Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/43537/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2024. Зареєстровано: 24.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2024.
Дата набрання законної сили: 27.02.2024
Номер судового провадження: 3/761/292/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/43537/23
		Провадження № 3/761/292/2024
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       15 лютого 2024 року 
		суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль Володимир Вячеславович, за участю прокурора Прокопова О.Є., захисників Давидченка А.В., Ушканенка Е.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , при секретарі Павлюк Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на час вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення заступник Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на даний займаючого посаду Голови Полтавської обласної державної адміністрації, РНОКПП НОМЕР_1 , 
		за ч.1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		В С Т А Н О В И В :
		В протоколі про адміністративне правопорушення № 39-02/41 від 17.11.2023 року зазначено наступне.
		Відповідно до пп. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон), особи, зазначені у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону, зобов?язані:
		повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів. безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Констатація порушення зазначених вимог та, відповідно, вчинення адміністративних правопорушень, передбачених диспозиціями ч.4. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, можлива за таких умов:
		в особи наявний реальний конфлікт інтересів; за наявності реального конфлікту інтересів особа у визначеному законом порядку не повідомляє про конфлікт інтересів;
		за наявності реального конфлікту інтересів особа під час виконання своїх
		службових/представницьких повноважень вчиняє дії чи приймає рішення.
		З огляду на визначення реального конфлікту інтересів, наведене в абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону, для його констатації необхідно встановлення одночасно таких складових:
		приватний інтерес;
		службові представницькі повноваження;
		суперечність між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов?язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу»).
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» АРМА є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» категорією «А» (вищий корпус державної служби) є керівники центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступники.
		Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Голова АРМА призначає заступників, кількісний склад яких визначає своїм наказом.
		Наказом АРМА від 23.01.2020 № 37/9-03-ос ОСОБА_1 з 24.01.2020 призначено на посаду заступника Голови АРМА та присвоєно 3 (третій) ранг державного службовця у межах посади державної служби категорії «А».
		Згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування є суб?єктами, на яких поширюється дія Закону, зокрема вимоги ч. 1 ст. 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також належить до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, визначених у примітці до ст. 56 Закону.
		Згідно з наказом АРМА від 10.02.2022 № 44 «Про розподіл обов?язків між Головою АРМА (особою, на яку тимчасово покладено виконання обов?язків Голови АРМА) та заступником Голови АРМА» за підписом т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_3. установлено, що у разі відсутності Голови АРМА (особи, на яку тимчасово покладено виконання обов?язків Голови АРМА) у зв?язку з відпусткою, відрядженням, тимчасовою непрацездатністю та з інших причин його обов?язки виконує заступник Голови АРМА ОСОБА_1 відповідно до цього наказу.
		Згідно з наказом АРМА від 01.06.2022 № 86 «Про розподіл обов?язків між Головою АРМА та заступником Голови АРМА» за підписом т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_3. установлено, що у разі відсутності Голови АРМА у зв?язку з відпусткою, відрядженням, тимчасовою непрацездатністю та з інших причин його обов?язки виконує заступник Голови АРМА відповідно до цього наказу, а у разі одночасної відсутності Голови АРМА та заступника Голови АРМА - начальник Управління менеджменту активів або іншого управління відповідно до рішення Голови АРМА. У разі відсутності зазначеного рішення обов?язки Голови АРМА виконує начальник Управління правового забезпечення.
		25.02.2022 згідно з наказом АРМА від 14.02.2022 № 57/9-08-ос т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_3. перебував у відпустці.
		19.05.2022 згідно з наказом АРМА від 18.05.2022 № 105/9-08-ос т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_3. перебував у відпустці.
		26.01.2023 згідно з наказом АРМА від 24.01.2023 N? 27/9-08-ос т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_3. перебував у відпустці.
		У зв?язку із відсутністю ОСОБА_3 відповідно до положень вищевказаних наказів АРМА № 44 та № 86 у вказані періоди обов?язки Голови АРМА виконував заступник Голови АРМА ОСОБА_1 .
		Відповідно до п. 3 Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», визначено, що до додаткових стимулюючих виплат державним службовцям належать надбавки:
		1) за інтенсивність праці;
		2) за виконання особливо важливої роботи.
		Відповідно до п. 2 вказаного Положення керівники державної служби в державному органі у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати.
