Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/7236/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2024. Зареєстровано: 11.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/638/860/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022220000000698

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		            Справа № 638/7236/23
		                                Провадження №1-кп/638/860/24
		                    
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		   11 березня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі: 
		головуючого судді     ОСОБА_1 
		при секретарях         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадженні № 12022220000000698 від 10.11.2022, з обвинувальним актом у відношенні :
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої у м. Ізюм, Харківської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, не одруженої, не військовозобов`язаної, раніше не судимої, не працюючої, зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 , яка фактично мешкала за адресою : АДРЕСА_2 , 
		обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ст. 111-1 ч.ч. 4, 6 КК України, 
		за участю прокурора         ОСОБА_5 
		захисника                 ОСОБА_6 
		підсудної                 ОСОБА_4    
		                В С Т А Н О В И В :
		 
		   Підсудна ОСОБА_4 , яка є громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території, а саме у м. Ізюм, Харківської області, діючи умисно, добровільно, свідомо та без примусу, вчинила колабораційну діяльність, яка полягала у провадженні господарської діяльності у взаємодії окупаційною адміністрацією держави-агресора; активній участі у заходах політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та її збройних формувань, на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, при наступних обставинах.
		   Положеннями Основного Закону України, яким є Конституція України передбачено, що Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		   Однак, діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі - РФ), а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
		   24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу президента РФ військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		   24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
		    Після незаконного вторгнення на територію України та окупації частини території України, зокрема м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, представниками збройних сил та інших державних органів РФ взято під контроль будівлі і споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі, а також створено незаконні органи влади, окупаційні адміністрації та встановлено окупаційний режим. 
		У результаті веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, 01 квітня 2022 року збройними формуваннями РФ повністю окуповано м. Ізюм Харківської області із встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту. У зв`язку з чим в місті припинили свою роботу всі державні органи та установи, в тому числі AT «Укрпошта».
		Підсудна ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24 лютого 2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, у період часу з середини травня 2022 року до початку червня 2022 року, більш точну дату в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилось можливим, перебуваючи у м. Ізюм, Харківської області, достовірно знаючи про перебування збройних формувань та окупаційних військ Російської Федерації на території міста, діючи умисно, добровільно та свідомо, вступила в контакт з представниками окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Так, на початку червня 2022 року, більш точну дату в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилось можливим, підсудна ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою завдання шкоди Державі Україна шляхом активної участі в заходах політичного характеру, спрямованих на підтримку окупаційної адміністрації держави-агресора, достовірно знаючи, що на території міста Ізюм Харківської області незаконно створено окупаційну адміністрацію держави-агресора під назвою «Військово-цивільна адміністрація Ізюмського району Харківської області» (мовою оригіналу) «Военно-гражданская администрация Изюмского района Харьковской области», що є органом окупаційної влади, керівником якої призначено ОСОБА_7 , брала активну участь в організації та проведенні зборів громадян, на яких були присутні працівники AT «Укрпошта» та інші мешканці м. Ізюм, які проводилися біля будівлі «Військово-цивільної адміністрації Ізюмського району Харківської області» (мовою оригіналу) «Военно-гражданская администрация Изюмского района Харьковской области», розташованої за адресою: Харківська область, місто Ізюм, вул. Соборна, 37. 
		При цьому підсудна ОСОБА_4 , в якості активного учасника прийняла участь в вищезазначених зборах, закликала учасників зборів до співпраці з окупаційною владою, переконувала в необхідності працювати та налагоджувати роботу новоствореного окупаційною адміністрацією держави-агресора (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»», тим самим сприяла утвердженню та створенню у громадян України хибного уявлення про нібито легітимність дій окупаційної адміністрації держави-агресора, а саме так званого «Голови Військово-цивільної адміністрації Ізюмського району Харківської області» (мовою оригіналу) «Председателя Военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области»» ОСОБА_7 , який також був присутній під час цього заходу.
		   Окрім того, підсудна ОСОБА_4 у період часу з початку червня 2022 року до початку вересня 2022 року, більш точну дату в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилось можливим, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань, на уникнення ними відповідальності за збройну агресію проти України, обіймаючи посаду директора новоствореного окупаційною адміністрацією комунального підприємства (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»», фінансово та організаційно підзвітного окупаційній адміністрації, завданням якого, зокрема, було поширення серед населення пропагандистських газет окупаційної влади (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харьков Z», одержувала у окупаційній адміністрації та в подальшому зберігала і організовувала поширення серед населення м. Ізюм та Ізюмського району (окрім м. Балаклія та смт Борова) через підпорядковані її відповідні відділення (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»» пропагандистських газет (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харків Z», текст публікацій яких містив висловлювання, у яких наявні лінгвістичні ознаки підтримки Російської Федерації та її окупаційних адміністрацій, а також заперечення збройної агресії РФ проти України шляхом представлення цієї агресії як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації частини території України, у тому числі і частини Харківської області, глорифікації учасників збройної агресії РФ проти України, психологічної підтримки, а також заперечення й виправдовування збройної агресії РФ проти України, схвалення і підтримки тимчасової російської окупації територій України, формування позитивного ставлення до збройних сил РФ і глорифікацію учасників збройної агресії РФ проти України, формування позитивного ставлення до представників самопроголошених органів, підконтрольних Російській Федерації, з метою уникнення держави-агресора, її окупаційної адміністрації та її збройних формувань, відповідальності за збройну агресію проти України. При цьому, публічний характер інформації, зафіксованої у зазначених публікаціях, подано психологічно небезпечними засобами маніпулятивного характеру, які наділяють опубліковану інформацію потенціалом деструктивного впливу на установки, думки та соціальні стереотипи цільової аудиторії, а саме населення тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
		   Окрім того, підсудна ОСОБА_4 , маючи досвід роботи листоношою у відділенні поштового зв`язку №9 м. Ізюм АТ ХД «Укрпошта», будучи обізнаною в роботі відділення зв`язку в м. Ізюм, а також будучи особисто знайомою з деякими з працівниками відділень пошти, маючи знання та практичні навички з організації роботи відділень зв`язку, діючи умисно, добровільно, свідомо та без примусу, зі своїх особистих мотивів, усвідомлюючи, що її участь в організації роботи цих установ зв`язку буде сприяти роботі тимчасової окупаційної адміністрації в м. Ізюм, створенню у населення хибного уявлення про законність та легітимність дій цієї адміністрації, погодилася на пропозицію так званого «Голови Військово-цивільної адміністрації Ізюмського району Харківської області» (мовою оригіналу) «Председателя Военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области»», та прийняла рішення добровільно зайняти посаду директора у новоствореному окупаційною адміністрацією держави-агресора комунальному підприємстві (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»», фінансово підзвітному окупаційній адміністрації.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на завдання шкоди інтересам держави Україна, шляхом підтримки та втілення рішень органів окупаційної адміністрації підзвітних та підконтрольних державі-агресору, підсудна ОСОБА_4 в період часу з середини травня 2022 року до початку червня 2022 року, більш точну дату в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилось можливим, очолила та організувала роботу новоствореного окупаційною адміністрацією держави-агресора комунального підприємства (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»», для роботи якого склала штатний розклад, підібрала на відповідні посади співробітників з числа колишніх працівників AT «Укрпошта» та мешканців міста Ізюм, створила систему відділень, в які призначила керівників та уклала трудові договори з її працівниками. Окрім того, при підготовці відділень зв`язку до роботи, за вказівками підсудної ОСОБА_4 , працівниками комунального підприємства (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»» було обернено майно та техніка, що знаходиться у власності AT «Укрпошта», на користь (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»».
		Окрім того, підсудна ОСОБА_4 протягом червня-липня 2022 року як директор (мовою оригіналу) «КП «Пошта Ізюму»» складала та підписувала фінансові документи, які направляла до окупаційної адміністрації та відповідно до яких працівники (мовою оригіналу) КП «Почта Изюма» отримували від окупаційної адміністрації грошову допомогу та заробітну платню, згідно штатного розкладу, в російських рублях, а також продуктами харчування, тим самим підсудна ОСОБА_4 , вищезазначеними діями, проваджувала господарську діяльність у взаємодії окупаційною адміністрацією держави-агресора. 
		   У судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 111-1 ч.ч. 4, 6 КК України, не визнала та показала, що при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, станом на березень 2022 року, в період тимчасової окупації м. Ізюм Харківської області, вона перебувала у м. Ізюм, де до початку окупації працювала листоношою у відділенні поштового зв`язку №9 м. Ізюм АТ ХД «Укрпошта».
		У зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, вона надала свою згоду на зайняття посади директора новоствореного окупаційною владою (мовою оригіналу) «КП «Пошта Ізюму»», яку її запропонував наприкінці травня 2022 року представник окупаційної адміністрації, та який запропонував підібрати відповідних працівників для роботи у відділеннях пошти. Вона зустрілась з колишніми працівниками пошти, зокрема з подружжям Криворотових, та для узгодження питань відкриття пошти та подальшої праці зустрілись з керівником окупаційної адміністрації м. Ізюм ОСОБА_7 . Після чого, з метою підбору працівників, вона відвідала їх за місцем мешкання та запропонувала прийняти участь у зборах у визначеному місці на площі м. Ізюма. Під час зборів, на яких також були присутні представники окупаційної адміністрації, були оговорені умови праці, штатний розклад та інше. Колеги її запропонували очолити пошту, як організатору зазначених зборів та вирішення всіх питань з працевлаштування, на що вона надала свою згоду. Під час зборів пропонувала колегам вийти на роботу, однак вона не представлялась в якості діючого керівника пошти, чому свідки зазначають зворотне, її невідомо. Після зборів вона прибула до приміщення окупаційної адміністрації та доповіла ОСОБА_7 результати зборів, зазначивши, що колеги згодні працювати, на що від ОСОБА_7 надійшла пропозиція скласти протокол зборів, штатний розклад, здійснити заходи щодо організації роботи поштових відділень тощо. Після чого вона очолила та організувала роботу (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»», склала штатний розклад, підібрала на відповідні посади співробітників з числа колишніх працівників AT «Укрпошта» та мешканців міста Ізюм, організовувала створення відділень пошти, в які призначила керівників, укладала та підписувала трудові договори з працівниками, визначала розмір окладів працівників в російських рублях, складала та підписувала фінансові документи, які направляла до окупаційної адміністрації, якої за посадою була підпорядкована, складала табелі робочого часу, контролювала роботу підпорядкованих її відділень пошти, відшуковувала майно-оргтехніку, яке було вивезено на початку окупації працівниками АТ ХД «Укрпошта», та повертала його до новостворених відділень, вирішувала питання щодо розподілу окупаційних газет по відділенням пошти, за кількістю мешканців обслуговуваної території. Документообіг вівся російською мовою, вона знайомилась та виконувала розпорядження окупаційної адміністрації. Під час своєї діяльності, спілкувалась та контактувала з представниками окупаційної адміністрації РФ. Виконувала вказівки представників окупаційної адміністрації, зокрема, отримувала раз на тиждень, в будівлі окупаційної адміністрації, газети окупаційної влади (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харьков Z», та в подальшому зберігала і організовувала їх поширення серед населення м. Ізюм через підпорядковані її відділення (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»», куди доставляла зазначені газети особисто на автомобілі під керуванням водія пошти, паливо на який за її вимогою виділялось окупаційною адміністрацією. З текстом вказаних газет вона знайомилась, публікації містили антиукраїнський вислови, підтримку та схвалення агресії РФ щодо України. Оплата її праці та підпорядкованих їй працівників здійснювалась продуктами харчування, які регулярно отримувала від окупаційної адміністрації, відповідно до наданих нею щотижня списків працівників до адміністрації. Російських грошей вона не отримувала, чи отримували гроші підпорядковані її працівники її невідомо. Вона є аполітичною особою, працювала з метою допомоги мешканцям м. Ізюм та для отримання продовольчої допомоги, будь-яких дій на шкоду інтересам України не здійснювала, за державу агресора агітацію не проводила, господарською діяльністю не займалась. В разі відмови розповсюджувати газети окупантів, її б не надавали продукти харчування. Продовольчі набори що у неї, що у її працівників були одинакові, чому вона очолили пошту окупантів, а не продовжила працювати листоношою, пояснити не може. Вона розуміла, що очоливши пошту окупаційної адміністрації, вона співпрацює з окупаційною адміністрацією, всі її вказівки були обов`язковими для виконання її підлеглими. 
