Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 691/152/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 04.03.2024. Зареєстровано: 05.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2024.
Дата набрання законної сили: 29.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/691/234/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024250000000029

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		справа № 691/152/24
		провадження № 1-кп/691/234/24
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 лютого 2024 рокум. Городище
		 
		 
		Городищенський районний суд Черкаської області у складі: судді   ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання   ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Городище Черкаської області кримінальне провадження № 22024250000000029 відомості про яке внесено 01.02.2024 до ЄРДР за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вільшана Городищенського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, 25.12.2009 року судимий за ч. 2 ст. 307 КК України на строк 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки, в силу ст. 89 КК України не судимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 складений слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Черкаській області підполковником юстиції ОСОБА_6 , який 05.02.2024 затверджений прокурором відділу нагляду за дотриманням законів регіональни органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , за яким ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, з угодою про визнання винуватості.
		Мешканець смт. Вільшана Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_5 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі й серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, умисно перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. 
		Так, влітку ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , створив закриту групу " ІНФОРМАЦІЯ_2 " в інтернет - месенджері "Telegram" (доступ до групи міг бути здійснений лише за запрошенням учасників групи) у якій розміщувалась інформація щодо присутності або відсутності співробітників поліції в смт. Вільшана та прилеглих населених пунктах. З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну у вказаній групі користувачами безперешкодно розміщувались повідомлення з відомостями про місце та час проведення співробітниками ТЦК та СП заходів з оповіщення (видача повісток), що сприяло ухиленню від виконання своїх обов`язків з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період, тим учасникам групи, які мали такі наміри. Для створення та адміністрування вказаної групи ОСОБА_5 використав належний йому мобільний телефон Xiaomi Redmi 9C та сім-карту з номером НОМЕР_1 , на яку з метою приховання своїх достовірних даних у месенджері зареєстрований акаунт " ОСОБА_8 ". Указане також свідчить, що ОСОБА_5 усвідомлював протиправність своїх дій та не бажав бути викритим у її вчиненні. 
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлювання здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності. 
		Умислом ОСОБА_5 прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки як військових формувань ЗСУ. Так зі змісту функціонального призначення адміністрованої останнім групи встановлено, що він чітко усвідомлював, що адмініструючи групу у якій розміщується інформація про вручення повісток працівниками центру комплектування та соціальної підтримки з метою уникнення громадянами України призову на військову службу, він перешкоджає законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, та передбачав настання суспільно небезпечних наслідків. 
		Зокрема, ОСОБА_5 шляхом адміністрування організував забезпечення постійного функціонування групи " ІНФОРМАЦІЯ_2 " в месенджері "Telegram", проведення систематичного аналізу інформації, яка розміщується користувачами в групі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики. Крім того, останній, як адміністратор групи, маючи можливість впливати на наповнення контенту групи, зокрема і заборонити оприлюднювати інформацію, що перешкоджає законній діяльності ЗСУ в особі співробітників ТЦУ та СП, а також видаляти з групи осіб, які систематично повідомляють таку інформацію, не лише свідомо допускав таке оприлюднення, але і позитивно на нього реагував (шляхом проставлення т.зв. "лайків"). Крім того, ОСОБА_5 , як адміністратор, писав "організаційні" повідомлення, щодо необхідності написання учасниками групи повідомлень по темі (а саме, щодо діяльності поліції та співробітників ТЦК та СП), та блокував користувачів, які систематично порушували ці правила.
		Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_5 , у групі " ІНФОРМАЦІЯ_2 " систематично розміщувались повідомлення з інформацією про час та місце вручення повісток співробітниками ТЦК та СП, під час виконання ними службових обов`язків, в межах та поблизу АДРЕСА_1 та суміжних з ним населених пунктів, що давало можливість особам призовного віку уникати отримання таких повісток у означених місцях, і як наслідок, створювало передумови для ухиляння від виконання ними військового обов`язку. 
		При цьому, незважаючи на те, що інформація, розповсюдження якої перешкоджало законній діяльності ЗСУ, поширювалась іншими учасниками групи, які не перебували у злочинній змові з ОСОБА_5 , вся діяльність групи охоплювалась його злочинним умислом. Тобто, останній чітко усвідомлював та знав, що в адміністрованій ним групі систематично розміщується інформація, яка чинить перешкоди зазначеній законній діяльності ЗСУ. 
		Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями, ІНФОРМАЦІЯ_3 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовязаних та резервістів. 
		Таким чином, забезпечуючи безперешкодне розміщення у групі " ІНФОРМАЦІЯ_2 " в інтернет - месенджері "Telegram" повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 втрутився в його законну діяльність, та створив перешкоди, перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно - небезпечних наслідків у вигляді нездійснення у повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 
		Перешкоджання з боку ОСОБА_5 фактично представляє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у виді підривної діяльності проти України. 
		Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
		В судовому засіданні прокурор клопотав про розгляд поданої до суду угоди про визнання винуватості в підготовчому засіданні. Обвинувачений та захисник підтримали думку прокурора.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		При прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. 
		05 лютого 2024 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 220242500000000029 від 01.02.2024, з одного боку, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , за участі захисника (адвоката) ОСОБА_4 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_5 на підставі договору від 20.01.2024 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СА № 1074796 від 20.01.2024 року, свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 502 від 31.02.2012 року, з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості. Та, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 114-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України сторони дійшли згоди щодо звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених положеннями ст. 76 КК України.
		Прокурор ОСОБА_3  в судовому засіданні повідомив, що під час досудового розслідування від сторони захисту надійшла ініціатива щодо укладання угоди про визнання винуватості з ОСОБА_5 .. Сторона захисту повністю визнала обвинувачення, досудове розслідування закінечено, а відповідна угода про визнання винуватості разом з обвинувальним актом скерована до суду.  Та, вказав, що злочинні дії обвинуваченого  ОСОБА_5  полягали в тому, що він, будучи адміністратором групи в інтернет месенджері "Telegram",  що була створена в 2021 році для обміну інформацією між мешканцями смт. Вільшана та в навколишніх населених пунктах  про наявність чи відсутність працівників поліції. З початком збройної агресії, будучи адміністратором групи, допустив публікацію в цій групі численних повідомлень  про місця розміщення працівників ТЦК та СП, які видавали повістки  про призов військовозобов`язаних та резервістів до лав ЗСУ. Як адміністратор групи заохочував нових учасників до групи та видаляв тих, що вже існували та не публікували повідомлення по вибраній ним тематиці. Як адміністратор повністю підтримував життєдіяльність даної групи, шляхом спонукання до написання інформації щодо місць видачі повісток працівниками ТЦК та СП.  Вказані вище дії  ОСОБА_5  охоплювались непрямим умислом, тобто він сам хоч і не бажав, але свідомо допускав, що його діяльність, та існування робочої інформаційної групи, де він був адміністратором, перешкоджає законній діяльності працівників ТЦК та СП. Згідно з відповідями від ТЦК та СП, в ході досудового розслідування, в ті години та дати, коли було опубліковано в групі відповідні повідомлення, дійсно в тих же місцях проводились мобілізаційні заходи. Отже, діяльність ОСОБА_5 перешкоджала роботі працівників ТЦК та СП, під час воєнного стану. Вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК, КК України, та враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, стороною обвинувачення погоджено підписання угоди з ним, що має значний суспільний інтерес. Злочин, який вчинив ОСОБА_5 відноситься до тяжких злочинів проти Основ Національною безпеки. У працівників СБУ наразі дуже велика зайнятість з приводу розслідування злочинів, що набагато небезпечніші та допиту особі, які обвинувачується в таких злочинах, як державна зрада, тому з метою процесуальної економії часу, погодились на укладання угоди про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_5 .. Просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання, з однорічним іспитовим терміном та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України, а саме відмітка в органах пробації. Вирішити питання речового доказу, вилучений під час проведення санкціонованого обшуку за місце проживання обвинуваченого  ОСОБА_5  мобільний телефон,  підлягає поверненню останньому.
		Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 114-1 КК України визнає повністю, обставини, які викладені прокурором у обвинувальному акті не опорює, жалкує у скоєному та щиро кається. Цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію обвинуваченого і просив суд затвердити укладену між прокурором і обвинуаченим (підозрюваним) ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості, призначити узгоджену міру покарання.
		Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним підлягає затвердженню з наступних підстав.
		Згідно статті 469 КПК України, за ініціативою прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статі 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 КПК України.
		Під час підготовчого судового засідання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 114-1 КК України за ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь -яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України. Зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та підозрюваним, визначена у межах санкцій ч. 1 ст. 114-1 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Угоду про визнання винуватості між прокуром та підозрюваним, за участю захисника, складено з дотриманням вимог п. 21 ч. 2 ст. 36, п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 2 ст. 469, п. 3 ч. 4 ст. 369, ст. ст. 470, 472, 474 КПК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
		Відповідно до вимог статті 475 КПК України,  якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який визнав свою вину повністю, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне проживання, двох неповнолітніх дітей на утриманні, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним і призначення обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену сторонами міру покарання.
		Обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.
		Питання про долю речового доказу вирішити за правилами ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 314, 374, 394, 471, 474, 475 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Угоду про визнання винуватості, укладену 05 лютого 2024 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , та підозрюваним ОСОБА_5 , за участі захисника (адвоката) ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 22024250000000029 відомості 01.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердити.
		Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити йому, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покласти обов'язок: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи. 
		Речовий доказ, мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi 9C NFC", IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Управління Служби Безпеки України в Черкаській області, повернути власнику ОСОБА_5 ..
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Згідно ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно із положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
		Вирок набирає законної сили після спливу тридцяти днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
		Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...