		Разом з тим, як вбачається з наказу АРМА від 02.09.2019 № 410 «Питання організації роботи з міжрегіональними територіальними управліннями АРМА» встановленню стимулюючих виплат начальникам та заступникам начальників міжрегіональних територіальних управлінь АРМА передує погодження їх розміру Головою АРМА або особою, яка виконує обов?язки Голови АРМА. 
		Так, наказами Північно-східного міжрегіонального територіального управління АРМА (далі - Північно-східне МТУ АРМА) від 25.02.2022, 19.05.2022, 26.01.2023 за підписом т.в.о. Північно-східного МТУ АРМА Н. Азаренкової та Ю. Мозгового ОСОБА_3 , як начальнику Північно-східного МТУ АРМА надбавку за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи встановлено на підставі листів в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 про погодження їх розміру від 25.02.2022, 26.01.2023, 19.05.2022. Таким чином, 25.02.2022, 19.05.2022 та 26.01.2023 ОСОБА_5 мав повноваження погоджувати розмір додаткових стимулюючих виплат начальникам та заступникам начальників міжрегіональних територіальних управлінь АРМА.
		Своєю чергою без погодження ОСОБА_1 було неможливо здійснити зазначені виплати ОСОБА_3 .
		Доповідною запискою начальника Управління персоналу центрального апарату АРМА (далі - Управління персоналу) Тетяни Рудяк від 25.02.2022 № 122/9-22 внесено пропозицію щодо погодження надбавки за інтенсивність праці у розмірі 330 % посадового окладу ОСОБА_3 , з 01 лютого 2022 року, в межах економії фонду оплати праці Північно-східного міжрегіонального територіального управління АРМА (далі - Північно-східне МТУ АРМА).
		Листом АРМА від 25.02.2022 № 1459/2-48-22/10 за підписом в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 начальнику Північно-східного МТУ АРМА ОСОБА_3. погоджено встановлення надбавки за інтенсивність праці з 01 лютого по 31 грудня 2022 року у розмірі 330 %.
		Надалі наказом Північно-східного МТУ АРМА від 25.02.2022 № 15/2 «Про встановлення надбавки за інтенсивність праці ОСОБА_3 », на підставі листа в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 від 25.02.2022 № 1459/2-48-22/10, начальнику Північно-східного МТУ АРМА ОСОБА_3 встановлено надбавку за інтенсивність праці з 01 лютого по 31 грудня 2022 року у розмірі 330 %.
		Доповідною запискою начальника Управління персоналу Тетяни Рудяк від 26.01.2023 № 35/9-23 внесено пропозицію щодо погодження надбавки за інтенсивність праці у розмірі 330 % посадового окладу ОСОБА_3 , з 01 січня по 31 грудня 2023 року в межах економії фонду оплати праці Північно-східного МТУ АРМА.
		Листом АРМА від 26.01.2023 № 523/2-48-23/10 за підписом в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 начальнику Північно-східного МТУ АРМА ОСОБА_3. погоджено встановлення надбавки за інтенсивність праці з 01 січня по 31 грудня 2023 року у розмірі 330 %.
		Надалі наказом Північно-східного МТУ АРМА від 26.01.2023 № 11/2 «Про встановлення надбавки за інтенсивність праці ОСОБА_7 », на підставі листа в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 від 26.01.2023 № 523/2-48-23/10, начальнику Північно-східного МТУ АРМА ОСОБА_3 встановлено надбавку за інтенсивність праці з 01 січня по 31 грудня 2023 року у розмірі 330 %.
		Доповідною запискою начальника Управління персоналу Тетяни Рудяк від 25.02.2022 № 123/9-22 внесено пропозицію щодо погодження надбавки за виконання особливо важливої роботи у розмірі 150 % посадового окладу ОСОБА_3 , з 01 лютого по 30 квітня 2022 року, в межах економії фонду оплати праці Північно-східного МТУ АРМА.
		Листом АРМА від 25.02.2022 № 1458/2-48-22/10 за підписом в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 начальнику Північно-східного МТУ АРМА ОСОБА_3. погоджено встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи з 01 лютого по 30 квітня 2022 року у розмірі 150 %.
		Надалі наказом Північно-східного МТУ АРМА від 25.02.2022 № 16/2 «Про встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи ОСОБА_3 », на підставі листа в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 від 25.02.2022 № 1458/2-48-22/10, начальнику Північно-східного МТУ АРМА ОСОБА_3 встановлено надбавку за виконання особливо важливої роботи з 01 лютого по 30 квітня 2022 року у розмірі 150 %.
