Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/4205/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 28.02.2024. Зареєстровано: 28.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.02.2024.
Дата набрання законної сили: 01.04.2024
Номер судового провадження: 2/759/339/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ун. № 759/4205/23
		пр. № 2/759/339/24
		21 лютого 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді -                          П`ятничук І.В.,
		за участю секретаря -                          Марус А.О.,
		позивача -                                 ОСОБА_1 ,
		представника позивача - ОСОБА_2 ,
		представника відповідача - Лисова Д.О. ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про часткове скасування наказу про призупинення трудових відносин, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1  08.03.2023 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про часткове скасування наказу про призупинення трудових відносин, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, яким просить скасувати  наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 30.03.2022 року № 140 «Про призупинення трудових договорів з працівниками РСП «Київцентраеро» на період воєнного стану» в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ; поновити дію трудового договору, укладеного між Регіональним структурним підрозділом Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та ОСОБА_1 ; ???стягнути з Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на його користь заборгованість з середнього заробітку за період з 01 квітня 2022 року до дня винесення рішення; моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.02.2012 року його було прийнято на роботу водієм автотранспортного засобу 2-класу служби транспорту та механізації до Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. 27.02.2022 року він став членом добровольчого формування № 1 Макарівської селищної територіальної громади.
		30.03.2022 року позивач уклав контракт добровольця територіальної громади, примірник якого було йому видано 26.04.2022 року. 
		Зазначив, що починаючи з квітня 2022 року йому не нараховувалась заробітна плата.
		В той же час, 29.04.2022  р. його було переведено на посаду водія автотранспортних засобів 1 класу групи забезпечення експлуатації відділу організації експлуатації транспортних засобів комплексу спеціального транспорту РСП КРЦ «Київцентраеро».
		30.05.2022 року йому було видане посвідчення бійця ТРО.
		13.07.2022 року він звернувся до роботодавця з заявою про увільнення від роботи на час служби в ТРО та надав підтверджуючі документи, а 06.09.2022 року звернувся до роботодавця із заявою про надання йому роз?яснень щодо підстав невиплати заробітної плати.
		13.09.2022 року йому була надана відповідь, згідно якої роботодавець не знає чи відноситься виконання обов?язків у територіальній обороні до категорій осіб, визначених у ст. 119 КЗпП У країни, а тому йому необхідний час для отримання роз?яснень від державних органів.
		29.11.2022 року Регіональний структурний підрозділ Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надав йому відповідь про те, що з 01.04.2022 року з ним призупинена дія трудового контракту згідно з наказом Украероруху від 30.03.2022 року № 140 «Про призупинення трудових договорів з працівниками РСП «Київцентраеро» на період воєнного стану». Оскільки контакт подано лише 13.07.2022 року, після призупинення дії трудового договору, то його наявність не є підставою для поновлення дії трудового договору.
		Вважає, що рішення про призупинення трудового договору прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача, в зв`язку з чим підлягає стягненню з Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на його користь середній заробіток за період з 01.04.2022 року до дня винесення рішення. 
		Крім того, зазначив, що в зв`язку неправомірними діями відповідача йому було завдано моральної шкоди яку він оцінює у розмірі 20000,00 грн.
		Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
		В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові.
		В судове засідання представник Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 
		Представник Державного підприємства обслуговування повітряного руху України - Лисов Д.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини викладені у поданому до суду 17.04.2023 року відзиві.
		       Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача та його представника, представника відповідача Лисова Д.О. , допитавши свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , суд приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що 01.02.2012 року позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу водієм автотранспортного засобу 2-класу служби транспорту та механізації до Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (а.с. 14). 
		18.02.2022 року ОСОБА_1 було попереджено про скорочення посади водія автотранспортних засобів відділу експлуатації та технічної документації служби транспорту та механізації РСП «Київцентраеро» з 28.04.2022 року (а.с. 79).
		Наказом № 140 від 30.03.2022 року Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про призупинення трудових договорів з працівниками РСП «Київцентраеро» на період воєнного стану» В.о. директора ОСОБА_8 з 01.04.2022 року було призупинено дію трудових договорів працівникам РСП «Київцентраеро» зазначеним у додатках 1-13 до цього наказу, зі збереженням місця роботи і посади - до скасування воєнного стану, в тому числі і з позивачем ОСОБА_1 (а.с. 73, 74).
