Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/1820/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування.
Надіслано судом: 06.03.2024. Зареєстровано: 06.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2024.
Дата набрання законної сили: 07.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/404/95/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023121180000359

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 404/1820/24 
		Номер провадження 1-кп/404/95/24 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ВСТУПНА ЧАСТИНА
		 
		 
		 
		05 березня 2024 року м. Кропивницький, Україна 
		Кіровський районний суд м. Кіровограда засідаючи у складі:
		Головуючого судді  ОСОБА_1 
		із секретарем судового засідання  ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 12024121130000116 від 07.02.2024 року, у відношенні:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, на момент вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень обіймав посаду поліцейського-водія відділення № 3 відділу експлуатації автотранспорту державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» у спеціальному званні «капрал поліції», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у скоєні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України.
		Розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, проводився без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі ч. 2 ст. 381 КПК України.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		1.1. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція)  це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи Національної поліції віднесено до правоохоронних органів.
		Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданням поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сфері охорони прав і свобод людини.
		Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно- правовими актами.
		Відповідно до ст. 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
		Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Згідно зі ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
		Згідно з ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
		Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
		Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
		Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
		Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.
		Згідно з ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Згідно з п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві № 0024о/с від 12.07.2022 ОСОБА_3 з 11.07.2022 прийнято на службу в органах поліції на посаду помічника оперуповноваженого 8-го відділу (прикриття оперативного автотранспорту) управління оперативної служби Головного управління Національної поліції у місті Києві з одночасним присвоєнням йому спеціального звання «рядовий поліції».
		11.07.2022     ОСОБА_3 , склавши Присягу, присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки та набув статусу поліцейського.
		У подальшому наказом державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» № 284о/с від 01.11.2022 капрала поліції ОСОБА_3 , який прибув за переведенням із Головного управління Національної поліції у місті Києві, з 01.11.2022 призначено на посаду поліцейського-водія відділення № 3 відділу експлуатації автотранспорту державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України».
		25.06.2023 близько 01 години 00 хвилин, перебуваючи на подвір`ї за місцем проживання раніше знайомих йому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_3 , під час розгортання попередньо спровокованого ОСОБА_3 з використанням малозначного приводу словесного конфлікту з у минулому цивільною дружиною останнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у ході якого ОСОБА_3 галасував, висловлювався на адресу ОСОБА_6 з використанням нецензурної лайки, звинувачував останню у припиненні сімейних стосунків та погрожував назавжди забрати від неї спільного малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на тлі намагань ОСОБА_6 та інших присутніх на місці події осіб припинити конфліктну ситуацію у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на вчинення насильницьких дій відносно ОСОБА_6 .
		Реалізуючи раптово виниклий за викладених вище обставин умисел на вчинення насильницьких дій відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, підсів ліворуч від ОСОБА_6 , яка на той час сиділа на лаві, та з силою завдав останній один удар розкритою долонею правої руки в ділянку між лівим плечем та грудьми, від якого ОСОБА_6 відчула здавлений фізичний біль та впала з лави спиною на землю.
		Продовжуючи реалізацію раптово виниклого за викладених вище обставин умислу на вчинення насильницьких дій відносно ОСОБА_6 , після того як ОСОБА_6 підвелася з землі та почала відходити від місця події спиною вперед, ОСОБА_3 швидко наблизився до ОСОБА_6 та, перебуваючи обличчям до обличчя останньої, використовуючи наявні в нього переваги, обумовлені зокрема особливостями статі, віку, зросту та статури, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, обхопив шию ОСОБА_6 ззаду правою рукою зігнутою в ліктьовому суглобі, після чого, міцно стиснувши шию ОСОБА_6 , почав пригинати останню додолу, спричинивши тим самим ОСОБА_9 фізичний біль та утруднивши їй дихання.
		За викладеного вище ОСОБА_6 почала голосно просити ОСОБА_3 відпустити її, при цьому пручаючись та намагаючись звільнити свою шию з-під руки ОСОБА_3 , що їй згодом вдалося.
		Водночас, одразу після того як ОСОБА_9 вдалося звільнити свою шию з-під руки ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію раптово виниклого за викладених вище обставин умислу на вчинення насильницьких дій відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, завдав ОСОБА_6 один удар лівою рукою в ділянку голови справа: між скронею та щелепою, від якого ОСОБА_6 відчула фізичний біль та впала на землю.
		За викладеного вище на крик ОСОБА_6 до безпосереднього місця події підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка в подальшому допомогла ОСОБА_6 підвестися з землі та зняти больовий синдром.
		При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
		Згідно з п.п. 1, 3 та 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.
		Відповідно до п.п. 2-4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний, зокрема, бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі.
		За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
		При звернення до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
		Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.