		Доповідною запискою начальника Управління персоналу Тетяни Рудяк внесено пропозицію щодо погодження надбавки за виконання особливо важливої роботи у розмірі 150 % посадового окладу ОСОБА_3 , з 01 травня по 31 грудня 2022 року в межах економії фонду оплати праці Північно-східного МТУ APMA.
		Листом АРМА від 19.05.2022 № 1985/2-48-22/10 за підписом в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 начальнику Північно-східного МТУ АРМА ОСОБА_3. погоджено встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи з 01 травня по 31 грудня 2022 року у розмірі 150 %.
		Надалі наказом Північно-східного МТУ АРМА від 19.05.2022 № 26/2 «Про встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи ОСОБА_3 », на підставі листа в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 від 19.05.2022 № 1985/2-48-22/10, начальнику Північно-східного МТУ АРМА ОСОБА_3 встановлено надбавку за виконання особливо важливої роботи з 01 травня по 31 грудня 2022 року, у розмірі 150 %.
		Доповідною запискою начальника Управління персоналу Тетяни Рудяк від 26.01.2023 № 36/9-23 внесено пропозицію щодо погодження надбавки за виконання особливо важливої роботи у розмірі 150 % посадового окладу ОСОБА_3 , з 01 січня по 31 грудня 2023 року в межах економії фонду оплати праці Північно-східного МТУ АРМА.
		Листом АРМА від 26.01.2023 № 522/2-48-23/10 за підписом в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 начальнику Північно-східного МТУ АРМА ОСОБА_3. погоджено встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи з 01 січня по 31 грудня 2023 року у розмірі 150 %.
		Надалі наказом Північно-східного МТУ АРМА від 26.01.2022 № 10/2 «Про встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи ОСОБА_7 », на підставі листа в.о. Голови АРМА ОСОБА_1 від 26.01.2023 № 522/2-48-23/10, начальнику Північно-східного МТУ АРМА ОСОБА_3 встановлено надбавку за виконання особливо важливої роботи з 01 січня по 31 грудня 2023 року у розмірі 150 % до посадового окладу в межах економії фонду оплати праці.
		Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв?язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес.
		Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.
		Зокрема, приватний інтерес можуть зумовлювати відносини прямого підпорядкування.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 року № 886-р «Про тимчасове покладення виконання обов?язків Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на ОСОБА_3 » виконання обов?язків Голови АРМА, тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови АРМА, покладено на начальника Північно-східного МТУ зазначеного Агентства ОСОБА_3 .
		Згідно з наказом АРМА від 05.08.2021 № 269/9-03-ос «Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 року № 886-р» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 року № 886-р «Про тимчасове покладення виконання обов?язків Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на ОСОБА_3 »
		ОСОБА_3 приступив тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови АРМА, до виконання обов?язків Голови АРМА з 05 серпня 2021 року.
		Таким чином, з 05.08.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникли відносини прямого підпорядкування, а саме: ОСОБА_1 був у прямому підпорядкуванні ОСОБА_3 .
		Підпорядковані працівники схильні діяти в інтересах керівника.
		У зв?язку з погодженням розміру додаткових стимулюючих виплат ОСОБА_3 перелік ситуацій, які могли становити вигоду (матеріальну або нематеріальну) для ОСОБА_1 під час його перебування на посаді заступника Голови АРМА коли т.в.о. Голови АРМА був ОСОБА_3 , не є вичерпним.
		Приймаючи позитивне рішення на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 міг розраховувати у майбутньому на лояльне ставлення ОСОБА_3 до себе, на прийняття ОСОБА_3 відносно нього також позитивних рішень, у тому числі щодо встановлення заохочень, премій та додаткових стимулюючих виплат, тощо.
		У разі непогодження ОСОБА_1 розміру додаткових стимулюючих виплат ОСОБА_3 взагалі або погодження у розмірі меншому, ніж це було запропоновано, зазначене могло б негативно відобразитись надалі для ОСОБА_1 під час проходження ним державної служби під керівництвом ОСОБА_3 , зокрема, це могло б відобразитися на його матеріальному становищі під час реалізації ОСОБА_3 відносно нього повноважень щодо встановлення заохочень, премій, додаткових стимулюючих виплат, тощо.
