Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 598/904/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2024. Зареєстровано: 05.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/598/6/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015210130000250

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 598/904/18
		провадження № 1-кп/598/6/2024
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"05" березня 2024 р.                 Збаразький районний суд Тернопільської області 
		 
		в складі : головуючого судді         ОСОБА_1 
		секретаря                 ОСОБА_2 
		з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , інших учасників судового провадження: потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_6 , представників потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження № 598/904/18 по обвинуваченню
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки і мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, адвоката, раніше не судимої,
		за ч.1 ст.286, ч.2 ст.121 КК України,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_4 , 18 вересня 2015 року в період часу з 20 до 23 години (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), керуючи автомобілем «NISSAN-MURANO ЗНГ», р.н.з. НОМЕР_1 , рухалась ділянкою автодороги між с.Котюжини Збаразького району Тернопільської області та с.Манево Лановецького району Тернопільської області.
		Під час такого руху між ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , з іншої сторони, виник конфлікт, в ході якого останні, використовуючи автомобіль «СHEVROLET-NIVA», р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , переслідували та блокували її автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ» шляхом здійснення його обгону та зупинки перед ним.
		Під час останнього блокування вказаного вище транспортного засобу, що відбулось неподалік с.Котюжини Збаразького району Тернопільської області, після зупинки автомобіля - «СHEVROLET-NIVA» попереду автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ»,  ОСОБА_4  зупинила керований нею автомобіль.  ОСОБА_10  та ОСОБА_9  вийшли з салону свогоавтомобіля та підійшли до передньої частини автомобіля під керуванням ОСОБА_4 . Надалі, в ході конфлікту ОСОБА_9 , перебуваючи навпроти передньої правої частини автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ», виліз на капот його моторного відсіку і почав завдавати ударів руками по передньому вітровому склі та капоті цього автомобіля.
		У зв`язку з вищевказаними діями ОСОБА_4 , з метою припинення протиправних дій ОСОБА_9 , розпочала рух на автомобілі «NISSAN- MURANO ЗНГ» назад, в результаті чого ОСОБА_9 зіскочив з капоту та надалі стояв навпроти передньої правої частини вказаного автомобіля, на незначній відстані від нього. Надалі ОСОБА_4 , проїхавши незначну віддаль назад, зупинила автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ» та, після зупинки, розпочала рух автомобіля вперед, при цьому змінила напрямок свого руху ліворуч з метою об`їзду автомобіля «CHEVROLET-NIVA».
		Перед початком цього руху ОСОБА_4 не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а під час руху не була достатньо уважна, належно не стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала на її зміну, чим порушила вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 2.3 (б, д), 10.1 Правил дорожнього руху (надалі ПДР), які зобов`язували її не створювати своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		Виконуючи маневр об`їзду автомобіля «CHEVROLET-NIVA» водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п. п. 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху» і виконання його вимог), 12.3 ПДР не здійснила безпечний об`їзд перешкоди, а саме ОСОБА_9 , який стояв навпроти передньої правої частини автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ», на момент його руху вперед, хоча мала об`єктивну можливість бачити ОСОБА_9 перед керованим автомобілем.
		Внаслідок порушення вказаних пунктів ПДР, ОСОБА_4 не забезпечила безпеку дорожнього руху та під час руху допустила наїзд передньою правою частиною автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ» на ОСОБА_9 , який внаслідок цього наїзду отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої великогомілкової кістки та садна і розлитого синця на правій гомілці, які належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
		У результаті описаного наїзду автомобілем «NISSAN-MURANO ЗНГ», під керуванням водія ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_9 , не з власної волі, потрапив на капот вказаного транспортного засобу та надалі перебував на ньому, схопившись обома руками за виступаючі краї капоту моторного відсіку.
		Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху» і виконання його вимог), 2.3. (б, д), 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілому ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесного ушкодження.
		Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_4 18 вересня 2015 року в період часу з 20 до 23 години (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), після вчинення наїзду автомобілем «NISSAN-MURANO ЗНГ» на потерпілого ОСОБА_9 , в момент, коли останній перебував на капоті вказаного транспортного засобу (утримуючись обома руками за виступаючі краї капоту моторного відсіку), продовжила рух цим автомобілем ділянкою автодороги неподалік с.Котюжини Збаразького району Тернопільської області, а саме в напрямку від с.Котюжини до с.Манево Лановецького району Тернопільської області, збільшуючи його швидкість, хоча об`єктивно бачила та, відповідно, розуміла, що на капоті її автомобіля знаходиться потерпілий ОСОБА_9 .. При цьому, ОСОБА_4 не зупинила керований автомобіль, а продовжила його рух та провезла ОСОБА_9 на капоті по автодорозі приблизно 700 метрів. Рухаючись ділянкою автодороги із заокругленням ліворуч та наближаючись до мосту через канал річки Горинь, ОСОБА_4 , маючи на меті скинути ОСОБА_9 з капоту свого автомобіля, застосувала гальмування та різко змінила траєкторію руху автомобіля ліворуч. Внаслідок описаних вище дій ОСОБА_4 позбавила потерпілого ОСОБА_9 можливості втриматись на капоті автомобіля та безпечно його залишити, що призвело під час руху автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ» до падіння потерпілого на проїзну частину дороги неподалік розташування вказаного мосту. У результаті цього падіння, через злочинну недбалість ОСОБА_4 , яка хоча і не передбачала можливості настання смерті ОСОБА_9 від її дій, але повинна була та могла це передбачити, діючи з більшою обачністю, останній отримав тяжкі тілесні ушкодження: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток склепіння і основи черепа з масивними крововиливами під оболонки головного мозку, в його речовину і в м`які тканини голови; крововиливів у корені легень та в зв`язки печінки; згрупованих у смуги внутрішньо-шкірних крововиливів на лівому плечі, садна лівого ліктя, садна лівої гомілки, що характерні для транспортної травми, що в подальшому спричинило його смерть. Між умисними протиправними діями ОСОБА_4 , які вона вчинила за вказаних вище обставин, та настанням смерті ОСОБА_9 в результаті його падіння з капоту автомобіля існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.
		Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286 КК України, як за ознакамипорушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та ч.1 ст.119 КК України, як за ознаками вбивства, вчиненого через необережність.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінальних правопорушень не визнала та пояснила, що вона, як юрист, в 2015 році надавала юридичні послуги з укладення договорів оренди земельних часток (паїв), в зв`язку з чим 18 вересня 2015 року приїхала в село Котюжини Збаразького району Тернопільської області. Ввечері того ж дня вона, керуючи автомобілем «NISSAN-MURANO ЗНГ», р.н.з. НОМЕР_1 , в салоні якого також перебував ОСОБА_11 , виїхала із с.Котюжини Збаразького району Тернопільської області в напрямку с.Манево Лановецького району Тернопільської області. На виїзді з с.Котюжини їй двічі намагався заблокувати проїзд ОСОБА_10 , який керував автомобілем «СHEVROLET-NIVA», р.н.з. НОМЕР_2 , і в салоні автомобіля якого знаходився ще один невідомий їй чоловік. Однак блокування не вдалося і вона рухалася автомобілем далі. Такі агресивні дії з боку ОСОБА_10 та іншої особи вона може пояснити лише тим, що вказані особи працювали в сільськогосподарському товаристві, яке орендувало земельні ділянки, власники яких бажали переукласти договори оренди землі саме на її умовах, що в свою чергу призвело б до того, що у вищевказаному товаристві зменшилася площа землі, яку воно обробляло. При виїзді із села Котюжини рух автомобіля під її керуванням втретє заблокував автомобіль «СHEVROLET-NIVA», під керуванням ОСОБА_10 , в зв`язку з чим вона змушена була зупинити свій автомобіль. При цьому, вона, злякавшись, знаходилася в салоні свого автомобіля разом із ОСОБА_12 . ОСОБА_10 та невідомий мужчина вийшли із салону автомобіля «СHEVROLET-NIVA», р.н.з. НОМЕР_2 , який заблокували їй проїзд, та підійшли до її автомобіля. Після цього ОСОБА_10 підійшов до передніх дверей її автомобіля та почав бити руками по них, а інший мужчина високого зросту, який був одягнутий у футболку голубого кольору, виліз на капот її автомобіля та почав бити руками по лобовому склі. Вона дуже злакалася, оскільки вказані особи вели себе агресивно, та, включивши задню передачу, почала рух свого автомобіля назад з метою уникнути конфлікту. Проїхавши декілька метрів назад вона спрямувала свій автомобіль знову вперед, намагаючись справа об`їхати автомобіль «СHEVROLET-NIVA». Дорога була вузькою, однак вона змогла об`їхати автомобіль, яким було заблоковано рух її автомобіля. При цьому, коли вона намагалася об`їхати автомобіль «СHEVROLET-NIVA», скерувавши автомобіль вперед, мужчина, який знаходився на капоті її автомобіля, зіскочив з капоту в праву сторону по руху її автомобіля, а вона продовжила рух в напрямку села Манево Лановецького району Тернопільської області. Через деякий час, вже біля села Манево, автомобіль «СHEVROLET-NIVA», під керуванням ОСОБА_10 , знову наздогнав автомобіль під її керуванням та застосував таран, внаслідок чого автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ» перевернувся. Вона не вважає себе винною у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки не скоювала наїзд автомобілем на будь-кого, в тому числі і на потерпілого ОСОБА_9 , умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому у неї також не було, а навпаки вона намагалася уникнути конфліктної ситуації та покинути місце блокування її автомобіля, так як була налякана через вищевказані неправомірні дії ОСОБА_10 та іншого мужчини.
