Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 169/99/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 04.03.2024. Зареєстровано: 05.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2024.
Дата набрання законної сили: 04.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/169/28/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023030550001638

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 169/99/24
		Провадження № 1-кп/169/28/24 
		 
		ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04 березня 2024 року                                                         селище Турійськ
		 
		Турійський районний суд Волинської області в складі
		головуючого                                 ОСОБА_1 , 
		з участю: 
		секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,
		прокурора                                 ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої                                 ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Жовтневе міста Нововолинськ Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має повну загальну середню освіту, є громадянкою України, раніше несудима,
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		25 листопада 2023 року близько 08 години 30 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Toyota Previa», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Р-15 сполученням «Ковель-Жовква» з міста Володимир Волинської області в напрямку міста Ковель Волинської області поблизу села Мокрець Ковельського району Волинської області, передбачаючи можливість настання суспільнонебезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою, не відреагувала на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахувала дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого на заокругленій ділянці дороги виїхала праворуч за межі проїзної частини та допустила перекидання транспортного засобу.
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди:
		пасажирка вказаного автомобіля ОСОБА_5 , яка знаходилася посередині другого ряду пасажирських сидінь, отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми: заочеревного розриву сечового міхура, заочеревної гематоми, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою м 'яких тканин волосистої частини голови, закритої травми грудної клітки з забоєм м`яких тканин грудної клітки та закритим переломом лівої ключиці, травматичний розрив лобкового з`єднання із порушенням цілісності тазового кільця з розвитком травматичного шоку, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя відповідно до пункту 2.1.3 к «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»;
		пасажирка ОСОБА_6 , яка знаходилась по правій стороні другого ряду пасажирських сидінь зазначеного вище транспортного засобу, отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми: закритої черпено-мозкової травми зі струсом головного мозку, закритого перелому нижньої стінки лівої орбіти, рваних ран лівих ока та брови, параорбітальної гематоми зліва, субконюктивального крововиливу в ліве очне яблуко з частковою контузією зорового нерва лівого ока, множинних забоїв м`яких тканин обличчя, волосистої частини голови, закритої тупої травми грудної клітки з переломами 8-9 ребер зліва та двобічним гемотораксом, закритого перелому крижової кістки зліва, закритого вивиху лівого ліктьового суглобу з розвитком травматичного шоку, що утворились від дії тупих твердих предметів, можливо від ударів об виступаючі частини салону автомобіля, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя відповідно до пункту 2.1.3 к «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»;
		пасажирка ОСОБА_7 , яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні вказаного вище автомобіля, отримала тілесні ушкодження у вигляді компресійних переломів тіл 8-9 грудних хребців та переломів поперечних відростків 12 грудного і 4-5 поперекових хребців, що утворились від дії тупих предметів, можливо від ударів об виступаючі частини салону автомобіля, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя відповідно до пункту 2.2.1 в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
		У прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), а саме:
		підпункту «б» пункту 2.3 ПДР України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		пункту 12.1 ПДР України, згідно з яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе в пред`явленому обвинуваченні визнала повністю і показала, що 25 листопада 2023 року близько 07 години 30 хвилин виїхала з дому автомобілем марки «Toyota Previa» на конференцію. По дорозі в автомобіль підсіли потерпілі та ще дві жінки, які внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тяжких тілесних ушкоджень не отримали. Зранку на дорозі була ожеледиця. З якою швидкістю рухалася не пам`ятає. Коли їхала з міста Володимир в напрямку міста Ковель, то поблизу села Мокрець на заокругленій ділянці дороги автомобіль почало зносити вліво. Намагаючись вирівняти автомобіль, виїхала праворуч за межі проїзної частини, де транспортний засіб перекинувся.
		У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаялася, просила суворо її не карати та не позбавляти її права керування, оскільки є вдовою та має на утриманні троє неповнолітніх дітей і автомобіль їй необхідний для належного забезпечення навчання й розвитку дітей. Висловила глибокий жаль з приводу події злочину.
		Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, в яких просили розглядати кримінальне провадження без їхньої участі та не призначати обвинуваченій суворе покарання, вказуючи, що жодних претензій матеріального чи морального характеру до неї не мають.
		З урахуванням думки учасників судового розгляду та відповідно до вимог статті 325 Кримінального процесуального кодексу України судом визнано за можливе проведення судового розгляду за відсутності потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 .
