Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/208/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них.
Надіслано судом: 08.03.2024. Зареєстровано: 08.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2024.

Номер судового провадження: 2/755/585/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №:755/208/24
		Провадження № 2/755/585/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"08" березня 2024 р.  Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
		 
		Головуючого судді -                Хромової О.О.
		при секретарі -                        Бовкун М.В.
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (Транспортного) страхового бюро України про стягнення пені, індексу інфляції та три процента річних за прострочку виконання зобов`язань,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Моторного (Транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення коштів на загальну суму
		55 794,81 грн, з яких 43 447,74 грн - пеня за увесь період прострочення виконання грошового зобов`язання, 2 791,00 грн - три відсотки річних, 9 556,07 - інфляційні втрати, та судових витрат. Також у прохальній частині позовної заяви позивачем вказано, що витрати позивача на професійну правничу допомогу буде підтверджено належними доказами за результатами розгляду справи.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 січня 2022 року о 10-45 год в м. Дніпро в районі перехрестя просп. Б. Хмельницького та вул. Л. Стромцова (Шевченківський район міста), мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі автомобіля «КІА», державний номерний знак
		 НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Лексус», державний номерний знак
		 НОМЕР_2 , який належить позивачу. Обставини вказаної ДТП встановлені та підтверджуються постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 квітня 2022 року по справі № 932/1702/22, відповідно до якої водія ОСОБА_2 визнано винним у даній ДТП. Внаслідок вищезазначеної пригоди автомобілю «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_2 завдано механічних пошкоджень, його власнику - матеріальний збиток (майнову шкоду). Як свідчить висновок судової автотоварознавчої експертизи від 18 лютого 2022 року № 415, складений судовим експертом Мазуреком А.А., вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП автомобіля «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 679 052,57 гривень, ринкова вартість вказаного транспортного засобу (далі - Т3) до ДТП у непошкодженому стані на дату оцінки встановить
		617 246, 43 гривень, а вартість автомобіля позивача у пошкодженому стані після ДТП становить
		317 040 гривень. З урахуванням положень статті 30 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач вважає транспортний засіб фізично знищеним, тому сума страхового відшкодування у даному випадку складає 246 206,43 грн.
		Також позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія, який керував автомобілем «KIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП не була застрахована, внаслідок чого, на підставі статті 41 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язок відшкодування шкоди у даному випадку покладено на МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих. З урахуванням частини другої статті 22 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Розпорядження Нацкомфінпослуг від 09 квітня 2019 року № 538 вважає, що сума належної позивачеві регламентної виплати складала 130 000,00 грн. У зв`язку з цим 10 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування.
		24 травня 2022 року МТСБУ сплатило позивачу 70 318,79 грн, тобто без будь-яких підстав зменшило його на 59 681,21 гривень. Позивач повідомляє, що 06 червня 2022 року звернувся до відповідача із заявою про перегляд розміру відшкодування, однак відповіді не отримував. Тому ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до суду.
		Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 31 травня 2023 року по справі № 932/2872/22, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від
		13 грудня 2023 року, встановлено безпідставність зменшення регламентної виплати, стягнуто з МТСБУ, ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 59 681,21 грн недоплаченого відшкодування та судові витрати по справі. Відповідач добровільно виконав рішення 14 грудня 2023 року. 
		Вважає, що оскільки саме безпідставне зменшення регламентної виплати стало наслідком звернення позивача до суду з метою поновлення свого порушеного права, то зазначене свідчить про наявність з боку боржника (МТСБУ) прострочки належного виконання грошового зобов`язання перед кредитором (позивачем), саме з дати такої часткової сплати, до дати виконання рішення суду у повному обсязі. 
		Період прострочення грошового зобов`язання позивачем визначено 569 днів, а саме з 24 травня 2022 року по 14 грудня 2023 року, тому, на думку позивача, розмір пені становить - 43 447,74 грн,
		3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - 2 791,00 грн та інфляційні втрати
		- 9 556,07 грн., що разом складають - 55 794,81 грн.
		У зв`язку з наведеним позивач ОСОБА_1 просить позов задовольнити.
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 січня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
		31 січня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5861), в якому МТСБУ заперечує проти правильності визначення періоду для нарахування пені та збитків, вважає, що обрахунок пені, інфляційних та 3 % річних повинен починатися з моменту постановлення рішення суду до моменту фактичного виконання такого рішення і повинен починатися з 13 грудня 2013 року та закінчуватися 14 грудня 2023 року. 
