Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 703/2586/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 11.03.2024. Зареєстровано: 11.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2024.
Дата набрання законної сили: 11.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/703/104/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020250230000992

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        703/2586/20 
		        1-кп/703/104/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		11 березня 2024 року                                                        м. Сміла
		Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю
		секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		потерпілої ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 червня 2020 року під №12020250230000992, за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого пекарем ФОП ОСОБА_11 , не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніїх дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, 
		 
		у с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_8 18 червня 2020 року близько 18 години 35 хвилин, перебуваючи біля будинковолодіння АДРЕСА_2 , шляхом ривка рукою з шиї ОСОБА_7 заволодів її золотим ланцюжком 585 проби, вагою 3,09 грама, та золотою ладанкою із зображенням «Божої Матері» 585 проби, вагою 0,75 грама, чим заподіяв останній матеріальної шкоди на загальну суму 3254 гривні 86 копійок.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_8 судом кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України - як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
		У ході досудового розслідування кримінального провадження №12020250230000992 від 18 червня 2020 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_8 надійшов до суду саме з вказаною кваліфікацією органом досудового розслідування його дій. 
		Під час роз`яснення обвинуваченому ОСОБА_8 суті обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у останнього з`ясовано чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним та чи бажає давати показання, на що обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає частково, оскільки не погоджується з кваліфікацією його дій органом досудового розслідування та як при вчиненні кримінального правопорушення насильство до потерпілої не застосовував, а покази буде надавати після дослідження судом доказів, які будуть надані стороною обвинувачення на підтвердження наявності у його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Із урахуванням зазначеної позиції обвинуваченого ОСОБА_8 судом встановлено загальний порядок дослідження доказів.
		Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засідання надала показання, відповідно до яких вона у червні 2020 року, точної дати не пам`ятає, перебувала за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 . У цей день, у вечірній час почула стук у хвіртку до її будинковолодіння. Відкривши хвіртку та вийшовши за межі подвір`я вона побачила обвинуваченого ОСОБА_8 , який запитав у неї, де перебуває її син. Її син займався бізнесом, а батьком ОСОБА_8 давав йому кошти у борг. У подальшому, ОСОБА_8 схопив її за шиї та зірвав з неї золотий ланцюжок, на якому була ладанка із зображенням «Божої Матері». Внаслідок вказаних дій ОСОБА_8 ланцюжок розірвався. Потім ОСОБА_8 сів до автомобіля та поїхав. Сусід здійснив відеозапис автомобіля, на якому поїхав ОСОБА_8 . Стверджувала, що ОСОБА_8 за шию її не душив, однак завдав фізичного болю через те, що зірвав з шиї ланцюжок. За медичною допомогою, внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_8 , вона не зверталася, оскільки її про це попросив батько ОСОБА_8 . Вищевказаний золотий ланцюжок з ладанкою були їй повернуті слідчим. Претензій до ОСОБА_8 вона не має.