		   Суд вважає, що незважаючи на не визнання підсудною ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованих її кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ст. 111-1 ч.ч. 4, 6 КК України, її винуватість у вчиненні інкримінованих її злочинів доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_4 її відома з часу окупації м. Ізюм, так як остання працювала керівником створеної окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) «КП «Пошта Ізюму»». На початку літа 2022 року її колишній керівник ОСОБА_9 повідомила, що ОСОБА_4 збирає людей на площі у м. Ізюм на мітинг у визначену нею дату та час, який проводила та керувала ОСОБА_4 та зазначила, що вона призначена керівником створеної окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»» та запропонувала працювати в окупаційної пошті, зокрема розповсюджувати серед мешканців м. Ізюм газети окупаційної влади (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харьков Z», а також інші газети РФ, за що вони будуть отримувати продукти харчування. З даною пропозицією вона погодилась, та почала працювати листоношою, під безпосереднім керівництвом ОСОБА_9 у відділенні пошти. Під час праці, вона зокрема носила мешканцям Ізюма окупаційні газети, які у відділення привозила ОСОБА_4 та зазначала, що їх необхідно розповсюджувати серед мешканців міста, остання також щотижня привозила до відділення та видавала продукти харчування, якими оплачувалась їх праця. Заробітна плата сплачувалась один раз у розмірі 10000 російських рублів. Діловодство велось на російській мові. Всією поштою м. Ізюм керувала ОСОБА_4 . Під час прийому на роботу вона заповнювала та підписувала відповідні документи. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що ОСОБА_4 їй відома тривалий час, так як вони разом працювали в АТ ХД «Укрпошта» листоношами в м. Ізюм, а під час окупації м. Ізюм, ОСОБА_4 працювала керівником створеної окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) «КП «ПОчта Изюма»». Приблизно наприкінці травня 2022 року на площі у м. Ізюм проводились збори населення з приводу працевлаштування до зазначеної пошти. Під час проведення зборів ОСОБА_4 повідомила, що вона є керівником вищезазначеної пошти міста Ізюм, так як її на цю посаду призначили, наголошувала щодо необхідності працевлаштування та відновлення роботи поштових відділень. Керівник окупаційної адміністрації м. Ізюм ОСОБА_7 зазначав про необхідність розповсюдження серед мешканців м. Ізюм газет окупаційної влади. ОСОБА_4 зазначила, що спочатку праця буде оплачуватися продуктами харчування, а потім будуть платити грішми. З даною пропозицією вона погодилась та працевлаштувавшись начальником поштового відділення № 5. Під час прийому на роботу вона заповнювала та підписувала відповідні документи, за працю отримувала щотижня продукти харчування, які привозила ОСОБА_4 . Однак в серпні 2022 року працівникам видали заробітну плату у російських рублях, вона отримала 35000 рублів за що вона та інші розписались у відомості. У відділення з головної пошти газети окупаційної влади (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харьков Z», а також іншу газети РФ, які листоноші розповсюджувати серед мешканців м. Ізюм. Мешканці міста скаржились, що кількість примірників газет обмежена та вони не мають змоги їх всі прочитати, про що вона доповідала ОСОБА_4 , як безпосередньому керівнику, на що остання зазначила, що газет привозять мало. Організацією діяльності створеної пошти займалась ОСОБА_4 , зокрема вона проводила інвентаризацію майна у відділенні з відповідною комісією. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що ОСОБА_4 їц відома тривалий час, так як вони разом працювали в АТ ХД «Укрпошта» листоношами в м. Ізюм, а під час окупації м. Ізюм, ОСОБА_4 працювала керівником створеної окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) «КП «Пошта Ізюму»». Приблизно наприкінці травня 2022 року ОСОБА_4 запропонувала її працевлаштування листоношою до одного з відділень створеної окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) «КП «Пошта Ізюму»», зокрема з метою розповсюджувати серед мешканців м. Ізюм газети окупаційної влади (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харьков Z». Також ОСОБА_4 повідомила, що вона є керівником вищезазначеної пошти міста Ізюм, та як керівник є організатором зборів населення, які буде проводити на площі у м. Ізюм з приводу працевлаштування до зазначеної пошти. На зборах ОСОБА_4 зазначала щодо необхідності працювати на пошті та розповсюджувати окупаційні газети. Після чого вона фактично працювала на пошті в якості прибиральниці, оплату отримувала продуктами харчування. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що ОСОБА_4 йому відома тривалий час, так як вони разом працювали в АТ ХД «Укрпошта» листоношами в м. Ізюм, а під час окупації м. Ізюм, ОСОБА_4 працювала керівником створеної окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»». Приблизно у травні 2022 року ОСОБА_4 запропонувала йому працевлаштування листоношою до одного з відділень створеної окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»», зокрема з метою розповсюджувати серед мешканців м. Ізюм газети окупаційної влади (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харьков Z». Також ОСОБА_4 повідомила, що на площі у м. Ізюм будуть проводитись збори населення з приводу працевлаштування до зазначеної пошти. Під час проведення зборів, де був присутній керівник окупаційної адміністрації ОСОБА_7 , ОСОБА_4 повідомила, що вона є керівником вищезазначеної пошти міста Ізюм, наголошувала щодо необхідності працевлаштування, призначила своїх заступників та визначила, хто де буде працювати. ОСОБА_4 зазначила, що праця буде оплачуватися продуктами харчування. З даною пропозицією він погодився та працевлаштувавшись листоношою розповсюджувала серед населення надані ОСОБА_4 газети окупаційної влади, які були викладені російською мовою та містили антиукраїнські висловлювання. Під час прийому на роботу він заповнював та підписував відповідні документи, за працю отримував щотижня продукти харчування російських виробників. Всі працівники отримували матеріальну допомогу у російських рублях, він не отримував, так як 06.08.2022 ОСОБА_4 його звільнила, тому, що він спалив окупаційну газету. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що ОСОБА_4 їй відома тривалий час, так як вони разом працювали в АТ ХД «Укрпошта» листоношами в м. Ізюм, а під час окупації м. Ізюм, ОСОБА_4 працювала керівником створеної окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»». Приблизно наприкінці травня 2022 року ОСОБА_4 на площі у м. Ізюм проводила збори населення з приводу працевлаштування до зазначеної пошти. Під час проведення зборів ОСОБА_4 повідомила, що вона є керівником вищезазначеної пошти міста Ізюм, наголошувала щодо необхідності працевлаштування, зокрема з метою розповсюдження серед мешканців м. Ізюм газет окупаційної влади (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харьков Z» та інших російських газет, для того щоб мешканці м. Ізюм знали щодо подій, які відбуваються. ОСОБА_4 зазначила, що спочатку праця буде оплачуватися продуктами харчування, а потім будуть платити грішми. З даною пропозицією вона погодилась та працевлаштувавшись листоношою розповсюджувала серед населення надані ОСОБА_4 газети окупаційної влади, отримуючи за це продукти харчування. Під час прийому на роботу вона заповнювала та підписувала відповідні документи. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що ОСОБА_4 раніше їй відома не була. До окупації м. Ізюм вона працювала заступником начальника відділення № 6 АТ ХД «Укрпошта». Під час окупації, в травні 2022 року, вона була затримана військовими РФ, які вимагали надати інформацію щодо місця перебування майна її поштового відділення, на що вона повідомила, що майно було вивезено начальником відділення ОСОБА_14 , вказала та поїхала з ними до місця мешкання матері ОСОБА_14 , де була виявлена оргтехніка пошти. Військові РФ забрали у неї ключі від поштового відділення та повідомили, що оргтехніку заберуть назавтра. Їй відомо, що під час окупації м. Ізюм була створена та працювала окупаційна пошта, працівники якої розповсюджували серед населення окупаційні газети. Хто був керівником пошти її невідомо. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що ОСОБА_4 до окупації м. Ізюм їй відома не була. До окупації м. Ізюм її донька ОСОБА_14 працювала начальником відділення № 6 АТ ХД «Укрпошта», яка наприкінці травня 2022 року привезла до неї додому на зберігання майно поштового відділення, зокрема оргтехніку, та виїхала з м. Ізюм. Наприкінці травна - початку червня 2022 року до неї приїхали військові РФ, разом з якими була  ОСОБА_13 , та які з`ясовували наявність майна поштового відділення. ОСОБА_16 повідомили, що за майном приїдуть на наступний день. І дійсно на наступний день до неї приїхали цивільні особи, серед яких була ОСОБА_4 , яка зазначила, що вона є керівником створеної окупаційною адміністрацією (мовоюоригіналу)«КП «ПочтаИзюма»» тазабрала майно. Їй відомо,що підчас окупаціїм.Ізюм буластворена тапрацювала окупаційнапошта,вона бачила,що працівникипошти розповсюджувалисеред населенняокупаційні газети.   
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що ОСОБА_4 йому раніше відома не була. З 05.12.2022 він працює начальником служби безпеки АТ ХД «Укрпошта». В грудні 2022 року він прибув в деокуповане м. Ізюм для інспекції приміщень відділень АТ ХД «Укрпошта». Під час огляду приміщення поштового відділення № 9 він виявив примірники газет окупаційної влади, назв яких та зміст тексту він не пам`ятає, однак вони були друковані російською мовою, та інші окупаційні документи, зокрема список працівників пошти, в якому було і прізвище ОСОБА_4 , які перевіз за місцем своєї праці, а потім згодом видав співробітникам правоохоронних органів, які повідомили йому, що ОСОБА_4 під час окупації м. Ізюм займала посаду керівника створеної окупаційною адміністрацією (мовоюоригіналу)«КП «ПочтаИзюма»».   