		Разом з тим, вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження доказами, що були дослідженні в ході судового розгляду даного кримінального провадження. 
		Так, потерпіла - цивільний позивач  ОСОБА_6   в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_9 , який отримав тілесні ушкодження в результаті наїзду на нього автомобіля під керуванням ОСОБА_4 та від інших неправомірних дій обвинуваченої, що мало місце 18 вересня 2015 року на дорозі між селом Котюжини та селом Манево. Про обставини скоєння ДТП вона взнала з чужих слів, оскільки очевидцем не була. Але їй відомо, що саме від отриманих з вини ОСОБА_4 травм чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у лікарні. 
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що ввечері 18 вересня 2015 року він, керуючи автомобілем «СHEVROLET-NIVA», р.н.з. НОМЕР_2 , разом із пасажиром ОСОБА_9 , рухався автодорогою у с.Котюжини в напрямку с.Великі Вікнини Збаразького району Тернопільської області додому. Рухався він автомобілем із включеним світлом фар. Рухаючись автодорогою в с.Котюжини він побачив, що по другорядній дорозі справа від нього рухається інший автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ» із включеним світлом фар. Вказаний автомобіль він впізнав, оскільки на ньому в село раніше приїздили люди, в тому числі і ОСОБА_4 , які агітували його односельців на переукладання договорів оренди земельних часток (паїв) з товариством, яке знаходилося у Хмельницькій області. При цьому, вказані особи розповсюджували неправдиву інформацію щодо членів його родини серед його односельців. Він вирішив поспілкуватися з людьми, які знаходилися в даному автомобілі, щоб вияснити причину розповсюдження цієї неправдивої інформації. З цією метою він скерував автомобіль за автомобілем «NISSAN-MURANO ЗНГ». Проїжджаючи дорогою села Котюжини позаду даного автомобіля він подавав звукові сигнали та моргав фарами з метою, щоб водій цього автомобіля зупинився, і вони змогли поспілкуватися, однак водій автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ» не реагував на його сигнали та продовжив рух. В кінці с.Котюжини автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ» раптово повернув ліворуч та поїхав однією з вулиць села, а саме польовою дорогою, що веде на пагорб. Він послідував своїм автомобілем за ним і, здійснивши обгін, зупинився перед ним. Після цього, він та ОСОБА_9 вийшли з автомобіля та хотіли підійти до автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ», щоб поспілкуватися. Однак, коли вони вже перебували біля даного автомобіля, вказаний автомобіль різко розвернувся та поїхав в напрямку автодороги сполученням «Ланівці-Вишнівець», а саме виїхав на головну дорогу і поїхав в центр села. Він та ОСОБА_9 сіли в свій автомобіль та поїхали знову за автомобілем «NISSAN-MURANO ЗНГ». При цьому, він керував автомобілем «СHEVROLET-NIVA», а ОСОБА_13 їхав в якості пасажира. Рухаючись автодорогою, вже за селом Котюжини в напрямку автодороги сполученням «Ланівці-Вишнівець», та проїхавши капличку, він вдруге здійснив обгін автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ» і зупинився попереду нього по центру дороги. Після зупинки він та ОСОБА_9 вийшли з автомобіля та підійшли до автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ», який стояв позаду їх автомобіля. Він підійшов до дверки водія автомобіля, щоб поспілкуватися, а ОСОБА_13 підійшов та зупинився безпосередньо перед передньою частиною автомобіля на відстані 1 метра. Він постукав у вікно дверки водія автомобіля зі словами, щоб водій відчинив дверку з метою поспілкуватися. Хто був за кермом даного автомобіля, та чи перебували інші пасажири в салоні, він не бачив, оскільки на вулиці вже було темно, а вікна автомобіля були затемнені. Надалі водій автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ», після того, як він постукав у дверку, повільно розпочав рух даного автомобіля назад, а він та ОСОБА_13 в цей час прослідували за ним приблизно на 2 метри, знаходячись фактично в тому самому положенні по відношенню до даного автомобіля. Після цього, автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ» зупинився та різко рушив вперед. Після початку руху водій даного автомобіля змінив напрямок свого руху ліворуч з метою об`їзду його автомобіля «СHEVROLET-NIVA», який стояв перед автомобілем «NISSAN-MURANO ЗНГ», і саме в цей момент і відбувся наїзд на ОСОБА_13 .. При цьому, автомобіль не зупинився та продовжив рух по дорозі в напрямку села Манево Лановецького району Тернопільської області. Також, в момент наїзду ОСОБА_13 стояв орієнтовно по центру проїзної частини дороги навпроти передньої правої частини автомобіля і був повернутий до автомобіля лицем. Саме те, що ОСОБА_13 після наїзду опинився на капоті автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ» він зрозумів по тому, що він не побачив останнього на дорозі, коли поїхав даний автомобіль. Тоді він швидко сів у свій автомобіль та поїхав за автомобілем «NISSAN-MURANO ЗНГ», щоб наздогнати його та припинити правопорушення. Він рухався за даним автомобілем і, проїжджаючи різкий поворот дороги ліворуч, неподалік місточка, на лівій смузі руху побачив ОСОБА_13 , який лежав. Він зупинився біля нього. ОСОБА_13 важко дихав (харчав). При цьому, під час переслідування автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ» та до моменту, коли побачив лежачого ОСОБА_13 , інших транспортних засобів, які б слідували в попутному або зустрічному напрямках по дорозі, він не бачив. Після цього, він вирішив наздогнати автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ». При в`їзді в село Манево Лановецького району Тернопільської області він наздогнав автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ». Наздогнавши даний автомобіль він рухався у невеликий проміжок часу своїм автомобілем позаду з невеликою дистанцією. Після цього водій автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ» різко загальмував, в зв`язку з чим відбулося зіткнення автомобілів, після чого автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ» почало розвертати. В процесі цього розвороту відбулося ще одне зіткнення автомобілів, внаслідок чого автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ» перекинувся на бік. Вказані два зіткнення відбулися фактично один за одним (за короткий проміжок часу) в процесі руху автомобілів. Надалі він, розуміючи, що ОСОБА_13 , якого він залишив, перебуває у тяжкому становищі, поїхав назад до нього з метою надання медичної допомоги. Коли він під`їхав до ОСОБА_13 , то біля нього вже знаходилися інші люди, які намагалися надати йому допомогу. В подальшому ОСОБА_13 , з метою надання медичної допомоги, було доставлено в медичний заклад, а саме у Вишнівецьку РКЛ.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що 18 вересня 2015 року ввечері йому подзвонили і повідомили, що біля с.Котюжини сталася дорожньо-транспортна пригода, а тому він вирішив поїхати та подивитися на те, що трапилося. На автодорозі з Вишнівця в напрямку на Ланівці за селом Котюжини біля містка він побачив автомобіль марки «Нива Шевроле», який стояв в напрямку до с.Котюжини. В автомобілі була пошкоджена передня решітка та радіатор. На місці події також був ОСОБА_15 , який попросив допомогти йому відбуксирувати даний автомобіль до нього додому. Він сів за кермо автомобіля «Нива» і, за допомогою автомобіля ВАЗ 2104, за кермом якого був ОСОБА_16 , відбуксирував пошкоджений автомобіль «Нива Шевроле» до домогосподарства ОСОБА_15 ..
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомив, що він 18 вересня 2015 року ввечері їхав додому в с.Котюжини. Проїжджаючи місток він побачив, що біля містка на середині дороги лежить мужчина, який лежав на боку та був без свідомості, і біля якого також лежав резиновий тапок. Коли він був вже біля цього мужчини повз них проїхав автомобіль. Він намагався надати медичну допомогу мужчині. Приблизно через 15 хвилин приїхав на автомобілі «Нива Шевроле» ОСОБА_17 , який сказав йому, що цього мужчину збив автомобіль. А також повідомив, що вказаний автомобіль, який збив мужчину, він наздогнав. Пізніше приїхали ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , які також намагалися надати мужчині допомогу, який був без свідомості, однак подавав ознаки життя. Після цього приїхав ОСОБА_20 і потерпілого забрали в лікарню. Пізніше він допоміг ОСОБА_15 відбуксирувати автомобіль «Нива» до нього додому. 
		Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що ввечері 18 вересня 2015 року на прохання ОСОБА_22 , яка йому подзвонила, він разом з ОСОБА_23 підвозив до лікарні дружину потерпілого ОСОБА_9 , який перед цим потрапив в ДТП. Після цього подзвонив ОСОБА_17 і попросив його під`їхати в село Манево Лановецького району, оскільки там знаходився автомобіль, який збив ОСОБА_9 , на що він погодився. В селі Манево Лановецького району він також був разом з ОСОБА_23 .. В селі Манево Лановецького району на місці ДТП він побачив пошкоджений автомобіль марки «Нісан», який лежав на боку на узбіччі дороги. Там же перебували працівники міліції та ОСОБА_4 , яка на його думку була в стані алкогольного сп`яніння. При спілкування з ОСОБА_4 остання йому повідомила, що саме вона була за кермом автомобіля, однак заперечила те, що саме вона, будучи за кермом, збила перед цим мужчину. 
		Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_21 , за виключенням того, що він особисто з ОСОБА_4 в с.Манево Лановецького району не спілкувався. 
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що ввечері 18 вересня 2015 року до нього подзвонив ОСОБА_17 та повідомив, що він знаходиться на містку біля с.Котюжини та попросив його під`їхати до нього. Він погодився. Пізніше, коли він приїхав на місце, то побачив, що на дорозі біля містка лежить без свідомості ОСОБА_9 .. Також там же знаходився пошкоджений автомобіль «Нива Шевроле». Пізніше він перевіз разом з ОСОБА_25 потерпілого до лікарні.
		Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що в один із днів вересня 2015 року в нього в дома в с.Котюжини перебувала ОСОБА_4 з іншими колегами, які в той період часу займалися переукладанням договорів оренди земельних часток (паїв) в селі. Пізніше ОСОБА_4 поїхала на автомобілі «Нісан» чорного кольору на зустріч з ОСОБА_26 , а її колеги залишилися. Через деякий час ОСОБА_4 зателефонувала та повідомила, що її автомобіль переслідує інший автомобіль і їй страшно. Він вийшов з хати та побачив, що дорогою села проїхав автомобіль ОСОБА_4 , а за нею проїхав автомобіль «Нива Шевроле», який належить сільськогосподарському товариству, що здійснює господарську діяльність в селі. Через 3-4 хвилини подзвонила ОСОБА_4 і повідомила, що вона в селі Манево Лановецького району, оскільки сталася ДТП з її автомобілем. Тому колеги ОСОБА_4 , які залишалися в нього вдома, поїхали до неї в село Манево. Пізніше він, приблизно через 30 хвилин, пішов до каплички в селі. Там йому повідомили, що за селом когось збила машина. Він сів в автомобіль до ОСОБА_27 та ОСОБА_28 і всі разом поїхали на місце ДТП. За селом Котюжини, на містку, він побачив пошкодженим автомобіль «Шевроле Нива», що належав сільськогосподарському товариству, який стояв на дорозі, якщо їхати з села Котюжини. На місці події ОСОБА_9 вже не було. Він лише бачив сліди крові та тапок на містку. 
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що йому ввечері одного з днів осені 2015 року подзвонили та повідомили, що сталася дорожнього-транспортна пригода на дорозі за с.Котюжино в напрямку міста Ланівці. Він виїхав на місце події. За селом Котюжини, якщо їхати в напрямку Лановецького району, вже за містком, він побачив пошкодженим автомобіль «Шевроле Нива», що належав сільськогосподарському товариству, який стояв на дорозі зліва, якщо їхати з села Котюжини. На місці події ОСОБА_9 вже не було. 
		Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що він є директором сільськогосподарського товариства «Славутич», яке здійснює свою господарську діяльність в тому числі і в селі Котюжини Збаразького району Тернопільської області. На початку осені 2015 року він неодноразово бачив в селі Котюжини невідомих йому людей, серед яких була і ОСОБА_4 , які їздили по селі автомобілем «Нісан» чорного кольору та агітували мешканців села переукладати договори оренди земельних часток (паїв) не з очолюваним ним товариством, а з іншим товариством. При цьому керувала цим автомобілем саме ОСОБА_4 .. Він це бачив, в тому числі і вдень 18 вересня 2015 року, коли їхав автомобілем селом та розминався з автомобілем «Нісан», яким керувала ОСОБА_4 .. Ввечері 18 вересня 2015 року приблизно 20 години йому подзвонив син ОСОБА_17 і повідомив, що автомобіль, який їздив селом з людьми, що агітували переукладати договори оренди землі, збив ОСОБА_9 за селом Котюжини. Також син повідомив, що він пізніше наздогнав цей автомобіль біля села Манево та намагався його зупинити, внаслідок чого сталася інша дорожньо-транспортна пригода. Отримавши цей дзвінок він, своїм автомобілем, поїхав на місце події. Приїхавши на місце, він побачив ОСОБА_9 , який лежав без свідомості на дорозі та важко дихав. Біля нього також були інші люди, яких не пригадує, а також його син та ОСОБА_24 . Він зателефонував на швидку медичну допомогу, і оскільки ОСОБА_9 перебував в критичному стані, завіз його з допомогою ОСОБА_24 на автомобілі у Вишнівецьку лікарню.
		Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що за кермом автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ» під час блокування даного автомобіля  ОСОБА_10  та іншою особою, які вийшли з автомобіля «СHEVROLET-NIVA», що мало місце ввечері 18 вересня 2015 року, була саме  ОСОБА_4 , а він в цей час знаходився в салоні автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ» в якості пасажира.  
		Протоколом огляду місця події від 19.09.2015 року, згідно з яким місцем події є заокруглений відрізок дороги поблизу села Котюжини Збаразького району (близько 1-го км. до села). Місце прив`язки - дорожній міст. Розташування місця ДТП перед бетонним мостом по напрямку руху до перехрестя автодороги «Ланівці-Вишнівець». Смуга руху до с.Котюжини Збаразького району. На мості виявлено лівий тапок. На заокругленій ділянці дороги виявлено три сліди гальмування від коліс автомобіля та правий тапок (т.2 а.к.п.223-237).
		Протоколом огляду місця події від 19.09.2015 року, згідно якого було оглянуто домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_2 . Під час огляду на подвір`ї будинковолодіння виявлено пошкодженим автомобіль «Нива Шевроле», р.н.з. НОМЕР_2 . (т.2 а.к.п.240-246).
		Протоколом огляду предметів від 19.09.2015 року, згідно якого було проведено огляд пошкодженого автомобіля «СHEVROLET-NIVA», р.н.з.  НОМЕР_2 . Під час даного огляду було виявлено ряд пошкоджень автомобіля, а саме: пошкоджена радіаторна решітка разом з номерним знаком; бампер; ліва фара; ліва половина капоту; ліве переднє крило; лівий підкрильник; ліве переднє дзеркало заднього виду; ліва передня дверка (т.2 а.к.п.247-255).    
		Протоколом огляду місця події від 18.09.2015 року, згідно якого було проведено огляд ділянки дороги «м.Ланівці - смт Вишнівець» в с.Манево Лановецького району Тернопільської області. Під час огляду виявлено пошкодженим автомобіль «NISSAN-MURANO ЗНГ», р.н.з. НОМЕР_3 (т.3 а.к.п.39-43).
		Протоколом огляду предметів від 19.09.2015 року, згідно якого було проведено огляд автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ», р.н.з. НОМЕР_3 . Під час огляду було виявлено ряд пошкоджень автомобіля, а саме: пошкодження на капоті моторного відсіку автомобіля; пошкодження на передньому вітровому склі; пошкодження на задній частині автомобіля, в тому числі і на задньому бампері; відсутнє праве переднє дзеркало заднього виду та пошкоджене кріплення до нього; вм`ятину на передній правій дверці; пошкоджена права задня фара. Крім того виявлені сліди папілярних узорів пальців, які вилучені (т.3 а.к.п.44-51).
		Протоколом огляду від 03.10.2015 року, згідно якого із зовнішньої поверхні автомобіля «СHEVROLET-NIVA», р.н.з. НОМЕР_2 , зокрема капоту та лівого переднього крила, вилучені частинки лакофарбового покриття, які поміщено у сейф-пакет №0433048. Із зовнішньої поверхні автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ», р.н.з. НОМЕР_3 , зокрема капоту, правих переднього та заднього крил вилучені частинки лакофарбового покриття, які поміщено у сейф-пакет №0433049 (т.3 а.к.п.51-58).
		Протоколом огляду транспортного засобу від 04.10.2015 року, згідно якого було проведено огляд автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ», р.н.з. НОМЕР_3 , та вилучено сліди відшарування бруду у вигляді повздовжніх потертостей з відокремленням фрагментарних ділянок крапкоподібної форми та ліній (т.3 а.к.п.59-65).
		Довідкою від 18.09.2015 року виданою Вишнівецькою районною комунальною лікарнею, згідно якої ОСОБА_9 був доставлений у Вишнівецьку РКЛ попутнім транспортом у важкому стані 18.09.2015 року о 21год. 20 хв. (т.3 а.к.п.68).
		Протокол проведення слідчого експерименту від 06.04.2016 року за участі свідка ОСОБА_10 , де свідок в деталях розповів та показав яким чином було здійснено наїзд автомобілем «NISSAN-MURANO ЗНГ», р.н.з. НОМЕР_3 , на потерпілого ОСОБА_9 , що мав місце ввечері 18 вересня 2015 року, та спричинення при цьому потерпілому тілесних ушкоджень (т.3 а.к.п.70-89).
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 06.03.2017 року за участі свідка  ОСОБА_31 , де свідок підтвердив, що за кермом автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ»,  р.н.з.  НОМЕР_3 , під час під час блокування даного автомобіля ОСОБА_10  та іншою особою, які вийшли з автомобіля «СHEVROLET-NIVA», що мало місце ввечері 18 вересня 2015 року, була саме  ОСОБА_4 , а він в цей час знаходився в салоні автомобіля «NISSAN-MURANO ЗНГ» в якості пасажира. Також свідок підтвердив, що під час даного конфлікту він не бачив, щоб ОСОБА_10  чи ОСОБА_9  тримали в руках зброю та застосовували її в процесі конфлікту, виконували постріли. Також, він не чув, щоб ОСОБА_10  чи ОСОБА_9  погрожували ОСОБА_4  вбивством (т.3 а.к.п.93-113).    
