Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6583/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про торговельну марку (знака для товарів і послуг).
Надіслано судом: 26.02.2024. Зареєстровано: 27.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2024.
Дата набрання законної сили: 21.02.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"21" лютого 2024 р.           Справа№ 910/6583/23
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Доманської  М.Л.
		суддів:            Полякова Б.М. 
		          Пантелієнка  В.О. 
		 
		 за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
		та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 21.02.2024,
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа"
		на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023
		у справі №910/6583/23
		за первісним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа"
		про стягнення 681 788,48 грн
		за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн медіа"
		до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" 
		про стягнення 859 320,21 грн
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн медіа" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" основний борг у сумі 680000 грн, 3 % річних у розмірі 1 788 грн 48 коп. та судовий збір у розмірі 10 226 грн 83 коп.; у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний задовольнити повністю, стягнути з відповідача за зустрічним позовом понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати.
		Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Отрюх Б.В. та Пантелієнко В.О.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6583/23 за первісним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" про стягнення 681 788,48 грн, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн медіа" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про стягнення 859 320,21 грн; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/6583/23.
		30.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6583/23 у 2-х томах.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2023 об 11 год. 00 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 13.11.2023; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 17.11.2023.
		13.11.2023 через електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу та про повідомлення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про дату та час судового засідання.
		У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа"на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23 до свого провадження у новому складі суду; виправлено описку в пункті 2 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі №910/6583/23 та викладено його в наступній редакції: "Розгляд апеляційної скарги призначити на 29.11.2023 об 11 год. 00 хв., який відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, (1 поверх, зал судових засідань № 1)."; продовжено учасникам справи №910/6583/23 строк на подання відзиву на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи - до 24.11.2023; продовжено учасникам справи №910/6583/23 строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі - до 27.11.2023.
		22.11.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від АТ "Дніпрогаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
		28.11.2023 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
		У судове засідання 29.11.2023 з`явились представники Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа".
		У судовому засіданні представник ТОВ "Хайлайн Медіа" підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду залишити в силі.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у          розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23 оголошено перерву до 24.01.2024 об 11 год. 30 хв.
		15.01.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій остання просить надати їй (адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1), - можливість взяти участь у судовому засіданні у справі №910/6583/23), призначеному на 24.01.2024 o 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024  заяву представника АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23, призначено проводитись в режимі відеоконференції на 24.01.2024.
		24.01.2024 через систему "Електронний суд" на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій остання повторно просить надати їй (адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1), - можливість взяти участь у судовому засіданні у справі №910/6583/23), призначеному на 24.01.2024 o 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		У судове засідання 24.01.2024 з`явилась представниця АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" в режимі відеоконференцзв`язку та представник  Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа".
		У судовому засіданні представниця АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" відмовилась від своєї заяви  про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 24.01.2024.
		          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у  розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23 оголошено  перерву до 21.02.2024 об 11 год. 00 хв. 
		У судове засідання 21.02.2024 з`явились представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" в режимі відеоконференцзв`язку та представник  Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа".
		Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у даній  справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити повністю.
		Представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" щодо задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване судове рішення без змін.
		Згідно із ч. 1                  ст. 269 ГПК України             суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		          Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, судом першої інстанції невірно встановлено момент закінчення дії Договору від 05.01.2022 №38А491-661-22 та помилково вказано, що відповідач за первісним позовом не заперечує, що на момент закінчення дії Договору заборгованість Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" за послуги надані протягом строку дії даного Договору становила 2 062 000,00 грн, так як відповідно до п.9.1 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє по 31.12.2022 включно, а у випадку якщо на вказану дату між сторонами діє укладений раніше Додаток, Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за таким Додатком. Скаржник зазначає, що враховуючи, що на 01.01.2023 позивач за первісним позовом мав заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайлайн медіа" у розмірі становила 2 062 000,00 грн, не можна вважати момент закінчення дії договору - 31.12.2022, так як позивач за первісним позовом не виконав свої зобов`язання по Договору. Апелянт вважає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження надання відповідачем за первісним позовом послуг після 24.02.2022. На думку скаржника, договірний характер правовідносин між сторонами виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов необгрунтованих та помилкових висновків про відмову у зустрічних позовних вимогах, оскільки, позивач не належить до суб`єктного складу осіб, щодо яких встановлено заборону (мораторій) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами. Апелянт вважає помилковими висновки суду про належність кінцевого бенефеціарного власника позивача до переліку осіб, пов`язаних з державою-агресором.
