Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/3888/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2024. Зареєстровано: 27.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2024.
Дата набрання законної сили: 21.02.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4823/260/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023270000000072

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 748/3888/23 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/260/24  Категорія - ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі - ОСОБА_5 ,
		  З участю учасників судового провадження: 
		прокурора - ОСОБА_6 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_7 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 10 квітня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №  22023270000000072, за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 грудня 2023 року щодо 
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, уродженця м. Масіс Вірменської РСР, громадянина російської федерації, командира відділення НОМЕР_1 окремої мотострілецької бригади у складі збройних сил російської федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація,
		 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 438  КК України,
		 
		                                В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 грудня 2023 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 438  КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 в якій просить скасувати його та закрити кримінальне провадження щодо її підзахисного на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КК України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд першої інстанції не звернув уваги на показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , що особи, які захопили і утримували заручника - неповнолітнього ОСОБА_12 , перебували у балаклавах, які закривали їх обличчя, про що також зазначав неповнолітній ОСОБА_12 . Вважає, що до показань ОСОБА_12 , що біля теплиці у Рубіка балаклава була піднята і він побачив його обличчя, слід відноситися критично, з огляду на повідомлення такої інформації вже в 2023 році при проведенні слідчого експерименту. Захисник стверджує, що стороною обвинувачення не надано доказів про перебування серед військових російської федерації, які з 25 лютого 2022 року зайняли с. Терехівка Чернігівського району лише ОСОБА_8 з кавказькою зовнішністю. Також, вважає сумнівним впізнання особи за голосом, яке було здійснено зі спливом тривалого часу.  На переконання апелянта беззаперечними доказами не встановлено, що телефон військовослужбовця російської федерації ОСОБА_8 пробивався саме в с. Терехівка Чернігівського району і області в період з 19 березня по 22 березня 2022 року.
		На думку захисника, судом першої інстанції не звернуто уваги, що докази, надані стороною обвинувачення, щодо спілкування військовослужбовців російської федерації з матір`ю потерпілого       ОСОБА_12 , отримані не в спосіб передбачений КПК України і не було з`ясовано, хто і коли відформатував телефон ОСОБА_11 , а також залишено поза увагою доводи про недопустимість доказів здобутих у іншому кримінальному провадженні, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність винуватості ОСОБА_8 .
		 
