Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/9531/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2024. Зареєстровано: 24.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2024.
Дата набрання законної сили: 20.02.2024
Номер судового провадження: А/857/16888/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9531/23 пров. № А/857/16888/23
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого суддіЗаверухи О.Б.,
		суддівГінди О.М., Гудима Л.Я.,
		за участю секретаря судового засіданняЮрченко М.М.,
		представника позивача Костків Н.С.,
		представника відповідача Суткового А.М.,
		 
		розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Курорт-Сервіс» до Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,
		 
		суддя (судді) в суді першої інстанції  Кухар Н.А.,
		час ухвалення рішення  10:22:50,
		місце ухвалення рішення  м. Львів,
		дата складання повного тексту рішення  07 серпня 2023 року,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		03 травня 2023 року Приватне підприємство «Курорт-Сервіс» (далі  ПП «Курорт-Сервіс») звернулось в суд з адміністративним позовом до Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області»; визнати протиправною бездіяльність, що полягає в ухиленні від розгляду клопотання ПП Фірма «Курорт-Сервіс» від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року; зобов`язати розглянути клопотання ПП Фірма «Курорт-Сервіс» від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року та затвердити дану документацію.
		На обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ним та Східницькою селищною радою Дрогобицького району Львівської області укладено Договір оренди землі № 04.04.439.00669 від 06 вересня 2004 року, згідно з яким орендодавець (Східницька селищна рада) надає, а орендар (МПП «Курорт-Сервіс») приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування готелю курортного типу, яка розташована в смт. Східниця в курортному комплексі «Смерекове». Земельну ділянку площею 2,0 га внесено до Державного земельного кадастру, ділянці було присвоєно кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, цільове призначення - 03.15. Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - будівництво та обслуговування готельного комплексу, форма власності  комунальна. Вказує, що із матеріалів судової справи № 914/2848/22 ознайомилось із рішенням сесії Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області», яким було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (КВЦПЗ - 03.15.) КК «Смерекове» смт. Східниця Східницької ТГ, Дрогобицького району Львівської області станом на 2021 рік. Згідно із Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка за 1 м2 земельної ділянки кадастровий номер 4610345400:03:021:0004 складає 487,85 грн, а загальна вартість земельної ділянки площею 2 га становить - 9 757 079,00 грн. Зауважує, що вказане рішення впливає на розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, яка становить 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вважає, що рішення Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області» за своєю правовою природою є нормативно-правовим регуляторним актом, а тому має бути прийняте з дотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Вказує, що воно прийняте з порушенням норм вказаного закону, зокрема: не оприлюднено проект оскаржуваного рішення та аналізу його регуляторного впливу; прийняте рішення не оприлюднено у порядку, визначеному законодавством України. Оскільки спірне рішення стосується затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою воно користується згідно з договором оренди, вищезазначені порушення позбавили його можливості відслідковування та надання вихідних даних для обчислення та затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що порушує його права як користувача землі. Зазначає, що 20 лютого 2023 року ним подано клопотання про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року, проте таке протиправно не було розглянуто відповідачем.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та нечинним рішення Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області». Визнано протиправною бездіяльність Східницької селищної ради Львівської області, щодо нерозгляду клопотання ПП Фірма «Курорт-Сервіс» від 20.02.2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26.12.2022 року. Зобов`язано Східницьку селищну раду Львівської області розглянути клопотання ПП Фірма «Курорт-Сервіс» від 20.02.2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26.12.2022 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Східницької селищної ради Львівської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області» від 08 грудня 2021 року № 563 має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельна ділянка, стосовно якої визначена нормативна грошова оцінка станом на зараз перебуває у користуванні позивача, однак у подальшому може перебувати у власності інших суб`єктів, та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання. Оспорюване позивачем рішення підпадає під ознаки документів, які підлягають обов`язковому громадському обговоренню, тому на нього поширюється дія статті 15 Закону № 1160-ІV в частині обов`язковості опублікування проекту спірного рішення. Однак, Східницькою селищною радою Львівської області не було надано доказів опублікування спірного проекту рішення Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області». До того ж відповідачем по справі не було надано до суду доказів наявності аналізу регуляторного впливу проекту рішення Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області», в порушення статті 36 Закону № 