Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3958/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 29.02.2024. Зареєстровано: 01.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2024.
Дата набрання законної сили: 01.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/461/191/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141360000796

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/3958/23
		1-кп/461/191/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		29.02.2024 р.                                                                                              м.Львів 
		 
		Галицький районний суд м. Львова в складі 
		головуючого судді     ОСОБА_1 ,
		       при секретарі               ОСОБА_2 ,
		       з участю прокурора  ОСОБА_3 
		       обвинуваченого ОСОБА_4 
		потерпілого ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12023141360000796 від 26.03.2023 р. про обвинувачення: 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ожидів Буського району Львівської області, громадянина України, який працює лікарем травматологом в МТП № 1 м. Львова, розлучений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, на обліку не перебуває, -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		26 березня 2023 року о 8 год. 00 хв. наряд поліції «Омега 105» на службовому автомобілі «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_1 , у складі поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 та інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 та заступили на патрулювання в Галицькому та Личаківському районах міста Львова.
		При виконанні покладених на них обов`язків були уповноважені, відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», вживати заходів і метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його /часниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, а також згідно зі ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» наділені правом застосування фізичної сили для забезпечення особистої безпеки та/або безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом та згідно зі ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» правом на застосування спеціальних засобів для забезпечення публічної безпеки і порядку.
		Так, 26.03.2023 р. приблизно о 08 год. 18 хв. під час патрулювання у Галицькому районі міста Львова екіпаж «Омега-105» у складі поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6  та інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 , отримали по рації прохання про допомогу за адресою: м. Львів, проспект Свободи, 25, від екіпажу «0мега-305» у складі інспектора взводу №2 роти№1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_7 та інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_8 , які здійснювали оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
		Прибувши на місце події за адресою: м. Львів, проспект Свободи, 25, працівниками екіпажу «Омега-105» у складі поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6  та інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 , виявлено працівників патрульної поліції, які встановлювали обставини адміністративного правопорушення, та трьох невідомих осіб, які поводили себе агресивно та, нехтуючи авторитетом органів державної влади, висловлювалися в адресу працівників поліції нецензурними словами, законні вимоги працівників поліції щодо припинення своїх протиправних дій не виконували.
		У подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 , 26 березня 2023 року приблизно о 08 год. 20 хв., перебуваючи поблизу будинку №25 на проспекті Свободи в м. Львові, з метою перешкоджання працівникам патрульної поліції, які виконували свої службові обов`язки під час встановлення обставин адміністративного правопорушення, після попередження осіб працівниками поліції про дотримання визначеної дистанції з метою уникнення конфлікту, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень інспектору взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що потерпілий є працівником поліції, одягнений у формений одяг та перебуває під час виконання своїх службових повноважень, не реагуючи на зауваження працівників патрульної поліції, з метою завдання невизначеної шкоди здоров`ю працівнику правоохоронного органу, діючи умисно, завдав один удар правою рукою в область голови працівника поліції ОСОБА_5 .
		Внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 спричинено синець у лобно-тім`яній ділянці зліва, який відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.
		Відповідно ст.129 Конституції України, ст.7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Ухвалення судом вироку Іменем України є свідченням того, що саме держава Україна в особі суду надає правову оцінку особі та вчиненому нею діянню; вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими під час судового з точки зору їх належності , допустимості і достовірності; сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємнозв`язаною для прийняття законного, обґрунтованого вмотивованого судового рішення. Норма статті 370 КПК України визначає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
		З врахуванням норм ст. ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок в даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, з огляду на наступне. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення заперечив частково та повідомив, що він є власником автомобіля «Ауді», який він 26.03.2023 року приблизно о 08 год 00 хв. надав своєму знайомому ОСОБА_10 , який попросив автомобіль, щоб підвезти свого знайомого з під готелю «Львів». При цьому, документів на вказаний автомобіль «Ауді» ОСОБА_4 . ОСОБА_10 не надав, а дав лише ключі від автомобіля. Згодом після цього, йому подзвонив його знайомий ОСОБА_11 , та повідомив, що ОСОБА_10 , зупинили працівники поліції та просив підійти на місце зупинки на проспекті Свободи у м. Львові, що він і зробив. Стверджував, що мав намір пред`явивти поліцейським документи на автомобіль «Ауді», однак не встиг, оскільки почалася перепалка з поліцейськими. Він не заперечив, що під час сутички з поліцейськими ним було нанесено удар в голову потерпілому працівнику поліції ОСОБА_5 , однак обвинувачений заперечив те, що цей удар він наносив умисно, а стверджував, що це був ненавмисний «невидимий» удар, так як він після застосування щодо нього поліцейським сльозогінного газу нічого не бачив, та не знав куди він завдає удару. Стверджував, що відмахувався від газу рукою, а наміру вдарити потерпілого ОСОБА_5 не мав. Вибачився за свою поведінку перед потерпілим, однак вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав, оскільки заперечував наявність умислу на удар поліцейського.