		Із викладеного вбачається та є очевидним, що постійне погодження розміру додаткових стимулюючих виплат ОСОБА_3 , а також у розмірі не меншому, ніж запропонований для відповідного погодження у межах економії фонду оплати праці, становило приватний інтерес ОСОБА_9 , що полягав у можливому отриманні ним матеріальних благ та вигод у майбутньому, а також в можливості убезпечити себе від настання негативних наслідків під час проходження державної служби, що могли виникнути через його незгоду із розміром запропонованих стимулюючих виплат ОСОБА_3 .
		Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець, зокрема, зобов?язаний: дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов?язки.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну службу» одним з принципів державної служби є доброчесність, що полягає у спрямованості дій державного службовця на захист публічних інтересів та його відмові від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.
		Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, у ОСОБА_1 був наявний приватний інтерес щодо підтримання сприятливих для себе відносин із ОСОБА_3 , а з іншого, ОСОБА_1 як особа, уповноважена на виконання функцій держави, мав виконувати свої службові обов?язки в інтересах держави, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу, зокрема використовувати раціонально кошти з державного бюджету, об?єктивно встановлювати заохочення з метою стимулювання якісної роботи працівників.
		Таким чином, ОСОБА_1 як особа, уповноважена на виконання функцій держави, приймаючи рішення щодо погодження розміру додаткових стимулюючих виплат ОСОБА_3 , по суті стояв перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави) або власного приватного інтересу. За таких умов наявність у ОСОБА_1 діаметрально протилежних за своїм змістом інтересів (приватного і публічного), що виникли одночасно під час виконання його службових повноважень, безумовно, створило суперечність між ними та сформувало суть суперечності.
		У зв?язку із наказом АРМА від 02.09.2019 № 410 «Питання організації роботи з міжрегіональними територіальними управліннями АРМА» ОСОБА_1 як особа, яка виконує обов?язки Голови АРМА, мав погодити розмір додаткових стимулюючих виплат ОСОБА_3 .
		ОСОБА_1 був наділений дискреційними повноваженнями, зокрема, в частині погодження або непогодження розміру додаткових стимулюючих виплат ОСОБА_3 , погодження у тому числі меншого розміру надбавки від запропонованого, враховуючи критерії, на підставі яких такі додаткові стимулюючі виплати встановлюються.
		Відповідно до п. 5 Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», надбавка за інтенсивність праці встановлюється державним службовцям з урахуванням таких критеріїв:
		1) якість і складність підготовлених документів;
		2) терміновість виконання завдань, опрацювання та підготовки документів;
		3) ініціативність у роботі.
		У п. б. вказаного Положення зазначається, що надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється державним службовцям з урахуванням таких критеріїв, як виконання завдань та функцій щодо реалізації пріоритетних напрямів державної політики, участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, проведення експертизи таких актів; виконання роботи, що вимагає від працівника особливої організаційно-виконавчої компетентності та відповідальності, результатом якої є підвищення ефективності управління.
		ОСОБА_1 повинен був діяти об?єктивно під час прийняття рішень щодо погодження розміру додаткових стимулюючих виплат ОСОБА_3 , з урахуванням критеріїв, визначених Положенням про застосування стимулюючих виплат державним службовцям.
		За наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями особа сумнівається у своїх оцінках і не має однозначної позиці, переживає внутрішнє вагання і суперечливі емоції, що виключає її об?єктивність і неупередженість у вчиненні нею дій та прийнятті рішень.
		Зокрема, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N? 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
		Погоджуючи на другий день після повномасштабного вторгнення рф своєму керівнику ОСОБА_3 , зокрема, надбавки за інтенсивність праці у розмірі 330% на майбутнє до 31.12.2022 ОСОБА_1 об?єктивно не міг оцінити 25.02.2022 увесь обсяг роботи, інтенсивність та ініціативність праці свого керівника в умовах війни та взагалі можливості органу виконувати свої повноваження.
		Таким чином, слід констатувати факт впливу суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями на об?єктивність та неупередженість прийнятих ним рішень.
		Зважаючи на те, що конфлікт інтересів у ОСОБА_1 мав бути врегульований, він як в.о. Голови АРМА мав повідомити про конфлікт інтересів у порядку, передбаченому для керівника, тобто Голови АРМА.
		Таким чином, ОСОБА_1 мав повідомити про наявний у нього конфлікт інтересів Кабінет Міністрів України.
