Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/18506/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано судом: 01.03.2024. Зареєстровано: 02.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2024.
Дата набрання законної сили: 07.03.2024
Номер судового провадження: 2/759/1602/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ун. № 759/18506/23
		пр. № 2/759/1602/24
		05 лютого 2024 року                                                                м.Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді Твердохліб Ю.О.
		за участю секретаря судового засідання Вінцковської О.І.
		представника позивача Полєтаєва А.А. 
		відповідача ОСОБА_2 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,
		ВСТАНОВИВ:
		У вересні 2023 року позивача ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 4 346,16 грн - вартість спожитої електричної енергії, 895,96 грн - 3% річних та інфляційної складової, 2 684,00 грн - судового збору.
		Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на її ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та вона є споживачем електричної енергії, яку постачав до 01.01.2019 року ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі". За результатами аналізу оплат з`ясовано, що відповідач ОСОБА_2 користувалась послугами, але не в повному обсязі виконує зобов`язання по сплаті заборгованості, яка станом на 01.01.2019 року на показниках 015390 кВт*год. існує заборгованість за спожиту електричну енергію 4 346,16 грн. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних складає 5 242,12 грн. Станом на 01.09.2023 року заборгованість не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 33-34).
		Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 29.09.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 36).
		В судовому засіданні представник позивача Полєтаєв А.А. позов підтримав та пояснив, що відповідач користувалась електроенергією та не сплачувала за неї, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
		Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що в січні 2019 року у неї відключили світло, але розетки працювали, але через деякий час і вони перестали працювати. В квартирі крім неї проживали її дві дочки, однак договір про надання послуг елекричної енергії підписаний з нею, на даний час в квартирі ніхто не проживає та субсидії вона не отримує з 2016 року у зв`язку з чим і не сплачує за послуги з постачання елекричної енергії. Просить суд відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
		Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
		Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
		Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Згідно п. 1 Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 врегульовані відносини між громадянами та енергопостачальниками. Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
		Судом встановлено, що 25.10.2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" укладено договір № 08001236010 про користування елекричною енергією (а.с. 26).
		Позивачем надавались послуги з постачання електричної енергії, доказів протилежного відповідачем надано не було, як і не було надано доказів фактичного неотримання послуг або непроживання відповідача у квартирі.
		Взаємовідносини між побутовим споживачем електричної енергії та енергопостачальною організацією регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
		Зокрема, відповідно до ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357.
		Пунктом 19 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.
		Згідно п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
		Пунктом 42 Правил користування електричною енергією для населення, передбачає, що споживач електричної енергії зобов`язаний: оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
		Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 користувалась послугами, наданими позивачем, проте належним чином не здійснювала оплату за спожиту електричну енергію, що підтверджується розрахунком заборгованості, згідно якого за період з грудня 2014 року по травень 2023 року виникла заборгованість в розмірі 4 346,16 грн (а.с. 23-25).
		06.12.2021 року видано наряд-допуск № 49765 для виконання робіт з відключення в електроустановках (а.с. 28).
		Зважаючи на те, що відповідач є споживачем послуг та повинна була здійснювати оплату таких послуг на рахунок ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», однак, вчасно та регулярно платежі не сплачувала, що призвело до утворення заборгованості, а тому така заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.
		Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Враховуючи, що між позивачем та відповідачем існують грошові зобов`язання, строки сплати яких відповідачем порушуються, наявна заборгованість підлягає стягненню з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань (правовий висновок у справі ВСУ № 6-68цс12).
		Позивачем враховані положення постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022р. за № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», що підтверджується наданим розрахунком, з якого вбачається, що останній місяць за які позивач нараховував інфляційні втрати та три відсотки річних є лютий 2022 р.
		Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за спожиту електроенергію за період з грудня 2014 року по травень 2023 року в розмірі 4 346,16 грн, а також 3% річних та інфляційної складової у розмірі 895,96 грн за період з квітня 2020 року по лютий 2022 року.
		Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 256 ЦК України).
		Відповідно до ст.. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
		Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		При цьому перебіг позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.. 261 ЦК України).
		Зі змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку. Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
		До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
		Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в листопаді 2017 року сплатила заборгованість у розмірі 2 388,93 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 23-25).
		Позивач звернувся з даним позовом до суду 25.09.2023 року.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
		Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
		Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
		Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
		В постановах Верховного Суду від 7 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року у справі № 728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що "у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".
		Таким чином, суд відхиляє посилання ОСОБА_2 на пропуск позивачем строку позовної давності, як підставу для відмови у задоволенні позову оскільки на час звернення позивача до суду із вказаним позовом такий строк не сплив в силу положень визначених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX.
		Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.
		Що стосується витрат на правничу допомогу, то представник позивача має право подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки у позовній заяві наводився попередній розрахунок витрат, а також до закінчення розгляду справи, останній звернувся з заявою в якій зазначив, що відповідні докази будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 259, 264, 265, 279 ЦПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		Позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" вартість спожитої електричної енергії у розмірі 4346,16 грн, 3% річних та інфляційної складової у розмірі 895,96 грн, а всього 5 242 (п`ять тисяч двісті сорок дві) гривні 12 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
		Учасники справи:
		Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 41946011, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20).
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
		 
		Суддя                                                        Ю.О. Твердохліб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...