Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/1005/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2024. Зареєстровано: 26.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/462/71/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022142390000465

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/1005/23 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 лютого 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
		 
		головуючої судді                 ОСОБА_1 
		за участю секретаря с\з ОСОБА_2 
		прокурора                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого         ОСОБА_4 
		захисника - ОСОБА_5 
		потерпілої - ОСОБА_6 
		представника потерпілої - ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022142390000465 від 17.12.2022 року про обвинувачення 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, освіта середня спеціальна, непрацюючого, одруженого, без постійного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно із ст. 89 КК України, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_4  16.12.2022 року близько 07:30 год, знаходячись біля вхідних дверей в квартиру  АДРЕСА_2 , де проживає потерпіла ОСОБА_6 , на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно застосував до потерпілої  ОСОБА_6  фізичне насильство, зокрема схопив її лівою рукою за волосся, а кулаком правої руки заподіяв їй удар в ліву сторону обличчя, після чого схопив ОСОБА_6  за волосся правою рукою та вдарив її правою стороною обличчя об полотно вхідних дверей, а після того, як потерпіла втратила рівновагу та впала на бетонне покриття, наніс удар ногою в ліву частину тулуба в ділянку живота, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у виді забійної рани на слизовій оболонці ротової порожнини зліва, синця в виличній ділянці праворуч, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також розрив селезінки з внутрішньою кровотечею, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Своїми діями заподіяв ОСОБА_6 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав частково, пояснив, що не мав умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 , а такі дії вчинив спонтанно під впливом емоцій. Так, від дружини ОСОБА_8 та її сина ОСОБА_9 він дізнався, що у класі постійно трапляються конфлікти з вини неповнолітнього сина потерпілої - ОСОБА_10 16.12.2022 року зранку він повернувся додому від свого товариша, із яким вжив алкогольні напої, та від своєї дружини вчергове дізнався, що її сина ображає ОСОБА_10 і тому той не хоче йти в школу. Він вирішив розібратись із ситуацією та пішов за місцем проживання ОСОБА_6 . На його дзвінок двері відкрила ОСОБА_6 та запитала, чому він прийшов. Він повідомив про конфлікт, який виник між дітьми у школі. Після цього ОСОБА_6 покликала сина ОСОБА_10 для з`ясування ситуації. У відповідь на його слова ОСОБА_10 почав його ображати нецензурними словами, а потерпіла ОСОБА_6 підтримала сина і повторила аналогічні слова. Поведінка потерпілої та сказане нею викликало у нього раптовий напад агресії, через що він однією рукою схопив ОСОБА_6 за волосся, а іншою завдав їй один удар рукою в обличчя. Від удару її голова смикнулась та вдарилась об дверну раму. Пізніше він завдав потерпілій ще один удар в район грудної клітки, від якого потерпіла впала на поріг квартири, ногами на вулицю та головою у квартиру. Інших ударів, в тому числі і в район селезінки, він потерпілій не наносив, а тріщина селезінки могла виникнути внаслідок вільного падіння потерпілої на дверну ручку. Після цього він вийшов на вулицю покурити, а потерпіла викликала працівників поліції, які забрали його у Залізничний РВ. Повертаючись із райвідділу, він вирішив зайти до потерпілої, вибачитись за скоєне, однак вона повторно викликала працівників поліції. Вважає, що наніс тілесні ушкодження потерпілій необережно, не бажаючи настання таких наслідків, таке тяжке тілесне ушкодження, як тріщина селезінки, могло виникнути внаслідок вільного падіння потерпілої від його поштовху на дверну ручку, крім того від госпіталізації ОСОБА_6 двічі відмовлялась, що погіршило її стан. Тому просив, як і його захисник, перекваліфікувати його дії на ст. 128 КК України. Цивільний позов визнав частково, пояснив, що сума майнової шкоди, а саме витрати на лікування і придбання ліків, у розмірі 11000 грн відшкодована потерпілій, 9000 грн - це витрати на професійну правничу допомогу, які не відносяться до майнової шкоди, а є судовими витратами, однак жодних належних доказів на підтвердження здійснення таких витрат потерпілою та її представником не надано, а щодо стягнення 500000 грн моральної шкоди, зазначив, що згоден виплатити суму у розмір 10000 грн, оскільки саме такий розмір компенсації, з огляду на його тривале перебування під вартою, він може виплатити, саме така сума є реальною та забезпечить належну справедливу сатисфакцію потерпілій. Щодо решти суми заперечив з тих підстав, що така сума є необґрунтованою та значно завищеною. У вчиненому щиро розкаюється, хоча вважає, що його поведінка спровокована потерпілою, просив його вибачити та суворо не карати. 