		Згідно з п.п. 1.2, 2.13 Функціональних обов`язків поліцейського-водія відділення № 3 відділу експлуатації автотранспорту (молодший склад поліції) державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» капрала поліції ОСОБА_3 , затверджених начальником державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» 15.05.2023, поліцейський-водій відділення №3 відділу експлуатації автотранспорту державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» у своїй діяльності повинен неухильно дотримуватися положень, зокрема, Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», інших нормативних документів, методичних рекомендацій Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України, присяги поліцейського та функціональних обов`язків; дотримується, зокрема, вимог службової дисципліни та законності, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових повноважень, посадових функціональних обов`язків, а також і не при виконанні службових обов`язків поліцейського (поза службою).
		Відповідно до підпунктів 1, 2, 4, 6-8, 13 п. 2.15 Функціональних обов`язків поліцейського-водія відділення № 3 відділу експлуатації автотранспорту (молодший склад поліції) державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» капрала поліції ОСОБА_3 , затверджених начальником державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» 15.05.2023, поліцейський-водій відділення № 3 відділу експлуатації автотранспорту державної установи «Центр обслуговування підрозділів НП України» зобовязаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вимог службової дисципліни та законності, Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час виконання службових повноважень, посадових, функціональних обов`язків, а також і не при виконанні службових обов`язків поліцейського (поза службою); дотримуватися Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, під час виконання службових повноважень, посадових, функціональних обов`язків, а також і не при виконанні службових обов`язків поліцейського (поза службою); поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права на повагу до гідності, на свободу та особисту недоторканність; виявляти повагу до гідності кожної людини; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час дотримуватися норм професійної етики; при зверненні до особи заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
		Незважаючи на викладене, 25.06.2023 близько 01 години 00 хвилин, більш точний час у ході судового розгляду не встановлено, перебуваючи на подвір`ї домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що він обіймає посаду поліцейського-водія відділення № 3 відділу експлуатації автотранспорту державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», має спеціальне звання «капрал поліції», є працівником правоохоронного органу, діючи в порушення вимог ст.ст. 1, 3, 21, ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 24, ч.ч. 1-2 ст. 28, ч. 1 ст. 29, ст.64, ч. 1 ст. 68 Конституції України, ст. 1, п. 2 ст. 2, ст. 3, ч. 4 ст. 7, ч. 1 ст. 17, п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 3 та 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п.п. 2-4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, п.п. 1.2, 2.13, підпунктів 1, 2, 4, 6-8, 13 п. 2.15 Функціональних обов`язків поліцейського-водія відділення № 3 відділу експлуатації автотранспорту (молодший склад поліції) державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» капрала поліції ОСОБА_3 , затверджених начальником державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» 15.05.2023, а також всупереч Присязі поліцейського, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, завдав ОСОБА_6 один удар розкритою долонею правої руки в ділянку між лівим плечем та грудьми, один удар лівою рукою в ділянку голови справа, між скронею та щелепою, а також з використанням наявних у нього переваг, обумовлених зокрема особливостями статі, віку, зросту та статури, обхопив шию ОСОБА_6 ззаду правою рукою зігнутою в ліктьовому суглобі, після чого, міцно стиснувши шию ОСОБА_6 , почав пригинати останню додолу, тим самим утруднивши дихання ОСОБА_6 , чим завдав ОСОБА_6 фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
		Суд кваліфікуєдії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1ст.126КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне завдання побоїв, вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
		Крім того, у подальшому, реалізувавши за викладених вище обставин раптово виниклий у нього умисел на вчинення насильницьких дій відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_3 вирішив забрати до себе спільного з ОСОБА_6 малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З цією метою близько 02 години 00 хвилин, 25.06.2023 ОСОБА_3 прибув до місця проживання діда та баби ОСОБА_6 : ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що за адресою: АДРЕСА_4 , де на той час перебував малолітній ОСОБА_7 , який спав.
		Перебуваючи на подвір`ї зазначеного вище домоволодіння, незважаючи на пізній час доби та перебування в будинку малолітнього сина та трьох людей похилого віку, ОСОБА_12 почав із силою стукати у ворота та вхідні двері будинку та з використанням ненормативної лексики вимагати віддати йому малолітнього ОСОБА_7 .
		На гуркіт із будинку вийшли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які, оцінивши ситуацію, що склалася, зокрема пізній час доби та стан, у якому перебував ОСОБА_3 , через наявність у останнього ознак перебування в стані сильного алкогольного сп`яніння, брудний та пошкоджений одяг, відсутність взуття відмовили ОСОБА_3 у його проханні віддати йому малолітнього ОСОБА_7 , водночас запевнивши, що ОСОБА_3 зможе забрати малолітнього ОСОБА_7 зранку, коли той прокинеться.
		Через відмову ОСОБА_10 та ОСОБА_11 віддати йому малолітнього ОСОБА_7 . ОСОБА_3 продовжив намагання проникнути до будинку останніх, у якому перебував малолітній ОСОБА_7 , у зв`язку з чим ОСОБА_11 зателефонувала батькові ОСОБА_3 . ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з проханням приїхати по ОСОБА_3 .
		По прибуттю до місця проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ОСОБА_13 та співмешканки останнього ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на неодноразові прохання останніх проїхати додому ОСОБА_3 відповів відмовою, а згодом залишив місце події, вирушивши у невідомому напрямку, у зв`язку з чим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 також поїхали.