		Наказом № 405/о від 29.04.2022 року ОСОБА_1 було переведено на посаду водія автотранспортних засобів 1 класу групи забезпечення експлуатації відділу організації експлуатації транспортних засобів комплексу спеціального транспорту РСП «Київцентраеро» Украероруху за його згодою з 29.04.2022 року та призупинено дію трудового договору ОСОБА_1 зі збереженням місця роботи і посади з 29.04.2022 року до скасування воєнного стану (а.с. 76).
		Крім того, з матеріалів справи що 30.03.2022 року між командиром добровольчого формування № 1 Макарівської територіальної громади ОСОБА_9 та ОСОБА_1 було підписано контракт добровольця територіальної оборони, який лише 13.07.2022 року було отримано відповідачем (а.с. 19-22).
		Пунктом 3 форми контракту добровольця територіальної оборони, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 р. № 84, передбачено, що на добровольця територіальної оборони, який уклав цей контракт, поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 119 КЗпП.
		Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що знають ОСОБА_1 так як він є членом добровольчого формування № 1 Макарівської селищної територіальної громади Бучанського району Київської області та з лютого 2022 року разом з ними проходили чергування в ТРО. 
		З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до адміністративного директора «Украероруху» Ожигової О. щодо увільнення його від роботи із збереженням місця роботи (посади) та середнього заробітку з 30.03.2022 року у зв`язку з укладенням контракту добровольця територіальної оборони до якої додав копію контракту, посвідчення добровольця територіальної оборони та довідку (а.с. 25).
		Відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
		Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про основи національного спротиву» складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.
		Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про основи національного спротиву» фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.
		Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про основи національного спротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.
		На підставі, передбаченої ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», 30 березня 2022 року було призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 . Відтак, починаючи з 01 квітня 2022 року у позивача був відсутній робочий час. Ця обставина свідчить про те, що гарантія, передбачена ч.1 ст.119 КЗпП України, не поширюється на  ОСОБА_1 . 
		Крім того, наказом ДП «Украерорух» № 140 від 30 березня 2022 року було передбачено збереження за позивачем лише місця роботи і посади без виплати йому заробітної плати. Ці обставини свідчать про те, що у ДП «Украерорух» не виник обов`язок виплачувати позивачу середню заробітну плату після призупинення укладеного з ним трудового договору.
		Як вбачається з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про основи національного спротиву», фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а не за рахунок роботодавців, які призупинили дію трудових договорів з працівниками.
		Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово було продовжено, зокрема, Указом Президента України від 05.02.2022 № 49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
		Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 126 від 01.03.2022 було запроваджено режим простою на підприємстві з 01 березня 2022 року до прийняття відповідного рішення для всіх працівників, окрім тих, що вказані у переліках, зазначених у підпунктах 2.1-2.3 цього наказу.
		Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про призупинення трудових договорів з працівниками головного підприємства на період воєнного стану» від 30.03.2022 №139, відповідно до ст. 64 Конституції України, ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», наказу Украероруху від 24.02.2022 №124 «Про режим роботу Украероруху», наказу Украероруху від 01.03.2022 № 126 «Про впровадження режиму простою й оплати праці на період воєнного стану», а також у зв`язку із закриттям повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію російської федерації та, як наслідок, відсутністю фінансових надходжень за аеронавігаційне обслуговування на невизначений термін, через непередбачувані та непереборні події, які відбулися незалежно від волі й бажання підприємства, обставинами, що можуть поставити під загрозу життя чи нормальні умови існування людей, що виключає можливість виконання частини виробничих завдань та функцій підприємства, з 01.04.2022 було призупинено дію трудового договору з позивачем, начальником служби інформаційних технологій (ІТ) Украероруху, зі збереженням місця роботи і посади до скасування воєнного стану (а.с. 73, 74).
		Таким чином, станом на день розгляду даної справи позивач перебуває на посаді водія автотранспортних засобів 1 класу групи забезпечення експлуатації відділу організації експлуатації транспортних засобів комплексу спеціального транспорту РСП «Київцентраеро» Украероруху, проте дію трудового договору із ним було зупинено на підставі Наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про призупинення трудових договорів з працівниками головного підприємства на період воєнного стану» від 30.03.2022 р. № 140.
		Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю передбачені статтями 43-46 Конституції України.