		Потерпіла у судовому засіданні повідомила, що 16.12.2022 року близько 07:30 год. вона разом із 3  неповнолітніми дітьми перебувала у квартирі  АДРЕСА_2 , яку орендувала, та почула стук у вхідні двері. Нічого не підозрюючи, вона відчинила двері, після чого побачила невідомого, яким у подальшому виявивсяобвинувачений ОСОБА_4 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, нецензурно лаявся. Раптово ОСОБА_4 схопив її лівою рукою за волосся, а кулаком правої руки заподіяв їй удар в ліву сторону обличчя, після чого вдарив її правою стороною обличчя об полотно вхідних дверей. Від удару вона втратила рівновагу та впала на бетонне покриття, після чого вона заплющила очі та відчула ще один удар, який ОСОБА_4 наніс їй ногою в ліву частину тулуба в ділянку живота. Після цього вона почала кричати і на крик прибіг її сусід ОСОБА_11 , який закрив її від ОСОБА_4 , а за кілька секунд прийшли ще сусіди ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . При цьому ОСОБА_4 кричав про конфлікт, який стався між її сином та сином його дружини у школі, висловлював на її адресу та на адресу дітей погрози фізичною розправою. Надалі ОСОБА_4 відступив, а ОСОБА_11 посадив її на крісло на загальному ганку, під час чого вона відчула сильний фізичний біль. Потім ОСОБА_4 знову повернувся на ганок разом із своєю дружиною та після словесних образ ті вийшли на вулицю. Вони викликали працівників поліції, які забрали ОСОБА_4 у райвідділ поліції, для неї викликали бригаду екстреної медичної допомоги, яка забрала її на огляд у лікарню, а сусіди залишились з дітьми. При огляді у лікарні у неї діагностовано забійну рану на слизовій оболонці ротової порожнини, синець в виличній ділянці праворуч, струс головного мозку, тріщини у селезінці видно не було, а тому вона відмовилась від госпіталізації, оскільки змушена була повернутись до дітей. При цьому її супроводжував її товариш ОСОБА_14 , з яким вони спочатку поїхали для написання заяви у Залізничний РВ, а потім до неї додому. Перебуваючи вдома, вони знову почули стукіт в двері та побачили, що ОСОБА_4 повернувся та намагається потрапити у квартиру. ОСОБА_14 вигнав його і вони повторно викликали працівників поліції. Після цього вона зібрала речі та з дітьми поїхала додому до ОСОБА_14 , де дружина останнього зробила їй ін?єкцію знеболювального. Вночі її постійно нудило і вона блювала, впродовж наступного дня вона вживала знеболюючі препарати, однак через деякий час у неї набряк живіт і вона знову поїхала у лікарню, де її терміново госпіталізували через тріщину у селезінці та велику крововтрату та невідкладно прооперували, видаливши частину селезінки. Після цього вона провела 2 дні у реанімації та ще 5 днів у лікарні. Тривалий час у неї була загроза видалення усієї селезінки, виникли гінекологічні проблеми. Також у судовому засіданні потерпіла та її представник підтримала заявлений цивільний позов зазначили, що мати ОСОБА_4 відшкодувала їй завдану майнову шкоду у сумі 11000 грн. Водночас просять стягнути із обвинуваченого заподіяну моральну шкоду у сумі 500000 грн, мотивуючи її тим, що потерпіла тривалий час перебувала у лікарні, а у подальшому тривалий час лікувалась амбулаторно та довго відчувала фізичний біль, побоювалась за своє життя та збереження органу. Оскільки вона самостійно виховує 