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що ОСОБА_4 їй відома тривалий час, так як вони разом раніше працювали. Під час окупації вона перебувала у м. Ізюм та спілкувалась з ОСОБА_4 . На зборах з приводу організації роботи та працевлаштування до створеної окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»», вона не була. В червні 2022 року ОСОБА_4 , за її добровільною згодою, була призначена керівником вказаної окупаційної пошти, вона ж, за пропозицією ОСОБА_4 , працевлаштувалась на посаді головного бухгалтера пошти та складала відповідні бухгалтерські документи, у тому числі табеля робочого часу, відомості на виплату заробітної плати тощо. Разом з ОСОБА_4 вони визначали розмір заробітної плати працівників, у неї та ОСОБА_4 45000 рублів на місяць, у інших працівників по 20000 рублів щомісяця. Заробітна плата сплачувалась продуктами харчування, гроші їм не платили. Працівниками поштових відділень розповсюджувались серед мешканців м. Ізюм газети окупаційної влади (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харьков Z» та інші російські газети. Під час прийому на роботу вона заповнювала та підписувала відповідні документи, у тому числі трудовий договір, який також підписала і ОСОБА_4 , як керівник пошти. Діловодство велось російською мовою, кількість співробітників пошти складала більш ніж 50 працівників. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показала, що ОСОБА_4 її відома з кінця 2022 року. Під час окупації вона перебуваючи у м. Ізюм бачила, що серед населення міста розповсюджувались окупаційні газети, які вона теж отримувала. Наприкінці червня 2022 року до неї додому приїздила ОСОБА_4 та передала її листа та світлину родичів, які на час окупації виїхали з м. Ізюм. При цьому, ОСОБА_4 не зазначала де і ким вона працює. 
		   Також вина підсудної ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих її злочинів підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами:
		- письмовою заявою свідка ОСОБА_17 від 15.02.2023, відповідно до якої останній повідомляє уповноважену особу правоохоронного органу - СУ ГУНП в Х/О щодо виявлення ним, після деокупаціїї м. Ізюм, у приміщенні відділення № 9 АТ «Укрпошта», розташованому за адресою : Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна 37, агітаційної поліграфічної продукції окупаційної влади, а саме : газети (мовою оригіналу) «Изюмский телеграфь», «Харьков Z», які надає слідчому в якості речових доказів з метою долучення до матеріалів кримінального провадження. (т. 2, а.с.а.с. 4-5);
		   У судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , який є начальником служби безпеки АТ «Укрпошта» у Х/О, зазначив, що вищевказана поліграфічна продукція окупаційної влади, була ним виявлена в грудні 2022 року в приміщенні відділення № 9 АТ «Укрпошта» у м. Ізюм, під час інспекції та огляду приміщень відділень АТ ХД «Укрпошта», яку згодом надав уповноваженій особі правоохоронного органу та був допитаний у якості свідка. 
		- протоколом огляду речей і документів від 15.02.2023, відповідно до якого була оглянута надана свідком ОСОБА_17 поліграфічна продукція окупаційної влади, а саме : газети (мовою оригіналу) «Изюмский телеграфь», «Харьков Z». (т. 2, а.с. 6);
		- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 15.02.2023, відповідно до якого, надана свідком ОСОБА_17 поліграфічна продукція окупаційної влади, а саме : газети (мовою оригіналу) «Изюмский телеграфь», «Харьков Z», була визнана речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження. (т.2, а.с.а.с. 7-8);
		   Зазначені у постанові про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 15.02.2023, надана свідком ОСОБА_17 речові докази - поліграфічна продукція окупаційної влади, а саме : газети (мовою оригіналу) «Изюмский телеграфь», «Харьков Z», були оглянуті та досліджені у судовому засіданні, зміст публікацій зазначених газет, виданих окупаційною адміністрацією, в повній мірі збігається з змістом, викладеним у висновку комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи № 1146-1157/1158-1169 від 21.06.2023, за результатами експертного дослідження змісту публікацій окупаційних газет. 
		   Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту щодо визнання недопустимими доказів, наданих свідком ОСОБА_17 органом досудового розслідування - поліграфічної продукції окупаційної влади, а саме : газет (мовою оригіналу) «Изюмский телеграфь», «Харьков Z», які ним були виявлена в грудні 2022 року в приміщенні відділення № 9 АТ «Укрпошта» у м. Ізюм, під час інспекції та огляду приміщень відділень АТ ХД «Укрпошта», а також з приводу того, що зазначена поліграфічна продукція окупаційної влади не відкривалась стороні захисту відповідно до приписів ст. 290 КПК України, та вважає таке твердження хибним з наступних підстав. 
		Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому КПК України. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом як проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, так і витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.
		Отже, сторона захисту безпідставно виходить із того, що надана уповноваженому слідчому свідком ОСОБА_17 поліграфічна продукції окупаційної влади, а саме : газети (мовою оригіналу) «Изюмский телеграфь», «Харьков Z», була отримана поза процесуальним порядком. 
		Наведеними приписами КПК України встановлено порядок отримання стороною обвинувачення від свідка ОСОБА_17 за його ініціативою і доброю волею, виявленої ним під час виконання своїх службових обов`язків поліграфічної продукції окупаційної влади, яка у зазначені у газетах дати видання, особисто передавалась підсудною ОСОБА_4 до підпорядкованих її поштових відділень, для подальшого розповсюдження працівниками відділень серед мешканців м. Ізюм. Вказана поліграфічна продукція окупаційної влади була надана свідком ОСОБА_17 за його письмовою заявою на ім`я слідчого, про що свідок ОСОБА_17 підтвердив у судовому провадженні.
		При цьому судом зазначається, що згідно з приписами ч. 4 ст. 132 КПКУкраїни для оцінки потреб досудового розслідування варто враховувати можливість отримати речі й документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
		Отримання тимчасового доступу до речей, документів і, за наявності підстав для того, розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, обумовлене, за приписами ст. 163 КПК України, необхідністю доведення стороною кримінального провадження наявності достатніх підстав вважати, що без такого доступу та вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
		За відсутності таких обставин, тим більше за умови добровільного надання документів стороною чи учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають, не виникає підстав та умов до звернення з клопотанням до слідчого судді стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до документів і речей.
		   Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа № 333/1539/16-к, провадження № 51-5646км20).
		   У судовому засіданні сторона обвинувачення наголошувала на тому, що 05.07.2023, під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту було надано доступ до всіх наявних у сторони обвинувачення матеріалів досудового розслідування, у тому числі і поліграфічної продукції окупаційної влади, про що свідчить відповідний протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 05.07.2023, в якому стороною захисту підтверджено надання матеріалів досудового розслідування у повному обсязі.
		   У судовому засіданні було досліджено відповідний протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 05.07.2023, відповідно до якого уповноваженим слідчим було надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, з якими сторона захисту 05.07.2023 була ознайомлена у повному обсязі, без обмеження у часі, про що підсудна ОСОБА_4 та її захисник власноручно зазначили у протоколі, при цьому будь-яких зауважень та клопотань, зокрема щодо ненадання слідчим матеріалів досудового розслідування у повному обсязі, надання для ознайомлення речових доказів чи не ознайомлення з відповідною поліграфічною продукцією окупаційної влади, яка окрім того була предметом експертного дослідження, а тому стороні захисту було достеменно відомо про її існування, стороною захисту не заявлялось. (т. 4, а.с.а. 95).
		   Окрім того, судом зазначається, що відповідно до приписів ч. 3ст. 290 КПК Українипрокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
		Законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає сторонам майбутнього судового розгляду можливість ознайомитися із доказами (в тому числі речовими) кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.
		Також суд звертає увагу, що на орган досудового розслідування покладено обов`язок надати сторонам майбутнього судового розгляду безперешкодно реалізуватиїх можливість ознайомитися із речовими доказами (у разі виявлення ними бажання),однак він не зобов`язаний здійснювати таке ознайомлення в обов`язковому порядку за відсутності ініціативи сторони.
		Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 (справа № 688/2831/17, провадження № 51-6064км18).
		При таких обставинах, суд вважає зазначену поліграфічну продукції окупаційної влади, а саме : газети (мовою оригіналу) «Изюмский телеграфь», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », належними та допустимими доказами, які підтверджують зайняття підсудною ОСОБА_4 , під час окупації м. Ізюм влітку 2022 року, посади директора окупаційної пошти м. Ізюм та здійснення нею інкримінованої колабораційної діяльності.
		- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.02.2023, відповідно до якого, на підставі ухвали слідчого судді Київського райсуду м. Харкова від 20.02.2023 з матеріалів кримінального провадження № 12022220000000616 від 14.10.2022 були вилучені наявні документи щодо зайняття посади директора, організації роботи та керування підсудною ОСОБА_4 діяльністю незаконно створеної окупаційною адміністрацією м. Ізюм (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм», зокрема викладені російською мовою письмові докази зайняття підсудною ОСОБА_4 керівної посади, здійснення організаційно-розпорядчої та фінансової діяльності, укладання трудових та інших договорів, заяви щодо надання її матеріальної допомоги, складення штатного розпису підприємства тощо. (т. 2, а.с.а.с. 9-14, 15-29);
		- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 20.02.2023, відповідно до якого, вилучені протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.02.2023 з матеріалів кримінального провадження № 12022220000000616 від 14.10.2022 письмові докази зайняття підсудною ОСОБА_4 під час окупації м. Ізюм, посади директора незаконно створеної окупаційною адміністрацією м. Ізюм (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» та вчинення інкримінованих її колабораційних дій, були визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження. (т.2, а.с.а.с. 33-43);
		   У судовому засіданні були оголошені та досліджені вилучені протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.02.2023 з матеріалів кримінального провадження 12022220000000616 від 14.10.2022, викладені російською мовою письмові докази зайняття підсудною ОСОБА_4 під час окупації м. Ізюм в період червня-вересня 2022 року, посади директора (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм», зокрема оригінали та копії письмових доказів здійснення нею організаційно-розпорядчої та фінансової діяльності у незаконно створеному підприємстві, та судом достеменно встановлена колабораційна діяльність ОСОБА_4 , яка підтверджується відповідними письмовими доказами, які викладені російською мовою, а саме : 
		- заявою працівника (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» підсудної ОСОБА_4 щодо надання її окупаційною адміністрацією одноразової грошової допомоги у розмірі 10000 російських рублів. (т. 3, а.с. 2); 
		- примірником трудового договору укладеним та підписаним 23.06.2022 підсудною ОСОБА_4 з (мовою оригіналу) «Военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области, в лице и.о. Главы ВГА ОСОБА_7 » щодо працевлаштування на посаду директора (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм», з визначенням місця постійної праці підсудної ОСОБА_4 (мовою оригіналу) «Военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области», виплати два рази на місяць визначеної у штатному розкладі заробітної плати, та наданою підсудною ОСОБА_4 під час укладення договору копією загальногромадянського паспорту останньої. (т. 3, а.с.а.с. 3-7, 8-10); 
		- заявами громадян про прийняття їх на роботу на відповідні посади у тому числі і керівні, до створеного окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм», які спрямовані на ім`я (мовою оригіналу) директора КП «Почта Изюм» ОСОБА_4 та мають додатки - особисті документи громадян; 
		- заявами працівників (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» щодо надання їм окупаційною адміністрацією одноразової грошової допомоги у розмірі 10000 російських рублів; платіжною відомістю щодо виплати зазначеної одноразової грошової допомоги працівникам пошти в загальній сумі 400000 російських рублів та списком працівників (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» на отримання одноразової грошової допомоги у сумі 10000 російських рублів кожному з 40 працівників пошти, у тому числі і підсудної ОСОБА_4 ; 
		- примірниками трудових договорів укладених в період з червня 2022 року громадянами ( ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 (водій), ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_9 ) щодо працевлаштування на відповідні, у тому числі і керівні посади, з (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» в особі директора підприємства підсудної ОСОБА_4 (т. 2, а.с.а.с. 44-52, 53-57, 58-66, 67-73, 74-81, 82-88, 89-96, 97-104, 105-111, 112-119; т. 3, а.с.а.с. 11-17, 20-30, 31-38, 39-45, 46-53, 54-60, 61-69, 70-77, 78-88, 89-94, 95-102, 103-110, 111-119, 120-127, 128-135, 136-143, 144-150, 151-158, 159-166, 167-174, 175-182, 183- 190, 191-197, 198-205, 206-212, 213-221, 222-229, 230-237, 238-245).
