Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/8687/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.02.2024.
Дата набрання законної сили: 21.02.2024
Номер судового провадження: 61-9805ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                      
		 
		21 лютого 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 369/8687/22
		провадження № 61-9805св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів:Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,   
		   
		учасники справи:
		 
		заявник - ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа -Міністерство оборони України,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Самофалової Оксани Юріївни на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня         2022 року, постановлену у складі судді Фінагеєвої І. О., та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Соколової В. В., Нежури В. А., Поліщук Н. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст заяви
		 
		У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, в якій просила визнати її членом сім`ї загиблого ОСОБА_2 .
		 
		Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона з листопада 2020 року до 22 червня 2022 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 
		22 червня 2022 року під час виконання військового обов`язку, пов`язаного з проходженням служби у Збройних Силах України, ОСОБА_2 отримав поранення,  несумісні з життям, та помер.
		Вказувала на те, що встановлення факту, що має юридичне значення, а саме визнання її членом сім`ї ОСОБА_2 , необхідно для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2022 року відкрито провадження у справі.
		 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.
		Роз`яснено заявнику та заінтересованій особі, що вони мають право подати позов про встановлення вказаного факту на загальних підставах.
		 
		Залишаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи у порядку окремого провадження виник спір про право, тому заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду           в окремому провадженні, а отже, такий спір належить вирішувати у порядку позовного провадження.
		 
		Короткий зміст постанови апеляційного суду 
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року скасовано та постановлено нове судове рішення.
		Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, закрито.
		Роз`яснено заявнику, що розгляд цієї справи має відбуватися в порядку адміністративного судочинства і відноситься до юрисдикції Київського окружного адміністративного суду.
		 
		Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а спір, який фактично виник між заявником та державою     в особі її відповідних органів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У червні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Самофалова О. Ю. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що  заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки між заявником та державою в особі її відповідних органів виник спір з приводу виплати одноразової грошової допомоги. Апеляційний суд не врахував, що у заяві відсутні вимоги заявника про вирішення публічно-правового спору як підстави для отримання виплат, передбачених законодавством, що не дає підстав для вирішення вимог заявника за правилами адміністративного судочинства.
		Також суд першої інстанції помилково посилався на існування у спірних правовідносинах спору про право.
		 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Самофалова О. Ю. просила передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У вересні 2023 року представник Міністерства оборони України подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
		 
		У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. 
		 
		У січні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                       є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
		 
		Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		 
		Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		 
		Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
		 
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
		 
		Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		 
		Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		 
		Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
		- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
		- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; 
		- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
		- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
		 
		Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
		 
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
		 
		Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом, встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.
		 
		Такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено                    у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі                      № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
		 
		За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: визнання її членом сім`ї загиблого військовослужбовця не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Щодо клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Самофалової Оксани Юріївни про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу                    в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки питання щодо юрисдикції спорів про встановлення в судовому порядку юридичних фактів, зокрема факту проживання однією сім`єю без шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі військовослужбовця, вирішено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Згідно з частиною другою статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
		 
		Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		За викладених обставин постанова суду апеляційної інстанції не може вважатись законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Самофалової Оксани Юріївни про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Самофалової Оксани Юріївни задовольнити частково.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,    є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     Д. Д. Луспеник 
		Судді:                                                                                               І. Ю. Гулейков
		Б. І. Гулько 
		Г. В. Коломієць 
		Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...