Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/11010/22 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: 07.03.2024. Зареєстровано: 08.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2024.
Дата набрання законної сили: 12.05.2025
Результат оскарження 12.05.2025 Житомирський апеляційний суд: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 2-др/295/7/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №295/11010/22
		 
		2-др/295/7/24
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       28.02.2024 року м. Житомир
		 
		Богунський районний суд м. Житомира в складі:
		Головуючої судді Стрілецької О.В.
		за участі секретаря судового засідання Савченко Т.В.
		розглянувши y відкритому судовому засіданні заяву, подану представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10» - адвокатом Ліпською-Романченко Ганною Дмитрівною, про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокапітал+» про визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		16.01.2024 року засобам електронного зв`язку до суду надійшла заява адвоката Ліпської-Романченко Г.Д., яка була надіслана на електронну пошту суду 15.01.2024 року, в якій вона просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 26000,00 грн, які понесло ТОВ «Форест Полісся-10» у зв`язку з розглядом даної цивільної справи, за результатами якої судом задоволені вимоги про визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, а тому посилаючись на норми ст. 141 ЦПК України вважає, що такі витрати підлягають стягненню з  відповідачів (том ІІ а.с. 28-35). 
		17.01.2024 року адвокат Ліпська-Романченко Г.Д.подала до суду клопотання про долучення до заяви про стягнення витрат на правничу допогу копії договору про надання юридичних послуг та докази направлення учасникам судового провадження копії заяви від 15.01.2024 року (том ІІ а.с. 44)
		25.01.2024 р. представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Поліщук Т.О. засобами електронного зв`язку на електронну пошту суду направила клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу (том ІІ а.с.50-52). В обґрунтування заперечень вказала, що сума правової допомоги в розмірі 26000,00 грн є завищеною, справа не є складною, не містить складних розрахунків, спір не є нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору.
		Також адвокат Поліщук Т.О. зазначила, що представник позивача не деталізувала види наданих адвокатом послуг, не конкретизувала, з кого із трьох відповідачів просить стягнути витрати на правничу допомогу .
		Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 зауважила, що адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. не надано доказів про направлення заяви про стягнення витрат на правову допомогу іншим учасникам справи, зокрема і відповідачу ОСОБА_1 
		 
		28.02.2024 р в судове засідання на 10:00 год з`явилась адвокат Поліщук Т.О., яка вказала, що в судовій повістці про виклик зазначений час проведення судового засідання о 14-15 год 28.02.2024 р, в той час як на веб-порталі судової влади дата судового засідання вказана на 10-00 год.
		Інші учасники судового провадження в судове засідання на 10-00 год 28.02.2024 року не з`явились.
		Враховуючи, що в повідомленні про виклик до суду учасники судового провадження були викликані на 14-15 год 28.02.2024 року, в судовому засіданні була оголошена перерва до 14:15 год 28.02.2024 року.
		28.02.2024 р. від адвоката Ліпської-Романченко Г.Д. надійшла заява про розгляд справи без її участі (том ІІ а.с.69).
		Після оголошення перерви адвокат Поліщук Т.О. в судове засідання на 14-15 год 28.02.2024 року не з`явилась, направила клопотання про розгляд справи без її участі (том ІІ а.с. 70). Додатково вказала, що заява про стягнення витрат на правову допомогу не підлягає до задоволення, оскільки подана з порушенням процесуальних норм, всупереч вимогам ст. 14 ЦПК України заява подана адвокатом без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а шляхом її направлення на електронну адресу суду. 
		Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили (а.с. 59-65).
		Відповідно до приписів ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання, в якому вирішується питання про ухвалення додаткового рішення, осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
		Згідно зі ст. 107 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
		Беручи до уваги те, що складення повного тексту судового рішення потребує значного часу на підставі положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України його виготовлення відкладено на п`ять днів.
		 
		Дослідивши заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, заперечення представника відповідача Поліщук Т.О., матеріали цивільної справи №295/11010/22, судом встановлено наступне.
		01.11.2022 року ТОВ «Форест Полісся-10» звернулось до суду з позовом, в якому просило:
		- визнати недійсним договір комісії №7990/22/8/009472 від 06.09.2022 року, укладений між власником транспортного засобу Товариством з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10» в особі Саксоніка М.М. і суб`єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокапітал+» щодо транспортного засобу марки «RENAULT DUSTER» VIN: НОМЕР_1 ; 
		- визнати недійсним договір комісії №7990/22/8/009471 від 07.09.2022 року, укладений між власником транспортного засобу Товариством з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10» в особі Саксоніка М. М. і суб`єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокапітал+» щодо транспортного засобу «TOYOTA LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_2 ; 
		:витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ТОВ «Форест Полісся-10» зазначені транспортні засоби;
		- стягнути на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу. 
		 
