Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/17921/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 07.03.2024. Зареєстровано: 08.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2024.

Номер судового провадження: П/380/18059/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 лютого 2024 рокусправа № 380/17921/23
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Брильовського Р.М.
		секретар судового засідання Мудрик Б.П.
		за участю:
		позивача  ОСОБА_1 
		представника позивача  Лебідко Ю.І.
		представника відповідача  Вовк І.В.
		представника третьої особи  Попка Р.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська облспоживспілка» про визнання ухвали нечинною та протиправною,-
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської міської ради, в якій позивач просить визнати протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради № 2990 від 09.03.2023 «Про затвердження детального плану території, обмеженою АДРЕСА_1 ».
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що громадські слухання відбулися 08.05.2018 по 29.05.2018, оголошення про яке було опубліковане в газеті «Висовий замок» від 08.05.2018. Громадське обговорення відбувалося на стадії його підготовки майже 5 років тому, а оголошення про проведення громадських слухань було вміщено в день їх початку проведення ( 08.05.2018). Матеріали не містять інформації про текст оголошення про порядок денний громадських слухань, завдання які видавалися розробнику проекту ДПТ, а також публікація самого проекту ДПТ. Відсутні і докази попереднього погодження ДПТ з відповідним центральним органом з охорони культурної спадщини. Матеріалами текстової частини Детального плану території передбачається за функціональним призначенням території розміщення нового громадського будинку з адміністративно-офісними приміщеннями та нового будинку готельного типу до 6 поверхів. Оцінюючи в сукупності вищевказані текстові та графічні матеріали генерального плану, плану зонування та оскаржуваного детального плану території, позивачка дійшла висновку, що спірний детальний план території не узгоджується з генеральним планом, суперечить йому та плану зонування, оскільки запроваджує нові зони, які передбачають будівництво на спірній території. Вказує, що проживає та є співвласницею будинку по АДРЕСА_2 та земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0, 0675 га, що призначена для обслуговування будинку та є співвласницею пам`ятки архітектури. Відповідно ДПТ цим планом на земельній ділянці площею 0, 2362 га яка передана в оренду Облспоживспілці на підставі договору оренди від 14.09.2007, де передбачено будівництво нового громадського будинку з адміністративно-офісними приміщеннями та нового будинку готельного типу. Земельна ділянка позивачки межує по лінії А Г є з земельною ділянкою, що надана в оренду Облспоживспілці, і де за ДПТ передбачено будівництво будівлі № 1 по лінії цієї межі земельної ділянки та по стіні будинку позивачки, тобто блокує стіну будинку. Така забудова на межі буде порушувати право власника на земельну ділянку, бо зрозуміло, позивач не зможе нею користуватися не тільки в тих межах, як це передбачено планом земельної ділянки, але й взагалі по стороні будинку, тому що будівля мусить мати певну територію для її обслуговування. А забудова по межі земельної ділянки означатиме, що позивачка буде позбавлена можливості користуватися приватною власністю - землею, як мінімум на віддалі 3-5 м від будівлі. Тобто порушуватиметься право власності в частині користування власністю. Забудова впритул до стіни нашого будинку, крім порушення права власності в розумінні користування , до того ж містить небезпеку його пошкодження і руйнування, бо це також перешкоджатиме його утримувати в належному стані, оскільки не буде можливості доступу до однієї з зовнішніх стін будинку. Вважає, що спірна ухвала прийнята з порушенням земельного законодавство, з порушенням законодавства про охорону культурної спадщини, з порушенням норм містобудування. Будинки №7 та всі непарні номери будинків по АДРЕСА_3 відносяться до пам`яток архітектури, (тобто ті, які охоплені ДПТ) та знаходяться в межах історичного ареалу м. Львова. Будинок № 7 має охоронне свідоцтво № НОМЕР_1 . Тобто це є землі історико-культурного призначення, а не землі житлової і громадської забудови як зазначено в технічній документації ДПТ. Розроблений проект ДПТ 2018 не тільки не відповідає вимогам законодавства про охорону культурної спадщини (в Законі відбулися зміни в 2021-2022 роках щодо охорони пам`яток) , але й новим вимогам з містобудування , в т.ч. і ДБН Б.2.2-12:2019, які прийняті в 2019. Просила позов задовольнити.