		У подальшому, близько 03 години 00 хвилин, 25.06.2023 ОСОБА_3 повернувся до місця проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де на території зовнішнього двору домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_4 , знову почав вимагати від останніх віддати йому малолітнього ОСОБА_7 та розпитував про місце перебування ОСОБА_6 , яка на той час перебувала на території внутрішнього двору вказаного домоволодіння.
		Через чергову відмову ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у ході словесного конфлікту у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
		Реалізуючи раптово виниклий за викладених вище обставин умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , використовуючи наявні в нього переваги, обумовлені зокрема особливостями віку, зросту та статури, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, завдав ОСОБА_10 один удар долонею правої руки зібраною в кулак в ділянку волосистої частини скроні праворуч, від якого ОСОБА_10 впав додолу, а ОСОБА_3 , впавши зверху на ОСОБА_10 , наніс ОСОБА_10 ще один удар рукою в праве плече.
		У подальшому ОСОБА_11 відтягнула ОСОБА_3 від ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_3 залишив місце події в невідомому напрямку.
		Внаслідок зазначених вище дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_10 тілесне ушкодження у вигляді гематоми в ділянці голови, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень згідно п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
		За викладеного вище 25.06.2023 близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи на території зовнішнього двору домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що він обіймає посаду поліцейського-водія відділення № 3 відділу експлуатації автотранспорту державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», має спеціальне звання «капрал поліції», є працівником правоохоронного органу, діючи в порушення вимог ст.ст. 1, 3, 21, ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 24, ч.ч. 1-2 ст. 28, ч. 1 ст. 29, ст.64, ч. 1 ст. 68 Конституції України, ст.1, п. 2 ст. 2, ст. 3, ч. 4 ст. 7, ч. 1 ст. 17, п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 3 та 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п.п. 2-4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, п.п. 1.2, 2.13, підпунктів 1, 2, 4, 6-8, 13 п. 2.15 Функціональних обов`язків поліцейського-водія відділення № 3 відділу експлуатації автотранспорту (молодший склад поліції) державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» капрала поліції ОСОБА_3 , затверджених начальником державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» 15.05.2023, а також всупереч Присязі поліцейського, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, завдав ОСОБА_10 один удар долонею правої руки зібраною в кулак в ділянку волосистої частини скроні праворуч, спричинивши тим самим ОСОБА_10 тілесне ушкодження у вигляді гематоми в ділянці голови, що кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
		Суд кваліфікуєдії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1ст.125КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.
		2.Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		2.1.Судом розглянутий обвинувальний акт у спрощеному провадженні, без дослідження доказів обставин кримінальних проступків, оскільки учасники судового провадження (обвинувачений (підозрюваний), його захисник, потерпілі) не оспорювали встановлені під час дізнання обставини.
		2.2.Підозрюваний (обвинувачений) подав заяву щодо визнання своєї вини, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
		2.3.Захисник  адвокат ОСОБА_15 , у вказаній заяві обвинуваченого, підтвердив добровільність подання такої заяви про визнання вини, згоди із встановленими обставинами та розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за їх відсутності.
		2.4.Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_10 також подали заяви, якими надала свою згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження; та надали згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
		2.5.Враховуючи викладені обставини, прокурор на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України надіслав до суду обвинувальний акт в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		2.6.Обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження, викладені судом у формулюванні обвинувачення.
		3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		3.1.Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. 
		4.Мотиви призначення покарання.
		4.1.При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		4.2.Оскільки, суд розглянув обвинувальний акт у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, докази що характеризують особу обвинуваченого наявні в розпорядженні суду досить мінімальні за своїм змістом.
		4.3.Так, обвинувачений   ОСОБА_3 неодружений, тимчасово не працює, на момент вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень обіймав посаду поліцейського-водія відділення № 3 відділу експлуатації автотранспорту державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» у спеціальному званні «капрал поліції», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		4.4.Раніше не судимий, відомості про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності прокурором суду також не надано.
		4.5.Враховуючи обставини правопорушення та особистість обвинуваченого, а також відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення   ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених санкціями як за ч. 1 ст. 125 КК України так і за ч. 1 ст. 126 КК України, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, у виді штрафу.
		4.6. Водночас, суд вважає, що в даному випадку таке покарання, як штраф, буде достатнім, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинені кримінальні правопорушення.
		4.7. Підстав для застосування до обвинуваченого  ОСОБА_3  дії ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
		5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
		5.1.Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили, враховуючи вид покарання  не обирати.
		5.2. Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		5.3.Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		5.4.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК України.
		РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
		1.1. Визнати  ОСОБА_3  винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
		- за ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн. 00 коп.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити  ОСОБА_3  остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
		1.2. До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
		1.3. Речові докази: медичну картку стаціонарного хворого № 6337 на ОСОБА_10  зберігати при матеріалах кримінального провадження. 
		1.4. Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		1.5.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		1.6.Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.
		1.7.Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
		 
		 
		  Суддя Кіровського  районного суду м.Кіровограда  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...