		Разом з тим відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Закон України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вступив в дію з 24.03.2022 року до закінчення воєнного стану.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», в редакції чинній на момент видачі оспорюваного наказу, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
		Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
		Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
		Аналізуючи вказані вище норми, суд приходить до висновку, що призупинення трудового договору у даному випадку було можливе за наявності наступних умов: відсутність у роботодавця можливості для надання роботи працівнику у зв`язку з військовою агресією проти України та (або) відсутності у працівника можливості виконання роботи у зв`язку з військовою агресією проти України.
		Таким чином, у даному випадку судом має дослідитися питання чи були у відповідача підстави для видачі оспорюваного наказу у зв`язку із неможливістю саме відповідачем надавати роботу позивачу у зв`язку з військовою агресією проти України.
		Судом встановлено, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України діє відповідно до Статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Статут) затвердженого Наказом Міністра інфраструктури України № 121.
		Відповідно до п. 1.1. Статуту, підприємство (Украерорух) є провайдером аеронавігаційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху відповідно до договорів покладена на Україну (а.с. 119-131).
		Згідно з п. 2.1. Статуту, підприємство утворено з метою організації заходів використання Повітряного простору, для забезпечення безпечного, економічно ефективного аеронавігаційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден та включає організацію повітряного руху, аварійне обслуговування, зв`язок, навігацію та спостереження (радіотехнічне забезпечення), метеорологічне обслуговування, обслуговування аеронавігаційною інформацією, а також авіаційний пошук і рятування (у разі покладення на підприємство таких функцій уповноваженими органами чи нормами законодавства).
		Відповідно до п. 2.3. Статуту, основними завданнями підприємства є: надання аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден; модернізація та розвиток наземних засобів зв`язку, навігації спостереження та автоматизації; забезпечення діяльності і розвитку підрозділів ОЦВС; виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки; планування та координація використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху; забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору під час координації, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху; планування і регулювання діяльності у сфері використання Повітряного простору; обслуговування повітряного руху в Повітряному просторі (за винятком зон, де управління повітряним рухом здійснюють відповідні підрозділ державних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань суб`єктів підприємницької діяльності, що не входять до складу системи); опрацювання умов використання Повітряного простору, здійснення контролю за додержанням порядку і правил використання Повітряного простору; підтримання на належному рівні технічного стану засобів зв`язку, навігації та спостереження; підготовка та опублікування нормативних документів з питань аеронавігації; забезпечення аварійного оповіщення про повітряні судна, які зазнають або зазнали лиха; участь в організації авіаційного пошуку на морі в межах району польотної інформації України; здійснення передпольотного інформаційного обслуговування в аеропортах та надання метеорологічних послуг юридичним та фізичним особам (експлуатантам та користувачам аеропорту/аеродрому), у тому числі обслуговування аеронавігації на маршрутах польотів; забезпечення аеронавігаційною інформацією експлуатантів користувачів Повітряного простору; організація та забезпечення одержання плати за аеронавігаційні послуги з користувачів Повітряного простору, здійснення контролю за надходженням плати за аеронавігаційні послуги з користувачів Повітряного простору; розробка аеронавігаційних процедур; опрацювання висновків провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, за запитом; здійснення льотних перевірок наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження, радіотехнічного і світлотехнічного забезпечення польотів, які розташовані на території України та за її межами, з використанням власних повітряних суден; забезпечення авіаційної безпеки, регулярності та ефективності польотів у системі організації повітряного руху шляхом запровадження правил, практики та процедур, які передбачають заходи захисту від актів незаконного втручання в діяльність всього персоналу й об`єктів Украероруху; надання освітніх послуг з професійної підготовки, а саме: підготовки, перепідготовки, підтвердження / відновлення, підвищення кваліфікації, курсової підготовки та сертифікації авіаційного персоналу і персоналу з наземного обслуговування (резидентів та нерезидентів України), у тому числі тренажерної підготовки на тренувальному обладнанні імітації польоту (тренажерах льотної підготовки) та тренажу на повітряних суднах; організація та проведення науково-дослідної й науково-методичної роботи за напрямами організації повітряного руху, а також радіотехнічного та електротехнічного забезпечення організації повітряного руху засобами автоматизації, зв`язку, навігації, спостереження, електротехнічного устаткування. Організація впровадження результатів науково-дослідної та науково-методичної роботи в навчальний процес та виробництво; здійснення контролю за наявністю радіозавад на частотах, закріплених за Підприємством, аналіз їхнього впливу та інформування відповідних державних органів про ці радіозавади; здійснення метрологічного контролю за забезпеченням єдності вимірювань за всіма напрямами діяльності Підприємства; участь в межах компетенції у розробці проектів нормативно-правових