Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/2272/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2024. Зареєстровано: 28.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.02.2024.
Дата набрання законної сили: 27.02.2024
Номер судового провадження: 854/11977/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2272/22
		Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.
		Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді - Вербицької Н.В.,
		суддів  Джабурії О.В.,
		Кравченка К.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року по справі за позовною заявою Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		17.02.2022 Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп», яке в наслідок зміни організаційно-правової форми у ході розгляду справи перетворено у товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп», звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 17.12.2021 року № 1134914290704, №1135014290704 та № 113481429070, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ та зменшений розмір від`ємного значення з ПДВ за серпень 2021 року.
		Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками акту документальної позапланової перевірки від 18.11.2021 № 8353/14-29-07-04/09794409 про не підтвердження здійснення господарських операцій з постачальниками: ТОВ «Аксарія», ТОВ «Авіафінсервіс», ТОВ «Скаірпром», ТОВ «Маршал АТ», ТОВ «ТД «Підшипникцентр», ТОВ «Промтехінвест груп», ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «Торговий дім «ПК Індустрія», а також з висновками про неправомірне включення до від`ємного значення та бюджетного відшкодування за серпень 2021 року сум ПДВ попередніх податкових періодів по контрагентах-постачальниках, фактичне здійснення взаємовідносин з якими не підтверджено актами попередніх перевірок.
		Позивач вказує на наявність бухгалтерських та фінансових документів, які були складені по господарським операціям у перевіряємому періоді та надані в ході перевірки в повному обсязі. Висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства базуються лише на припущеннях перевіряючих, а первинна бухгалтерія товариства не була досліджена під час перевірки належним чином.
		Відповідав заперечував проти позову, зазначаючи, що сукупність фактів та обставин, що характеризують контрагентів позивача, а також недоліки первинних документів, свідчать про нереальність господарських операцій із вказаними контрагентами. 
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
		Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 17.12.2021 № 1135014290704 та №1134914290704 повністю, № 1134814290704  частково на суму 230,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, надання невірної правової оцінки обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт вказує, що судом не надана належна оцінка доводам відповідача. 
		Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
		Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		З акту перевірки вбачається, що Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп» (ЄДРПОУ 09794409) зареєстровано виконкомом Миколаївської міської ради 21.10.1993 року. Засновником ДП «Нарп» є Держава Україна в особі Державного концерну «Укроборонпром» (ЄДРПОУ 37854297), якій є власником майна (стор.2-4 акту перевірки).
		В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Нарп» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої 18.11.2021 року складений акт № 8353/14-29-07-04/09794409, встановлено порушення:
		-пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200
		Податкового кодексу, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2021 року, на 1 240 830 грн та до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 562 152 грн;
		-пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу, що виразилось у завищенні суми бюджетного відшкодування за серпень 2021 року на 6 935 грн.
		До висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства контролюючий орган дійшов внаслідок непідтвердження господарських операцій з постачальниками: ТОВ «Аксарія», ТОВ «Авіафінсервіс», ТОВ «Скаірпром», ТОВ «Маршал АТ», ТОВ «ТД «Підшипникцентр», ТОВ «Промтехінвест груп», ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «Торговий дім «ПК Індустрія». Крім того, акт містить висновки про неправомірне включення до від`ємного значення та бюджетного відшкодування за серпень 2021 року сум ПДВ попередніх податкових періодів по контрагентах-постачальниках, фактичне здійснення взаємовідносин з якими не підтверджено актами попередніх перевірок, зокрема з ТОВ «Скаірпром», ТОВ «Маршал АТ», ТОВ «ТД «Підшипникцентр», ТОВ «Промтехінвест груп», ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «НВО «Крий». Також до податкового кредиту серпня 2021 року позивачем неправомірно включені суми ПДВ по операціям з контрагентами, які не зареєстрували податкові накладні: ТОВ «ДП «Підшипникцентр», ТОВ «Виробнича компанія «Промислове обладнання», АТ «Укртелеком», ТОВ «АІР-Південь». 
		Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач 30.11.2021 подав до ГУ ДПС у Миколаївській області заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишені без змін, про що повідомлено ДП «Нарп» листом від 13.12.2021 № 25746/6/14-29-07-04-07 (т.1 а.с.105-115).
		На підставі акту перевірки 17.12.2021 ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
		№ 1135014290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2021 року на 1 240 830 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 620 415 грн;
		№ 1134914280704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за серпень 2021 року на 562 152 грн;
		№ 1134814290704, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні з ПДВ за серпень 2021 року на 6 935 грн.
		Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням Державної податкової служби України від 02.02.2022 № 1992/6/99-00-06-01-05-06 скарга ДП «Нарп» залишена без задоволення (т. 1 а.с. 116-121, 128-130).
		Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками первинними документами та не доведення контролюючим органом фактів фіктивного виконання договорів поставки.
		Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
		Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
		Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).
		Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
		Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).
		Згідно із частинами першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.
		Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження даних податкового обліку законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.
		У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
		За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
		Як вбачається з акту перевірки, грошові зобов`язання, які визначенні ППР № 1135014290704 про зменшення суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2021 року на 1 240 830 грн та № 1134914280704 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ за серпень 2021 року на 562 152 грн, сталися внаслідок декларування ДП «Нарп» безтоварних господарських операцій з придбання запчастин та комплектуючих до авіатехніки у серпні 2021 року з:
		- ТОВ «Аксарія» (ЄДРПОУ 38870325),
		- ТОВ «Промтехінвест груп» (ЄДРПОУ 40080921),
		- ТОВ «Скаірпром» (ЄДРПОУ 41770983),
		- ТОВ «СНГ-Комплект» (ЄДРПОУ 38505858),
		- ТОВ «НВП «Спецсервіс» (ЄДРПОУ 38674939),
		- ТОВ «Авіафінсервіс» (ЄДРПОУ 36954963),
		- ТОВ «Маршал АТ» (ЄДРПОУ 24375905),
		- ТОВ «Торговий дім «ПК Індустрія» (ЄДРПОУ 38773958),
		- ТОВ «ТД «Підшипникцентр» (ЄДРПОУ 39194627), а також врахування у складі від`ємного значення з ПДВ за серпень 2021 року, яке підлягає бюджетному відшкодуванню сум ПДВ по господарським операціям с цими ж контрагентами за попередні періоди. 
		Посилаючись на непідтвердження господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами, контролюючий орган вказав, що до перевірки не надані паспорти заводів-виробників на товар, сертифікати походження, відсутність довіреності на отримання товару від постачальників, експрес-накладні про транспортування товару силами ТОВ «Нова пошта» містять суперечливу інформацію щодо найменування та кількості продукції, що не дає змогу у повному обсязі ідентифікувати господарську операцію, позивачем не надано документів щодо транспортування ТМЦ від відділення № 7 ТОВ «Нова пошта» м.Миколаїв до місцезнаходження ДП «Нарп» - вул.Знаменська, 4 в м.Миколаєві, у ТТН по деяким поставкам не заповнені певні рядки, відсутність у постачальників власних та орендованих основних фондів та трудових ресурсів тощо. 
		Суд першої інстанції вірно погодився з доводами позивача, що відсутність сертифікату відповідності не підтверджує безтоварність операції, оскільки сертифікат є технічним документом та засвідчує відповідність товару певним стандартам та вимогам. Судова колегія зазначає, що сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому навіть їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/1905/20 від 09 серпня 2022 року.
