Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/1302/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 04.03.2024. Зареєстровано: 05.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2024.
Дата набрання законної сили: 28.02.2024
Номер судового провадження: 06/903/1302/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
		УХВАЛА
		28 лютого 2024 року Справа № 903/1302/23  Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Губиш І.О., розглянувши справу
		за позовом: Керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради
		до відповідача: Приватного підприємства «КСАС»
		про визнання недійсним договору та повернення майна
		 
		Представники учасників справи:
		від прокуратури: Рішко А.В.
		від позивача: Бондарчук Р.І. 
		від відповідача: Матвіїв В.М. 
		 
		Встановив: Керівник Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся з позовом до Приватного підприємства «КСАС» та просить суд:
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (літера А-2) загальною площею 71, 8 кв.м (номера приміщень 20, 21, 22, 29), яке розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Драгоманова, 1, укладеного 28.12.2006 між відділом майна міської комунальної власності Департаменту економіки Луцької міської ради та ПП «КСАС», зареєстрованого приватним нотаріусом за №5470;
		- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ПП «КСАС» на нежитлове приміщення (приміщення №20, 21, 22, 29) /2-й поверх/ літера А-2) загальною площею 71, 8 кв.м, яке знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Драгоманова, 1 (реєстраційний номер нерухомого майна 17328423);
		- зобов`язати ПП «КСАС» повернути територіальній громаді міста Луцька в особі Луцької міської ради нежитлове приміщення (2-й поверх, літера А-2) загальною площею 71, 8 кв.м (номера приміщень 20, 21, 22, 29), яке розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Драгоманова, 1.
		Ухвалою суду від 03.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.02.2024. Разом із позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов, а саме: накласти арешт на нежитлове приміщення /2-й поверх/літера А-2/загальною площею 71, 8 кв. м/№ приміщень 20, 21, 22, 29/, яке знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Драгоманова, 1; заборонити органам та суб`єктам, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, які визначені ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно щодо нежитлового приміщення /2-й поверх/літера А-2/ загальною площею 71, 8 кв.м /№ приміщень 20, 21, 22, 29/, яке знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Драгоманова, 1.
		Ухвалою суду від 03.01.2024 Заступнику керівника Волинської обласної прокуратури у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№ 01-74/12/24 від 02.01.2023 відмовлено.
		22.01.2024 Приватне підприємство «КСАС» через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву за вх.№01-75/578/24 від 22.01.2024, у якому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
		24.01.2024 від Волинської обласної прокуратури через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла відповідь на відзив за вх.№01-75/717/24 від 24.01.2024.
		07.02.2024 від Луцької міської ради через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшли додаткові письмові пояснення за вх.№01-75/1165/24 від 07.02.2024.
		В судовому засіданні 07.02.2024 року відповідно до ч. 5 ст. 183 ГПК України оголошено перерву до 28.02.2024.
		27.02.2024 від Волинської обласної прокуратури через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшли додаткові письмові пояснення за вх.№01-75/1708/24 від 27.02.2024.
		28.02.2024 від Волинської обласної прокуратури через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява про забезпечення позову за вх.№01-74/408/24 від 28.02.2024 у якій прокуратура просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення /2-й поверх/літера А-2/загальною площею 71,8 кв.м. /№№ приміщень 20, 21, 22, 29/, яке знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Драгоманова, 1.
		Присутній в судовому засіданні прокурор заяву про забезпечення позову підтримав з посиланням на обставини викладені у заяві, просив суд вжити визначені у заяві заходи до забезпечення позову.
		Присутній в судовому засіданні представник позивача заяву про забезпечення позову підтримав, з приводу її задоволення не заперечив.
		Присутній в судовому засіданні представник відповідача представник стосовно відповідного клопотання прокурора заперечив.
		 
		Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.
		 
