Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/16793/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2024. Зареєстровано: 07.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.03.2024.
Дата набрання законної сили: 09.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/308/104/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000480

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/16793/23
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 березня 2024 року                                 м. Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		Головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засіданні  ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора  ОСОБА_3 ,
		та захисника обвинуваченого ОСОБА_4  адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгороді, в порядку спеціального судового провадження, кримінальне провадження №22022230000000480, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2022, про обвинувачення:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами  є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.
		Президент російської федерації 22.02.2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		Надалі, 24.02.2022 року, приблизно о 5 годині, президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України. 
		Отже, з 24.02.2022 і по цей день дії рф проти України підпадають під всі пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії рф проти України.
		З урахуванням вищевикладених норм міжнародного гуманітарного права на території України розпочався збройний конфлікт внаслідок акту агресії рф. 
		24.02.2022, близько 05 години 15 хвилин, збройними силами рф нанесено ракетно-бомбові удари по військовим і цивільним об`єктам України, а також введено на територію суверенної держави війська країни-агресора. 
		У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 05 годині 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 днів, який надалі продовжувався та діє на даний час.
		Відповідно до ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 року, яка набрала чинності для України 24.08.1991 року, територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника, окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
		Відповідно до п. 7, ч. 1 ст. 1-1 Закону України від 15.04.2014 № 1207- VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (зі змінами та доповненнями від 07.05.2022) визначено, що тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
		У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, 01.03.2022 року, армією рф захоплено м. Херсон.
		З метою утримання захопленої території представники спеціальних служб рф (далі-ФСБ рф) у взаємодії із збройними силами рф організували підривну діяльність скеровану на подолання спротиву місцевого населення Херсонської області, зокрема представників правоохоронних органів та сил оборони України, та припинення підтримки місцевих легітимних органів влади. Для реалізації вказаних незаконних дій вони на добровільній основі залучають до співпраці представників місцевих органів влади, самоврядування та комунальних підприємств. 
		Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		В той же час окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області створено так зване «Министерство здравоохранения Херсонской области».
		Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Херсонської області представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення здійснили захоплення органів державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств.
		В свою чергу, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи прихильником ідеї «русского мира» та підтримуючи так звану антитерористичну операцію, яка проводилася військами рф на території України, в серпні 2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, але не пізніше 20.08.2022 року), вступив в злочинну змову з представниками країни-агресора щодо виконання їх доручень, спрямованих на утвердження влади країни-агресора на території м. Херсон та Херсонської області.
		Надалі, 20.08.2022 року, ОСОБА_4 , добровільно погодився зайняти посаду так званого «исполняющего обязаности начальника отдела контроля за экслуатацией зданий и строений и капитального ремонта Министерства здравоохранения Херсонской области», у незаконному органі влади, а саме так званому «Министерстве здравоохранения Херсонской области», створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області у м. Херсон (м. Херсон, вул. 295-ї Стрілецької Дивізії, 21). 
		20.08.2022 року, наказом так званого «исполняющего обязанности министра здравоохранения Херсонской области ОСОБА_6 » за № 12, громадянин України ОСОБА_4 був призначений на посаду так званого «исполняющего обязаности начальника отдела контроля за экслуатацией зданий и строений и капитального ремонта Министерства здравоохранения Херсонской области».
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, пов`язаного із колабораційною діяльністю, ОСОБА_4 , в період з 20.08.2022 року по 11.11.2022 року, активно виконував організаційно-розпорядчі функції на тимчасово окупованій території м. Херсон. 
		Так, у відповідності до «Должностной инструкции начальника эксплуатации зданий и строений и капитального ремонта», яка затверджується «Министерством здравоохранения Херсонской области», до повноважень керівника відділу серед іншого належить наступне: - забезпечення утримання будівель, споруд і навколишньої території належним чином; організація своєчасного ремонту будівель і приміщень; -організація та здійснення заходів по протипожежній безпеці; - керівництво роботою підлеглих співробітників.
		Окрім цього, згідно «Должностной инструкции начальника эксплуатации зданий и строений и капитального ремонта», начальнику відділу для забезпечення його діяльності надається право підпису на організаційно - розпорядчих документах по питаннях, які віднесені до компетенції вказаної посадової інструкції.
