Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1226/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 29.02.2024. Зареєстровано: 01.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2024.
Дата набрання законної сили: 24.04.2024
Результат оскарження 24.04.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 лютого 2024 року справа № 580/1226/24
		18 годин 32 хвилини м. Черкаси 
		Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Овсієнко Г.О. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами статті 287 КАС України адміністративну справу № 580/1226/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 /адреса для листування: АДРЕСА_2 ) [ позивач не прибув] до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції України (вул. Городецького 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) [представник відповідача Ковдій І.І. згідно виписки з ЄДР], третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна 6, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 37567646) [представник не прибув] про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.
		І. ПРОЦЕДУРА
		05.02.2024 вх. №6266/24 позивач у позовній заяві просить: визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадженя від 25.01.2024 ВП 73609500 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г.
		20.02.2024 відкрите провадження у справі, судове засідання призначене на 27.02.2024 оголошено перерву до 29.02.2024 - протокольною ухвалою закрите підготовче провадження у справі, призначене судове засідання для розгляду справи по суті до 29.02.2024 (о 15 годині).
		26.02.2024 позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Представник третьої особи у судове засідання 29.02.2024 не прибув. 29.02.2024 у судовому засіданні представник відповідачів у задоволенні адміністративного позову просила відмовити.
		ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
		В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 73609500 є протиправною та належить скасуванню, позаяк у державного виконавця відсутня обов 'язкова умова для закінчення виконавчого провадження, що передбачена пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ та ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
		Відповідачі позов не визнали (представник просила відмовити у задоволенні позовних вимог). 27.02.2024 вх.10321/24 Відділ надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що 25.01.2024 старшим державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 73609500 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду у справі №580/3002/23 згідно з виконавчим документом, позаяк виконавець не здійснює судовий контроль у вирішеній справі. Державною казначейською службою України виконано рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/3002/23, (резолютивна частина рішення містить вимогу про зобов`язання Державну казначейську службу України надати позивачу відповідь на поставлені у заяві від 14.03.2023 питання № 3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та № 4 (щодо ознайомлення з матеріалами зібраними на виконання відповідного рішення суду), де відсутні конкретні вимоги щодо змісту відповіді. У відзиві повідомляється, що державного виконавця боржником проінформовано про виконання рішення суду, тому дії державного виконавця з винесення постанови про закриття виконавчого провадження, є правомірними - вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державний виконавець не може вказувати боржнику яку відповідь за змістом надати, позаяк виконавець не втручається у реалазацію повноважень Державної казначейської служби України, тому винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця, що визначений Законом України «Про виконавче провадження».
		29.02.2024 третя особа надіслала до суду письмові пояснення по суті спору (зареєстровано судом 29.02.2024 вх. 11049/24 о 15:28).
		ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. У справі №580/10212/23 ЄДРСР 114999590 суд встановив: позивач є суддею у відставці згідно з рішенням ВРП від 15.02.2022 №121/0/15-22 (https://hcj.gov.ua/doc/doc/24083), особою з інвалідністю 2 групи (посвідчення №647019). 
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі № 580/3002/23, що набрало законної сили 02.11.2023 ЄДРСР 113273458 за результатом перегляду апеляційної інстанції - адміністративний позов задоволений частково, зокрема: визнано протиправними дії Державної казначейської служби України про взяття на облік виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/4233/20, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою»; визнано протиправним ненадання Державною казначейською службою України повної відповіді ОСОБА_1 на лист від 14 березня 2023 року; зобов`язано Державну казначейську службу України надати ОСОБА_1 відповідь на поставлені у заяві від 14 березня 2023 року питання №3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та №4 (щодо ознайомлення з матеріалами зібраними на виконання відповідного рішення суду). У задоволенні інших вимог відмовити 
		Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2023 ЄДРСР 115145735 відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі №580/3002/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі №580/3002/23 залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги (ЄДРСР 117120262).
		У відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за заявою стягувача перебувало виконавче провадження № 73609500 з виконання виконавчого листа № 580/3002/23, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 28.11.2023 про зобов`язання Державної казначейської служби України надати ОСОБА_1 відповідь. 15.12.2023 старшим державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73609500.
		24.01.2024 за вх. № 15985-11-24 до Відділу надійшов лист Державної казначейської служби України від 24.01.2024 № 5-06-06/1690 згідно якого на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі № 580/3002/23, листом від 11.12.2023 № 5-11-11/23519 Казначейством надано ОСОБА_1 відповідь щодо поставлених у заяві від 14.03.2023 питань № 3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та № 4 (щодо ознайомлення з матеріалами, зібраними на виконання відповідного рішення суду).
		25.01.2024 старшим державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 73609500 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
		Суд встановив, що  ОСОБА_1 не надав пояснень про здійснення судового контролю у вирішеній справі №580/3002/23 у межах ст.382, ст.383 КАС України за наявного доказу про надання ОСОБА_1 відповіді боржника.
		V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
		Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404 -VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
		Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону належать примусовому виконанню. Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Згідно із частиною 1 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404).
		Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404 належать примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, визначених законом або міжнародним договором України.
		Відповідно до ч. 1 статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до пункту 21 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
		Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчимдокументом.