		Висновком експерта №1411 від 28 жовтня 2015 року судово-медичної експертизи, згідно якої при газохроматографічному дослідженні взірця крові ОСОБА_9 , відібраного 18 вересня 2015 року о 23 годині 35 хвилин, знайдено етиловий спирт в концентрації - 0,63%(проміллє). Враховуючи швидкість зниження концентрації алкоголю в крові живих осіб у зв`язку з окисленням, виведенням його, тощо, можна припустити , що на момент ДТП - 18.09.2015 року біля 20 год. концентрація етилового спирту в крові ОСОБА_9 із врахуванням часу забору взірця крові, могла становити приблизно 1,16%(проміллє), що за функціональною оцінкою концентрації в крові може відповідати показникам легкого алкогольного сп`яніння (т.3 а.к.п.186-188).
		Висновком експерта №1404 від 26 жовтня 2015 року судово-медичної експертизи, згідно якого при газохроматографічному дослідженні взірця крові ОСОБА_4 , відібраного 19 вересня 2015 року о 03 годині 00 хвилин, метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено (т.3 а.к.п.189-191).
		Висновком експерта №708 від 23 жовтня 2015 року судово-медичної експертизи, згідно якого при перебуванні гр-на ОСОБА_9 на стаціонарному лікуванні в лікувальному закладі Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» з 18 по 24 вересня 2015 року, у нього було діагностовано: «Поєднана травма. Відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеня; перелом склепіння та основи черепа. Закритий косий перелом на межі середньої і нижньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням. Надсиндесмозний перелом щиколотки правої малогомілкової кістки. Двобічна аспіраційна пневмонія. Гострий респіраторний дистрес- синдром дорослих ДН 3. Набряк головного мозку із вклиненням у великий потиличний отвір потиличної кістки. Метаболічна кардіоміопатія. СН І. Хронічний панкреатит, фаза загострення. Хронічний криптогенний гепатит, активна фаза».
		При судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_9 , крім медичних маніпуляцій та слідів операційних втручань, виявлено такі травматичні зміни:
		-відкриту черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток склепіння і основи черепа з масивними крововиливами під оболонки головного мозку, в його речовину і у м`які тканини голови;
		-крововиливи в корені легень та в зв`язки печінки, як ознака струсу цих внутрішніх органів;
		-закритий перелом тіла правої великогомілкової кістки та садно і розлитий синець на правій гомілці;
		-згруповані у смуги внутрішньо-шкірні крововиливи на лівому плечі, садно лівого ліктя, садно лівої гомілки.
		Ці ушкодження утворились прижиттєво, незадовго до госпіталізації гр-на ОСОБА_9 , що підтверджується: синюшним забарвленням синця, темно-червоним забарвленням внутрішньо-шкірних крововиливів, підвищеними червоно-коричневими кірочками на поверхнях саден, відсутністю ознак консолідації (зрощення) в переломах, темно-червоним забарвленням крововиливів під оболонками головного мозку та в його речовині, темно-червоним забарвленням крововиливів у зв`язковий апарат окремих внутрішніх органів, темно-червоним забарвленням крововиливів у м`яких тканинах в місцях ушкоджень.        
		Види ушкоджень (синець, садно, переломи, крововиливи) та їх масивність, вказують на, значну за силою, дію тупих предметів, а саме:
		-характер перелому кісток склепіння і основи черепа (лінійний), характер крововиливу у м`які тканини голови (розлитий, без чітких контурів), особливості травмування речовини головного мозку і його оболонок (наявність так званих «ударних» і «протиударних» ушкоджень), в сукупності, вказують на інерційну травму, яка утворилася від впливу тупого предмета з плоскою переважаючою поверхнею, на голову, яка перебувала в русі. Така травма голови була небезпечною для життя в момент заподіяння і, за цією ознакою, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень;
		-закритий «гвинтоподібний» перелом тіла правої великогомілкової кістки утворився від деформації кручення, внаслідок динамічної тангенційної (дотичної) дії тупого предмета, без відображення індивідуальних властивостей його травмуючої поверхні. Така травма, за ознакою тривалого (більше 21 доби) розладу здоров`я, відноситься тілесних ушкоджень середньої степені тяжкості;
		-внутрішньо-шкірні крововиливи лівого плеча, з огляду на їх згрупованість в окремі смуги із чіткими контурами та рівномірну повторюваність, утворилися від тиснучої дії тупого предмета з виступаючими обмеженими смугастими контурними елементами, для яких характерна рівномірна повторюваність. Ці тілесні ушкодження відносяться до легких;
		-синець та садна на кінцівках спричинені дією тупих предметів, індивідуальні властивості яких, у цих ушкодженнях, не відобразилися. Ці тілесні ушкодження відносяться до легких;
		-смугасті крововиливи в корені легень та зв`язковий апарат печінки, ймовірніше за все, утворилися внаслідок їх надмірного струсу.
		       Масивність та різноманітність тілесних ушкоджень, їх локалізація на різних анатомічних ділянках тіла, наявність ознак струсу тіла (у вигляді крововиливів у зв`язковий апарат окремих внутрішніх органів), вказують що в даному випадку мала місце транспортна травма.
		Переконливих судово-медичних даних, а саме, характерних чи специфічних ознак, які б відобразилися на тілі потерпілого та вказували на можливий наїзд (удар виступаючими частинами) транспортного засобу на гр-на ОСОБА_9 , немає. Однак, наявність на передній поверхні середніх третин обох гомілок саден та особливості перелому («гвинтоподібний») правої великогомілкової кістки вказують, що, в даному випадку, міг мати місце наїзд, а саме, тангенційний (дотичний) удар виступаючими частинами транспортного засобу, на гр-на ОСОБА_9 , котрий, в момент контакту з автомобілем, перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні, з послідуючим, в одну із фаз, його відкиданням на підлягаюче покриття дороги. Зокрема, на це вказує характер травмування голови (наявність розлитого, без чітких контурів крововиливу у м`які тканини потилиці, знаходження в межах цього крововиливу лінійного перелому кісток склепіння та основи черепа, наявність так званих «ударних» і «протиударних» ушкоджень речовини головного мозку і його оболонок).
		При судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_9 не виявлено специфічних чи характерних слідів переїзду через його тіло колесом автомобіля чи слідів волочіння.
		Смерть гр-на ОСОБА_9 настала від відкритої черепно-мозкової травми - перелому кісток склепіння і основи черепа з масивними крововиливами під оболонки головного мозку та в його речовину, що в перебізі травматичного процесу призвело до набряку-набубнявіння речовини головного мозку з вклиненням його стовбурових структур у великий потиличний отвір.
		Це підтверджується виявленням при судово-медичній «експертизі трупа вказаних травматичних змін та результатами мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів з його трупа (субарахноїдальний крововилив, множинні крововиливи в речовину головного мозку, набряк мозку, дистрофія нейронів).
		Таким чином, між отриманими під час дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями та настанням смерті існує прямий причиново-наслідковий зв`язок.
		За даними медичної карти №02/09881 стаціонарного хворого КЗ ТОР "ТУЛ", смерть гр-на ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02 годині 22 хвилини, що цілком узгоджується з результатами дослідження трупних явищ при судово-медичній експертизі його трупа (т.3 а.к.п.195-200).
		Висновком експерта №693 від 25 вересня 2015 року судово-медичної експертизи, згідно якого кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0 (т.3 а.к.п.205-206).
		Висновком експерта №5 від 20 січня 2016 року судово-медичної експертизи речових доказів, згідно якого на наданих речових доказах від трупа ОСОБА_9 виявлені сліди, які могли утворитися під час ДТП, зокрема:
		а) на штанах - 2 великі переривчасті ділянки тертя тканини та нещільних сторонніх накладань на лівій штанині (верхня - чорнувата, на зовнішній поверхні у верхній третині; нижня - сірувата, на передньозовнішній поверхні в середній третині), які виникли від короткочасної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні з відповідним покриттям (суміш піщанистих і бітумоподібних включень у верхній ділянці та пилоподібні сіро-жовтяві включення в нижній ділянці) в напрямку зверху вниз спереду назад у верхній ділянці та зліва направо знизу вверх в нижній ділянці;
		б) на ходовій поверхні підошви лівого тапка (каблучна частина) - переривчасту смугасту ділянку тертя, наявність і характер якої свідчать про вертикальне чи близьке до нього положення потерпілого, можливість її утворення під час наїзду транспортним засобом і короткочасне ковзання підошви цього тапка у косопоздовжньому напрямі ззаду наперед зліва направо (т.3 а.к.п.219-223). 
		Висновком експерта №6 від 22 січня 2016 року судово-медичної експертизи речових доказів, відповідно до якого при проведенні експертизи речових доказів, а саме штанів і тапок від трупа ОСОБА_9 , встановлено, що: 
		Характер, локалізація і механізм утворення виявлених на штанах 2-х невеликих ділянок тертя (ліва штанина) та наявність і характер сліду ковзання на підошві лівого тапка, враховуючи характер тілесних ушкоджень у потерпілого, у сукупності, не виключають можливості їхнього утворення під час наїзду транспортним засобом на потерпілого при його вертикальному або близькому до нього положенні та наступному відкиданні тіла на підлягаюче покриття.