		Також, ОСОБА_4 , представляючись співробітником «отдела контроля за экслуатацией зданий и строений и капитального ремонта Министерства здравоохранения Херсонской области», підшукував осіб з числа мешканців м. Херсон, які добровільно виявляли бажання зайняти посади в незаконно створеному органі влади. 
		За таких обставин, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) передбачений ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Обвинувачений ОСОБА_4 будучи обізнаним, що відносно нього розпочато кримінальне провадження, що йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та обвинувальний акт відносно нього перебуває на розгляді в суді, в судові засідання неодноразово не з`являвся.
		Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим він викликався в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр», на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора та офіційному вебсайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
		У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченого до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що відносно нього розпочато кримінальне провадження. Обвинувачений мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надавались його захиснику.
		У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, починаючи зі стадії досудового розслідування даного кримінального провадження.
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_5 здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого, а саме приймала участь у дослідженні доказів, виступала у судових дебатах. Захисник була ознайомлена із матеріалами кримінального провадження, що підтверджується відповідною розпискою.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Під час судових дебатів прокурор вказала, що всі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення були всебічно досліджені органом досудового слідства, перевірені судом під час судового розгляду і знайшли своє підтвердження. Дії обвинуваченого кваліфіковано вірно, а вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України повністю підтверджується належними та допустимими доказами. Прокурор просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на десять років з конфіскацією усього належного йому майна на користь держави.
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 під час судових дебатів просила визнати ОСОБА_4 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та виправдати.
		Суд заслухавши прокурора, захисника, дослідивши надані докази, вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, доведена повністю та підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:
		- витягом з ЄРДР №22022230000000480 від 19.10.2022 про внесення відомостей про вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ч.5 ст. 111-5 КК України;
		- постановою про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення від 24.06.2023, згідно якої доручено здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчому відділу УСБУ в Закарпатській області,
		- рапортом заступника начальника Управління СБ України в Херсонській області ОСОБА_7 та повідомленням начальника УСБУ в Херсонській області ОСОБА_8 за №71/22/1/53 290 про вчинення кримінального правопорушення, які передували внесенню відомостей до ЄРДР,
		- повідомленням заступника начальника Управління СБ України в Херсонській області ОСОБА_7 за № 71/22/1/193-1877 від 07.08.2023, згідно якого ОСОБА_4 у період з 24.02.2022 року і по теперішній час не звертався на адресу управління щодо загрози його життю та здоров`ю з боку представників рф або примусу (тиску) зайняти посаду зв`язану з організаційно  розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в незаконно створеному органі т. зв. «Министерстве здравоохранения Херсонской области»,
		- повідомленням начальника ГУНП в Херсонській області ОСОБА_9 за №2151/-1/20-2023 від 11.08.2023, згідно якого ОСОБА_4 у період з 24.02.2022 року і по теперішній час не звертався на адресу управління щодо загрози його життю та здоров`ю з боку представників рф або примусу (тиску) зайняти посаду зв`язану з організаційно  розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в незаконно створеному органі т. зв. «Министерстве здравоохранения Херсонской области», жодного повідомлення про вчинення відносно нього кримінального правопорушення не зареєстровано,
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 28.07.2023 року, в ході якого свідок зазначає, що знає ОСОБА_4 , оскільки працюючи таксистом часто підвозив останнього до місця роботи. В ході розмови, обвинувачений стверджував, що працює начальником відділу у міністерстві здравоохранения. 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімках від 28.07.2023, за якими свідок ОСОБА_10 впізнає на фотознімку ОСОБА_4 , як особу, яка добровільно зайняла посаду у незаконно створеному органі т. зв. «Министерстве здравоохранения Херсонской области»,
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 31.07.2023 року, в ході якого свідок зазначає, що знає ОСОБА_4 , оскільки працюючи директором у КПП «Міське дорожнє управління», у Херсонській міській раді зустрічався з обвинуваченим, як з особою яка займала посаду у відділі «Министерства здравоохранения Херсонской области»
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімках від 31.07.2023, за якими свідок ОСОБА_11 впізнає на фотознімку ОСОБА_4 , як особу, яка добровільно зайняла посаду у незаконно створеному органі т. зв. «Министерстве здравоохранения Херсонской области»,
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 31.07.2023 року, в ході якого свідок зазначає, що знає ОСОБА_4 , оскільки в той час, його коханій дівчині, ОСОБА_4 пропонував посаду бухгалтера в оновленому, так би мовити, міністерстві окупаційної влади (охорони здоров`я), в якому обвинувачений займає керівну посаду.