		10.01.2024 року рішенням Богунського районного суду м. Житомира позов задоволено:
		- визнано недійсним договір комісії №7990/22/8/009472 від 06.09.2022 року, укладений між власником транспортного засобу ТОВ «Форест Полісся-10» в особі Саксоніка М.М. і суб`єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокапітал+» щодо транспортного засобу марки «RENAULT DUSTER НОМЕР_1»; 
		- витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форест Полісся-10» транспортний засіб марки «RENAULT DUSTER НОМЕР_1», державний номерний знак НОМЕР_3 ; 
		- визнано недійсним договір комісії №7990/22/8/009471 від 07.09.2022 року, укладений між власником транспортного засобу ТОВ «Форест Полісся-10» в особі Саксоніка М.М. і суб`єктом господарювання ТОВ «Автокапітал+» щодо транспортного засобу «TOYOTA LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_2 ; 
		- витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ТОВ «Форест Полісся-10» транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; 
		- стягнуто з ТОВ «Автокапітал+» на користь ТОВ «Форест Полісся-10» судовий збір в розмірі 4962,00 грн; 
		- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Форест Полісся-10» судовий збір в розмірі 7695,00 грн; 
		- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форест Полісся-10» судовий збір в розмірі 9345,00 грн.
		Разом з тим, в рішенні суду не вирішено питання щодо стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги.
		 
		Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Частина перша статті 15 ЦПК України визначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
		 Пунктому 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		 
		Повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
		 За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
		Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		 При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		 Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 133,134, 137, 141 ЦПК України.
		Згідно положень частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
		 
		В позовній заяві позивач заявляв вимогу про стягнення з відповідача понесених ним витрат на правничу допомогу, вказавши лише її орієнтовний розмір, що складає 30 000,00 грн. (Том І а.с. 5).
		В позовній заяві представником позивача зазначений адвокат Сачок А.В., на підтвердження повноважень якого суду наданий ордер, копії посвідчення та свідоцтва адвоката (Том І а.с. 1, 24-25). 
		В подальшому інтереси позивача в суді представляла адвокат Ліпська-Романченко Г.Д., на підтвердження повноважень якої суду був наданий ордер (Том І а.с. 49).
		Судові дебати у справі проводились в судовому засіданні 10.01.2024 року, в якому були присутні адвокати Ліпська-Романченко Г.Д. та Поліщук Т.О., 10.01.2024 р. за наслідками судового розгляду судом ухвалене рішення у справі (Том ІІ а.с.12-24).
		В судовому засіданні 10.01.2024 року адвокат Ліпська-Романченко Г.Д. зробила усну заяву про те, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані в порядку, який передбачений ЦПК України.
		15.01.2024 року адвокат Ліпська-Романченко Г.Д. засобами електронного зв`язку направила заяву про стягнення з відповідачів на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу. 
		В поданій заяві представник позивача зазначила, що позивач поніс витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 26000,00 грн, зокрема, вартість наданих послуг адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. склала 16000,00 грн, адвокатом Сачком А.В. - 10000,00 грн.
		На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду надані: 
		- договір про надання правової (правничої) допомоги, укладений 28.10.2022 року між ТОВ «Форест Полісся-10» та адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. (Том ІІ а.с.31-33);
		- акт виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 13.01.2024 року, який підписаний адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. та ТОВ «Форест Полісся», вартість послуг становить 16000,00 грн (Том ІІ а.с.34);
		- акт виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 11.01.2024 року, який підписаний адвокатом Сачком А.В. та ТОВ «Форест Полісся», згідно до переліку наданих адвокатом послуг входить попереднє вивчення письмових матеріалів, підготовка адвокатських запитів та отримання відповідей по справі - 6000,00 грн; підготовка позовної заяви та подання її до суду - 4000,00 грн. Загальна вартість послуг становить 10000,00 грн. (Том ІІ а.с.35).
		Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги, укладеного 28.10.2022 року адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д., визначено, що юридична допомога, що надається виконавцем, оплачується в гривнях в сумі, визначеній в Акті виконаних робіт; оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту підписання акту виконаних робіт Замовником; за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої юридичної допомоги і її вартість. 
		Зі змісту долученого акту від 13.01.2024 року вбачається, що до переліку наданих адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. послуг входить участь в судових засіданнях - 13000,00 грн, виготовлення процесуальних документів (клопотань про витребування інформації) - 3000,00 грн. Загальна вартість послуг становить 16000,00 грн.
		 
		Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
		У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
		Вившивши документи, надані представником позивача для підтвердження понесених витрат на надання правничої допомоги та їх розміру, суд констатує, що наданий представником позивача Акт виконаних робіт від 13.01.2014 року не містить детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема, не конкретизована кількість клопотань, які були подані, не підтверджена їх вартість, яка домовленість існувала між сторонами про вартість таких послуг адвоката, в акті не зазначена кількість судових засідань, в яких брала участь адвокат, їх тривалість. Договір про надання правової допомоги взагалі не містить конкретних умов щодо послуг, які надаються адвокатом, які підлягать оплаті, як і не визначена їх вартість, його зміст не відповідає положенням статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 
		Крім того, пунктом 7.2. договору про надання правової (правничої) допомоги, який укладений 28.10.2022 р між адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. та ТОВ «Форест Полісся 10», передбачено, договір діє до 31.12.2023 р., докази про те, що вказаний договір був продовжений чи переукладений на новий термін адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. суду не надані.
		 
		Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн за оплату послуг, які були надані адвокатом Сачком А.В., суд зазначає наступне.
		17.01.2024 р. адвокат Ліпська-Романченко Г.Д. на підтвердження понесених позивачем витрат на правову домопомогу в розмірі 10000,00 грн направила договір про надання юридичних послуг, укладений 05.10.2022 р. між ТОВ «Форест Полісся-10» та адвокатом Сачком А.В.
		Абзацами 2, 3 ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Суд звертає увагу, що заяву про стягнення витрат на правову допомогу адвокат Ліпська-Романченко Г.Д. направила до суду 15.01.2024 року, а договір про надання юридичних послуг від 05.10.2022 року, укладений із адвокатом Сачком А.В., подала лише 17.01.2024 року, тобто з пропуском п`ятиденного строку для його подачі, а відтак суд не бере його до уваги.
		Наданий представником позивача Акт виконаних робіт від 11.01.2014 року про перелік наданих послуг адвокатом Сачком А.В. також не містить детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
		Суд вважає, що представником позивача не надані докази, які підтверджують обсяг наданих адвокатом Сачком А.В. послуг та їх вартість.
		 
		Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). 
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Відповідно до ч.1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		За правилами ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати.
		 
		Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
		За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		У постанові Верховного Суду від 10.01.2024 року у справі № № 285/5547/21 зроблений правовий висновок, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
		Дослідивши зміст заяви про стягнення витрат на надання правничої допомоги, суд зазначає, що в ній взагалі відсутнє посилання на будь-які поважні причини, з яких докази на підтвердження факту надання юридичних послуг адвокатами Сачком А.В. та Ліпською-Романченко Г.Д., їх вартості не були надані суду до закінчення у справі судових дебатів.
		Суд наголошує, що всі дії, які обумовлені договорами про надання правничої допомоги від 05.10.2022 року та від 28.02.2022 року фактично були вчинені адвокатами до ухвалення судового рішення у справі, проте в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу жодним чином не обгрунтовано неможливість їх подання до закінчення судового розгляду.
		 
		Суд відхиляє доводи представника відповідача адвоката Поліщук Т.О. про те, що учасникам судового процесу не була направлена копія заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, 17.01.2024 року адвокат Ліпська-Романченко Г.Д. до матеріалів справи подала оригінали квитанцій про направлення копії вказаної заяви іншим учасникам провадження (Том ІІ а.с. 39-43).
		Не заслуговують на увагу доводи адвоката Поліщук Т.О., що в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити, оскільки така заява подана з порушенням порядку, передбаченого ст. 14 ЦПК України, а саме без використання адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. електронного кабінету користувача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, оскільки норми ЦПК України не містять таких підстав для відмови в задоволенні заяви по суті.
		Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
		Частиною 6 статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
		Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
		Заява про стягнення витрат на правову допомогу була направлена адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. 15.01.2024 року в електронному вигляді з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 ., а також була скріплена електронним цифровим підписом (а.с.30).
		В подальшому 28.02.2024 з використанням системи «Електронний суд» адвокат Ліпська-Романченко Г.Д. з тієї ж електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1. направила заяву про проведення судового засідання без її участі.
		Отже, матеріалами справи підтверджується, що адвокат Ліпська-Романченко Г.Д. має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з зареєстрованою електронною адресою, з якої була подана відповідна заява, а відтак суд не вбачає підстав для застосування наслідків, передбачених абз. 2 ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
		Водночас, суд звертає увагу адвоката Поліщук Т.О., що подане нею 26.01.2024 р клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу також направлене на електронну адресу суду без використання електронного кабінету користувача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, тобто з порушенням порядку, встановленого ст. 14 ЦПК України.
		Разом з тим, за встановлених судом обставин доводи представника відповідача Поліщук Т.О. в клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу не мають правового значення при вирішенні даної заяви по суті заявлених вимог. 
		 
		Беручи до уваги встановлені судом під час розгляду заяви про стягнення витрат на правову допомогу обставини, суд дійшов висновку, що зміст заяви адвоката Ліпської-Романченко Г.Д. не містить обґрунтувань поважності причин не подання нею доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем ТОВ «Форест Полісся - 10» судових витрат на правову допомогу до закінчення судових дебатів у справі. Крім того, суд вважає, що на підставі наданих документів представником не доведений розмір та вартість витрат на правничу допомогу, які фактично поніс позивач в даній справі.
		Таким чином, з огляду на те, що заява про стягнення витрат на правову допомогу подана з порушенням вимог ст.ст. 141, 246 ЦПК України, суд відмовляє в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення і стягнення витрат на правничу допомогу.
		 
		Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 259, 270, 354 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Відмовити в задоволенні заяви, поданої представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10» - адвокатом Ліпською-Романченко Ганною Дмитрівною, про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.
		 
		Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
		Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		 
		 
		 
		Повний текст ухвали складений 04.03.2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                            О.В. Стрілецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...