		   При цьому судом зазначається, що вищезазначені заяви, примірники трудових договорів та інші письмові докази, мають відповідні підписи працівників, а також резолюції та підписи директора (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» підсудної ОСОБА_4 . 
		Суд зазначає що хоча в примірниках зазначених трудових договорів, не містяться відповідні всі передбачені умови працевлаштування, однак примірники договорів містять повні анкетні дані працівників та підсудної ОСОБА_4 , які в повній мірі ідентифікують їх особи, а також відповідні додатки  копії паспортів працівників. Окрім того, примірники зазначених договорів мають власноручно виконані підсудною ОСОБА_4 підписи, що і було підтверджено у судовому засіданні свідченнями допитаних свідків, так і підсудною ОСОБА_4 .
		При таких обставинах, суд вважає зазначені трудові договори належними та допустимими доказами, які підтверджують зайняття підсудною ОСОБА_4 , під час окупації м. Ізюм влітку 2022 року, посади директора окупаційної пошти м. Ізюм та здійснення нею інкримінованої колабораційної діяльності. 
		- штатними розписами співробітників для забезпечення функціювання (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» в період червня-липня 2022, які мають підписи директора (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» підсудної ОСОБА_4 та затверджені і узгоджені з керівниками окупаційної адміністрації (мовою оригіналу) «И.о.Главы ВГА Изюмского района Харьковской области ОСОБА_7 » та «Главою ВГА Харьковской области В.К. Ганчевим», відповідно до яких штатна кількість підпорядкованих підсудної ОСОБА_4 працівників пошти складає 54 особи та визначено посадові оклади працівників, зокрема посадовий оклад ОСОБА_4 складав 50000 російських рублів. (т. 2, а.с.а.с. 120, 125-129, 134-135, 136-137); 
		- підписаними підсудною ОСОБА_4 списками фактично працюючих співробітників (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм», кількість яких, станом на червень, на 19.07.2022 та 30.07.2022 становила, відповідно, 49, 53, 54 особи, а з урахування керівного складу - 57 осіб, з зазначенням заробітної плати працівників у вказаний період, зокрема заробітна плата ОСОБА_4 складала 8461, 54 російських рублів, 60000 російських рублів та 50000 російських рублів. (т. 2, а.с.а.с. 121-124, 131-132, 143-144,148-149, 150); 
		- заявами та пояснювальною запискою за підписом підсудної ОСОБА_4 на ім`я керівника окупаційної адміністрації ОСОБА_7 на фінансування (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» в період червня-липня 2022 року, з визначення фонду заробітної плати, відповідно, 1341,15 російських рублів, 925228 російських рублів, 1279926 російських рублів. (т. 2, а.с.а.с. 130, 133, 142, 145-146, 147).
		- протоколом № 1 (мовою оригіналу) «Собрания трудового коллектива «Почта Изюм» від 06.06.2022, відповідно до якого збори працівників окупаційної пошти у кількості 45 осіб, були організовані та проведені керівником окупаційної пошти м. Ізюм ОСОБА_4 , за пропозицією якої був затверджений устав (мовою оригіналу) «Трудового коллектива «Почта Изюм», обрано ОСОБА_4 головою трудового колективу, членом ради трудового колективу, депутатом від трудового колективу (мовою оригіналу) «Для создания и работы Совета Трудових Коллективов г. Изюм и Изюмського района». (т. 2, а.с.а.с. 138-141); 
		- розпорядженнями від 29.07.2022 та від 29.07.2022 №21 (мовою оригіналу) «О создании коммунальных предприятий», «О создании коммунальных предприятий Изюмского района Харьковской области» за підписом (мовою оригіналу) «И.О. Главы Военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» відповідно до яких окупаційною адміністрацією на окупованій території Харківській області, у тому числі і у м. Ізюм, були незаконно нестворені відповідні комунальні підприємства, у тому числі і (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» у граничній штатній кількості 104 особи, затверджено Устав пошти, а також було створено пропагандистське підприємство окупаційної адміністрації (мовою оригіналу) «КП Редакция «Изюмський телеграфъ» у штатній кількості 10 осіб. (т. 2, а.с.а.с. 151, 152-153, 154-155); 
		- пояснювальною запискою (мовою оригіналу) «Пояснительная записка к таблице по распределению расходов бюджета Изюмского района на июль 2022 года по главному распорядителю средств ВГА Изюмского района Харьковской области» за підписом (мовою оригіналу) «Начальника управления финансов С.В. Бондарь», відповідно до якої було надано аналіз необхідних бюджетних витрат окупаційної адміністрації на утримання та функціонування, відповідно до поставлених завдань, створених окупаційною адміністрацією підприємств. Зокрема зазначено, що в створеному (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» працюють 54 особи, які забезпечують доставку місцевої газети (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ», газети (мовою оригіналу) «Харьков Z», «Красная звезда» через 7 відділень поштового зв`язку, мають фонд оплати праці 1279926 російських рублів. Редакція газети (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» щотижня видає місцеву газету. (т. 2, а.с.а.с. 156-162); 
		- договором (мовою оригіналу) «Договор о полной индивидуальной материальной ответственности от 29.08.2022» укладений (мовою оригіналу) «Военно-гражданской администрацией Изюмского района Харьковской области в лице и.о. Главы ОСОБА_7 та «главным бухгалтером Комунального предприятия «Почта Изюма» ОСОБА_55 », а також довіреністю (мовою оригіналу) «Доверенность от 30.08.2022 № 183 на имя ОСОБА_55 на получение и выдачу денежных средств, предназначеных для выплаты сотрудникам КП «Почта Изюма» (т. 3, а.с.а.с. 18, 19).
		Вказана довіреність, відповідні заяви працівників щодо надання їм одноразової грошової допомоги у розмірі 10000 російських рублів, як працівникам створеного окупаційною адміністрацією підприємства, вищезазначена досліджена у судовому засіданні фінансова звітність (мовою оригіналу) КП «Почта Изюма», фінансові запити підсудної ОСОБА_4 до окупаційної адміністрації на отримання коштів для виплати заробітної плати працівникам відповідно до встановлених посадових окладів, відповідні кошториси щодо планування та виділення відповідних коштів у російських рублях, зазначення у оригіналі трудового договору № 2 від 06.06.2022 укладеного підсудною ОСОБА_4 з ОСОБА_28 , у п.п. 5.1., 5.2 виплати заробітної плати два рази на місяць з зазначенням посадового окладу - 50000 російських рублів (т. 3, а.с.а.с. 28-30), свідчення працівника пошти свідка ОСОБА_8 щодо отримання заробітної плати у розмірі 10000 російських рублів, свідчення працівника пошти ОСОБА_9 щодо отримання в серпні 2022 року працівниками пошти заробітної плати у російських рублях, зокрема її у розмірі 35000 російських рублів, свідчення свідка ОСОБА_11 щодо отримання всіма працівниками пошти матеріальної допомоги у російських рублях, спростовують твердження підсудної ОСОБА_4 з приводу того, що будь-яких грошових коштів під час співпраці з окупаційною адміністрацією вона та її підлеглі не отримували.
		А тому вказані твердження підсудної ОСОБА_4 щодо безгрошової праці та отримання оплати лише продуктами харчування є неспроможним, а тому судом не береться до уваги та розцінюються критично, як спосіб захисту від висунутого обвинувачення, з метою уникнення відповідальності за скоєне. 
		    У судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 , оглянувши та ознайомившись з вищезазначеними речовими доказами - вилученими з матеріалів кримінального провадження № 12022220000000616 від 14.10.2022 письмовими доказами, підтвердила їх автентичність та зазначила, що нею укладався та підписувався вказаний трудовий договір з окупаційною адміністрацією щодо зайняття нею посади директора окупаційної пошти м. Ізюм, також вона писала заяву про отримання матеріальної допомоги. В подальшому, під час виконання своїх трудових обов`язків, як директор пошти, та на вимогу окупаційної адміністрації, підшукувала людей для працевлаштування, укладала та підписувала з ними трудові договори, складала та підписувала відповідну звітність, кошториси, фінансові документи щодо організації та функціювання пошти міста Ізюм, яку вона очолювала, тощо. 
		Судом зазначається, що під час досудового розслідування вищезазначені письмові докази були отримані у спосіб передбачений приписами КПК України, про що свідчать досліджена у судовому засіданні ухвала слідчого судді Київського райсуду м. Харкова від 20.02.2023 щодо надання тимчасового доступу до документів та їх вилучення, які перебувають у матеріалах кримінального провадження № 12022220000000616 від 14.10.2022, та на виконання якої, протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.02.2023 були вилучені наявні у кримінальному провадженні документи щодо зайняття посади директора, організації роботи та керування підсудною ОСОБА_4 діяльністю незаконно створеної окупаційною адміністрацією м. Ізюм (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм».
		   У судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 , ознайомившись з вищезазначеними письмовими доказами, підтвердила їх відношення до організації діяльності (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм», складання та підписання їх нею під час перебування на посаді директора (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм» та виконання своїх службових обов`язків.
		   При таких обставинах, суд вважає зазначені документи належними та допустимими доказами, які підтверджують зайняття підсудною ОСОБА_4 , під час окупації м. Ізюм влітку 2022 року, посади директора окупаційної пошти м. Ізюм та здійснення нею інкримінованої колабораційної діяльності.
		   А тому, судом не приймаються до уваги твердження сторони захисту щодо визнання недопустимими доказів, отриманих за результатами виконання ухвала слідчого судді Київського райсуду м. Харкова від 20.02.2023 щодо надання тимчасового доступу до речей та документів, їх вилучення, які перебували у матеріалах кримінального провадження № 12022220000000616 від 14.10.2022, так як, за твердження сторони захисту, вони не мають відношення до зазначеного кримінального провадження, перебували у кримінальному провадженні, до матеріалів якого стороні захисту не надавався доступ, та вважає таке твердження хибним з вищезазначених судом підстав. 
