Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/43343/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.02.2024. Зареєстровано: 29.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2024.

Номер судового провадження: 2-10109/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/43343/23-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Остапчук Т.В.,
		при секретарі судового засідання - Гаманюк О.С.,
		за участю представника  позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача  Дем`янова І.Ю.
		розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за  ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»  про захист прав споживачів та відшкодування завданої моральної шкоди
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У вересні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до  Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»  про захист прав споживачів та відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 100000,00 грн. Вимоги обґрунтовує тим, що він є клієнтом АТ «Державний ощадний банк України», в якому має пенсійний картковий рахунок, на який 01.05.2023 року було накладено арешт за постановою Державної виконавчої служби. Заборгованість по виконавчому провадженню була погашена, у зв`язку з чим 06.06.2023 року винесено постанову про зняття арешту з коштів, яку відповідач отримав 09.06.2023 року. Проте постанову про знаття арешту з коштів відповідач не виконав, у зв`язку з чим  державним  виконавцем повторно винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, яку банк виконав 28.08.2023 року. Моральну шкоду позивач обґрунтував тим, що внаслідок невчасного зняття арешту з його рахунку він зазнав сильних душевних страждань, оскільки пенсія є єдиним джерелом його існування, а тому просить стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 100000,00 грн.Представник позивача просила розглядати справу в відсутність.
		Представником Відповідача АТ «Державний ощадний банк України» подано відзив на позовну заяву. Зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження завдання моральної шкоди у сумі 100000,00 гривень у результаті нібито тривалого не зняття банком арешту з коштів на його рахунку, що був накладений на виконання постанови державного виконавця. Відповідач вказує на те, що  позовна вимога про відшкодування моральної шкоди безпосередньо пов`язується позивачем із необхідністю лікування, які були спричинені травмами, пов`язаними із проходженням служби в Збройних силах України. AT «Ощадбанк» не завдавав Позивачу жодних каліцтв, іншого ушкодження здоров`я. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння Відповідачем Позивачу каліцтва або ж інших ушкоджень здоров`я.
		Ухвалою суду від 02.10.2023 р. відкрито провадження у справі  в порядку спрощеного з викликом сторін. 
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Позивач є клієнтом АТ «Державний ощадний банк України». 01.05.2023 року Державною виконавчою службою було винесено постанову про накладання арешту на банківський рахунок позивача. Після погашення заборгованості 06.06.2023 року Державною виконавчою службою винесено постанову про зняття арешту з коштів позивача. Проте зазначену постанову відповідач не виконав, в результаті чого був складений відповідний акт державного виконавця 02.08.2023 року та Державною виконавчою службою була повторно винесена постанова про зняття арешту з коштів позивача, яку відповідач виконав 28.08.2023 року і зняв арешт з рахунку позивача.
		Відповідно до ч. З ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
		Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
		В якості нормативного обґрунтування для стягнення моральної шкоди позивач посилається на ст. ст. 1168, 1195 Цивільного кодексу України (ЦК України) та п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Стаття 1168 ЦК України регулює відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи.
		Стаття 1195 ЦК України регулює відшкодування шкоди фізичною або юридичною особою, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
		Пункт 4 у вказаній нормі Закону, на який наявне посилання в позовній заяві, взагалі відсутній. Окрім вказана частина ст. 10 закону не регулює спірні правовідносини, що є предметом розгляду у даній справі.
		AT «Ощадбанк» не завдавав Позивачу жодних каліцтв, іншого ушкодження здоров`я. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння Відповідачем Позивачу каліцтва або ж інших ушкоджень здоров`я.
		Так, Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2019 у справі № 0417/12398/2012, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів (п. 35). Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (п. 36).
		У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 містяться наступні висновки: «Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи (п. 65). Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (п. 66). На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt) (п. 67). Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (п. 70). Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 73). Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів (п. 83). Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (п. 84).»
		Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Згідно з Постановою Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20 зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов:наявність моральної шкоди;протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди;наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою;вина особи, яка завдала моральної шкоди.
		Відповідно, Повивач повинен довести наявність підстав для відшкодування, зокрема наявність моральної шкоди та причинного зв`язку.
		Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
		У Постанові Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом (правовий висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року справа № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).
		Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо виконавчого провадження, а саме: винесення державним виконавцем державної виконавчої служби постанови про накладення арешту на банківський рахунок Позивача, погашення заборгованості по виконавчому провадженню, винесення державним виконавцем постанови про зняття арешту з коштів Позивача, її направлення на адресу Банку, обставин отримання і виконання постанов.
		Таким чином, саме постанови та інші документи, прийняті виконавцем у виконавчому провадженні є належними та допустимим доказами, які підтверджують обставини виконавчого провадження, однак ці докази відсутні у справі та не надані позивачем суду. При цьому, лист Міністерства юстиції України не є належним та допустимим доказом і не може підтверджувати обставини виконавчого провадження.
		Позивачем в обґрунтування заподіяної моральної шкоди до позовної заяви додано наступні докази: довідка МОЗ України про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААБ №470600 (дата огляду 19.12.2019), довідка МОЗ України до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №033695 (дата огляду 19.12.2019), довідка Центру психологічного здоров`я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України» від 07.08.2023 №558, виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №2121 від 10.08.2023.
		Вказані копії документів свідчать про те, що у Позивача наявні травми, пов`язані із проходженням служби у ЗСУ, зокрема, вогнепальне сліпе проникаюче осколкове поранення, струс головного мозку, посттравматична нейропатія променевого нерву. Позивач є інвалідом війни з 2019 року та в зоні АТО отримав травму у 2017 році.Таким чином, розлади здоров`я позивача не пов`язані з діями відповідача.
		Лише констатація факту про завдання моральної шкоди позивачу не може бути беззаперечною підставою для її відшкодування без доведеності її заподіяння та наявного причинного зв`язку між діями відповідача та наслідками.
		Виходячи з вищенаведеного, позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт заподіяння моральної школи Відповідачем та наявності в діях Банку складу правопорушення, а саме: якими неправомірними діями відповідача її заподіяно, в чому полягає вина відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди, наявність причинно-наслідкового зв`язку, не обґрунтовано розмір моральної шкоди та в чому вона полягає, що свідчить про незаконність та необґрунтованість позовних вимог, відсутність правових підстав для їх задоволення.
		Таким чином, відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача виключає наявність підстав для відшкодування йому моральної шкоди, наявність та розмір якої не доведені.
		Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
		Відповідно до ст..141 ЦПК України в зв`язку з відмовою в позові судові витрати не відшкодовуються позивачу.
		Керуючись  ст. 23  , 1167 ЦК України ст. ст. 11-23,76-81, 89,95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»  про захист прав споживачів та відшкодування завданої моральної шкоди відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
		Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
		Відповідач: АТ «Державний ощадний банк України», 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ЄДРПОУ00032129
		Суддя                                                                                                     Т.В. Остапчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...