Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/1465/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2024. Зареєстровано: 05.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2024.
Дата набрання законної сили: 07.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/751/172/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023270340004460

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №751/1465/24
		Провадження №1-кп/751/172/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 березня 2024 р. місто Чернігів
		 
		Новозаводський районний суд міста Чернігова
		в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернігова матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023270340004460від 21.11.2023р., за обвинуваченням:
		ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернігів, українки, громадянки України, офіційно не працюючої, розлученої, з неповною загальною середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
		-вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 29.11.2022 р. за ч.4 ст.185 КК України, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим терміном на 1 рік;
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України 
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурор  - ОСОБА_4 ,
		потерпіла - ОСОБА_5 ,
		обвинувачена - ОСОБА_3 ,
		захисник                      - ОСОБА_6 
		 
		                    ВСТАНОВИВ: 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		   1.1 20.11.2023 р. близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли на ґрунті ревнощів, діючи умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю та бажаючи їх настання, нанесла один удар ножем в ділянку лівої частини грудної клітини ОСОБА_5 , чим спричинила останній тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки без пошкодження внутрішніх органів, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №57 від 12.01.2024 р. відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. 
		1.2 Вказаними діями, які виразились в умисному заподіянні потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, а саме умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_3 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.
		 
		ІІ. Позиція обвинуваченої.
		   2.1 В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину в пред`явленому обвинуваченні не визнала та надала показання, що ввечері 19.11.2023 р. вона зайшла до кімнати АДРЕСА_3 , та побачила статевий акт між її цивільним чоловіком ОСОБА_7 та колишньою подругою - потерпілою ОСОБА_5 . 
		Будучи схвильованою від побаченого, обвинувачена схопила потерпілу за волосся та стягнула її з ліжка на підлогу, після чого вийшла з кімнати. Вранці 20.11.2023 р. до кімнати №325, де проживає обвинувачена, прийшов її чоловік ОСОБА_7 . Після того, як вони поспілкувались між собою, обвинувачена вирішила віднести потерпілій попередньо подаровані нею речі. Перебуваючи в кімнаті №215, обвинувачена перечепилась через килим на підлозі і впала головою в напрямку вікна. В цей момент потерпіла піднялась з ліжка та ногою нанесла їй удар в спину по ребрам, а потім, схопивши ножа, почала ним розмахувати. 
		Обвинувачена, маючи на меті вихопити ніж, схопила його рукою за ріжучу поверхню та поранила собі пальця. Виявивши на руці кров, вона одразу пішла до умивальника на кухню та забинтувала пальця, а потім - повернулась до своєї кімнати. ОСОБА_3 підтвердила, що потерпіла залишалась в кімнаті, оскільки двері з коридору вона умисно заблокувала тумбочкою. Обвинувачена стверджувала, що не погрожувала потерпілій вбивством і конфлікт між ними відбувався лише в кімнаті останньої. Про отримання потерпілою ножового поранення вона спочатку дізналась від знайомої, а потім від працівників поліції під час затримання. Обвинувачена в присутності захисника підтвердила, що вранці 20.11.2023 р. під час спілкування з ОСОБА_5 в кімнаті потерпілої вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння.
		2.2 Узагальнена позиція обвинуваченої зводиться до заперечення факту нанесення нею удару ножем в грудну клітину потерпілій, оскільки на виявленому ножі, який за версією слідства є предметом злочину, відсутні її відбитки пальців. 
		Окрім того, враховуючи, що після її конфлікту з потерпілою минуло майже дві доби, та не відшукання слідством одягу останньої зі слідами крові, вважає, що остання могла отримати тілесне ушкодження в будь-якому іншому місці. Обвинувачена, наголошувала, що під час конфлікту саме ОСОБА_5 погрожувала їй ножем, а вона фактично перебувала в стані необхідної самооборони. 
		 
		ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.
		3.1 Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 надала показання про те, що ввечері 19.11.2023 р. вона разом з ОСОБА_7 перебувала вдома за місцем її проживання, а саме в кімнаті АДРЕСА_3 , та вживали спиртні напої. 
		Під час статевого акту між нею та ОСОБА_7 до кімнати зайшла обвинувачена ОСОБА_3 та, побачивши інтимну близькість між потерпілою та її цивільним чоловіком, почала голосно кричати. Свідок ОСОБА_7 змусив обвинувачену вийти з кімнати і вони зачинившись в кімнаті зсередини, залишились разом до ранку.
		Вранці 20.11.2023 р. до її кімнати підійшла обвинувачена ОСОБА_3 та почала гучно стукати в двері. Свідок ОСОБА_7 відчинив двері та вийшов з кімнати, і вони з обвинуваченою залишились наодинці. Обвинувачена, погрожуючи вбивством, взяла ножа та почала спочатку різати спортивні штани в яких була одягнута потерпіла. 
		Намагаючись втекти, остання вискочила в коридор гуртожитку, однак обвинувачена силоміць її затягла в кімнату та одразу закрила двері зсередини. Свідком вказаних обставин була сусідка по кімнаті ОСОБА_8 . В період перебігу конфлікту, обвинувачена, тримаючи в руці ножа, постійно кричала, що «вб`є» та постійно ображала потерпілу нецензурними словами. 
