Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/10676/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 29.02.2024. Зареєстровано: 01.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2024.
Дата набрання законної сили: 26.03.2024
Номер судового провадження: 1-кс/461/1134/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023140000000290

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 461/10676/23 
		Провадження № 1-кс/461/1134/24 
		 
		УХВАЛА
		про застосування запобіжного заходу
		 
		29.02.2024 року місто Львів
		Слідчий суддяГалицького районногосуду містаЛьвова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання слідчого в ОВС 2-го слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_6 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, адвоката, 
		 
		встановив:
		 
		слідчим відділом УСБ України у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023140000000290 від 20.09.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, тач. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2 КК України.
		Слідчий вОВС 2-гослідчого відділуУправління СБУкраїни уЛьвівській області ОСОБА_6 ,за погодженнямпрокурора,звернувся дослідчого суддіз клопотаннямпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо ОСОБА_4 , на строк 60 діб, без визначення розміру застави. 
		В обґрунтування поданого клопотання, покликається на те, що 20.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, а саме у вчиненні державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом надання допомоги іноземній державі в проведенні підривної діяльності проти України. 
		Санкція ч. 1 ст. 111 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, що, відповідно до вимог ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином. 
		Слідчий також вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають у тому, щопідозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на експерта, спеціаліста та інших учасників цього кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 
		Таким чином, з метою забезпечення інтересів кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, є необхідність обрання до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказав, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може запобігти таким.
		Підозрювана та її захисник, кожен окремо, у судовому засіданні клопотання заперечили. Сторона захисту вважає, що ризики, зазначені прокурором, а також саме клопотання є необґрунтованими. Також, вказали, що повідомлення про підозру також являється необґрунтованим. Зазначили, що орган досудового розслідування та прокурор діють упереджено. Просили відмовити у задоволенні клопотання та врахувати мотиви наведені у письмових запереченнях наданих слідчому судді.
		Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
		Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5)вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомупідозрюється,обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України). 
		Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Органом досудового розслідування дії підозрюваної кваліфікуються за ч. 1 ст. 111 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин. Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до особливо тяжких злочинів.
		У разі здійснення кримінального провадження стосовно адвоката необхідно враховувати положенняст. 481 КПК України, відповідно до яких письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. Саме ж фактичне вручення такого повідомлення може здійснюватися прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за наявності відповідного доручення.
		Слідчим суддею встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , яка є адвокатом, складене та підписане керівником Львівської обласної прокуратури  ОСОБА_7 , тобто уповноваженою особою. Отже, ОСОБА_4 набула процесуального статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні у спосіб та за процедурою встановленою законом.
		Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.
		Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
		Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим» залежить від усіх обставин справи.
		Пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується:повідомленням провчинення кримінальногоправопорушення вих.№ 62/2/1-3663нтвід 01.09.2023; протоколом оглядувід 02.10.2023; протоколом оглядувід 02.11.2023; відповіддю ГВКР УСБУу Львівськійобласті від07.12.2023на дорученняслідчого; відповіддю ГВКР УСБУу Львівськійобласті від11.01.2024на дорученняслідчого; відповіддю ГВ КР УСБУ у Львівській області від 06.02.2024 на доручення слідчого; протоколом огляду від 05.02.2024; протоколом зарезультатами проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії зняття інформаціїз електроннихінформаційних системвід 29.01.2024; протоколом оглядувід 13.02.2024;висновком судовогоексперта №54/15/6-332від 08.01.2024; іншими матеріалами кримінального провадження № 22023140000000290 від 20.09.2023 у їх сукупності.
		Оцінивши вказанідокази уїх сукупностіз мотивамиклопотання тадоводами учасниківпроцесу,не вирішуючипитання продоведеність винита остаточноїкваліфікації дійпідозрюваної,виходячи знаданих матеріалівклопотання,слідчий суддядійшов висновкупро наявністьобґрунтованої підозривчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.111КК України,завикладених уклопотанні обставин. На даній стадії слідчим та прокурором, з посиланням на вказані вище докази, наведено належні мотиви з приводу того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні правопорушення, яке їй інкримінується.