		Також відповідач зазначає, що строк спеціальної позовної давності стосовно заявленої вимоги уже сплив, оскільки такий строк слід обраховувати від дати настання страхового випадку і до 08 січня 2022 року. У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
		05 лютого 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача (вх. № 6656/24). Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
		Відповідач правом на подачу заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотивів їх визнання або відхилення не скористався.
		Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
		Звертаючись до Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення пені за прострочку виконання зобов`язань та збитків за період з 24 травня 2022 року по
		14 грудня 2023 року (569 днів).
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).
		Частиною четвертою статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
		08 січня 2022 року о 10-45 год в м. Дніпро в районі перехрестя просп. Б. Хмельницького та вул. Л. Стромцова, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «КІА», державний номерний знак
		 НОМЕР_1 , виїхав на заборонений (жовтий) сигнал світлофору, порушив вимоги підпункту
		8.10, 8.7.3 г, е Правил дорожнього руху (далі - ПДР), внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем «Лексус», державний номерний знак  НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві приватної власності. 
		Обставини даної ДТП є встановленими та підтверджуються постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 квітня 2022 року.
		Також постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 квітня
		2022 року по справі № 932/1702/22 водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП.
		Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2023 року встановлено, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Лексус», державний номерний знак  НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , було пошкоджено, а самому позивачу завдано матеріальних збитків.
		Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винного у ДТП водія  ОСОБА_2 , який керував автомобілем «КІА», державний номерний знак  НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП не була застрахована. У зв`язку з цим обов`язок відшкодування у встановленому Законом України
		від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи покладено на МТСБУ.
		З рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2023 року також встановлено, що позивач 10 січня 2022 року звернувся до МТСБУ з письмовим повідомленням про ДТП і з заявою про виплату страхового відшкодування, відповідача також проінформовано місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу та намір позивача отримати регламенту виплату. 
		За наслідками розгляду страхової справи, на підставі висновку автотоварознавчого дослідження від 14 травня 2022 року № 53С22, складеного судовим експертом Пилипенко О.С., на користь позивача 24 травня 2022 року МТСБУ здійснило регламентну виплату в розмірі 70 318,79 гривень.
		Не погодившись із сумою регламентної виплати, здійсненої за результатами розгляду страхової справи, та не отримавши відшкодування спричинених збитків від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , МТСБУ про стягнення збитків. 
		Судом встановлено, що розмір збитку, спричиненого позивачу внаслідок ДТП, становить
		246 206,43 грн, тому, з урахуванням ліміту відповідальності МТСБУ, сума що підлягала відшкодуванню шляхом здійснення регламентної виплати МТСБУ, складає 130 000,00 грн, на ОСОБА_2 , як на винну у ДТП особу, покладається відшкодування залишку збитку в розмірі 116 206,43 грн.
		Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2023 року, залишеним без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України недосплачену регламентну виплату у розмірі 59 681,21 грн, витрати на проведення авто-товарознавчої експертизи сумі 1 750,00 грн, по сплаті судового збору у сумі 879,50 грн, всього - 62 310,71 грн; стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 116 206,43 грн, витрати на проведення авто-товарознавчої експертизи сумі 1 750,00 грн, по сплаті судового збору у сумі 879,50 грн, всього -118 835 грн 93 коп.
		14 грудня 2023 року на виконання судового рішення по справі № 932/2872/22 МТСБУ здійснило виплату по страховій справі в розмірі 59 681,21 грн на користь позивача.
		Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.
		Відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
		Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов`язань незалежно від підстав виникнення.
		За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Відповідну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 307/3192/19.
		Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).
		У постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.
		Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/12771/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13, від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц, від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19, від 9 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17).
		Визначаючи момент виникнення спірного грошового зобов`язання в даній справі № 755/208/24, відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 02 березня 2016 року по справі
		№ 6-2491цс15 та вказує, що прострочка виконання грошового зобов`язання почалася з дати такої часткової сплати та тривала до моменту повної сплати, тобто, моменту виконання рішення суду, а саме з 24 травня 2022 року по 14 грудня 2023 року.
		За висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 у справі № 703/2718/16-ц, з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди, тобто це зобов`язання не є таким, що виникло з рішення суду, це зобов`язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами.
		Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 21 листопада
		2023 року у справі № 910/3658/23, в якій суд касаційної інстанції погодився з нарахуванням відсотків річних та інфляційних втрат на суму основного боргу, стягнуту рішенням суду у справі № 910/16330/21 (у спорі між тими ж сторонами), за період, у тому числі, до ухвалення вказаного рішення в іншій справі.
		Відтак, з урахуванням також правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року по справі № 686/21962/15-ц та від 10 квітня 2018 року у справі
		№ 910/10156/17, дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами як до ухвалення рішення суду, так і після його ухвалення.
		З урахуванням вказаного вбачається, що МТСБУ своїх зобов`язань не виконало, рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2023 року, яке набрало законної сили, підтверджено факт невиконання МТСБУ взятих на себе зобов`язань.
		Відповідачем не спростовано розрахунок, наданого позивачем щодо 3 % річних та інфляційних втрат, не подано заперечень до даного розрахунку, а тому суд приймає до уваги розрахунок, який було надано позивачем.
		З огляду на обставини справи, оцінивши наявні докази, керуючись вказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень частини другої статті 625 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних (2 791 грн) та інфляційних втрат, нарахованих на недосплачену суму регламентної виплати (9 556,07 грн), що у загальному розмірі складає 12 347,07 грн.
		Щодо строків позовної давності суд зазначає таке.
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		За частиною третьою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		При цьому, пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		Згідно із пунктом 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 у справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
		Таким чином, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на недосплачену суму регламентної виплати, на підставі частини другої статті 625 ЦК України, заявлена в межах встановленого законом строку позовної давності.
		Стосовно застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені, суд зазначає таке.
		Згідно зі статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
		Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
		З матеріалів справи убачається, що ДТП мала місце 08 січня 2022 року.
		10 січня 2022 року МТСБУ було поінформовано про ДТП, місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу та намір позивача отримати регламентну виплату.
		24 травня 2022 року МТСБУ сплатило потерпілому частину належної до відшкодування регламентної виплати.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), а тому 14 грудня 2023 року (дата перерахування коштів на рахунок позивача) і є датою, коли зобов`язання припинилося. 
		22 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
		З матеріалів справи убачається, що пеня обрахована за період з 24 травня 2022 року по
		14 грудня 2023 року, що складає 569 днів, на суму 43 447,74 грн.
		З урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, з МТСБУ підлягає стягненню пеня в межах річного строку, встановленого для даного виду штрафних санкцій і зазначений строк повинен обраховуватися з моменту звернення до суду.
		Як уже зазначалося раніше, відповідачем не спростовано розрахунок, наданий позивачем стосовно нарахування пені, а тому період для нарахування пені визначено з 22 грудня 2022 року
		по 14 грудня 2023 року (включно), база для нарахування пені - 59 681,21 грн, ставка - подвійна облікова ставка Національного банку України, яка діяла протягом періоду, за який нараховується пеня.
		Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня за період, що складає 113 календарних днів, на суму 9 238,32 грн.
		Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
		Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог.
		Судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 21 грудня 2023 року про оплату судового збору на суму 1 073,60 грн.
		Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 415,38 грн.
		Керуючись статтями 256, 258, 261, 267, 625, 611, 979, 988 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 4, 12, 81, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 351-355 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Моторного (Транспортного) страхового бюро України про стягнення пені, індексу інфляції та три процента річних за прострочку виконання зобов`язань та збитків, - задовольнити частково.
		Стягнути з Моторного (Транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 пеню за період прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 9 238,32 грн (дев`ять тисяч двісті тридцять вісім гривень 32 коп.), 3 % річних у розмірі 2 791,00 грн (дві тисячі сімсот дев`яносто одну гривню), інфляційні втрати у розмірі 9 556,07 грн (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень 07 коп.), що у загальному розмірі становить 21 585,39 грн (двадцять одну тисячу п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 39 коп.).
		В іншій частині позову відмовити.
		Стягнути з Моторного (Транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 415,38 грн (чотириста п`ятнадцять гривень 38 коп.).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: 
		АДРЕСА_1 .
		Відповідач - Моторне (Транспортне) страхове бюро України, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: вул. Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02154.
		Повне рішення суду складене 08 березня 2024 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		       Суддя                                                                                 О.О. Хромова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...