		Відповідач подав до суду відзив, в якому проти позову заперечив та зазначив, що Позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу. Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а покликається на порушення інтересу територіальної громади, частиною якої він є, і для якої цей інтерес має значення. Безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення, оскільки воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди. Вважає, що ОСОБА_1 у позовній заяві не навела достатніх підстав щодо порушення її прав та інтересів у публічно-правовій сфері. Доводи позивача ґрунтуються на припущеннях, без визначення конкретних прав, свобод чи інтересів, які підлягають захисту в судовому порядку. Львівська міська рада не прийняла жодних рішень щодо віднесення земель в межах історичного ареалу м. Львова, а також його охоронної зони до земель історико-культурного призначення. Покликання позивача на необхідність погодження ДПТ з органом охорони культурної спадщини не відповідає вимогам законодавства. Що стосується порушень під час проведення громадських слухань, то такі не знаходять свого підтвердження, з огляду на таке. З 8 травня 2018 року по 29 травня 2018 року тривало громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечна у м. Львові. Окрім того, оголошення про проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечна у м. Львові, було опубліковано у газеті «Високий замок» від 08.05.2018. громадські слухання оскаржуваного ДПТ проводились із їх дотриманням. Окрім того, протокол громадських слухань не був на той момент необхідним документом, який фіксував би їх перебіг (хоча такий складався і електронний варіант розміщено на сайті Львівської міської ради). Основна увага, згідно законодавчих вимог, приділялась розгляду пропозицій громадськості. В межах проведеного громадського слухання були розглянуті звернення БФ підтримки та розвитку культурно-мистецьких ініціатив «РУСТ», п. Служинської 3.0., ОСББ «Вир», п. ОСОБА_2 , п. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , БФ «Метаморфози», п. Маковської Г., п. Бартошевської Р., п. ОСОБА_5 та ін. На кожне із звернень надано роз`яснення. відповідно до генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924, земельна ділянки на АДРЕСА_4 з кадастровим номером 4610136600:04:003:0007 розташована в межах території багатоповерхової житлової забудови (5, 9, 14, 15 поверхів) існуюча, а також частково в межах території магістральних вулиць районного значення в червоних лініях. Автодороги. В подальшому під час розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, було враховано високу щільність забудови вказаного мікрорайону, важливе місце розташування земельної ділянки на АДРЕСА_4 : вздовж магістральної АДРЕСА_1 , норму п. 6.2.3 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», який вступив в дію з 01.10.2019 (громадську забудову слід формувати уздовж головних вулиць і площ), оскаржуваним детальним планом території, місце розташування земельної ділянки на АДРЕСА_4 з кадастровим номером 4610136600:04:003:0007 включено в межі функціональної зони Г - 2 - торгово-ділові зони місцевого значення. При цьому, взято до увагу заперечення громадськості під час громадського слухання проекту вказаного детального плану території, яке тривало з 08 травня 2018 року до 29 травня 2018 року, щодо неможливості житлового будівництва. Згідно ДБН 5.2.2-12:2019 (п. 6.2.3.) у місцях найбільшої концентрації населення, що перебуває у денний час, у межах центру уздовж головних вулиць і площ слід формувати громадську забудову. Вказує, що некоректним є покликання Позивача на норму ст. 14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», якою Закон було доповнено лише 28.04.2021 (Законом № 1423-ІХ, що вступив в законну силу 27.05.2021). На момент прийняття вказаної норми детальний план було уже розроблено, проведено громадські слухання та було погоджено, у встановленому порядку. Стверджує, що оскаржуваним ДПТ враховано позицію громадськості, а наміри, передбачені таким, відповідають нормам ДБН, містобудівній та землевпорядній документації. Просив у задоволенні позову відмовити.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -- Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська облспоживспілка» подала пояснення на позов, у якому проти позову заперечила. Третя особа зазначає, що в 2019 ОСОБА_1 зверталась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про погодження детального плану території, обмеженої АДРЕСА_1 від 01 березня 2019 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що детальним планом території, обмеженої АДРЕСА_1 передбачено будівництво нового житлового будинку на земельній ділянці площею 0,2362 га, яка передана в оренду Облспоживспілці на підставі договору оренди від 14.09.2007року. Позивачка зазначила, що проживає та є співвласницею будинку АДРЕСА_2 , та земельної ділянки площею 0,0675 га, що призначена для обслуговування будинку. Позивачка зазначала, що її земельна ділянка межує з земельною ділянкою, яка надана в оренду Облспоживспілці. На думку позивачки, вказане рішення виконавчого комітету прийняте з порушенням земельного законодавства, а саме, без врахування статусу цієї земельної ділянки як землі історико-культурного призначення, порушенням законодавства про охорону культурної спадщини, порушенням норм містобудування, порушенням ст. 4 Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року у справі №1.380.2019.002299, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вказує, що мотивація позовних вимог ОСОБА_1 у справі №1.380.2019.002299 є абсолютно тотожною, і обставини щодо порушення її прав при проходженні процедури ДПТ, обмеженого вулицями Технічною, Каменярів, П. Дорошенка, Бібліотечною встановлені судом (тобто відсутність порушеного права), а тому, дані обставини не потребують повторного встановлення. На момент прийняття оскаржуваного рішення, була відсутня затверджена Міністерством культури та інформаційної політики України у встановленому порядку науково-проектна документація щодо визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Львова, як того вимагає ч.2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п.12 Порядку №318, а відтак, межі історичного ареалу м. Львова у встановленому законодавством порядку не були затверджені. Лише 27.10.2023 наказом Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА №36-ОС затверджено межі і режими використання зон охорони пам`яток місцевого значення відповідно до науково-проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Львова (історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів). Відповідно до наказу, вул. Каменярів входить у зону V/ІІ. Зона охорони археологічного культурного шару навколо комплексного археологічного об`єкту «Святоюрська Гора» та двох курганів (№№ 2 та 10 за переліком) у парку ім. І. Франка. Відповідно у зоні ІІ категорії. На території зони охорони археологічного культурного шару ІІ категорії встановлюється єдиний режим, що передбачає що всі будівельні і земляні роботи в межах зони охорони археологічного культурного шару проводяться з дозволу центрального органу охорони культурної спадщини та під наглядом фахівця-археолога; погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини передбачає обов`язкову археологічну експертизу ділянки запроєктованих земляних, будівельних або меліоративних робіт за допомогою візуального обстеження або закладання розвідкових шурфів. 22.01.2024 наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №35 затверджено науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план м. Львова (історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів)», що визначає межі і режими використання території історичного ареалу та зон охорони пам`яток м. Львова. Який фактично тотожний в частині наукової документації та режимів використання меж історичного ареалу міста Львова. Тобто всупереч твердженням позивача, передбачено можливість нового будівництва у межах історичного ареалу за умови отримання відповідних дозволів. Відповідно до генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №3924 від 30.09.2010р., земельна ділянки на вулиці Технічній, 1 з кадастровим номером 4610136600:04:003:0007 розташована в межах території багатоповерхової житлової забудови (5, 9, 14, 15 поверхів) існуюча, а також частково в межах території магістральних вулиць районного значення в червоних лініях. Автодороги. Під час розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, було враховано високу щільність забудови вказаного мікрорайону, важливе місце розташування земельної ділянки на вул. Технічній, 1 та заперечення громадськості під час громадського слухання проекту вказаного детального плану території. Відповідно будівництво житла на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:04:003:0007, що перебуває в оренді ТОВ «Львівська Облспоживспілка» не передбачається згідно розробленого проекту та затвердженого оскаржуваною позивачем ухвалою ДПТ. Крім цього, розроблення детального плану території є необхідним з огляду на те, що Галицький район м. Львова є єдиним районом міста, який немає затвердженого у встановленому порядку зонінгу. ІМО погоджене в Управлінні охорони історичного середовища ЛМР та Департаменті архітектури та розвитку містобудування ЛОДА. Просив у задоволенні позову відмовити.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2023 року було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі з врахуванням особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, визначених у ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.