актів щодо використання повітряного простору, організації повітряного руху, експлуатації засобів зв`язку, навігації та спостереження; організація взаємодії із зацікавленими державними органами та органами місцевого самоврядування, установами, організаціями та підприємствами, розташованими на території України та за її межами; проведення на госпрозрахункових засадах експериментів, експлуатаційних випробувань обладнання (системи), експертизи проектів, документів, процедур і технологій, а також їх перевірок, надання консультаційних послуг; виконання проектних робіт для впровадження наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження; виконання державних замовлень; забезпечення соціального розвитку колективу Підприємства та соціального захисту його працівників; організація і проведення виставок, конференцій та інших заходів з метою інформування організацій, установ, засобів масової інформації, а також громадськості щодо виробничої та соціально-економічної діяльності Підприємства, напрямів його розвитку, цілей та перспектив; провадження господарської діяльності з виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт; здійснення медичної практики, надання медичних послуг, проведення сертифікації авіаційного персоналу; здійснення діяльності з дотримання норм законодавства з питань охорони державної таємниці; здійснення перекладу документів; забезпечення харчування працівників Підприємства; надання автотранспортних послуг з перевезення вантажів та пасажирів (у тому числі працівників Підприємства); здійснення авіаційних робіт; здійснення льотної експлуатації, технічного обслуговування та підтримання льотної придатності повітряних суден цивільної авіації; організація та проведення аварійно-рятувальних і протипожежних робіт при прийомі та відправленні повітряних суден на вертодромі, який знаходиться на балансі Підприємства; експлуатація вертодрому, прийом та відправлення повітряних суден обслуговування пасажирів, багажу та вантажу. Забезпечення авіаційної безпеки на вертодромі; організація діяльності готелів, автомобільних стоянок, пральні постачання і транспортування холодної води та електроенергії, а також виробництво, постачання і транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води для сторонніх споживачів; організація роботи із забезпечення мобілізаційної готовності та цивільного захисту Підприємства, його підготовки та роботи в умовах особливого періоду і у разі виникнення надзвичайних ситуацій ліквідації їх наслідків; виконання інших завдань, що не суперечать чинному законодавств України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 36 Повітряного кодексу України, аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.
		Провайдер аеронавігаційного обслуговування за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації може передавати на договірних засадах право щодо технічної експлуатації наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження юридичним особам, сертифікованим відповідно до авіаційних правил України.
		Таким чином встановлено, що основним напрямком діяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України є організація заходів використання Повітряного простору, для забезпечення безпечного, економічно ефективного аеронавігаційного обслуговування, яке, в свою чергу, здійснюється провайдерами на платній основі.
		Інакше кажучи, основним джерелом доходів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України є надходження плати за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування.
		При цьому, у зв`язку військовою агресією російської федерації, через високий ризик авіаційній безпеці для цивільної авіації, з 24 лютого 2022 року Об`єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України, згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України, вжило термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору. Надання послуг з аеронавігаційного обслуговування цивільним користувачам повітряного простору України було призупинено повністю.
		Дані обставини наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не поставлені під сумнів позивачем, є загальновідомими, а тому суд приходить до висновку, що вони є доведеними під час розгляду даної справи.
		24.02.2022 року Украерорухом на офіційному сайті підприємства було розміщено оголошення про закриття повітряного простору України наступного змісту: «У зв`язку з військовим вторгненням рф, згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України органами ОЦВС та Державіаслужбою України вжито заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору. Надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України призупинено».
		Відповідно до Довідки Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану на території України та які є об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності по договорах, і виконання яких є неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
		Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про доведеність того факту, що закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору, а також призупинення надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України відбулося саме у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
		При цьому, факт призупинення надання аеронавігаційних послуг (обслуговування) у повітряному просторі України, які є основним напрямком діяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, безумовно свідчить про зменшення обсягу роботи, яку Державне підприємство обслуговування повітряного руху України може надавити своїм працівникам.
		Таким чином, під час судового розгляду було встановлено, що у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України відбулося закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору, що у свою чергу зупинило діяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з надання аеронавігаційних послуг цивільним користувачам у повітряному просторі України.