		В поданих запереченнях на апеляційну скаргу захисника прокурор просить відмовити у її задоволенні, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		 
		Як встановлено судом першої інстанції, Встановлено, що з 19 лютого 2014 року представниками російської федерації (далі - рф) розпочато збройне вторгнення збройних сил рф (далі - зс рф), приховане твердженням керівників рф про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту рф та іншими підрозділами зс рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року рф оголосила про офіційне включення Криму до її території.
		Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та зс рф представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), а 27 квітня 2014 року в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.
		Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2015 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.
		Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.
		Надалі, 24 лютого 2022 року президент рф оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, зс рф, інші збройні формування рф та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку рф, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
		З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
		Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року не приховувався владою рф, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES- 11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії російської федерації проти України», п.п. 17, 18 Наказу від 16 березня 2022 року за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього" (Україна проти рф) та ін.)».
		Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		Таким чином, з 19 лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією російської федерації проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території У країни законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).
		Згідно з ч. 1 ст. 4 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української PCP «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни» від 03.07.1954 (далі -Конвенція), особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь- яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Згідно зі ст. 27 Конвенції, особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім`ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв.
		Відповідно до ст. 31 Конвенції Жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
		Згідно ст. 34 Конвенції захоплення заручників забороняється.
		Стаття 147 Конвенції визначає перелік серйозних порушень норм міжнародного гуманітарного права, а відповідно законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, якими є:такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
		Частиною 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08.06.1977, ратифікованого із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР №7960-ХІ (7960-11) від 18.08.1989 (далі - Протокол І) визначено, що заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: а) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема: а.1) вбивство; а.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні; а.3) тілесні покарання; а.4) каліцтво; b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі; с) взяття заручників; d) колективне покарання; і е) погрози вчинити будь- яку з вищезазначених дій.
		Частиною 1 статті 77 Протоколу І визначено, що діти користуються особливою повагою, і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини.
		У результаті вищезазначених подій, значна частина території Чернігівської області, починаючи з 24 лютого 2022 року знаходиться під постійним обстрілом з різного виду озброєння з боку підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації.
		Так, військовослужбовці збройних сил російської федерації, в тому числі НОМЕР_2 окремої мотострілецької бригади ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаді командира відділення якої перебував ОСОБА_8 , з 25 лютого 2022 року тимчасово зайняли с. Терехівка Чернігівського району Чернігівської області.
		19 березня 2022 року ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з особами, відомості щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження - Особа 1, Особа 2, Особа 3, Особа 4, Особа 5, Особа 6, Особа 7, Особа 8, Особа 9, Особа 10 отримавши з невстановлених джерел інформацію про перебування на території зайнятого зс рф с. Терехівка неповнолітнього ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи його неповнолітній вік та те, що останній є цивільною особою у розумінні ст. 50 Протокол І, діючи в порушення ст.ст. 27, 31, 34, 147 Конвенції та ч. 2 ст. 75, ч. 1 ст. 77 Протоколу І, користуючись своєю фізичною перевагою та наявністю автоматичної зброї, що у своїй сукупності унеможливлювало вчинення цивільним населенням, у т.ч. ОСОБА_12 активного опору їх протиправним діям, вчинили захоплення та тримання ОСОБА_12 як заручника з метою спонукання його матері - діючого військовослужбовця Збройних Сил України (далі - ЗСУ) ОСОБА_11 до надання відомостей про місце дислокації військових частин ЗСУ як умови звільнення заручника, за наступних обставин.
		19 березня 2022 року у денний час ОСОБА_8 одягнутий у військову форму, озброєний автоматичною зброєю, спільно з Особою 1 прибули до теплиці, розташованої на території домогосподарства АДРЕСА_2 , на території якого проживав ОСОБА_12 .
		В цей час, Особа 2, Особа 3, Особа 4 підійшли до житлового будинку, розташованого на території вказаного домогосподарства, та наказали ОСОБА_12 , який перебував на подвір`ї, підійти до теплиці, після чого супроводили його до вказаного приміщення, біля якого перебували ОСОБА_8 та Особа 1.
		Надалі, ОСОБА_8 спільно з Особою 1, закрили ОСОБА_12 очі шляхом натягування шапки та обклеювання її клейкою стрічкою, та примусово, помістили його до кузова не встановленого слідством автомобіля, у якому перебували Особа 5, Особа 6, тим самим фактично позбавили ОСОБА_12 права вільно пересуватися.
		Надалі, 19 березня 2022 року у денний час ОСОБА_8 спільно з Особою 1, Особою 6, за допомогою невстановленого слідством автомобіля під керуванням Особи 5, примусово, проти волі ОСОБА_12 перевезли його з с. Терехівка до с. Петрушин Чернігівського району. В цей час ОСОБА_8 , використовуючи невстановлений слідством звукозаписуючий пристрій, змусив ОСОБА_12 висловити під запис усне повідомлення, адресоване своїй матері ОСОБА_11 щодо необхідності надати інформацію про відомі їй місця дислокації військових об`єктів ЗСУ як умову звільнення ОСОБА_12 ,
		У подальшому, приїхавши до с. Петрушин Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_8 спільноз Особою 1, Особою 6 примусово помістили ОСОБА_12 до гаражного приміщення, розташованого по АДРЕСА_3 , після чого, Особа 7, Особа 8, організували цілодобову охорону вказаного гаражного приміщення з метою унеможливлення залишення даного місця ОСОБА_12 за власною волею, де він протиправно утримувався як заручник по 21 березня 2022 року.
		У період тримання як заручника ОСОБА_12 у гаражному приміщенні, розташованого до АДРЕСА_3 , Особа 1, перебуваючи на території одного з зайнятих зс рф населених пунктів Чернігівського району Чернігівської області, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, 20 березня 2022 року о 08 год. 35 хв. та 08 год. 47 хв. здійснила два телефонні дзвінки з телефонного номеру НОМЕР_3 на телефонний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_11 , в яких повідомила останній про факт захоплення та тримання як заручника її сина - ОСОБА_12 та висловила вимогу повідомити інформацію про відомі їй місця дислокації військових об`єктів ЗСУ як умову звільнення ОСОБА_12 , а також, об 11 год. 02 хв., направила з телефонного номеру НОМЕР_5 на телефонний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_11 смс- повідомлення, з повторною вимогою повідомити інформацію про відомі їй місця дислокації військових об`єктів ЗСУ як умову звільнення ОСОБА_12 .
		Надалі, 21 березня 2022 року у денний час, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, Особа 7 та Особа 8 примусово помістили ОСОБА_12 до кузова невстановленого слідством вантажного автомобіля під керуванням Особи 9, в якому передали його під нагляд ОСОБА_8 , після чого Особа 9 спільно з ОСОБА_8 перевезли останнього з с. Петрушин до одного з зайнятих зс рф населених пунктів Чернігівського району Чернігівської області, більш точне місце слідством не встановлено. ОСОБА_8 помістив потерпілого до комірного приміщення невстановленого слідством будинку, після чого Особа 7, Особа 8 організували цілодобову охорону вказаного комірного приміщення з метою унеможливлення залишення даного місця ОСОБА_12 за власною волею, де він протиправно утримувався як заручник по 22 березня 2022 року.
		Надалі 22 березня 2022 року у денний час, не отримавши від ОСОБА_11 відомостей про місце розташування військових частин ЗСУ в м. Чернігові, Особа 7 примусово відвела ОСОБА_12 до кузова невстановленого слідством вантажного автомобіля під керуванням Особи 10, в якому передала його під нагляд ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_8 та Особа 10 на вказаному автомобілі відвезли ОСОБА_12 до с. Терехівка, де близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_8 звільнив останнього.
		Своїми умисними діями, військовослужбовець зс рф ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з особами, відомості щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження, вчинив інше порушення законів і звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме захоплення та утримання заручника - неповнолітнього ОСОБА_12 , чим порушив вимоги ст.ст. 3, 27, 31, 34, 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, та ч. 2 ст. 75, ч. 1 ст. 77 Додаткового протоколу до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І ) від 08.06.1977 року, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.
		 
		Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного.
		 
		У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд  апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом установлено, що висновки про доведеність винуватості           ОСОБА_8 судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у вироку відповідно до ст. 374 КПК України наведено докладні мотиви. 
		 
		За матеріалами провадження місцевим судом ретельно перевірено доводи сторони захисту щодо недоведеності винуватості ОСОБА_8 . Зазначені в судовому рішенні мотиви про визнання цих доводів безпідставними, апеляційний суд вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
		 
		У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів, які б викликали сумніви у їх достовірності. Всі докази, на яких ґрунтується обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності.
		 
		Свої висновки про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував, дослідив і проаналізував показання: 
		 
		- неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 , допитаного в порядку ст. 225 КПК України, згідно яких  24 лютого 2022 року, він з сім`єю товариша, з дозволу матері поїхав, до с. Терехівка. На ранок 25 лютого 2022 року в село зайшли російські війська. У березні до їх будинку прийшли три солдати рф, один з них, як він зрозумів головний, сказав « ОСОБА_14 і ОСОБА_15 нам треба з вами поговорити» і відвели їх в бік теплиці. Біля теплиці було ще двоє, один в балаклаві, інший у шапці, він побачив його обличчя кавказької зовнішності. Йому прикрили очі шапкою і зав`язали поверх скотчем. Кавказець і ще один взяли його попід руки і повели до вантажного автомобіля. Дорогою кавказець спитав хто його мати, він відповів, що військова, старший солдат. Потім він сказав, що треба на диктофон сказати фразу: " Мамо, якщо ти хочеш мене побачити живим, треба щоб ти сказала координати деяких українських частин". По дорозі росіяни між собою спілкувались називали кавказця " ОСОБА_16 ". Його привезли до якогось гаража, посадили на ліжко і сказали, що перед тобою три солдати рф, якщо захочеш втекти, тебе підстрелить охорона, якщо тобі щось потрібно звертайся до ОСОБА_39 чи іншого на " Б " ім`я він не запам`ятав. Вночі він чув, як за стінкою спілкувались по рації " ОСОБА_39 , ОСОБА_39 , що робити?» ще чув ім`я " ОСОБА_16 ". В цьому приміщенні його тримали два дні. На третій день ці двоє прийшли, наказали закрити очі і відвели його до вантажівки. У вантажівці, як він зрозумів по голосах, були ОСОБА_16 , ОСОБА_39 і цей третій на Б . Далі його привезли до якоїсь будівлі, вони піднялись на другий поверх і його зачинили у якійсь комірці. Ті ж військові рф принесли йому ковдру, подушку та сухпайок, він переночував, на ранок ОСОБА_16 відвів його на перший поверх до автомобіля. Знову кудись везли, у кузові з ним був ОСОБА_16 . ОСОБА_16 вивів його з салону автомобіля, вони трохи пройшли, зняли з нього шапку і він побачив, що вони біля теплиці, звідки його забирали, у ОСОБА_16 балаклава була піднята і він побачив його обличчя, йому років 30-40 кавказької зовнішності, мав сильний акцент. З ним проводився огляд гаражного приміщення, впізнання за фотознімками, на якому він упізнав " ОСОБА_16 ", голос ОСОБА_19 при огляді сторінки із соціальних мереж також співпадав з голосом ОСОБА_16 . Коли він побував на слідчому експерименті, побачив дім і гараж, у якому його тримали, то він згадав, що одна і та ж людина його завжди супроводжувала, коли його кудись перевозили, згадав і його прізвисько " ОСОБА_16 ";
		- законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_11 , яка пояснила, що є військовослужбовцем ЗСУ, 24 лютого 2022 року син повідомив, що сім`я його товариша у зв`язку з воєнними діями виїжджає до с. Терехівка Чернігівського району і беруть його з собою, вона дозволила. Після 12 березня 2022 року зв`язок з ними припинився. Потім надійшов дзвінок з телефону ОСОБА_20 , голос російською мовою сказав: " Если хотите, чтоб ребенок бил жив, дайте нам информацию о ЗСУ." Їй дали 15 хвилин. Про цей телефонний дзвінок вона повідомила командування, їй сказали, щоб поставила телефон при розмові на гучномовець та записала її на телефон. Вона доповіла співробітникам по своїй структурі, потім її звели зі співробітником СБУ ОСОБА_21 . Її телефон вилучили, оскільки за нею могли слідкувати. 02 квітня 2022 року вона мала можливість потрапити до свого дому, у дверях побачила записку приблизно такого змісту « ОСОБА_15 у росіян. З ним все нормально». Повідомила про це ОСОБА_22 , він сказав, що перевірять. Сина їй привезли 04 квітня 2022 року;
		- свідка ОСОБА_21 , згідно показань якого йому надали інформацію про телефонний дзвінок військових рф одній із військовослужбовців, що її син у полоні і в обмін на свободу дитини вони вимагають інформацію про розташування військових частин ЗСУ. Вони дослідили телефон, на який була записана розмова, телефон поставили на режим «у літаку», щоб вберегти від якихось дій з боку зс рф. Було узгоджено план дій, визначено перелік об`єктів, які уже були захоплені зс рф, щоб їх передати в обмін на хлопчика. Встановили, що мобільний термінал з якого телефонували, пробивався по базових станціях с. Седнів Чернігівського району Чернігівської області, які охоплювали і с. Терехівку. Співробітники СБУ вступили в переписку, було розроблено текст повідомлення, яке відправили поблизу вишки в центрі Чернігова. Коли ввімкнули телефон, прийшла відповідь. На той час він робив скріншоти на телефон. Коли віддавали телефон ОСОБА_11 , то він рекомендував його почистити;
		- свідка ОСОБА_10 який пояснив, що на момент вторгнення військ рф він перебував у знайомого у с. Терехівка. Крім нього були інші сім`ї, був і хлопчик на ім`я ОСОБА_15 , він приїхав зі своїми сусідами ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Цього хлопчика допитували військові рф, забрали його та повернули днів через два. За його участі проводилось упізнання за фотознімками, на фотознімку він упізнав військового рф, який забирав ОСОБА_15 з будинку. Він раніше бачив його у вікно з будинку, обличчя кругле, чорнявий, середньої статури, повнуватий, армянин, був без шапки;
		- свідка ОСОБА_9 який пояснив, що за згодою матері вони забрали ОСОБА_15 з собою до с.Терехівки Чернігівського району Чернігівської області. Точної дати не пам`ятає, можливо 19-21 березня 2022 року прийшли два чи три військовослужбовці рф на подвір`я, постукали у двері, сказали треба з хлопчиком поговорити, вони були у камуфляжі з пістолетами, супроводжуючі були з автоматами, всі в балаклавах. Він пішов також з ними до теплиць, там було ще 3 чи 4 військовослужбовці рф. Сказали, що заберуть ОСОБА_15 , треба з ним поспілкуватись. Один, головний серед них, по голосу був з кавказьким акцентом. ОСОБА_15 вивели на дорогу і повели в бік магазина. Днів через два після затримання ОСОБА_15 росіяни приносили йому телефон, наказували, щоб телефонував матері ОСОБА_15 , але її телефон був поза зоною. Росіяни питали чи є хто у м. Чернігові, щоб передати записку матері. Батьки свідка, які перебували у м. Чернігові, на його прохання написали записку, як вони повідомили такого змісту: « ОСОБА_15 у росіян. З ним все нормально» та вставили у двері матері ОСОБА_15 . Близько 15 год на четвертий день ОСОБА_15 повернули. З його участю проводився огляд відеозапису, він упізнав голос військовослужбовця, який забирав і приводив ОСОБА_15 .
		 