		Достатніх судово-медичних даних для виключення можливості отримання вищезгаданих слідів на штанах і тапках «внаслідок падіння з капота автомобіля на проїзну частину дороги», а також про взаєморозташування потерпілого гр-на ОСОБА_9 і транспортного засобу в момент наїзду, в ході проведеної експертизи речових доказів не отримано.
		Наявність сліду ковзання на підошві лівого тапка та відсутність слідів ковзання на підошві правого тапка свідчать про нерівномірний контакт підошви тапок з підлягаючим покриттям.
		Подвійний розмір тапок (42-43) і відсутність задньої половини верху (задників) передбачають вільне утримування тапок на стопах потерпілого та їх легке зняття з його стоп, у зв`язку з чим не уявляється можливим конкретно висловитися про стан потерпілого (стояв, рухався) «в момент первинного контакту з автомобілем».
		Яких-небудь ознак щодо типу транспортного засобу (легковий, вантажний, вагонний тощо), яким було скоєно наїзд на потерпілого, та ознак «контактування з одним чи декількома транспортними засобами» на наданих речових доказах не виявлено.
		Характерних та специфічних ознак переїзду колесом (колесами) транспортного засобу і слідів волочіння на штанах та взутті від трупа гр-на ОСОБА_9 не виявлено (т.3 а.к.п.224-225).
		Висновком експерта №5-509/15 від 24 жовтня 2015 року судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля NISSAN Murano, р.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в стані часткової відмови та вимогам п.31.4.2. (Рульове керування) ПДР України відповідає. Технічних несправностей (невідповідностей) робочої гальмової системи автомобіля вимогам п.31.4.1 (Гальмові системи) ПДР України не виявлено - робоча гальмова система знаходиться в працездатному стані. Прилади зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля перебувають в працездатному стані, однак вимогам п.31.4.3 (Зовнішні світлові прилади) ПДР України не відповідають. Шини і колеса наданого на дослідження автомобіля вимогам п.31.4.5 (Колеса і шини) ПДР України відповідають. Виявлені несправності системи рульового керування та приладів зовнішнього освітлення автомобіля NISSAN Murano, р.н.з. НОМЕР_1 , спричинені зіткненням з перешкодою та перекиданні автомобіля внаслідок ДТП, носять аварійний характер, а тому питання про можливість виявлення їх водієм до ДТП та перебування у причинному зв`язку із настанням ДТП - позбавлені технічного змісту (т.3 а.к.п.226-233).
		Висновком експерта за №5-510/15 від 06 листопада 2015 року судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого виявлені на автомобілі «NISSAN Murano», р.н.з. НОМЕР_3 , пошкодження по характеру утворення можна розділити на чотири групи:
		- перша група пошкоджень - це пошкодження в задній частині автомобіля (декоративна накладка заднього бампера), які утворились внаслідок дії достатньо масивних твердих предметів (виступаючих частин іншого транспортного засобу), що були пофарбовані у сірий колір, деформуюче зусилля цих предметів (іншого т/з) відносно повздовжньої осі автомобіля проходило ззаду-наперед та дещо зліва-направо;
		- друга група пошкоджень - це пошкодження в нижній задній ліві частині автомобіля (лівий нижній край декоративної накладки заднього бампера, глушник системи випуску, заднє ліве колесо), які утворились внаслідок дії достатньо масивних твердих предметів (виступаючих частин іншого транспортного засобу), що були пофарбовані в сірий колір, пересування цих предметів (іншого т/з) відносно повздовжньої осі автомобіля проходило ззаду-наперед, зліва-направо та знизу вверх;
		- третя група пошкоджень - це пошкодження в правій боковій та верхній частинах автомобіля (заднє крило, дверки, дах, вітрове скло та капот моторного відсіку), які характеризуються значним нашаруванням ґрунту корінням рослин, внаслідок контактування із грунтово-трав`яним покриттям не характерні при контактуванні з іншим транспортним засобом, напрям деформуючих зусиль були спрямовані: в правій боковій частині автомобіля - справа-наліво та дещо спереду-назад, у верхній частині - зверху-вниз спереду-назад;
		- четверта група пошкоджень - це пошкодження в передній правій частині автомобіля (поверхня декоративної накладки переднього бампера), які могли б утворитися внаслідок дії відносно тупих предметів обмеженої ширини та враховуючи основні ознаки наїзду на пішоходів (потертості, які подібні відбитку фактури тканини одягу) та можуть свідчити про контактування вказаного транспортного засобу з тілом пішохода, пересування цих предметів відносно повздовжньої осі транспортного засобу, проходило спереду-назад.
		Отже, аналізуючи описаний характер утворення та локалізації пошкоджень на автомобілі «NISSAN Murano», в передній правій частині (поверхня декоративної накладки переднього бампера), виявлені потертості, подібні до відбитку фактури тканини одягу, могли б свідчити про контактування вказаного транспортного засобу з тілом пішохода під час наїзду на останнього, при цьому, враховуючи обтічну форму передка кузового транспортного засобу, також не виключається перебування останнього внаслідок наїзду, на його капоті.
		Для вирішення питання стосовно механізму контактування пішохода автомобілем «NISSAN Murano» під час наїзду транспортним засобом перебування останнього на його капоті внаслідок наїзду, не відноситься лише до компетенції експерта з транспортної трасології, а може бути вирішено при проведенні комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи(т.4 а.к.п.1-22).
		Протоколом огляду речових доказів від 09 вересня 2021 року, згідно якого судом було оглянуто пошкодженні автомобілі «NISSAN-MURANO ЗНГ», р.н.з.  НОМЕР_1 , та  «СHEVROLET-NIVA», р.н.з.  НОМЕР_2 (т.4 а.к.п.219-222).     
		Висновком експерта №001/5-717/15 від 30 вересня 2016 року комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи за матеріалами справи, згідно якого встановлено, що локалізація та характер виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, результати медико-криміналістичної експертизи його одягу вказують, що в момент наїзду він перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні і був повернутий передньою поверхнею тіла до транспортного засобу. При судово-медичних експертних дослідженнях не виявлено ідентифікуючих (специфічних) ушкоджень, які би за своїми морфологічними властивостями відображали певні конструктивні особливості частин кузова автомобіля, що контактували з тілом потерпілого в момент наїзду, та ознак щодо того - рухався чи стояв потерпілий в момент первинного контакту з транспортним засобом.
		Також відсутні, згідно із результатами транспортно-трасологічної експертизи (№5-510/15), механічні пошкодження на автомобілях «NISSAN-Murano», р.н. НОМЕР_4 , та «CHEVROLET Niva», р.н. НОМЕР_2 , що зазвичай виникають при наїзді на пішохода, тобто ударі пішохода частинами транспортного засобу, що рухається.
		Разом з тим, утворення комплексу тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 внаслідок наїзду автомобіля «NISSAN-Murano», р.н. НОМЕР_1 , за обставин дорожньо-транспортної пригоди 18.09.2015, про які розповів і показав свідок ОСОБА_10 при проведенні із ним 06.04.2016 слідчого експерименту, не виключається. На це вказують деякі дані, виявлені при проведенні вищевказаних експертних досліджень, та співставлення їх із показами свідка ОСОБА_10 , а саме:
		- висота розташування ушкоджень на гомілках ОСОБА_9 співпадає із висотою розташування від дорожньої поверхні нижньої частини переднього бампера автомобіля «NISSAN-Murano»;
		- наявність в передній правій частині автомобіля на поверхні декоративної накладки переднього бампера потертостей, подібних до відбитку фактури тканини одягу;
		- форма і властивості перелому правої великогомілкової кістки від деформації згину з одночасним крученням, що за відсутності виразної травматизації м`яких тканин в місці перелому та ушкоджень на інших частинах тіла, може свідчити про невелику швидкість автомобіля (чи на початок його руху) в момент наїзду. При вказаному свідком положенні тіла ОСОБА_9 , який до наїзду на нього перебував на відстані 1,5-2м від автомобіля у статичному положенні з витягнутими вперед руками, що враховуючи конструктивні особливості передньої частини автомобіля, давало змогу зафіксуватись руками на капоті в момент наїзду і утримуватись на ньому певний час при подальшому русі автомобіля;
		- інерційний механізм утворення виявленої у ОСОБА_9 черепно-мозкової травми, що властивий для падіння та удару задньою частиною голови, яка перебувала у русі, до підлягаючої твердої поверхні, поширеність переломів кісток черепа і виразність внутрішньочерепних травматичних змін, ознаки загального струсу тіла вказують на те, що тілу ОСОБА_9 перед падінням було надано досить значне прискорення. Отже в даному випадку не виключається падіння ОСОБА_9 на тверде покриття дороги з автомобіля, що рухався, в момент гальмування і різкої зміни ним траєкторії руху у місці, де, за даними протоколу огляду місця події, був виявлений потерпілий (т.4 а.к.п.24-55).
		Висновком експерта №103 від 21 грудня 2017 року судово-медичної експертизи, згідно якого обґрунтування можливості утворення виявлених у ОСОБА_9 ушкоджень за конкретних умов дорожньо-транспортної пригоди детально викладене у п.3 підсумків висновку експерта №001/5-717/15 від 30.09.2016 року, а саме:
		- травма правої гомілки - внаслідок наїзду автомобіля;
		- черепно-мозкова травма - при падінні на тверде покриття дороги з автомобіля, що рухався, в момент гальмування і різкої зміни ним траєкторії руху у місці, де, за даними протоколу огляду місця події, був виявлений потерпілий.