		Перебуваючи вже в кімнаті, обвинувачена нанесла один удар ножем в ліву частину грудної клітини потерпілої. Побачивши кров у потерпілої, обвинувачена одразу вийшла з кімнати та підперла ззовні вхідні двері тумбочкою, яка мала б перешкодити відкриттю дверей. ОСОБА_5 , побоюючись повернення обвинуваченої, швидко одяглась і відсунувши дверима тумбочку, вийшла з будівлі гуртожитку. Спочатку потерпіла прийшла до свідка ОСОБА_9 , якому розповіла про конфлікт та отримане ножове поранення, а перепочивши, вже ввечері, вона пішла до знайомої подруги по імені Дана. Вранці 21.11.2023 р. потерпіла знову повернулась до свідка ОСОБА_9 . Останній, побачивши різке погіршення її стану здоров`я, одразу викликав карету швидкої медичної допомоги. 
		Потерпіла не наполягала на призначенні обвинуваченій суворої міри покарання, зазначаючи про відсутність до неї претензій морального та матеріального характеру. 
		3.2 Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 надав показання, що ввечері 19.11.2023 р. він разом з ОСОБА_5 перебували в кімнаті АДРЕСА_3 , де вживали алкогольні напої. Під час статевого акту з потерпілою до кімнати зайшла обвинувачена ОСОБА_3 , яка була йому цивільною дружиною, та почала на них голосно кричати. Через деякий час вона заспокоїлась і пішла до своєї кімнати, а свідок залишився в кімнаті з потерпілою. 
		Вранці 20.11.2023 р., коли обвинувачена знову прийшла до кімнати №215, свідок вийшов з кімнати, залишивши її наодинці з потерпілою. Через деякий час обвинувачена ОСОБА_3 повернулась до своєї кімнати і розповіла свідкові про словесну сварку з потерпілою, не деталізуючи її перебіг. Про обставини нанесення обвинуваченою удару ножем в грудну клітину ОСОБА_5 свідку не було відомо, оскільки потерпілу він декілька днів не бачив. 
		3.3 Свідок ОСОБА_9 , будучи допитаним в судовому засіданні як свідок, надав показання, що в першій половині дня 20.11.2023 р. до нього додому прийшла потерпіла ОСОБА_5 і в загальних рисах розповіла про конфлікт з дівчиною та продемонструвала місце нанесення удару ножем. Перепочивши деякий час, потерпіла пішла до своєї знайомої, однак, вранці 21.11.2023 р. вона знову повернулась до нього. Оскільки стан здоров`я потерпілої різко погіршувався і вона почала втрачати свідомість, свідок викликав карету швидкої медичної допомоги. Про причини, мотиви та обставини скоєного злочину свідку нічого не відомо. 
		3.4 Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала показання, що з жовтня 2023 р. вона проживає в кімнаті АДРЕСА_4 . Обвинувачену ОСОБА_3 та потерпілу ОСОБА_5 свідок знає лише наглядно як сусідів за місцем проживання. Вранці 20.11.2023 р. вона повернулась додому з нічної зміни та вирішила лягти відпочити, але почула як в коридорі хтось гучно стукав у двері. Свідок вийшла в коридор і побачила як обвинувачена наполегливо та досить сильно стукала в двері до кімнати де проживає потерпіла. Через деякий час, коли свідок проходила повз кімнату де проживає потерпіла, обвинуваченої в коридорі не було, але вже з її кімнати лунали жіночі крики. Потім, свідок побачила як з кімнати вибігла потерпіла, а за нею обвинувачена в руках якої був ніж. З одягу на потерпілій були лише штани та бюстгальтер. Остання просила обвинувачену відпустити, однак вона силоміць, тримаючи її однією рукою за волосся, а в іншій ніж, затягнула назад до кімнати. Свідок особисто чула як при цьому обвинувачена погрожувала потерпілій вбивством. Після чого, двері кімнати де проживає потерпіла зачинились зсередини на замок. 
		Свідок підтвердила, що чула як потерпіла і в кімнаті просила обвинувачену відпустити її, проте ОСОБА_3 продовжувала погрожувати вбивством. Приблизно через 10 хвилин, свідок почула як відкрились двері кімнати де проживає потерпіла, а потім вже побачила як під дверима останньої стоїть тумбочка. Хто ставив тумбочку свідок не бачила. Через деякий час, свідок побачила як до дверей кімнати де проживає потерпіла підійшла обвинувачена і запитала «Ти жива?». Ввечері сусіди по гуртожитку розповідали, що потерпіла ОСОБА_5 вранці виходила зі своєї кімнати. 
		Відповідаючи на неодноразові запитання сторони захисту, свідок ствердно вказала, що з урахуванням освітлення в коридорі вона чітко бачила в руці обвинуваченої ніж, а в потерпілої з одягу, коли вона перебувала на коридорі, були лише чорні штани та бюстгальтер. Свідок ОСОБА_8 підтвердила участь в проведенні слідчого експерименту.