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Суд вважає, що факт скоєння кримінального правопорушення та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України, не зважаючи на заперечення своєї винуватості обвинуваченим, його вина також повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному проваджені наступними доказами.
		Показами наданими у судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5 , який у судовому засіданні пояснив, що працює на посаді інспектора взводу № 1 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, та 26.03.2023 р. приблизно о 08 год. 18 хв. під час патрулювання у Галицькому районі міста Львова екіпаж «Омега-105» у складі поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 та його, отримали по рації прохання про допомогу за адресою: м. Львів, проспект Свободи, 25, від екіпажу «0мега-305» у складі інспектора взводу №2 роти№1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДП11 ОСОБА_7 та інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_8 , які здійснювали оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Коли він з ОСОБА_6 прибув на місце виклику на пр. Свободи 25 коли магазину «Сім» на допомогу іншому екіпажу поліції, то побачив трьох осіб та двох працівників поліції, які намагалися затримати особу, що підозрювалася у вчиненні адміністративного правопорушення, водія автомобіля, з приводу порушення цим водієм правил дорожнього руху. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 підійшли до цих трьох осіб та повідомив що є оперативним працівником поліції, був при цьому одягнутий у поліцейську форму. При цьому почалася шарпанина між працівниками поліції та водієм, якого намагалися затримати, оскільки він намагався втікти від поліцейських. При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 почав активно перешкоджати працівникам поліції затримати вказаного водія автомобіля «Ауді». Це виражалось у тому, що він рукою хапав за плече поліцейського ОСОБА_7 , намагаючись відтягнути його під водія. При цьому, пропонував всім присутнім зупинитися, однак це б сприяло втечі водія від поліції. Потім водія автомобіля «Ауді» працівниками поліції було затримано, а під час його затримання ОСОБА_4 підбіг ОСОБА_7 намагаючись його завадити здійснити затримання. На вимогу працівника поліції не наближатися до нього, обвинувачений ОСОБА_12 не реагував, а різко розмахував руками, після чого до нього було застосовано іншим поліцейським спеціальний засіб дратівливо-сльозогінної дії з балончика. Це ОСОБА_7 бризнув ОСОБА_4 в обличчя газом. Після цього ОСОБА_4 відійшов від ОСОБА_7 . ОСОБА_5 сказав ОСОБА_4 не наближатися, однак обвинувачений підбіг до нього і наніс правою рукою удар в голову зліва зверху вниз. У ОСОБА_5 після удару потемніло в очах і він присів. Пізніше оговтавшись від удару він разом ОСОБА_7 затримали ОСОБА_4 , а той чинив опір, намагався втекти від працівників поліції. Під час затримання вони разом з ОСОБА_4 навіть впали на землю разом. ОСОБА_5 при цьому отримав забій лівого коліна, повалив обвинуваченого на землю та заламав йому руки. Після цього посадили затриманого ОСОБА_4 в поліцейський автомобіль та відвезли його в ЛУРП № 1. Також він подзвонив на лінію 102 та повідомив про злочин. В цей же день він написав рапорт про те, що відбулося. У нього були виявлені пошкодження - забій на лівій частині голови, які в подальшому були кваліфіковані як легкі тілесні пошкодження. Він також їздив по направлення у 8-му клінічну лікарню робити МРП бо йому дуже боліла голова після удару ОСОБА_13 . Там його оглянув лікар-травматолог, зробили рентген голови, поставили діагноз - забій голови. В подальшому лікар нейрохірург поставив йому діагноз - струс головного мозку і закрита черепно-мозкова травма. Від госпіталізації ОСОБА_5 відмовився, але був після цього на лікарняному протягом 10 днів через цю закриту черепно-мозкову травму, які заподіяв йому обвинувачений ОСОБА_4 . 