		За вказаних ОСОБА_32 обставин, коли ОСОБА_9 «самостійно зліз з капоту автомобіля «NISSAN-MURANO» та знову став перед його правою передньою частиною, і надалі стояв навпроти правої передньої частини автомобіля «NISSAN-MURANO», як і до того, перед тим як вилізти на капот», виявлені у нього ушкодження утворитися не могли.
		Виходячи із встановлених при експертних дослідженнях трупа ОСОБА_9 та його одягу характеру ушкоджень та обґрунтування механізму їх утворення, викладених у висновку експерта №001/5-717/15 від 30.09.2016 року, вони не могли виникнути за вказаних ОСОБА_4 обставин: «коли вона почала об`їзд, то з`їхала в кювет в результаті чого ОСОБА_9 злетів з капоту» (т.4 а.к.п.91-115).
		Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ствердили, що саме вони проводили ряд експертиз в даному кримінальному провадженні, зокрема і комплексну судово-медичну та транспортно-трасологічну експертизу за матеріалами справи. На підставі матеріалів кримінального провадження, у тому числі медичного та технічного характеру, були складені підсумки, які викладені у висновку №001/5-717/15 від 30 вересня 2016 року даної експертизи, та надано відповідь на всі питання, які були вказані в постанові про призначення даної експертизи. При цьому підтримали висновки, які викладені в експертизі. 
		Суд вважає, що вищевказані висновки експертів проведені на високому професійному рівні і в суду не викликають сумнівів та підтверджують обставини вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.10.2017 року за участі підозрюваної ОСОБА_4 , згідно якого остання, під час проведення слідчого експерименту, підтвердила ту обставину, що за кермом автомобіля «NISSAN-MURANO», р.н.з. НОМЕР_3 , під час блокування даного автомобіля ОСОБА_10  та іншою особою, які вийшли з автомобіля «СHEVROLET-NIVA», що мало місце ввечері 18 вересня 2015 року, була саме вона, а в цей час в салоні автомобіля «NISSAN-MURANO» в якості пасажира знаходився  ОСОБА_30  (т.4 а.к.п.68-87).  
		Досліджені судом вищевказані докази у їх сукупності повністю підтверджують здійснену судом кваліфікацію вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень, а також вказують на обставини та спосіб їх вчинення, зокрема, щодо місця, часу та послідовності подій, які відбувались, а також вказують саме на обвинувачену ОСОБА_4 як на особу, причетну до вчинення злочинів,  що свідчить про їх достовірність, належність, об`єктивність та повноту.
		Суд не приймає до уваги доводів обвинуваченої ОСОБА_4 про те, що вона не скоювала даних кримінальних правопорушень, оскільки вина обвинуваченої стверджується сукупністю вищевказаних доказів, досліджених у справі, які в свою чергу об`єктивно узгоджуються між собою.
		Суд, також не приймає до уваги тверджень захисника ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 під час блокування автомобіля під її керуванням зі сторони ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , яке мало місце 18 вересня 2015 року, пребувала в стані необхідної оборони.
		Так, право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання. Якщо суспільно небезпечне посягання не створює невідкладної необхідності в заподіянні шкоди посягаючому (наприклад, у випадках, коли ефективний захист правоохоронюваних інтересів можливий іншими законними способами), то у особи права на необхідну оборону не виникає. 
		В даному випадку, суд виходив з того, що ОСОБА_4 , під час блокування її автомобіля, скеровуючи рух автомобіля «NISSAN-MURANO» назад, та проїхавши таким чином декілька метрів, мала можливість уникнути конфлікту з потерпілим ОСОБА_9 , який стояв перед автомобілем, та ОСОБА_10 , який стояв на початок руху біля правої передньої дверки автомобіля, оскільки в цьому напрямку проїзд для автомобіля не було заблоковано, однак в подальшому вона скерувала рух автомобіля вперед, на ОСОБА_9 , що в свою чергу унеможливлює перебування останньої в стані необхідної оборони.
		При цьому, в судовому засіданні не здобуто доказів об`єктивного характеру, які б підтверджували покази ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_10 під час конфлікту та блокування декілька раз вистрілив із вогнепальної зброї. При цьому, покази свідка ОСОБА_31 , який ствердив, що чув два - три постріли під час конфлікту, суд не приймає до уваги, оскільки вони суперечать його ж показам, які він давав при провденні слідчого експерименту за його участі на досудовому розслідуванні. Також, суд не приймає до уваги показів свідків ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 , які ствердили в судовому засіданні, що під час переслідування та блокування автомобіля, яким керувала ОСОБА_4 , що мало місце 18 вересня 2015 року, по останній стріляли із вогнепальної зброї, оскільки даним свідкам про це стало відомо з чужих слів, а саме зі слів обвинуваченої, а самі вони не були очевидцями події. 
		З цих самих підстав суд не приймає до уваги показів свідка ОСОБА_41 , оскільки він не був очевидцем події, яка мала місце 18 вересня 2015 року, а про обставини цих подій йому стало відомо з чужих слів, а саме зі слів ОСОБА_4 .. 
		Суд також не приймає до уваги показів свідка ОСОБА_30 в частині його показів щодо того, що він не бачив, щоб під час блокування автомобіля «NISSAN-MURANO», р.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_10 та іншою особою, що мало місце ввечері 18 вересня 2015 року, обвинувачена ОСОБА_4 скоїла наїзд на невідому йому особу та в подальшому провезла його на капоті автомобіля, яким керувала, оскільки дані твердження спростовуються іншими об`єктивними доказами по справі, які узгоджуються між собою. 
		Також, суд не приймає до уваги посилань сторони захисту щодо недопустимості ряду доказів виходячи із наступного.
		Так, стороною захисту в судовому засіданні заявлялось клопотання про визнання недопустимим доказом висновку експерта №708 від 23 жовтня 2015 року судово-медичної експертизи з мотивів того, що при її проведенні було досліджено медичну карту потерпілого ОСОБА_9 , яка на думку захисту була отримана експертом з порушенням вимог КПК України. 
		З таким твердженням сторони захисту суд не може погодитися виходячи із наступного. 
		Так, з метою роз`яснення вищевказаного висновку №708 судово-медичної експертизи в судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_42 , який і проводив вказану експертизу. При цьому, експерт ОСОБА_35 пояснив, що основним об`єктом, який досліджувався при проведенні вказаної експертизи був труп ОСОБА_9 .. У подальшому, вже в ході проведення даної експертизи, також додатково були дослідженні: медична карта №02/09881 стаціонарного хворого комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» видана на прізвище ОСОБА_9 ; висновки гістологічного та імунологічного досліджень. При цьому, медична карта була надана експерту працівниками лікувального закладу одночасно із трупом ОСОБА_9 , який помер у лікарні. Даний порядок надання медичної картки експерту передбачений Правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи. Для висновку про причини смерті ОСОБА_9 йому було достатньо відомостей, здобутих безпосередньо під час дослідження трупа, а також відомостей, здобутих при проведенні гістологічного та імунологічного досліджень. Відомості, викладені у медичній карті були допоміжними. Його висновок в частині причин смерті ОСОБА_9 при умові відсутності в розпорядженні експерта медичної карти не змінився.
		Відповідно до п.1.10 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95р. №6, у випадках смерті у лікувально-профілактичних установах особи, яка померла внаслідок насильства або при підозрі на нього, керівник даної установи зобов`язаний надіслати разом з трупом до моргу оригінал історії хвороби та одяг померлого, якщо він не був вилучений органами дізнання або не був виданий родичам померлого.
		Потерпілі (родичі померлого ОСОБА_9 ) під час досудового розслідування та під час судового розгляду не заперечували щодо законності підстав дослідження даної медичної карти експертом ОСОБА_43 ..
		Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відсутні підстави для визнання висновку експерта №708 від 23 жовтня 2015 року судово-медичної експертизи недопустимим доказом. З цих же мотивів в суду відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» з метою визнання недопустимими доказами і ряду інших висновків експертів, в основу яких було покладено даний висновок експерта №708 від 23 жовтня 2015 року судово-медичної експертизи.
		Посилання сторони захисту на недопустимість ряду письмових доказів, а саме: протоколу огляду місця події від 19 вересня 2015 року (т.2 а.к.п.223-237); протоколу огляду від 04.10.2015 року (т.3 а.к.п.59-65), протоколу проведення слідчого експерименту від 06.04.2016 року за участі свідка ОСОБА_10 (т.3 а.к.п.70-89), суд не приймає до уваги, оскільки вказані докази було отримано в повній відповідності із нормами кримінального процесуального законодавства. 
		Разом з тим, суд вважає за необхідне визнати недопустимими доказами висновок експертів з питань в галузі судово-медичної та автотехнічної експертизи за матеріалами кримінального провадження від 23 липня 2018 року (т.4 а.к.п.230-247) та рецензію на висновок експертів №001/5-717/15 за результатами проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні від 25 травня 2018 року (т.4 а.к.п.249-252), які було подано стороною захисту, виходячи із наступного. 
		Так, із даного висновку експертів з питань в галузі судово-медичної та автотехнічної експертизи за матеріалами кримінального провадження від 23 липня 2018 року вбачається, що вказана експертиза проводилася за заявою адвоката ОСОБА_44 , яка надійшла до ДП «Центр Експертних Досліджень». А вже ДП «Центр Експертних Досліджень» доручив проведення даної експертизи судовим експертам ОСОБА_45 та ОСОБА_46 .. 