		Дані обставини свідчать про неможливість забезпечення роботою усіх своїх працівників Державним підприємствам обслуговування повітряного руху України відповідно до їх посадових обов`язків, оскільки підприємство фактично припинило здійснювати основну свою діяльність, а саме: надання аеронавігаційних послуг цивільним користувачам у повітряному просторі України та фактично така робота наразі відсутня.
		При цьому, суд вважає доведеним причинно-наслідковий зв`язок між збройною агресією Російської Федерації проти України та видачею відповідачем Наказу «Про призупинення трудових договорів з працівниками головного підприємства на період воєнного стану» від 30.03.2022 р. № 140 із підстав наведених судом вище, а тому приходить до висновку, що відповідач правомірно видав оспорюваний наказ посилаючись на вимоги статті 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та у відповідача були відповідні правові підстави для видачі оспорюваного наказу.
		       Таким чином вбачається, що навіть за відсутності роботи за посадою, яку обіймає позивач, відповідачем були здійснені кроки для забезпечення роботою позивача з урахуванням напрямків діяльності підприємства у воєнний час та наявності іншої роботи на підприємстві.
		Дані обставини, на думку суду, підтверджують наявність підстав для призупинення трудового договору із позивачем, а саме: відсутність у відповідача забезпечити роботою позивача за його посадою у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.
		Суд також критично оцінює посилання позивача на те, що оспорюваний наказ підлягає скасуванню у зв`язку із порушенням трудових гарантій позивача, оскільки відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. 
		Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Суд окремо звертає увагу, що позивач у позовній заяві на спростування рішення відповідача жодним чином не довів, що навіть у зв`язку із закриттям повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору, а також призупиненням надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України на підприємстві зберіглася можливість забезпечувати позивача роботою, оскільки останній виконував роботу, на яку не впливають дані обставини та виконання такої роботи на даному етапі є можливим та необхідним.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виданий Державним підприємством обслуговування повітряного руху України Наказ «Про призупинення трудових договорів з працівниками головного підприємства на період воєнного стану» від 30.03.2022 №140 в частині призупинення з 01.04.2022 до скасування воєнного стану дії трудового договору з ОСОБА_1 виданий у відповідності Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а тому не знаходить підстав для визнання його незаконним в частині, що стосується ОСОБА_1 .
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача поновити з 01.04.2022 дію трудового договору з ОСОБА_1 та стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., то суд також не знаходить підстав для її задоволення, оскільки дана позовна вимога є похідною від попередньої позовної вимоги та судом прийнято рішення про відмову у її задоволені.
		Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (час призупинення дії трудового договору) за період з 01.04.2022 по день поновлення дії трудового договору, призупиненого згідно з наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про призупинення трудових договорів з працівниками головного підприємства на період воєнного стану» від 30.03.2022 №140, то суд зазначає наступне.
		Звертаючись до суду із даною позовною вимогою, позивач посилався на вимоги ч. 2 ст. 235 КЗпП України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		З урахуванням того, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про визнання незаконним Наказу відповідача «Про призупинення трудових договорів з працівниками головного підприємства на період воєнного стану» від 30.03.2022 №140 в частині призупинення з 01.04.2022 до скасування воєнного стану дії трудового договору з ОСОБА_1 , якого зазначено в Додатку 12 до цього Наказу, а також вимоги про поновлення з 01.04.2022 дії трудового договору з ОСОБА_1 , то не підлягає задоволенню і позовна вимога про стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки є похідною від двох попередніх вимог.
		При цьому, суд звертає увагу позивача на наступні обставини.
		Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у редакції станом на день видачі оспорюваного наказу, яка є аналогічною ч. 4 ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у редакції чинній станом на день розгляду справи, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
		Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку, що Наказ «Про призупинення трудових договорів з працівниками головного підприємства на період воєнного стану» від 30.03.2022 №140 в частині призупинення з 01.04.2022 до скасування воєнного стану дії трудового договору з ОСОБА_1 , позивач має право на відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат за час призупинення дії трудового договору з російської федерації у порядку встановленому законодавством.
		Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		У силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		З урахуванням викладеного вище суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у зв`язку із їх необґрунтованістю.
		Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4294 грн. 40 коп. 
		На підставі викладеного та керуючись Законом України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст. 43 Конституції України, ст.ст. 22, 235 Кодексу законів про працю України, статтями 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 141, 178, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про часткове скасування наказу про призупинення трудових відносин, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн. 40 коп.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя:                                                 І.В. П`ятничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...