3 неповнолітніх дітей, то впродовж перебування у лікарні відчувала сильну тривогу через розлуку із ними. Напад обвинуваченого змусив її відчути страх та переживання за своє здоров`я, змінив звичний уклад її життя, оскільки для уникнення подальших конфліктів із обвинуваченим та його сім`єю вона із дітьми була змушена шукати інше житло і змінити школу, у зв`язку із чим вона зазнала майнових витрат. Напад відбувся у присутності неповнолітніх дітей, які сильно налякались та сховались у шафу, після чого був порушений їх сон, діти боялись будь-якого грюкання і здригались від появи незнайомих людей. Тому просила призначити обвинувачену суворе покарання, а саме у виді 8 років позбавлення волі, оскільки останній хоча на даний час і вважається несудимим, однак попередньо вже притягався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 121 КК України, а також за ч. 1 ст. 125 КК України, належних для себе висновків не зробив, а лише постійно шукає виправдання для свої поведінки. Свою винуватість не визнає, мотивуючи це тим, що не мав умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, хоча механізм заподіяння таких тілесних ушкоджень свідчить про протилежне. Також останній не розкаюється, замість того, щоб попросити у неї вибачення за свою поведінку постійно погрожував їй у судових засіданнях впродовж розгляду даного кримінального провадження. Тому вважає, що саме суворе покарання може забезпечити виправлення обвинуваченого та усвідомлення ним наслідків своїх дій. 
		Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї винуватості, його вина у вчиненому стверджується зібраними у справі доказами.
		Показаннями свідка ОСОБА_15 , яка у судовому засіданні повідомила, що проживає у квартирі АДРЕСА_3 та на час вчинення кримінального правопорушення була сусідкою потерпілої ОСОБА_6 16.12.2022 року близько 07.30 год. вона почула сильний грюкіт в вхідні двері. Надалі вона почула крики, а тому спустилась сходами на спільний відкритий ганок із квартирою АДРЕСА_4 . Там вона побачила ОСОБА_4 , який перебував в нетверезому стані, поводив себе агресивно та нападав на ОСОБА_6 і водночас кричав, що дитина ОСОБА_16 побила його сина. При цьому ОСОБА_6 сперлась на двері та трималась за підборіддя. Дорогу між нею та нападником перегороджував її син ОСОБА_11 , який спустився на крик в піжамі. Надалі ОСОБА_6 присіла на крісло на загальному ганку, а вона побачила на землі жмут волосся. Також на звуки шуму спустився її чоловік ОСОБА_17 , який намагався заспокоїти ОСОБА_4 , а її син піднявся у квартиру, щоб викликати працівників поліції. Через деякий час ОСОБА_4 повернувся на ганок разом із своєю дружиною, яка також була в нетверезому стані, однак після словесних образ на адресу ОСОБА_6 вийшли на вулицю. Після цього вона повернулась до себе у квартиру, щоб викликати працівників поліції. Прибувши на місце події працівники поліції викликали екстрену медичну допомогу. Надалі ОСОБА_6 зателефонувала їй та попросила приглянути за дітьми, а також повідомила, що ОСОБА_4 завдав удару її головою об двері, також завдав удар в щелепу та у грудну клітку. При цьому через сильні болі ОСОБА_6 думала, що у неї перелом ребер. 19.12.20222 року її викликали у Райвідділ поліції, де вона дізналась, що ОСОБА_6 в реанімації та у неї вирізали частину селезінки. 
