Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/178/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 29.02.2024. Зареєстровано: 29.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2024.
Дата набрання законної сили: 29.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/496/107/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022080030000130

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 496/178/23
		Провадження № 1-кп/496/107/24
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 лютого 2024 року                                                                            м. Біляївка
		 
		Біляївський районний суд Одеської області в складі колегії: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		прокурора - ОСОБА_7 ,
		захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спеціального судового провадження, у залі суду м. Біляївка Одеської області, матеріали кримінального провадження за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_9 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Каховського районного відділу Управління поліції охорони, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території Херсонської області, зокрема міста Генічеськ, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Херсонської області та, зокрема, м. Генічеськ, системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у період з 25 лютого 2022 року по теперішній час, протягом проведення військових дій на території Херсонської області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф та керівників підрозділів силових блоків, зокрема щодо несення служби на блокпостах разом з «рос гвардією» та « ОМОНом », та виконання функції співробітника незаконно створеного правоохоронного органу, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Так, ОСОБА_9 за власної ініціативи з 25.02.2022 року по теперішній час, добровільно проходить «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, а саме у незаконно створеному органі - «народная милиция», а пізніше « Генический райотдел полиции ГУ МВД в Херсонской области », чим порушив присягу працівника поліції, завдавши шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, зокрема, шляхом особистої участі у діяльності незаконно створеного силового органу на території Херсонської області та зокрема в м. Генічеськ.
		Таким чином, ОСОБА_9 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.
		Обвинувачений ОСОБА_9 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, у судові засідання не з`явився. На судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр» не прибув, без поважної причини, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Враховуючи неявку обвинуваченого у судові засідання, ухвалою колегії суддів Біляївського районного суду Одеської області від 20 вересня 2023 року клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження було задоволено та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, призначено до судового розгляду в порядку спеціального судового провадження, у тому ж складі суду, у відкритому судовому засіданні.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника - адвоката ОСОБА_8 , яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області.
		Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_9 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безоплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_9 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійснені всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_9 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, вважає, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Захисник обвинуваченого у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати у нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_9 під час судового розгляду та висловила свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженні та просила виправдати її підзахисного.
		Колегія суддів дійшла до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена та підтверджується зібраними в справі доказами, а саме:
		-допитом у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що з 2015 року працював на посаді оперуповноваженого управління стратегічних розслідувань в Херсонській області, розташування місця дислокації у м. Генічеськ, а також місце фактичного проживання було м. Генічеськ. Всіх працівників національної поліції в м. Генічеськ він знав, також працюючи в управлінні стратегічних розслідувань, обслуговував територію Генічеського району. Так, йому відомо, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ОСОБА_9 працював на посаді поліцейського взводу охорони УПО в м. Генічеськ, з самого початку збройної агресії перейшов на бік окупанта, тобто з того початку, коли вони захопили адміністративну будівлю Генічеського РВП і поставили там свою, так звану «владу», чи своїх правоохоронців. Вказані особи перейшли на їх сторону чи на їх умови, та почали працювати на них, діяли за їх вказівками, їздили по місту, патрулювали, доставляли