		Ухвалюючи рішення за клопотанням, приймаю до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, дані про особу підозрюваної, її вік та стан здоров`я, майновий стан, ступінь соціальних зав`язків, характер інкримінованого злочину, наявність факторів, що можуть спонукати підозрювану переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на експерта, спеціаліста та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, тобто обставин визначених ст. 177 КПК України, у світлі наявних даних про характер злочину, у якому вона підозрюється. 
		У даному конкретному випадку, ризики визначені ст. 177 КПК України є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України. 
		Крім цього, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, у сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та незаконного впливу на учасників кримінального провадження, тобто перешкоджання кримінальному провадженню, підтверджує наведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних слідчих дій.
		Приймаючи рішення за клопотанням, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
		Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, вважаю, що такі є вмотивованими.
		Так,оцінюючи ризикнезаконного впливуна учасниківданого провадження,слідчий суддявраховує положенняст. ст. 23, 94 КПК України, згідно яких суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. Отже, виходячи зі стадії даного кримінального провадження, має місце реальний ризик, впливу на свідків, експертів та спеціалістів, які станом на момент розгляду даного клопотання не допитані судом.
		Відповідно до ч. 4ст. 95 КПК України,суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		За таких обставин ризик впливу на свідків, експертів та спеціалістів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
		Крім того,той факт,що намомент розглядуданого клопотаннядосудове розслідуваннятриває,про повідомленняпро підозру оголошенолише 20.02.2024,а отжене зібраніусі доказиу межахданого кримінальногопровадження,не проведенийвесь комплексслідчих (розшукових)та процесуальнихдій,вказує нате,що іншіризики наведеніслідчим уклопотанні маютьмісце іє обґрунтованими. При вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчим суддею беруться до уваги дані про особу, вік та стан здоров`я підозрюваної, її соціальні зв`язки, характер інкримінованого кримінального правопорушення. 
		Крім того, слідчим суддею враховано наступне.
		Будучи обізнаною про вид та розмір покарання, які загрожують підозрюваній за інкримінований злочин, з метою уникнення покарання вона може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Зокрема, ОСОБА_4 фактично безперешкодно може змінити місце свого проживання, шляхом виїзду за кордон, у тому числі на територію російської федерації, де має знайомих осіб. 
		На даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для об`єктивного проведення досудового розслідування, у тому числі можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень.
		Крім того, цілком обґрунтованими є доводи про те, що підозрювана достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких міг бути вчинений злочин (знаряддя злочину), може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. 
		Також, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може узгоджувати з іншими особами плани та дії щодо укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів. 
		Володіючи інформацією стосовно експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні, підозрювана, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на них. 
		Також, кількість епізодів інкримінованої злочинної діяльності вказує на те, що підозрювана, перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, у тому числі і з метою уникнення від відповідальності.
		Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту про відсутність існування ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза будь-яким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги те, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинені кримінальні правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
		Також, не погоджуюсь з доводами підозрюваної та її захисника щодо можливого застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки при розгляді питання обрання чи продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід враховувати також і тяжкість звинувачення у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження.
		Тяжкість кримінального покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною, свідчить про те, що запропонований запобіжний захід може вважатися законним та обґрунтованим, не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Окрім того, рішення слідчого судді у цій справі повинно забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
		Суспільна небезпека інкримінованого правопорушення та обізнаність підозрюваної з механізмами та методами проведення досудового розслідування також свідчать про ризик перешкоджання інтересам правосуддя.
		Той факт, що кримінальне провадження безпосередньо пов`язане із фактами транслювання інформації, яке може бути здійснено з будь-якого цифрового пристрою також свідчить про відсутність підстав для застосування іншого запобіжного заходу, оскільки у такому випадку підозрювана фактично буде мати можливість неконтрольованого доступу до таких пристроїв.
		Вказаний запобіжний захід є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування. Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваної під вартою. 