		На підтвердження встановлених обставин щодо винуватості обвинуваченого, крім вище наведених показань, судом першої інстанції також враховано дані, що, зокрема, містяться у наступних доказах:  
		 
		- протоколі огляду від 29 травня 2023 року аудіофайлу розмови військовослужбовця рф та ОСОБА_11 , згідно якого військовослужбовець рф вимагає надати інформацію про місце розташування штабів ЗСУ, тероборони та нацбатальйонів в обмін на життя та безпеку її сина та надає на роздуми дві години;
		- протоколі огляду від 21 липня 2023 року за участю свідка       ОСОБА_9 , згідно якого проводився огляд диска із записом розмови військовослужбовця рф із ОСОБА_11 , у ході якого свідок ОСОБА_9 при ознайомленні з аудіозаписом зазначив, що упізнав голос чоловіка, який розмовляв із ОСОБА_11 , а саме такий голос був у військового рф, який приходив до будинку в с.Терехівка Чернігівського району Чернігівської області у лютому-березні 2022 року. Цей військовослужбовець рф, голос якого упізнав свідок, у період коли росіяни утримували ОСОБА_25 , декілька разів приходив до них до будинку, приносив їх мобільні телефони, наказував дзвонити ОСОБА_26 та повідомити їй про викрадення ОСОБА_15 ;
		- додатку до допиту свідка ОСОБА_21 (зображення переписки з телефону ОСОБА_27 з невстановленим військовослужбовцем зс рф), якою підтверджується вимагання інформації про розташування штабів, командних пунктів ЗСУ, територіальної оборони, національних батальйонів, дані їх командирів, місця скупчення військової техніки та озброєння;
		- протоколі огляду місця події від 09 травня 2023 року, відповідно до якого оглянуто домоволодіння АДРЕСА_2 . Як додаток до протоколу огляду додана фототаблиця із зображенням місця, куди прийшли російські військові та звідки повели потерпілого за межі господарства, ділянка місцевості, де військові рф зав`язали очі              ОСОБА_28 та повели у транспортний засіб;
		- протоколі слідчого експерименту від 09 травня 2023 року, згідно якого неповнолітній потерпілий ОСОБА_12 у присутності законного представника ОСОБА_11 розповів учасникам слідчої дії про події, які відбувались у березні 2022 року у с. Терехівка Чернігівського району Чернігівської області та продемонстрував на місцях, де саме його забрали військові рф та де він потім перебував і побачив обличчя військовослужбовця зс рф, який взяв його у полон та утримував;
		- протоколі слідчого експерименту від 09 травня 2023 року, за участі свідка ОСОБА_9 , який розповів учасникам слідчої дії про події, які відбувались у березні 2022 року у с. Терехівка Чернігівського району Чернігівської області за фактом незаконного позбавлення волі неповнолітнього ОСОБА_12 . ОСОБА_9 продемонстрував на місці, де саме та як відбувався перебіг повідомлених ним подій;
		- протоколі огляду місця події від 09 травня 2023 року, згідно якого оглянуто територію тракторного парку підприємства ТОВ «Ей Сі Джи Україна» за адресою: вул. Чернігівська, 107-а, с. Петрушин Чернігівського району Чернігівської області, у якому оглянуто приміщення, де утримувався неповнолітній ОСОБА_12 ;
		- опрацьованій інформації, отриманою у оператора телекомунікацій про телефонні дзвінки абонентів ТОВ " лафсел" та ПрАТ " Київстар" зі складеною статистичною таблицею про з`єднання рухомого( мобільного) зв`язку з розбивкою на групи, їх місце знаходження під час з`єднань, таблицю номерів ІМЕІ за відмовними номерами, згідно якої 20 березня 2022 року об 11.02.47 та об 11.03.03 з номера, що належить неповнолітньому ОСОБА_12 , направлено смс повідомлення на телефон його матері ОСОБА_11 , яке нею було отримано лише 22 березня 2022 року о 19 год. 03 хв., а 23 березня 2022 року з її телефону надіслано смс у відповідь. З номера телефону       ОСОБА_29 здійснено два вихідні дзвінки на телефон ОСОБА_11 о 08 год. 35 хв. та 08.год. 45 хв. 20 березня 2022 року;
		- протоколі огляду сторінок соціальних мереж від 05 травня 2023 року, під час якого оглянуто мобільний телефон Xiaomi Redmi note 9 pro, на якому встановлено застосунки Instagram, WhatsApp та «Запис Екрану». Під час огляду документа виявлено: при здійсненні пошуку за допомогою встановленого на мобільний телефон Xiaomi Redmi note 9 pro застосунку Instagram -відкритих відомостей про зареєстровані сторінки осіб за іменами ОСОБА_8 , виявлено сторінку особи під нікнеймом arw_ 206, яка підписана як « ОСОБА_32 ». На сторінці наявні 8 фотознімків та два відеозаписи. У вкладці «Історії» виявлено відеозапис під назвою «Покатушки», тривалістю 42 сек., на якому відтворено проїзд автомобіля під керуванням водія, схожого за рисами обличчя на         ОСОБА_8 через водний об`єкт.