		В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що предметом заявленого у справі №903/1302/23 позову є вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - частини пам`ятки архітектури місцевого значення та повернення частини даної пам`ятки у власність територіальної громади міста Луцька (позов майнового характеру). Підставами даного позову є обставини перебування спірного майна у статусі пам`ятки архітектури місцевого значення, і відповідно, неможливість його приватизації в силу приписів Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини".
		Мета прокурора у даному позові спрямована на усунення перешкод власнику (територіальній громаді міста Луцька), який не втратив і не міг втратити володіння специфічним об`єктом цивільних відносин (об`єктом культурної спадщини, приватизація якого була забороненою), у користуванні та розпорядженні частиною пам`ятки архітектури, шляхом її повернення від відповідача.
		Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
		Ефективний захист права держави у спірних правовідносинах безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач нерухоме майно у власності, оскільки вибуття такого майна може породити нові реєстраційні дії щодо нього та призведе до необхідності звернення з новим позовом.
		Враховуючи викладене, прокурор вважає, що співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку буде накладення арешту на нежитлове приміщення /2- й поверх/літера А-2/ загальною площею 71,8 кв.м /№№ приміщень 20, 21, 22, 29/, яке знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Драгоманова, 1.
		Забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення /2-й поверх/літера А-2/ загальною площею 71,8 кв.м /№№ приміщень 20, 21,22, 29/, яке знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Драгоманова, 1 (пам`ятка архітектури місцевого значення) та яке згідно Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини" не підлягало приватизації, є адекватним способом захисту можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста Луцька в особі Позивач при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, з огляду на предмет дослідження обставин у справі.
		Обраний прокурором вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно залишається у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.
		Застосування у даному випадку названого заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не перешкоджатиме господарській діяльності підприємства, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушеного права у разі прийняття судового рішення на користь позивача.
		При цьому, прокурор зазначає, що підставою для подання даної заяви про забезпечення позову після відкриття провадження у справі стало те, що Верховним Судом у справі № 910/152/23 (постанова від 08.01.2024, оприлюднена в ЄДРСР 17.01.2024) підтверджено правомірність та обґрунтованість накладення арешту на нерухоме майно - пам`ятку архітектури місцевого значення, яка незаконно була приватизована.
		Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
		Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
		Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
		За змістом вказаної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
		За ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
		Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками відповідного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
		Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 910/17014/20, від 28 липня 2021 року у справі № 910/3704/21, від 12 жовтня 2021 року у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).
		Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/19256/16, від 14 травня 2018 року у справі № 910/20479/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 922/1605/18, від 14 січня 2019 року у справі № 909/526/19, від 25 січня 2019 року у справі № 925/288/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 904/1417/19, від 20 липня 2020 року у справі № 914/2157/19).
		Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 також викладено правовий висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
		Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
		Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
		Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
		При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
		За таких обставин обраний заявником вид забезпечення позову - накладення арешту на майно є співмірним та прямо стосується предмета позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача (заявника) у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому обраний заявником захід забезпечення позову не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності, оскільки у цьому випадку останній позбавлений права лише на відчуження спірного майна, наявність якого є гарантією виконання рішення суду у разі задоволення позову.
		До того ж сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
		З урахуванням викладеного, захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги наявний зв`язок, доведено обставини щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права чи інтереси позивача, а відтак заява заступника керівника Волинської обласної прокуратури підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 1, 5 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
		Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч. 6 ст. 140 ГПК України).
		У силу вимог ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
		Скасування заходів забезпечення позову врегульовано ст. 145 ГПК України, зокрема, ч. 13 вказаної статті передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 4 ст. 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
		Прокурор, представники позивача та відповідача у судовому засіданні зазначили, що всі завдання підготовчого провадження виконані, а тому не заперечують щодо призначення справи до судового розгляду по суті.
		Згідно з частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
		У підготовчому засіданні судом з`ясовані питання, передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України.
		Приписами ч. 2 ст. 177 ГПК України встановлено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
		Судом надано сторонам можливість повідомити про всі обставини справи та надати усі докази в їх обґрунтування, а відтак дотримано принцип змагальності, який є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Отже, судом було вчинено всі дії в межах підготовчого провадження з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, у відповідності до ч. 2 до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		Згідно ч. 2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. 
		 
		Керуючись статтями 120, 136-137, 140, 177, 182, 185, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд,-
		ухвалив:
		1. Заяву заступника керівника Волинської обласної прокуратури про забезпечення позову за вх.№01-74/408/24 від 28.02.2024 задоволити.
		2. Накласти арешт на нежитлове приміщення /2-й поверх/літера А-2/ загальною площею 71,8 кв.м /№№ приміщень 20, 21, 22, 29/, яке знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Драгоманова, 1.
		 
		Стягувач: Волинська обласна прокуратура (місто Луцьк, вулиця Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915)
		 
		Боржник: Приватне підприємство "КСАС" (Волинська область, Луцький район, село Липини, вулиця Рівненська, будинок 75, код ЄДРПОУ 31599431)
		 
		3. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення, тобто з 28 лютого 2024 року.
		4. Ухвала суду дійсна для пред`явлення до виконання до 01.03.2027.
		5. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 07 березня 2024 року на 15:00 год.
		6. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі 54а, в залі судових засідань № 103. 
		7. Згідно ст. 207 ГПК України учасники справи можуть подати заяви чи клопотання, додаткові документи, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені у підготовчому провадженні до моменту розгляду справи по суті із обґрунтуванням поважності причин їх неподання у визначений строк.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
		Оскарження ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову не зупиняє її виконання.
		Ухвала суду підписана 04.03.2024.
		 
		Суддя В. М. Дем`як

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...