		Варто відзначити, що доводи підозрюваної стосовно її переслідування внаслідок професійної діяльності, ґрунтуються лише на її припущеннях та суб`єктивній думці та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.
		Запропонований запобіжний захід не має карального характеру, а його метою є саме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, для того щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст.ст. 2, 9 КПК України.
		Наявність у підозрюваної місця постійного проживання, а також її добровільна явка на виклик на розгляд клопотання, у даному конкретному випадку, не є безумовною підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини не спростовують встановлені ризики.
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри фактично містять посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами та тлумачення їх змісту, а тому є непереконливими.
		Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що ухвала про проведення обшуку та клопотання про застосування запобіжного заходу подано з порушення правил підслідності і підсудності, враховую наступне.
		Згідно ч. 2 ст.234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:
		1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
		2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
		З матеріалів клопотання, зокрема витягу з ЄРДР та процесуальних рішень у кримінальному провадженні, встановлено, що орган досудового розслідування у кримінальному провадженні  слідчий відділ УСБУ у Львівській області. Даний орган знаходиться на території на яку поширюється юрисдикція Галицького районного суду міста Львова.
		Отже, наведені доводи сторони захисту є безпідставними.
		Щодо доводів сторони захисту про завершення строків розгляду клопотання та залишення такого без розгляду, відзначаю наступне.
		Згідно ч. 1 ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
		Разом з тим, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбаченихчастиною шостоюцієї статті.
		Слідчий суддя, суд зобов`язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов`язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.
		Не можна не відзначити, що чинний КПК встановлює можливість застосування приводу та дозволу до затримання підозрюваного. 
		Отже, системний аналіз положень чинного КПК свідчить про те, що наведені положення ч. 1 ст. 186 КПК України, не можна тлумачити таким чином, що слідчий суддя одразу після завершення сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі зобов`язаний залишити таке без розгляду або строк такого розгляду обмежений цим проміжком часу.
		Не можна не відзначити, що у цьому провадженні клопотання надійшло до суду 22.02.2024 року.
		З врахуванням того, що підозрювана проживає у іншому населеному пункті, його розгляд призначено на наступний день, тобто з врахуванням часу достатнього для прибуття до суду та в межах 72 годин.
		У судовому засіданні 23.02.2024 підозрювана, після завершення робочого часу у суді, подала заяву про відвід слідчого судді, яка перешкоджала подальшому розгляду клопотання. Зважаючи на те, що заява подана після завершення роботи канцелярії суду така була передана на авторозподіл у перший робочий день  26.02.2024.
		Після відмови у задоволенні відводу, у цей же день підозрювана заявила про відмову від захисника та клопотала про оголошення перерви для залучення нею іншого, повідомивши, що має можливість зробити це самостійно.
		Як наведено вище, слідчий суддя, суд зобов`язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного. 
		Відтак, слідчий суддя оголосив перерву саме задля забезпечення участі захисника, за клопотанням підозрюваної. На наступний день підозрювана заявила про те, що не змогла залучити захисника і просила призначити їй такого.
		Слідчим суддею згадане клопотання задоволено і негайно скеровано до виконання відповідну ухвалу про призначення захисника. З метою її виконання, а також задля надання можливості стороні захисту конфіденційного спілкування та ознайомлення з матеріалами клопотання, у розгляді клопотання оголошено перерву до наступного дня. У наступному судовому засіданні у кінці робочого дня підозрювана повторно заявила відвід слідчому судді, який був розглянутий 29.02.2024.
		Таким чином, перерви у судовому засіданні пов`язані виключно у зв`язку із забезпеченням можливості реалізації підозрюваною права на захист та подачею нею двох безпідставних заяв про відвід слідчого судді, у задоволенні яких було відмовлено. Натомість розгляд клопотання розпочато в межах визначеного КПК строку, а перерви були нетривалими.
		Виходячи з наведеного , слідчий суддя відхиляє зазначені доводи сторони захисту.
		З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним у справі ризикам. 
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваної та тяжкості пред`явленої підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження. 
		Беручи до уваги ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1ст. 111 КК України, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу.
		Згідно п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.
		З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також наведені вище обставини встановлені в ході розгляду клопотання, зокрема ризики, керуючись ч. 4ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваній.
		Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
		 
		постановив:
		 
		Клопотання задовольнити.
		Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) діб, без альтернативи внесення застави.
		Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
		Строк дії ухвали до 28 квітня 2024 року включно.
		Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...