Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1747/09 : не визначено.
Надіслано судом: 23.07.2015. Зареєстровано: 23.10.2010. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"18" серпня 2010 р.справа № 2а-627/08   
			 
		
		Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Мірошниченка М.В. 
		суддів: Католікяна М.О. Панченко О.М. 
		при секретарі судового засідання:Красота А.О. 
		за участю представників :
		позивача: Федоренко Р.В. довіреність від 01.02.2009р.;
		відповідача: Решетнік О.Ю., довіреність від 17.09.2009р.;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні 
		апеляційну скаргу Приватного підприємства «Джерело життя», яке є
		правонаступником Фермерського господарства «Джерело Життя»,
		с. Боровківка Верхньодніпровського району
		Дніпропетровської області
		на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
		від 06.05.2008р.
		у справі № 2а-627/08
		за позовом Приватного підприємства «Джерело життя», яке є
		правонаступником Фермерського господарства «Джерело Життя», 
		с. Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської 
		області
		до відповідача Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції 
		Дніпропетровської області,м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської 
		області
		про скасування податкових повідомлень-рішень
		 ВСТАНОВИЛА:
		Фермерським господарством «Джерело Життя»заявлено позов до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 11.07.2007р. №0005512300/0 (9888/10/23-006), №0005542300/0 (9891/10/23-006), від 08.08.2007р. №0005512300/1 (11300/10/23-006), №0005542300/1 (11301/10/23-006), від 24.09.2007р. №0008342303 (13832/10/23-306), від 19.10.2007р. №0013372300/2 (15638/10/23-006), від 12.01.2008р. №0013372300/3 (414/10/23-006).
		За наслідками розгляду справи по суті, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2008р. у справі №2а-627/08 у задоволенні позову відмовлено.
		Постанова суду першої інстанції мотивована недоведеністю позовних вимог та відсутністю підстав для їх задоволення.
		Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ФГ «Джерело Життя»подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2008р. у справі №2а-627/08 та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог. В обґрунтування таких вимог позивач посилається на те, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, встановлені недоведені обставини, що мають значення для справи, допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Верхньодніпровська ОДПІ в запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується із викладеними в ній доводами та просить у задоволенні скарги відмовити.
		В судовому засіданні 18.08.2010р. представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях на неї.
		Згідно до заяви позивача від 12.05.2010р., колегією суддів на підставі ст.55 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво позивача по справі шляхом заміни Фермерського господарства «Джерело Життя»на його правонаступника Приватне підприємство «Джерело Життя».
		Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Оберіг».
		За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 18.08.2010р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.
		Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
		Як випливає з матеріалів справи, Верхньодніпровською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова документальна перевірка з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФГ «Джерело Життя»за період з 01.01.2004р. по 31.12.2006р. За результатами перевірки складений акт від 27.06.2007р. №345/230-30774624.
		В ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарством у 2004р. невірно визначено скориговані валові витрати, а саме: до складу валових витрат включено суму витрат, не підтверджену відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку в розмірі 585500,00 грн.
		ФГ «Джерело Життя»необхідно було включити до складу валових витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в розмірі 688500,00 грн., а включено 1274000,00 грн.
		ФГ «Джерело Життя»завищено валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в розмірі 585500,00 грн.
		При перевірці використання готівкових коштів встановлено, що до набуття чинності Положення від 15.12.2004р. №637, затвердженого Постановою правління НБУ «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»з 19.02.2005р. на ФГ «Джерело Життя» поширювались вимоги п.1.1 Положення від 19.02.2001р. №72, затвердженого постановою Правління НБУ «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». За результатами перевірки встановлено конкретні факти нецільового використання готівки. Присутні факти одержаної в банку готівки, яку частково використано за цільовим призначенням, а інша не здана до каси банку, а витрачена на цілі не вказані у банківській виписці. Сума витраченої на інші цілі готівки кваліфікується як нецільове використання коштів.
		За виявлене порушення передбачена відповідальність, згідно абз.7 п.1 ч.1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
		На підставі акту перевірки від 27.06.2007р. №345/230-30774624 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.07.2007р. №0005512300/0 (9888/10/23-006), №0005542300/0 (9891/10/23-006), від 08.08.2007р. №0005512300/1 (11300/10/23-006), №0005542300/1 (11301/10/23-006), від 24.09.2007р. №0008342303 (13832/10/23-306), від 19.10.2007р. №0013372300/2 (15638/10/23-006), від 12.01.2008р. №0013372300/3 (414/10/23-006).
		Позивач не погодився із нарахованими податковими зобовязаннями, посилаючись зокрема на наступні обставини. Податковим органом не були прийняті до уваги первинні бухгалтерські документи, що були у господарства, та які є витратами, сплаченими протягом звітного періоду у вязку з веденням виробництва сільськогосподарської продукції.