		3.5 Сторонами процесу не заявлялось інших клопотань про допит безпосередньо судом в судовому засіданні будь-яких інших осіб як свідків на підтвердження або спростування пред`явленого обвинувачення.
		3.6 Витягом з ЄРДР за № 12023270340004460 від 21.11.2023р. підтверджується внесення слідчим ЧРУП ГУНП в Чернігівській області на підставі повідомлення зі служби «102» відомостей про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.121 КК України та початок досудового розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України /т.1, а.с.29,32/.
		   3.7 Згідно протоколу огляду місця події від 21.11.2023 р. та фото-таблиць до нього, об`єктом огляду є кімната № НОМЕР_1 гуртожитку, розташованого в буд. АДРЕСА_5 . За результатами огляду було виявлено та вилучено, зокрема, спортивні штани з плямами речовини бурого кольору та слідами пошкодження тканини /т.1 а.с.36-44/.
		3.8 Постановою слідчого від 21.11.2023 р. вище вказані предмети було визнано речовими доказами та передано до камери зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернігівській області /т.1 а.с.45/.
		   3.9 Згідно протоколу додаткового огляду місця події від 22.11.2023 р. та фото-таблиць до нього, об`єктом огляду є кімната № НОМЕР_1 гуртожитку, розташованого в буд. АДРЕСА_5 . 
		За результатами огляду було виявлено та вилучено, зокрема, змиви речовини бурого кольору з верхньої поверхні тумбочки в коридорі, дві скляні чарки, скляний стакан, складний ніж з дерев`яною ручкою. 
		3.10 Постановою слідчого від 22.11.2023 р. вище вказані предмети було визнано речовими доказами та передано до камери зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернігівській області /т.1 а.с.53/.
		3.11 Згідно протоколу огляду місця події від 21.11.2023 р. та фото-таблиць до нього, об`єктом огляду є кімната № НОМЕР_2 гуртожитку, розташованого в буд. АДРЕСА_5 за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_3 . За результатами огляду було виявлено та вилучено рушник з слідами речовини бурого кольору, три предмети зовні схожі на ножі /т.1 а.с.54-60/.
		3.12 Правомірність підстав для проведення огляду підтверджується ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.11.2023 р. /т.1 а.с.62/.
		3.13 Постановою слідчого від 21.11.2023 р. вище вказані предмети, а також мобільний телефон «Huawei», вилучений під час затримання у ОСОБА_3 , було визнано речовими доказами та передано до камери зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернігівській області /т.1 а.с.61/.
		3.14 Згідно протоколу огляду місця події від 22.11.2023 р. та фото-таблиць до нього, об`єктом огляду є приміщення санвузла, яке розташоване на третьому поверсі буд. АДРЕСА_5 . 
		За результатами огляду було виявлено та вилучено, предмет, схожий на ніж «Ying Guns Kitchen» зі слідами речовини біологічного походження /т.1 а.с.63-66/. 
		3.15 Постановою слідчого від 22.11.2023 р. предмет, схожий на ніж «Ying Guns Kitchen» зі слідами речовини біологічного походження було визнано речовим доказом та передано до камери зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернігівській області /т.1 а.с.67/.
		3.16 Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 27.11.2023 року на вилучене під час проведення оглядів 21.11.2023 р. та 22.11.2023 р., а також під час затримання ОСОБА_3 предмети накладено арешт /т.1 а.с.69-70/.
		3.17 Згідно заяви ОСОБА_5 від 22.11.2023 р., остання просить провести перевірку за фактом нанесення 22.11.2023 р. їй ножового поранення грудної клітки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6 та залучити до провадження як потерпілу /т.1 а.с.71,72/. 
		3.18 Постановою слідчого від 22.11.2023 р. підтверджується залучення ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 12023270340004460 як потерпілу /т.1 а.с.73/. 
		3.19Протоколом проведенняслідчого експериментувід 28.12.2023р.,який єпроцесуальним джереломдоказів увигляді документу,у розумінніч.2ст.84та п.3ч.2ст.99 КПК України, та підтверджує проведення слідчої дії за участі потерпілої ОСОБА_5 під час якої вона добровільно за допомогою статиста продемонструвала обставини, механізм та спосіб нанесення їй обвинуваченою одного удару ножем в грудну клітину під час перебування в кімнаті №215. 
		Зазначений протокол містить інформацію про те, що від учасників слідчого експерименту та понятих заяви, зауваження чи доповнення не надходили.
		Досліджений відеозапис слідчого експерименту, відповідно до ч.1 ст.240 КПК України, відповідає його меті, оскільки містить відтворенні дій та обставин події,а також потерпілою повідомлені відомості, що цілком співвідносяться з її показаннями наданими в судовому засіданні.
		3.20 Протоколом проведення слідчого експерименту від 28.12.2023 р. підтверджується проведення слідчої дії за участі свідка ОСОБА_8 під час якої остання добровільно продемонструвала місце в коридорі з якого вона спостерігала як обвинувачена силоміць, тримаючи в руці ніж, затягувала потерпілу до кімнати № НОМЕР_1 . 
		Окрім того, свідок зазначала про агресивну поведінку обвинуваченої вранці 20.11.2023 р. та її висловлювання в адресу потерпілої погроз убивством. 