		Щодо відсутності довіреності на отримання товару від постачальників позивачем вірно зазначено, що обов`язковість довіреностей передбачалась Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України від 16.05.1996 року № 99. Зазначена інструкція втратила чинність на підставі наказу Мінфіну України від 30.09.2014 № 987. Цим же наказом доповнений пункт 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), новим абзацом, відповідно до якого повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
		Судова колегія враховує, що по експрес-накладним товар від ТОВ «Скаірпром», ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Промтехінвест груп», ТОВ «Аксарія», ТОВ «ТД «Підшипникцентр», ТОВ «ТД «ПК Індустрія», ТОВ «Маршал АТ» отримувався відповідальними особами ДП «Нарп», зазначеними у таких накладних, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 або ОСОБА_3 (т.1 а.с.180, 182, 184, 188, 190, 193, 197, 205, 213, 215. 223, 225, 227, 247, т.2 а.с. 3, 5, 7, 64, 95, 102, 113, 116, 123, 187, 190, 192, 194, 196, 200, 204, 206, т.3 а.с.121, 125, 135, 137, 139, 164, 167, 170, 177, 189, 204, 213, 218, 223, 225, 227,230, 234, 246, 248, т.4 а.с.3, 27, 44, 47, 55, 59, 69, 73, 77, 81, 85).
		З наданих позивачем договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 26.01.2015 № 12-15 та від 23.02.2015 № 40-15 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як інженери з комплектування устаткування і матеріалів виконують роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, транспортуванням чи безпосереднім використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей (т.5 а.с.191-192).
		Крім того, наказом ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп» від 26.12.2019 року № 468-ОД запроваджений новий Порядок закупівель ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп» та відповідно до якого відповідальними особами, що приймають участь у формування заявок (рапортів) на закупівлю товарів, робіт і послуг та проводять процедуру закупівлі, є: начальник ВМТП Лопасов Д.В., у разі його відсутності  інженер з комплектації устаткування й матеріалів ВМТП ОСОБА_2 , фахівець з методів розширення ринку збуту (маркетолог) ВМТП Семенович Є.М. (т.5 а.с.193). 
		Наведене, на думку судової колегії, підтверджує отримання ТМЦ від зазначених контрагентів-постачальників уповноваженими особами ДП «Нарп» у повній відповідності до наказу Мінфіну України від 30.09.2014 № 987.
		Щодо наявності у експрес-накладних про транспортування товару суперечливої інформації щодо найменування та кількості продукції, що не дає контролюючому органу змогу у повному обсязі ідентифікувати господарську операцію, судова колегія зазначає наступне.
		Суд першої інстанції вірно зазначив, що форма експрес-накладних «Нова пошта» не передбачає детальної інформації щодо товару.
		Зі змісту експрес-накладних вбачається, що в більшості випадків вид товару зазначено як «інші запчастини» або «комплектуючи» без конкретизації товару, що транспортується.
		Судова колегія вважає, що певні неточності у заповненні таких накладних не є підставою для висновку про непідтвердження реальності господарської операції, оскільки є дані про відправника та отримувача товару, час відправлення та отримання, а також загальна назва товару. 
		Крім того, певна частина експрес-накладних містить точне найменування товару, наприклад, в е-накладної від 09.08.2021 зазначено про відправлення від ТОВ «НВС «Спецсервіс» фланця упорного (т.1 а.с.247), що у повній мірі відповідає назві товару у специфікації до договору, видатковій, прибутковій та податковій накладній. Проте, контролюючий орган не вважав доведеним факт поставки такого товару до ДП «Нарп». Аналогічна ситуація і по е-накладній від того ж контрагента від 20.08.2021 (т.2 а.с.3). 
		Тому вказаний недолік експрес-накладних, на думку судової колегії, не був визначальним для контролюючого органу при оцінки реальності господарських операцій.
		При цьому судова колегія враховує правову позицію касаційного суду, яка викладена у постанові КАС ВС від 22.11.2021 № 0670/2176/11, про те, що формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції. 