		Показами наданими у судовому засіданні свідком ОСОБА_6 , яка працює на посаді сержанта поліції взводу № 2 роти № 1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, яка пояснила що 26.03.2023 р. приблизно о 08 год. 18 хв. під час патрулювання у Галицькому районі міста Львова екіпаж «Омега-105» у складі інспектора взводу № 1 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 та її, отримали по рації прохання про допомогу за адресою: м. Львів, проспект Свободи, 25 , від екіпажу «0мега-305» у складі інспектора взводу №2 роти№1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДП11 ОСОБА_7 та інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_8 , які здійснювали оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Коли вона разом ОСОБА_5 прибули на місце виклику на пр. Свободи 25 коли магазину «Сім» на допомогу іншому екіпажу поліції, то побачила трьох осіб та двох працівників поліції, які намагалися затримати особу, що підозрювалася у вчиненні адміністративного правопорушення, як потім з`ясувалося ОСОБА_10 , який був водієм автомобіля, з приводу порушення цим водієм прави дорожнього руху. Порушення полягало у тому, що водій автомобіля «Ауді» заїхав у неділю у центральну пішоходну зону в центрі міста Львова, та поліцейські мали намір скласти щодо нього протокол про адміністративне правопорушення. При цьому поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зупинили вказаного водія автомобіля «Ауді», той вийшов із автомобіля та намагався втекти з місця пригоди. При цьому на допомогу цій особі підійшло ще двоє осіб з вулиці. Вона застала конфлікт між двома поліцейськими ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , з одного боку та трьома особами в т. ч. водієм автомобіля «Ауді», з другого боку. Конфлікт був з приводу небажання водія надати поліцейським документи на право водіння автомобілем та намаганням залишити місце пригоди та втекти. Серед осіб які перешкоджали працівникам поліції затримати водія та скласти протокол на нього, був також обвинувачений ОСОБА_4 . Поліцейський ОСОБА_7 виріщив затримати водія автомобіля ОСОБА_10 , оскільки той відмовився надати свої документи, про що повідомив останнього. Двоє осіб, які були поруч з водієм, серед них і ОСОБА_4 почали активно перешкоджати працівникам поліції, які були всі у форменому одязі, затримати водія автомобіля «Ауді». При цьому саме ОСОБА_4 почав розмахувати руками та не допускати інспекторів поліції до водія, перешкоджаючи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 затримати водія. ОСОБА_4 відштовхував інспекторів поліції руками, та своїм тілом. Потім на допомогу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доєднався ОСОБА_5 , та допомагав затримувати водія. вказаного автомобіля. Хтось з поліцейських при цьому віддав усний наказ затримувати усіх трьох осіб, які перешкоджали працівникам поліції. Згодом затримали водія ОСОБА_10 . Після цього ОСОБА_4 нецензурно висловлювася на адресу поліцейських та почав до них наближатися, розмахуючи руками та вимагаючи відпустити водія. При цьому, ОСОБА_5 підбіг до ОСОБА_4 , а той спочатку штовхнув його руками в плече, а згодом кулаком вдарив по голові потерпілого ОСОБА_5 . Бив кулаком зверху вниз оскільки він вищий за ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_5 схопився за голову від удару, але потім продовжив затримання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 , та вони вдвох таки затримали обвинуваченого ОСОБА_4 . Було ОСОБА_7 при цьому застосовано сльозогінний газ з балончика до затриманих осіб, оскільки вони чинили опір працівникам поліції. Потім всіх затриманих ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 посадили до патрульних поліцейський автомобілів та доставили в ЛРПУП № 1 для встановлення осіб. ОСОБА_5 при затриманні отримав струс мозку та закриту черепно-мозкову травму, як згодом встановили лікарі у лікарні, куди вона разом з ОСОБА_5 їздила. Потім ОСОБА_5 здав зброю та поїхав додому. 
