Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/1700/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2024. Зареєстровано: 11.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2024.
Дата набрання законної сили: 05.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/461/352/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024140000000041

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/1700/24
		1-кп/461/352/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		06.03.2024 року                                     м.Львів 
		Колегія Галицького районного суду м. Львова
		у складі головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю 
		секретаря судового засідання       ОСОБА_4 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Львові кримінальнепровадження №461/1700/24,відомості прояке  внесені 02 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №220241400000000041, відносно 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, утриманців не маючого, військовозобов`язаного, не депутата, інвалідності не маючого, не працючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України,
		 
		де сторонами кримінального провадження є
		зі сторони обвинувачення - прокурор       ОСОБА_6 , 
		зі сторони захисту 
		обвинувачений      ОСОБА_7  (в режимі відеоконференції),,
		захисник обвинуваченого  адвокат     ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
		 
		за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		ОСОБА_9 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час дії в Україні воєнного стану, перебуваючи на тимчасово окупованій території Покровського району Донецької області та беручи з 24.05.2023 участь в діяльності незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, керуючись ідеологічним мотивом, маючи на меті завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, виконував завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України, а також застосовував стрілецьку зброю АК-74 та виконував обов`язки із забезпечення бою.
		У такий спосіб ОСОБА_9 , ігноруючи свій громадянський обов`язок, передбачений Конституцією України, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діючи добровільно з усвідомленням негативних наслідків своїх дій та на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, 24.05.2023 перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, чим вчинив державну зраду.
		Крім того, ОСОБА_9 , будучи громадянином України, беручи з 24.05.2023 участь в діяльності незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР» та пройшовши військову підготовку у збройних підрозділах російської федерації, у ході якої набув навичок користування стрілецькою зброєю, опанував тактику ведення бою, здійснення штурму, наступу та відступу, надання першої домедичної допомоги при пораненнях, з метою забезпечення бойових дій рф проти України, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, керуючись ідеологічним мотивом 16.06.2023, в умовах воєнного стану, перебуваючи на окупованих військовими формуваннями російської федерації територіях Покровського району Донецької області, у складі 4 роти 267 стрілецького батальйону незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», надавав іноземній державі  російській федерації та її представникам  військовослужбовцям збройних сил російської федерації та контрольованих нею представникам терористичної організації «ДНР» допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України, та обов`язки із забезпечення різних видів та форм бою, чим вчинив державну зраду.
		Таким чином ОСОБА_7 вчинив державну зраду діяння,умисно вчиненегромадянином Українина шкодусуверенітетові,територіальній цілісностіта недоторканості,обороноздатності,державній безпеціУкраїни,а саме перехід на бік ворога та надання іноземнійдержаві таїх представникам допомогив проведенніпідривної діяльностіпроти України,вчинені вумовах воєнногостану (у редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VII від 08.04.2014,№ 1689-VII від 07.10.2014, № 2113-IX від 03.03.2022), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України.
		Крім цього,  ОСОБА_7 , будучи громадянином України, достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про проведення на території Донецької області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ДНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, 24.05.2023, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ДНР» у м. Сніжне Горлівського району Донецької області, вступив до її лав, отримав військове обмундирування, стрілецьку зброю і боєприпаси до неї, та з цього часу до 16.06.2023 брав участь у діяльності вказаної терористичної організації, виконуючи завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України та забезпеченням різних видів та форм бою.
		Таким чином ОСОБА_7 вчинив участь в терористичній організації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		Крім цього,  ОСОБА_9 , будучи громадянином України, достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про проведення на території Донецької області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ДНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, 24.05.2023, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ДНР» у м. Сніжне Покровського району Донецької області, де вступив до її лав у складі не передбаченого законом збройного формування  4 роти 267 стрілецького батальйону «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», та з цього часу до 16.06.2023 брав участь у діяльності вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації.
		При цьому, ОСОБА_9 , вступаючи до вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ДНР», був достовірно обізнаний, що воно належить до збройних формувань, а саме: має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, які носять формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований характер завдань та методів здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у протистоянні збройній агресії російської федерації та керованих нею терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», та ставить перед собою специфічні завдання.
		Крім того, ОСОБА_9 усвідомлював, що зазначене незаконне збройне формування терористичної організації «ДНР» не надежить до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України.
		ОСОБА_9 , беручи участь у вищевказаному не передбаченому законом збройному формуванні, відповідно до покладених на нього завдань, із закріпленою стрілецькою зброю АК-74 та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил російської федерації та терористичної організації «ДНР», у період часу з 24.05.2023 до 16.06.2023 виконував обов`язки кулеметника у бою російської федерації проти України та у його забезпеченні, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил російської федерації та терористичної організації «ДНР» в населених пунктах Покровського району Донецької області, які ними захоплені та окуповані під час збройної агресії.
		Злочинна діяльність ОСОБА_9 припинена 16.06.2023 військовослужбовцями Збройних Сил України у ході бойових дій поблизу м. Авдіївки Покровського району Донецької області, внаслідок яких останній був захоплений в полон.