		До того ж позивачем на підтвердження використання отриманого товару у власній господарській діяльності надані до перевірки під кожну поставку видаткові та прибуткові накладні, зі змісту яких можна встановити особу ДП «Нарп», яка отримала товар, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітні відомості на відпуск матеріалів, з яких вбачається, на ремонт якого двигуна або іншої складової літака використаний товар, рахунки на оплату та платіжні відомості про здійснення оплати за поставлений товар. 
		Контролюючий орган не посилається на дефекти форми та змісту вказаних документів, але вони не враховані ним під час оцінки реальності господарських операцій із зазначеними контрагентами-постачальниками. 
		Судова колегія вважає вірними висновки суду, що надані позивачем до перевірки первинні документи у повній мірі підтверджують факт придбання товару від ТОВ «Скаірпром», ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Промтехінвест груп», ТОВ «Аксарія», ТОВ «ТД «Підшипникцентр», ТОВ «ТД «ПК Індустрія», ТОВ «Маршал АТ», факт його оплати та використання у власній господарській діяльності, що спростовує доводи контролюючого органу про зворотне. Отже, підтверджено фактичний рух активів позивача.
		Доводи контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами, у тому числі, з підстав відсутності у контрагентів основних фондів, недостатність трудових ресурсів тощо, судова колегія вважає такими, що групуються на припущеннях та спростовуються самим же актом перевірки.
		Так, посилаючись на відсутність у ТОВ «Аксарія» земельних ресурсів та власних будівель/споруд, акт перевірки містить відомості про декларування даним підприємством основних засобів (група 4 «машини та обладнання…») за ІІ та ІІІ квартали 2021 року на початку звітного періоду 42 305 грн, на кінець  32170 грн (стор.57 акту перевірки). Крім того, контролюючим органом зазначається, що протягом липня-вересня 2021 року у штаті підприємства працювало 3 особи та задекларовані самозайняті особи. 
		ТОВ «Промтехінвестгруп» також не має земельних ресурсів, у штаті підприємства протягом липня-вересня 2021 року працювало 2 особи, з 2017 року по момент перевірки підприємство здійснювало зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів (стор.66 акту перевірки).
		ТОВ «Скаірпром» не декларує наявність земельних ресурсів, протягом липня-вересня 2021 року у штаті підприємства працювало 2 особи, у 2018 році підприємство здійснювало зовнішньоекономічну діяльність (стор. 77 акту перевірки).
		ТОВ «СНГ-Комплект» декларує з 2013 року наявність офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , з 2018 року  офісне приміщення за адресою: вул.Рєпіна, 43А, м.Сміла, Черкаської області. Не декларує власність чи оренду складських приміщень, виробничих приміщень, транспортних засобів, у штаті підприємства протягом липня-вересня 2021 року працювала 1 особа (стор.88-89 акту перевірки). 
		ТОВ «НВП Спецсервіс» не декларує наявність складських/виробничих приміщень, автотранспорту тощо, проте, декларує наявність приміщення їдальні за адресою: вул.Солом`янська, 3, м.Київ, протягом липня-вересня 2021 року у штаті підприємства працювало 5-6 осіб (стор.97-98 акту перевірки).
		ТОВ «Авіафінсервіс» декларує складські приміщення за адресою: вул.Кінцева,1 та вул.Будівельників, 3 у м.Миколаєві, а також наявність автопричепу, якій знаходиться повул.Артидерійській,18 в м.Миколаєві, протягом липня-вересня 2021 року у штаті підприємства працювало 8 осіб (стор.103 акту перевірки).
		ТОВ «Маршал АТ» декларує лише офісне приміщення, протягом липня-вересня 2021 року у штаті підприємства працювало 2 особи (стор.109-110).
		ТОВ «Торговий дім «Індустрія» не декларує наявність земельних ресурсів, протягом липня-вересня 2021 року у штаті підприємства працювало 9-11 осіб (стор.117 акту перевірки).
