Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/838/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2024. Зареєстровано: 11.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2024.
Дата набрання законної сили: 11.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/456/240/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023140000000168

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 456/838/24
		Провадження № 1-кп/456/240/2024
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		11 березня 2024 року                    місто Стрий
		 
		   Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
		   головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря:             ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №22023140000000168 від 06.06.2023, стосовно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Стрий Львівської області, громадянки України, українки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимої,
		яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, 
		за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
		прокурора:                 ОСОБА_4 , 
		обвинуваченої:             ОСОБА_3 , 
		захисника:                 ОСОБА_5 , - 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_3 , будучи зареєстрованою у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «Одноклассники», із використанням особистого акаунта з назвою « ОСОБА_6 » на власному мобільному телефоні марки «Хіаоmі», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , перебуваючи у помешканні за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , з ідеологічних мотивів, ІНФОРМАЦІЯ_2 поширила публікацію користувача-групи вищезазначеної загальнодоступної мережі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді текстово-графічного матеріалу в якому на фоні зображення військовослужбовців збройних сил рф, що сидять на бронетранспортері із написом «ЗА ДОНЕЦК» та прапором т.зв. «новоросії», наявний наступний текст: «Возобновление переговоров с Києвом будет происходить на совершенно иных для Києва условиях - помощник ОСОБА_7 по внешней политике ОСОБА_8 . Напомню изначальные условия: 1.Демилитаризация 2. Денацификация 3.Нейтральний статус - отказ от вступления в НАТО 4. Признание Крыма российским 5. Признание независимости ДНР и ЛНР Кикими могут быть условия теперь? 1. Отказ Украины от суверенитета над Херсонской, Запорожской и Харьковской областями 2. Нейтральный статус - отказ от вступления в НАТО и ЕС, который трансформируется в военно-политическую организацию с Россией в качестве обьединяющего Врага; 3.Денацификация   - смена режима в Киеве, который после обстрелов жилых массивов Донецка и Бєлгорода нельзя идентифицировать иначе, как нацистский 4.Плюс прочее, ранее озвученное. Потому что когда в феврале-марте предлагали переговорн, надо было вести переговори, а не превращать их в «Вечерний квартал». Но, поскольку эти люди умеют только в «Вечерний квартал», список условий для Києва будет расширяться».
		Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.436-2 ч.2 КК України, як умисні дії, які виразились у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		29.01.2024 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , (далі - Прокурор) та обвинуваченою ОСОБА_3 , в присутності захисника, укладена угода про визнання винуватості обвинуваченим. 
		Згідно із цією угодою ОСОБА_3 , повністю визнає вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією її дій.
		В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.
		Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди буде призначене покарання:
		- за ч. 2 ст. 436-2 КК України  у вигляді 2 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , від відбування покарання із встановленням іспитового строку та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , пояснила, що розуміє зміст наданих їй законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди. Наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 , - адвокат ОСОБА_5 , просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 29.01.2024.
		Прокурор ОСОБА_9 вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 29.01.2024.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		У відповідності до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Положеннями статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
		Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 ,є нетяжким злочином.
		Свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення обвинувачена визнала беззастережно.
		У даному кримінальному провадженні потерпіла особа участі не бере.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
		Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.
		Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкцїч.2 ст.436-2КК України.
		При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.
		З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 29.01.2024 міжвиконувачем обов`язків прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_5 , слід затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.
		Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Ця функція потребує врахування та оцінки конкретних обставин провадження, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, і за змістом якої суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, суд, урахувавши тяжкість злочину, особу винного та інші обставини провадження, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Так, згідно з вимогами ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує те, що остання вчинила нетяжкий злочин, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є пенсіонером, раніше не судима, вважає достатнім і доцільним для виправлення та перевиховання призначити їй покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.
		З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших злочинів, враховуючи наявність пом`якшуючої обставини та відсутності обтяжуючої покарання обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 , можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за нею та постійного контролю за її поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації, та вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням - встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Мобільний телефон, як речовий доказ належить конфіскувати в порядку ст.96-1, 96-2 КК України.
		Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.
		Керуючись ст. 314, 373, 374, 474, 475, ч.15 ст.615 КПК України суд, -
		ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №2202314000000168, укладену 29.01.2024 міжвиконувачем обов`язків прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_5 .
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2КК України, та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 436-2 КК України  у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) року без конфіскації майна.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши їй іспитовий строк на 1 (один) рік.
		На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.06.2023 року.
		На підставі ст.96-1, 96-2 КК України речовий доказ: мобільнийтелефон марки «Xiaomi», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність Держави.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
		Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
		Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...