		Показами наданими у судовому засіданні свідком ОСОБА_7 , який пояснив, що працює на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП звання старший лейтенант. Пояснив, що під час патрулювання екіпажу «0мега-305» у складі інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_8 та його 26.03.2023 р. у м. Львові на проспекті Свободи, 25, ним було зупинено автомобіль «Ауді» під керуванням водія ОСОБА_10 . Підставою зупинки було порушення водієм прави дорожнього руху. Водій ОСОБА_10 вийшов з автомобіля та виявилося, що в нього відсутні документи на право керування транспортним засобом та техпаспорт на автомобіль. Під час з`ясування цих обставин із водієм ОСОБА_10 до екіпажу поліцейських підійшов невідомий громадянин, як потім було ввстановлено - ОСОБА_11 , який був в стані алкогольного сп`яніння, почав перешкоджати розмові з водієм. Поліцейський ОСОБА_8 спілкуватися із цим громадянином, щоб той не заважав з`ясування обставин із водієм. При цьому водій ОСОБА_10 вже вийшов із машини та намагався при цьому подалі відійти від транспортного засобу, на зауваження поліцейського не реагував та підійщов до ОСОБА_11 , а останній почав хамити поліцейським. Тоді він прийняв рішення покликати на допомогу ще один екіпаж поліції. Коли до них під`їхав ще один екіпаж поліції у складі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , водій ОСОБА_10 скористався цим та повач відходити в сторону «Гранд-готелю». Потім підійшов ще один громадянин, як потім з`ясувалося, ОСОБА_4 , який був також у стані алкогольного сп`яніння. Він намашався забрати цих двох осіб із собою. Йому пояснили поліцейські, що їх не відпустять поки не встановлять їх особи, бо один з них почав погрожувати поліцейським. Однак коли відй ОСОБА_10 почав відверто тікати, він прийняв рішення затримувати водія, та наділи на нього кайданки. При цьому двоє інших осіб а сама ОСОБА_4 та ОСОБА_11 активно заважали поліцейським у затриманні водія. ОСОБА_11 перший наніс удар йому в ділянку плеча, після чого ОСОБА_4 почав заважати закрити водія, шарпав поліцейського ОСОБА_5 за формений одяг. Тоді свідок вирішив застосувати щодо цих осіб спецзасіб сльозогінний газ щоб їх заспокоїти, зокрема до ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Після цього ОСОБА_4 наніс удар ОСОБА_5 кулаком в голову. Згодолм вони разом з ОСОБА_17 повалили ОСОБА_18 на землю та одягнули кайданки, та затримали його. Згодом всіх трьох затриманих осіб ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 доставили в ЛРПУП № 1 для встановлення осіб та складання відповідних протоколів про адміністративні правопорушення.
		Показами наданими у судовому засіданні свідком ОСОБА_8 , який пояснив, що працює на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП, який надав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_7 . 
		Показами наданими у судовому засіданні свідком ОСОБА_19 , який пояснив, що працює керуючим магазину «Сім-23» у м. Львові на проспекті Свободи 23. Пояснив що в кінці березня 2023 р. зранку приблизно о 08 годині перебуваючи у вказаному магазині віг побачив через вікно, як на проспекті Свободи невідома особа вдарила рукою поліцейського по голові. Згодом він впізнав цю особа, яка виявилася ОСОБА_4 . Потерпілим був поліцейський ОСОБА_5 . Він бачив, як поліцейські три чоловіки та одна жінка затримували трьох невідомих осіб. Бачив чітко як ОСОБА_4 вдарив поліцейського ОСОБА_5 рукою в голову зверху по черепу. Патрульний почав ухилятися від ударів, нагнувся і отримав удар від ОСОБА_4 . Потім бачив як ОСОБА_4 затримали поліцейські, надягнули на нього кайданки та посадили в патрульну машину. Всі поліцейську були у форменому одязі зі значками. Бачив також автомобіль «Ауді», який зупинили поліцейські та який стояв на дорозі. Також бачив, як поліцейські використали балон із газом після удару по голові потерпілому ОСОБА_5 . Потім всіх осіб поліцейські затримали.
