Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/34288/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2024. Зареєстровано: 28.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.02.2024.

Номер судового провадження: 2-3832/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/34288/23-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Литвинової І. В.,
		при секретарі судового засідання - Орел А. О.,
		за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Стаднікова Д. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Позиція сторін у справі.
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати дії АТ КБ «Приватбанк» щодо списання коштів з його платіжної карти у № НОМЕР_1 протиправними, стягнути суму списаних грошових коштів у розмірі 125 775, 00 грн, суму сплаченої комісії у розмірі 3 816, 84 грн, визнати всі нараховані відповідачем проценти за користування кредитними грошовими коштами у розмірі 4 210, 12 грн недійсними та зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» їх списати.
		В обґрунтування вказано, що 08 липня 2022 року позивачеві стало відомо, що з його платіжної картки № НОМЕР_1 , яка відкрита у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», знято грошові кошти на загальну суму 125 775, 00 грн, також суму комісії за платежами у розмірі 3 816, 84 грн, у зв`язку з чим стали нараховуватися проценти за користування кредитними коштами у розмірі 4 210, 12 грн. Всі грошові кошти були списані без відома і дозволу позивача. З метою встановлення підстав зняття грошових коштів та повідомлення про можливе вчинення шахрайських дій з боку невстановлених осіб, позивач в той же час повідомив працівників банку за номерами телефонів гарячої лінії, так і органи поліції. На виклик приїхала патрульна поліція, яка зафіксувала заяву про незаконне зняття грошових коштів і 25 липня 2023 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100060000791 про кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою ст. 190 КК України.
		Позивач вважає, що протиправними діями АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у частині списання з його рахунку грошових коштів, яке відбулося без його волевиявлення, та їх подальшого переказу на картковий рахунок третіх осіб, йому було заподіяно шкоду у розмірі 133 801, 96 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.
		У межах відкритого за заявою позивача кримінального провадження, слідчим СВ Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві за ухвалою суду від 02 вересня 2022 року  отримано тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні АТ КБ «Приватбанк», інформації та документів до руху коштів. Представник позивача 19 червня 2023 року була залучена як захисник потерпілого у кримінальному провадженні та отримала доступ до матеріалів досудового розслідування. З інформації, яка була надана банком працівникам поліції, неможливо отримати будь-яку інформацію щодо отримувача незаконних платежів. Виписка банку за дату списання грошових коштів теж не містить жодної інформації про отримувача грошових коштів, що унеможливує захистити споживача від шахрайських дій. Досудове розслідування триває, винних осіб співробітниками поліції не знайдено, грошові кошти позивачу не повернуті. Станом на теперішній час ОСОБА_2 повністю сплатив грошові кошти банківській установі та закрив кредит.
		Представник відповідача у своєму відзиві не визнав позов, заперечував проти задоволення і просив відмовити, зазначаючи, що позивачем не надано жодного доказу щодо несанкціонованих транзакцій, як він зазначає та на які він посилається, оскільки операції було проведено з підтвердженням 3D-Secure паролю. Сторона відповідача наполягала на тому, що треті особи, для здійснення платіжних операцій, не мали б змоги зробити це, не знаючи паролю входу до системи «Приват24», який відомий лише позивачеві, усіх даних картки Універсальна (номер, дату, статичний та динамічний пароль, ПІН-коду картки), отже ОСОБА_2 не дотримано вимог Умов та правил надання банківських послуг щодо забезпечення збереження інформації необхідної для авторизації клієнта через віддалені канали банківського обслуговування.
		У своїй відповіді на відзив представник позивача заперечила проти доводів сторони відповідача, вказуючи, що обов`язок щодо автентифікації кожної окремої операції даних покладений саме на відповідача - тобто на банк. У справі встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Як було зазначено в позовній заяві, жодних sms-повідомлень, про проведені спірні транзакції за картковим рахунком за прив`язаним до мобільного додатку «Приват24» номером телефону, позивач не отримував, ним не розголошувалася третім особам інформація про номери карткових рахунків, пін-коди та інша конфіденційна інформація. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали. Це також підтверджує відповідач, вказавши, що за даними «в ПК Фімі - невідомо чи був ведений PIN». При цьому відповідач вказує, що транзакція погоджена. Транзакції за інформацією банку проводились за ручним вводом номера картки з України та Великобританії. Вхід був з нетипового пристрою. Платежі були підтверджені 3D-Secure кодом. Жодного доказу направлення позивачеві банком 3D-Secure коду до суду не надано.
		Також зазначила представник позивача, що її довіритель неодноразово звертався до відділень банку для можливості отримати інформацію щодо даних рахунку, на який були без його згоди перераховані грошові кошти, так і за отриманням відповіді на свою заяву щодо повернення безпідставно списаних коштів. Банк жодної відповіді не надав. На звернення представника позивача до банку з адвокатським запитом щодо надання відповіді на заяву позивача або підстав не направлення відповідної відповіді, відповідач з початку відмовив у наданні інформації, посилаючись на банківську таємницю, що не відповідає вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність». На повторний адвокатський запит, була надана відповідь з зазначенням адреси позивача на тимчасово окупованої території без підтвердження направлення її заявнику в встановлений законом строк. З матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого за заявою позивача, вбачається, що під час виїмки документів за ухвалою суду, банк надав правоохоронним органам тільки анкету позивача, його фото з паспортом та виписку банка без зазначення будь-яких відомостей щодо незаконного перерахування грошових коштів. Не були надані також відомості щодо проведення службового розслідування за заявою позивача щодо  перерахування грошових коштів без його згоди.
		ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
		30 червня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 15 серпня 2023 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями. 
		21 серпня 2023 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання /а. с. 41-42/.
		20 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позов /а. с. 76-93/.
		08 грудня 2023 року через Електронний суд представник позивача подала відповідь на відзив сторони відповідача, зареєстрований 11 грудня 2023 року.
		У судовому засіданні представник позивача підтримала позов і просила задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити з підстав, наведених у відзиві на позов, наголошуючи, що позивач порушив умови щодо нерозголошення інформації про картку.
		Суд, заслухавши обґрунтування і заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		ІІІ. Фактичні обставини справи.
		ОСОБА_2 мав відкритий рахунок у АТ КБ »Приватбанк», для користування грошовими коштами з якого отримав від банку платіжну картку № НОМЕР_1 .
		08 липня 2022 року, близько 18:30 год., ОСОБА_2 стало відомо, що з його платіжної картки № НОМЕР_1 здійснено переказ грошових коштів загальною сумою у розмірі 125 775, 00 грн: о 18:04 год. здійснено переказ на суму 25 255, 00 грн;  о 18:05 год. - 25 255, 00 грн; о 18:05 год. - 25 255, 00 грн; о 18:07 год. - 25 255, 00 грн; о 18:08 год. - 18 690, 00 грн; о 18:15 год. - 6 065, 00 грн /а. с. 9, 83/.
		09 липня 2022 року ОСОБА_2 подав до відділення банку заяву про крадіжку з його банківського рахунку грошових коштів шляхом переказу, операцію щодо чого він не проводив, та з вимогою до банку повернути всі грошові кошти, на підставі постанови НБУ від 30 квітня 2010 року № 223 /а. с. 12/.
		25 липня 2022 року за заявою ОСОБА_2 , поданою до Печерського УП ГУ НП у м. Києві, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100060000791 про кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 190 КК України, та розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення /а. с. 11/.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року у судовому провадженні № 757/22721/22-к задоволено клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Антоненка Д. В. про тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні АТ КБ «ПриватБанк», а саме: ( НОМЕР_2 ) №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , інформації та документів, до руху коштів (в друкованому та/або електронному вигляді) з розшифровкою контрагентів, призначення платежу, датою платежів, часом проведення платежу, номером платіжного документа, сумою платежу, а також із зазначенням вхідного та вихідного залишків коштів на рахунку на початок і кінець кожного дня, референс кожного платіжного документу (номер або інші символи, що використовуються для ідентифікації транзакції) за період з дати відкриття банківських карток по 25 липня 2022 року, а також документів стосовно відкриття, права розпоряджання та закриття банківських рахунків /а. с. 14/.
		Так, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ухвали слідчого судді від 02 вересня 2022 року, виписки з банківського рахунку 08 липня 2022 року на мобільний телефон ОСОБА_2 прийшло повідомлення з посиланням https://bit.ly/3uxxWt8, перейшовши по якому, побачив інформацію про виплату грошових коштів. Після чого 08 липня 2022 року, о 18:04 год., було здійснено п`ять транзакцій, якими списано грошові кошти у розмірі 125 755, 00 грн з його банківських карток №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , а саме 08 липня 2022 року, о 18:04 год., здійснено переказ № 615577096842DB та було списано 26 012, 65 грн, о 18:05 год., було здійснено переказ № 6157712040DB було списано 26 012, 65 грн, о 18:05 год., здійснено переказ № 61577146248DB було списано 26 012, 65 грн, о 18:07 год., здійснено переказ № 61577216849DB і списано 26 012, 65 грн, о 18:08 год., здійснено переказ № 61577245382DB і списано 19 250, 70 грн, одразу після цього власник заблокував банківський рахунок /а. с. 9, 10/.
		Грошові кошти, які були переказані з банківського рахунку ОСОБА_2 за рахунок кредитного ліміту, ним повернуті банку і кредит закритий.
		ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
		Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).
		Згідно з частиною першою статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		За правилами ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що значаться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		У відповідності до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин), платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин), користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Позивач, відкриваючи банківський рахунок в АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та виявила бажання оформити кредитну картку з кредитним лімітом, а також у подальшому неодноразово повторно підписував такий договір, ознайомлювався з умовами та правилами банківських послуг.
		Отже, підписавши відповідну анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, позивач погодився виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку https://privathank.ua. Позивач особистим підписом засвідчив, що він ознайомився і згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді, підтвердив факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку. Позичальнику на підставі такої анкети-заяви відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, встановлено кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено та не заперечується позивачем.