		Також на сторінці розміщений відеозапис без назви тривалістю 1 хв. 33 сек., на якій зображено, як особа зовні схожа на ОСОБА_8 перебуває у закладі харчування (ресторан).
		При здійсненні пошуку за допомогою встановленого на мобільний телефон Xiaomi Redmi note 9 pro застосунку WhatsApp абонента з телефонним номером НОМЕР_6 , встановлено, що за даним номером зареєстрований абонент, схожий на ОСОБА_8 , фотознімок зроблено у військовій формі;
		- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 травня 2023 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_12 у присутності законного представника ОСОБА_11 та психолога ОСОБА_33 серед наданих фотознімків за специфічними рисами обличчя, характерними для осіб кавказької національності, чорним кольором волосся, на фотознімку № 2 упізнав військовослужбовця зс рф, який брав участь у позбавленні його волі. Згідно довідки слідчого на фото № 2 зображений ОСОБА_8 ;
		- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 липня 2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 серед наданих фотознімків за характерними рисами для осіб кавказької національності, на фотознімку № 2 упізнав військовослужбовця зс рф, який у березні 2022 року брав участь у незаконному позбавленні волі ОСОБА_25 . Згідно довідки слідчого на фото № 2 зображений ОСОБА_8 ;
		- протоколі огляду сторінок соціальних мереж від 24 травня 2023 року, під час огляду якого при здійсненні пошуку за допомогою встановленого на мобільний телефон Xiaomi Redmi note 9 pro застосунку Instagram відкритих відомостей про зареєстровані сторінки осіб за іменами ОСОБА_8 , виявлено сторінку особи під нікнеймом arw_206, яка підписана як « ОСОБА_32 ». На сторінці наявні 8 фотознімків та два відеозаписи. Згідно аналізу розміщених на ній фотознімків та відеозаписів, даний профіль належить ОСОБА_8 , який причетний до організації викрадення неповнолітнього ОСОБА_12 .
		На сторінці наявні фотознімки ОСОБА_8 у військовій формі (зображення № 2, 3, 4).
		На зображенні № 2, опублікованому 5 тижнів тому (квітень 2023 року) ОСОБА_8 одягнутий у військову форму з наліпкою на шевроні «Чорні гусари» зі срібним хрестом на червоному фоні, що є емблемою 15-ї окремої гвардійської мотострілецької Александрійської бригади 2 Загальновійськової армії Центрального військового округу зс рф (в/ч НОМЕР_7 ).
		При проведенні огляду отриманої інформації із застосунку Instagram за допомогою системних функцій мобільного телефону Xiaomi Redmi note 9 pro виготовлено фотознімки, а також за допомогою застосунку «Запис екрану» виготовлено копії 2 відеозаписів, розміщених на сторінці arw_ 206 в мережі Instagram. Відповідні копії фото, відеоматеріалів скопійовано на оптичний носій DVD+RW. Виявлене під час огляду вилучено: зображення № 1-9, два відеозаписи («Покатушки» та «Відео з ресторану»), які скопійовані зі сторінки arw_206 в мережі Instagram, якою користується ОСОБА_8 , перекопійовано на оптичний носій DVD+RW, який є додатком до даного протоколу;
		- протоколі огляду відеозапису від 22 червня 2023 року, згідно якого оглянуто диск DVD+R із відеозаписом «покатушки», знятим зі сторінки соціальної мережі Instagram користувача arw_206, підписаного як « ОСОБА_32 ». Оглядом встановлено, що на диску DVD+R мається відеофайл, зміст якого складає розмова водія та 3-ма пасажирами під час перетину на автомобілі водного об`єкту. Пасажири звертаються до водія як « ОСОБА_34 ».
		Неповнолітній потерпілий ОСОБА_12 при ознайомленні з даним відеозаписом вказав, що голос водія впізнає за інтонацією, акцентом, та раніше чув цей голос, під час його викрадення як заручника військовослужбовцями зс рф у березні 2022 року. Зокрема, такий голос був у особи, яку він впізнав в ході слідчої дії ( ОСОБА_8 ).
		Крім того, у дзеркалі заднього виду на відео відображається обличчя водія, якого він також раніше бачив та впізнав як ОСОБА_8 ;
		 