		Крім того, на підтвердження вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України під час судового розгляду прокурором надані письмові докази, які безпосередньо досліджені судом, а саме:
		- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні від 18 червня 2020 року під №1202025023000992, відповідно до даних якого 18 червня 2020 року до вказаного реєстру внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України за фабулою: «18 червня 2020 року близько 18 години 35 хвилин невідома особа, перебуваючи біля будинку №16 по вул. Довженка в м. Сміла, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, заволоділа золоти ланцюжком належним ОСОБА_7 » (т.1 а.п.207);
		- рапорт начальника СРПП №1 відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 від 18 червня 2020 року, який зареєстрований в Журналі єдиного обліку за №6525, відповідно до якого, 18 червня 2020 року на лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_13 про те, що 18 червня 2020 року о 18 годині 42 хвилин за адресою: м. Сміла, вул. Довженка, буд.16, водій автомобіля «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1 , на литовській реєстрації, вискочив з автомобіля та зірвав золотий ланцюжок з підвіскою - іконкою у сусідки. Направився по вул. Коцюбинського в бік центру міста (т.1 а.п.208);
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 18 червня 2020 року, відповідно до якого, ОСОБА_7 повідомила працівникам поліції про те, що 18 червня 2020 року близько 18 години 35 хвилин невідома особа, перебуваючи біля будинку №16 по вул. Довженка в м. Сміла, відкрито заволоділа золотим ланцюжком, який належить їй, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя. У даному протоколі ОСОБА_7 зазначила, що бачила особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також про наявність очевидців вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.п.209);
		- протокол огляду місця події від 18 червня 2020 року з таблицею зображень до нього, відповідно до яких, слідчим 18 червня 2020 року в період часу з 19 години 25 хвилин по 19 годину 55 хвилин, за участі понятих, проведено огляд території прилеглої до будинковолодіння АДРЕСА_2 , під час якого встановлено наявність дороги з твердим покриттям біля вказаного будинковолодіння. З місця події нічого не вилучалося (т.1 а.п.210-211);
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 червня 2020 року з довідкою до нього, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_14 , у присутності понятих, впізнала ОСОБА_8 як особу, яка 18 червня 2020 року близько 18 години 35 хвилин зірвала з неї золотий ланцюжок (т.1 а.п.212-214);
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 червня 2020 року з довідкою до нього, відповідно до яких свідок ОСОБА_15 , у присутності понятих, впізнав ОСОБА_8 як особу, яка зірвала золотий ланцюжок ОСОБА_7 (т.1 а.п.215-217); 
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 червня 2020 року з довідкою до нього, відповідно до яких свідок ОСОБА_16 , у присутності понятих, впізнала ОСОБА_17 , при цьому відомості про обставини, за яких вона бачила цю особу, у протоколі відсутні (т.1 а.п.218-220);
		- заява ОСОБА_18 від 19 червня 2020 року, яка адресована старшому слідчому ОСОБА_19 , відповідно до якої, ОСОБА_18 добровільно видав працівникам поліції ланцюжок із жовтого кольору та ладанку із зображенням «Божої Матері», які знайшов у відрі туалету, які ні йому, ні його рідним не належать (т.1 а.п.221);
		- протокол огляду місця події від 19 червня 2020 року з таблицею зображень до нього, відповідно до яких, слідчим 19 червня 2020 року в період часу з 01 години 00 хвилин по 01 годину 45 хвилин, у присутності понятих та спеціаліста, проведено огляду території прилеглої до будинковолодіння АДРЕСА_3 . Під час огляду місця події виявлено громадянина ОСОБА_18 , який добровільно видав прозорий поліетиленовий пакет, у середині якого знаходився ланцюжок жовтого кольору довжиною 60 см, ладанка жовтого кольору з зображенням «Божої Матері». Ланцюжок на кінцях мав пошкодження у вигляді порватості. В ході огляду місця події вищевказані ланцюжок та ладанка вилучені та поміщені до сейф-пакету (т.1 а.п.222-223);
		- протокол огляду місця події від 19 червня 2020 року з таблицею зображень до нього, відповідно до якого, слідчим 19 червня 2020 року в період часу з 00 годин 20 хвилин по 00 годин 50 хвилин, за участі понятих та спеціаліста, проведено огляд території біля воріт до будинку АДРЕСА_3 , під час якого виявлено автомобіль марки «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 . Вказаний автомобіль опечатано та вилучено з місця події (т.1 а.п.224-226);