1106-ІV. Оскаржуване рішення було прийняте 08 грудня 2021 року, тобто після набрання чинності Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 1147 від 03 листопада 2021 року, що суперечить п. 4 Методики № 1147, оскільки чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є лише та технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка затверджена до набрання чинності Методикою. Як встановлено судом першої інстанції, 20 лютого 2023 року позивачем скеровано для затвердження Східницькою сільською радою Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,000 га, що перебуває в користуванні ПП «Фірма «Курорт-Сервіс» (цільове призначення: 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), розташована на землях житлової та громадської забудови за адресою: Львівська область, смт. Східниця, КК «Смерекове», кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива». Станом на дату звернення ПП «Фірма «Курорт-Сервіс» до суду, так і на день розгляду справи, відповідачем не розглянуто вище зазначене клопотання, доказів протилежного не надано. Отже, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Східницької селищної ради Львівської області щодо нерозгляду клопотання ПП Фірма «Курорт-Сервіс» від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року, та зобов`язання Східницьку селищну раду Львівської області розглянути клопотання ПП Фірма «Курорт-Сервіс» від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року підлягає до задоволення.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Східницька селищна рада Дрогобицького району Львівської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що рішення Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 56 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області» є нормативно-правовим актом за своєю правовою природою і що на нього поширюються норми та вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарське діяльності». Вказує, що ПП «Курорт-Сервіс» є єдиним суб`єктом, на якого поширюється оскаржуване рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зауважує, що вказане рішення не встановлює загальні правила поведінки, а встановлює конкретні приписи щодо конкретної земельної ділянки, тому є індивідуальним правовим актом. Звертає увагу на те, що на даний момент діє нормативно-грошова оцінка, затверджена рішенням Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області», тому відсутні підстави для розгляду клопотання ПП Фірма «Курорт-Сервіс» від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Звертає увагу на те, що посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17 у цій справі є недоцільним.
		Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Вказує, що у рішенні Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області» відсутнє будь-яке посилання на ПП «Курорт-Сервіс», тому воно є нормативним регуляторним актом. Зазначає, що оскаржуване рішення було прийняте 08 грудня 2021 року, тобто після набрання чинності Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 1147 від 03 листопада 2021 року, що суперечить п. 4 Методики № 1147, оскільки чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є лише та технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка затверджена до набрання чинності Методикою.
		Представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких вказано, що будь-які інші особи, крім позивача, у цій справі не мають права на вказаний позов, відповідно, у них відсутній правовий інтерес до розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:021:0004. З огляду на це, зазначає, що стверджувати про те, що оскаржуване рішення поширюється на необмежене коло осіб, доволі передчасно.
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, в своїх поясненнях покликався на доводи в ній викладені.
		Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, додаткових пояснень представника відповідача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції, між Східницькою селищною радою Дрогобицького району Львівської області (Орендодавцем) та Приватним підприємством Фірмою «Курорт-Сервіс» (Орендарем) було укладено Договір оренди землі № 04.04.439.00669 від 06 вересня 2004 року.
		Відповідно до предмету вищевказаного договору орендодавець (Східницька селищна рада) надає, а орендар (МПП «Курорт-Сервіс») приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування готелю курортного типу, яка знаходиться в смт. Східниця в курортному комплексі «Смерекове».
		Земельну ділянку площею 2,0 га внесено до Державного земельного кадастру, ділянці було присвоєно кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, цільове призначення - 03.15. Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - будівництво та обслуговування готельного комплексу, форма власності  комунальна.
		Рішенням сесії Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області» було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (КВЦПЗ - 03.15.) КК «Смерекове» смт. Східниця Східницької ТГ, Дрогобицького району Львівської області. Згідно із Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка за 1 м2 земельної ділянки кадастровий номер 4610345400:03:021:0004 складає 487,85 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень вісімдесят п`ять копійок), а загальна вартість земельної ділянки площею 2 га становить - 9 757 079,00 (дев`ять мільйонів сімсот п`ятдесят сім тисяч сімдесят дев`ять гривень нуль копійок) гривень (а.с.81).
		20 лютого 2023 року Приватним підприємством Фірмою «Курорт-Сервіс» подано до Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області клопотання про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року (а.с.74-75).