		Відповідно до п. 2.1.4.48.1 Умови і правила надання банківських послуг, до обов`язків клієнта належить: не передавати карти, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству; вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання карти; нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів; операціями по зміні ПІНу.
		Відповідно до п. 2.1.3.7.4 Умов та правил держатель картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення держателя карти в банк і заяви про блокування коштів на картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки карти в стоп-лист платіжною системою.
		Згідно з п. 2.1.7.14. Умов та правил у разі виявлення шахрайських операцій, згідно з кримінальним і цивільним законодавством України, відповідальність за можливе шахрайське використання Інтернет-картки несе особа, яка виявилася в процесі слідства причетною до здійснення шахрайських операцій, або клієнт, якщо згідно з правилами платіжних систем фінансова відповідальність за шахрайські операції не може бути перенесена на сторону, яка здійснила незаконну операцію.
		Сервіс http://www.ipay.ua/ - безконтактный сервіс, що дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно встановити на телефон додаток, додати до нього банківські картки із введенням даних картки. Після успішної авторизації карток у додатку, можливо користуватися картками без її фізичної присутності, у тому числі можливе безконтактне зняття готівки на банкомат.
		Відповідно до п. 2.3.1.1.3 Умов та правил надання банківських послуг, що розміщуються у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms/ і є невід`ємною частиною договору банківського обслуговування, клієнт має право ініціювати платіжну інструкцію у віддалених каналах обслуговування в електронній формі. Сторони узгодили можливість використання клієнтом наступних віддалених каналів обслуговування: Система «Приват 24», в т.ч. мобільна версія, системи «LiqPay» та «Sendmoney», ATM, TCO, SMS, месенджери та будь-які інші системи «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет» - банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо банком надається така технічна можливість (п. 2.3.1.1.2 Умов).
		Згідно з п. 2.1.4.7.1 та п. 2.1.4.7.2 Умов клієнт має право здійснювати операції за допомогою Безконтактного платіжного інтерфейсу (платіжні операції, в тому числі зняття готівки, отримання інформації про наявність грошових коштів на його рахунках без присутності картки у банкоматі тощо). Процедура ідентифікації клієнта, який бажає скористатися Безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між банком та клієнтом (фінансовий номер телефону клієнта, ПІН (у випадку, якщо встановлений на рахунку клієнта), одноразові (динамічні) паролі, QR-код, в тому числі сформований за допомогою системи Інтернет-банкінгу, СW/CVC-кодів, тощо).
		Пунктом 2.1.4.5.1 Умов передбачено, що клієнт зобов`язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству.
		Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення картки, доступу третіх осіб до картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї (п. 2.1.4.5.2 Умов).
		Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН або нанесених на картці даних (п. 1.1.10.10.9 Умов).
		Відповідно до п. 2.3.1.2.1 та п. 2.3.1.2.2 Умов система «Приват24», в т. ч. мобільна версія, призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет. Всі операції здійснюються на підставі платіжних інструкцій, наданих клієнтом через систему «Приват24».
		Пунктом 2.3.1.5.2 Умов встановлено, що банк не несе відповідальність за збереження коштів клієнта, у разі розголошення клієнтом відомостей про логін та пароль для входу у систему «Приват24» третім особам.
		Клієнт зобов`язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам (п. 2.3.1.2.9.3 Умов).
		Згідно з п. 1.1.10.10.3 Умов клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на платіжній картці даних, до моменту звернення клієнта у банк та блокування платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки платіжної картки в стоп-лист платіжною системою.
		Безконтактний сервіс дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно встановити на телефон додаток, додати до нього банківські картки із введенням даних картки. Після успішної авторизації карток у додатку, можливо користуватися картками без її фізичної присутності, у тому числі можливе безконтактне зняття готівки через банкомат.
		Судом встановлено, що операції по рахунку позивача були здійснені через віддалені канали банківського обслуговування і з використанням інформації щодо його картки.
		До повідомлення банку про постановку карти в стоп-лист платіжної системи, способом обумовленим договором, відповідальність за операції, ініційовані за допомогою платіжної картки несе її держатель.
		Стороною позивача не надано доказів, що кошти переведені без його волевиявлення, не за його власним розпорядженням. 
		Так, заява до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, як і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є судовим рішенням, яке набрало законної сили, а обставини, встановлені у ньому, - становили би преюдицію. Подання заяви про вчинення кримінального правопорушення і факт внесення відомостей до Реєстру є задокументованими актами фіксації певних обставин, які не мають наперед визначеної оцінки.
		Обвинувальний вирок, який би набрав законної сили, у якому суд встановив, що грошові кошти з рахунку позивача були переказані не ним, а іншою особою, яка протиправним шляхом, без його згоди заволоділа таким чином коштами і розпорядилася ними, не надано, про закінчення досудового розслідування та результат не повідомлено суду. 
		Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
		V. Розподіл судових витрат.
		Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
		На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
		ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
		ст.ст. 1-22, 509, 1066, 1071, 1074 Цивільного кодексу України,
		ст.ст. 1-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,
		ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. 
		Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2024 року.
		 
		Суддя                                                                                        І. В. Литвинова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...