Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/232/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 29.02.2024. Зареєстровано: 01.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2024.
Дата набрання законної сили: 21.02.2024
Номер судового провадження: 11-сс/803/373/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023041030002980

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-сс/803/373/24 Справа № 203/232/24   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 лютого 2024 року                                                                м. Дніпро
		Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді-доповідача                 ОСОБА_2 
		суддів                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю: 
		секретаря судового засідання                  ОСОБА_5 ,
		прокурора                                         ОСОБА_6 ,
		захисника                                 ОСОБА_7         (в режимі відеоконференції),
		підозрюваної                          ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування №12023041030002980 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:  
		        ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Юр`ївка Юр`ївського району Дніпропетровської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		       Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2024 року, було задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. 
		       Застосовано відносно  ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 березня 2024 року.
		       Одночасно визначено ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) грн., в разі внесення якої, на ОСОБА_8 покладено обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
		       Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Під час розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя вважав доведеними обставини існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме ОСОБА_8 може переховуватись від органу досудового розслідування/суду, може знищити, сховати, спотворити речі й документи, що мають вагоме доказове значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 
		       Крім того, слідчий суддя вважав за можливе відповідно до ст. 182 КПК України визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) грн., зможе забезпечити виконання покладених на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		       Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Або зменшити розмір застави. 
		       Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
		       Зазначає, що доданими до клопотання доказами не підтверджується заволодіння ОСОБА_8 грошовими коштами ОСОБА_9 у розмірі 859 306,24 грн., а відтак висунута підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, є необгрунтвоаною.
		       Вказує, що прокурором не було доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. 
		       Прокурором не наведено фактів, що підозрювана намагалась переховуватись від органів досудового розслідування, або ж, що до неї раніше застосовувались запобіжні заходи, та вона не виконала покладені на неї обов`язки.
		       Вказує, що слідчий суддя не врахував дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, проживає зі своїми батьками, за місцем проживання характеризується позитивно. Навчається в Національній академії внутрішніх справ (м.Київ).
		       Зазначає, що ОСОБА_8 страждає на хронічні захворювання, перебуває на Д-обліку, потребує періодичного лікування та спостереження у лікаря. 
		       Зазначає, що визначений розмір застави є надмірним, непропорційним доходам підозрюваного, має каральний характер.
		Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_7 , підозрюваної ОСОБА_8 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, які наполягали на її задоволенні, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
		Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону в повній мірі дотримано слідчим суддею місцевого суду.
		Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Згідно вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		При цьому, за приписами ст. 178 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного; його майновий стан та наявність у нього судимостей тощо.
		Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Як зазначено у п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Як вбачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041030002980 від 28.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. 
		Згідно долучених до клопотання матеріалів, 23.01.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах. 
		В той же день, прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під варто на 60 діб з визначенням застави у розмірі 568 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Як зазначено у п. 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:
		b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом;
		c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
		Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
		Твердження апелянта про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
		У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
		У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
		Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , його наслідки, характер та обставини інкримінованих їй дій, дані про особу підозрюваної, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Колегія суддів зазначає, що ризик переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування/суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки остання підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна. 
		При цьому, слід враховувати існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_8 враховуючи її вік, можливості переховуватися від органу слідства та суду, свідчить також, те, що підозрювана не має міцних соціальних зв`язків. 
		В обґрунтування п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України необхідно вказати, що у разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, підозрювана зможе знищити, сховати сліди скоєння кримінального правопорушення з метою унеможливлення збирання зазначених доказів стороною обвинувачення, оскільки досудове розслідування триває та на даний час проводяться дій, спрямовані на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та відшукання викраденого майна.
		Ризик впливу на свідків також існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
		Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
		Існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_8 може вчинити дії, які б перешкоджали проведенню повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування. 
		З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Посилання апелянта на те, що підозрювана є студенткою Національної академії внутрішніх справ (м. Київ), мешкає з батьками, її молодий вік, а також стан здоров`я, що остання страждає на хронічні захворювання, були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання, однак вказані обставини обґрунтовано визнано такими, що не спростовують висновки суду можливість підозрюваної вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо неї більш м`якого запобіжного заходу.
		Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, взяв до уваги необхідність обрання запобіжного заходу обумовленого підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, його тяжкість та обставини, а також суворість покарання, що загрожує, у разі визнання винною, й наявні відомості про особу підозрюваної, та існуючи ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та інші обставини, які враховуються згідно зі ст. 178 КПК України.
		       Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність визначення застави в розмірі, зазначеному в ухвалі, та дійшла висновку, що такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_8 підозрюється, а також достатнім для забезпечення виконання покладених на неї обов`язків, й таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
		       Підстав вважати вказаний визначений розмір застави завідомо непомірним або навпаки, занадто малим для підозрюваної, колегія суддів не вбачає, виходячи й з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
		Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
		За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А: 
		       Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення. 
		       Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 березня 2024 року включно, з визначенням застави, - залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Судді: 
		 
		 
		 
		                ОСОБА_2                  ОСОБА_3                          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...