		В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, вказаних у відзиві, просив суд у задоволенні позову відмовити.
		В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська облспоживспілка» проти позову заперечив з мотивів, вказаних у поясненнях, просив суд у задоволенні позову відмовити.
		Суд, заслухавши думку позивача та його представника, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		09.03.2023 Львівська міська рада прийняла ухвалу №2990 «Про затвердження детального плану території , обмеженою вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною».
		За змістом цієї ухвали Львівська міська рада затвердила детальний план території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.
		Не погодившись із вказаною ухвалою Львівської міської ради, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Одними із доводів позовної заяви є те, що матеріали не містять інформації про текст оголошення про порядок денний громадських слухань, завдання які видавалися розробнику проекту ДПТ, а також публікація самого проекту ДПТ; відсутні і докази попереднього погодження ДПТ з відповідним центральним органом з охорони культурної спадщини; не дотримання Львівською міською радою положень статей 19 та 21 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI).
		Надаючи правову оцінку доводам позовної заяви, суд виходить з наступного.
		У статті 1 Закону №3038-VI визначено:
		- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);
		- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).
		Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 3038-VI рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
		Частиною 1 ст. 16 Закону № 3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		За приписами ч. 8 ст. 19 вказаного Закону №3038-VI установлено, що рішення про затвердження ДПТ у разі відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території приймається відповідною сільською, селищною, міською радою.
		Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у ч. 1 цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється (ч. 2 ст. 21 Закону № 3038-VI).
		Суд встановив, що рішенням виконкому Львівської міської ради №924 від 13.10.2017р. «Про розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною» надано згоду Львівській обласній спілці споживчих товариства на розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною.
		Відповідно до вказаного рішення виконавчий комітет вирішив:
		1. Дозволити розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації (схема додається).
		2. Визначити:
		2.1. Замовником розроблення детального плану території управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування з залученням фінансових джерел організацій, зацікавлених у розробленні містобудівної документації.
		2.2. Відповідальним за розроблення та фінансування детального плану території Львівську обласну спілку споживчих товариств (Облспоживспілка).
		3. Львівській обласній спілці споживчих товариств (Облспоживспілка):
		3.1. На конкурсній основі визначити ліцензовану проектну організацію розробника детального плану території з укладенням відповідного договору.
		3.2. Скласти з розробником детального плану території завдання на його розроблення.
		3.3. Забезпечити розроблення містобудівної документації:
		3.3.1. Відповідно до вимог ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території.
		3.3.2. Разом з розробленням планувальної структури забудови території, плану червоних ліній вулично-дорожньої мережі; з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок у комплексі з оточуючою забудовою на суміжних територіях; з пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території; з необхідними заходами щодо дотримання природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів та вимог з ліквідації аварійних ситуацій.
		3.3.3. З врахуванням інтересів власників нерухомості та дійсних землекористувачів у межах визначеної території.
		3.3.4. З додатком на електронному носії, виконаним ліцензованою геодезичною організацією у цифровому вигляді (формату ДіЕмЕф) з прив`язкою до місцевої системи координат контурів проектованих об`єктів, вулиць, проїздів та роздруківкою їх координат.
		3.4. Сприяти в організації проведення громадських слухань містобудівної документації відповідно до вимог ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.
		4. Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування:
		4.1. Надати визначеному у встановленому порядку розробнику містобудівної документації вихідні дані на розроблення детального плану території.
		4.2. Погодити детальний план території з:
		4.2.1. Державним підприємством Державний інститут проектування міст Містопроект (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та уточнення рішень затвердженого генерального плану м. Львова).
		4.2.2. Управлінням охорони історичного середовища.
		4.3. Після розроблення детального плану для врахування громадських інтересів звернутись з заявою до управління Секретаріат ради про проведення громадських слухань.