		Виходячи з дослідженого відеозапису проведення слідчого експерименту за участю свідка, цю слідчу дію було проведено з додержанням положень ст.240 КПК України, зміст цього доказуспіввідноситься з показаннями свідка ОСОБА_8 наданими нею в судовому засіданні.Зазначений протокол містить інформацію, що від учасників слідчого експерименту та понятих заяви, зауваження чи доповнення не надходили. 
		3.21 Постановою слідчого від 15.01.2024 р. оптичний диск з надписом «Vebratim», котрий містить відеозаписи проведення слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_3 від 22.11.2023 р., свідком ОСОБА_8 та потерпілою ОСОБА_5 від 28.12.2023 р. визнано документом та долучено до матеріалів кримінального провадження /т.1 а.с.83/.
		3.22 Протоколом огляду речей (документів) від 02.12.2023 р. за участі потерпілої ОСОБА_5 підтверджується проведення слідчим відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України огляду ножів, вилучених 21.11.2023 р.,22.11.2023 р. під час ОМП в кімнатах 215, 325 та санвузлі за адресою: м. Чернігів, вул. Ушинського 8.
		Під час проведення огляду потерпіла ОСОБА_5 вказала, що 20.11.2023 р. ОСОБА_3 нанесла їй удар ножем з написом «Ying Guns Kitchen» в область грудної клітки зліва. Аналогічні показання потерпіла надала і в судовому засіданні під час проведення огляду належного їй ножа, який вона ідентифікувала за формою, розмірами, отворами та написом на його лезі /т.1 а.с.86/. 
		3.23 Протоколом додаткового огляду речей (документів) від 07.12.2023 р. за участі судового експерта підтверджує проведення слідчим відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України огляду ножів, вилучених 21.11.2023 р. під час ОМП за адресою: м. Чернігів, вул. Ушинського 8/215, а також вилучення змивів з їх поверхонь /т.1 а.с.92/.
		3.24 Протоколом огляду речей від 07.12.2023 р. підтверджується проведення слідчим відповідно до ст.ст.104-106,223,237 КПК України огляду спортивних штанів з плямами речовини бурого кольору в яких була одягнута потерпіла ОСОБА_5 в момент отримання ножового поранення /т.1 а.с.94-96/. 
		Вказані штани чорного кольору, які мають численні порізи, в процесі огляду в судовому засіданні впізнала потерпіла та вказала на їх приналежність останній, вказавши, що саме в них перебувала при отриманні тілесного ушкодження.
		3.25 Згідно висновку судово-медичної експертизи №57 від 26.12.2023 р. у потерпілої ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки без пошкодження внутрішніх органів, котре виникло від дії гострого предмету, що має колючо-різальні властивості і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. 
		Тілесне ушкодження, виявлене у ОСОБА_5 , виникло від дії гострого предмету, яким міг бути і ніж, а по давності утворення може відповідати даті 20.11.2023 р. Після отримання наявного ОСОБА_5 тілесного ушкодження вона могла здійснювати свідомі самостійні дії /бігати, ходити, тощо/ /т.1 а.с.98-103/.
		3.26 Згідно висновку судово-медичної експертизи №629 від 21.11.2023 р. у обвинуваченої ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців та садна правої верхньої кінцівки, синців та саден лівої верхньої кінцівки, синців тулуба та синця правого стегна, котрі утворились від дії тупих твердих предметів за механізмами удару та тертя, як кожне окремо, так і в сукупності, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності.
		Тілесне ушкодження у вигляді різаної рани другого пальця правої кисті утворилось від дії гострого предмета з ріжучими властивостями, яким в тому числі міг бути і ніж, та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів.
		Тілесні ушкодження у вигляді різаної рани другого пальця правої кисті, синців правого плеча, правого ліктя, лівої поперекової та правої підлопаткової ділянок, саден правого ліктьового суглоба, лівого променево-зап`ясткового суглоба та тильної поверхні лівої кисті відповідають давності 1-3 доби до моменту огляду ОСОБА_3 , який відбувся о 09 год. 56 хв. 22.11.2023 р. Інша частина виявлених тілесних ушкоджень можуть відповідати давності 4-9 діб до моменту огляду.
		Виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани на бічній поверхні другого пальця правої кисті, саден лівого променево-зап`ясткового суглоба, тильної поверхні лівої кисті, саден лівого променево-зап`ясткового суглоба, тильної поверхні лівої кисті за своєю локалізацією та морфологічними особливостями можуть бути віднесені до таки, що утворились в процесі самооборони /т.1 а.с.106-110/.
		3.27 Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №863 від 07.12.2023 р. кров ОСОБА_3 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 /т.1 а.с.114/.
		3.28 Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №682 від 07.12.2023 р. кров ОСОБА_5 відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 /т.1 а.с.118/.
		3.29 Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №692 від 20.12.2023 р. при судово-медичній експертизі светра та джинсів, вилучених під час затримання ОСОБА_3 знайдено кров людини при серологічному дослідженні якої виявлений антиген В, а в об`єкті №2 і ізогемаглютинін анти-А ізосерологічної системи АВ0. 
