Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/15741/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2024. Зареєстровано: 27.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2024.
Дата набрання законної сили: 22.02.2024
Номер судового провадження: 11-сс/4806/694/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023070000000269

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/15741/23
		 
		 
		 
		 
		Закарпатський апеляційний суд
		 
		       
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		22.02.2024                 м. Ужгород
		 
		Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/694/23 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2023.        Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги захисника-адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 25.09.2023 у межах кримінального провадження  № 12023070000000269, відомості про яке 12.09.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		З матеріалів судового провадження вбачається, що захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді зі скаргою про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6  від 25.09.2023 за ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженню № 12023070000000269, відомості про яке 12.09.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 
		Скарга мотивована тим, що керівником Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 25.09.2023 підписано повідомлення про підозру ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12023070000000269, відомості про яке 12.09.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 25.09.2023 прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 в м. Києві «нібито вручено» підозрюваному ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру у вказаному провадженні підлягає скасуванню, оскільки порушено процедуру вручення повідомлення про підозру та вручення підозри відбулось неповноважною особою. Сам факт складання письмового тексту повідомлення про підозру без його безпосереднього вручення відповідною особою не може бути розцінений як виконання нею усього комплексу дій, що охоплюють поняття «здійснити повідомлення про підозру». Повідомлення про підозру ОСОБА_6 не було вручено особою, яка його підписала - керівником Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 . ОСОБА_6 було повідомлено про підозру неуповноваженою посадовою особою - іншим прокурором у кримінальному провадженні. Оскільки іншого процесуального документа, який би містив виклад підозри, висунутої ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні не складалося, то, вочевидь ОСОБА_6 і не було повідомлено про підозру в установленому законом порядку, а дії із врученням повідомлення про підозру, здійснені прокурором ОСОБА_8 
		 
		-2-
		 
		за дорученням, є юридично нікчемними. Порушення процесуального порядку повідомлення особі про підозру має наслідком ненабуття такою особою процесуального статусу підозрюваного. Окрім того, звертає увагу на те, що ОСОБА_6 не підписував повідомлення про підозру, оскільки відмовився його отримувати через те, що не обізнаний з правами та обов`язками, а особи, які з`явились до нього з так званим документом «Повідомлення про підозру», всупереч вимог ч. 2 ст. 276 КПК України не роз`яснили йому його права та обов`язки, а його вимогу надати правову допомогу грубо проігнорували. На підставі наведеного, просила скасувати повідомлення про підозру від 25.09.2023 у кримінальному провадженні № 12023070000000269. 
		       Ухвала слідчого судді мотивована тим, що повідомлення про підозру містить відомості про особу, яка його склала, та особу, яка здійснила повідомлення про підозру, а також про особу, яка повідомляється про підозру. Крім того, повідомлення про підозру містить підписи особи, яка його склала, та особи, яка здійснила повідомлення про підозру. Також у повідомленні про підозру відображено ідентифікуючі ознаки кримінального провадження, зміст підозри та виклад фактичних обставин і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, права та обов`язки підозрюваного. Повідомлення про підозру викладено чіткою та зрозумілою мовою, а фактичні обставини мають достатній ступінь деталізації для розуміння змісту підозри та її кваліфікації, що свідчить про дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 277 КПК України щодо форми цього процесуального документа. Крім того, слідчим суддею констатовано, що текст письмового повідомлення про підозру містить доручення керівника Закарпатської обласної прокуратури щодо вручення ОСОБА_6 підозри. При цьому зміст вказаного фрагменту містить відомості про ім`я та посаду особи, яка прийняла рішення доручити прокурору ОСОБА_8 вручення підозри депутату, мотиви прийняття відповідного рішення, фактичну та правову підставу його ухвалення, кримінальне провадження, у якому доручено здійснити вручення підозри депутату та особу, на яку покладається обов`язок виконання доручення. За таких обставин слідчий суддя дійшла висновку про те, що під час складення, підписання та вручення повідомлення про підозру у відповідному кримінальному провадженні були дотримані вимоги глави 22 та ст. 481 КПК України в частині виконання відповідних процесуальних формальностей. З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12023070000000269, відомості про яке 12.09.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про скасування повідомлення про підозру.
		       Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник-адвокат ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали слідчого судді від 04.12.2023. В обґрунтування вимог посилається на аналогічні, що і в скарзі доводи, додатково вказуючи на те, що повідомлення про підозру вручається в день її складання і в даному кримінальному провадженні повідомлення про підозру від 25.09.2023 відбулось 26.09.2023, тобто на наступний день. ОСОБА_6 у визначений законом спосіб не повідомлявся про проведення будь-якої процесуальної дії та не викликався до прокурора з метою отримання повідомлення про підозру. Останній не підписував повідомлення про підозру, оскільки відмовився його отримувати через те, що не обізнаний з правами та обов`язками, а особи, які з`явились до нього з так званим документом «Повідомлення про підозру», всупереч вимог ч. 2 ст. 276 КПК України не роз`яснили йому його права та обов`язки, а його вимогу надати правову допомогу грубо проігнорували.
		Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного та його захисника, неявка яких не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що 
		-3-
		 
		вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Також враховується заява прокурора про розгляд апеляційної скарги у його відсутності. 
		Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з таких підстав. 
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Ці вимоги кримінального процесуального закону при розгляді скарги слідчим суддею дотримано.
		Підстави та порядок повідомлення про підозру визначено главою 22 КПК України.
		Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
		Дослідивши матеріали судового провадження у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги ст. 276, 277 КПК України, Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, постановлених у справах проти України, слідчим суддею при розгляді скарги захисника-адвоката ОСОБА_5 були враховані, внаслідок чого постановлено судове рішення, яке з огляду на норми процесуального та матеріального права слід вважати законним та обґрунтованим.
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
		Під час апеляційного розгляду встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023070000000269, відомості про яке 12.09.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України
		25.09.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
		-4-
		 
		Згідно п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Зі змісту цієї норми випливає, що можливість оскарження повідомлення про підозру, відповідно до п. 10 ст. 303 КПК України, пов`язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для її повідомлення, а не з будь-якими іншими доводами. Підозра є мінімальним стандартом в аспекті доказування, для якого достатньо щонайменших ознак, які здатні переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Тому повідомлення про підозру слідчий суддя скасовує лише у разі, якщо воно є необґрунтованим, тобто нездатним переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Ніякі інші порушення слідчим чи прокурором норм КПК України не можуть бути підставою для скасування підозри, оскільки вони тягнуть за собою інші передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки.
		Цього припису кримінального процесуального закону слідчий суддя дотрималася. В ухвалі зазначила, що наявна сукупність доказів, на її думку, давали прокурору підстави підозрювати ОСОБА_6 у вказаних діяннях. 
		Скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 не містить жодного доводу необґрунтованості підозри, оскільки викладені у ній доводи, не переконують у необґрунтованості підозри ОСОБА_6 , а тому не можуть бути правовою підставою для скасування повідомлення про підозру.
		Колегія суддів враховує і те, що частина 5 статті 9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
		 
		-5-
		 
		Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Наведене в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
		Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні кримінального провадження до суду.
		При цьому встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, була предметом розгляду при постановленні ухвали про обрання останньому запобіжного заходу у виді застави та підтверджувалась дослідженими доказами та сукупністю фактичних даних, які містяться в наведених доказах, та була достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного кримінального правопорушення. 
		З огляду на вказане, колегія суддів приходить до переконання, що за своїм змістом повідомлена ОСОБА_6 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення прокурором були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти до переконання в тому, що ОСОБА_6 був причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
		       На переконання колегії суддів, стороною захисту не наведено даних, які б спростовували висновок сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування та вбачає наявність обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини.
		       Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом обов`язку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
		Апеляційний суд також вважає необґрунтованими доводи захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 щодо порушення процесуального порядку вручення підозрюваному повідомлення про підозру, з огляду на таке. 
		       Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
		       Пунктом 1 частини 1 статті 481 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради здійснюється - Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.
		       
		-6-
		 
		       Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к, вручення повідомлення про підозру особам, щодо яких встановлено особливий порядок кримінального провадження, іншою уповноваженою особою за умови, що рішення було прийняте та підписане визначеним на це ст. 481 КПК України суб`єктом, не порушує гарантії цих осіб.
		       Уповноваження іншої особи на вручення повідомлення про підозру депутату місцевої ради, рішення про здійснення якого прийнято належним суб`єктом, на завершальному етапі здійснення такого повідомлення, не призведе до порушення гарантій, визначених ст. 481 КПК України.
		       У зв`язку з чим висновки про відсутність у прокурора ОСОБА_8 повноважень на вручення повідомлення про підозру є помилковим згідно з текстом повідомлення про підозру від 25.09.2023.
		       Статтею 110 КПК України встановлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
		       Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
		       Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
		       Водночас, відповідно до приписів ст. 110 КПК України зміст і значення процесуального документа у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації.
		       У свою чергу, текст письмового повідомлення про підозру містить доручення керівника Закарпатської обласної прокуратури щодо вручення ОСОБА_6 підозри. При цьому зміст вказаного фрагменту містить відомості про ім`я та посаду особи, яка прийняла рішення доручити прокурору ОСОБА_8 вручення підозри ОСОБА_6 ; мотиви прийняття відповідного рішення, фактичну та правову підставу його ухвалення; кримінальне провадження, у якому доручено здійснити вручення підозри депутату та особу, на яку покладається обов`язок виконання доручення.
		       За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що під час складення, підписання та вручення повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні були дотримані вимоги глави 22 та статті 481 КПК України в частині виконання відповідних процесуальних формальностей.
		       З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі  захисника доводи, які аналогічні, доводам, що містяться у скарзі до слідчого судді, за яких заявник просить скасувати ухвалу слідчого судді, були предметом перевірки слідчого судді та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до переоцінки встановлених слідчим суддею фактичних обставин, яким дано вірну оцінку, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
		При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення та захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до 
		 
		-7-
		 
		матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
		Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, апеляційний суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2023, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 25.09.2023 у межах кримінального провадження під № 12023070000000269, відомості про яке 12.09.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - без змін. 
		Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...