		Відповідальний: начальник управління
		5. Управлінню Секретаріат ради забезпечити у встановленому порядку проведення громадських слухань містобудівної документації з врахуванням пп. 3, 4, 5 п. 3 ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.
		6. Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування:
		6.1 Подати виконавчому комітету на погодження детальний план території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, з врахуванням здійснених погоджень та результатів громадського обговорення.
		6.2. Після погодження виконавчим комітетом подати міській раді на затвердження детальний план території, обмеженої вул. Технічною, вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, з врахуванням здійснених погоджень та результатів громадського обговорення.
		7. Контроль за виконанням рішення покласти на директора департаменту містобудування.
		Відповідно до вказаного рішення ДІПМ «Містопроект» розробило детальний план території обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною у м. Львові.
		Положенням ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено процедуру проведення громадських слухань, зокрема: оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, державних будівельних норм, стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.
		Відповідно до Положення про порядок проведення громадських слухань у м. Львові, що є додатком до Статуту територіальної громади м. Львова, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради № 2667 від 07.12.2017 (https://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/79BC163468782E76C22581F60034FF08?OpenDocument) : Громадське слухання проектів генерального плану міста, детальних планів забудови та зонування територій здійснюються відповідно та у спосіб визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» №555 від 25.05.2011. Громадське слухання з питань містобудування проводиться у форматі збору пропозицій впродовж визначеного терміну та публічних представлень проектів містобудівної документації. Термін, протягом якого проводиться збір пропозицій, не може бути меншим, ніж 14 днів.
		Пунктом 11 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою КМ України від 25.05.2011 № 555 (далі - Порядок № 555) визначено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія).
		Комісія у двотижневий строк розглядає спірні питання та приймає рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (пункт 14 Порядку № 555).
		У пункті 15 цього Порядку зазначено, що засідання комісії є правоможним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини - представників громадськості). Рішення комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом. Урегульовані комісією спірні питання між сторонами є підставою для внесення змін до проекту містобудівної документації. У разі неспроможності комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування під час затвердження містобудівної документації.
		Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування (пункт 16 Порядку № 555).
		Пунктом 17 цього Порядку визначено, що затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.
		Зі змісту наведених правових норм слідує, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
		Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною зокрема у постановах від 10.07.2018 у справі № 369/7675/14-а, від 14.08.2018 у справі № 695/725/15-а, від 19.06.2019 у справі № 815/1884/18, від 13.03.2020 у справі № 320/6466/18, від 15.04.2020 у справі № 702/1384/16-а.
		Суд встановив, що з 08 травня по 29 травня 2018 року тривало громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною м. Львові.
		Матеріали розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною у м. Львові затверджені начальником управління Секретаріат ради Львівської міської ради 03.08.2018 року.
		Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про погодження детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною №204 від 01.03.2019 року, виконавчий комітет Львівської міської ради, враховуючи матеріали розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території, вирішив: погодити детальний план території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.
		Ухвалою Львівської міської ради «Про затвердження детального плану території, обмеженої вул. Технічною, Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною» №2990 від 09.03.2023 затверджено детальний план території, обмеженої вул. Технічною, Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною.
		Під час розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, було враховано високу щільність забудови вказаного мікрорайону, важливе місце розташування земельної ділянки на вул. Технічній, 1: вздовж магістральної вулиці Технічної, норму п.6.2.3 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», який вступив в дію з 01.10.2019 (громадську забудову слід формувати уздовж головних вулиць і площ), оскаржуваним детальним планом території, місце розташування земельної ділянки на вул. Технічній, 1 з кадастровим номером 4610136600:04:003:0007 включено в межі функціональної зони Г 2  торгово-ділові зони місцевого значення. При цьому, взято до увагу заперечення громадськості під час громадського слухання проекту вказаного детального плану території, яке тривало з 08.05.2018 до 29.05.2018 щодо неможливості житлового будівництва.
		Позивачка під час громадських слухань скористалась своїм правом подати пропозиції, зауваження чи заперечення під час розроблення детального плану території, і такі під час громадських слухань розглянуті з наданням відповідей.
		В межах проведеного громадського слухання були розглянуті звернення БФ підтримки та розвитку культурно-мистецьких ініціатив «РУСТ», п. ОСОБА_6 , ОСББ «Вир», п. ОСОБА_2 , п. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , БФ «Метаморфози», п. Маковської Г., п. Бартошевської Р., п. Врублевської К. та ін. На кожне із звернень надано роз`яснення, згідно з вимогами Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
		В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 1.380.2019.002299 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету від 01.03.2019 №204 «Про погодження детального плану території, обмеженої вул. Технічною, Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною».
		У вказаній справі позивач посилалась на аналогічні підстави та обставини, тільки до та включно із прийняттям виконкомом ЛМР рішення №204 від 01.03.2019 «Про погодження детального плану території, обмеженої вул. Технічною, Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною».
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 5.07.2019 у вказаній справі, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від винесено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконкому відмовлено повністю. 
		Щодо відповідності ДПТ Генплану суд зазначає наступне.
		Повноваження Львівської міської ради Львівського району Львівської області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Земельним кодексом України, законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності». 
		Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.
		Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
		Відповідно до статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Частиною першою статті 19 Закону №3038-VI встановлено, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України. Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
		Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Отже, метою розроблення детального плану території є визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Наказом Міністерства регіонального розвиту, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 березня 2012 року №107 затверджено ДБН 5.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" (далі - ДБН).