		Таким чином, кров в даних слідах могла походити від особи (осіб) з групою крові В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти -А, в тому числі і від ОСОБА_3 /т.1 а.с.122-123/.
		3.30 Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №687 від 15.12.2023 р. у змивах з бокової стінки (об.№1) та змиві з верхньої кришки тумбочки (об.№2), вилучених в ході додаткового огляду місця події за адресою: АДРЕСА_6 знайдено кров людини при встановленні групової належності якої за системою АВ0 виявлені антигени В і Н, а в об`єкті 2 і ізогемаглютинін анти-А. 
		Тобто, походження крові в слідах на об`єктах №1,2 не виключається від ОСОБА_3 та ОСОБА_5 /т.1 а.с.127-128/.
		3.31 Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №686 від 14.12.2023 р. у змивах, вилучених і ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_6 знайдено кров людини походження якої не виключається як від ОСОБА_3 , так і від ОСОБА_5 /т.1 а.с.132-133/.
		Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_3 , на підставіч.3ст.208КПК України, було затримано 21.11.2023 р. /а.с.134/.
		3.32 Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.11.2023 р. підтверджується проведення слідчої за участі за участі підозрюваної ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_6 /т.1 а.с.134/ під час якої підозрювана добровільно повідомила про обставини перебігу конфлікту з потерпілою ОСОБА_5 в кімнаті №215 на ґрунті ревнощів, однак заперечувала нанесенню нею останній удару ножем.
		Вказана слідча дія, хоча і не містить відтворення дій підозрюваною щодо застосування ножа, проте це не свідчить про недотримання проведення слідчого експерименту у формі відтворення обстановки та обставин події, а навпаки, вказує на дотримання положень ч.1 ст.240 КПК України, з огляду на заперечення нанесення потерпілій удару ножем та надання іншої версії розвитку подій, а також показань, які були надані обвинуваченою ОСОБА_3 в судовому засіданні.
		Зазначений протокол містить інформацію, що від учасників слідчого експерименту та понятих заяви, зауваження чи доповнення не надходили. 
		3.33 Згідно висновку  судово-психіатричного експерта №772 від 07.12.2023 р. у ОСОБА_3 виявлено ознаки емоційно нестабільного розладу особистості. ОСОБА_3 за своїм психічним станом на період часу до якого відноситься інкриміноване їй кримінальне правопорушення та теперішній час здатна правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні свідчення /т.1 а.с.173/.
		3.34 Письмові докази, що містять характеризуючі дані обвинуваченої ОСОБА_3 , а саме: раніше судимої та скоєння злочину в період іспитового строку, розлученої, не перебування на обліку в лікаря-нарколога та звернення до лікаря-психіатра з приводу психічного розвитку (легка розумова відсталість), наявність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності. 
		3.35 Процесуальні документи в підтвердження повноважень групи слідчих, прокурорів та захисника.
		 
		ІV. Оцінка Суду.
		4.1 Стороною обвинувачення в підтвердження вини  ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення надано докази, які були досліджені в судовому засіданні /див. пункти 3.1-3.34/.
		4.2 В свою чергу, сторона захисту в обґрунтування невинуватості  ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення, надала заперечувальні показання обвинуваченої /п. 2.1/. 
		4.3 Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за можливе ухвалення обвинувального вироку у справі.
		Аналізуючи показання обвинуваченої, потерпілої та вище вказаних свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні, суд вважає, що показання ОСОБА_3 в частині заперечення нанесення удару ножем в грудну клітину потерпілої є непереконливими та не дозволяють суду взяти їх за основу логічного пояснення нею подій, оскільки є такими, що суперечать встановленим фактичним обставинам та сукупності досліджених доказів виходячи з наступного.
		4.4 В судовому засіданні встановлено та стороною захисту не заперечується, що ввечері 19.11.2023 р. між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 на ґрунті ревнощів виникли неприязні відносини. Вказаний конфлікт між ними не було врегульовано того ж вечора, і обвинувачена вранці 20.11.2023 р., погрожуючи вбивством потерпілій ОСОБА_3 , прийшла до її кімнати та перебувала з нею наодинці, що узгоджується в цій частині з показаннями свідка ОСОБА_7 . 
		Значні часові рамки перебігу конфлікту, як передумови подальшого розвитку подій, дають суду підставі для висновку щодо сформованості стійкого умислу у обвинуваченої на вчинення протиправних дій по відношенню до потерпілої. 
		Пояснення перебігу подій вже безпосередньо в кімнаті №215 у сторін суттєво різняться, а відтак, суд, з огляду на взаємно протилежну позицію потерпілої та обвинуваченої з приводу обставин нанесення ОСОБА_5 одного удару ножем в грудну клітину, детально проаналізував безпосередньо досліджені докази з точки зору достатності, логічного обґрунтування та взаємозв`язку між собою, а відтак вважає їх достатніми для спростування доводів сторони захисту.
