 вересня 2023 року близько 17:00 год. невідома особа, телефонуючи з а/н НОМЕР_5 , представившись працівником банку, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділа її грошовими коштами на загальну суму 69305 грн., які знаходились на картковому рахунку № НОМЕР_4 та були переведені на картковий рахунок № НОМЕР_3 .
		06 вересня 2023 року позивач звернулася із заявою до відповідача з проханням скасувати транзакції від 04 вересня 2023 року та повернути їй кошти на рахунок, на що їй була надана відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з рекомендацією звернутися до правоохоронних органів. 
		25 вересня 2023 року позивач надіслала заяву до відповідача з проханням надати інформацію, на що їй 04 жовтня 2023 року була надана відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в якій, зокрема вказано, що 04 вересня 2023 року її фінансовий номер не змінювався, змін кредитного ліміту не відбувалось, перевипуску карток не було. Проведенню несанкціонованих списань 04 вересня 2023 року передував успішний вхід в її мобільний за стосунок з пристрою Motorola moto z3, з коректно введений ПІН-кодом. 
		24 жовтня 2023 року позивач звернулася із вимогою до відповідача про відшкодування збитків за неналежними платіжними операціями, на що їй 20 листопада 2023 року була надана відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», кошти не відшкодовані. 
		30 жовтня 2023 року позивач надіслала заяву до відповідача, в якій повідомила, що має намір здійснити погашення кредиту у сумі 59930 грн. 45 коп. з метою недопущення нарахування відсотків за користування кредитними коштами, однак дана кредитна заборгованість нею не визнається. 
		31 жовтня 2023 року позивач звернулася із заявою до відповідача, в якій повідомила, що здійснила погашення кредитної заборгованості у сумі 59930 грн. 45 коп., яка обліковувалася на її рахунку ІВАN НОМЕР_2 , і повторно вказала, що дану кредитну заборгованість вона не визнає. 
		Підставами позовних вимог ОСОБА_2 є відсутність її волевиявлення на проведення 04 вересня 2023 року транзакцій зі списання коштів з її карткового рахунку, що стало можливим через недотримання обов`язку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» проводити посилену автентифікацію платежів. 
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). 
		Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. 
		Відповідно достатті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості .
		Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Відповідно достатті 1046 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
		Згідно частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно частин першої та третьої статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		Відповідно до частини першої статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з частиною першої статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
		Пунктами 1, 8, 18, 28, 42, 65, 70 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» визначено основні терміни, зокрема автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг;
		дистанційна платіжна операція - платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації;
		засіб дистанційної комунікації - засіб комунікації, що використовується у процесі укладання правочинів щодо надання платіжних послуг (у тому числі для надсилання та отримання всіх необхідних для цього документів та відомостей) та/або ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача;
		користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку;
		неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;
		платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою;
		посилена автентифікація - процедура автентифікації, яка передбачає використання двох чи більше сукупностей даних, що належать до таких різних категорій:
		а) знань (володіння інформацією (даними), що відома лише користувачу);
		б) володінь (застосування матеріального предмета, яким володіє лише користувач);
		в) притаманність (перевірка біометричних даних або інших властивостей (рис, характеристик), притаманних лише користувачу, що відрізняють його від інших користувачів);
		Відповідно дочастини першоїстатті 15Закону України«Про платіжніпослуги» банки, небанківські надавачі платіжних послуг зобов`язані організувати та забезпечити належне функціонування системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та належне управління ризиками з урахуванням особливостей виду діяльності, бізнес-моделі, характеру і видів послуг, які вони надають, ризиків, притаманних такій діяльності, а також особливостей, встановлених законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, законами з питань діяльності господарських товариств та нормативно-правовими актами Національного банку України.
		Частиною першою статті 20 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що платіжні установи, оператори поштового зв`язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, зобов`язані забезпечувати належний захист і збереження коштів, отриманих ними від користувачів або які надійшли (утримані) на користь користувачів, у тому числі через комерційних агентів (далі - кошти користувачів), відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
		Відповідно до частини першої та другої статті 29 Закону України «Про платіжні послуги» надання платіжних послуг (у тому числі виконання окремих або разових платіжних операцій, відкриття та обслуговування рахунків тощо) здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах.