		Показаннями свідка ОСОБА_17 , який у судовому засіданні повідомив, що проживає у квартирі АДРЕСА_3 та на час вчинення кримінального правопорушення був сусідом потерпілої  ОСОБА_6  16.12.2022 року близько 07.30 год. він почув крики ОСОБА_6 з району сходів, а тому вийшов на спільний ганок. Там він побачив свою дружину ОСОБА_15 та сина ОСОБА_11 , які стояли між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , який був в нетверезому стані, поводив себе агресивно та висловлювався на адресу потерпілої нецензурною лайкою. Потерпіла була блідою, стояла у дверях квартири і трималась за стіну. Також бачив, що у неї було садно на губі. Надалі його дружина пішла викликати працівників поліції, а ОСОБА_4 через деякий час повернувся на ганок разом із своєю дружиною, яка також висловлювалась нецензурно на адресу ОСОБА_6 . Він дочекався працівників поліції, а ОСОБА_4 у цей час знаходився на вулиці поблизу будинку. 
		Показаннями свідка ОСОБА_11 , який у судовому засіданні повідомив, що проживає у квартирі АДРЕСА_3 та на час вчинення кримінального правопорушення був сусідом потерпілої ОСОБА_6 16.12.2022 року близько 07.30 год. він перебував у ліжку та почув жіночі крики, а тому босий і у піжамі вибіг на загальний відкритий ганок. Там він побачив обвинуваченого ОСОБА_4 , який стояв в нападаючій позі біля дверей у квартиру ОСОБА_6 , а остання намагалась закрити двері. Він встав між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 обличчям до обвинуваченого та притримував двері, щоб останній не ввірвався в квартиру. Також він бачив на землі жмуток волосся. Через кілька хвилин на ганок вибігли його батьки та почали заспокоювати ОСОБА_4 , а він посадив ОСОБА_6 на крісло на ганку та повернувся у квартиру, щоб викликати працівників поліції. 
		Показаннями свідка ОСОБА_14 , який повідомив, що познайомився із ОСОБА_6 через свого товариша ОСОБА_18 і до події бачив 1 раз. 16.12.2022 року близько 09.00 год до нього зателефонував ОСОБА_19 , який на той час знаходився на військовому завданні, та попросив під`їхати у лікарню, де перебувала ОСОБА_6 . Він виконав його прохання і взявши необхідні речі поїхав у лікарню до ОСОБА_20 , яка розповіла, що ОСОБА_4 через конфлікт між дітьми у школі прийшов до неї та наніс їй удари руками та ногами, вирвав волосся. Потім із ОСОБА_6 вони поїхали у Залізничний РВ, де Новицька написала заяву, а надалі повернулись у квартиру, де почали збирати речі. У цей час він почув стук у двері, а коли відчинив їх, побачив на порозі ОСОБА_4 , який поводив себе агресивно, ображав ОСОБА_6 та погрожував її вбити. Після цього вони повторно викликали працівників поліції, які забрали ОСОБА_4 , а він забрав дітей та ОСОБА_16 і поїхав з ними до себе додому. Наступного дня ОСОБА_6 погано себе почувала, а діти звернули увагу, що у неї великий набряклий живіт, після чого ОСОБА_6 поїхала у лікарню, де було виявлено значний крововилив із селезінки у черевну порожнину, а тому їй провели екстрену операцію та вирізали частину селезінки. Він відвідував ОСОБА_16 та купував необхідні медичні препарати. 
		Показаннями свідка ОСОБА_21 , який в судовому засіданні повідомив, що 16.12.2022 року близько 07.50 год. прибув на виклик у будинок на АДРЕСА_2 . На вулиці поблизу входу на подвір`я будинку знаходився ОСОБА_4 та його дружина, а потерпіла ОСОБА_6 у цей час перебувала на порозі своєї квартири. ОСОБА_4 перебував із ознаками алкогольного сп`яніння та повідомив, що між сином ОСОБА_6 та сином його дружини виник конфлікт, через що він прийшов до квартири потерпілої. Його напарник залишився із ОСОБА_4 , а він пройшов до квартири ОСОБА_16 . Коли він зайшов у квартиру до ОСОБА_6 , остання також розповіла про конфлікт між дітьми та повідомила, що ОСОБА_4 наніс їй тілесні ушкодження кулаком та ногою. Оскільки вона скаржилась на біль в районі грудної клітки та голови, тому вони викликали бригаду екстреної медичної допомоги. В квартирі знаходилось 3 дітей ОСОБА_6 . ОСОБА_6 було госпіталізовано, а ОСОБА_4 вони доставили у Залізничний РВ. 