		          Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн медіа" про стягнення 681 788,48 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайлайн медіа" грошові кошти у розмірі 681 788,48 грн без достатньої правової підстави.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 07.06.2023. 
		01.06.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог у повному обсязі.
		01.06.2023 через загальний відділ діловодства суду (направлена засобами поштового зв`язку 31.05.2023) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн медіа" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення 859 320,21 грн.
		Зустірчні позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем за зустрічним позовом п. 4.1.2 Договору від 05.01.2022 №38А491-661-22 в частині своєчасної оплати наданих йому позивачем за зустрічним позовом послуг, у зв`язку з чим, позивач за зустрічним позовом просив стягнути штрафні санкції у загальному розмірі 859 320,21 грн, що складаються з: 329 920,00 грн - пені; 474 473,58 грн - інфляційних нарахувань та 54 926,63 грн - 3% річних.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн медіа" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/6583/23, встановлено, що підготовче засідання за зустрічним позовом відбудеться разом з первісним позовом 07.06.2023.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн медіа" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" основний борг у сумі 680000 грн, 3 % річних у розмірі 1 788 грн 48 коп. та судовий збір у розмірі 10 226 грн 83 коп.; у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
		          Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.
		05.01.2022 між позивачем за первісним позовом (замовник) та відповідачем за первісним позовом (виконавець) було укладено Договір № 38А491-661-22 надання послуг.
		Відповідно до п. 3.1 Договору виконавець, у формі та у строки, визначені цим Договором та Додатками до нього, зобов`язується надати замовнику послуги по розміщенню матеріалів в ефірі телеканалу з метою популяризації найменування або знаку для товарів і послуг замовника або клієнта замовника (далі за текстом - популяризація або послуги), а замовник, у формі та у строки, визначені цим Договором та Додатками до нього, зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити виконавцю їх вартість.
		Виконавець може надавати інші послуги / виконувати доручення / виконувати роботи, пов`язані з популяризацією / просуванням торгової марки Замовника або клієнта Замовника, на умовах і в порядку, передбачених у цьому Договорі і Додатках до нього. Детальні умови надання Послуг погоджуються Сторонами у Додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. (п. 3.2 та 3.3 Договору).
		Відповідно до п.5.1 Договору попередня вартість послуг виконавця за цим Договором, визначається сторонами у Додатках до цього Договору. Остаточний розрахунок вартості послуг здійснюється виконавцем з урахуванням фактичного обсягу наданих у відповідному звітному періоді послуг і зазначається у Акті надання послуг за відповідний звітний період. Ціна Договору складається з усіх сум, що виплачуються замовником виконавцю протягом строку дії цього Договору відповідно до умов цього Договору і Додатків до нього.
		Згідно з п. 1.13 Договору звітний період - часовий проміжок в рамках погодженого сторонами періоду надання послуг, який дорівнює одному календарному місяцю, якщо у Додатку сторони не погодили інший звітний часовий проміжок.
		Відповідно до п.9.1 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31.12.2022 включно, а у випадку якщо на вказану дату між сторонами діє укладений раніше Додаток, Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за таким Додатком. Закінчення строку дії даного Договору або його дострокове розірвання не звільняє сторони від обов`язку провести взаєморозрахунки за послуги надані протягом строку дії даного Договору.
		Відповідно до п. 1.5 Додатку  від 05.01.2022 № 1 до Договору період надання послуг визначений із січня 2022 по грудень 2022.
		За твердженням позивача за первісним позовом за вказаним Договором відповідач за первісним позовом надав позивачу послуги у січні та лютому 2022 на загальну суму 4 786 000,00 грн, про що сторони склали та підписали наступні документи:
		- Акт надання послуг від 31.01.2022  №30  на суму 2 724 000,00 грн та ефірна довідка (послуги оплачені за платіжним дорученням від 31.01.2022 №280);
		- Акт надання послуг від 28.02.2022 №82 на суму 2 062 000,00 грн та ефірна довідка.
		При цьому позивачем за первісним позовом вказувалось на те, що в інші звітні періоди послуги відповідачем за первісним позовом не надавались, а станом на момент закінчення дії Договору заборгованість позивача за первісним позовом перед відповідачем за первісним позовом складала 2 062 000,00 грн та була сплачена за наступними платіжними документами: платіжна інструкція від 04.01.2023 №92 на суму 500 000,00 грн; платіжна інструкція від 05.01.2023 №93 на суму 500 000,00 грн; платіжна інструкція від 06.01.2023 №94 на суму 500 000,00 грн; та платіжна інструкція від 09.01.2023 № 95 на суму 562 000,00 грн.
