Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 485/291/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2024. Зареєстровано: 28.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.02.2024.
Дата набрання законної сили: 01.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/485/64/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023150010001686

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 485/291/24
		Провадження №1-кп/485/64/24
		 
		Вирок
		іменем України
		 
		28 лютого 2024 року     м.Снігурівка
		 
		Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка кримінальне провадження №62023150010001686від 16грудня 2023року за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Новий РозділЛьвівської області,українця,громадянина України,з середньо-спеціальноюосвітою,не одруженого,утриманців немаючого,військовслужбовця військовоїслужби запризовом підчас мобілізації, стрільця -санітара десантно-штурмовоговідділення десантно-штурмовоговзводу десантно-штурмовоїроти військовоїчастини НОМЕР_1 ,матроса, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
		за участю учасників кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		встановив:
		 
		Суд визнав доведеним, що матрос ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді стрільця-санітара десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в одному із приміщень тимчасового місця перебування військової частини у АДРЕСА_2 , 06 грудня 2023 року близько 13 години 00 хвилин (точний час не встановлено), всупереч вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну, прийнявши наказ начальника  головного сержанта десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_6 про убуття в складі підрозділу для виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 го окремого батальйону морської піхоти  88 ОБМП) № 03-55/343/КСП від 30 листопада 2023 року, що був наданий у визначенні: «Командиру дшр район зосередження мати:
		-до початку форсування (переправи) р. Дніпро - (відмітка на карті), вихідний район перед переправою - ліс (відмітка на карті),
		маршрути висування до урізу води в місця посадки на десантно-висадочні (десантно-переправочні) засоби:
		- основний - десантний човен №1;
		- запасний - десантний човен №2.
		Місця посадки на десантно-висадочні (десантно-переправочні) засоби: № 1 - (відмітка на карті), №2 - (відмітка на карті), №3 - (відмітка на карті), №4 - (відмітка на карті), №5 - (відмітка на карті), №6 - (відмітка на карті), №7 - (відмітка на карті), № 8 - (відмітка на карті), №9 - (відмітка на карті), № 10 - (відмітка на карті),
		Місця висадки: № 1 - (відмітка на карті), №2 - (відмітка на карті), №3 - (відмітка на карті), №4 - (відмітка на карті), №5 - (відмітка на карті), №6 - (відмітка на карті),
		За окремим розпорядженням перейти до стійкої оборони південної околиці н.п. Кринки по рубежу перехрестя доріг (відмітка на карті), перехрестя вулиць (відмітка на карті). Ліворуч виконує завдання 1 рмп 
		88 обмп.
		Основні зусилля зосередити на: утриманні зайнятого рубежу; недопущенні просування противника в глибину оборони.
		КСП роти розмістити на віддаленні від переднього краю, згідно вимог керівних документів.», до виконання, усвідомлюючи суспільно небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, в умовах воєнного стану, прямо виразив небажання виконувати наказ начальника, що супроводжувалось усною відмовою, відкрито висловивши старшому сержанту ОСОБА_6 негативне ставлення до наказу та відмову його виконувати, тобто відкрито відмовився виконати наказ начальника.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся. Суду пояснив, що дійсно 06 грудня 2023 року командиром йому було віддано наказ який він не виконав оскільки не мав належної підготовки для його виконання та злякався. 
		Окрім визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина підтверджується наступними безпосередньо дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами:
		- даними повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення матросом ОСОБА_3 (а.п. 66)
		- даними витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19 жовтня 2023 року № 296 про зарахування ОСОБА_3 до особового складу військової частини (а.п. 70)
		- даними витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30 серпня 2023 року № 244 про призначення старшого сержанта ОСОБА_6 на посаду головного сержанта десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 (а.п. 77)
		- даними витягу з бойового розпорядження командира  НОМЕР_2 ОБМП № 03-55/343/КСПвід 30листопада 2023року (а.п. 78-79).
		Вказані докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Таким чином, обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених доказів. Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст.402 КК України, як - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він характеризується позитивно, не одружений, утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді стрільця - санітара десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		За змістом статей50,65КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення і попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
		При призначенні покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини та мотиви вчинення кримінального правопорушення, відсутність заподіяної шкоди, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставини, вказані дані про особу обвинуваченого.
		В судовому засіданні прокурор просив признати обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 62 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки замінити на тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 2 роки.
		Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення покарання запропонованого прокурором. 
		Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Верховний Суд у своїх рішеннях, які стосувалися питання правильності застосування положеньст. 69 КК, неодноразово вказував на те, що ч. 1ст. 69 ККнадає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним у законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
		Отже, визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить з того, що у нього наявні кілька обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд також враховує те, що обвинувачений характеризується позитивно те, що у нього відсутні обставини, що обтяжують покарання, мотиви вчинення кримінального правопорушення та ставлення обвинуваченого до нього, у зв`язку з чим суд вважає можливим визнати дані обставини виключними та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 402 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України не вбачається, та вважає за можливе згідно ст.62 КК України замість позбавлення волі призначити обвинуваченому покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні, що у свою чергу відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та на переконання суду буде достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		При цьому судом враховані висновки Верховного Суду щодо дискреційних повноважень суду щодо визначення виду та міри покарання (постанови Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 337/3654/16-к, від 28 травня 2020 року у справі №753/13972/17 та від 06 серпня 2020 року у справі №759/13520/18).
		Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 25 грудня 2023 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався та діє до 08 квітня 2024 року. 
		Оскільки обвинувачений засуджується до відбуття покарання, пов`язаного із позбавленням волі, за тяжкий злочин, з метою забезпечення в подальшому виконання вироку, суд на підставі ст. 374 КПК України вважає за необхідне залишити щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов у справі не заявлений.
		Речові докази та судові витрати у справі відсутні.
		Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.402 КК України, і призначити йому покарання, з застосуванням ч.1 ст.69КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі. 
		На підставі ст.62КК України замінити  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  покарання за ч. 4 ст.402КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (двох) років на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки.
		Запобіжний захід  ОСОБА_3  залишити у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_3  обчислювати з дати набрання вироком законної сили.
		Зарахувати  ОСОБА_3  на підставі ч. 5 ст.72КК України у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 25 грудня 2023 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення відповідає 1 (одному) дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
		Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з моменту оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...