		Показаннями свідка ОСОБА_22 , яка у судовому засіданні повідомила, що 16.12.2022 року до неї для написання заяви про кримінальне правопорушення прибула ОСОБА_6 яка повідомила, що прибула до неї після відвідування лікарні внаслідок нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Усі пояснення вона записала зі слів ОСОБА_6 , та перебувала у шоковому стані, відчувала сильний біль, їй було тяжко стояти та хотіла швидше поїхати додому, бо погано себе почувала. 
		Допитаний у судовому засіданні у присутності психолога ОСОБА_23 неповнолітній ОСОБА_10 , повідомив, що зранку перебував у кімнаті із братиком та сестрою. Раптово він почув сильний грюкіт у двері, а потім почув, як чоловік кричав, що хтось побив його сина ОСОБА_24 . Він зрозумів, що це батько ОСОБА_24 . Через кілька хвилин він почув крики матері і вийшов з кімнати та побачив маму на підлозі, на також силует людини перед нею. Він дуже злякався , втік у кімнату та сховався у шафу, а потім забрав до себе братика та сестричку. Коли він вийшов з шафи та пішов у коридор, побачив поряд із мамою ОСОБА_25 та сусіда ОСОБА_26 , який захищав його маму. Згодом приїхали працівники поліції та забрали ОСОБА_25 , а мама скаржилась на біль у животі. Потім мама поїхала в лікарню. 
		Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_27 підтримав здійснені ним висновки судово-медичних експертиз та повідомив, що був присутній при проведенні слідчого експерименту. Окрім того зазначив, що наявне у потерпілої ушкодження селезінки вимагало сильного удару у район 8-10 ребра або падіння із висоти власного зросту на лівий бік із значним прискоренням внаслідок поштовху, внаслідок вільного падіння виникнення такого тілесного ушкодження малоймовірне. Внаслідок ушкодження селезінки біль виникає не зразу, а лише після великої крововтрати. Таке тілесне ушкодження тяжко діагностоване, несвоєчасне реагування може призвести до летальних наслідків та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення не залежно від своєчасності звернення за медичною допомогою.
		Електронною реєстрацією повідомлення із служби 102 від ОСОБА_6 станом на 07.49 год. 16.12.2022 року, згідно із яким заявниця повідомила, що 16.12.2022 року о 07.49 год на АДРЕСА_4 її побили. 
		Електронною реєстрацією повідомлення із служби 102 за номером телефону НОМЕР_1 про те, що станом на 12.10 год 16.12.2022 року, згідно із яким лікар ОСОБА_28 повідомив, що БШМД № 131 доставлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 та яку близько 07.30 год побили ОСОБА_29 та ОСОБА_30 . Діагноз: забій грудної клітки , закрита черепно мозкова травма, забій , садна обличчя, відпущено додому. 
		З витягу ЄРДР від 17.12.2022 року, постановою про призначення дізнавача у кримінальному провадженні від 17.12.2022 року, постановою про призначення прокурора у кримінальному провадженні від 17.12.2022 стверджується внесення 17.12.2022 року о 08.43 год відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України за зверненням ОСОБА_6 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який 16.12.2022 року о 07.30 год. за адресою: АДРЕСА_2 , в ході конфлікту заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження, а саме взяв за волосся і, після чого наніс удар кулаком руки в обличчя та після цього вдарив об двері. Дізнавачем визначено ОСОБА_31 , у групу прокурорів включено ОСОБА_3 ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 .
		Рапортом дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_35 від 17.12.2022, згідно із яким матеріали ІКС «ІПНП» № 20349 від 16.12.2022 року за зверненням ОСОБА_28 приєднано до ЄРДР № 12022142390000465 від 17.12.2022 року. 
		Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 16.12.20222 року о 13.50 год., з якого вбачається, що ОСОБА_6 звернулась про притягнення до кримінальної відповідальності чоловіка на ім`я ОСОБА_29 - батька однокласника її сина ОСОБА_9 , який 16.12.2022 року близько 07.30 год. за адресою: АДРЕСА_2 взяв її за волосся, після чого умисно наніс їй удар кулаком руки в обличчя, а після цього вдарив її об двері, внаслідок чого їй завдано тілесні ушкодження у виді забою грудної клітки, струсу головного мозку, забою саден обличчя, посттравматичного садна червоної облямівки нижньої губи зліва, що підтверджується консультаційними висновками лікаря ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» від 16.12.2020 року. При цьому до неї застосовувалось фізичне насильство у виді нанесення декількох ударів кулаками рук в голову, обличчя та область грудної клітки. 
		З консультаційного висновку спеціаліста ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» -нейрохірурга ОСОБА_36 від 16.12.2020 року вбачається, що при поступленні ОСОБА_6 вказувала скарги на біль голови, запаморочення, біль у грудній клітці. Анамнез: травма внаслідок побиття 16.12.20222 року о 08.30 год. невідомою особою. Попередній діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійні садна обличчя, від госпіталізації відмовилась. Рекомендації: госпіталізація в нейрохірургічне відділення, вживання препаратів, при погіршенні стану КТ ГМ та повторна консультація. 
		Згідно із консультаційним висновком спеціаліста ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» -лікаря-стоматолога-хірурга ОСОБА_37 від 16.12.2020 року вбачається, що у ОСОБА_6 виявлено посттравматичне садно червоної облямівки нижньої гуди зліва.
		Згідно із консультаційним висновком спеціаліста ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» -лікаря- хірурга ОСОБА_38 від 16.12.2020 року вбачається, що зі слів ОСОБА_6 остання отримала травму у цей день внаслідок побиття. Діагноз: забій грудної клітки.
		З протоколу огляду місяця події від 19.12.2022 року вбачається, що дізнавач СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_22 у присутності понятих ОСОБА_39 та ОСОБА_40 із застосуванням фотоапарату марки «Nikon B 500» 19.12.2022 року о 14.40 год. провела огляд двоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , а також спільного ганку до квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , що відображено у фототаблиці до протоколу. На зовнішній стороні одвірка металевих дверей слів РБК не виявлено. Огляд проводився у денну пору доби при природному освітленні. Протоколі підписано усіма учасниками слідчої дії без зауважень. 
		З протоколу огляду предмета від 29.12.2022 року, постанови про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів справи від 29.12.2022 року та оглянутого у судовому засіданні компакт -диску з написом CPDR47G-CSMWPO3-5001 131FF812, на якому міститься відеозапис з портативних відеореєстратооів працівників патрульної поліції, вбачається, що такий містить наступні записи: clip -0 містить запис від 16.12.2022 року о 07.57 год., де жінка ОСОБА_41 , розповідає, що її чоловік ОСОБА_42 вдарив ОСОБА_43 . З 08.01 год. ОСОБА_44 з працівниками патрульної поліції знаходиться у квартирці АДРЕСА_2 та розповідає, що ОСОБА_42 прийшов до її помешкання і розпочав бити ногою у ребро, розбив губу, вирвав волосся. Сlip -1 містить запис прибуття працівників екстреної медичної допомоги, які встановлюють попередній діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій грудної клітки, ймовірно зламане ребро. При відтворенні clip -3 містить зображення ОСОБА_25 , який на 08.41 год. у службовому автомобілі розповідає, що вдарив ОСОБА_6 у обличчя. Надалі також clip -5 містить запис, як працівник поліції прибув до будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де на вулиці знаходяться ОСОБА_42 та ОСОБА_45 . При цьому ОСОБА_42 повідомляє працівнику поліції, що відірве руки сину ОСОБА_16 та зробить його інвалідом через те, що той побив сина ОСОБА_46 , а також о 08.07 год повідомляє, що прийшов до Новицької і вдарив її в обличчя. Наведене також ОСОБА_42 повідомив і о 08.13 год., 08.30 год.08.35 год. та 08.41 год. (clip -6, clip -7, clip -8). 