		Позивач також не погоджується із застосуванням до нього фінансової санкції на підставі Положення від 19.02.2001р. №72, затвердженого постановою Правління НБУ «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», оскільки вказане Положення втратило чинність. Крім того, готівка була витрачена на закупівлю товарів (робіт, послуг), але тільки раніше, ніж була отримана в банківській установі. Також, закінчились строки застосування фінансових санкцій.
		У звязку з цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
		Матеріалами справи встановлено, що позивачу необхідно було включити до складу валових витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) (рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2004р.) в розмірі 688500,00 грн., а включено 1274000,00 грн. У звязку з цим, позивачем завищено валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в розмірі 585500,00 грн.
		Згідно з розпискою заступника директора ФГ «Джерело Життя»від 22.05.2007р., всі документи підприємства надано до перевірки в повному обсязі та інших документів, що свідчать про діяльність підприємства за перевіряємий період немає.
		Надані позивачем на розгляд при апеляційному узгодженні за процедурою адміністративного оскарження до первинної та повторної скарги копії первинних бухгалтерських документів, які господарство вважає за необхідне врахувати при визначенні суми валових витрат за 2004р. звітного року, складені від імені субєктів господарювання, обґрунтовано не прийняті відповідачем до уваги, оскільки відповідні документи не надавались під час проведення перевірки. До того ж, позивачем не надано документів, які б свідчили про час та спосіб проведених господарством розрахунків по зазначених у цих документах послугах.
		Отже, податковим органом зроблений обґрунтований висновок про завищення підприємством валових витрат за перевіряємий період.
		Колегія суддів також погоджується із висновком податкового органу про необхідність поширення на позивача приписів Положення від 19.02.2001р. №72, затвердженого постановою правління НБУ «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», із застосуванням фінансових санкцій, передбачених цим Положенням.
		Так, за результатами перевірки встановлені факти нецільового використання готівки на проміжку часу від 18.05.2004р. по 10.02.2005р. Присутні факти одержаної в банку готівки, яку частково використано за цільовим призначенням, а інша не здана до каси банку, а витрачена на цілі не вказані у банківській виписці. Сума витраченої на інші цілі готівки кваліфікується як нецільове використання коштів, згідно п.5.5.3 Положення від 19.02.2001р. №72.
		Згідно банківських виписок, наданих на перевірку, та видаткових касових ордерів було встановлено порушення абз.1 п.2.13 Положення №72, згідно якого «Підприємства, що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків за грошовим чеком (з чітким формулюванням суті операцій, що буде здійснюватися) у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечать чинному законодавству України»та абз. 1 п.2.14 Положення №72, згідно якого «Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що одержана в установі банку для виплат, повязаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Готівка, що одержана в установі банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в установі банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством в установу банку не пізніше наступного робочого дня установи банку та підприємства або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту) і видаватися на ті самі цілі.
		Проте, в порушення наведених приписів Положення №72, позивачем було отримано кошти у касі банку на закупку товару, що фактично витрачено на інші цілі, а саме: на розрахунки з бюджетом 2625,49 грн.; на розрахунки по заробітній платі та іншим соціальним виплатам, що входять до фонду оплати праці 4674,36 грн.; на розрахунки з банком по зобовязанням фінансового характеру 16338,40 грн.; на погашення позики ОСОБА_4 459550,00 грн. Всього на суму 483188,00 грн.
		За виявлене порушення передбачена відповідальність згідно абз.7 п.1 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
		При цьому, безпідставними є твердження позивача про неможливість застосування штрафних санкцій на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»в звязку з тим, що Положення від 19.02.2001р. №72 втратило чинність. Так, «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене постановою правління НБУ від 15.12.2004р. №637, набрало чинності з 15.02.2005р. В той же час, порушення виявлені в ході перевірки мали місце на протязі проміжку часу з 18.05.2004р. по 10.02.2005р., перевірка проводилася за період діяльності позивача з 01.01.2004р. по 31.12.2006р.
		Згідно ж ст.2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
		Посилання позивача на пропуск відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст.250 ГК України, є безпідставним, оскільки в правовідносинах щодо застосування штрафної санкції, передбаченої Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», орган державної податкової служби не є субєктом, наділеним господарською компетенцією, безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо субєкта господарювання.
		Згідно ж ст.4 ГК України, не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
		Отже, дія ст.250 ГК України не розповсюджується на строки застосування штрафної санкції, передбаченої Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
		У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Позивачем у встановленому законом порядку не було доведено тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог. В той же час, відповідачем доведена правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
		З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених в оскаржуваній постанові.
		Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні.
		Керуючись ст. ст. 55, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 УХВАЛИВ:
		Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши позивача у справі - Фермерське господарство «Джерело Життя», його правонаступником - Приватним підприємством «Джерело життя».
		Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Джерело життя», яке є правонаступником Фермерського господарства «Джерело Життя», с. Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області залишити без задоволення.
		Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2008р. у справі № 2а-627/08 залишити без змін.
		 Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції. 
		Повний текст ухвали виготовлено 01.09.2010р.
		 
			 Головуючий суддя М.В. Мірошниченко
			Суддя М.О. Католікян
			Суддя О.М. Панченко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...