Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 371/257/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2024. Зареєстровано: 07.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.03.2024.
Дата набрання законної сили: 18.03.2024
Номер судового провадження: 3/371/231/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний № 371/257/24
		Номер провадження № 3/371/231/24
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   "05" березня 2024 р.                                м. Миронівка
		 
		   Миронівський районний суд Київської області у складі:
		   головуючої судді Кириленко М.О.,
		   за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.
		   особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Миронівка матеріали, що надійшли від ВП №1 (м.Кагарлик) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шупики, громадянина України, працюючого директором ОЗО «Миронівський академічний ліцей №3» зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
		за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 173-4 КУпАП,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №576759 від 12.02.2024 року, ОСОБА_1 12.02.2024 року о 12.15 год. в м.Миронівка вул. Перемоги, 33, перебуваючи на посаді директора ОЗО «Миронівський академічний ліцей №3» не повідомив уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, а саме про те що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 систематично здійснювали булінг (цькування) що полягало у психологічному насильстві, а саме приниження честі і гідності малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала в повному обсязі. просила суворо не карати.
		Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне: 
		Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Згідно ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно з положеннями ст. ст.245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з п.31 ст.1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Відповідно до ч. 3ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування); розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування.
		Згідно з п.2 Розділу II Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 28 грудня 2019 року N 1646 керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) зобов`язаний невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
		Диспозиція ч.5 ст.173-4 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
		Прийняття законів України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» потребувало вжиття заходів до організації роботи у закладах загальної середньої освіти та місцевих органах управління у сфері освіти, спрямованих на захист прав та інтересів дітей, а також інших учасників освітнього процесу.
		Під час розгляду цієї справи суд виходить із того, що булінг (цькування) тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого і молодіжного середовища. Вирішальна роль у протидії насильству і булінгу належить педагогам. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки завдяки системному підходу та підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій, а також із залученням та участі дітей та молоді.
		Суд під час розгляду протоколу не встановлює чи дійсно мав місце факт булінгу, це не є предметом розгляду діяння, що передбачене ч. 5 ст.173-4 КУпАП. Для кваліфікації за цією статтею достатньо встановити обґрунтованість підозри наявності булінгу і відповідно неповідомлення про це керівником закладу освіти.
		Директору ОЗО «Миронівський академічний ліцей №3» ОСОБА_1 інкримінується неповідомлення уповноважених підрозділів органів національної поліції України про факт булінгу (цькування), а саме: систематичного психологічного насильства відносно  ОСОБА_6 , який є учнем даного навчального закладу.
		Факт булінгу підтверджується матеріалами справи, а саме письмовими поясненнями учнів ліцею  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ознаки булінгу слід визнати обґрунтованими.
		Факт неповідомлення керівником закладу освіти ОСОБА_1 уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу підтверджується матеріалами справи, зокрема, доповідною запискою від 12.02.2024 року (а.с. 9-10), відповідно до якої ОСОБА_10 повідомляє директору ліцею про конфліктну ситуацію між учнями 8-В класу, яка сталася 12.02.2024 року; письмовими поясненнями класного керівника ОСОБА_10 (а.с. 13), відповідно до яких вона неодноразово зверталася до директора ліцею ОСОБА_1 та повідомляла йому про те, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 а також ОСОБА_14 вчиняють булінг відносно учнів класу, серед яких і ОСОБА_15 . Зазначила, що директор також проводив з учнями профілактичну роботу. 
		На думку суду, суб`єкт зазначеного правопорушення в разі надходження заяви про вчинення дій, які підпадають під ознаки булінгу, зобов`язаний на протязі доби повідомити органи Національної поліції, а не самостійно, на свій розсуд, чи колегіальним органом, встановлювати наявність факту булінгу і в залежності від результатів здійснювати таке повідомлення.
		Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП доказана повністю.
		Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно ст.22КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
		При вирішенні питання про застосування положень ст. 22 КУпАП, суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
		Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, та те, що ОСОБА_1 раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.173-4КУпАП за малозначністю і оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, містило у собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, фізичним особам..
		   Згідно ч. 2 ст.284КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		   На підставі вищевикладеного, оскільки суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.173-4КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, провадження у справі підлягає закриттю.
		Керуючись ст. 22, 40-1, ч. 5 ст. 173-4, 284 КУпАП, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		    ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.
		   Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1  про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.173-4КУпАП закрити.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення постанови до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.
		 
		 
		 
		   Суддя                                         М.О.Кириленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...