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині: визнання протиправним та нечинним рішення відповідача від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області»; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду клопотання позивача від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року; зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року.
		Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
		Відповідно до приписів статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі  Закон № 1378-IV).
		Згідно з визначенням, наданим у частині першій статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок  це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
		Відповідно до статті 3 Закону № 1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
		Частинами першою та другою статті 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
		Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
		Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення  не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
		Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
		Згідно з частиною першою статті 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
		Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-ІV (далі  Закон № 858-ІV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
		Відповідно до статті 26 Закону № 858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
		Розробниками документації із землеустрою є:
		юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
		фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
		Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.
		Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.
		Статтею 28 Закону № 858-IV передбачено, що розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.
		Розробники документації із землеустрою зобов`язані, зокрема, а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором.
		Приписами статті 23 Закону № 1378-ІV визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
		Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.
		Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
		Приписами пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		У цій справі спірним є питання про віднесення рішення рішення Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області» до нормативно-правових регуляторних актів та, відповідно, про необхідність дотримання відповідачем вимог щодо порядку розробки, оприлюднення та прийняття цього акта, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Вирішуючи це питання, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Згідно з абзацом першим частини одинадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР (далі  Закон № 280/97-ВР) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
		Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ (далі  Закон № 2939-VІ) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень  органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 15 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
		Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-VІ).
		Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
		Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язковому оприлюдненню підлягають, зокрема, проекти рішень органів місцевого самоврядування, які підлягають обговоренню.
		Частиною дванадцятою статті 59 Закону № 280/97-ВР обумовлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі  Закон № 1160-IV, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) закон визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
		Згідно із визначенням наданим у статті 1 Закону № 1160-ІV регуляторний акт  це:
		прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;
		прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
		Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 1160-ІV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
		Таким чином, вказаним вище Законом визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.
		Статтею 4 Закону № 1106-ІV визначено принципи державної регуляторної політики, зокрема серед яких прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
		Статтею 5 Закону № 1106-ІV передбачено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.
		Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт  це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
		Нормативно-правові акти  це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.
		Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт  це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або впорядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
		Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт)  індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
		Правові висновки щодо застосування статті 4 КАС України та статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в аспекті визначення ознак нормативно-правового регуляторного акта викладені у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 09 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 09 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 24 червня 2021 року у справі № 560/3160/20, від 01 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21, від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21 та від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19.
		Згідно з цим правовим висновком нормативно-правові акти  це акти, які встановлюють, змінюють (скасовують), припиняють загальні правила регулювання однотипних відносин; розраховані на широке коло осіб та на довгострокове неодноразове застосування; зазвичай невизначеність дії у часі; встановлюють загальні правила поведінки; регулювання однотипних відносин; ті, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення; не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Господарський кодекс України (далі  ГК України) у статті 1 визначає господарські відносини як відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між суб`єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
		При цьому, під господарською діяльністю відповідно до частини першої статті 2 ГК України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		Відповідно до статей 42 та 52 ГК України визначено наступні види господарської діяльності: підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється для досягне економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку; некомерційна господарська діяльність - це господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.
		Зі змісту наведених норм права можна зробити висновок, що державна регуляторна політика охоплює всі сфери та галузі, у яких можливе здійснення господарської та підприємницької діяльності, не забороненої законами України, та засоби державного регулювання такої діяльності, у яких держава будь-яким чином встановлює правила поведінки для суб`єктів господарювання.
		Основними засобами регулюючого впливу держави є, зокрема: правила та процедури щодо входження на ринок і виходу з нього суб`єктів господарювання, їх створення та ліквідації; ліцензування певних видів господарської діяльності; дозвільна система на провадження певного виду господарської діяльності; правила та процедури, що регламентують певні види господарської діяльності, які не підпадають під дозвільну систему на провадження певного виду господарської діяльності; правила щодо обсягу та процедур подачі обов`язкової звітності; тарифне і нетарифне регулювання; організація державного контролю за господарською діяльністю; отримання погоджень від органів державної влади або третіх осіб.