осіб, відбирали у них пояснення, деякі з них (зі слів, особисто цього не знає) знаходились в черговій частині на прохідній. Він бачив, як вони там здійснюють патрулювання, доставляючи осіб чи на допит, чи для пояснень, тому що сам певний період перебував на окупованій території. Крім того, свідок пояснив, що не бачив ОСОБА_9 на блокпостах, тому що сам не виїжджав по місту, один раз коли виїхав, тоді усі були в масках, може він там і знаходився, але точно не може сказати. Свідок пояснив, що бачив ОСОБА_9 в їх службовому автомобілі, разом із ОСОБА_11 , який також перейшов на бік окупанта, бачив їх у формі, але без розпізнавальних знаків (саме українських), бачив як вони сідали в автомобіль, їздили на території м. Генічеськ, забирали з вулиць людей, саджали їх в автомобіль і рухались в напрямку райвідділу в м. Генічеськ, де вони здійснюють свою діяльність, пов`язану з так званою «поліцією росії», доставляють людей, ОСОБА_9 перебуває на посаді оперуповноваженого; 
		-показами свідка у судовому засіданні ОСОБА_12  який пояснив, що працює старшим інспектором сектору превенції Генічеського районного відділу поліції. З початку вторгнення окупантів в м. Генічеськ з 24-го по 28-ме лютого, ті хто не виїхав з м. Генічеськ, чекали вказівку вищого керівництва на подальші дії. Так 28-го лютого їх зібрав заступник начальника Генічеського РВП. Прибувши до відділку, він особисто бачив працівників УПО, а саме ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , які вже на той час знаходились в їхньому відділі поліції, несли службу, після чого їх зібрали в актовій залі, де був присутній на той час мер м. Генічеськ та особовий склад Генічеського РВП з працівниками УПО. В подальшому було узгоджено з вищим керівництвом про дислокацію в м. Генічеськ та подальшу працю з охороною громадського порядку, розподілили наряди чергування, де саме був ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 - це працівники УПО. Свідок 28-го лютого не заступив, а заступив вже наступного дня згідно графіку, всі працівники УПО були з вогнепальною зброєю та на службових автомобілях, які у них були на той час. Наступного дня він прибув згідно графіку несення служби добового чергування, яке проходило спільно з працівниками УПО і в такому режимі працювали до 28-го березня 2022 року. В подальшому, зі слів його колеги ОСОБА_17 , який на той час 28-го лютого перебував на чергуванні, ввірвалися озброєні особи, в балаклавах, зі зброєю, поклали всіх обличчям до підлоги і по черзі заводили до свого «старшого» для розмов. Зі слів ОСОБА_17 також стало відомо, що того ж дня було запропоновано співробітникам Генічеського РВП співпрацювати з їх поліцією, вони поширювали гасло «россия сюда пришла в г. Геническ надолго и останется здесь», пропонували велику заробітну плату, всі привілеї так би мовити. Після чого на роботу ніхто не виходив з працівників РВП, але працівники УПО не припиняли свою діяльність в охороні громадського порядку в м. Генічеськ та адміністративній будівлі РВП. У перших числах квітня начальник охорони очолив «народну міліцію» (це свідку відомо зі слів колег), крім того працівники УПО також перейшли працювати на бік окупанта. Свідок зазначив, що працювати на бік окупанта перейшли ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 і ОСОБА_16 . На той час особисто з ОСОБА_9 не був знайомий, відомо що він з Нової Каховки . Свідок також пояснив, що у м. Генічеськ було 2 блокпости та він декілька разів бачив, що працівники УПО, які погодились працювати на окупаційну владу несли службу на цих блокпостах, з табельною вогнепальною зброєю, разом з «росгвардією» і «ОМОНом». Під час несення служби у вказаних працівників вже шевронів УПО не було, вони були без розпізнавальних знаків, а форма була українська, яку видавала їм держава. Також зазначив, що коли окупаційна влада увірвалась до м. Генічеськ, їх працівники поліції вже не заступали, тому працівники УПО їздили самостійно та патрулювали м. Генічеськ спільно з їхньою нацгвардією, були озброєні. З ОСОБА_9 свідок особисто не спілкувався, де він знаходиться наразі, йому невідомо;
		-показами свідка у судовому засіданні ОСОБА_20 який пояснив, що обвинувачений ОСОБА_9 йому відомий. Коли почалась війна він іноді розмовляв з ним по телефону і одного разу, приблизно у квітні 2022 року, в розмові ОСОБА_9 повідомив, що перейшов працювати на бік країни агресора, а саме в поліцію та попросив про це нікому не говорити. Більше свідку щодо ОСОБА_9 нічого не відомо. Після останнього телефонного дзвінка, коли останній повідомив, що перейшов працювати на бік ворога, вони перестали спілкуватись і тримати зв`язок;