		4.5 В ході судового розгляду з показань потерпілої ОСОБА_5 встановлено, що вранці 21.11.2023 р. ОСОБА_3 , перебуваючи в агресивному та збудженому стані, зайшла до кімнати потерпілої, з якої вийшов свідок ОСОБА_7 , та погрожуючи потерпілій вбивством, взяла ніж та почала на ній різати штани, перешкоджаючи виходу з кімнати. А після того, як потерпіла змогла вирватись в коридор, обвинувачена силоміць її затягнула до кімнати, та зачинила двері на замок, що повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8 .
		При цьому суд не бере за основу показання обвинуваченої в частині самозахисту, оскільки саме обвинувачена була ініціатором конфлікту, саме вона прийшла до кімнати, де мешкала потерпіла, а також її показання суперечать показанням свідка ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_5 , які вказали, що не обвинувачена вибігала в коридор, а саме потерпіла намагалась уникнути конфлікту шляхом залишення власного помешкання, проте ОСОБА_3 силоміць затягнула потерпілу до кімнати, де і продовжився конфлікт. 
		Відтак, встановлений перебіг подій суперечить поняттю стану необхідної оборони, зокрема й тому, що насильство було спровоковано самою ж обвинуваченою та в помешканні потерпілої. 
		Крім того, на заведення суду в оману вказують показання обвинуваченої в частині того, що остання вранці після розмови з цивільним чоловіком пішла до кімнати потерпілої, щоб повернути їй речі. 
		Проте, як сама потерпіла, так і свідок ОСОБА_7 вказали, що вранці 21.11.2023 р., ці особи спільно знаходились у кімнаті потерпілої, і свідок вийшов з кімнати лише по приходу обвинуваченої, в той час як жодних конкретних речей, які мала намір повернути обвинувачена у ході судового розгляду вказано не було, що відповідає протоколу огляду місця події, а відтак, версія обвинуваченої і в цій частині суперечить дослідженим доказам. 
		Окремо суд звертає увагу на одяг потерпілої, в якому остання перебувала під час нанесення ножового удару обвинуваченою, зокрема, спортивні штани, в яких потерпілу бачила і свідок ОСОБА_8 та які в подальшому були вилучені з плямами бурого кольору та мали численні порізи. Більше того, ніж який достеменно впізнала потерпіла, як ніж яким їй обвинувачена нанесла тілесне ушкодження та ніж, який в руках обвинуваченої бачила свідок ОСОБА_8 в коридорі, виключають версію сторони захисту щодо можливого отримання ножового поранення потерпілою за інших обставин.
		В цьому контексті визначальними є також висновки судово-медичної експертизи №57 від 26.12.2023 р. тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_5 та висновок судово-медичної експертизи №629 від 21.11.2023 р. тілесних ушкоджень у обвинуваченої ОСОБА_3 , які за датами отриманих ушкоджень та самими тілесними ушкодженнями, як наслідками дій  обвинуваченої направлених на завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, та потерпілої  з метою самооборони, співвідносяться між собою та встановленими фактичними обставинами, які підтверджуються сукупністю досліджених доказів, а тому не підтверджують версію ОСОБА_3 щодо отримання потерпілою тілесних ушкоджень за інших обставин, що у тому числі суперечать показанням свідка ОСОБА_9 , який безпосередньо бачив ножове поранення у ОСОБА_5 у першій половині дня 20.11.2023 р. та саме у нього відразу після конфлікту перепочивала потерпіла, яка і повідомила суть подій, що з нею мали місце за участю, як остання вказала, іншої дівчини. 
		Поведінка обвинуваченоїяк напочатковому етапіконфлікту,так іпісля нанесенняпотерпілій одногоудару ножем,що зокрема,підтверджується їїактивними тапасивними діями,зокрема:не викликправоохоронців узв`язку зпротиправними зїї позиції діями потерпілої, намагання саме обвинуваченої увійти до кімнати потерпілої, перешкоджання останній у виході з кімнати та примусове її повернення з застосуванням фізичної сили до приміщення, блокування дверей кімнати потерпілої після нанесення удару ножем, з`ясування через деякий час стану потерпілої, виявлення ножа, яким було потерпілій нанесено удар, в санвузлі (на третьому поверсі гуртожитку), свідчить про усвідомлення скоєного нею злочину, а отже, наявність умислу, як суб`єктивної сторони спричиненого потерпілій тілесного ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки.
		4.6 Надання обвинуваченою заперечувальних показань під час судового розгляду оцінюються судом як намаганням штучно викривити обставини непричетності до скоєного злочину та перекласти провину на невідомих осіб для уникнення від кримінальної відповідальності. 
		4.7 Непрямим доказом причетності обвинуваченої до нанесення потерпілій удару ножем є результати висновків судово-імунологічної експертиз №687,686, які підтвердили, що на вилучених змивах за місцем нанесення удару, виявлено кров, походження якої не виключається від потерпілої ОСОБА_5 , що знову ж таки підтверджують місце, де було завдано потерпілій ножове поранення, нанесення якого за встановлених обставин заперечує ОСОБА_3 .