		- висновком комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи № 1146-1157/1158-1169 від 21.06.2023 відповідно до якого : 
		1. Надані на дослідження відповідно до постанови від 28.02.2023 мовленнєві об`єкти містять висловлювання, у яких наявні лінгвістичні ознаки підтримки Російської Федерації та її окупаційних адміністрацій, а також заперечення збройної агресії РФ проти України шляхом представлення цієї агресії як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації частини території України (частини Харківської області), глорифікації учасників збройної агресії РФ проти України.
		Зокрема, визначено такі висловлювання, у яких наявні лінгвістичні ознаки підтримки Російської Федерації та її окупаційних адміністрацій:
		«ГЕРОИ НАШЕГО ВРЕМЕНИ
		В сердцекаждого жителяосвобожденной территориинавсегда останетсяобраз РусскогоСолдата,который сталгероем личнодля него,оказав помощьв труднойситуации...К сожалению,очень частоспасенные незнают дажеимен своихспасителей и,рассказывая своиистории,просто говорятРусский Солдат . Эти парнине получаютнаград закаждого спасенногочеловека.В силусвоей скромности,они желаютостаться неизвестными.Мы жехотим,чтобы окаждом ихподвиге обязательноузнал весьмир!По просьбамизюмчан,пожелавшим выразитьблагодарность своимспасителям настраницах нашейгазеты,мы открываемрубрику ГЕРОЙНАШЕГО ВРЕМЕНИ .
		Кто быне повстречалсянам ввоенной формеРоссийской армии,он ужеГерой,Потому чтоони здесь,а мывсе заих спинами.Они -наши защитники.(Онине допустятповторения восьмилетнегоужаса Донбасса).Но яхочу рассказатьоб одномиз них.Наш Герой - воин ЛНР. Однажды весной, к нам в комнату постучался человек в военной форме с коробкой в руках. Это был воин ЛНР. Он принес нам гуманитарную помощь, которую собрали сами солдаты ЛНР. Часть продуктов он отдал мне и сыну. Он спросил нет ли еще нуждающихся в еде. Я поинтересовалась, есть ли у него семья, он сказал, что жену убили в 2014 году, брата - в 2015, а несколько дней назад погиб его отец. У него осталось трое детей. Я подумала, украинские националисты убили близких ему людей, а солдаты ЛНР отдали нам свою еду…
		Для меня это НЕПОСТИЖИМО!!!
		Храни их милосердный Бог!!!»
		«На сегодняшний день самым животрепещущим вопросом, интересующим жителей нашего города и района, является вопрос денежных выплат. Учитывая тяжелое положение населения освобожденных территорий, Российская Федерация, проявляя гуманизм и человечность, ПО ДОБРОЙ ВОЛЕ обеспечивает людей материальной помощью. Производимые выплаты - это поддержка. ЭТО ПРОСТО МАТЕРИАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ. Она выплачивается в размере 10000 российских рублей и будет выплачиваться ежемесячно, пока не наладится процесс дифференциальной выплаты пенсий.
		Выплата материальной помощи в размере 10000 руб. (что в эквиваленте составляет 6,6 тыс. грн) осуществляется, в первую очередь, ПЕНСИОНЕРАМ И РАБОТАЮЩЕМУ НАСЕЛЕНИЮ города и района. Следующими помощь получат социально незащищенные слои населения. Первая выплата материальной помощи в размере 10000 руб. проводилась за счет средств МЧС РФ. Вторая выплата материальной помощи производится непосредственно из бюджета РФ. 10000 руб., эквивалентные 6.6 тыс. грн. по официальному курсу, сумма в 3 раза больше той позорной, ничтожной, минимальной пенсии, которую выплачивало большинству украинских пенсионеров правительство Украины.
		Давайте смотреть реально на все происходящее. Мы получаем материальную помощь, не имея никаких финансовых обязательств:
		-гуманитарную помощь все мы получаем регулярно - с питанием проблем нет;
		-проезд на городском автотранспорте бесплатный;
		-оплата за коммунальные услуги не взымается;
		-медицинская помощь оказывается своевременно и также бесплатно.
		Пожалуй, нет повода для недовольства. Давайте будем жить без паники и не
		верить ложным, беспочвенным слухам. Поблагодарим правительство РФ и братский русский народ за оказываемую нам помощь и поддержку».
		«ФАКТАМ НАДО ВЕРИТЬ
		Факты - вещь упрямая. С ними не поспоришь. И то, что на сегодняшний день Российская Федерация обеспечивает население города Изюм и Изюмского района продовольствием, лекарствами, предметами первой необходимости - это неопровержимый факт. Россия всячески способствует налаживанию медицинского обслуживания, сфер образования и культуры, восстановлению инфраструктуры города - факт. И всё это происходит, невзирая на непрекращающиеся обстрелы, всевозможные провокации и вредительство. Это тоже факт. Во многих частях города уже есть вода и электричество. У населения появилась возможность смотреть телепередачи. И вот с голубых экранов телевизоров украинский марафон новостей на людей обрушил потоки дезинформации и вранья. Провокационный киевский режим из кожи вон лезет, чтобы поселить в умах людей неверие и сомнение. Давайте вспомним, как обещал нам мир ОСОБА_56 , и каким оказался для нас этот мир ОСОБА_57 . Теперь наш президент" обещает нам полную победу. Наглая ложь отрицательно воздействует на психику людей. Досужие домыслы. Немыслимое вранье. Да сколько же можно издеваться над народом ?
		К счастью, все больше и больше людей, веря неопровержимым фактам, не воспринимают информационный блеф киевской хунты.
		Факты - вещь упрямая. С ними не поспоришь.
		От братского российского народа:-освобождение, помощь и поддержка, а от нацистского Киевского режима кассеты, мины и вранье. Факт.».
		«Медикаменты и медицинское оборудование поступают регулярно и идут от МЧС и Министерства обороны Российской Федерации. Активную помощь и поддержку нам оказывают волонтеры гуманитарного центра Единой России. Ведется статистика необходимых препаратов и оборудования. На основе поданных заявок составляются запросы. Большую поддержку в снабжении медикаментами оказывает Больница святителя Алексея (город Москва) .
		Весь медперсонал работает четко, профессионально, эффективно. Есть большая потребность в квалифицированных медицинских кадрах. К сожалению, разрушены операционные блоки и реанимация. Но мы не теряем надежды, верим и надеемся на помощь Российской Федерации .
		В ближайшее время ожидается поставка новых машин скорой помощи из РФ .
		Ведется активная работа и сотрудничество с министерствами Российской Федерации и волонтерами по решению насущных проблем. Призываем всех граждан проявлять терпение и с пониманием относиться к медицинскому персоналу, оперативно работающему в военное время. Надеемся, что с помощью братской России, в скором времени наша система здравоохранения будет функционировать полноценно».
		«Рабочая поездка в Белгород - доказательство того, что Россия - наш верный друг. Народ и правительство Российской Федерации оказывают всестороннюю помощь и поддержку нам, своим братьям славянам».
		«- Я уверен, что в скором времени ОСОБА_58 будет освобождён, и мы готовы всемерно и всецело поддерживать регион, восстанавливать наши экономические связи, которые будут взаимовыгодными, - отметил в начале встречи ОСОБА_59 .
		В свою очередь, глава ВГА Харьковской области поблагодарил донецкого коллегу за поддержку и также выразил надежду на долгое и плодотворное сотрудничество.
		- Наши регионы - одно целое, единый народ. Это тот народ, который восстал против киевской хунты в 2014 году и сейчас ещё больше осознаёт, что произошло со страной за эти восемь лет. Я думаю, что он никогда уже не свернёт с выбранного пути. У нас одна дорога - к победе и благополучию. За нами Россия, а значит - с нами Бог, - сказал в своём ответном слове ОСОБА_60 .
		В соответствии с подписанным соглашением Харьковская область и ДНР будут оказывать друг другу всяческую поддержку и способствовать развитию сотрудничества в различных областях, а также защищать друг друга от внешней агрессии. В частности, ДНР предоставит рынки сбыта для предприятий освобожденной части Харьковской области. Об этом глава республики ОСОБА_59 сообщил в эфире российского телевидения».
		«Первые аккредитации на ведение образовательной деятельности выданы Министерством просвещения РФ двум школам на освобожденной территории Харьковской области, одна из них - в Купянске. 
		Глава военно-гражданской администрации Харьковской области Виталий Ганчев отметил, что перевод учреждений на российскую систему образования имеет важное значение для освобожденной территории региона.
		Сегодняшний день - это несомненно очередной исторический шаг. Хочу сказать слово благодарности Российской Федерации, которая дала нам возможность, здесь и сейчас развиваться, учить наших детей по нормальной программе, и лично каждому из вас, кто сегодня в тяжелых условиях делает все для развития региона. А без развития наших детей это невозможно, - подчеркнул Ганчев.
		Рособрнадзор ведет активную работу по аккредитации образовательных организаций на освобожденных территориях. 
		Получение российской государственной аккредитации - важнейший шаг. Образовательное учреждение, получившее свидетельство об аккредитации в соответствии с российским законодательством, имеет право выдавать документы о получении образования государственного образцы Российской Федерации. А значит, с ними молодые люди смогут дальше строить свою образовательную траекторию,- пояснил руководитель Рособрнадзора Анзор Музаев».
		«КРАСНОДАРСКИЙ КРАЙ ОКАЖЕТ ПОДДЕРЖКУ
		Россия пришла в Харьковскую область навсегда. Находящемуся в сложных условиях региону нужно очень много сделать, чтобы жизнь нормализовалась и область стала развиваться. Для оптимизации этого процесса нужна всесторонняя помощь и поддержка.
		Под контролем сил России и Луганской Народной Республики сегодня находится 20% Харьковской области с районными администрациями в Волчанске, Изюме, Купянске и поселке Казачья Лопань, подчиненными военно-гражданской администрации области. Налаживать жизнь на этих территориях помогает Россия. Над освобожденными территориями Харьковской области взял шефство Краснодарский край. Всего на Кубани работает более 50 пунктов сбора гуманитарной помощи на базе волонтерских центров, объединенного волонтерского штаба Мы вместе, благотворительных фондов, общественных организаций и вузов.
		- Шефство над Харьковской областью - большая ответственность для нас. Краснодарский край с самого начала проведения специальной военной операции - один из регионов, который помогает жителям Донецкой и Луганской народных республик, а также освобожденных территорий Украины. Наши волонтеры во всех муниципалитетах края одними из первых откликнулись на призыв и начали собирать гуманитарную помощь. Благодарен каждому жителю и добровольцу, представителям бизнеса, всем тем, кто не оставляет в беде жителей Донбасса и Украины в это непростое время, - заявил губернатор Краснодарского края Вениамин Кондратьев.
		Развитием сотрудничества стало создание совместной рабочей группы из представителей Краснодарского края и военно-гражданской администрации Харьковской области».
		«С РОССИЕЙ НАВСЕГДА
		20 августа первые десять жителей ОСОБА_61 области получали российские паспорта. Церемония вручения прошла в торжественной обстановке по всем правилам. Каждый из жителей принял присягу, после чего получил заветный документ.