		На думку судової колегії, поставка товару в незначному обсязі, за допомогою його транспортування силами ТОВ «Нова пошта», не передбачає обов`язкової наявності складських, виробничих та земельних ресурсів, офісного приміщення та значного штату працівників у підприємства-постачальника. Виключення з цього переліку підприємств є ТОВ «Авіафінсервіс», яке поставляло товар  два блоки синхронізації власними силами, що підтверджується ТТН № Р18 від 11.08.2021 (т.4 а.с.12). 
		Контролюючий орган не заперечує того факту, що діяльність з поставки комплектуючих, запчастин та іншого товару входить до переліку видів діяльності контрагентів-постачальників.
		Вірними є висновки суду, що законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємницької діяльності стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів тощо для здійснення господарської діяльності. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальну можливість виконання правочину.
		У наведених правовідносинах контролюючий орган, навіть за наявності у контрагента-постачальника достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень та транспортного засобу не вважав господарською операцію з поставки товару реальною. Тому вказані зауваження до постачальників, на думку судової колегії, також не були визначальними для контролюючого органу при оцінки товарності господарських операцій.
		Щодо доводів контролюючого органу про непідтвердження походження товару по ланцюгу постачання, суд погоджується з доводами суду, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, не ґрунтується не безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом у розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків. 
		Як вказує позивач, із зазначеними контрагентами він працює постійно, близько трьох років. Разом з тим, контролюючим органом не проведено жодної перевірки або зустрічної звірки контрагентів-постачальників з метою документального підтвердження господарських відносин. 
		При цьому судова колегія враховує пояснення позивача, що вибір контрагента-постачальника здійснюється підрозділом безпеки ДП «Нарп» відповідно до особливостей проведення конкурсів в електронній системі закупівель «Prozorro» згідно наказу Державного концерну «Укроборонпром» № 333 від 29.11.2019 «Про затвердження Порядку закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром» (т.5 а.с.194-220). Перевіряється фінансова звітність контрагента, у т.ч. матеріально-технічні та трудові ресурси контрагента, якій він зобов`язаний надати, а також наявність чи відсутність фінансових боргів чи кримінальних справ, ділову репутацію контрагента в інтернеті. Також здійснюється перевірка такого контрагента у базі даних ДК «Укроборонпром». 
		Відповідно до сталої практики Верховного Суду норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
		Судова колегія звертає увагу, що відповідачем не доведена фіктивна діяльність контрагентів позивача, рівно як і обізнаність позивача щодо можливої неправомірної поведінки його постачальників.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності з встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.
		Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до статті 4 Податкового кодексу, є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
		Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, ст. 201 п. 201.10. ПК України було доповнено абзацом 3 такого змісту: "Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження".
		Звичайною і поширеною практикою, до якої вдавались контролюючи органи, було коригування податкових зобов`язань платника податків через оцінку його правочинів як "безтоварних" або нікчемних. В таких випадках податковий орган фактично виконував "поліцейські" функції та опосередковано звинувачував платника податків у фіктивному підприємництві. Наслідком таких дій контролюючого органу було те, що платник податків, господарські операції якого розцінювались як штучні, опинявся в ситуації тривалої невизначеності, так як після складання ним податкової і бухгалтерської звітності та формування податкового кредиту, податковий орган мав право провести перевірку і визначити податкові зобов`язання протягом 1095 днів.
		Зміни до ст. 201 п. 201.10 ПК України свідчать про те, що законодавець безальтернативно визначив, що сам факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН свідчить про те, що контролюючим органом вже перевірено податкову чистоту господарської операції і з цією метою контролюючий орган наділений повноваженнями зупинення реєстрації податкових накладних платника податку, господарські операції якого викликають сумнів в їх реальності.
		Тобто, після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган має право донарахувати податкові зобов`язання з ПДВ, виключно на підставі рішення кримінального суду, яким встановлено факт фіктивного підприємництва.