		-показами свідка у судовому засіданні  ОСОБА_21 який пояснив, що ОСОБА_9 був його колегою. Він разом з ним проходив службу у поліції охорони в м. Генічеськ. Після початку війни, ОСОБА_9 залишився в м. Генічеськ, про що він дізнався від своїх колег. Особистої розмови свідок з обвинуваченим не мав, також не представлялося можливим зв`язатися мобільним телефоном, оскільки був відсутній зв`язок. Після того, як відновили мобільний зв`язок, ОСОБА_9 слухавку не підіймав. Про те, що останній перейшов на бік окупантів, він випадково дізнався від ОСОБА_22 , який обмовився, що російська армія забрала в них зброю та дала можливість працювати там як патрульній поліції. ОСОБА_22 був його колегою та товаришем ОСОБА_9 . В розмові ОСОБА_22 також зазначив, що вони доставляли до відділку людей, яких звинувачували у мародерстві. В кінці березня між ним та ОСОБА_22 була остання розмова, в якій свідок намагався переконати його виїхати з окупованих територій, на що ОСОБА_22 повідомив йому, що російські війська запропонували їм високу заробітну плату та вони не планують виїжджати з окупованих територій; 
		- витяг з ЄРДР за № 62022080030000130 від 22.08.2022 року, з якого вбачається, що 18.04.2022 року надійшли матеріли правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що працівники Управління поліції охорони в Херсонській області та інших її структурних підрозділів, у тому числі ОСОБА_25 , перейшли на бік ворога, в умовах воєнного стану, а також умисно вчиняють інші діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній, та інформаційній безпеці України (т. 2 а.с. 1);
		- постанова прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами ДБР Херсонської обласної прокуратури про виділення матеріалів досудових розслідувань від 23.08.2022 року (т. 2 а.с. 3-6);
		- витяг з ЄРДР за № 62022080030000048 від 19.04.2022 року, з якого вбачається, що 18.04.2022 року надійшли матеріли правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що працівники Управління поліції охорони в Херсонській області та інших її структурних підрозділів, у тому числі ОСОБА_25 , перейшли на бік ворога, в умовах воєнного стану, а також умисно вчиняють інші діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній, та інформаційній безпеці України (т. 2 а.с. 7);
		- витяг з ЄРДР за № 62022080030000048 від 19.04.2022 року, з якого вбачається, що 18.04.2022 року надійшли матеріли правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що до 3 СВ ТУ ДБР у м. Мелітополі з 3 ОВ ТУ ДБР у м. Мелітополі надійшли матеріали, щодо можливої державної зради працівників Каховського РВ УПО в Херсонській області, яка виражається у переході на бік ворога, сприянні ворожій стороні у проведенні розвідувальної та підривної діяльності на території м. Генічеськ Херсонської області, вчинені в умовах воєнного стану (т. 2 а.с. 9);
		- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС 3-го оперативного відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_26 від 18.04.2022 року, з якого вбачається, що отримано інформацію щодо переходу на бік ворога та сприяння його представникам з боку поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Каховського районного відділу Управління поліції охорони в Херсонській області сержанта поліції ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 10-11);
		- постанова заступника керівника третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі про доручення проведення досудового розслідування та визначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 19.04.2022 та 09.07.2022 року (т. 2 а.с. 12-15);
		- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС третього оперативного відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_26 , з якого вбачається, що за результатами вжитих заходів встановлено та допитано осіб, які підтверджують причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України працівника УПО в Херсонській області ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 21-22);
		- витяг з наказу № 1 о/с від 07.11.2015 по особовому складу, зі змісту якого вбачається, що відповідно до п. п. 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» призначено тих, хто прибув з Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07.11.2015 року, а саме ОСОБА_9 - поліцейським-водієм групи швидкого реагування Новокаховського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Херсонській області, присвоївши йому спеціальне звання капрал поліції (т. 2 а.с. 25);
		- витяг з наказу № 152 о/с від 30.07.2021 по особовому складу, зі змісту якого вбачається. що сержанта поліції ОСОБА_9 призначено поліцейським взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Каховського районного відділу Управління поліції охорони, з посадовим окладом, 1700 гривень в місяць, звільнивши його з посади поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Новокаховського міжрайонного відділу цього ж управління, з 01.08.2021 (т. 2 а.с. 26-27);
		- витяг з наказу № 98 о/с від 01.06.2022 по особовому складу, зі змісту якого вбачається, що відповідно до Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції ща пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 сержанта поліції ОСОБА_9 , поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Каховського районного відділу Управління, з 01.06.2022 (т. 2 а.с. 28);
