Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/6399/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано судом: 04.03.2024. Зареєстровано: 05.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2024.
Дата набрання законної сили: 21.02.2024
Номер судового провадження: А/857/25652/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Головуючий суддя у першій інстанції: Маєцька Н.Д.
		 
		21 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 260/6399/23 пров. № А/857/25652/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
		 
		головуючого судді:                                                  Бруновської Н.В.
		суддів:                                                                      Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
		за участю секретаря судового засідання:                    Пославського Д.Б.
		апелянта:                                                             ОСОБА_1 
		представника апелянта:                                        Богомазова П.С.
		представника відповідача:                                        Гончарова В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року   у справі № 260/6399/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -
		ВСТАНОВИВ:
		26.07.2023р. ОСОБА_1 звернулася із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у якому просила суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 21.06.2023р. про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №778 від 24.10.2012р.) до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. 
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2023р. в позові  відмовлено.
		Не погодившись із прийнятим рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права. 
		Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
		Апелянт, ОСОБА_1 та її представник Богомазов П.С., в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали  з підстав у ній зазначених.
		Представник відповідача, Гончаров В.В. , просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
		24.10.2012р Вінницька обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності. 
		З Єдиного реєстру адвокатів України  (https://erau.unba.org.ua/) видно, що у реєстрі стосовно адвоката ОСОБА_1 обліковуються наступні відомості: № свідоцтва № 778, дата видачі 24.10.2012р., орган, що видав свідоцтво  - Вінницька обласна КДКА, номер рішення 8, дата прийняття рішення - 24.09.2012р.; адреса робочого місця та номери засобів зв`язку: АДРЕСА_1 ; електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 786-р ОСОБА_1 призначено заступником Міністра юстиції України. 
		ОСОБА_1 зупинила право на заняття адвокатською діяльністю, в порядку п.1 ч.1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 12 вересня 2019 року. 
		Голова комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ ОСОБА_2 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Львівській області із скаргами від 05 січня 2023 року (вих. № 44/0/2-23) та 06 січня 2023 року (вих. № 45/0/2-23) на дії адвоката ОСОБА_1 , які можуть свідчити про порушення нею Правил адвокатської етики. 
		З листа Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 січня 2023 року № 148, адресованого голові Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області ОСОБА_7 видно, що на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга голови комітету прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ ОСОБА_2 яка надіслана супровідним листом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області за вих. № 247 від 18.01.2023р. та скарга голови комітету прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ ОСОБА_2 , надіслана супровідним листом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області за вих. № 248 від 18.01.2023р. відносно адвоката ОСОБА_1 . 
		Зокрема, скарги відносно адвоката ОСОБА_1 надійшли на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 23 січня 2023 року від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, у зв`язку з відсутністю необхідного кворуму в ДП КДКА Львівської області, та вказаним листом надіслано вищевказані скарги для розгляду по суті Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Закарпатської області. 
		Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 10 травня 2023 року порушено дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1 за скаргою голови комітету прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ ОСОБА_2 за вих. № 44/0/2-23 від 05.01.2023р.. 
		Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 10 травня 2023 року порушено дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1 за скаргою голови комітету прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ ОСОБА_2 за вих. № 45/0/2-23 від 06.01.2023р. та об`єднано цю справу в одне провадження з дисциплінарною справою стосовно ОСОБА_1 , порушеною рішенням КДКА Закарпатської області, за результатами відомостей, наведених  у скарзі голови комітету прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ ОСОБА_2 за вих. № 44/0/2-23 від 05.01.2023р.. 
		Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 21 червня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів. 
		Із змісту вказаного рішення, видно, що  у скарзі від 04.02.2023р. № 44/0/2-23  скаржник покликається та ту обставину, що 15.12.2022р. адвокат ОСОБА_1 зі свого телефона з використанням певного месенджера надсилала на телефон заступника Голови Ради адвокатів України ОСОБА_5 SMS- повідомлення, у яких звинуватила останнього у брехні і погрожувала допитами, використовуючи грубі і некоректні висловлювання образливого характеру як на його адресу, так і на адресу НААУ, її керівництва та інституту адвокатури в цілому. Поведінка адвоката ОСОБА_1 свідчить про ігнорування нею правил ділового етикету,  загальноприйнятих норм спілкування та суперечить вимогам ст.ст.12,59 Правил адвокатської етики, а тому просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності. 