		Таким чином, регулюючий вплив держави на діяльність суб`єктів господарювання поширюється на всі правовідносини між суб`єктами господарювання, які мають місце в законодавчо регульованій сфері, а також охоплює собою адміністративні відносини між ними та органами влади під час реалізації прав та обов`язків, передбачених актами законодавства, нормативними та нормативно-правовими актами.
		Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 826/15456/17, від 13 грудня 2019 року у справі № 461/1824/15-а, від 31 травня 2021 року у справі № 826/16053/16 та від 5 липня 2023 року у справі № 160/3064/22.
		Крім того, Верховний Суд у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 160/3064/22 прийшов до висновку, що лише за умови відповідності акта відповідного регуляторного органу системі визначених вимог, він вважається регуляторним та до нього мають бути застосовані положення наведеного Закону.
		Зокрема, регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ суб`єкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб). Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.
		Отже, лише за сукупної наявності всіх зазначених характеристик, відповідний акт є регуляторним та при його прийнятті уповноважений регуляторний орган повинен дотримуватись процедури, що встановлена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Питання стосовно правової природи рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджується технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, неодноразово вирішувалися Верховним Судом.
		Зокрема, у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/7868/13 Верховний Суд прийшов до висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акта, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.
		Аналогічні висновки неодноразово були наведені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі № 428/7176/14-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 826/2507/18, від 6 березня 2019 року у справі № 803/417/18, від 17 грудня 2019 року у справі № 1940/1662/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 615/1182/15-a, від 29 квітня 2020 року у справі № 161/6580/16-а, від 10 червня 2021 року у справі № 823/902/17, від 15 червня 2021 року у справі № 200/12944/19-а, від 16 грудня 2021 року у справі № 826/8114/17, від 01 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21, від 01 червня 2022 року у справі № 280/5928/19, від 2 лютого 2023 року у справі № 807/125/18 та від 04 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17.
		Разом з тим, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 07 жовтня 2021 року у справі № 160/17179/20, від 10 грудня 2021 року у справі № 0940/2301/18 та від 18 серпня 2022 року у справі № 540/421/21, для встановлення того, чи є рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки землі регуляторним актом, необхідно визначити, чи затверджено цим рішенням одночасно показник базової вартості одного квадратного метра землі.
		У вказаних постановах Верховний Суд прийшов до висновку про те, що відповідне рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки землі не мало впливу, в тому числі регуляторного, на правовідносини, у яких виник спір, не змінювало їх і не припиняло дію попередніх актів з цього питання, а відтак не могло порушувати прав позивача й не вимагало застосування спеціальних регуляторних процедур з огляду на існування іншого чинного рішення про уведення її в дію (впровадження) на території цієї адміністративно-територіальної одиниці та встановлення показника базової вартості одного квадратного метра землі.
		У справі, що розглядається, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 08 грудня 2021 року Східницька селищна рада Львівської області прийняла рішення № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області», яким: було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (КВЦПЗ - 03.15.) КК «Смерекове» смт. Східниця Східницької ТГ, Дрогобицького району Львівської області; встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 9 757 079 грн в розрахунку 487 грн за 1 квадратний метр; введено в дію нормативну грошову оцінку земельної діялнки з моменту прийняття цього рішення (а.с.81).
		Стосовно доводів скаржника про те, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на постанову Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17 є нерелевантним, колегія суддів зазначає, що у справі № 695/2607/17 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що рішення Золотоніської районної ради від 25 грудня 2015 року № 2-18/УІІ, яким затверджено матеріали технічної документації з нормативно - грошової оцінки земельної ділянки, є нормативно-правовим актом, отже, обставини у цій справі та справі № 695/2607/17 є подібними.
		Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) та від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення Східницької селищної ради Львівської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області» від 08 грудня 2021 року № 563 має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельна ділянка, стосовно якої визначена нормативна грошова оцінка станом на зараз перебуває у користуванні позивача, однак у подальшому може перебувати у власності інших суб`єктів, та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.
		З огляду на наведене, суди першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що рішення Східницької селищної ради Львівської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області» від 08 грудня 2021 року № 563 є нормативно-правовим регуляторним актом та, відповідно, на процедуру його розробки, оприлюднення та прийняття поширюються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаному рішенні наявне посилання на те, що воно прийняте, з урахуванням, зокрема, ЗаконуУкраїни «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
		Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
		Статтею 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.
		Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
		У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.
		Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
		Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.
		Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
		Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
		Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
		Статтею 13 Закону № 1160-IV визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.
		Так, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
		Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.
		При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.
		Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
		Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції зауважує, що оскаржуване рішення підпадає під ознаки документів, які підлягають обов`язковому громадському обговоренню, тому на нього поширюється дія статті 15 Закону № 1160-ІV в частині обов`язковості опублікування проекту спірного рішення.
		Згідно із приписами статті 35 Закону № 1160-ІV оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.
		За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:
		оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради;
		можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.
		У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію розробника проекту виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.
		Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями розробникові цього проекту та головній постійній комісії ради.
		Приписами статті 36 Закону № 1160-ІV обумовлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
		У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
		Однак, Східницькою селищною радою Львівської області не було надано доказів опублікування спірного проекту рішення Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області».
		Крім того, в порушення статті 36 Закону № 1106-ІV відповідачем не було надано до суду доказів наявності аналізу регуляторного впливу проекту рішення Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області».
		Таким чином, Східницька селищна рада всупереч Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не оприлюднила на офіційному веб-сайті, друкованому виданні Східницької селищної ради Львівської області повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта (тобто проекту Рішення Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області»), а також іншу інформацію, передбачену ст. 9 Закону № 1160-ІУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; та не розробила і не оприлюднила аналіз регуляторного впливу щодо проекту вказаного Рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 03 листопада 2021 року затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок, пунктом 4 якої установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
		Суд апеляційної інстанції зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України № 1147 від 03 листопада 2021 року набрала чинності 10 листопада 2021 року, оскаржуване рішення було прийняте 08 грудня 2021 року, тобто після набрання чинності Методикою, що суперечить п. 4 Постанови № 1147, оскільки оскільки чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є лише та технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка затверджена до набрання чинності Методикою.
		Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та нечинним рішення Східницької селищної ради Львівської області від 08 грудня 2021 року № 563 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт. Східниця КК «Смерекове» Львівської області». Відтак, обгрунтованим є посилання суду першої інстанції на необхідність застосування відповідачем після набрання рішенням законної сили частини 1 ст. 265 КАС України.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає в ухиленні від розгляду клопотання ПП Фірма «Курорт-Сервіс» від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року та зобов`язання розглянути клопотання ПП Фірма «Курорт-Сервіс» від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року та затвердити дану документацію, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Згідно зі статтею 11 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
		До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:
		1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;
		2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
		Колегія суддів зазначає, що процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України, зокрема, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.
		Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Статтею 26 Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР ) визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
		Приписами статті 23 Закону № 1378-ІV визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
		Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.
		Відповідно до частин першої і другої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
		З аналізу вказаних вище норм законодавства можна дійти висновку, що органи місцевого самоврядування виступають замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.
		Із матеріалів справи слідує, що 20 лютого 2023 року позивачем надіслано для затвердження Східницькою сільською радою Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,000 га, що перебуває в користуванні ПП «Фірма «Курорт-Сервіс» (цільове призначення : 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), розташована на землях житлової та громадської забудови за адресою: Львівська область, смт. Східниця, КК «Смерекове», кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива».
		Станом на дату звернення ПП «Фірма «Курорт-Сервіс» до суду, так і на день розгляду справи у суді, відповідачем не розглянуто вище зазначене клопотання, доказів протилежного не надано.
		Таким чином, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду клопотання позивача від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року; зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача від 20 лютого 2023 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» 26 грудня 2022 року.
		Натомість, позовна вимога про зобов`язання відповідача затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,000 га, що перебуває в користуванні ПП «Фірма «Курорт-Сервіс» (цільове призначення : 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), розташована на землях житлової та громадської забудови за адресою: Львівська область, смт. Східниця, КК «Смерекове», кадастровий номер 4610345400:03:021:0004, що розроблена ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» до задоволення не підлягає, оскільки є передчасною.
		Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
		За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
		Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Східницької селищної ради Дрогобицького району Львівської області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі № 380/9531/23  без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. 
		 
		Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда   Л. Я. Гудим  Повне судове рішення складено 22 лютого 2024 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...