		VІ.ОЦІНКА СУДУ
		Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		У листі Державної казначейської служби України, що наданий на виконання рішення суду у справі № 580/3002/23 та скерований ОСОБА_1 від 11.12.2023 №5-11-11/23519 зазначається: Державна казначейська служба України надає відповіді на поставлені у Вашій заяві від 14.03.2023 питання № 3 та № 4.
		Державна казначейська служба України на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/3002/23 надіслала лист від 24.01.2024 №15985-11-24 з повідомленням про те, що резолютивна частина рішення містить вимогу щодо зобов`язання Державної казначейської служби України надати позивачу відповідь на поставлені у заяві від 14 березня 2023 року питання № 3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та № 4 (щодо ознайомлення з матеріалами зібраними на виконання відповідного рішення суду).
		Беручи до уваги, що державного виконавця було проінформовано про виконання рішення суду, дії державного виконавця з винесення постанови про закриття виконавчого провадження, є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		25.01.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом у справі №580/3002/23.
		Варто зазначити, що державний виконавець не може вказувати яку саме за змістом відповідь боржник повинен надати, позаяк не втручається у здійснення повноважень Державної казначейської служби України під час розгляду звернення та забезпечення виконання судового рішення, що містить вимогу зобов`язального характеру вчинити дію- надати відповідь на питання, тому винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за наявних доказів про надану відповідь є обов`язком державного виконавця, який визначено Законом України «Про виконавче провадження».
		Постанова державного виконавця не порушує права позивача, і в компетенцію державного виконавця не входить надавати правову оцінку законності змісту та обгрунтованості відповіді на питання №3 і №4 у листі Державної казначейської служби України від 11.12.2023 № 5-11-11/23519.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404 державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та порядку, що встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		Суд не встановив, що старшим державним виконавцем Відділу порушено вимоги Закону № 1404 чи допущено протиправну бездіяльність, а тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови від 25.01.2024 про закінчення виконавчого провадження №73609500 відсутні, зважаючи на те, що на виконання рішення суду у справі № 580/3002/23 Державною казначейською службою України надана ОСОБА_1 відповідь на поставлені у заяві від 14 березня 2023 року питання № 3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та № 4 (щодо ознайомлення з матеріалами зібраними на виконання відповідного рішення суду) у такий спосіб, що є логічним і зрозумілим.
		Матеріали справи не містять доказів про звернення ОСОБА_1 за роз`ясненням з підстав незрозумілості відповідей на поставлені питання та/або щодо окреслення процедури ознайомлення з запитуваними матеріалами та/або оскарження бездіяльності чи дій боржника відповідно до ст.383 КАС України.
		Судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення - це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення). Суд враховує, що позивач обізнаний з механізмом судового контролю у вирішеній справі №580/3002/23.
		VІІ. ВИСНОВКИ
		Кожен, чиї права було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №552/3995/17 зазначає, що «враховуючи те, що завданням виконавчого провадження є, зокрема, примусове виконання рішень суду у разі невиконання їх у добровільному порядку, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під час примусового виконання судового рішення, що набрало законної сили і є обов`язковим до виконання на всій території України, державний виконавець зобов`язаний вжити усіх заходів примусового характеру, у тому числі застосувати засоби впливу на боржника. Такі повноваження надані йому саме з метою забезпечення безумовного виконання судового рішення, а застосування заходів відповідальності за невиконання вимог державного виконавця, не звільняє боржника від виконання основного зобов`язання  виконати вимоги виконавчого документа».
		У Аналітичному звіті «Проблемні питання виконання судових рішень зобов`язального характеру суб`єктами владних повноважень» зазначено: відповідно до опитування державних виконавців винесення судових рішень, по яким заздалегідь зрозуміло неможливість їх виконання, є однією із причин подальшого невиконання судових рішень зобов`язального характеру суб`єктами владних повноважень. Аналізуючи численні випадки невиконання органами державної влади та місцевого самоврядування рішень адміністративних судів, були виокремлені окремі ситуації, що об`єднувала спільна ознака,  вони не могли бути віднесені до жодної із попередньо зазначених груп: пасивного невиконання чи неможливості виконання судового рішення. В рамках судового контролю за виконанням рішення відповідачі намагаються переконати суд в тому, що вчинені ними дії і є виконанням судового рішення. (https://www.pravojustice.eu/storage/app/uploads/public/649/411/698/6494116987067711322061.pdf).
		Суд, на підставі оцінених доказів і аргументів сторін сукупно, на підставі аналізу законодавства і доводів учасників з урахуванням обраного способу захисту позивачем, дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність індивідуального акта, прийнятого у формі постанови про закінчення виконавчого провадженя від 25.01.2024 ВП 73609500, у зв`язку із чим позовні вимоги суд визнає необгрунтованими, у задоволенні яких належить відмовити повністю.
		VІІІ.РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
		Судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 272, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Судові витрати не розподіляються.
		Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255, 272 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
		Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.6 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
		Копію рішення направити учасникам справи:
		позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );
		відповідачі: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Міністерство юстиції України (вул. Городецького 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622);
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна 6, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 37567646). 
		Рішення суду складене, проголошене, підписане 29.02.2024.
		 
		Суддя Лариса ТРОФІМОВА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...