		Отже, позивачем за первісним позовом станом на 09.01.2023 було проведено остаточний розрахунок з відповідачем за первісним позовом за надані йому послуги відповідно до умов Договору.
		В подальшому, 13.01.2023 на розрахунковий рахунок в АБ "Кліринговий дім", що належить відповідачу за первісним позовом, позивачем за первісним позовом було перераховано грошові кошти у розмірі 680 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №347 на суму 680 000,00 грн, з призначенням платежу "Сплата за посл. з розміщення матеріалів в ефірі Телеканалу, в т.ч. ПДВ - 113 333,33 ...".
		На переконання позивача за первісним позовом у зв`язку з завершенням строку дії договору від 05.01.2022 №38А491-661-22 та відсутністю укладеного договору з відповідачем за первісним позовом на 2023 рік, а також  відсутністю будь-яких замовлень на розміщення матеріалів в ефірі Телеканалу (Телеканал "Інтер", "НТН", "К1") зазначені кошти були перераховані помилково, а тому підлягають поверненню.
		З метою врегулювання спору у позасудовому порядку 31.01.2023 на електронну пошту відповідача за первісним позовом, позивачем за первісним позовом було направлено лист №140/1.4 щодо повернення сплачених коштів, яким позивач за первісним позовом повідомив про завершення строку дії Договору  від 05.01.2022 №38А491-661-22, відсутність укладеного між сторонами договору про надання послуг на 2023 рік та просив повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 680 000,00 грн.
		Вказаний лист було залишено відповідачем за первісним позовом без відповіді та виконання.
		23.02.2023 на поштову адресу відповідача за первісним позовом, позивачем за первісним позовом було направлено вимогу №92/17/1-02 про повернення останньому грошових коштів в розмірі 680 000,00 грн протягом 10-ти банківських днів з дати пред`явлення даної вимоги. Вказана вимога була отримана відповідачем за первісним позовом 06.03.2023, проте залишилась без відповіді та без виконання.
		23.03.2023 на поштову адресу відповідача за первісним позовом було направлено претензію №152/17/1-02 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 680 000,00 грн позивачу за первісним позовом, проте, вказана вимога також була залишена відповідачем за первісним позовом без відповіді та виконання.
		У зв`язку з викладеним вище, з огляду на неповернення відповідачем за первісним позовом грошових коштів у розмірі 680 000,00 грн, позивач за первісним позовом звернувся з даним позовом до суду, та просив стягнути з відповідача за первісним позовом грошові кошти у розмірі 680 000, 00 грн перераховані згідно з платіжною інструкцією від 13.01.2023 № 347  у судовому  порядку.
		Відповідач за первісним позовом проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, посилаючись на те, що між сторонами існують договірні відносини, а кошти набуті ним за наявності правових підстав, а тому не можуть бути стягнуті з відповідача за первісним позовом як помилково перераховані.
		Суд першої інстанції первісні позовні вимоги правомірно  задовольнив, виходячи з такого.
		Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
		Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Підставою для звернення з позовом до суду позивач за первісним позовом зазначив безпідставне перерахування відповідачу за первісним позовом грошових коштів в загальному розмірі 680 000,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 1212 ЦК України з мотивів відсутності обов`язку у позивача перераховувати грошові кошти, внаслідок відсутності господарських правовідносин між сторонами, надання або виконання відповідачем певних послуг на зазначену в позові суму.
		Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Вирішення питання про стягнення безпідставно набутих коштів залежить від висновків про наявність/відсутність між сторонами договірних правовідносин, на підставі яких здійснено відповідне перерахування заявлених до стягнення коштів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
		Тобто, зазначений у ст. 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
		Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 ЦК України.
		Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Тут розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту.
		Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст.1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
		До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання, передбачені ст. 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях. Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №924/1338/19.
		З аналізу ст.1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань виникає за умови одночасної наявності у відносинах сторін трьох елементів: набуття особою майна або його збереження; здійснення цього за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
		Матеріалами справи підтверджується, що сторонами був оформлений та підписаний Акт наданих послуг від 28.02.2022 №82 на суму 2 062 000,00 грн. При цьому у грудні 2022 між сторонами був підписаний акт звірки за період з 01.11.2021 по 31.10.2022, з якого вбачається, що у позивача за первісним позовом відсутня заборгованості за березень -жовтень 2022.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, на момент закінчення дії Договору заборгованість позивача за первісним позовом за послуги, надані протягом строку дії даного Договору, становила 2 062 000,00 грн та була погашена  позивачем за первісним позовом протягом 04.01.2023-09.01.2023.