		У скарзі від 04.01.2023р. №45/0/2-23 зазначається, що 15.12.2022р. адвокат ОСОБА_1 зі свого телефона з використанням певного месенджеру надсилала на телефон голови комітету з питань безоплатної правової допомоги, що діє у складі НААУ, ОСОБА_6 SMS-повідомлення, у яких звинуватила останню у некомпетентності і постійній брехні та погрожувала судом, використовуючи грубі і некоректні висловлювання образливого характеру на її адресу. Скаржник вважає, що така поведінка адвоката ОСОБА_1 свідчить про ігнорування правил ділового етикету та загальноприйнятих норм спілкування та суперечить вимогам ст.ст.12, 59 Правил адвокатської етики, а тому просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
		Кваліфікаційні-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області дійшла висновків, що поведінка адвоката ОСОБА_1 у вигляді некоректного спілкування із заступником голови ради адвокатів України ОСОБА_5 і головою Комітету з питань безоплатної правової допомоги, що діє у складі НААУ ОСОБА_6 , шляхом надіслання їм SMS-повідомлень з образливими коментарями і некоректною оцінкою діяльності НААУ і її посадових осіб, звинуваченнями у вчиненні злочину проти держави, некомпетентності та постійній брехні та погрозами судом, із використанням грубих і некоректних висловлювань образливого характеру, незалежно від того, чи пов`язано це з її адвокатською діяльністю чи ні, суперечить приписам Правил адвокатської етики, а отже є невиконанням встановленого законом професійного обов`язку адвоката.  (ч.2 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
		У зв`язку з цим, Дисциплінарна палата вважала можливим і необхідним припинити право адвоката ОСОБА_1 на заняття адвокатської діяльності, шляхом притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення такого права з наступним виключенням її з Єдиного реєстру адвокатів. 
		ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Із змісту ст.2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"    (надалі - Закон №5076-VI) видно, що адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, установленому цим Законом.
		З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		ст.21 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
		Згідно ч.1 ст.33 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		При цьому, відповідно до ч.1 ч.2 ст.34 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		ст.36 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		В ст.37 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Відповідно до ч.1,ч.2 ст.38 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		ч.1, ч.2 ст.39 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
		ст.40 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"  визначено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.
		У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
		ч.1 ст.41 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення ураховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		Відповідно до п.3 ч.5, ч.6, ч.7 ст. 50 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
		Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури уважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат.
		Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.
		Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014р. № 120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі    - Порядок № 120).
		В п. 2, п.3, п.п.3 п.4  Положення № 120 видно, що дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
		Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		Дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики.
		Із змісту п.25, п.26 Положення № 120 видно, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу на ст.7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", робота на посадах осіб, зазначених у п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" несумісна з діяльністю адвоката. 
		В п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції»  визначений перелік суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема: міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, державні службовці тощо.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2019р. № 786 -р ОСОБА_1 призначено на посаду заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції.
		30.05.2023 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 473-р ОСОБА_1 звільнено з посади заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції за власним бажанням.
		Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що 12 вересня 2019 року - 30 травня 2023 року ОСОБА_1 перебувала на посаді Заступниці Міністра юстиції з питань європейської інтеграції, тому Правила адвокатської етики на неї не могли поширюватись оскільки це прямо суперечить вищезазначеним нормам як Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" так і Закону України «Про запобігання корупції».
		Крім того в Єдиному реєстрі адвокатів України міститься інформація, що номером для зв`язку із ОСОБА_1 є НОМЕР_1 .
		В той же час на всіх фотографіях, які містяться в дисциплінарній скарзі вказано номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 , з якого ніби то надсилалися повідомлення від імені останньої до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		Одночасно, колегія суддів зазначає, що за час розгляду скарг, до ОСОБА_1 не надійшло жодного дзвінка з повідомленням про розгляд дисциплінарного провадження та пропозицію надати свої пояснення і заперечення не зважаючи не те, що Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Закарпатської області було відомо про те, що позивач перебуває на посаді заступника міністра юстиції України і тому постійно проживає в Києві. Суто формально  відповідач надсилав повідомлення на стару поштову та електронну адресу ОСОБА_1 , та не вжив заходів для її належного повідомлення про розгляд дисциплінарного провадження, чим фактично допустив порушення процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
		При цьому, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської не дослідила жодним чином чи дійсно ОСОБА_1 надсилала до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 sms-повідомлення, які додані до скарг, та також вказаним повідомленням не надана правова оцінка судом першої інстанції.