		Суд враховує висновки вище вказаних експертиз, а також показання обвинуваченої щодо порізу пальця руки в процесі відібрання ножа у потерпілої, зіставляючи з встановленими фактичними обставинами справи вважає, що залишення крові обвинуваченою як і власне травмування при заподіянні потерпілій одного удару ножем, і як наслідок, не виключає необережне травмування самою обвинуваченою, що на переконання суду вказує на її причетність до скоєного злочину та спростовує захисну версію щодо можливої причетності сторонніх осіб.
		4.8 Щодо показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які були отримані під час судового засідання, суд зазначає, що вони не є ключовими доказами вини обвинуваченої і стосуються виключно локальних предметів доказування. 
		Так, показання свідка ОСОБА_7 підтверджують лише обставини, які передували скоєнню обвинуваченою злочину та його мотиву, а показання свідка ОСОБА_9 в сукупності з іншими письмовими доказами використані судом при перевірці версії захисту щодо заподіяння тілесного ушкодження сторонніми особами.
		Показання допитаних в судовому засіданні вище вказаних свідків узгоджуються як між собою, так і з іншими ретельно перевіреними судом письмовими доказами, які зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, і відповідно є допустимими, а відтак суд вважає їх достовірними та покладає в основу обвинувального вироку. 
		Підстав для обмови обвинуваченої допитаним в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 судом не встановлено, як не надано таких доказів і стороною захисту. Жодних об`єктивних аргументів в спростування достовірності показань свідка ані обвинуваченою, ані її захисником не наведено. Факт не тривалого проживання свідка ОСОБА_8 в гуртожитку, на думку суду, лише посилює достовірність її показань, оскільки жодних мотивів чи зацікавленості в безпідставному обвинуваченні ОСОБА_3 в скоєному злочині в ході розгляду справи не встановлено.
		4.9 Всі версії обвинуваченої щодо нанесення потерпілій удару ножем незнайомими особами ґрунтуються виключно на припущеннях та мають абстрактний характер, тоді як сторона захисту має діяти у відповідності до вимог процесуального закону та наділена правом спростовувати пред`явлене обвинувачення у спосіб, визначений у статті 22 КПК. 
		Показання свідків сторони обвинувачення є логічними, послідовними щодо часу, місця та обставин перебування обвинуваченої (її поведінки) в різні періоди скоєння злочину та приховування його слідів, повністю узгоджуються як між собою, так і з іншими ретельно перевіреними судом письмовими доказами, які зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, і відповідно є допустимими, а відтак вважає їх достовірними та покладає в основу обвинувального вироку.
		4.10 Вирішуючи питання щодо надання юридичної оцінки діям обвинуваченій, суд виходить з того, що за нормативним визначенням умисним тяжким тілесним ушкодженням визнається умисне тілесне ушкодження, яке, зокрема, небезпечне для життя в момент заподіяння, а з суб`єктивної сторони характеризується умисною формою вини у виді прямого або непрямого умислу.
		Аналіз наданих суду стороною обвинувачення доказів не дає підстав для сумніву у спрямованості умислу ОСОБА_3 на умисне заподіяння потерпілій тяжкого тілесного ушкодження про що переконливо свідчать характер, спосіб та локалізація нанесеного нею тілесного ушкодження, а також поведінка з метою приховати злочин. 
		Зокрема, суд бере до уваги й те, що після нанесення удару потерпілій, обвинувачена не надала їй жодної до лікарняної допомоги, маючи для цього фактичну можливість, знехтувала необхідністю викликати швидку допомогу, обмежившись лише з`ясуванням через зачинені двері «чи потерпіла жива?». 
		4.11 Висновком судово-медичної експертизи №57 від 26.12.2023 р. підтверджується, що після отримання ОСОБА_5 тілесного ушкодження у вигляді колото-різаного поранення вона могла здійснювати свідомі самостійні дії /бігати, ходити, тощо/, що узгоджується з наданими показаннями в судовому засіданні потерпілої, а також показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 
		4.12 Суд вважає, що за вище наведених обставин, враховуючи рівень і особливості розумового розвитку обвинуваченої, вона не могла не усвідомлювати, що завдаючи умисний удар ножем в грудну клітину потерпілої неодмінно завдасть травмування, а відтак дії обвинуваченої ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.121 КК України, що і знайшло об`єктивне підтвердження у ході судового розгляду.
		4.13 Аргументи ОСОБА_3 щодо відсутності її відбитків на виявленому в туалеті ножі, яким вона завдала удару в грудну клітину потерпілої, як доказ її невинуватості, є необґрунтованими. 
		Суд звертає увагу, що саме обвинувачена після удару ножем першою вийшла з кімнати де проживає потерпіла, а остання взагалі залишила гуртожиток, побоюючись повернення обвинуваченої. Тобто, об`єктивно саме обвинувачена, не будучи обмеженою у способі пересування та у просторі, зокрема, маючи вільний доступ до туалету, що є місцем загального користування гуртожитку, мала можливість сховати ніж, яким вона нанесла потерпілій удар, що також пояснює і відсутність на ножі відбитків пальців обвинуваченої, а з урахуванням часу фіксування обставин злочину, що не відповідає часу фактичних обставин (злочин вчинено - 20.11.2023 р., огляд місця події проведено - 21-22.11.2023 р.) та її подальшої поведінки (з`ясування стану потерпілої) свідчить про усвідомлення протиправності своїх дій та штучне формування доказів невинуватості. 