		- постанова слідчого від 19 червня 2020 року про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження, відповідно до якої, слідчим вирішено визнати речовим доказом по кримінальному провадженню №12020250230000992 від 18 червня 2020 року автомобіль марки «Skoda Fabia», сірого кольору, на іноземній реєстрації, номерний знак НОМЕР_2 , який опечатано на місці події та поміщено на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів, що за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Перемоги, 13 (т.1 а.п.227);
		- ухвала слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 червня 2020 року у справі №703/1985/20, провадження 1-кс/703/448/20, відповідно до якої слідчому відмовлено у задоволенні клопотання про накладання арешту на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль марки «Skoda Fabia», сірого кольору, на іноземній реєстрації, номерний знак НОМЕР_2 , та зобов`язано слідчого повернути його особі, яка ним користується - ОСОБА_8 (т.1 а.п.229);
		- розписка ОСОБА_8 від 24 червня 2020 року, яка адресована слідчому ОСОБА_20 , відповідно до якої ОСОБА_8 отримав від слідчого автомобіль «Шкода Фабія», на іноземній реєстрації, номерний знак НОМЕР_2 , який було в нього вилучено 18 червня 2020 року та зобов`язався його зберігати до вирішення питання по суті. Додатком до даної розписки є компакт-диск з відеозаписом повернення автомобіля ОСОБА_8 , перегляд якого, з урахуванням позиції учасників процесу, судом не здійснювався (т.1 а.п.230-231);
		- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 18 червня 2020 року, відповідно до якого слідчий 18 червня 2020 року о 23 годині 00 хвилин за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Перемоги, 13, у присутності понятих, у порядку ст.208 КПК України, затримав ОСОБА_8 як особу, яку затримано безпосередньо після вчинення злочину, та на нього вказала потерпіла, як на особу, яка щойно вчинила злочин (т.1 а.п.232-236);
		- висновок експерта №8/701 від 22 липня 2020 року, відповідно до якого ринкова вартість одного грама золота 585 проби, за цінами Національного банку України на лом дорогоцінних металів, станом на 18 червня 2020 року, становила 847 гривень 62 копійки (т.1. а.п.248-251);
		- протокол огляду предмету від 24 червня 2020 року з таблицею зображень до нього, відповідно до яких слідчим 24 червня 2020 року в період часу з 12 години 30 хвилин по 13 годину 06 хвилин в приміщенні торгового центру «Моноліт» по вул. Незалежності, 41, в м. Сміла, за участі понятих, проведено огляду сейф-пакету, при відкритті якого встановлено, що в ньому знаходився ланцюжок довжиною 58,6 см з металу жовтого кольору, плетіння «лав». На замку, що з`єднує частини ланцюжка присутнє кільце, на якому, за допомогою збільшувального скла кратністю 20, можливо розгледіти штамп пробувальної палати, на якому зображено літера «Х», герб України та цифри «585», що є 585 пробою металу золота. Ланцюжок має пошкодження у виді розриву звена плетіння біля кільця з пробою. За допомогою вагів проведено зважування ланцюжка, вага склала 3,09 грама. Крім цього, у сейф-пакеті знаходився підвіска із зображенням «Божої Матері», яке нанесене лазерним способом, та із зворотної сторони написом: «Спаси и сохрани». Дана підвіска виготовлена металу жовтого кольору. На вушку підвіски наявне кільце, на якому, в збільшувальному склі кратності 20, проглядається штамп з написом ХАПС, гербом України та цифрами «585», що є 585 пробою золота. Ширина підвіски - 10,89 мм, довжина без кільця - 20,65 мм, товщина 0,29 мм, вага - 0,75 грама (т.2 а.п.1-7);
		- постанова слідчого від 24 червня 2020 року про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, відповідно до якої слідчим вирішено золотий ланцюжок вагою 3,09 грама та золоту підвіску із зображенням «Божої Матері» вагою 0,75 грама визнати речовими доказами та передати на зберігання потерпілій ОСОБА_7 (т.2 а.п.8);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 28 липня 2020 року з таблицею зображень до нього, відповідно до яких слідчим 28 липня 2020 року в період часу з 09 години 30 хвилин по 09 годину 38 хвилин, у присутності понятих та спеціаліста, проведено слідчий експеримент за участі потерпілої ОСОБА_7 , під час якого остання розповіла про події, які відбулися з нею 18 червня 2020 року близько 18 години 35 хвилин, а також показала як саме ОСОБА_8 схопив її обома руками за шию, здавивши її, та ривком зірвав золотий ланцюжок, що висів у неї на шиї (т.2 а.п.9-13);