		Это самый радостный и светлый день в моей жизни. Я ждала этого 31 год. Мы сегодня получаем паспорт вместе с сыном, даже группа поддержки пришла. Впереди у нас изменения, они уже начались. Жить стало лучше и веселее, - поделилась жительница ОСОБА_62 .
		В списке первых, кто получил паспорт гражданина России, был глава ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_63 . Он поделился своими эмоциями после церемонии. 
		Ощущение умиротворения и силы. Ощущение приобщения к чему-то большому. Это как возвращение в семью после долгого путешествия.
		Мы сейчас прорабатываем механизм по расширению пунктов приема документов на получение российского гражданства. Потому что статистика показала, сто люди не просто ждали, они счастливы вернуться домой, - рассказал глава ВГА Харьковской области Виталий Ганчев».
		«ЗНАКОВЫЙ ВИЗИТ
		В ходе посещения освобождённых от киевского режима территорий Украины первый заместитель главы Администрации Президента РФ ОСОБА_64 побывал в городах Купянск и Изюм Харьковской области.
		Визит одного из первых лиц президентской администрации, курирующего кадровую политику, свидетельствует о том, что Россия максимально заинтересована в формировании дееспособных органов власти на освобождённых территориях Украины, а значит, и в том, чтобы эти территории были неотделимы от России.
		О самых насущных вопросах, связанных с жизнеобеспечением населения и формированием работоспособных органов власти, ОСОБА_64 говорил с главой временной гражданской администрации Харьковской области Виталием Ганчевым. ОСОБА_65 интересовался вопросом налаживания гражданской инфраструктуры, системы здравоохранения и образования.
		С тем, как оказывается помощь пострадавшему населению, ОСОБА_64 познакомился в гуманитарном центре  ІНФОРМАЦІЯ_3 , где ему показали, как налажен процесс работы, как распределяется помощь, в каких условиях работают волонтёры».
		«Расходились участники совещания в приподнятом настроении - у фермеров Харьковщины неплохие перспективы. А будет работа - будет и достаток, и жизнь в скором времени вернется в привычное мирное русло. Вместе с Россией возможно все!»
		 
		Висловлювання, у яких здійснюється заперечення тимчасової окупації Російською Федерацією частини території України, такі:
		«В сердцекаждого жителяосвобожденной территориинавсегда останетсяобраз РусскогоСолдата, который стал героем лично для него, оказав помощь в трудной ситуации...»
		«Учитывая тяжелое положение населения освобожденных территорий, Российская Федерация, проявляя гуманизм и человечность, ПО ДОБРОЙ ВОЛЕ обеспечивает людей материальной помощью»
		«От братского российского народа: -освобождение, помощь и поддержка, а от нацистского Киевского режима кассеты, мины и вранье. Факт.».
		«-Я уверен,что вскором времени ОСОБА_58 будетосвобождён, и мы готовы всемерно и всецело поддерживать регион, восстанавливать наши экономические связи, которые будут взаимовыгодными, - отметил в начале встречи ОСОБА_59 .
		В частности, ДПР предоставит рынки сбыта для предприятий освобожденной части Харьковской области. Об этом глава республики Денис Пушилин сообщил в эфире российского телевидения».
		«Первые аккредитации на ведение образовательной деятельности выданы Министерством просвещения России двум школам на освобожденной территории Харьковской области, одна из них  в Купянске. 
		Глава военно-гражданской администрации Харьковской области Виталий Ганчев отметил, что перевод учреждений на российскую систему образования имеет важное значение для освобожденной территории региона.
		Рособрнадзор ведет активную работу по аккредитации образовательных организаций на освобожденных территориях. »
		«Над освобожденными территориями Харьковской области взял шефство Краснодарский край. .
		   -Шефствонад Харьковскойобластью - большая ответственность для нас. Краснодарский край с самого начала проведения спеииальной военной операиии - один из регионов, который помогает жителям Донеикой и Луганской народных республик, а также освобожденных территорий Украины».
		   « В ходе посещения освобождённых от киевского режима территорий Украины первый заместитель главы Администрации Президента РФ ОСОБА_64 побывал в городах Купянск и Изюм Харьковской области. 
		   Визит одного из первых лиц президентской администрации, курирующего кадровую политику, свидетельствует о том, что Россия максимальнозаинтересована вформировании дееспособныхорганов властина освобождённыхтерриториях Украины, а значит, и в том, чтобы эти территории были неотделимы от России».
		 
		Висловлювання з лінгвістичними ознаками заперечення збройної агресії РФ проти України шляхом представлення цієї агресії як внутрішнього громадянського конфлікту такі: 
		«- Я уверен, что в скором времени ОСОБА_58 будет освобождён, и мы готовы всемерно и всецело поддерживать регион, восстанавливать наши экономические связи, которые будут взаимовыгодными,  отметил в начале встречи ОСОБА_59 .
		В свою очередь, глава ВГА Харьковской области поблагодарил донецкого коллегу за поддержку и также выразил надежду на долгое и плодотворное сотрудничество.
		     -Наширегионы - одно иелое,единый народ.Это тотнарод,который воссталпротив киевскойхунты в2014году исейчас ещёбольше осознаёт,что произошлосо странойза этивосемь лет.Я думаю,что онникогда ужене свернётс выбранногопути.У насодна дорога - к победе и благополучию. За нами Россия, а значит - с нами Бог, - сказал в своём ответном слове ОСОБА_60 ».
		 
		Висловлювання з лінгвістичними ознаками глорифікації учасників збройної агресії РФ проти України такі:
		«ГЕРОИ НАШЕГО ВРЕМЕНИ
		В сердце каждого жителя освобожденной территории навсегда останется образ ОСОБА_66 , который стал героем лично для него, оказав помощь в трудной ситуации... К сожалению, очень часто спасенные не знают даже имен своих спасителей и, рассказывая свои истории, просто говорят Русский Солдат. Эти парни не получают наград за каждого спасенного человека. В силу своей скромности, они желают остаться неизвестными. Мы же хотим, чтобы о каждом их подвиге обязательно узнал весь мир! По просьбам изюмчан, пожелавшим выразить благодарность своим спасителям, на страницах нашей газеты, мы открываем рубрику ГЕРОЙ НАШЕГО ВРЕМЕНИ .
		Кто бы не повстречался нам в военной форме Российской армии, он уже Герой, Потому что они здесь, а мы все за их спинами. Они - наши защитники. (Они не допустят повторения восьмилетнего ужаса Донбасса). На я хочу рассказать об одном из них. Наш Герой - воин ЛНР. Однажды весной, к нам в комнату постучался человек в военной форме с коробкой в руках. Это был воин ЛНР. Он принес нам гуманитарную помощь, которую собрали сами солдаты ЛНР. Часть продуктов он отдал мне и сыну. Он спросил нет ли еще нуждающихся в еде. Я поинтересовалась, есть ли у него семья. Он сказал, что жену убили в 2014 году, брата - в 2015, а несколько дней назад погиб его отец. У него осталось трое детей. Я подумала, украинские националисты убили близких ему людей, а солдаты ЛНР отдали нам свою еду...
		Для меня это НЕПОСТИЖИМО!!!
		Храни их милосердный Бог!!!»
		2. Установлена інформація виражена у формі фактичних тверджень і оцінних суджень.
		     3. Інформація в наданих на дослідження текстових об`єктах має публічний характер, який передбачає її поширення для невизначеного кола осіб за допомогою засобів масової інформації.
		4. У наданих на дослідження матеріалах, а саме: у випусках газет «Изюмский телеграфь» від ІНФОРМАЦІЯ_4 , сторінка 3, рубрика з назвою «Герои нашего времени»; «Изюмский телеграфь» від ІНФОРМАЦІЯ_5 , сторінка 1, стаття з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; «Изюмский телеграфь» від ІНФОРМАЦІЯ_5 , сторінка 1, стаття з назвою «Фактам надо верить»; «Изюмский телеграфь» від 27.08.2022, сторінка 1, стаття з назвою «Медицина на страже здоровья»; «Изюмский телеграфь» від 27.08.2022, сторінка 2, стаття з назвою «Опыт - дело полезное»; «Харьков Z» № 18, 2022 рік, на 1 сторінці стаття «Общая цель-победа. Общий путь - благополучие»; «Харьков Z» № 18, 2022 рік, на 1 сторінці стаття «Школы получают российскую аккредитацию»; «Харьков Z» № 18, 2022 рік, на 1 сторінці стаття «Краснодарский край окажет поддержку»; «Харьков Z» № 21, 2022 рік, на 1 сторінці стаття «С Россией навсегда»; «Харьков Z» № 15, 2022 рік, на 1 сторінці стаття «Знаковый визит»; «Харьков Z» № 20, 2022 рік, на 5 сторінці стаття «Задача - поднять сельское хозяйство региона», - за результатами психологічної частини Дослідження встановлено підтримку, а також заперечення й виправдовування збройної агресії РФ проти України; схвалення і підтримку тимчасової російської окупації територій України; формування позитивного ставлення до збройних сил РФ і глорифікацію учасників збройної агресії РФ проти України; формування позитивного ставлення до представників самопроголошених органів, підконтрольних Російській Федерації.
		Публічний характер інформації, зафіксованої у досліджених публікаціях, подано психологічно небезпечними засобами маніпулятивного характеру, які наділяють опубліковану інформацію потенціалом деструктивного впливу на установки, думки та соціальні стереотипи цільової авдиторії (у цьому разі - населення тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України) у напрямках підтримки, заперечення, виправдовування збройної агресії РФ проти України; схвалення й підтримки тимчасової російської окупації територій України; спонукання до отримання російського громадянства; позитивного ставлення до збройних сил РФ і глорифікації учасників збройної агресії РФ проти України; позитивного ставлення до представників самопроголошених органів, підконтрольних Російській Федерації; спонукання до імплементації російських наративів і стандартів у сфери адміністрування діяльності територіальних громад, освіти, охорони здоров`я; спонукання до встановлення торгово-економічних зав`язків із підприємствами РФ з метою збуту продукції, яку виробляють на тимчасово окупованих територіях України. (т. 4, а.с.а.с. 37-69).
		У судовомузасіданні стороназахисту просиласуд уданому випадкузастосувати доктрину«плодів отруйногодерева» (fruitofthepoisonoustree), та визнатинедопустимим доказомвисновок комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи № 1146-1157/1158-1169 від 21.06.2023 об`єктами дослідження якої були недопустимі докази - надані уповноваженому слідчому свідком ОСОБА_17 газети (мовою оригіналу) «Изюмский телеграфь», «Харьков Z», у спосіб не передбачений приписами КПК України.
		Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про недопустимість вищезазначеного доказу та вважає їх хибними, так як вищезазначені експертні дослідження були проведені щодо наданих органом досудового розслідування письмових доказів, отриманих відповідно до приписів КПК України, та які судом, відповідно до приписів ст.ст. 85, 86 КПК України, визнані належними та допустимими доказами.
		   При цьому судом зазначається та враховується, що відповідно до приписів до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, що судовою колегією під час ухвалення судового рішення встановлено не було. 