		Даними реєстрації злочину від 26.03.2023 р. та приєднання його до ЄРДР № 12023141360000796 від 26.03.2023 р. (а. с. 58)
		Даними рапорту потерпілого ОСОБА_5 від 26.03.2023 року в якому він виклав обставини нанесення йому затриманим ОСОБА_4 удару в голову. (а.с. 59).
		Даними протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 від 26.03.2023 р., в присутності захисника ОСОБА_20 , (а.с. 60-64) з двома оптичними дисками з відеофайлами проведення затримання ОСОБА_4 від 26.03.2023 р. (а.с. 65-66). 
		Даними заяви потерпілого ОСОБА_5 від 27.03.2023 р. про долучення до матеріалів кримінального провадження медичної карти амбулаторного хворого з 10-ї міської лікарні ОСОБА_5 , консультаційного висновку спеціаліста лікаря-нейрохірурга від 26.03.2023 р., консультаційного висновку спеціаліста лікаря-ортопеда-травматолога від 26.03.2023 р. (а.с. 67).
		Даними медичної карти амбулаторного хворого з 10-ї міської лікарні  ОСОБА_5  (а.с. 72), 
		Даними  консультаційного висновку спеціаліста лікаря-нейрохірурга щодо ОСОБА_5  від 26.03.2023 р., консультаційного висновку спеціаліста лікаря-нейрохірурга щодо ОСОБА_5 від 26.03.2023 р.,(а.с.68-70), консультаційного висновку спеціаліста лікаря-ортопеда-травматолога щодо ОСОБА_5 від 26.03.2023 р. (а. с. 71).
		Даними заяви потерпілого ОСОБА_5 від 27.03.2023 р. про долучення до матеріалів кримінального провадження копії медичного висновку № 84ХТ-2523-2РС8-4АА8, та довідки про огляд невропатолога потерпілого ОСОБА_5 від 27.03.2023 р., та вказаними документами (а.с. 73-76).
		Даними висновку експерта КЗ ЛОР ЛОБСМЕ ОСОБА_21 № 276 від 13.04.2023 р. про проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_5 , за результатами якої виявлено у громадянина ОСОБА_5 синці у лобно-тім`яній ділянці зліва, в ділянці лівого колінного суглобу, які утворилися внаслідок контактів вказаних ділянок тіла із тупими предметами, які могли виникнути 26.03.2023 року і відносіться до легкого ступеня тяжкості. (а.с. 77).
		Даними постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 03.04.2023 р., що мають функцію відеозапису з портативних відеореєстраторів екіпажу «Омега 105» та «Омега 305», які перебували у володінні УПП у Львівській області ДПП від 26.03.2023 р. під час виїзду вказаних екіпажів за адресою м. Львів, проспект Свободи. (а. с. 78).
		Даними протоколу зняття показань з технічних приладів та технічних засобів від 23.04.2023 р. з оптичним диском «DVD-R», на якому містяться відеозаписи з камер портативних відеореєстраторів працівників УПП у Львівській області ДПП від 26.03.2023 р. (а.с. 79-80).
		Даними протоколу огляду предмета від 03.04.2023 р. а саме відеозапису з камер портативногго відеореєстратора іспектора поліції ОСОБА_6 та фототаблиці до нього (а.с. 81-87).
		Даними висновку службового розслідування від 18.04.2023 р. дисциплінарної комісії УПП у Львівській області, яким дії інспектора взводу № 1 роти №1 батальйону №1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 під час затримання осіб 26.03.2023 р. було визнано такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства (а.с. 94-116).
		Даними витягів з наказів по Управлінню патрульної поліції у Львівській області (а.с. 119-122).
		Даними посадових інструкції працівника патрульної поліції у Львівській області (а.с. 123-142).
		Даними графіку несення служби особовим складом батальйонів на березень 2023 р (а.с. 143).
		Даними аудіозапису із спецлінії відділу служби «102» , яка міститься на оптичному диску «DVD-R», від 26.03.2023 р. (а.с. 145).