		- службова характеристика сержанта поліції ОСОБА_9 , поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Каховського РВ Управління поліції охорони в Херсонській області (т. 2 а.с. 29);
		- послужний список № 0032436 ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 31-36);
		- повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 27.07.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (т. 2 а.с. 43-48);
		- повідомлення про підозру ОСОБА_9 та повістка про виклик підозрюваного ОСОБА_9 , розміщені у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» (т. 2 а.с. 49-56);
		- повідомлення про підозру ОСОБА_9 та повістка про виклик ОСОБА_9 на 02.08.2022, 04.08.2022, 06.08.2022, розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (т. 2 а.с. 57);
		- постанова слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про розшук підозрюваного від 08.08.2022 року (т. 2 а.с. 60-61);
		- ухвала слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.08.2022 року, якою клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено та надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 2 а.с. 70-71);
		- постанова слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про зупинення досудового розслідування від 22.08.2022 року (т. 2 а.с. 73-74);
		- повідомлення підозрюваному ОСОБА_9 про зупинення кримінального провадження в порядку ч. 1 п. 2 ст. 280 КПК України від 22.08.2022 року (т. 2 а.с. 75);
		- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_26 , зі змісту якого вбачається, що на виконання доручення слідчого на проведення слідчих (розшукових) дій, за результатами вжитих заходів, встановлено, що згідно даних відповідних Держаних реєстрів у власності ОСОБА_9 нерухоме майно не перебуває (т. 2 а.с. 77);
		- протокол оперуповноваженого 3 сектору відділу КР УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_27 про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 06.07.2022 року т. 2 а.с. 83-86);
		- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_26 від 05.10.2022 року, зі змісту якого вбачається, що в ході проведення заходів, спрямованих на виконання доручення слідчого щодо встановлення місця знаходження підозрюваного ОСОБА_9 встановлено, що розшукуваний на теперішній час проживає та працює у тимчасово окупованому м. Генічеськ Херсонської області. Проживає він зі своєю співмешканкою за адресою: АДРЕСА_2 . Працює у створеному окупаційною владою правоохоронному органі - «Генический райотдел полиции ГУМВД по Херсонской области», який фактично розташований в адміністративній будівлі Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області. Поряд з цим, отримано інформацію, що після оголошення ОСОБА_9 підозри у вчиненні державної зради згідно ч. 2 ст. 111 КК України та у зв`язку з контрнаступальними військовими діями ЗСУ у напрямку окупованої частини Херсонської області, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення державної зради, на теперішній час збирається та має намір виїхати з м. Генічеськ через ТОТ АР Крим до Грузії, а потім до держав Євросоюзу в якості біженця (т. 2 а.с. 90);
		- постанова старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про оголошення підозрюваного ОСОБА_9 у міжнародний розшук від 05.10.2022 року (т. 2 а.с. 91-93);
		- ухвала слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.12.2022 року, якою клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про здійснення спеціального досудового розслідування по кримінальному провадженню № 62022080030000130 від 22.08.2022 року за ч. 2 ст. 111 КК України задоволено та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_9 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (т. 2 а.с. 107-110);
		- постанова старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням від 25.10.2022 року (т. 2 а.с. 111-113);
		- постанова старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про відновлення досудового розслідування від 02.12.2022 року (т. 2 а.с. 115-116);
		- постанова слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про зупинення досудового розслідування від 02.12.2022 року (т. 2 а.с. 118-119);
		- повідомлення підозрюваному ОСОБА_9 про зупинення кримінального провадження в порядку ч. 1 п. 2 ст. 280 КПК України від 02.12.2022 року (т. 2 а.с. 120);
		- постанова слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі про відновлення досудового розслідування від 23.12.2022 року (т. 2 а.с. 121-122);
		- ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 18.05.2022 року, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 2 а.с. 133-134);
		- повідомлення старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, адресоване захиснику підозрюваного ОСОБА_9 - адвокату ОСОБА_28 про завершення досудового розслідування від 23.12.2022 року (т. 2 а.с. 138);
		- повідомлення старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, адресоване ОСОБА_9 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.12.2022 року, яке отримав захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_28 , про що свідчить його підпис (т. 2 а.с. 140).