		Висновком експерта № 305/22 від 28.12.2022 року та висновком експерта № 01/23 від 05.01.2023 року (додаткова), складеним судово-медичним експертом ОСОБА_47 , відповідно до якого згідно із наданими медичними документами та при огляді потерпілої ОСОБА_6 , 27.12.2022 року було виявлено забійну рану на слизовій оболонці ротової порожнини, синець в виличній ділянці праворуч, струс головного мозку, розрив селезінки із внутрішньочеревною кровотечею. Вказані ушкодження могли утворитись 16.12.22022 року від контакту з тупими предметами, якими могли бути удари кулаками сторонньої людини в обличчя ( не менше двох) та ногою у взутті сторонньої особи в ділянку живота ліворуч (не менше одного), не могли утворитись при падінні з висоти власного росту, могли бути спричинені при обставинах, на які вказує потерпіла і в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.01.2023 року та відеозаписом до нього, який проводила старший слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_48 у приміщенні моргу лікарні Св. Пантелеймона на вул. Миколайчука, 9 в м. Львові за участю потерпілої ОСОБА_6 та судово-медичного експерта ОСОБА_49 , у присутності понятих ОСОБА_50 та ОСОБА_51 із використанням цифрової камери «Panasonic». При цьому ОСОБА_6 показала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4 16.12.2022 року за допомогою статиста. 
		Висновком експерта № 30/23 від 31.01.2023 року (додаткова), складеним судово-медичним експертом ОСОБА_47 , згідно із яким після ознайомлення з матеріалами слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_6 можна зробити висновки: Тілесні ушкодження , виявлені у ОСОБА_6 могли утворитись при обставинах, на які вказує потерпіла, а саме удари кулаками сторонньої людини в обличчя ( не менше двох), які відносяться до легких тілесних ушкоджень та ногою у взуття сторонньої особи в ділянку живота ліворуч, який привів до розриву селезінки, який відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. Травма селезінки, що діагностована у потерпілої ОСОБА_6 не могла утворитись від удару сторонньої людини в живіт( трохи вище сонячного сплетіння) та при падінні навзнак в зв`язку із певною відстанню між місцем прикладення сили та анатомічним розташуванням травмованої селезінки. 
		Рапортом дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_35 від 02.01.2023, згідно із яким матеріали ЄО 20364 від 16.12.202 за зверненням ОСОБА_28 приєднано до ЄРДР № 12022142390000465 від 17.12.2022 року. 
		З постанови про зміну кримінально-правової кваліфікації від 06.01.2023 року та постанови від 06.01.2023 року про передачу матеріалів кримінального провадження № 12022142390000465 від 17.12.2022 рокувбачається, що кримінально правову кваліфікацію дій ОСОБА_4 змінено з ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, про що внесено зміни до ЄРДР, а вказані матеріали передані керівнику органу досудового слідства. 
		Надалі постановою про створення групи слідчих у кримінальному провадженні від 06.01.2023 року вбачається, що призначено групу слідчих у складі старшого слідчого ОСОБА_48 , слідчих ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 .
		Суд критично оцінює твердження обвинуваченого з приводу того, що тяжке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_6 він заподіяв з необережності, не мав на меті заподіяти такі наслідки, а тому його дії потребують перекваліфікації на ст. 128 КК України, оскільки механізм заподіяння тілесних ушкоджень, кількість ударів, сила та локалізація таких свідчить саме про те, що ОСОБА_4 мав на меті заподіяти потерпілій тілесне ушкодження, розраховував на можливі наслідки своїх дій, та те, що здоров`ю потерпілої буде спричинена шкода. Водночас, хоча ОСОБА_4 і діяв із невизначеним умислом, має нести відповідальність за фактично заподіяну шкоду (результат), незалежно від того, чи був його умисел прямим або непрямим, тобто за умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження. 
		Така позиція узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 19.11.2019 справа № 689/332/18, від 24.02.2020 справа №159/4129/16-к, від 11.05.2021 справа №711/2233/18.