		Таким чином ОСОБА_7 вчинив участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив всі вищезазначені обставини, надав покази, які в повній мірі відповідають фабулі обвинувачення та вищенаведеним встановленим судом обставинам та пояснив, що події відбувались у період часу, у спосіб, за обставин, які зазначені в обвинувальному акті, мотиви і мета вчинення ним злочинів, а також спосіб вчинення злочинів в обвинувальному акті відображені вірно та ним ним не оспорюються, у вчиненому розкаюється, засуджує свою поведінку, покази суду надає добровільно. Просить суворо не карати та надати йому можливість стати на шлях виправлення.
		Оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони є послідовними, об`єктивно і повно відображають обставини вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, надані обвинуваченим безпосередньо у судовому засіданні, в присутності захисника, підстав для самообмови або обставин які ставлять під сумнів добровільність позиції обвинуваченого, судом не встановлено.
		Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_7 ,його винау вчиненніінкримінованих останньомукримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст.111, ч. 1 ст.258-3, ч. 2 ст.260 КК Українипідтверджується наступними, дослідженим ив судовому засіданні письмовими доказами:
		- заявою ОСОБА_7 з щирим каяттям;
		-окремою справою військовополоненого ОСОБА_7 , 1990 р.н., з якої вбачається, що останній є військовополоненим, який потрапив у полон у ході бойових дій з підрозділами збройних сил російської федерації;
		-матеріалами щодо виконання доручення від 01.08.2023 р. № 62/6/1/2/22/14/198/15/1 в рамках кримінального провадження № 22022140000000198 від 09.09.2022 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч. 1 ст.258-3, ч. 2 ст.260 КК України, згідно якого встановлено, що ОСОБА_7 добровільно брав участь в діяльності незаконної терористичної організації «ДНР», проходив службу у незаконних збройних формуваннях вказаної терористичної організації в період з 24.05.2023 р. по 16.06.2023 р.;
		-протоколом про проведення пред`явлення до впізнання від 16.11.2023 р., з якого вбачається, що свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , як особу на ім`я ОСОБА_7 , з яким він познайомився поблизу м. Авдіївка, на позиціях незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «Донецька народна республіка»;
		-протоколом про проведення пред`явлення до впізнання від 16.11.2023 р., з якого вбачається, що свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , як особу на ім`я ОСОБА_7 , з яким він познайомився на збірному пункті в м. Макіївка незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «Донецька народна республіка».
		Таким чином, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_7 :
		-вчинив державну зраду, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а саме надання іноземній державі та їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2ст.111КК України(в редакції Закону №2341-111 від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-УІІ від 08.04.2014, № 1689-УІІ від 07.10.2014, № 2113-ІХ від 03.03.2022).
		-вчинив дії, які виразилися в участі у терористичній організації, тобто кримінальне правопорушення, передбаченеч. 1ст. 258-3 КК України;
		-вчинив дії, які виразилися в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто кримінальне правопорушення, передбаченеч. 2ст. 260 КК України.
		В ході судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 після вчинення злочинів, наслідки суспільно-небезпечного діяння останнього, особу обвинуваченого, його спосіб життя, ймовірність вчинення ним нових злочинів, зважено на усі обставини кримінального провадження в їх сукупності.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує положенняст. 65 КК України, відповідно до яких, суд призначає покарання:
		1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
		2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу;
		3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Також, суд враховує, що згідно зі статтями50,65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
		Отже, суд виходить з того, що положенняКримінального кодексу Українинаділяють його правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
		Таким чином, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги характер та тяжкість вчинених ним злочинів, форму вини, спосіб вчинення злочинів, стадію злочинів, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченого до скоєного.
		Також, суд враховує фактичні обставини справи і тяжкість заподіяних злочином наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, згідно характеристики державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», характеризується посередньо.
		Пом`якшуючими покарання ОСОБА_7 обставинамисуд визнає сприяння розкриттю злочину, розкаяння у вчиненому. Так, зокрема в ході судового розгляду обвинувачений надав в судовому засіданні визнавальні покази та засудив свою протиправну поведінку у присутності учасників процесу.
		Обставиною, яка, відповідно дост. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_7 за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.258-3та ч. 2 ст.260 КК України, колегія суддів визнає вчинення цих злочинів з використанням умов воєнного стану.
		Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст.50,65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		При цьому, суд враховує положення ч.ч.1,2 ст.50КК України, згідно яких, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави, як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.
		Отже, покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки особи. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
		Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано його дії.
		Враховуючи всі обставини даної справи, відповідно до правилст. 70 КК України, на думку суду, при визначенні остаточного покарання, слід застосувати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Дискреційні повноваження суду - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосовувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
		Отже, при призначенні покарання обвинуваченому, суд застосовує судову дискрецію (судовий розсуд), тобто поняття яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		За висновком суду, таке покарання для засудженого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Таке покарання також перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
		Строк відбуття покарання слід рахувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання.
		Керуючись ст.ст.368,370,374, ч. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винниму вчиненнікримінальних правопорушеньпередбачених ч. 2ст. 111, ч.1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260КК України та обрати йому покарання:
		- за ч. 2ст. 111 КК України -15(п`ятнадцять)років позбавленняволі з конфіскацією всього належного йому майна;
		- за ч. 1ст. 258-3 КК України 9 (дев`ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
		- за ч. 2ст. 260 КК України4 (чотири) роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
		Згідноч. 1ст. 70 КК України, остаточно, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 покарання -15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 не обирати.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_12 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_13 
		 
		Суддя                                      ОСОБА_14

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...