		Листом від 26.06.2023 № 39-02/13718-23 Національне агентство звернулось до Секретаріату Кабінету Міністрів України про надання інформації стосовно того, чи повідомляв ОСОБА_1 будучи в.о. Голови АРМА Кабінет Міністрів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, у зв?язку з погодженням ним у 2021, 2022, 2023 роках встановлення надбавок за інтенсивність праці та надбавок за виконання особливо важливої роботи ОСОБА_3 , начальнику Північно - східного міжрегіонального територіального управління АРМА.
		Секретаріат Кабінету Міністрів України листом 28.06.2023 № 16421/0/2-23 (вх. Національного агентства № 15623/0/01-23 від 28.06.2023) поінформував, що повідомлення від заступника Голови АРМА ОСОБА_1 про наявність у нього конфлікту інтересів до Секретаріату Кабінету Міністрів не надходили.
		Факт неповідомлення ОСОБА_1 про конфлікт інтересів також підтверджується листом АРМА від 30.06.2023 № 7920/14.1-31-23/14, у якому зазначається, що повідомлення ОСОБА_1 про конфлікт інтересів у зв?язку з погодженням встановлення надбавок за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи ОСОБА_3 у 2021, 2022, 2023 роках не робились через відсутність ознак конфлікту інтересів.
		Таким чином, на думку головного спеціалісту відділу виявлення та документування правопорушень Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції Штогрін О.В. , ОСОБА_1 , виконуючи обов?язки Голови АРМА, усупереч вимогам пп. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції»: 25.02.2022, 19.05.2022, 26.01.2023 не повідомив у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, прийняв рішення щодо погодження розміру додаткових стимулюючих виплат ОСОБА_3 , начальникові Північно-східного міжрегіонального територіального управління АРМА, чим вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
		В судовому засіданні прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та притягнути останнього до адміністративної відповідальності. Також долучив складений ним письмовий висновок у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
		Адвокат Давидченко А.В. просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
		Адвокат Ушканенко Е.О. в судовому засіданні оголосив своє письмове клопотання про закриття провадження у справі, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та самої події адміністративного правопорушення.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що жодного приватного інтересу в його діях не було. Зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення викладено лише припущення. Підтримав клопотання свої захисників.
		Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		На переконання суду, дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення, яке визначається як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб`єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
		Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції":
		- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об?єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання
		зазначених повноважень;
		- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв?язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Відповідно до п. п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", визначено осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - це посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
		Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про корупцію" - члени сім?ї суб?єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб?єкта.
		В той же час в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які підтверджуючі документи, з приводу того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , є близькими особами чи членами сім?ї відповідно до Закону, а також пов?язані родинними стосунками.
		Відповідно до диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:
		- у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об?єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП);
		- у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто, за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об?єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).
		Відповідно до методичних рекомендації НАЗК від 21.10.2022 № 13 Щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при потенційному конфлікті інтересів у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження.
		Така ситуація надалі впливатиме на об?єктивність особи під час реалізації повноважень.
		При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об?єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.
		Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, повязані з корупцією", аналіз термінів "потенційний інтерес" та "реальний інтерес", які містяться у ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
		Тобто, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
		Отже, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, а необхідно встановити, чи суперечить він службовим чи представницьким повноваженням особи, чи може така суперечність реально вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
		Крім того, вказаним Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. № 223-943/0/4-17, звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, суди мають враховувати необхідність наявності фактів, встановлення яких має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду:
		- наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
		- наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
		- наявність повноважень на прийняття рішення;
		- наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
		Так, питання оплати праці належить до трудових правовідносин, а отже, не відноситься до сфери приватного інтересу працівника в розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції".
		Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак, і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП.
		Крім того, згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
		Сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов?язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		ЄСПЛ у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).
		Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв?язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
		Усупереч вищенаведених норм, Національним агентством не долучено до протоколу жодного доказу на підтвердження їх припущень. Більш того, протокол містить недостовірні відомості про відсутність свідків об`єктивних подій, які викладені у протоколі.
		При цьому, жодна службова особа, яка брала участь у процедурі встановлення стимулюючих виплат ОСОБА_3 , Національним агентством опитана не була.
		Щодо твердження про те, що «приватний інтерес можуть зумовлювати відносини прямого підпорядкування», то воно не має під собою жодного правового обґрунтування, та за своєю лінгвістичною конструкцією свідчить лише про припущення особи, що не може лягати в пред`явлене обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
		Так, у твердженні, що аналізується Національним агентством вжито слово «може».