		При цьому детальні умови надання Послуг погоджуються сторонами у Додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п.3.3 Договору), та який був укладений між сторонами 05.01.2022 й відповідно до якого період надання послуг визначений із січня 2022 по грудень 2022.
		Відповідно до п.9.1 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє по 31.12.2022 включно, а у випадку якщо на вказану дату між сторонами діє укладений раніше Додаток, Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за таким Додатком. Закінчення строку дії даного Договору або його дострокове розірвання не звільняє Сторони від обов`язку провести взаєморозрахунки за Послуги надані протягом строку дії даного Договору.
		Отже, визначений сторонами строк дії договору до 31.12.2022 співпадає з періодом надання послуг, який визначений у п.1.5 Додатку №1 до Договору, а саме: січень 2022 - грудень 2022.
		Поряд із цим, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження надання відповідачем за первісним позовом послуг після 24.02.2022.
		Так, відповідачем за первісним позовом було припинено надання послуг за договором від 05.01.2022 №38А491-661-22 з 24.02.2022, як пояснює останній, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України, та інших обставин, що вплинули на роботу відповідача за первісним позовом, як надавача послуг популяризації найменування або знаку для товарів і послуг.
		Відповідач за первісним позовом зазначає, що з 24.02.2022 радіомовлення та телебачення працюють в умовах воєнного стану, відповідно до вимог Закону України "Про введення воєнного стану в Україні" та інших нормативно-правових і організаційно-розпорядчих актів, нормативних документів, а з метою інформування населення щодо ситуації в Україні від початку російського вторгнення в Україну, був запущений загальноукраїнський інформаційний телемарафон.
		Згідно з рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 24.02.2022 №221 Національна рада вирішила дозволити місцевим та регіональним мовникам відступ від їх програмних концепцій мовлення на час дії воєнного стану.
		Указом Президента України №152/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.03.2022 "Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану" та установлено, що в умовах воєнного стану реалізація єдиної інформаційної політики є пріоритетним питанням національної безпеки, забезпечення якої реалізується шляхом об`єднання усіх загальнонаціональних телеканалів, програмне наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач на єдиній інформаційній платформі стратегічної комунікації - цілодобовому інформаційному марафоні "Єдині новини #UАразом".
		Отже, з 24.02.2022 такі передачі як "Ранок з Інтером", "Корисна програма" на телеканалі "Інтер", а також міжпрограмний продукт на телеканалах К1, НТН, Інтер, були виключені із сітки мовлення та не транслювались з 24.02.2022, що призвело до неможливості розміщення матеріалів в ефірі телеканалів, оскільки весь ефірний час був наданий для обов`язкової трансляції інформаційного телемарафону, що в свою чергу спростовує твердження відповідача за первісним позовом, що ним було призупинено надання послуг за договором, у зв`язку із неоплатою позивачем за первісним позовом послуг за договором за лютий 2022, як на вимушену дію, яка узгоджується із п. 4.2 Договору. 
		Відповідно до п. 6.2 Договору виконавець звільняється від відповідальності у випадках, коли розміщення Матеріалів в ефірі Телеканалу не відбулося або було перерване у випадках, коли Телеканал в силу діючого законодавства України повинен був надати ефірний час для обов`язкових трансляцій або відмовити у розміщенні Матеріалів (або програмного продукту, в якому повинні бути розміщуватись Матеріали). В цих випадках Виконавець, на вимогу Замовника, розміщує нерозміщені Матеріали в ефірі Телеканалу в такому ж об`ємі та в рівноцінний ефірний час, погоджений Сторонами.
		Поряд із цим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом із вимогою розміщення нерозміщених Матеріали в ефірі Телеканалу в такому ж об`ємі та в рівноцінний ефірний час, а отже, ефірний час для розміщення Матеріалів на Телеканалі сторонами не погоджувався.
		Окрім того, виходячи із змісту п 4.2.5 Договору Виконавець письмово мав повідомити Замовника про зміну умов Договору у разі припинення трансляції Телеканалом погодженого Сторонами Телевізійного продукту або зміни Телеканалом порядку (часу, тривалості, назви, концепції) трансляції погодженого Сторонами Телевізійного продукту. Проте, відповідач не повідомляв позивача про зміни умов Договору.