		В ст.70 Правил адвокатської етики затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017р., визначено, що адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. ( далі -Правила адвокатської етики).
		Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
		Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачиться на його користь.
		Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
		ст.52 Правил адвокатської етики передбачено, що при виникненні конфлікту між адвокатами, наслідком якого є звернення одного з них зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, адвокат, який ініціював звернення, зобов`язаний надати докази того, що ним вжиті заходи мирного врегулювання такого конфлікту.
		Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у Закарпатській області, жодним чином не перевірила листування між ОСОБА_1 та заявниками скарг та не зверталась до розробника програми WhatsАрр щодо встановлення факту такого листування, а лише просто погодилась з наданими скріншотами, на що суд першої інстанції не звернув увагу.
		Крім того, зважаючи на відкриту інформацію в мережі Інтернет, листування сторін у інтернет мережі за допомогою додатку WhatsАрр не є належним доказом, оскільки неможливо ідентифікувати осіб, які здійснюють листування.
		Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не були присутні на засіданні Дисциплінарної палати, обґрунтування щодо порушення правила адвокатської етики ґрунтується тільки на відредагованих фотографіях.
		У постанові від 28.12.2019р. у справі № 922/788/19 Верховний Суд дійшов висновку, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом, зважаючи на те, що електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа і використовується для ідентифікації автора та/або підписання електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу.
		Аналогічні висновки містяться в постановах ВС від 11.06.2019р. у справі №904/2882/18, від 24.09.2019р. у справі №922/1151/18.
		У постанові Верховного Суду від 16.03.2020р. у справі №910/1162/19 містяться наступні висновки: «Надані позивачем копії документів не є електронними документами в розумінні положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а отже, не можуть мати юридичної сили як докази».
		Розглядаючи скріншоти з соціальних мереж у якості доказів, суди часто приходять до наступних висновків: «У соціальних мережах може зареєструватися будь-яка людина під будь-яким іменем. Перевірити таку інформацію неможливо, тому вона є недопустимим та неналежним доказом» (постанова Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі №667/266/15-ц).
		Невідповідність змісту скріншота веб-сторінки може бути самостійною підставою для проведення експертизи з метою визначення факту внесення змін до інформації, розміщеної на відповідній веб-сторінці, або ж фальсифікації скріншота, наданого в якості доказу по справі.
		Колегія суддів зазначає, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у Закарпатській області в порушення вимог ст.77 КАС України не надала суду належних та допустимих письмових доказів, які підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 спілкувалась з заявниками скарг, оскільки долучені до матеріалів дисциплінарної справи скріншоти не можуть вважатися належними та допустимими доказами.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі. Під час надання коментарів адвокатами по конкретним справам необхідно, щоб такі коментарі не порушували положень чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень З`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, а також відповідали вимогам до адвокатів та адвокатської діяльності, що встановлені чинним законодавством, Правилами адвокатської етики, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
		Висловлювання адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні маги притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов`язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, інтернет- форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз`яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
		п.54 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність від 30.08.2014р. №120, передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
		-порушення присяги адвоката України;
		-розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
		-заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;
		-систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
		Приймаючи оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області вважав, що ОСОБА_1 допустила грубе порушення Правил адвокатської етики, з чим відповідно погодився суд першої інстанції.
		Однак оскаржуване рішення в розумінні ст.9, ст.242 КАС України не є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції самоусунувся від принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи та як наслідок не надав належної правової оцінки доказам у матеріалах справи та не вжив процесуальних заходів щодо отримання та дослідження належних та допустимих доказів у цій справі.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області діяла  не у спосіб визначений законами та Конституцією України.
		Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).
		Також згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		В  ст.242 КАС України  визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
		1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги слід задовольнити повністю.
		ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
		Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року   у справі № 260/6399/23- скасувати та прийняти нову постанову.
		Позов ОСОБА_1 - задововльнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 21.06.2023р. про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №778, видане 24.10.2012р. на підставі рішення Вінницької обласної КДК від 24.09.2012р. №8) до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 14, код ЄДРПОУ 37784267) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок), що сплачений згідно платіжної інструкції № 0.0.3109422942.1 від 20.07.2023р за подання позовної заяви та 1610,40 грн.(одна тисяча шістсот десять гривень сорок копійок), що сплачений згідно платіжної інструкції №440 від 24.12.2023р за подання апеляційної скарги.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор   Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 04.03.2024р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...