Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 743/654/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2024. Зареєстровано: 11.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2024.
Дата набрання законної сили: 11.03.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4823/294/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022270000000017

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 743/654/22 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/294/24   Категорія - ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України                                         Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		 
		 
		          суддів  -  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		секретаря судового засідання - ОСОБА_5 
		          з участю: прокурора - ОСОБА_6 
		         захисника - ОСОБА_7 
		         обвинуваченого - ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22022270000000017 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2023 року,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		Цим вироком:         
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , не одружений, освіта середня, не працює, раніше не судимий, 
		засуджений за:
		   - ч.2 ст.111 КК України - до покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна;
		   - ч.1 ст.263 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
		 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з часу його фактичного затримання - з 14 квітня 2022 року.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_8 , до набрання вироком законної сили, залишено без змін - у виді тримання під вартою.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 16782,91 грн процесуальних витрат. Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.
		 
		Вироком місцевого суду встановлено, що 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації незаконно, всупереч міжнародних конвенцій, перетнули державний кордон України, зокрема, розташований в Чернігівській області, та почали просуватись в напрямку м. Чернігова, з метою його збройного захоплення і подальшого просування до м. Києва. На своєму шляху слідування вищевказані особи захоплювали міста, села та селища, руйнуючи при цьому будівлі та вбиваючи українців, які чинили їм будь-який супротив.
		26.02.2022 військовослужбовці збройних сил рф почали операцію із захоплення АДРЕСА_3, з метою подальшого просування в напрямку м. Чернігів та його оточення.
		В період з 26.02.2022 по 02.04.2022 ОСОБА_8 , перебуваючи в 
		АДРЕСА_3, передавав інформацію про політ безпілотних літальних апаратів Збройних Сил України, які бачив на території АДРЕСА_3; адреси місцевих жителів, які приймали участь в антитерористичної операції; осіб, які мають зброю, та місцевих жителів, які негативно ставляться до російської федерації, з тим, щоб нейтралізувати можливість партизанської боротьби чи диверсій з їх боку та, таким чином, зберегти бойовий потенціал дислокованих у селі підрозділів зс рф.
		Водночас, орієнтовно в обідній час 21 березня 2022 року, ОСОБА_8 знаходячись на території деревообробного підприємства у АДРЕСА_2, передавав інформацію невстановленому на даний час представнику зс рф про місце проживання громадян, які брали участь в антитерористичній операції на Сході України, в тому числі ОСОБА_10 .
		Після чого, 28 березня 2022 року близько 09:00 години, невстановлені на даний час представники зс рф прибули за місцем проживання громадянина ОСОБА_10 , який є учасником антитерористичної операції на Сході України, та примусово вивезли його до АДРЕСА_2, де останнього утримували впродовж доби в підвальному приміщенні школи, застосовуючи при цьому фізичну силу, внаслідок чого ОСОБА_10 було завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості.
		Крім того, під час перебування вказаного села під окупацією російською федерацією, ОСОБА_8 шляхом пішого обходу і спостереження здійснював збір даних про перебування в АДРЕСА_3 нових осіб та передавав отримані відомості в обумовленому раніше місці представникам зс рф. При цьому, ОСОБА_8 усвідомлював, що вказані дії призведуть до збільшення бойового потенціалу дислокованих у селі підрозділів зс рф та, відповідно, завдадуть шкоду державній безпеці та обороноздатності України.
		Крім того, 14.04.2022 за адресою проживання ОСОБА_8 , у АДРЕСА_1 , під час проведення обшуку виявлено та вилучено 3 прямокутні предмети циліндричної форми на яких міститься напис «Тротиловая шашка 200 г», які відповідно до висновку експерта №КСЕ-19/125- 22/2071 від 09.06.2022 є бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності - тротилом, конструктивно оформленим у три стандартні 200 грамові тротилові шашки масою 196,3 г, 198,6 г, 198,1 г відповідно, які він зберігав без передбаченого законом дозволу.
		 
		Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію дій ОСОБА_8 , доведеність його вини, просив скасувати вирок місцевого суду, у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості, та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання: за ч.2 ст.111 КК України - у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна. Зазначив, що місцевий суд не в достатній мірі врахував, що обвинувачений скоїв тяжкі кримінальні правопорушення, в умовах воєнного стану, свою провину повністю не визнав, у вчиненому не розкаявся. Відтак, призначення покарання ОСОБА_8 за ч.2 ст.111 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, є безпідставним та невмотивованим.
		  
		Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, котрі просили вирок місцевого суду залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
		 
		Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		 
		Згідно з пунктами 2, 4 ч.1 ст.420 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання чи неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
		 
		Частиною 1 ст.421 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано, окрім іншого, у зв`язку з необхідністю застосувати суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання лише у разі, якщо на цих підставах апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
		 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі прокурором не оспорюються.
		 
		Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості, заслуговують на увагу, з наступних міркувань. 
		 
		Згідно зі статтями 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню  нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це  покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
		Норми зазначеного Кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з  альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх  конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
		 
		Зокрема, статтею 69 КК передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за це кримінальне правопорушення.
		Частина 1 статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідне кримінальне правопорушення, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами кримінального правопорушення, поведінкою особи під час вчинення кримінального правопорушення та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
		При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд має виходити із системного тлумачення статей 66 та 69 КК і тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини як ознаки привілейованих складів кримінального правопорушення, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Ці обставини у своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
		При цьому, призначаючи засудженому більш м`який вид покарання, аніж встановлений санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК, суд має належно обґрунтувати, що саме цей захід примусу дозволить досягти ключової мети покарання, а саме виправлення винної особи та запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		 
		Проте, місцевим судом не було належно обґрунтовано, яким чином молодий вік обвинуваченого, його неналежне виховання і відсутність досвіду самостійного життя, а також вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, під впливом погрози та примусу, істотно зменшують суспільну небезпеку вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень та слугують підставами для застосування положень ст.69 КК України при призначенні йому покарання.
		 
		Мотивуючи свої висновки щодо обраної ОСОБА_8 міри покарання, місцевий суд узяв до уваги, що останній фактично визнав свою вину.
		 
		Однак, оскаржуваний вирок не містить переконливого обґрунтування того, що  зазначені обставини у своїй сукупності дають підстави для призначення обвинуваченому покарання, із застосуванням ст.69 КК України.
		 
		Тому покарання, визначене судом першої інстанції, з урахуванням обставин, які бралися ним до уваги при його призначенні, вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між обраним судом та тим розміром покарання, яке б мало бути призначене та яке б не становило «особистого надмірного тягаря для особи», адже воно відповідало б справедливому балансу між  загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.
		 
		Відтак, призначене місцевим судом ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.111 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, не відповідає вимогам статей 50, 65 КК України та є явно несправедливим, унаслідок його м`якості.
		 
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів визнає ним вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, під впливом погрози та примусу.
		 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , колегією суддів не встановлено. 
		 
		А тому, призначаючи ОСОБА_8 покарання, відповідно до вимог ст.65 КК України, колегія суддів бере до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, його відношення до скоєного; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його молодий вік; обставину, яка пом`якшує покарання; відсутність обставин, які обтяжують покарання; та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2 ст.111 та ч.1 ст.263 КК України, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. 
		 
		За таких обставин, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 , в частині призначеного йому покарання, підлягає скасуванню, з ухваленням нового вироку.
		 
		Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів,
		 
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
		 
		Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 - скасувати, в частині призначеного йому покарання.
		 
		ОСОБА_8 призначити покарання за:
		   - ч.2 ст.111 КК України - у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;
		   - ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		 
		У решті цей же вирок залишити без змін.
		 
		Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців.  
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_3                                    ОСОБА_2                                ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...