Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/3717/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2024. Зареєстровано: 06.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2024.
Дата набрання законної сили: 05.04.2024
Номер судового провадження: П/520/4132/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		05 березня 2024 року № 520/3717/24 
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд.26, 3 пов., м. Харків, 61023, 34952393), треті особи: Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорний Родіон Олегович, Відділ поліції №1 Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорний Родіон Олегович, Відділ поліції №1 Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в якому просить суд:
		- визнати дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорного Родіона Олеговича протиправними з примусового виконання Постанови Машівського районного суду Полтавської області від 29.11.2022 р. у справі №616/24/2;
		- скасувати: Постанову про відкриття виконавчого провадження №72030603 від 15 червня 2023 року; Постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №72030603 від 15 червня 2023 року; Постанову про розмір мінімальних витрат за виконавчим провадженням №72030603 від 15 червня 2023 року; Постанову про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням №72030603 від 27 червня 2023 року; Постанову про арешт майна боржника за виконавчим провадженням №72030603 від 28 червня 2023 року; Постанову про закінчення виконавчого провадження №72030603 від 14 липня 2023 року;
		- зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути ОСОБА_1 стягнуті під час примусового виконання Постанови Машівського районного суду Полтавської області від 29.11.2022 р. у справі №616/24/22 кошти в сумі 37701,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовано закінченням строків пред`явлення до виконання виконавчих документів, на підставі яких відкрито виконавче провадження № 72030603.
		Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у такому відзиві.
		Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
		Судом встановлено, що Відділом поліції №1 Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 20.01.2023р. направлено до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харкова для примусового виконання разом з заявою про стягнення штрафу в розмірі 34000 грн. постанову Машівського районного суду Полтавській області від 29.11.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Постанова набрала законної сили 12.12.2022р. 
		15.06.2023р. відповідачем на підставі вказаної постанови винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72030603 про стягненню в примусовому порядку подвоєного розміру штрафу, який становить 34000грн. та направлено боржнику поштовою кореспонденцією.
		15.01.2023р. відповідачем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
		27.06.2023р. відповідачем винесено постанови про арешт коштів боржника.
		28.06.2023р. відповідачем винесено постанову про арешт майна боржника.
		14.07.2023р. державним виконавцем направлено розпорядження для примусового списання заборгованості із рахунку боржника.
		14.07.2023р. на депозитний рахунок відділу надійшли грошові кошти, які перераховані згідно розпорядження №72030603.
		14.07.2023р. відповідачем винесено постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".
		Позивач не погоджуючись з діями відповідача з приводу відкриття виконавчого провадження звернувся до суду з даним позовом.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно положень ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Відповідно до п.п.2,6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
		Відповідно до п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
		При цьому суд зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення сама по собі є виконавчим документом.
		Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		Суд зазначає, що разом з постановою у справі про адміністративне правопорушення до відповідача надано заяву про примусове виконання рішення.
		Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
		У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що Постанова Машівського районного суду Полтавської області від 29.11.2022 р. у справі №616/24/22, на підставі якої було відкрито виконавче провадження № 72030603 набрала законної сили 12.12.2022р.
		У зв`язку з наведеним позивач вважає, що строк пред`явлення до виконання сплив 09.03.2023р., а тому відповідачем було протиправно відкрито відповідне виконавче провадження після зазначеної дати, а саме 15.06.2023р.
		Разом з тим позивачем не враховано положення пункту 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
		Вказаним пунктом Закон України «Про виконавче провадження» був доповнений на підставі Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 26 березня 2022 року.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Цей Указ був затверджений Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року.
		В подальшому відповідними указами Президента України, які затверджувались у визначеному порядку законами України, дія воєнного стану в Україні безперервно продовжувалась.
		З матеріалів виконавчого провадження, судом встановлено, що начальником відділення поліції №1 Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 20.01.2023р. надіслано заяву з додатком: постановою Машівського районного суду Полтавської області від 29.11.2022р. у справі №616/24/22 до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харкова.
		Після відновлення можливості проведення виконавчих дій, державним виконавцем 15.06.2023 відкрито виконавче провадження №72030603.
		Оскільки станом на момент відкриття виконавчого провадження №72030603 введений в Україні воєнний стан припинений або скасований не був, в той час як норма пункту 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» залишалась чинною, вбачається, що відповідачем відкрито виконавче провадження у межах визначених Законом України «Про виконавче провадження» строків пред`явлення до виконання.
		Крім того відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
		Беручи до уваги зазначене, оскільки позивачем інших доводів на обґрунтування заявлених позовних вимог наведено не було, суд вважає, що відповідачем, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), доведено правомірність прийнятих ним рішень.
		Тобто, позовні вимоги у частині визнання протиправними та скасування постанов відповідача про арешт коштів та майна боржника, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в межах ВП № 72030603 є взаємопов`язаними та похідними від основної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Додаткових самостійних підстав для визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт коштів та майна боржника позивачем у своїй позовній заяві не наведено, отже їх задоволення безпосередньо залежить від задоволення вказаної основної позовної вимоги.
		Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, підстави для задоволення решти взаємопов`язаних та похідних позовних вимог відсутні.
		Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не місять доказів звернення позивача до відповідача з заявою про повернення списаної суми в розмір 37701 грн., а також доказів відмови відповідача у здійсненні такого повернення, отже вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу кошти в сумі суму 37701 грн. є, крім іншого, передчасними, спрямованими на майбутнє, отже такими, що задоволенню не підлягають. 
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, отже підстави для задоволення позивних вимог відсутні.
		Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
		Керуючись статтями 14, 243-246, 271-272, 287, 293, 295-296 КАС України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов  залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя Рубан В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...