		Відповідно до п.7.1 Договору сторона, яка порушила своє зобов`язання за цим Договором, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		Під обставинами непереборної сили Сторони розуміють надзвичайні і невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання Стороною зобов`язань, передбачених даним Договором, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу (п.7.2 Договору). Дія таких обставин може бути викликана: 
		непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання Сторони, зокрема дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, акти тероризму, вторгнення, обмеження комендантської години (п.7.2.2);
		умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади або органів місцевого самоврядування, які настали після прийняття Стороною зобов`язань на підставі цього Договору і перешкоджають повному або частковому виконанню Стороною своїх зобов`язань за цим Договором (в т.ч. заборона чи обмеження рекламування певних товарів, заборона чи обмеження здійснення спонсорської підтримки трансляції телевізійних передач, інші розпорядження компетентних державних органів, що забороняють вчиняти дії, передбачені зобов`язаннями Сторін цього Договору тощо). Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним (п. 7.2.3.).
		Отже, припинення надання послуг за договором з 24.02.2022 мало наслідок припинення обов`язку позивача за первісним позовом щодо сплати коштів за графіком, наведеним у п.1.7 Додатку № 1 до Договору, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами господарських зобов`язань, а отже, й відсутність достатніх правових підстав для набуття відповідачем за первісним позовом за рахунок позивача за первісним позовом 680 000,00 грн, сплачених за вищевказаною платіжною інструкцією № 347.
		Також, матеріали справи свідчать, що позивач за первісним позовом з метою врегулювання спору у позасудовому порядку, 31.01.2023 направив на електронну пошту відповідача за первісним позовом лист № 140/1.4 щодо повернення сплачених коштів, яким позивач за первісним позовом повідомив про завершення строку дії Договору №38А491-661-22 від 05.01.2022, відсутність укладеного між сторонами договору про надання послуг на 2023 рік та просив повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 680         000,00 грн. Вказаний лист було залишено відповідачем за первісним позовом без відповіді та виконання.
		23.02.2023 на поштову адресу відповідача за первісним позовом, позивачем за первісним позовом було направлено вимогу №92/17/1-02 про повернення останньому грошових коштів в розмірі 680 000,00 грн протягом 10-ти банківських днів з дати пред`явлення даної вимоги. Вказана вимога була отримана відповідачем за первісним позовом 06.03.2023, проте залишилась без відповіді та без виконання.
		23.03.2023 на поштову адресу відповідача за первісним позовом було направлено претензію №152/17/1-02 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 680         000,00 грн позивачу за первісним позовом, проте вказана вимога також була залишена відповідачем за первісним позовом без відповіді та виконання.
		Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк           (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Суд першої інстанції вірно встановив, що 10-денний строк на повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 680 000,00 грн відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом, почав свій перебіг з дати отримання відповідачем за первісним позовом вказаної вимоги, а саме з 06.03.2023.
		У відповідності до приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідач за первісним позовом повинен був повернути позивачу за первісним позовом безпідставно набуті кошти у розмірі 680 000,00 грн до 20.03.2023 включно.
		Відповідачем за первісним позовом доказів повернення позивачу за первісним позовом безпідставно набутих грошових коштів у сумі 680 000,00 грн до суду не надано, і в матеріалах справи такі докази відсутні.
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 680 000,00 грн з заявлених у позові підстав є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
		Крім того, у зв`язку з невиконанням відповідачем за первісним позовом свого обов`язку з повернення безпідставно набутих коштів, позивач за первісним позовом стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних у розмірі 1 788,48 грн за період з 21.03.2023 по 21.04.2023.
		Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Як вірно встановлено судом,  відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання з повернення позивачу безпідставно набутих коштів з 21.03.2023, а відтак, суд перевіривши розрахунок заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій, дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині  стягнення  з відповідача за первісним позовом  3% річних у розмірі 1 788,48 грн за період з 21.03.2024 по 21.04.2023.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 680 000,00 грн та 1 788,48 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідач за первісним позовом під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення грошові кошти за первісним позовом.
		Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" про стягнення 859 320,21 грн штрафних санкцій з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз".
		Позивач за зустрічним позовом вказує, що на підставі укладеного між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" Договору надання послуг від 05.01.2022 № 38А491-661-22, останнім було належно виконано взяті на себе зобов`язання шляхом розміщення матеріалу в ефірі телеканалу з метою популяризації найменування або знаку для товарів і послуг відповідача за зустрічним позовом відповідно до Додатку  від 05.01.2022 №1до договору. 