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімках від 31.07.2023, за якими свідок ОСОБА_12 впізнає на фотознімку ОСОБА_4 , як особу, яка добровільно зайняла посаду у незаконно створеному органі т. зв. «Министерстве здравоохранения Херсонской области»,
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 08.08.2023 року, в ході якого свідок зазначає, що у серпні 2022 року, у зв`язку з важким матеріальним становищем, був вимушений працевлаштуватися у міністерство охоронцем. ОСОБА_4 знає, оскільки останній працював у даному міністерстві та час від часу спілкувався з ним. Під час евакуації, йому пропонували теж виїхати, однак він відмовився. Також ним було збережено ряд документів, які він надав слідству.
		- заявою ОСОБА_13 від 08.08.2023 року, якою свідок просить приєднати до матеріалів справи ряд документів,
		- наказом «Министерства здравоохранения Херсонской области» №572 від 14.09.2022 року, яким стверджується зайняття ОСОБА_4 посади  «и.о начальника отдела короля за експлуатацией зданий и строений капитального ремонта министерства здравоохранения»,
		- наказом и.о министра здравоохранения ОСОБА_6 за № 12 від 20.08.2022 року, згідно якого ОСОБА_14 призначено на посаду «и.о начальника отдела короля за експлуатацией зданий и строений капитального ремонта министерства здравоохранения Херсонской области» та посадовою інструкцією начальника відділу,
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімках від 08.08.2023, за якими свідок ОСОБА_13 впізнає на фотознімку ОСОБА_4 , як особу, яка працювала у незаконно створеному органі т. зв. «Министерстве здравоохранения Херсонской области»,
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 04.09.2023 року, в ході якого свідок зазначає, що знає ОСОБА_16 , оскільки останній, через телефонну переписку, пропонував їй посаду бухгалтера у Министерстве здравоохранения Херсонской области, в якій обвинувачений працював начальником відділу.
		- матеріалами телефонної переписки свідка ОСОБА_15 та ОСОБА_4 (скрін шоти), якими підтверджуються покази даного свідка,
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімках від 04.09.2023, за якими свідок ОСОБА_15 впізнає на фотознімку ОСОБА_4 , як особу, яка працювала у незаконно створеному органі т. зв. «Министерстве здравоохранения Херсонской области»,
		- листом начальника 1 відділу ГВЗНД УСБУ в Херсонській області ОСОБА_17 за №7/22/1/193-2187 від 08.08.2023, згідно якого ОСОБА_4 на даний час перебуває на тимчасово окупованих територіях України, а саме в Генічевському районі Херсонської області, де продовжує вчиняти незаконні дії пов`язані із виконанням обов`язків на займаній посаді так званого «и.о начальника отдела короля за експлуатацией зданий и строений капитального ремонта министерства здравоохранения Херсонской области»,
		- особовою карткою ОСОБА_4 з якої слідує, що останній є громадянином України, має РНОКПП НОМЕР_1 ;
		- листом ГУДМС України в Закарпатській області №3.1.7, згідно якого ОСОБА_4 документований паспортом громадянина України НОМЕР_2 ,
		- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої слідує, що ОСОБА_4 має на території України нерухоме майно,
		Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.
		Вищенаведені досліджені докази отримані у передбаченому КПК України порядку і визнані судом належними і допустимими.
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо. 
		Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011  «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		У справах Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії від 06.12.1998 (пункт 253), Козинець проти України від 06.12.2007 (пункт 54), Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011 (пункт 150), Зякун проти України від 25.02.2016 (пункт 40) Європейський Суд неодноразово наголошує про те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Отже, заслухавши сторін судового провадження, суд приходить, «поза розумним сумнівом», до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч.5 ст. 111-1 КК України  як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, вчиненим умисно, в період дії воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. 
		Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності та з конфіскацією всього належного йому майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати у справі відсутні.
		Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 373-374, 395 КПК України, ст. ст. 12, 50, 65, 111-1 КК України, суд, -
		У Х В А Л И В : 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Строк відбування основного покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, після набрання вироком суду законної сили.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вирокусуду.Копію вирокунегайно післяйого проголошеннявручити прокурору,обвинуваченому та захиснику.
		Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...