		Згідно з ст.7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. 
		Даний висновок від 23 липня 2018 року підписаний експертами ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , які проводили дослідження, та засвідчений відбитком печатки експертної установи - Дочірнім підприємством «Центр Експертних Досліджень».
		Згідно відповіді Міністерства юстиції України за №7342/5618-33-19/9.2.1 від 25.02.2019 року Дочірнє підприємтсво «Центр Експертних Досліджень» не є суб`єктом судово-експертної діяльності в розумінні ст.7 Закону України «Про судову експертизу». 
		Таким чином, вказану судово-медичну та автотехнічну експертизу, за результатами якої було складено висновок експертів від 23 липня 2018 року, було проведено експертною установою, як не належить до числа державних спеціалізованих установ, тобто не уповноваженим на те суб`єктом, що тягне за собою визнання даного висновку недопустимим доказом. 
		Що стосується рецензії на висновок експертів №001/5-717/15 за результатами проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні від 25 травня 2018 року, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Процедура проведення та оформлення результатів рецензування висновків судових експертиз та висновків експертних досліджень, складених судовими експертами науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України і судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначена Порядком проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 року №775/5 (далі - Порядок).
		Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку рецензування висновків експертів проводиться співробітниками НДУСЕ, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.
		З даної рецензії на висновок експерта №001/5-717/15 за результатами проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні від 25 травня 2018 року вбачається, що її склав ОСОБА_49 , експерт вищого кваліфікаційного класу.
		Разом з тим, з реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України вбачається, що станом на час складання рецензії ОСОБА_49 взагалі не був атестованим судовим експертом та не мав кваліфікації судово-медичного експерта, що стверджується також і карткою атестованого судового експерта (т.5 а.к.п.23).
		Таким чином, зазначену рецензію на висновок експерта було складено особою, яка не мала права та кваліфікації оцінювати даний висновок, не була експертом, зокрема у галузі судової медицини. 
		Суд також вважає, що рецензування висновку судового експерта - це дія не процесуальна, а сама рецензія не є джерелом доказів, передбачених процесуальним законодавством.
		Враховуючи вказане, суд важає, що дану рецензію на висновок експерта №001/5-717/15 за результатами проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні від 25 травня 2018 року слід визнати недопустимим доказом.
		Суд, також не приймає до уваги пояснення експертів ОСОБА_50 та ОСОБА_51 , що дано ними в ході судового розгляду з метою роз`яснення висновку експертів з питань в галузі судово-медичної та автотехнічної експертизи за матеріалами кримінального провадження від 23 липня 2018 року, який був складено ними. 
		Так, відповідно до ст.356 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою, суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку. 
		Таким чином, допит експерта можливий лише після надання ним письмового висновку і не повинен виходити за межі проведеної експертизи. Отже, покази експерта в суді є похідними від складеного ним висновку, для роз`яснення якого він і допитується.
		Суд визнав висновок експертів з питань в галузі судово-медичної та автотехнічної експертизи за матеріалами кримінального провадження від 23 липня 2018 року недопустимим доказом з підстав, що викладені вище. 
		       А тому суд, враховуючи наведене, а також беручи до уваги доктрину «плодів отруйного дерева», згідно якої, у випадку, якщо джерело доказів («дерево»), що у даному випадку є висновок експертів, є недопустимим, то всі докази, отримані за його допомогою («плоди»), що у даному випадку є показання експертів щодо роз`яснення недопустимого висновку, будуть такими ж, вважає за необхідне визнати недопустимими доказами відомості, здобуті в ході допиту експертів ОСОБА_50 та ОСОБА_51 , проведеного з метою роз`яснення висновку експертизи. 
		Також, суд не приймає до уваги тверджень сторони захисту про те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні проведено тенденційно, з порушенням прав обвинуваченої на захист, оскільки не було задоволено клопотання сторони захисту на призначення судової автотехнічної експертизи, а також не було виконано вимог ухвали слідчого судді про призначення вказаної експертизи.
		Судом в ході розгляду даного провадження було досліджено ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 лютого 2018 року, якою було задоволено скаргу адвоката ОСОБА_52 та зобов`язано слідчого призначити в даному провадженні автотехнічну експертизу, на вирішення якої слід поставити питання, що викладені у клопотанні адвоката, а проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.4 а.к.п.181-183).
		І саме на виконання даної ухвали слідчого судді було проведено автотехнічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання сторони захисту, про що свідчить висновок експерта №7286/18-52 від 20.04.2018 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, який і було досліджено в судовому засіданні (т.4 а.к.п.186-196), що в свою чергу свідчить про відсутність в даному випадку порушень прав на захист.
		Суд не приймає до уваги посилань сторони захисту на те, що при обставинах, які викладені в обвинувальному акті щодо обставин наїзду автомобілем на ОСОБА_9 неможливо отримати тілесні ушкодження, які було виявлено в останнього, в тому числі і закритий перелом правої великогомілкової кістки, оскільки це спростовується зібраними по справі доказами, в тому числі і дослідженнними вищевказаними висновками та показами експертів, яких було допитано судом.
		В ході судового розгляду даного кримінального провадження не знайшла свого підтвердження кваліфікація органами досудового розслідування дій ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України.
		Так, судом не здобуто доказів об`єктивного характеру, які б підтверджували те, що в ОСОБА_4 , яка керуючи автомобілем та перевозячи на капоті даного автомобіля ОСОБА_9 , був умисел на заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень та смерті. При цьому, суд вважає, що саме через злочинну недбалість ОСОБА_4 , яка хоча і не передбачала можливості настання смерті ОСОБА_9 від її дій, але повинна була та могла це передбачити, діючи з більшою обачністю, останній отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких і помер.
		Тому суд, вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.119 КК України, як за ознаками вбивства, вчиненого через необережність. 
		Обираючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, і приходить до висновку, що їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі. При цьому, судом не встановлено обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченій. 
		Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення, що передбачені: ч.1 ст.286 КК України, санкція якої станом на 18 вересня 2015 року передбачала покарання у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого; ч.1 ст.119 КК України, санкція якої станом на 18 вересня 2015 року передбачала покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.
		З огляду на вказані санкцї та відповідно до ч.2 та ч.3 ст.12 КК України в редакції станом на 18 вересня 2015 року вчинені ОСОБА_4 діяння були віднесені до категорії злочинів невеликої тяжкості та злочинів середньої тяжкості.
		Відповідно до положень ч.2 та ч.4 ст.12 КК України в редакції, яка є чинною на час судового розгляду, вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.286 та ч.1 ст.119 КК України, віднесені до категорії кримінальних проступків та нетяжких злочинів відповідно.
		        Згідно ч.1 ст.49 КК України, в редакції, яка діяла станом на 08 серпня 2018 року, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі; п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
		       Такий же строк передбачає п.2 і п.3 ч.1 ст.49 КК України в редакції станом на день судового розгляду, а саме особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
		Отже, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.286 КК України, становить 3 (три) роки, а за вчинене кримінальне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.119 КК України, становить п`ять років.
		Початком перебігу строку давності є день, коли було вчинено кримінальні правопорушення, тобто в даному випадку перебіг цього строку розпочався 18 вересня 2015 року і закінчився: за вчинене кримінальне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.286 КК України, 18 вересня 2018 року; за вчинене кримінальне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.119 КК України, 18 вересня 2020 року. 
		Таким чином, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч.1 ст.286, ч.1 ст.119 КК України на даний час сплив, а тому наявні підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.
		Однак, відповідно до ч.8 ст.284 КПК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності можливе тільки за її згодою.
		Разом з тим, обвинувачена ОСОБА_4 під час судового розгляду не заявляла клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286, ч.1 ст.119 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		За таких обставин, у суду відсутні підстави для звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, але відповідно до ч.5 ст.74 КК України, суд зобов`язаний звільнити її від відбування покарання за ч.1 ст.286, ч.1 ст.119 КК України. 
		  Вирішуючи цивільний позов прокурора Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації та комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради про відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, суд приходить до висновку що його слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_4 в користь Тернопільської обласної ради 1056 гривень витрат на стаціонарне лікування у комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради потерпілого ОСОБА_9 . При цьому, суд бере до уваги довідку за №01-3/1327 від 04.07.2018 року, що видана КНП «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради (правонаступником якої є КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради), згідно якої фактичні витрати закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування хворого ОСОБА_9 в період з 18.09.2015 року по 24.09.2015 року становлять 1056 гривень (т.1 а.к.п.52).
		Суд, вважає за необхідне залишити без розгляду цивільний позов в частині вимог ОСОБА_53 до ОСОБА_4 щодо стягнення майнової та моральної шкоди. При цьому, суд враховує те, що потерпіла - цивільний позивач ОСОБА_54 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (т.6 а.к.п.64). 
		Цивільний позов в частині вимог ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ОСОБА_4 про стягнення моральної та майнової шкоди, слід задовольнити виходячи із наступного. 
		Так, згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Частиною 2 ст.1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. 
		Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 є дружиною померлого ОСОБА_9 , що стверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 (т.1 а.к.п.66).