		Оскільки податкові накладні, що складені і зареєстровані контрагентами-постачальниками позивача після 1 липня 2017 року, а саме: у 2021 році, то відповідно до ст. 201 п. 201.10. ПК України, суми ПДВ, які відносились позивачем до податкового кредиту в ці періоди, не потребують додаткового підтвердження з його боку. 
		На думку судової колегії, вказані обставини є додатковими підставами для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення перевірки.
		За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, судова колегія приходить до висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з його контрагентами.
		Посилаючись в акті перевірки про незаконне врахування у складі від`ємного значення з ПДВ за серпень 2021 року, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за серпень 2021 року) та у розрахунок сум бюджетного відшкодування (додаток 3 декларації з ПДВ за серпень 2021 року), сум ПДВ (919 386,00 грн) по операціям з цими ж контрагентами-постачальниками в минулих періодах, контролюючий орган зазначає, що фактичне здійснення по вказаним господарським операціям не підтверджено актами попередніх перевірок:
		-№ 7077/14-29-07-04/09794409 від 30.09.2021 року;
		-№ 6375/14-29-07-04/09794409 від 02.09.2021 року. 
		Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ДП «Нарп» оскаржив результати перевірок до суду.
		Відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 400/12915/21 визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 22.09.2021 № 803614290704 і № 803814290704, які прийняті на підставі акту перевірки № 6375/14-29-07-04/09794409 від 02.09.2021 року та якими зменшено від`ємне значення з ПДВ за червень 2021 року на 771 990 грн та зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2021 року на 355 181 грн. Рішення суду не набрало законної сили, оскільки оскаржується в апеляційному порядку.
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі № 400/204/22 визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 05.11.2021 № 942214290704, № 942214290704, які були прийняті на підставі акту перевірки від 30.09.2021 №7077/14-29-07-04/09794409 та якими про зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2021 року на суму 1 172 703 грн та зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ за липень 2021 року на 716 115 грн. Рішення суду не набрало законної сили, оскільки оскаржується в апеляційному порядку.
		Отже, в силу абз.4 п.56.18 ст.56 ПК України податкові зобов`язання, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями, які прийняті на підставі актів перевірок від 02.09.2021 та 30.09.2021, та оскаржені платником податку до суду, є неузгодженими, а тому вірно не враховані ДП «Нарп» при формування податкової звітності з ПДВ за серпень 2021року. 
		Аналізуючи викладені обставини у сукупності, судова колегія приходить до висновку про недоведеність вчинення позивачем порушень податкового законодавства в частині формування податкового кредиту у серпні 2021 року за рахунок сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Скаірпром», ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Промтехінвест груп», ТОВ «Аксарія», ТОВ «ТД «Підшипникцентр», ТОВ «ТД «ПК Індустрія», ТОВ «Маршал АТ» та декларування від`ємного значення з ПДВ за серпень 2021 року за рахунок сум попередніх податкових періодів. Тому суд першої інстанції вірно визнав протиправними та скасував ППР № 1135014290704 та № 1134914280704.
		Скасовуючи ППР № 1134814290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2021 року, лише на суму 230,00 грн, суд першої інсстанції вірно зазначив, що відповідно до пп. "а" п.201.11 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум ПДВ без отримання податкової накладної, є також транспортний квіток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку. Апеляційна скарга не містит обгрунтувань незгоди з такою позицією суддів. 
		Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження є рішення суду лише в частині задоволення позовних вимог, судова колегія за відсутності підстав, визначених ч.2 ст.308 КАС України, не надає правової оцінки доводам суду в частині відмови у задоволенні позову, а саме в частині визнання правомірним та законним ППР № 1134814290704 в цілому.
		Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 
		Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
		Керуючись ст.ст.308,311,320-322,325,328,329 КАС України, судова колегія
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області  залишити без задоволення.
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		 
		Головуючий: Н.В.Вербицька
		Суддя: О.В.Джабурія
		Суддя: К.В.Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...