		- протокол пред`явлення речей для впізнання від 28 липня 2020 року з таблицею зображень до нього, відповідно до яких слідчим 28 липня 2020 року в період часу з 09 години 50 хвилин по 10 годину 00 хвилин, у присутності понятих, за участі потерпілої ОСОБА_7 , останній пред`явлено для впізнання ланцюжки з підвісками та хрестиком, серед яких потерпіла ОСОБА_7 впізнала ланцюжок з підвіскою із зображенням «Божої Матері» як такий, що належить їй (т.2 а.п.14-18);
		- зберігальна розписка ОСОБА_7 від 28 липня 2020 року, яка адресована слідчому ОСОБА_20 , відповідно до якої ОСОБА_7 отримала від слідчого власний золотий ланцюжок та підвіску з зображенням «Божої Матері», якими в неї заволодів ОСОБА_21 18 червня 2020 року. Ланцюжок у пошкодженому стані, розірваний. Зобов`язалася зберігати дані речі до вирішення питання по суті (т.2 а.п.19);  
		- протокол проведення слідчого експерименту від 30 липня 2020 року з таблицею зображень до нього, відповідно до яких слідчим 30 липня 2020 року в період часу з 10 години 20 хвилин по 10 годину 35 хвилин, у присутності понятих, за участі підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника, проведено слідчий експеримент, під час якого підозрюваний ОСОБА_8 розповів про події, які відбулися за його та потерпілої ОСОБА_7 участі біля будинковолодіння останньої 18 червня 2020 року близько 19 години 00 хвилин, а також показав як пальцями руки ривком зірвав золотий ланцюжок з підвіскою з шиї ОСОБА_7 , після чого забрав його з собою. При слідчому експериментом підозрюваний ОСОБА_8 вказав, що ніякого насильства до ОСОБА_7 не застосовував та її шию не здавлював (т.2 а.п.20-24);
		- постанова слідчого від 19 червня 2020 року про призначення судово-медичної експертизи, відповідно до якої слідчим у даному кримінальному провадженні призначено судово-медичну експертизу, виконання якої доручено судово-медичному експерту Смілянського відділення Черкаського обласного бюро СМЕ. На вирішення експертам постановлено наступні питання: 1). Які тілесні ушкодження має ОСОБА_7 , яка їх локалізація, механізм заподіяння?; 2). Яка давність заподіяння тілесних ушкоджень?; 3). Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень? У розпорядження експертами надати: копію даної постанови; ОСОБА_7 . У даній постанові наявний запис ОСОБА_7 : «постанову отримала, 19.06.2020», який підтверджений її особистим підписом. 
		Висновок експерта за результатами виконання вищевказаної постанови прокурором під час судового розгляду не надано, при цьому під час судового розгляду прокурором зазначено, що потерпіла ОСОБА_7 під час досудового розслідування кримінального провадження відмовилася від проходження судово-медичної експертизи, яка була призначена вищевказаною постановою.
		Після дослідження під час судового розгляду вищевказаних доказів, прокурором, у відповідності до ст.338 КПК України, змінено обвинувачення ОСОБА_8 і відповідний обвинувальний акт від 08 лютого 2024 року, зі зміненими правовою кваліфікацією дій обвинуваченого та обсягом обвинувачення, який, у відповідності до ст.341 КПК України, погоджений з керівником Смілянської окружної прокуратури, подано до суду та згідно якого ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
		Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні, після оголошення прокурором зміненого обвинувального акту від 08 лютого 2020 року та роз`яснення їй права підтримувати попереднє обвинувачення самостійно, погодилася зі зміненим обвинувальним актом та позицією державного обвинувачення.
		Після зміни правової кваліфікації дій та обсягу обвинувачення, обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, визнав у повному обсязі. Зазначив, що у 2019 року його батьки замовили у сина потерпілої ОСОБА_7 виготовлення пам`ятників для могил, при цьому сплативши йому передплату в сумі 15000 гривень. Однак, син потерпілої замовлення не виконав, внаслідок чого він з батьком неодноразово приїздили додому до сина потерпілого з метою з`ясування обставин невиконання замовлення або повернення сплачених коштів, але його вдома жодного разу не застали. Вказав, що аналогічні дії син потерпілої вчинив і з іншими людьми. 18 червня 2020 року у вечірній час він у чергове приїхав за місцем проживання потерпілої ОСОБА_7 , де також раніше проживав її син. Хвіртку відчинила потерпіла, з якою відбулася розмова щодо повернення коштів, які отримав від його родини її син. Під час розмови він зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок з кулоном та повідомив їй, що поверне, як тільки її син поверне його родині кошти. Вказаний ланцюжок під час досудового розслідування кримінального провадження потерпілій був повернутий. У вчиненому розкаювався та запевняв суд, що у подальшому не допустить подібного. 