		- протоколі огляду відеозапису від 21 липня 2023 року, згідно якого встановлено, що на диску DVD+R мається відеофайл, зміст якого складає розмова водія та 3-ма пасажирами під час перетину на автомобілі водного об`єкту. Пасажири звертаються до водія як « ОСОБА_34 ».
		Свідок ОСОБА_9 при ознайомленні з даним відеозаписом, вказав, що голос водія впізнає за інтонацією, акцентом, та раніше чув цей голос, під час викрадення військовослужбовцями зс рф неповнолітнього ОСОБА_25 у березні 2022 року, зокрема це був чоловік на зріст приблизно 180 см, який забирав ОСОБА_15 і повів його разом з іншими військовими у напрямку асфальтованої дороги, а потім через три привів ОСОБА_15 додому, де вони проживали;
		- протоколі огляду документів від 05 травня 2023 року у ході якого оглянуто диск DVD-R наявна папка «Київстар», всередині якої наявні документи «Київстар.pdf», «Київстар.xlsx» і згідно наявної інформації в документах встановлено, що номер який належить ОСОБА_35   був активний на території Чернігівської області у період з 03 березня 2022 по 31 березня 2022 року (всього 416 з`єднань). З 7:24 18 березня 2022 року по 19 березня 2022 року;
		- за результатами виконання доручення прокурора стосовно ідентифікації особи ОСОБА_8 встановлені повні анкетні відомості ОСОБА_8 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин рф. Місце народження - Вірменія. Паспорт: № НОМЕР_8 виданий відділенням уфмс росії по Оренбурзькій області в Тоцькому районі 10 квітня 2020 року. ІНПП: НОМЕР_11;
		- повідомленні старшого оперуповноваженого 2-го відділу УРС в Чернігівській області ДСР НП України підполковника поліції ОСОБА_36 від 19 липня 2023 року відповідно до якого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить службу в 21-й окремій мотострілецькій бригаді ІНФОРМАЦІЯ_4 російської федерації на посаді командира відділення. 31 березня 2022 року         ОСОБА_8 у складі свого підрозділу залишив територію Чернігівської області та перемістився на територію російської федерації, де і продовжує перебувати на даний час. Проведеними заходами не отримано інформації про повторний перетин ОСОБА_8 Державного кордону України з квітня 2022 року по липень 2023 року;
		- повідомленні Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07 липня 2023 року, відповідно до якого за результатами опрацювання ОСОБА_8 (рос. ОСОБА_37 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Вірменії, командир відділення НОМЕР_1 окремої мотострілецької бригади НОМЕР_9 А ЦВО зс рф (станом на 2021), лейтенант. У складі угруповання російських військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " брав участь у відкритому військовому вторгненні в Україну. Паспорт громадянина рф: серія НОМЕР_10 , виданий 24 травня 2020 року. ІПН: НОМЕР_11 . "СНИЛС": НОМЕР_12 .Адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_4 (2021).Номера телефонів: НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 . Електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_9. Сторінки в соцмережі: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8. Його особистий номер телефону НОМЕР_15 було зафіксовано на території Сумської та Чернігівської областей, приблизне місце розташування ОСОБА_8 на території Сумської області (нп. Білопілля, Буринь, Дубов`язівка, Калинівка), Чернігівької області (н.п. Парафіївка, Володкова Дівиця, Бобровиця, Бригинці) протягом березня 2022 року;
		- повідомленні командувача оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " відповідно до якого в період з 24 лютого 2022 по 01 квітня 2022 року в районі села Терехівка Чернігівського району Чернігівської області зосереджувались підрозділи БТГр 35 омсбр 41 А центрального ВО зс рф у складі: 3 мсб (7, 8, 9 мер), 2 тр тб; 2 гсадн, 2 реабатр реадн, буар, мінбатр, батр здн, вогнеметний взвод (ТОС-1А), взвод ПТРК, гранатометний взвод, взвод снайперів; розвідувальний взвод, взвод БПЛА, ПАН, інженерно-саперний взвод; взвод обслуговування, медичний взвод, взвод спец, засобів зв`язку. Враховуючи, що в с. Терехівка розташовувався тимчасовий пункт управління центрального ВО зс рф, у даному населеному пункті та навколишніх селах відмічалась присутність підрозділів зі складу 55 омсбр 41А центрального ВО, а також 15, 21, 30 омсбр 2 А центрального ВО зс рф;
		 