		За твердженням позивача за зустрічним позовом факт належного виконання позивачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов`язань підтверджується наявними Актами приймання-передачі наданих послуг, складеними в належній формі та підписаними уповноваженими представниками сторін.
		Так, на виконання п. 4.1.2 Договору позивач за зустрічним позовом зобов`язався до 15-го числа місяця наступного за звітним періодом, в якому позивачем за зустрічним позовом надавались послуги відповідачу за зустрічним позовом або протягом 15 календарних днів після завершення вказаного у відповідному Додатку звітного періоду, надавати відповідачу за зустрічним позовом Акти надання послуг та Ефірну довідку. 
		Отже, сторонами були узгоджені та підписані наступні Акти приймання-передачі наданих послуг: Акт надання послуг від 31.01.2022 № 30 на суму 2         724 000,00 грн та Акт надання послуг від 258.02.2022 № 82 на суму 2 062 000,00 грн, які були підписані сторонами договору без зауважень та заперечень.
		Проте, за твердженням позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом оплатив надані йому послуги за лютий 2022 на суму 2 062 000,00 грн лише у січні 2023, тоді як мав їх сплатити до 15.02.2022.
		З огляду на зазначене, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 329 920,00 грн пені, 474 473,58 грн інфляційних нарахувань та 54 926, 63 грн 3% річних за порушення строків оплати наданих йому послуг за Договором від 05.01.2022 № 38А491-661-22 та додатку до нього.
		Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до      ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
		Відповідно до      ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України      боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції,  кінцевим  бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" (ідентифікаційний код: 33834937) є громадянин України ОСОБА_1 , стосовно якого Указом Президента України від 18.06.2021 № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на три роки до фізичної особи ОСОБА_1 .
		В свою чергу,         Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого         Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"      в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
		Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022, 18.04.2022, 17.05.2022, 12.08.2022, 07.11.2022, 06.02.2023, 01.05.2023, 26.07.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні, зокрема, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
		Таким чином, воєнний стан в Україні триває з 24.02.2022 і до теперішнього часу.
		Поряд із цим,        ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"       визначено, що активи, пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, - всі активи, що прямо (а щодо права власності на корпоративні права - також опосередковано (через інших осіб) перебувають у власності, в тому числі у спільній власності, або передаються на користь осіб, включених до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, а також активи, отримані від таких активів (п. 3 ч. 1).
		Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно з яким застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на три роки до фізичної особи ОСОБА_1 , а саме: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах  на території іноземної  держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції".
		Згідно з положеннями ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
		Діюче правове регулювання ґрунтується на єдності державної системи та спрямоване на досягнення належної координації діяльності усіх органів державної влади та управління, зокрема, на вирішення завдань, пов`язаних із захистом суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки.                      
		Форми та способи відповідної участі органів державного управління можуть бути різноманітні.
		Суд першої інстанції вірно зауважив, що в умовах збройної агресії Російської Федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (з наступними змінами від 14.03.2022, 18.04.2022, 17.05.2022, 12.08.2022, 07.11.2022, 06.02.2023, 01.05.2023, 26.07.2023), запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту слід визнати в цілому допустимим.
		Згідно з приписами ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" - Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції        і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до         Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження; акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
		Так, відповідно  п.п. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022 за №187, для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором) - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації.
		З огляду на наведене вище, суд дійшов вірного висновку, що в силу приписів        Указу Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", ст. 1, п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022 за №187, враховуючи встановлений мораторій, наявні правові підстави для обмеження права позивача за зустрічним позовом  на отримання грошових коштів від відповідача за зустрічним позовом, у вигляді штрафних та фінансових санкцій за порушення строків оплати  послуг за Договором від 05.01.2022 № 38А491-661-22  а саме: 329 920,00 грн - пені, 474 473,58 грн - інфляційних нарахувань та 54 926,63 грн - 3% річних.
		Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваної ухвали.
		Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
		Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23 - без змін.
		У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
		Згідно зі      статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276,      282,       283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа"  залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі №910/6583/23 залишити без змін.
		Матеріали справи №910/6583/23  повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
		Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
		          Повний текст складено 26.02.2024
		 
		Головуючий суддя                                                            М.Л. Доманська 
		 
		Судді                                                                                Б.М. Поляков
		 
		                                                                                В.О. Пантелієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...