		Пунктом 4.1 ДБН визначено, що детальний план розробляється зокрема з метою: уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; формування принципів планувальної організації забудови; комплексного благоустрою та озеленення.
		Пункт 4.2 ДБН визначає, що детальний план розробляється: на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.
		Відповідно до пункту 1.1 ДБН Б. 1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25 вересня 1997 року № 164 генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території. Генеральний план міста, селища є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.
		Згідно з пунктом 3.12 ДБН Б. 1-3-97 на основному кресленні генерального плану вказують існуючий стан та пропозиції щодо архітектурно-планувальної організації і функціонального зонування, використання та забудови територій населеного пункту, а саме: а) межа населеного пункту (міська межа); б) магістральні, жилі вулиці і площі у червоних лініях (з назвами) та транспортні розв`язки в одному та різних рівнях; в) території житлової забудови (садибної, мало: поверхової, середньоповерхової, багатоповерхової); г) території цивільної забудови та громадські центри загальноміського і районного значення; д) озеленені території загального користування та спеціального призначення; е) промислові, комунальні і складські території та їх розподіл у відповідності з санітарною класифікацією підприємств; ж) території міського та зовнішнього транспорту; з) території спеціального призначення; й) природоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, історико-культурні території; к) курортні території; л) території садівничих товариств та дачної забудови; м) території сільськогосподарських підприємств; н) ліси, лісопарки, лугопарки, водойми, водотоки; о) території, на яких заплановано здійснення загальних та спеціальних заходів з інженерної підготовки і захисту територій, природозахисних заходів та розміщення відповідних споруд і пристроїв; п) території, передбачені для розміщення головних споруд інженерної інфраструктури; р) території пріоритетного розвитку на першу чергу реалізації; с) резервні території для розвитку населеного пункту за його межами.
		Така правова природа детального плану території характеризує його як складову планування території на місцевому рівні, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. При цьому, детальний план повинен відповідати довгостроковій стратегії планування та забудови території населеного пункту в цілому.
		Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №803/71/18.
		Суд встановив, що відповідно до генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №3924 від 30.09.2010, земельна ділянки на вулиці Технічній, 1 з кадастровим номером 4610136600:04:003:0007 розташована в межах території багатоповерхової житлової забудови (5, 9, 14, 15 поверхів) існуюча, а також частково в межах території магістральних вулиць районного значення в червоних лініях. Автодороги.
		Враховуючи, що Галицький район м. Львова є єдиним районом, на територію якого немає затвердженого у встановленому порядку плану зонування території, відповідно, реалізація будь-яких намірів, які стосуються сфери містобудування передбачає розроблення детального плану території.
		Відповідно до ДБН 5.2.2-12:2019 (п. 6.2.3.) у місцях найбільшої концентрації населення, що перебуває у денний час, у межах центру уздовж головних вулиць і площ слід формувати громадську забудову.
		Державні будівельні норми «Громадські будинки та споруди» (ДБН В.2.2-9:2018) у п.3.6. визначають «громадські будинки та споруди» - загальна назва будинків і приміщень, які призначенні для розміщення закладів, підприємств, організацій, які надають послуги фізичним особам (населенню) або юридичним особам (громаді та державі).
		Під час розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, було враховано високу щільність забудови вказаного мікрорайону, важливе місце розташування земельної ділянки на вул. Технічній, 1: вздовж магістральної вулиці Технічної, норму п. 6.2.3 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», який вступив в дію з 01.10.2019 (громадську забудову слід формувати уздовж головних вулиць і площ), а також, враховуючи заперечення громадськості під час громадського слухання проекту вказаного детального плану території (тривало з 08 травня 2018 року до 29 травня 2018 року) щодо можливого житлового будівництва, детальним планом території, місце розташування земельної ділянки на вул. Технічній, 1 з кадастровим номером 4610136600:04:003:0007 включено в межі функціональної зони Г - 2 - торгово-ділові зони місцевого значення. 
		Суд встановив, що відповідно до Детального плану території цим рішенням не вносяться зміни до планувальної структури даної території. Згідно генерального плану міста вся територія загальноміського центру відноситься до територій житлового та громадського призначення. Причому дані функції змішуються, поєднуються та взаємно доповнюють одна одну в межах загальноміського центру. Згідно генплану міста територія проектування відноситься до територій громадського призначення, житлової забудови та озеленення. Пропонується доповнити Існуючу планувальну структуру новим будинком громадського призначення з адміністративно-офісними приміщеннями. Проектований будинок планується розвинути підвальним поверхом вздовж східної межі в глибину ділянки з блокуванням до існуючої господарської споруди. Також, за намірами замовника, в південній частині ділянки планується будівництво невеликого готелю або апарт-готелю. Для цього демонтується частина існуючої господарської споруди у цій частині ділянки. На стадії розроблення ДПТ розглядався варіант будівництва також житлового будинку , однак в ході проектування та громадських слухань даного проекту цей варіант був відхилений як недоцільний. Проектне рішення ДПТ не вимагає внесення змін в генеральний план міста Львова. Структура проектованої забудови в межах території проектування ДПТ наступна: адміністративно-офісний будинок-вставка громадського призначення (2 поверхи з мансардою і цокольним поверхом); будівля готелю (апарт-готелю) - 5-6 ти поверховий будинок (друга черга будівництва). 
		Згідно з п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації. 