		 
		Даними протоколу огляду предмету від 02.05.2023 р. оптичного диску «DVD-R», на якому наявний аудіозапис із спецлінії відділу служби «102» від 26.03.2023 р. (а.с. 146).
		Даними відеозаписів зовнішнього відеоспостереження з магазину « Сім23 » за адресою м. Львів, пр. Свободи, 23 за 26.03.2023 р., які міститься на яка міститься на оптичному диску «DVD-R», (а.с. 175).
		Даними протоколу огляду предмета від 06.04.2023 р. а саме оптичного диску «DVD-R», та відеозаписів зовнішнього відеоспостереження з магазину «Сім23» за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 23 за 26.03.2023 р., (а. с. 176-178).
		Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він наніс потерпілому ОСОБА_5 удар рукою в голову ненавмисно та випадково, оскільки ці показання спростовуються вищезазначеними доказами. Суд приходить до переконання що надаючи вказані показання суду обвинувачений обрав такий спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинені дії. При цьому, суд вважає, що досліджені докази у справі підтверджують те, що обвинувачений ОСОБА_13 свідомо та умисно наніс потерпілому ОСОБА_5 удар кулаком в голову, а твердження обвинуваченого про випадковість такого удару не підтверджена жодними доказами. Крім того, суд враховує те, що обвинуваченому неодноразово працівниками поліції пропонувалося не втручатися у події, які відбувалися, а ОСОБА_4 маючи можливість уникнути конфлікту із поліцейськими, свідомо втрутився у сутичку, заподіявши легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_5 . 
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Вони узгоджуються між собою.
		В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбачений КПК України.
		Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України доведена повністю.
		Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
		Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі докази по справі, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим по пред`явленому звинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 345 КК України оскільки він вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлені.
		Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		При цьому, суд враховує положення ч.ч.1,2 ст.50 КК України, згідно яких, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. 
		Отже, покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки особи. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
		Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення полі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд застосовує судову дискрецію (судовий розсуд), тобто поняття яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. 
		Також, визначаючи обвинуваченому вид і розмір покарання, суд виходить з того, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Крім того, суд враховує те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним. 
		Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. 
		При розгляді даного кримінального провадження суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством, як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. В свою чергу, справедливість - це одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. 
		На переконання суду, таке покарання для засудженого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Наведене покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню.
		На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавленя волі в межах санкції статті за це кримінальне правопорушення, оскільки даний вид покарання є необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого.
		Однак, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 та обставини справи, часткове визнання своєї вини обвинуваченим та вибачення перед потерпілим у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України, та ОСОБА_4 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов`язків передбачених ст.76 КК України
		Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.. 
		На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого  ОСОБА_4  обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Речові докази по справі - три оптичних носії інформації (диски DVD-R) на яких збережено відео файли із камер відеоспостереження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Речові докази по справі - паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 серія НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 ВАЕ НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , карта Rockfied Italy темно коричневого кольору, зв`язка ключів у кількості 3 щт, зв`язка ключів у кількості 2 штуки з шкіряною емблемою, 1 капсула лідокаїну 2мл., заява клопотання про відкладення розгляду справи від 14.02.2023, дисконтні картки у кількості 9 штук, чехол для посвідчення шкіряний чорного кольору, копія, копія дозволу К-9 від 17.03.2017 на право зберігання та носіння спецзасобу на гумові кулі «ГІСМ-Р К-9» № НОМЕР_6 , зв`язка ключів у кількості 3 шт та магнітний відмикач, спиртові серветки у кількості 5 шт, зарядний пристрій до мобільного телефону білого кольору з кабелем, зарядний пристрій білого кольору Самсунг без кабеля, сумку шкіряну наплічну чорного кольору, пістолет ГІСМ-Р 9 мм № НОМЕР_6 , магазин з двома набоями, кобура чорного кольору, мазь «Клотримазол», баночка без маркування з рідиною, мобільний телефон марки Айфон 7 чорного кольору, в чохлі чорного кольору, залишити ОСОБА_4 .
		Речовий доказ по справі: медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_5 - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
		Апеляційна скарга на вирок  суду може бути подана протягом  тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова  з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...