		На утриманні у померлого ОСОБА_9 на день його смерті перебували: дружина ОСОБА_6 , яка на день смерті чоловіка не працювала та здійснювала догляд за сином померлого - ОСОБА_13 до досягнення ним 14 років; неповнолітній син ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; неповнолітня донька ОСОБА_58 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; неповнолітній син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; мати - пенсіонер ОСОБА_54 , що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 (т.1 а.к.п.67-69), довідкою за №327 від 14.03.2018 року виданою виконкомом Великовікнинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області (т.1 а.к.п.71), довідкою за №354 від 23.03.2018 року виданою виконкомом Великовікнинської сільської ради Збаразького району Тернопільської області (т.1 а.к.п.72), копією індивідуальних відомостей про застраховану особу ПФУ від 08.05.2018р. №258 та витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (т.1 а.к.п.73-76).
		Згідно з позовною заявою майнова шкода, спричинена ОСОБА_6 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_13 полягає у втраті годувальника, на утриманні якого вони перебували, а також у витратах, понесених ОСОБА_6 на поховання померлого та спорудження надгробного пам`ятника. 
		Статтею 1200 ЦК України передбачено, що у разі сметі потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.
		Шкода відшкодовується:
		- дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);
		- чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;
		- інвалідам - на строк їх інвалідності;
		- одному із батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;
		- іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті. 
		Зазначеним особам, відповідно до ч.2 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
		При цьому, середній заробіток (дохід) потерпілого розраховується за правилами, які встановлені для відшкодування шкоди, що завдана каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я (ст.1197 ЦК України).
		Так, відповідно до ч.1 ст.1197 ЦК України середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втрати працездатності внаслідок калітцва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
		На момент спричинення шкоди середній заробіток померлого ОСОБА_9 , що був розрахований за останні 3 календарні місяці, що передували смерті, становив 1502 гривні 67 копійок, що підтверджується довідкою про доходи від 15.03.2018 року виданою СТзОВ «Славутич» (т.1 а.к.п.77). 
		Однак, вказаний розмір середнього заробітку є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, тому розрахунок розміру втраченого заробітку слід обчислювати виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати у 2015 році, а саме 1378 гривень ( мінімальний розмір заробітної плати у 2015 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік) х 5 = 6890 гривень.
		При цьому, розмір частки, що припадала б на потерпілого та осіб, які перебували на утриманні потерпілого ОСОБА_9 кожному становить 1148 гривень 33 копійки на місяць (6890 грн. : 6 осіб = 1148,33грн.).
		В зв`язку з чим, суд вважає, що майнова шкода, завдана внаслідок втрати годувальника, яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь:
		- ОСОБА_6 , до досягнення неповнолітнім сином ОСОБА_13 14 років, а саме за період з 18 вересня 2015 року по 21 січня 2019 року, становить 45933 гривні 20 копійок;
		- ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до досягенення ним повноліття, а саме за період з 18 вересня 2015 року по 06 січня 2019 року, становить 45466 гривень 46 копійок;
		- ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до досягнення нею повноліття, а саме за період з 18 вересня 2015 року по 10 квітня 2020 року, становить 62851 гривня 92 копійки;
		- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до досягнення ним повноліття, а саме за період з 18 вересня 2015 року по 21 січня 2023 року, і становить 93333 гривні 33 копійки.
		Статтею ст.1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Суд вважає, що ОСОБА_6 (дружині померлого ОСОБА_9 ) спричинена також і майнова шкода, яка полягає у витратах, понесених нею на поховання у розмірі 9580 гривень та спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 27000 гривень, що знайшло своє підтвердження копіями товарних чеків від 24.09.2015 року (т.1 а.к.п.79), копією товарного чеку від 18.05.2017 року (т.1 а.к.п.81), копією акту прийняття-передачі виконаних робіт від 19.03.2018 року (т.1 а.к.п.82).
		А тому, враховуючи наведене та вимоги ст.13 ЦК України щодо диспозитивності цивільного судочинства, а саме те, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог, в зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_62 в користь ОСОБА_6 саме заявлені позивачкою 20044 гривні витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника померлому.
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6 суд враховує тривалі моральні страждання потерпілої, яких вона зазнала в наслідок раптової та предчасної загибелі свого чоловіка, порушення нормальних життєвих стосунків з оточуючими, пережитий психологічний стрес, а тому вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить в даному випадку 300000 гривень. 
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди дітям померлого: ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_13 , суд враховує їх тривалі моральні страждання та переживання, яких вони зазнали в наслідок раптової та предчасної загибелі свого батька, порушення нормальних життєвих стосунків з оточуючими, пережитий психологічний стрес, а тому вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди кожному з них становить в даному випадку 300000 гривень. 
		В зв`язку з вищевказаним суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 в користь:
		- ОСОБА_6 45933 гривні 20 копійок шкоди, спричиненої внаслідок втрати годувальника, 20044 гривні витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, та 300000 гривень завданої моральної шкоди;
		- ОСОБА_59 45466 гривень 46 копійок шкоди, спричиненої внаслідок втрати годувальника та 300000 гривень завданої моральної шкоди;
		-  ОСОБА_60  62851гривню 92 копійки шкоди, спричиненої внаслідок втрати годувальника та 300000 гривень завданої моральної шкоди;
		- ОСОБА_13 93333 гривні 33 копійки шкоди, спричиненої внаслідок втрати годувальника та 300000 гривень завданої моральної шкоди.
		Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 в користь держави судові витрати у розмірі 3322 гривень 80 копійок за проведені: судові інженерно-транспортні експертизи №5-509/15 від 24.10.2015 року та №5-510/15 від 06.11.2015 року; комплексну судово-медичну та транспортно-трасологічну експертизу за матеріалами справи №001/5-717/15 від 30.09.2016 року.
		Арешт на автомобіль марки «NISSAN-MURANO», р.н.з. НОМЕР_1 , що накладений відповідно до ухвали слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 вересня 2015 року (т.3 а.к.п.66), відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України, підлягає скасуванню. 
		Скасувати заборону на відчудження автомобіля марки «CHEVROLET NIVA», р.н.з. НОМЕР_2 , яка накладена відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 березня 2023 року.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,
		 
		ухвалив :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 119 КК України.
		Призначити ОСОБА_4  покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі на строк 02 (два) роки.
		На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Призначити ОСОБА_4  покарання за ч. 1 ст. 119 КК України у виді позбавлення волі на строк 04 (чотири) роки.
		На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання за ч. 1 ст. 119 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Цивільний позов прокурора Тернопільської обласної прокуратури задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 в користь Тернопільської обласної ради (місцезнаходження м.Тернопіль, вул.Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 24630220) 1056 гривень витрат на стаціонарне лікування у комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради ОСОБА_9 , які слід перерахувати за наступними реквізитами: р/р №UA268999980314000535000019001, отримувач ГУК у Тернопільській області по коду бюджетної класифікації 21080500 «інші надходження».
		Цивільний позов ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ) 45933 гривні 20 копійок шкоди, спричиненої внаслідок втрати годувальника, 20044 гривні витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, та 300000 гривень завданої моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_63 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ) 45466 гривень 46 копійок шкоди, спричиненої внаслідок втрати годувальника, та 300000 гривень завданої моральної шкоди.
		Стягнути з  ОСОБА_4 в користь ОСОБА_56  (зареєстроване місце проживання  АДРЕСА_3 ) 62851гривню 92 копійки шкоди, спричиненої внаслідок втрати годувальника, та 300000 гривень завданої моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_13 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ) 93333 гривні 33 копійки шкоди, спричиненої внаслідок втрати годувальника, та 300000 гривень завданої моральної шкоди.
		Цивільний позов ОСОБА_53 до ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди залишити без розгляду.
		Стягнути з ОСОБА_4  в користь держави судові витрати у розмірі 3322 гривень 80 копійок за проведені: судові інженерно-транспортні експертизи №5-509/15 від 24.10.2015 року та №5-510/15 від 06.11.2015 року; комплексну судово-медичну та транспортно-трасологічну експертизу за матеріалами справи №001/5-717/15 від 30.09.2016 року.
		Скасувати арешт на автомобіль марки «NISSAN-MURANO», р.н.з. НОМЕР_1 , що накладений відповідно до ухвали слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 вересня 2015 року. 
		Скасувати заборону на відчуження автомобіля марки «CHEVROLET NIVA», р.н.з. НОМЕР_2 , яка накладена відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 березня 2023 року.
		Речові докази по справі, а саме:
		- автомобіль марки «NISSAN-MURANO», р.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_64 , та перебуває у користуванні ОСОБА_4 , що знаходиться на території спецмайданчика для утримання транспортних засобів відділення поліції №1 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, повернути ОСОБА_64 , як власнику, або ОСОБА_4 , як користувачеві;
		- автомобіль марки «CHEVROLET NIVA», р.н.з. НОМЕР_2 , який належить ТзОВ «Славутич», та знаходиться на зберіганні у вказаному товаристві, повернути ТзОВ «Славутич», як власнику;
		- шість пластикових уламків фари автомобіля червоного кольору, що упаковані у сейф-пакт №1095412, та шість пластикових уламків фари автомобіля білого кольору, які упаковані у сейф-пакет №1095412, які зберігаються в камері зберігання речових доказів УЛ МТЗ ГУНП в Тернопільській області, піддати знищенню;
		 На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...