		Надані вказаним Законом повноваження використані Львівською міською радою для: уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об`єкта будівництва; формування принципів планувальної організації забудови; встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови; виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування; обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання і т. д. (п. 4 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»).
		Також розроблення детального плану території було необхідним з огляду на те, що Галицький район м. Львова є єдиним районом, на територію якого немає затвердженого у встановленому порядку зонінгу. Тому, реалізація будь-яких намірів, які стосуються сфери містобудування передбачає розроблення детального плану території.
		Що й було виконано відповідачем на виконання вимог закону, а тому доводи позивача у цій частині безпідставні.
		Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2019 у справі №826/11046/16 зазначив, що Генпланом передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання, у зв`язку з чим судом не приймаються посилання позивачів на наявні розбіжності між Генпланом та детальним планом території, затвердженим оскаржуваним рішенням. Крім того, суд вважає, що невідповідність двох актів органу місцевого самоврядування, зокрема, Генплану та детального плану території, затверджених рішеннями одного й того ж органу, не може бути підставою для скасування одного з них, за відсутності встановлених актами вищої юридичної сили безпосередніх вказівок про це.
		Відповідно до ч.3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 318 (зі змінами і доповненнями), надалі  Порядок №318. 
		Згідно з п.4 Порядку №318 відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
		Пунктом 5 Порядку №318 передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. 
		Відповідно до п.12 Порядку №318 визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.
		27.10.2023 наказом Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА №36-ОС затверджено межі і режими використання зон охорони пам`яток місцевого значення відповідно до науково-проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Львова (історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів). Відповідно до наказу, вул. Каменярів входить у зону V/ІІ. Зона охорони археологічного культурного шару навколо комплексного археологічного об`єкту «Святоюрська Гора» та двох курганів (NoNo2 та 10 за переліком) у парку ім. І. Франка. Відповідно у зоні ІІ категорії. На території зони охорони археологічного культурного шару ІІ категорії встановлюється єдиний режим, що передбачає ? всі будівельні і земляні роботи в межах зони охорони археологічного культурного шару проводяться з дозволу центрального органу охорони культурної спадщини та під наглядом фахівця- археолога; погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини передбачає обов`язкову археологічну експертизу ділянки запроєктованих земляних, будівельних або меліоративних робіт за допомогою візуального обстеження або закладання розвідкових шурфів. 
		22.01.2024 наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №35 затверджено науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план м. Львова (історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів)», що визначає межі і режими використання території історичного ареалу та зон охорони пам`яток м. Львова. Який фактично тотожний в частині наукової документації та режимів використання меж історичного ареалу міста Львова.
		Тобто всупереч твердженням позивача, передбачено можливість нового будівництва у межах історичного ареалу за умови отримання відповідних дозволів.
		Крім цього, у додаткових пояснення позивач цитує п. 82 постанови Зокрема, на підставі аналізу положення ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у сукупності з положеннями Порядку N318 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 січня 2023 у справі N640/8728/21 сформулював такі правові висновки, зокрема: незатвердження науково-проектної документації із визначенням меж історичного ареалу відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не може скасовувати закріпленого на нормативному рівні правового статусу відповідної території як об`єкта культурної спадщини; відповідно до імперативних вимог п. 17 ч. 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. У пункті 93 постанови Суд зазначив: «Зі змісту наведених правових норм убачається, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини». 
		Проте, позивачем не доведено, що ТОВ «Львівська облспоживспілка» проводить будь-які будівельні чи інші роботи на орендованій земельній ділянці, оскільки, відсутні містобудівні умови та обмеження її забудови, відповідно проект не розроблявся, то відповідно дозвіл про початок будівництва не отримувався, та будь-які роботи не проводились, а тому відсутні підстави для погодження в органі що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
		Суд вважає, що детальний план території не надає право на здійснення будівництва, а лише визначає планувальну організацію і розвиток частини території в перспективі, в свою чергу будівництво починаючи з розроблення технічної та проектної документації відбувається з урахуванням діючого законодавства.
		Також позивач у своїх додаткових поясненнях посилається на постанову Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №380/13557/21.
		Предметом спору у справі №380/13557/21було визнання протиправним і скасування припису Мінкультури від 26 липня 2021 року № 868/6.11.6 щодо припинення проведення земельних та будь-яких інших будівельних робіт на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Гординських, 15-А у м. Львові зі знесенням існуючих будівель».
		В той же час, предметом спору у справі №380/17921/23, що розглядається, є визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради № 2990 від 09.03.2023 «Про затвердження детального плану території, обмеженою вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною».
		Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим
		призначенням поділяються на такі категорії:
		а) землі сільськогосподарського призначення;
		б) землі житлової та громадської забудови;
		в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
		г) землі оздоровчого призначення;
		ґ) землі рекреаційного призначення;
		д) землі історико-культурного призначення;
		е) землі лісогосподарського призначення;
		є) землі водного фонду;
		ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики,
		оборони та іншого призначення.
		Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (ч. 3).
		Так, у матеріалах, долучених до позовної заяви міститься копія Державного акту про право приватної власності на землю від 14.07.1998, виданого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 . При цьому, землю передано для обслуговування житлового будинку. Тобто, на момент розроблення та затвердження детального плану території, земельна ділянка, на якій розташований будинок АДРЕСА_2 вже мала визначену форму власності, категорію та вид цільового призначення і позивач не надала доказів переведення даної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення.