		Місцевий суд з достатньою повнотою перевірив всі доводи сторони захисту в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і доводи, викладені стороною захисту в апеляційній скарзі, були предметом дослідження під час судового розгляду, вони отримали об`єктивну та належну оцінку в судовому рішенні, з якою погоджується колегія суддів апеляційного суду.
		 
		Також, суд дотримався вимог ст. 10 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторін кримінального провадження вирішені судом у відповідності до вимог КПК України.
		 
		Суд першої інстанції, з`ясувавши передбачені ст. 91 КПК України обставини, що належать до предмета доказування, встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість       ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 438  КК України. 
		 
		Фактичні дані, які покладено в основу вироку і на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_8 отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані в силу ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні. 
		 
		Вищенаведені докази перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та їх обґрунтовано покладено в основу вироку, оскільки вони є належними, допустимими та достатніми.
		 
		Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення в справі, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази та дав їм у сукупності належну оцінку, що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.
		 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що досліджені, судом першої інстанції докази, з точки зору належності, допустимості та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, свідчать про те, що стороною обвинувачення доведено, як подію кримінальних правопорушень саме в тому об`ємі, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_8 , так і те, що зазначений злочин вчинено саме обвинуваченим.
		 
		Твердження захисника, щодо помилковості висновку суд першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 , колегія суддів не може визнати обґрунтованими з огляду на наступне.
		 
		Неповнолітній потерпілий, як при допиті у слідчого судді, так і при проведенні слідчого експерименту, повідомляв, що злочин щодо нього вчиняв саме обвинувачений, обличчя якого він спостерігав декілька разів під час його викрадення. Крім того, потерпілий впізнав обвинуваченого при впізнанні за фотознімками та при огляді медіа файлів.
		 
		Також, свідок ОСОБА_9 при огляді медіа файлів вказав на належність голосу  з відеозапису особі викрадача.
		Посилання захисника, щодо необхідності критичної оцінки показань потерпілого колегія суддів не може визнати обґрунтованими, оскільки неповнолітній ОСОБА_12 при допиті пояснив, що коли він побував на слідчому експерименті, побачив дім і гараж, у якому його тримали, то він згадав, конкретні обставини його викрадення та причетних до цього людей. Слід відзначити, що показання неповнолітнього потерпілого  ОСОБА_12 узгоджуються з показаннями інших свідків у кримінальному провадженні, щодо перебігу досліджуваних подій та підтверджуються дослідженими доказами, з огляду на що відсутні обґрунтовані підстави для сумнівів в достовірності його показань.
		 