		   Судом не приймаються до уваги твердження сторони захисту необ`єктивності показань свідків сторони обвинувачення, так як стороною захисту суду не надано даних щодо необ`єктивності та упередженості свідків обвинувачення, які у судовому засіданні надавали свої показання добровільно, без будь-якого стороннього примусу, буди приведені судом до присяги та попереджені про можливі негативні наслідки в разі надання неправдивих показань.
		   Крім того,у судовому засіданні встановлено, що будь-яких відносин, в тому числі і неприязних, між свідками сторони обвинувачення та підсудною ОСОБА_4 не було, що свідчить про відсутність у свідків будь-яких підстав для спотворення вказаних подій, шляхом надання неправдивих показань.
		   Вказані показання зазначених свідків обвинувачення в частині подій, які відбувалися під час окупації ЗС РФ м. Ізюм та очевидцями яких вони були, є послідовними протягом всього судового розгляду, в повної мірі узгоджуються як між собою, так і з іншими дослідженими по кримінальному провадженню доказами, в повній мірі викривають підсудну ОСОБА_4 у вчиненні нею інкримінованих злочинів, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для сумнівів в їх об`єктивності, правдивості та відвертості, а тому суд вважає, що свідки обвинувачення є незацікавленими та неупередженими.
		   Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту, з приводу того, що підсудна ОСОБА_4 , під час здійснення функцій директора створеного окупаційною адміністрацією (мовоюоригіналу)КП «ПочтаИзюм»,господарську діяльності у взаємодії окупаційною адміністрацією не впроваджувала, активної участі у заходах політичного характеру, інформаційної діяльності у співпраці з окупаційною адміністрацією спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та її збройних формувань, не здійснювала, та розцінює вказані твердження критично, вважаючи їх способом захисту від висунутого обвинувачення, з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання за скоєне, з наступних підстав. 
		   Відповідно до приписі ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		   При цьому, приписами ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України, передбачено, що господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
		   Згідно до Державного класифікатора України, «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» ДК 002:2004, господарська діяльність - діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (а. 2.4). Некомерційна господарська діяльність - самостійна систематична господарська діяльність, здійснювана суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. (п. 2.4.1).
		   Таким чином, під категорію провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованої території, в розумінні приписів ч. 4 ст. 111-1 КК України потрапляє будь-яка діяльність особи, яка має ознаки господарської діяльності (постачання товару, виконання робіт, надання послуг таким органам влади (окупаційній адміністрації) або державі-агресору.
		    Як встановлено у судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 добровільно зайняла посаду директора створеного окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм», з визначенням її місця постійної праці (мовою оригіналу) «Военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области», та виплатою визначеної у штатному розкладі заробітної плати. В подальшому, підсудна ОСОБА_4 , під час виконання своїх трудових обов`язків, як директор окупаційної пошти, та на вимогу окупаційної адміністрації, підшукувала людей для працевлаштування, укладала та підписувала з ними трудові договори, складала та підписувала відповідну звітність, кошториси, фінансові документи щодо організації та функціювання пошти міста Ізюм, яку вона очолювала, встановлювала та узгоджувала рівень оплати працівникам, розподіляла серед працівників натуральну оплату праці - продукти харчування, тощо. При цьому, основним завданням новоствореною окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм», та підсудної ОСОБА_4 , як директора підприємства, було забезпечення доставки місцевої газети (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ», газети (мовою оригіналу) «Харьков Z», «Красная звезда» через 7 відділень поштового зв`язку, мешканцям м. Ізюм. За вказану діяльність окупаційною адміністрацією підсудної ОСОБА_4 та підпорядкованим її працівникам виплачувалась заробітна плата у російських рублях та у натуральному вигляді - продуктами харчування. 
		   При цьому, як встановлено у судовому засіданні та не заперечується підсудною ОСОБА_4 , вона особисто розподіляла газети окупаційної влади та регулярно доставляла їх до підпорядкованих її відділень, контролювала їх доставку та розповсюдження серед мешканців окупованої території, розглядала скарги мешканців, яким зазначені газети з тих чи інших причин не були доставлені, звітувала перед окупаційною адміністрацією щодо виконаної нею роботи, в тому числі і з приводу розповсюдження газет, здійснювала дії щодо виявлення майна та техніки, яка належала АТ «Укрпошта» та обертала майно та техніку на користь (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм», де воно використовувалось за призначенням, зокрема про це свідчать свідки ОСОБА_15 та  ОСОБА_13 .
		   Суд вважає, що зазначеним протиправним діям підсудної ОСОБА_4 , зокрема щодо надання мешканцям м. Ізюм та окупаційної адміністрації, за вказівкою останньої, послуг щодо розповсюджування пропагандистських газет окупаційної адміністрації, незважаючи що вказана послуга надавалась мешканцям м. Ізюм на безоплатної основі, притаманні ознаки господарської діяльності, яка як вже зазначалось судом може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
		   Судом зазначається, що частиною 6 статті 111-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за дії, які здійснюються в співпраці з державою-агресором та/або її окупаційною адміністрацією, та які спрямовані на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, проявом яких є організація та проведення заходів політичного характеру; активна участь у таких заходах; здійснення інформативної діяльності. 
		При цьому судом зазначається, що важливими ознаками цього складу злочину є встановлення здійснення вказаних заходів у співпраці з державою-агресором та/або її окупаційною адміністрацією, а також встановлення наявності у діях особи відповідного спрямування - підтримка держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України.
		Таким чином, суд зазначає, що під заходами політичного характеру розуміються з`їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо, Під здійсненням інформаційної діяльності розуміється створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації. 
		У судовому засіданні, з досліджених матеріалів кримінального провадження та пояснень свідків  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 вбачається, що травня 2022 року підсудна ОСОБА_4 зібрала їх на площі у м. Ізюм на мітинг, який проводився та керувався ОСОБА_4 та якому були присутні представника окупаційної адміністрації, зокрема керівник окупаційної адміністрації ОСОБА_7 . ОСОБА_4 зазначила, що вона призначена керівником створеної окупаційною адміністрацією (мовою оригіналу) «КП «Почта Изюма»» та запропонувала працювати в окупаційної пошті, зокрема розповсюджувати серед мешканців м. Ізюм газети окупаційної влади (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харьков Z», а також інші газети РФ, для того щоб мешканці м. Ізюм знали щодо подій, які відбуваються. Керівник окупаційної адміністрації м. Ізюм ОСОБА_7 також зазначав про необхідність розповсюдження серед мешканців м. Ізюм газет окупаційної влади. Також ОСОБА_4 призначила своїх заступників та визначила, хто де буде працювати.
		Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ініціатором проведення вищезазначених зборів була саме підсудна ОСОБА_4 , що здійснювала активні дії, як керівник новоутвореного окупаційною адміністрацією підприємства, щодо організації вказаних зборів, визначала місце та дату проведення зборів, керувала та здійснювала проведення вказаних зборів, на яких також були присутні представники окупаційної адміністрації м. Ізюм, з яким вона активно та безпосередньо спілкувалась, узгоджуючи свої дії та звітуючи щодо виконання поставлених завдань, підтримуючи прагнення окупаційної адміністрації щодо створення окупаційної пошти з метою розповсюдження серед населенні пропагандистських окупаційних газет, з метою доведення та розповсюдження серед населення матеріалів пропагандистського характеру, які містили інформацію спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та її збройних формувань, на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, зазначаючи щодо важливості розповсюдження окупаційних газет, про що зазначала у своїх виступах на зборах, агітувала присутніх до співпраці з окупаційною адміністрацією. 
		В подальшому,як зазначалосьсудом,підсудна ОСОБА_4 безпосередньо організувалароботу (мовоюоригіналу)«КП «ПочтаИзюма»»,яке очолилата керувалайого діяльністю,звітуючи передокупаційною адміністрацієющодо виконанняпоставлених завдань,зокрема розповсюдженнясеред населення матеріалів пропагандистського характеру.
		Окрім того,судом зазначається,що свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні наголошував на тому, причиною його звільнення підсудною ОСОБА_4 з посади листоноші (мовою оригіналу) КП «Почта Изюм», яке мало місце 06.08.2022, було те, що останній стало відомо зі скарги мешканців м. Ізюм, що він спалив окупаційну газету, в той час як газет всім не вистачало, що спростовує твердження підсудної ОСОБА_4 з приводу того, що нею та мешканцями окупованого міста окупаційні газети сприймались лише як папір для побутових потреб, а не як пропагандистські відання окупаційної влади.    Вказані свідчення свідка ОСОБА_11 були підтверджені свідченнями свідка ОСОБА_9 , яка у судовому засіданні зазначила, що мешканці міста скаржились, що кількість примірників газет обмежена та вони не мають змоги їх всі прочитати, про що вона доповідала ОСОБА_4 , як безпосередньому керівнику, що не заперечувалось також і підсудною ОСОБА_4 .
		Прицьому судомзазначається,що упояснювальної записціна ім`якерівника окупаційноїадміністрації ОСОБА_7 на фінансування(мовоюоригіналу)КП «ПочтаИзюм» вперіод червня-липня2022року,підсудна ОСОБА_4 звітує представникамокупаційної адміністраціїщодо організаціїта фактичноїроботи всіхнаявних 6відділень окупаційноїпошти м.Ізюма,які яквстановлено усудовому засіданніна періодокупації м. Ізюма російським військом, у якому був відсутній будь- який зв`язок та комунікація з підконтрольною Україні територією, були єдиним джерелом отримання мешканцями м. Ізюм будь-якої інформації щодо подій, які відбуваються в Державі Україна та у інших країнах світу. 
		А тому, на переконання суду підсудна ОСОБА_4 використовуючи свої керівні повноваження директора окупаційної пошти м. Ізюм, фактично єдиним завданням якої, на час вказаних подій, було поширення серед населення міста пропагандистських газет окупаційної влади (мовою оригіналу) «Изюмський телеграфъ» та (мовою оригіналу) «Харьков Z», з пропагандистським змістом яких, як зазначила у судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 , вона була достеменно обізнана, одержувала у окупаційній адміністрації та в подальшому зберігала і організовувала поширення серед населення м. Ізюм та Ізюмського району через підпорядковані її відповідні відділення окупаційної пошти та підзвітних працівників, вищезазначені пропагандистські газети окупаційної влади, що свідчить про здійснення ОСОБА_4 інформаційної діяльності у співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та її збройних формувань, на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України.
		Окрім того, суд вважає, що значна кількість працівників незаконно створеної окупаційною адміністрацією поштової установи м. Ізюм, а саме діючих - 54 особи, з перспективою подальшого розширення кількості працюючих до штатної численності - 104 особи, для забезпечення функцій поштового зв`язку, у місті, яке на початок вторгнення російського війська нараховувало близько 50000 мешканців, кількість яких на час окупації міста значно зменшилась, за умови відсутності будь-якої комунікації з підконтрольною Україні територією та не можливості отримання відповідної кореспонденції, окрім окупаційних пропагандистських газет, свідчить про наявність у окупаційної влади прагнення в великих обсягах розповсюдження пропагандистських, антиукраїнських друкованих видань, з метою охоплення всього кола мешканців м. Ізюм та Ізюмського району та формування і втілення серед мешканців міста думки щодо підтримки РФ та її окупаційної адміністрації, заперечення збройної агресії РФ проти України, формування думки, що м. Ізюм не окуповано, а навпаки звільнено російським військом, виправдовування збройної агресії РФ проти України, що і було здійснено при безпосередньої та активної участі підсудної ОСОБА_4 щодо організації та розповсюдження окупаційних пропагандистських газет серед мешканців міста, антиукраїнський зміст яких підсудної ОСОБА_4 був достеменно відомий, про що вона й зазначила у судовому засіданні, наголошуючи на тому, що публікації окупаційних газет містили антиукраїнський вислови, підтримку та схвалення агресії РФ щодо України.
