Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 209/3260/13-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2024.
Дата набрання законної сили: 28.02.2024
Номер судового провадження: 61-11541ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		28 лютого 2024 року
		м. Київ
		справа № 209/3260/13-ц
		провадження № 61-11541св23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
		учасники справи:
		стягувач - ОСОБА_1 ,
		боржник - ОСОБА_2 ,
		суб`єкт оскарження - державний виконавець Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міського управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєва Людмила Юріївна,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Барильської А. П., Зайцевої С. А. від 20 липня 2023 року,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась із скаргою до суду, в якій  просить суд визнати бездіяльність головного державного виконавця Солом`янського відділу ДВС  у м. Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Л. Ю. неправомірною та зобов`язати здійснити розрахунок заборгованості за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 за період з березня 2022 року по жовтень 2022 року з боржника                   ОСОБА_2 .
		На обґрунтування скарги зазначила, що в провадженні державного виконавця Солом`янського відділу ДВС у м. Києві Центрального                            МУ Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Л. Ю. перебуває на виконання виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з                                 ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ,                       ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03 липня 2013 року до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_2 , як поліцейський, отримував грошове забезпечення пов`язане з воєнним станом, але з нього державним виконавцем у повній мірі не стягувались аліменти. Вона надсилала запити до державного виконавця, проте їй було відмовлено у нарахуванні аліментів з розміру грошового забезпечення боржника, у зв`язку із чим вона звернулась до суду.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 травня 2023 року скаргу                        ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Солом`янського  відділу ДВС  у м. Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Л. Ю. під час виконання судового рішення - задоволено. Зобов`язано державного виконавця Солом`янського відділу ДВС у м. Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєву Л. Ю. здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Дніпровського районного  суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року у цивільній справі № 209/3260/13-ц, які стягуються з усіх видів заробітку (доходу) боржника ОСОБА_2 , з урахуванням довідки про доходи боржника ОСОБА_2 від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за період з березня по жовтень 2022 року.
		Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, оскільки  додаткова допомога включена до переліку доходів, з якої мають утримуватися аліменти на утримання дітей з військовослужбовців з                      16 листопада 2022 року та зобов`язав державного виконавця Солом`янського відділу ДВС у м. Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєву Л. Ю. здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року у цивільній справі                     № 209/3260/13-ц, які стягуються з усіх видів заробітку (доходу) боржника ОСОБА_2 , з урахуванням довідки про доходи боржника від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з березня по жовтень 2022 року. 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від                    11 травня 2023 року скасовано. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Солом`янського відділу ДВС у                     м. Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Л. Ю. під час виконання судового рішення - відмовлено. 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1263 від 11 листопада 2022 року, у якій дозволив стягувати аліменти з додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану. Водночас постанова № 1263 поширює свою дію на  правовідносини, що виникають з моменту набрання її чинності, тобто з                                         16 листопада 2022 року, а отже вимоги  заявника  про утримання аліментів з додаткової винагороди боржника за період з березня                     2022 року по жовтень 2022 року - є безпідставною.
		Аргументи учасників справи
		Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
		У липні 2023 року представник ОСОБА_1   адвокат Овчаренко О. М. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року, у якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу місцевого суду.
		Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		Узагальнені доводи додаткових пояснень по справі
		У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат                   Овчаренко О. М. подала до Верховного Суду додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вважає, що додаткова винагорода, яка виплачується на період воєнного стану, відповідно до вимог чинного законодавства, в даному конкретному випадку, була складовою грошового забезпечення, яка мала постійний характер та відносилась до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з дітей в редакції пункту 1, 8 Переліку до 16 листопада 2022 року.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 209/3260/13-ц з Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
		Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року справу вказану справу призначено до судового розгляду. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Суд установив, що рішенням Дніпровського районного суду                                   м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року було ухвалено  рішення про стягнення з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше                    30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 липня 2013 року на користь матері ОСОБА_1 до досягнення дитиною повноліття.
		На виконанні Солом`янського відділу ДВС у м. Києві Центрального             МУ Міністерства юстиції (м. Київ) з 18 січня 2017 року перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки.
		ОСОБА_2 працює старшим інспектором з особливих доручень у Департаменті патрульної поліції та отримував у період з січня 2022 року по січень 2023 року додаткову винагороду на період воєнного стану, яка склала 304 120 грн.
		2.Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Касаційна скарга підлягає  задоволенню з огляду на таке.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
		Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		Установлено, що рішенням Дніпровського районного суду                                         м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року було ухвалено  рішення про стягнення з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше                    30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 липня 2013 року на користь матері ОСОБА_1 до досягнення дитиною повноліття.
		Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		ОСОБА_1 , обґрунтовуючи неправомірність дій державного виконавця, указувала на те, що боржник ОСОБА_2 , як поліцейський, отримував грошове забезпечення пов`язане з воєнним станом, однак державним виконавцем з цієї додаткової винагороди аліменти не утримувались.
		Згідно з частинами першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
		Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
		Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №146 від                    26 лютого 1993 року (далі - Перелік), передбачено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям, під час дії воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних(бойових)дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується у відповідних розмірах, розмір якої залежить зокрема від безпосередньої участі у бойових діях, покладених завданнях та від іншого.
		Таким чином, жодним нормативно-правовим актом не визначено, що додаткова винагорода поліцейським в розмірі 30 000 гривень є грошовим забезпеченням, що не має постійного характеру.
		Однак пунктом 1 Переліку чітко визначено, що аліменти справляються з додаткової винагороди за основним місцем роботи, яка в свою чергу входить в структуру грошового забезпечення поліцейських.
		Таким чином, з аналізу вказаних норм випливає, що аліменти мають стягуватися в частці від усіх видів доходу боржника. Тому фактично, навіть до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від                                11 листопада 2022 року, виконавець мав би враховувати всі види надходжень боржника для визначення розміру аліментів.
		Фактично Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада                   2022 року № 1264 лише підтверджено необхідність стягнення аліментів з урахуванням додаткової винагороди. Зауважує, що раніше законодавство просто не містило норми про отримання додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану. Тому з урахуванням змін у законодавстві, законодавець лише узгодив між собою всі нормативно-правові акти.
		Постанова Кабінету Міністрів України м від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», на яку міститься посилання в статті 81 СК України, також передбачає пункт 1, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.
		Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.
		Зазначений правовий висновок висловлено Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц, провадження № 61-45100сво18.
		Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає жодних підстав вважати, що законодавець, маючи на меті належне забезпечення дитини для її повноцінного духовного та фізичного розвитку, міг з будь-яких причин не охоплювати аліментними зобов`язаннями додаткову винагороду на період воєнного стану. Внесенням відповідних змін 16 листопада 2022 року законодавець лише конкретизував перелік видів грошового забезпечення, із яких справляється нарахування аліментів, задля усунення проблемних питань при нарахуванні аліментів, а не «створив» новий вид доходів, який раніше таким не визнавав.
		Отже додаткові виплати, які нараховувались та виплачувались боржнику по аліментам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» до 16 листопада 2022 року не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мали постійний характер та відносились до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.
		З огляду на викладене, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що державним виконавцем Солом`янського відділу ДВС у м. Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку розміру аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
		Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної і залишає в силі ухвалу суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції  залишити в силі.
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року скасувати та залишити в силі ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 травня 2023 року.
		Постанова набирає законної сили  моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		ГоловуючийМ. Є. Червинська  Судді:А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун   М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...