		Із урахуванням визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, які викладені у зміненому обвинувальному акті від 08 лютого 2024 року, під час судового розгляду прокурор відмовився від виклику та проведення допиту свідків.
		Стороною захисту також не заявлено клопотання про виклик свідків для допиту в судовому засіданні.
		Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх доказів, досліджених під час судового розгляду, що виключають будь-які сумніви та підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, та вважає, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення було повністю доведено винуватість ОСОБА_8 в межах пред`явленого обвинувачення, яке викладене в обвинувальному акті від 08 лютого 2024 року.
		Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд ураховує роз`яснення, викладені в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
		У постанові від 10 липня 2018 року у справі №148/1211/15-к Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , при визначенні останньому покарання суд бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що воно не потягло за собою тяжких наслідків; особу обвинуваченого, який раніше хоча і притягувався одного разу до кримінальної відповідальності, після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, однак в силу ст.89 КК України, є таким, що не має судимості, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, у психіатричній лікарні на лікуванні не перебував, працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має; досудову доповідь Черкаського районного відділу №3 Філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, відповідно до якої виправлення ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб), а застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контрою в умовах ізоляції.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 розкаявся у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, та обіцяв, що більше не вчинить правопорушень.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Згідно послідовної практики Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		При цьому, щире каяття обвинуваченого має підтверджуватися матеріалами кримінального провадження.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі №199/6365/19.
		Однак, з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_8 хоча і визнав усі обставин кримінального правопорушення після зміни прокурором кваліфікації його дій та потерпіла ОСОБА_7 до нього претензій не має, однак викрадене у потерпілої майно було повернуте їй органом досудового розслідування, при цьому у пошкодженому стані, який, незважаючи на не заявлення потерпілою цивільного позову та відсутності в неї до обвинуваченого претензій, до попереднього стану ОСОБА_8 не відновлено, протягом тривалого судового розгляду вибачень у потерпілої не попросив, тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, а формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття
		За вказаних обставин, суд не знаходить підстав для визнання висловлено ОСОБА_8 позиції щодо його розкаяння у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, та обіцянки, що він більше не вчинить правопорушень, пом`якшуючою обставиною, передбаченою ст.66 КК України.
		Із урахуванням викладеного, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до положень ст.66 КК України, судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до положень ст.66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		Суд не вбачає підстав для застосування при призначенні ОСОБА_8 покарання положень ст.69 КК України.
		За таких обставин суд призначає ОСОБА_8 основне покарання у межах санкції ч.1 ст.186 КК України у виді позбавлення волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		Разом з тим, з урахування особи обвинуваченого та  його належної процесуальної поведінки як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду даного кримінального провадження, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування основного покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		Строк дії запобіжного заходу застосованого під час досудового розслідування щодо ОСОБА_8 у виді цілодобового домашнього арешту закінчився 17 серпня 2020 року, та під судового розгляду не застосовувався. Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
		Цивільний позов у провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 326 гривень 90 копійок, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з ОСОБА_8 у дохід держави.
		Долю речових доказів слід вирішити у порядку ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.100, 124, 369-371, 374 КПК України, ст. 12, 65, 66, 67, 75, 76, ч.1 ст.186 КК України, суд 
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_8 у період іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно до ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 326 гривень 90 копійок.
		Речові докази: золотий ланцюжок та золоту підвіску із зображенням «Божої Матері» залишити за належністю потерпілій ОСОБА_7 , звільнивши її від зобов`язань за зберігальною розпискою після набрання вироком законної сили. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку у день його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...