		У витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4602284592015 від 24.06.2015, на підставі якого державним реєстратором речових прав на нерухоме майно до державного реєстру речових прав внесена інформація про земельну ділянку, вказано, що за категорією земель, земельна ділянка площею 0,0675 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610136600:04:003:0013) відноситься до земель житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 02.01.
		Згідно з Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №14 від 18.01.2021 року «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та Державного реєстру нерухомих пам`яток» житловий будинок, загальною площею 623,7 кв.м. на АДРЕСА_2 є пам`яткою архітектури місцевого значення.
		Відповідно до ст. 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. 
		Статтею 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. 
		Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що в межах земельної ділянки площею 0,0675 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610136600:04:003:0013) розміщений житловий будинок, загальною площею 623,7 кв.м. який є пам`яткою архітектури місцевого значення, земельна ділянка може бути віднесена до земель історико-культурного призначення лише після зміни її власником цільового призначення (лист управління земельних ресурсів № 4-2403-830 від 18.01.2024).
		Як зазначалось, вище рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №924 13.10.2017 дозволено розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації.
		На момент прийняття вказаного рішення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» №318 від 13.03.2002, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.
		Пунктом 4.2.2. рішенням виконкому ЛМР «Про розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною» №924 від 13.10.2017 визначено погодити детальний план території з Управлінням охорони історичного середовища.
		Згідно з п. 9 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого Постановою КМ України №318 від 13.03.2002 у разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування.
		На виконання зазначеної норми, на замовлення Львівської обласної спілки споживчих товариств (правонаступником якої є ТОВ «Львівська облспоживспілка» розроблено Історико-містобудівне обгрунтування доповнення забудови вул. Каменярів будинком громадського призначення з адміністративно-офісними приміщеннями та будівництво багатоквартирного житлового (який був виключений із проекту ДПТ) будинку на вул. Технічній 1, у м. Львові.
		Зазначене історико-містобудівне обгрунтування погоджене в Управлінні охорони історичного середовища ЛМР та Департаменті архітектури та розвитку містобудування ЛОДА про що зроблено відповідні відмітки, скріплені підписами та печатками та є складовою частиною детального плану території.
		Зокрема, згідно з вказаним Історико-містобудівним обґрунтуванням за намірами замовника на ділянці опрацювання планується будівництво будинку вставки громадського призначення з адміністративно-офісними приміщеннями, який заповнить проміжок між будинками №1 на вул. Технічній та будинком №7 на вул. Каменярів. Від вулиці Каменярів при головному фасаді проектованого громадського будинку передбачається відновлення втраченої тераси шляхом будівництва підвального поверху вглиб ділянки до існуючої господарської споруди». «Характер ділянки та характер навколишньої забудови відповідає тому, щоб новим будинком доповнити забудову вулиці з можливим відновленням втраченої частини тераси між будинками №1 на вул. Технічній (Каменярів, 9) та будинком № 7 на вул. Каменярів».
		Львівською обласною спілкою споживчих товариств виконано вимоги законодавства та рішення виконавчого комітету в частині розроблення та погодження історико-містобудівного обгрунтування.
		Крім цього, Львівська обласна спілка споживчих товариств для винесення питання затвердження ДПТ зверталась до Львівської міської ради із листом 02/01-30 від 02.02.2022р. у якому надала обгрунтування, що відповідно до проекту Історико-архітектурного опорного плану м. Львова (Історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів, 2017 рік), який розроблений Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України та переданий на затвердження до Міністерства культури та інформаційної політики, територія, обмежена вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П.Дорошенка, вул. Бібліотечною входить до території історичного ареалу м. Львова та зони регулювання забудови. Окрім цього, проектом Історико-архітектурного опорного плану м. Львова враховано розташування в межах території об`єктів культурної спадщини і їх охоронних зон, а також те, що будівлі та споруди, які перебувають у власності Львівської обласної спілки споживчих товариств не віднесені до пам`яток історії та архітектури національного або місцевого значення (рядова історична забудова). 
		Разом з тим, при розробленні проекту детального плану території, обмеженого вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П.Дорошенка, вул. Бібліотечною, проектом було враховано розташування вищевказаної території в межах історичного ареалу міста Львова та зони регулювання забудови, а також знаходження на території опрацювання детального плану території об`єктів культурної спадщини та їх охоронних зон, що на даний момент відповідає проекту Історико-архітектурного опорного плану м. Львова.
		Крім того, суд враховує, що лише 22.01.2024 наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №35 затверджено науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план м. Львова (історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів)», що визначає межі і режими використання території історичного ареалу та зон охорони пам`яток м. Львова.
		Суд за наслідками судового розгляду позовних вимог підсумовує, що позивач не погоджуються в цілому із затвердженим детальним планом території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.