		Суд не бере до уваги твердження захисника обвинуваченого про очевидну недопустимість усіх доказів, зібраних стороною обвинувачення, з підстав відсутності належним чином винесеної постанови про визначення слідчого/ групи слідчих, оскільки наведене спростовується долученою до матеріалів кримінального провадження постановою про створення групи слідчих у кримінальному провадженні від 06.01.2023 року, а також реєстром матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12022142390000465 від 17.12.2022 року, який також вручений обвинуваченому та його захиснику. 
		Суд не вбачає підстав для визнання недопустимим доказом протоколу проведення слідчого експерименту, оскільки після дослідження такого протоколу та відеозапису слідчого експерименту встановлено, що він проведений у відповідності до вимог ст. 240 КПК України, а тому згідно із ст. 94 КПК України є належним, допустимим та достовірним. 
		Із врахуванням наведеного, суд доходить висновку, що в судовому засіданні винність обвинуваченого ОСОБА_4 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, доведена повністю, а їхні дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 121 КК України. 
		Водночас із врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що обвинувачений не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, часткове визнання обвинуваченим своєї винуватості вказує на його бажання виправдати свою поведінку та надане ним з метою пом`якшення покарання, а тому суд розцінює це, як позицію захисту, обрану з метою уникнення відповідальності за вчинене діяння, яка спростовується наведеними вище доказами.
		Обираючи обвинуваченому  ОСОБА_4  міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше хоч і не судимий згідно ст. 89 КК України, водночас з матеріалів кримінального провадження вбачається, що він 18.09.2007 року притягався до кримінальної відповідальності за ч. 1  ст.121 КК України, а 21.07.2022 року - за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто характеризує його, як особу, схильну до вчинення кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я особи, на обліку у психіатричному та наркологічному закладах не перебуває, не працює, одружений. Суспільна небезпека обвинуваченого також додатково стверджується і тим, що 16.12.2022 року близько 15.50 год. за місцем проживання потерпілої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 вчинив хуліганські дії, а саме схопив потерпілу за одяг в районі шиї та грудей, шарпав її за одяг, погрожував фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою та постановою Залізничного районного суду м. Львова від 20.03.2023 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо нього закрито з нереабілітуючих обставин.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено. Водночас, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, суд переконаний, що таке покарання є справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , яке неможливе без ізоляції від суспільства, а також з метою попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. На переконання суду саме таке покарання відповідатиме принципу справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, забезпечить співрозмірність діяння та кари, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.
		З ч. 2 ст. 127 КПК України вбачається, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		З ч. 2 ст. 127 КПК України вбачається, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно із ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Ч. 1 ст. 368, частинах 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.
		Статтею 23 ЦК України, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Ч. 1 ст. 1167 ЦК України вказує, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно із ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Відповідно до роз`яснень даних у п. 3, 9, 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. 
		Відповідно до встановлених обставин справи у їх сукупності, враховуючи те, що майнова шкода потерпілій відшкодована на суму 11000 грн, про що у матеріалах кримінального провадження міститься відповідна розписка, тяжкість наслідків, яких зазнала потерпіла внаслідок вчинення щодо неї вказаного кримінального правопорушення, тривалість лікування, яке необхідне їй для відновлення свого здоров`я, необхідності зміни звичного способу життя, а також глибину моральних переживань, керуючись засадами виваженості, розумності та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення цивільного позову ОСОБА_6 частково та стягнення із обвинуваченого на її користь компенсації завданої моральної шкоди внаслідок скоєного кримінального правопорушення у розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень.
		На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. 
		Судові витрати на залучення у даному кримінальному провадженні експертів - відсутні. 
		 
		Керуючись ст.ст. 100, 368-371, 373, 374 КПК України, -
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі. 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з часу затримання - з 11.01.2023 року.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити до часу набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , без постійного місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 160000 (сто шістдесят тисяч) гривень.
		Речові докази: диски із відеозаписами слідчих дій - залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, потерпілій. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...