		   У судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 зазначила, що однією з причин надання своєї згоди на заняття посади у незаконно створеному окупаційною адміністрацією підприємстві було наявне на той час скрутне матеріальне становище, а також побоюванням можливих погроз з боку росіян-окупантів, щодо негативних наслідків особисто для неї та членів її родини, в разі відмови від співпраці.
		   Вказані твердження підсудної ОСОБА_4 щодо можливого примусу до співпраці з окупаційною адміністрацією судом розцінюються критично, як суб`єктивне сприяння ОСОБА_4 наявної у м. Ізюм на час окупації тяжкої для мешканців міста обстановки та умов життя, а тому її добровільна згода щодо співпраці з окупаційною адміністрацією, на переконання суду була обумовлена саме прагненням зайняти керівну посаду у незаконно створеному окупаційною владою комунальному підприємстві, з кар`єрних спонукань та з метою одержання відповідних преференцій та матеріальних благ пов`язаних з зайнятою посадою, від окупаційної влади.
		   Допитані у судовому засіданні свідки сторони захисту не довели та не підтвердили те, що рішення щодо співпраці з окупаційною владою підсудною ОСОБА_4 було прийнято під примусом, внаслідок реальної загрози її життю та здоров`ю, а також близьким її особам.
		   Окрім того, щодо добровільності зайняття ОСОБА_4 запропонованої посади, без будь-якого примусу з боку окупаційної адміністрації, свідчать також надані нею під час судового розгляду показання, в яких вона зазначила, що в разі виникнення в майбутньому аналогічної ситуації, вона би знову надала згоду та співпрацювала з окупаційною владою, тому, що вона є аполітичною особою, що судом тлумачиться як відсутність у підсудної ОСОБА_4 зацікавлень політикою, політичною діяльністю, свідоме нехтування політичними проблемами в Державі Україна, байдуже ставлення до питань політики, ухиленні від участі у політичному життя країни, та свідчить про втрату підсудною ОСОБА_4 , як громадянки України, почуття обов`язку перед Державою та українським суспільством, що в свою чергу становить небезпеку та шкодить інтересам Держави Україна. 
		   При цьому, ОСОБА_4 , наполягаючи на тому, що працівникам пошти, незалежно від займаних посад, у том числі і її, надавалася окупаційною адміністрацією однакова кількість та асортимент продуктів харчування, не змогла обгрунтувати та пояснити суду, чому саме вона виявила бажання очолити та в подальшому керувати створеним окупаційною адміністрацією підприємством зв`язку, тим самим безпосередньо співпрацюючи з окупаційною владою, а не продовжити працювати в якості звичайної листоноші, як це було до окупації м. Ізюм. 
		   Твердження сторони захисту з приводу того, що діями підсудної ОСОБА_4 не завдано шкоди інтересам Держави Україна, здійснення нею дій на користь мешканців окупованого м. Ізюм, ослаблення економічного потенціалу РФ шляхом отримання та розповсюджування серед працівників наданих окупаційною владою продуктів харчування, судом вважаються хибними та не підтвердженими відповідними доказами. Таким чином, у судовому засіданні дослідженими доказами, показаннями підсудної та свідків не встановлено та не підтверджено наявність підстав, які об`єктивно б свідчили про те, що підсудна ОСОБА_4 вчинила інкриміновані її кримінальні правопорушення-злочини, внаслідок фізичного чи психічного примусу з боку представників окупаційної адміністрації.
		   Також судом не приймається до уваги твердження сторони захисту з приводу необізнаності підсудної ОСОБА_4 щодо внесення змін до КК України в частині доповнення ст. 111-1 КК України, так як у судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 зазначила, що вона розуміла протиправний характер своїх дій, а також те, що вказані дії вчиняються неї під безпосереднім керівництвом окупаційної адміністрації, у захопленому російським військом місті. 
		А тому, враховуючи приписи ст. 68 Конституції України, відповідно до яких, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, приймаючи до уваги, що військова агресія з боку РФ проти Держави Україна відбувається з 2014 року, у зазначений період бойові дії точилися безпосередньо на незначній відстані від міста мешкання підсудної ОСОБА_4 у м. Ізюм, на території Донецького регіону, інформація щодо притягнення до кримінальної відповідальності громадян України, які добровільно співпрацювали з окупаційними адміністраціями АРК, Донецької та Луганської областей, для громадян України була загально доступна та загально відома, у зв`язку з регулярним висвітленням такої інформації у засобах масової інформації, суд вважає, що підсудної ОСОБА_4 достеменно було відомо, щодо можливого настання для неї негативних наслідків, в тому числі і кримінального переслідування з боку Держави України, в разі вчинення дій спрямованих на співпрацю з окупаційною адміністрацією. 
		   Судом, під час судового розгляду кримінального провадження, не встановлена недопустимість досліджених у судовому засіданні доказів, а також процесуальних порушень приписав КПК України. 
		   Таким чином, ступінь вини підсудної ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених протиправних діянь, в повній мірі встановлена аналізом вище приведених доказів, які є послідовними та в повній мірі узгоджуються між собою, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для сумнівів в їх об`єктивності, правдивості та відвертості. 
		   Сукупність наведених та досліджених у судовому засіданні доказів, свідчать про те, що дії підсудної ОСОБА_4 за ст. 111-1 ч.ч. 4, 6 КК України кваліфіковані правильно, так як вона своїми умисними діями вчинила колабораційну діяльність, яка полягала: у провадженні господарської діяльності у взаємодії окупаційною адміністрацією держави-агресора; активній участі у заходах політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та її збройних формувань, на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради.
		При визначенні підсудній ОСОБА_4 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень-злочинів, данні про особу підсудної, яка є громадянкою України та мешканкою м. Ізюм Харківської області, раніше не судима, не працює, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_67 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на диспансерному обліку в ОДН та МПНД не перебуває, на диспансерному обліку в ОДН та МПНД не перебуває. (т.1, а.с.а.с. 72; т.2, а.с.а.с. 163-165, 166, 167).
		Обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання підсудної ОСОБА_4 судом не встановлено.
		   Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудної ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Відповідно до приписів ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		   При цьому суд враховує відсутність обставин, які б відповідно до приписів ст. 66 КК України, пом`якшували покарання підсудної ОСОБА_4 , а також відсутність обставин, які б відповідно до приписів ст. 67 КК України, обтяжували покарання підсудної ОСОБА_4 , фактичні обставини вчинення підсудною інкримінованих її злочинів, відношення останньоїдо скоєногота їїнаступну поведінку,а томуне вбачаєпідстав длязастосування увідношенні підсудної ОСОБА_4  приписів ст.ст. 69, 75 КК України. 
		   Таким чином, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу підсудної ОСОБА_4 , обставин вчинення вказаних кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином, відношення до скоєного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_4 можливо лише в умовах ізоляції її від суспільства, з призначенням її міри покарання, у межах санкцій ст. 111-1 ч.ч. 4, 6 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний, визначений санкціями частин статті зазначеного кримінального закону, строк.
		   Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		   При призначенні покарання, у відповідності до санкції ст. 111-1 ч.ч. 4, 6 КК України, передбачено застосування обов`язкового додаткового покарання у вигляді позбавлення права засудженим обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на відповідний строк.
		   Окрім того, при призначенні покарання, у відповідності до санкції ст. 111-1 ч. 4 КК України передбачено застосування обов`язкового додаткового покарання у вигляді конфіскації майна засудженого; у відповідності до санкції ст. 111-1 ч. 6 КК України передбачена альтернатива застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна засудженого.
		Суд, враховуючи обставини кримінального провадження, дані про особу підсудної ОСОБА_4 , її матеріальний стан та відношення до вчинених злочинів, вважає необхідним у відношенні підсудної ОСОБА_4 застосувати додаткові покарання, а саме : у вигляді позбавленням права, на відповідний строк, обіймати посади, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, а також у вигляді конфіскації всього належного підсудної ОСОБА_4 майна. 
		   З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підсудна ОСОБА_4 тримається під вартою по вказаному кримінальному провадженню з 21.02.2023 та утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне рахувати строк відбуття покарання підсудній ОСОБА_4 з вказаного числа. (т. 2, а.с.а.с. 168-172).
		   Запобіжний захід підсудній ОСОБА_4 , до набранням вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
		   При проведенні комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи, експертом державної спеціалізованої установи - Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса» Полтавське відділення були витрачені кошти в сумі 47796 гривен, які цільовим призначенням були виділені цієї установі з Державного бюджету України, які судом відносяться, у відповідності до ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат. (т. 4, а.с. 70).
		   Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_4 на користь держави.
		   Речові докази : зазначені в постанові про визнання речовими доказами від 15.02.2023 виявлені у відділенні № 9 АТ «Укрпошта» у м. Ізюм свідком ОСОБА_17 агітаційні поліграфічні матеріали; зазначені в постанові про визнання речовими доказами від 20.02.2023 письмові документи, які були вилучені з матеріалів кримінального провадження № 12022220000000616 від 14.10.2022 на підставі ухвали слідчого судді Київського райсуду м. Харкова від 20.02.2023, та які долучені до матеріалів кримінального провадження, - підлягають подальшому зберіганню в матеріалах кримінального провадження. (т.2, а.с.а.с. 7-8, 9-14).
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		    ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. 111-1 ч.ч. 4, 6 КК України та призначити її покарання, на підставі цього закону :
		- за ст. 111-1 ч. 4 КК України у виді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги строком на 15 років, з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю;
		- за ст. 111-1 ч. 6 КК України у виді 10 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги строком на 15 років, з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.
		У відповідностідо приписівст.70ч.ч.1-3КК України,за сукупністюскоєних злочинів,шляхом частковогоскладання призначенихпокарань,остаточно  ОСОБА_4 визначити до відбуття покарання у виді 11 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги строком на 15 років, з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
		   Строк відбуття покарання засудженої ОСОБА_4 рахувати з 21 лютого 2023 року.
		   До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний щодо засудженої ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
		   Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 47796 гривен.
		   Речові докази: зазначені в постановах про визнання речовими доказами від 15.01.2023 та 20.02.2023 агітаційні поліграфічні матеріали та письмові документи, які долучені до матеріалів кримінального провадження, - підлягають подальшому зберіганню в матеріалах кримінального провадження.
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженою ОСОБА_4 в той же строк, з моменту вручення її копії вироку.
		Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському районному суді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		 
		   Вирок постановлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...