		4.14 Неодноразові покликання захисника на те, що стан оглянутих в судовому засіданні штанів потерпілої унеможливлюють їх використання за призначенням, і що це свідчить про недостовірність показань потерпілої та свідка ОСОБА_8 в частині одягу в якому була одягнута ОСОБА_5 в момент заподіяння їй удару не спростовують вище вказані висновки суду. Так, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачена силоміць затягувала потерпілу з коридору до кімнати і очевидно, що подальше пошкодження штанів відбулось на наступних етапах протистояння потерпілої вже безпосередньо в кімнаті. 
		4.15 Аргументи обвинуваченої ОСОБА_3 з приводу її перебування в стані необхідної оборони є непереконливими та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким була надана оцінка, у тому числі у контексті показань обвинуваченої. 
		В ході розгляду справи не було встановлено будь-якого суспільно-небезпечного посягання на обвинувачену з боку потерпілої, зокрема, з урахуванням досліджених висновків експертів щодо тілесних ушкоджень та показань безпосередньо допитаного у судовому засіданні кола осіб, а відтак, суд вважає, що ОСОБА_3 з мотивів особистих неприязних відносин, які виникли на ґрунті ревнощів, вчинила діяння в обстановці, яка не містить ознак необхідної оборони, що зумовлює кримінально-правову оцінку вчиненого нею за пред`явленою кваліфікацією.
		4.16З проведеногоаналізу доказів,наданих сторонамипо справі,суд вважає доведеним, що 21.11.2023 р.  ОСОБА_3 умисно заподіяла ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а відтак її дії кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України.
		 
		V. Призначення покарання.
		5.1 Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України не встановлено.
		5.2 Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно дост.67 ККє рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується випискою №1182 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, та узгоджується з показання обвинуваченої, яка підтверджувала вживання алкогольних напоїв як ввечері 19.11.2023 р., так і вранці 20.11.2023 р. перед конфліктом з потерпілою.
		5.3 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно дост.ст.65-67 ККвраховує:
		5.3.1 - ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином;
		5.3.2 - фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб та мотив скоєння злочину, наслідки, поведінку обвинуваченої після скоєного злочину);
		5.3.3 - особу обвинуваченої: вік, освіту та задовільний стан здоров`я, сімейний стан, соціальне становище, офіційно не працевлаштованої, наявність постійно місця проживання; 
		5.3.4 - позицію потерпілою, яка не наполягала на призначенні обвинуваченій суворої міри покарання;
		5.3.5 - відсутність пом`якшуючих відповідальність обставин та наявність двох обставин, які обтяжують покарання; 
		5.3.6 - не перебування обвинуваченої в момент скоєння злочину на обліку у лікаря нарколога, і наявність відомостей про її звернення до лікаря психіатра;
		5.3.7 - позицію прокурора, який наполягав на призначенні обвинуваченій остаточного покарання за правилами, передбаченими в ч.1 ст.71 КК України, у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі, думку потерпілої, яка просила обрати обвинуваченій покарання, яке не пов`язане з реальним позбавлення волі, а також думку сторони захисту, що стверджувала не необхідності виправдати обвинувачену з підстав недоведеності її вини. 
		5.4 Згідно довідки ДУ «Центр пробації» Новозаводського районного відділу філії ДУ «Центр пробації», що узгоджується з резолютивною частиною вироку Сосницького районного суду Чернігівської області від 29.11.2022 р., яким ОСОБА_3 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, іспитовий строк закінчився 29.11.2023 р. 
		5.5 Враховуючи вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, в період іспитового строку, з огляду на вимоги ч.3 ст.78 КК України, остаточне покарання у виді позбавлення волі має бути призначено за правилами ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		 
		VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		6.1 Рішення щодо речових доказів, з урахуванням позиції власників майна, необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК.
		6.2Процесуальні витратипо справіза проведенняекспертиз врозмірі 43090грн 14коп.,з огляду на вимоги ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави в повному обсязі. 
		Покладення на обвинувачену вказаних грошових витрат за всі проведені під час досудового розслідування судові експертизи узгоджується з правовим висновком, викладеним ВС у постанові від 23.06.2021 р. по справі №689/471/20.
		6.3 Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_3 рахувати з моменту її фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України, а саме з 21.11.2023 р.
		6.4 Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін, оскільки існують ризики переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання судового рішення.
		Керуючись ст.ст.368,373-376 КПК України, суд 
		   
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити покарання у виді 6 /шести/ років позбавлення волі.
		На підставіст.71 КК України,за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 29.11.2022 р. та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 6 /шести/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі.
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту її фактичного затримання, а саме з 21.11.2023 р.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_3  43 090 грн 14 коп. процесуальних витрат на користь держави за проведення експертиз.
		Речові докази: мобільний телефон «Huawei», рушник зі слідами бурого кольору, чотири предмети сході на ножі, штани, светр - повернути власникам; зразок крові потерпілої та підозрюваної - зберігати в матеріалах кримінального провадження; іншу частину речових доказів - знищити. 
		Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...