		В обґрунтування порушених прав ОСОБА_1 зазначає, що вона проживає та є співвласницею будинку по АДРЕСА_2 та земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0, 0675 га, що призначена для обслуговування будинку. Її земельна ділянка межує по лінії А Г є з земельною ділянкою, що надана в оренду Облспоживспілці, і де за ДПТ передбачено будівництво будівлі № 1 по лінії цієї межі земельної ділянки та по стіні її будинку, тобто блокує стіну її будинку. Така забудова на межі буде порушувати її право власника на земельну ділянку, бо позивач не зможе нею користуватися не тільки в тих межах, як це передбачено планом земельної ділянки, але й взагалі по стороні будинку , тому що будівля мусить мати певну територію для її обслуговування. А забудова по межі земельної ділянки означатиме, що позивачка буде позбавлена можливості користуватися приватною власністю - землею, як мінімум на віддалі 3-5 м. від будівлі. Тобто порушуватиметься право власності в частині користування власністю. Забудова впритул до стіни її будинку, крім порушення права власності в розумінні користування, до того ж містить небезпеку його пошкодження і руйнування, бо це також перешкоджатиме його утримувати в належному стані, оскільки не буде можливості доступу до однієї з зовнішніх стін будинку.
		У цьому сегменті вимог суд не погоджується з тим, що детальний план території, тягне за собою безумовне погіршення становища особи, що вже проживає на цій території, та не погоджується з потенційним впливом (втручанням) в певні права такої особи рішенням.
		У вимірі цих вимог суд застосовує положення статті 8 Конституції України, частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», норми-принципи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, зважає на судову практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справі «Наталія Михайленко проти України», «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року та інші і для цілей цього спору визначив, що порушення права володіння майном, поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних так і не матеріальних.
		Можливість осіб користуватися певними площами, їх мешкання в таких умовах є тим активом, що охоплюється поняттям «майно» у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції. Втручання в право особи на мирне володіння майном в аспекті гарантій статті 1 Першого протоколу можливе, коли таке втручання є законним; переслідує «суспільний», «публічний» інтерес; є пропорційним визначеним цілям.
		Під критерієм «пропорційності», який був застосований у цій справі, суд використав визначене ЄСПЛ розуміння, яке полягає в досягненні пропорції між елементами керованих і керуючих процесів, збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства, держави; передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
		«Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому в питаннях оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
		При цьому суд зазначає, що обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача.
		Разом з тим, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
		Стосовно доводів позивача про порушення її прав як мешканки будинку по АДРЕСА_2 , суд зазначає, що посилання виключно на ймовірне порушення у майбутньому прав позивача суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
		Отже, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
		Відтак, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особи дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
		Проте, ОСОБА_1 належним чином не обґрунтовано факт порушення оскаржуваним рішенням її прав, оскільки сам по собі факт її проживання у житловому будинку, розташованому на території, відносно якої прийнято оскаржуване рішення, не може слугувати доказом наявності такого порушення.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 квітня 2012 року у справі №21-1115во10, та Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 01.02.2018 у справі 800/502/17 (800/659/16), від 27 лютого 2018 року у справі № 821/778/17, від 19.06.2018 у справі № 805/2979/17-а, від 27.11.2018 у справі №826/5221/17, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 807/20/18 (П/9901/457/18) та від 30.10.2018 у справі № 800/473/17 (П/9901/464/18), від 15.11.2018 у справі № 9901/751/18
		Верховний Суд неодноразово наголошував, що Суди повинні дотримуватись встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб. Не допускається постановлення рішень, що передбачають: неправомірне обмеження прав, свобод та законних інтересів інших осіб, у тому числі обмеження публічної компетенції державних органів, їх посадових чи службових осіб; задоволення вимог осіб, які не є суб`єктами відповідних правовідносин.
		Отже, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду. Таким чином, обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом. Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
		Крім того, ухвала Львівської міської ради «Про затвердження детального плану території, обмеженої вул. Технічною, Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною» №2990 від 09.03.2023р. є нормативно-правовим актом, відповідно до визначення, що міститься в ст. 4 КАС України (акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування).
		Доводи позивача про те, що вона проживає та є співвласницею будинку Каменярів, 7, та земельної ділянки площею 0,0675 га, що призначена для обслуговування цього будинку та відповідно, що її земельна ділянка межує з земельною ділянкою, яка надана в оренду Облспоживспілці жодним чином не підтверджує наявності порушеного права крізь призму затвердженого генплану міста Львова. Також, тому, що оскаржуваним рішенням не встановлюються об`ємно просторові параметри конкретної будівлі, а лише уточнення містобудівної документації на відповідність генплану.
		Конкретні параметри будівлі та відсоток забудови земельної ділянки визначаються містобудівними умовами та обмеженнями, які не видавались третій особі.
		Безпосередньо, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, позивач не зазнала жодного втручання в свої права, оскільки воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на неї, і вона не зазнала жодної реальної шкоди.
		Наведені законодавчі положення в сукупності з установленими обставинами щодо поінформованості громадськості про проект забудови території на сайті відповідача, надання зауважень та пропозицій її представниками, що нівелюють формальні порушення процедурного характеру, суд зазначає про дотримання в цілому Львівською міською Львівського району Львівської області, встановленого порядку оприлюднення детального плану території, а також виконання вимоги щодо проведення громадських слухань, дотримання відповідачем встановленого порядку розроблення ДПТ, його відповідність чинному Генплану та врахування перспективи розвитку території, визначеної у проекті Генплану, що у сукупності дає підстави дійти до висновку про правомірність оскаржуваного рішення.
		Беручи до уваги обставини цієї справи, їхню фактичну та юридичну природу суд за наслідками дослідження фактичних обставин справи дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. 
		Відповідно до вимог статті 139 КАС України судові витрати з сторін не стягуються. 
		Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 264, 293, 295 КАС України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено та підписано 7.03.2024.
		 
		 
		СуддяБрильовський Роман Михайлович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...