		Договір про надання платіжних послуг укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Договір про надання платіжних послуг може укладатися шляхом приєднання користувача до договору, розміщеного у доступному для клієнта місці у надавача платіжних послуг та на його веб-сайті в мережі Інтернет. Усі поточні редакції публічної пропозиції укладення договору та документів, що містять інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, що надається користувачу згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 цього Закону, зберігаються на веб-сайті надавача платіжних послуг із зазначенням строку їх дії. Користувачі мають право в будь-який час отримати доступ до всіх редакцій публічної пропозиції укладення договору та інших документів, зазначених у цій статті, що розміщені на веб-сайті надавача платіжних послуг.
		Відповідно дочастин першоїта третьоїстатті 42Закону України«Про платіжніпослуги» надавачплатіжних послугплатника зобов`язанийотримати згодуплатника навиконання кожноїплатіжної операції,крім випадків,передбачених цимЗаконом. 
		Порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.
		Частиною першою статті 51 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що надавачі платіжних послуг зобов`язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.
		Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про платіжні послуги» банки та небанківські надавачі платіжних послуг зобов`язані затвердити та дотримуватися внутрішніх правил щодо ефективного зниження та контролю за операційними ризиками, кіберризиками та ризиками безпеки, пов`язаними з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).
		Під кіберризиком для цілей цієї частини розуміється ризик виникнення внаслідок реалізації кіберзагроз збитків та/або додаткових втрат банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг.
		Зазначені правила мають також містити процедури забезпечення безпеки виконання платіжних операцій, вжиття заходів з ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій (суб`єктів таких платіжних операцій) та заходів із запобігання або припинення таких платіжних операцій, реагування на інциденти безпеки, здійснення моніторингу та ведення бази даних операційних інцидентів, кіберінцидентів та інцидентів безпеки, пов`язаних з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).
		Частинами першою та другою статті 67 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
		Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації.
		Відповідно до статті 68 Закону України «Про платіжні послуги» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
		Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час:
		1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;
		2) ініціювання дистанційної платіжної операції;
		3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації.
		Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
		Надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов`язані застосовувати вимоги частин третьої і п`ятої цієї статті у разі надходження запиту з ініціювання платіжної операції від надавача послуг з ініціювання платіжної операції або запиту від надавача послуг з надання інформації за рахунками.
		Національний банк України встановлює своїми нормативно-правовими актами вимоги до:
		1) посиленої автентифікації у випадках, визначених цією статтею, а також у випадках, коли надавачі платіжних послуг мають право не вимагати застосування посиленої автентифікації користувача;
		2) заходів безпеки, що повинні забезпечувати конфіденційність індивідуальної облікової інформації користувача;
		3) здійснення електронної взаємодії між суб`єктами платіжних операцій для цілей ідентифікації, автентифікації, повідомлення та інформування, а також вимоги до заходів щодо забезпечення безпеки під час зазначеної електронної взаємодії.
		На виконання вказаної статті 68 Закону України «Про платіжні послуги», з метою встановлення для надавачів платіжних послуг вимог щодо порядку застосування автентифікації і посиленої автентифікації та забезпечення електронної взаємодії між суб`єктами платіжних операцій Правління Національного банку України затвердило Положення про автентифікацію та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку.
		Відповідна постанова Правління НБУ від 03 травня 2023 року № 58 «Про затвердження Положення про автентифікацію та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку»набрала чинності з 10 травня 2023 року, крім вимог до електронної взаємодії між суб`єктами платіжних операцій та відповідних заходів безпеки (розділ V), що наберуть чинності з 01 серпня 2025 року (одночасно з уведенням у дію глави 4 розділу IV Закону «Про платіжні послуги»).
		Згідно підпункту15пункту 3глави 1розділу ІПоложення проавтентифікацію тазастосування посиленоїавтентифікації наплатіжному ринкупосилена автентифікація-процедура автентифікаціїкористувача,яка передбачаєвикористання двохчи більшесукупностей даних(елементів),що належатьдо такихрізних категорій: знань[володінняінформацією (даними),що відомалише користувачу];володінь (застосуванняматеріального предмета,яким володієлише користувач); притаманність [перевірка біометричних даних або інших властивостей (рис, характеристик), притаманних лише користувачу, що відрізняють його від інших користувачів];
		Саме на не виконання АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вимог вказаного Положення про автентифікацію та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку вказує позивач, в зв`язку з чим просить про відшкодування шкоди за платіжними операціями, здійсненими 04 вересня 2023 року.