		Колегія суддів вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Неможливість проведення допиту обвинуваченого жодним чином не впливає на повноту судового розгляду і на переконання суду щодо доведеності «поза розумним сумнівом» винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів прямо і опосередковано свідчить про вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення.
		Всі докази, досліджені безпосередньо судом, у своїй сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_9 усвідомлював характер своїх суспільно небезпечних дій і бажав настання суспільно небезпечних наслідків.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Суд також враховує, що дане кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, за відсутності обвинуваченого (in absentia), що відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Відповідно до вимог ст. 374 КПК України, суд переконався, що стороною обвинувачення, під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) були використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого. Також, суд пересвідчився, що існували процесуальні підстави для здійснення спеціального досудового розслідування та судового провадження, про що є відповідні рішення судів, в яких наведені належні мотиви і достатні обґрунтування. Також, судом забезпечено публікацію повісток про виклик обвинуваченого в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а копії процесуальних документів, що підлягають врученню обвинуваченим були вручені його захиснику. З урахуванням чого суд та сторона обвинувачення дотрималась усіх гарантій, встановлених КПК України для забезпечення правосуддя у межах розгляду даного кримінального провадження.
		Так, відповідно до вимог закону, обвинувачений ОСОБА_9 про час та дату всіх судових засідань повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування викликів у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр». Інтереси ОСОБА_9 захищав адвокат, як на досудовому слідстві так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були.
		Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
		Наведеними та проаналізованими судом доказами у їх сукупності спростовуються твердження сторони захисту щодо недоведеності винуватості ОСОБА_9 . Доводи захисника про те, що докази є недопустимими, носять загальний характер та є необґрунтованими.
		Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображені у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вислухавши пояснення свідків, оцінивши вищезазначені дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що події злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 мали місце, вина обвинуваченого ОСОБА_9 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 111 КК України, за кваліфікуючою ознакою: державна зрада, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
		Згідно ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.
		При призначенні ОСОБА_9 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч. 2 ст. 111 КК України Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого та спричинені наслідки.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Сторона обвинувачення посилалася у обвинувальному акті на наявність обставини, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, а саме вчинення злочину в умовах воєнного стану, разом з тим, вчинення злочину в умовах воєнного стану, є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тому колегія суддів не приймає вказану обставину до уваги, як обтяжуючу.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_9 покарання слід ураховувати, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.
		Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації, визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність, - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного й відображають його пост кримінальну поведінку як прояв ставлення до скоєного. Адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Враховуючи підвищену суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, натомість існування обставин, що обтяжують покарання і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також роль кари як мети покарання, колегія суддів дійшла висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного ним дають підстави застосувати до ОСОБА_9 найсуворіше покарання у вигляді довічного позбавлення волі, що відповідає меті покарання за ст. 50, 65 КК України.
		Цивільний позов по справі заявлений не був, речові докази відсутні, арешт на майно не накладався, судові витрати відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 72, 100, 349, 367-368, 370-371, 373-376, 395, 532, 615 КПК України, суд - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_9 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
		Запобіжний захід не обирався.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України колегія суддів обмежилася проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		 
		       
		Головуючий суддя:                                                                                                 ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                                     ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...