		Наведені вище показання обвинуваченої цілком узгоджуються з фактичними обставинами справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. 
		Судом з`ясовано, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ними не оспорюються, та роз`яснено їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи, що у суду немає жодних сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, судом за згодою всіх учасників судового провадження відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину та кваліфікує її дії за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілим тяжке тілесне ушкодження.
		Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу учасники судового провадження не заявляли.
		Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		Виходячи із мети кримінального покарання й принципів справедливості, законності, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного.
		Правову позицію щодо дотримання принципу справедливості Конституційний Суд України висловив у рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 та від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004.
		Так, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Визначені у статті 65 Кримінального кодексу України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, особу винної, яка є працездатною особою, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, не працює, є вдовою, чоловік обвинуваченої загинув від поранень, отриманих під час захисту батьківщини від агресії рф, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення злочину - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень трьом потерпілим. 
		Відомості про притягнення обвинуваченої до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в матеріалах кримінального провадження відсутні.
		Крім того, суд враховує також характер допущених обвинуваченою порушень правил безпеки дорожнього руху та її ставлення до цих порушень, які вона повністю визнала, як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду цього кримінального провадження, поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, яка проявилася у допомозі потерпілим на місці дорожньо-транспортної пригоди та участі у подальшому їхньому лікуванні, а також, що інкримінований обвинуваченій злочин вчинений з необережності.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд відносить щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, відсутні.
		З урахуванням наведеного вище, думки потерпілих, які просили не призначати обвинуваченій суворе покарання, та виходячи із необхідності й достатності покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій ОСОБА_4 основне покарання у виді позбавлення волі на строк, ближче до мінімального, в межах санкції частини другої статті 286 Кримінального кодексу України, будучи переконаним в тому, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Суд вважає, що таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання
		Водночас, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, позицію потерпілих щодо призначення покарання, яка, на думку суду, має вагоме значення у цьому кримінальному провадженні, а також інші наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливе і без відбування покарання, а тому на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільняє обвинувачену ОСОБА_4 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням та з покладенням на неї передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України обов`язків.
		Щодо додаткового покарання.
		Санкцією частини другої статті 286 Кримінального кодексу України передбачено також призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
		Враховуючи, що право керування транспортними засобами тісно пов`язане з діяльністю обвинуваченої, необхідністю здійснення волонтерських поїздок, забезпечення її сім`ї, в якій виховуються троє неповнолітніх дітей 2006, 2010 та 2015 року народження, чоловік обвинуваченої загинув під час виконання бойових завдань по захисту України і вона виховує й забезпечує дітей самостійно, під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди вона не перебувала у стані алкогольного сп`яніння, то за таких обставин суд вважає доцільним та можливим не призначати обвинуваченій додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.
		Подібні висновки щодо можливості звільнення від відбування покарання та незастосування додаткового покарання в аналогічній категорії справ викладені у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 695/2109/20 (провадження № 51-5761 км 21), від 26 травня 2022 року у справі № 202/3684/19 (провадження № 51-5818 км 21).
		Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, на підставі положень статті 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 листопада 2023 року на транспортний засіб марки «Toyota Previa», номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до вимог частини четвертої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України слід скасувати.
		Керуючись статтями 368, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити  ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. 
		Речовий доказ: транспортний засіб марки «Toyota Previa», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на спеціальному майданчику зберігання транспортних засобів Головного управління Національної поліції у Волинській області за адресою: вулиця Заводська, 2а, місто Ковель, Волинська область, повернути власнику ОСОБА_8 або іншій уповноваженій особі.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 листопада 2023 року на транспортний засіб марки «Toyota Previa», номерний знак НОМЕР_1 , скасувати.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім) гривень 24 (двадцять чотири) копійки. 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...