		При цьому, Розділом VII Закону України «Про платіжні послуги» передбачена, зокрема відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій та відповідальність платників під час виконання платіжних операцій.
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник несе відповідальність перед надавачем платіжних послуг, що його обслуговує, відповідно до умов укладеного між ними договору про надання платіжних послуг.
		Платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Таким чином, відповідно до Закону та умов укладеного між сторонами Договору, під час виконання платіжних операцій відповідальність за безпеку їх здійснення покладається як на надавача платіжних послуг, так і на платника, однак на останнього така відповідальність покладається у разі доведення, що саме його дії чи бездіяльність призвели до втрати, незаконного використання належної йому інформації, яка дає змогу ініціювати відповідні платіжні операції.
		Як вказує представник відповідача ОСОБА_4 спірні операції з перерахування грошових коштів було проведено у мобільному застосунку «Monobank» через довірений пристрій самого позивача з її фінансового номеру телефону, із вірним введенням ПІН-коду з першого разу. Зокрема 04 вересня 2023 року спочатку був змінений пристрій, з якого здійснюється вхід в мобільний застосунок, пристрій змінений шляхом надсилання позивачу ОТР-паролю, в подальшому зі зміненого пристрою введено правильно ПІН-код та фінансовий номер позивача, який не змінювався. 
		При цьому, як і в позовній заяві ОСОБА_2 , так і в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 не заперечувався факт надання ОСОБА_2 доступу до її мобільного застосунку «Monobank» 04 вересня 2023 року сторонній особі. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 вказала, що 04 вересня 2023 року на телефон позивача поступив телефонний дзвінок, де особа представилася працівником банку, мета дзвінка була підключення компенсації від ЮНІСЕФ, яку позивач раніше отримувала і на яку знову подала заявку, тому даний дзвінок в неї не викликав ніяких підозр і сумнівів. Особа, яка зателефонувала, повідомила її, що була спроба підв`язати карту АТ КБ «ПриватБанк» під цю виплату, однак така спроба не була успішною, а тому запропонувала їй підключити карту іншого банку, зокрема АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Позивач повідомила, що вона дійсно має таку картку, і відбувся подальший діалог, який супроводжувався надсиланням кодів у повідомленнях для підтвердження начебто прив`язання цієї картки. Проте відбулися шахрайські дії, внаслідок яких списані з картки і особисті кошти позивача, і весь наявний кредитний ліміт. 
		Враховуючи, що переказ грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_2 відбувся внаслідок її необачної поведінки, першочергово саме її дії призвели до використання інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, у тому числі і змінити платіжний інструмент, відповідача повідомлено про такі операції вже після їх вчинення, відповідно суд доходить висновку, що в даному випадку відповідач звільняється від відповідальності перед позивачем за виконання вказаних платіжних операцій.
		Доводи позивача про те, що обов`язок споживача зберігати паролі та не розголошувати коди із отриманих смс, хоч і наявний, але не пов`язаний із обов`язком банку проводити посилену автентифікацію платежів, і відповідальність має бути саме банку, на увагу не заслуговують, оскільки як вказано вище аналіз наведених норм Закону та умов укладеного між сторонами Договору дає підстави стверджувати, що вина банку в знятті коштів з рахунків клієнта виключається в разі доведення, що саме клієнт банку своїми діями чи бездіяльністю посприяв у втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Крім того, суд зауважує, що попередня зміна платіжного інструменту, з підтвердженням такої зміни користувачем, при правильному введенні номеру фінансового телефону та ПІН-коду зі зміненого платіжного інструменту під час входу в застосунок, в сукупності підтверджує використання двох чи більше сукупностей даних (елементів), що належать до таких різних категорій, а саме: знань [володіння інформацією (даними), що відома лише користувачу]; володінь (застосування матеріального предмета, яким володіє лише користувач).
		За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		 
		В И Р I Ш И В:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживачів та стягнення коштів відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
		Відповідач  Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352.
		Повне судове рішення складено 23 лютого 2024 року.
		 
		Суддя                     О.О. Першко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...