		Твердження апеляційної скарги, щодо сумнівів впізнання за голосом через сплив значного часу, судова колегія не може визнати таким, що заслуговує на увагу, оскільки при огляді медіафайлів  у потерпілого та свідка ОСОБА_9 не було сумнів та вони ствердно вказували на належність голосу з відеозапису особі викрадача. 
		 
		Щодо підтвердження причетності ОСОБА_8 до вчиненого кримінального правопорушення колегія суддів враховує, що свідок    ОСОБА_10 вказував, що раніше бачив особу ОСОБА_8 на території домогосподарства в с. Терехівка, напередодні викрадення потерпілого. Наявними в матеріалах кримінального провадження документами підтверджується  участь ОСОБА_38 у збройній агресії рф проти України, перебування  його на території Чернігівської області у березня 2022 року у складі 21 омсбр 2 Армії Центрального ВО та присутність військовослужбовців вказаного підрозділу на території с. Терехівка у лютому-березні 2022 року.
		 
		Крім того, згідно інформації про телефонні з`єднання з номеру ОСОБА_8   даний номер був активний на території Чернігівської області у період з 03 березня 2022 по 31 березня 2022 року.
		 
		Відносно доводів апеляційної скарги щодо недопустимості аудіо запису телефонної розмови ОСОБА_11 , то колегія суддів не може взяти їх до уваги з огляду на наступне.
		 
		Вказаний доказ, при ухваленні вироку, враховувався на підтвердження наявності розмови ОСОБА_11 з викрадачами і сторона обвинувачення не вказувала про належність голосу саме ОСОБА_8 . При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_11 повідомила, що мала дві телефонні розмови з викрадачами, другу їй вдалося записати на свій телефон і відомостями про телефонні з`єднання підтверджено надходження таких викликів та їх тривалість. Згідно показань ОСОБА_11 , в подальшому вона надала телефон працівникам СБУ, а саме ОСОБА_21 , який після повернення сина, надав їй телефон та повідомив про необхідність форматування його пам`яті, після чого вона скопіювала аудіозапис та очистила телефон. Відповідними показаннями свідка ОСОБА_21 також підтверджено вказані обставини та існування такого запису.
		 
		Відносно твердження апеляційної скарги захисника про недопустимість в якості доказу інформації про телефонні з`єднання, які були долучені з іншого кримінального провадження, то судова колегія суддів враховує наступне.
		 
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних (слідчих) розшукових дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		 
		Беручи до уваги зміст положень ч. 1 ст. 86 (щодо допустимості доказу), частин 2, 3 ст. 93 КПК України (щодо збирання доказів сторонами), застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (ч. 7 ст. 163 КПК України) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо: а) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи; б) речі та документи згідно зі ст. 162 КПК України містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК України.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що надана на запит прокурора у данному кримінальному провадженні інформація про зв`язок абонентів, надання телекомунікаційних послуг у лютому - березні 2022 року з кримінального провадження № 22022270000000010  та долучення цих документів до кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , не може вважатись порушенням вимог статей 159, 160 КПК України. Адже прокурор діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до вимог ст. 93 КПК України.
		 
		Аналізуючи вищенаведені обставини колегія суддів приходить до переконання, що розгляд кримінального провадження судом проведено в повному об`ємі, з`ясовано ретельно всі обставини, що мають істотне значення для прийняття судового рішення.
		 
		У відповідності до вимог ст.8 ч.2 та ст. 9 ч. 5 КПК України, принцип Верховенства права у кримінальному провадженні, застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		 
		Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Смирнов проти України» від 15 липня 2010 року та у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року, суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів.
		 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що досліджені судом першої інстанції докази, з точки зору належності, допустимості та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, свідчать про те, що стороною обвинувачення доведено, як подію кримінального правопорушення саме в тому об`ємі, яке інкримінується обвинуваченому, так і те, що зазначений злочин вчинено саме ним.
		 
		За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставин є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
		 
		За наведених підстав, колегія суддів приходить до безумовного висновку про те, що вина ОСОБА_8   повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а його дії, судом першої інстанції, кваліфіковані вірно.
		 
		Що стосується покарання, призначеного обвинуваченому, то колегія суддів враховує наступне.
		 
		Згідно норм ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочини, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, місцевий суд вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного. Прийняв до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обставину, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою і вмотивовано дійшов висновку про можливість призначити ОСОБА_8 покарання в межах встановленої санкцією інкримінованої статті.
		 
		Із цим висновком погоджується колегія суддів, оскільки, судом першої інстанції при винесенні вироку відносно ОСОБА_8 дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, а визначений обвинуваченому розмір покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.
		 
		Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8   - залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
		 
		Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		 
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_3                         ОСОБА_2                               ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...