		Отже навіть на думку Національного агентства факт наявності приватного інтересу у відносинах прямого підпорядкування необхідно довести.
		Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов?язкової сукупності юридичних фактів, зокрема, наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений.
		У матеріалах провадження відсутні будь-які об?єктивні докази, які б підтверджували, що у ОСОБА_1 був приватний інтерес у сфері його службової взаємодії з ОСОБА_3 . До матеріалів провадження не долучено жодного доказу, що після погодження ОСОБА_1 розміру стимулюючих виплат, ОСОБА_3 приймав будь-яке управлінське рішення про відношенню до ОСОБА_1 .
		Закон № 1700-VII дає визначення поняття «прямого підпорядкування». Пряме підпорядкування - це відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.
		Основним елементом поняття «прямого підпорядкування» є залежність. Від ступеню такої залежності впливає на наявність приватного інтересу у сфері службової взаємодії.
		Національним агентством не враховано, що ОСОБА_1 , на відміну від ОСОБА_3 , перебував на посаді заступника голови АРМА не тимчасово. Стимулюючі виплати встановлювались ОСОБА_3 не як виконувачу обов?язків голови АРМА, а як керівнику територіального управління АРМА (дана обставина підтверджується наявними матеріалами та поясненнями ОСОБА_3 ).
		Більш того, якщо погодитись із твердженнями Національного агентства про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу у зв?язку із службовими відносинами із ОСОБА_3 , то у ОСОБА_3 також наявний приватний інтерес у будь-якому управлінському рішенні, яке ним ухвалювалось по відношенню до ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_3 відповідно до штатної посади, яку він обіймав, був підлеглим ОСОБА_1 , а обов`язки голови АРМА виконував тимчасово.
		Строк тимчасового виконання обов?язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці (ч. 8 ст. 31 «Про державну службу»). На час виконання обов?язків за вакантною посадою державної служби здійснюється виплата за додаткове навантаження у зв?язку з виконанням обов?язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця, крім випадку покладення виконання обов?язків на відповідного заступника.
		3 огляду на наведене, Національне агенство дійшло помилкового висновку про залежність ОСОБА_1 від ОСОБА_3 .
		Також припущенням є твердження про те, що підпорядковані працівники схильні діяти в інтересах керівника, на якому ґрунтується твердження Національного агентства про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. При цьому, у матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які дозволяють стверджувати про правдивість цього твердження. Більш того, таке твердження суперечить вимогам нормативно-правових актів, на які Національне агентство посилається у протоколі, а саме: ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої державний службовець, зокрема, зобов?язаний: дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов?язки; відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну службу» одним з принципів державної служби є доброчесність, що полягає у спрямованості дій державного службовця на захист публічних інтересів та його відмові від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.
		В своїх поясненнях ОСОБА_3 , наданих адвокату Давидченку А.В., пояснив, що відносини з ОСОБА_9 носили службовий характер та ґрунтувались на дотриманні загальновизнаних етичних норм поведінки, взаємоповазі, пріоритеті інтересів держави та прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Встановлення таких надбавок відбувалось відповідно до вимог законодавства, а саме відповідно до абзацу 8 п. 14 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15 (далі - Положення № 15).
		ОСОБА_3 підкреслив, що надбавки йому встановлювались у Північно-Східному міжрегіональному територіальному управлінні (МТУ) АРМА як керівнику Північно-Східного міжрегіонального територіального управління (МТУ) АРМА. Він не звертався до заступника Голови АРМА ОСОБА_1 з проханням погодити йому певний розмір надбавок або встановлювати йому такі надбавки. Його відношення до заступника Голови АРМА ОСОБА_1 не змінилось після погодження ним розміру надбавок, не вплинуло і не могло вплинути погодження розміру надбавок заступником Голови АРМА ОСОБА_1 на погодження розміру надбавок самому ОСОБА_1 .
		На твердження ОСОБА_3 факт погодження заступником Голови АРМА ОСОБА_1 надбавок, які були йому були встановлені, не могли вплинути на визначення розміру таких надбавок самому ОСОБА_1 через процедуру такого погодження. Так, розмір надбавки за інтенсивність праці встановлюється державним службовцям з урахуванням таких критеріів (п. 5 Положення № 15):
		1) якість і складність підготовлених документів;
		2) терміновість виконання завдань, опрацювання та підготовки документів;
		3) ініціативність у роботі.
		Надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється державним службовцям з урахуванням таких критеріїв (п. 6 Положення № 15):
		1) виконання завдань та функцій щодо реалізації пріоритетних напрямів державної політики, участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, проведення експертизи таких актів;
		2) виконання роботи, що вимагає від працівника особливої організаційно-виконавчої компетентності та відповідальності, результатом якої є підвищення ефективності управління.
		Розмір надбавок визначається у межах економії фонду оплати праці (п. 2 Положення № 15).
		Як пояснив ОСОБА_3 розмір надбавок погоджувався виходячи з вищеназваних критерії, за пропозицією управління персоналу АРМА, погодженого фінансовим управлінням АРМА.
		Національним агентством не повною мірою встановлено процедуру визначення стимулюючих виплат у АРМА. Так, у протоколі зазначено, що «як вбачається з наказу АРМА від 02.09.2019 № 410 «Питання організації роботи з міжрегіональними територіальними управліннями АРМА» встановленню стимулюючих виплат начальникам та заступникам начальників міжрегіональних територіальних управлінь АРМА передує погодження їх розміру Головою АРМА або особою, яка виконує обов?язки Голови АРМА ...» (арк. 4 протоколу). Водночас, Національним агентством не проаналізовано та не долучено до протоколу інші нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини, та посилання на які містять матеріали адміністративного провадження.
		Так, з матеріалів адміністративного провадження вбачається, що начальник управління персоналом АРМА Т. Рудяк при погодженні стимулюючих виплат ОСОБА_3 керувалась пунктом 42 розділу III Положення про управління персоналу центрального апарату АРМА (арк. 26, 31, 38, 59 матеріалів справи). Водночас, Національне агентство Положення про управління персоналу центрального апарату АРМА не дослідило, до матеріалів провадження його не долучило.
		Також в протоколі про адміністративне правопорушення містяться невірні твердження Національного агентства про наявність суперечностей між приватним інтересом та службовими повноваженнями.
		Відповідно до п. 42 розділу ІІІ Положення про управління персоналу центрального апарату АРМА відповідне управління разом із Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку здійснює роботу пов?язану із погодженням розміру премії та розміру додаткових стимулюючих виплат, а саме надбавки за інтенсивність праці та надбавки за виконання особливо важливої роботи, розміру преміювання за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати у зв?язку з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
		Процедура встановлення стимулюючих виплат ОСОБА_3 та інших керівникам територіальних управлінь відбувалась таким чином:
		1) Начальник управління персоналу центрального апарату АРМА управління разом із Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку вивчає навантаження на працівників та готує пропозиції про встановлення стимулюючих надбавок.
		2) Керівник АРМА погоджує пропонований управлінням персоналу центрального апарату АРМА управління та управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку розмір стимулюючих виплат.
		3) Виконувач обов?язків начальника Північно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА видає наказ про встановлення стимулюючих доплат.
		Фактично, рішення про встановлення стимулюючих виплат носить колегіальний характер, і на кожному з цих етапів службовими особами забезпечується об?єктивність у прийнятті рішень.
		Зокрема, згідно з п. 10 Типового Положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 року № 59, головний бухгалтер здійснює контроль за цільовим та ефективним використанням фінансових ресурсів. Отже саме на головного бухгалтера АРМА, який є учасником процедури встановлення стимулюючих виплат, а не на ОСОБА_1 покладається функція контролю за цільовим та ефективним використанням фінансових ресурсів.
		З огляду на викладене, твердження Національного агентства про те, що у ОСОБА_1 виникла суперечність між обов?язком «використовувати раціонально кошти із державного бюджету», і приватним інтересом «щодо підтримання сприятливих для себе відносин із ОСОБА_3 » не узгоджується із вимогами п. 42 розділу III Положення про управління персоналу центрального апарату АРМА та п. 10 Типового Положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 року № 59. Адже саме на головного бухгалтера, залученого до процедури встановлення стимулюючих виплат, покладається функція контролю за ефективним використанням фінансових ресурсів.
		Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
		Враховуючи вищевикладене суд не вбачає в діях ОСОБА_1 жодних ознак реального конфлікту інтересів, а відтак порушень ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 1, 2 ст. 172 -7, ст. 247 КУпАП, cуд, -
		                                       П О С Т А Н О В И В:
		Провадження по справі про притягнення  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст. 172-7 КупАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку іщ відсутністю події і складу адміністартивного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		 
		Суддя В.В. Бугіль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...