Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/4173/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2024. Зареєстровано: 12.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2024.
Дата набрання законної сили: 29.03.2024
Номер судового провадження: 2/337/57/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		27.02.2024 
		ЄУН 337/4173/23
		Провадження № 2/337/57/2024
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		27 лютого 2024 року                            місто Запоріжжя
		 
		Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
		головуючого судді            Котляр А.М.
		за участю секретаря            Огурцової О.В.
		позивача                     ОСОБА_1 
		представника позивача             ОСОБА_2 
		представника відповідача         ОСОБА_3 
		представника відповідача        Дмитрух Д.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_4 про захист прав споживача, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку,
		 
		                ВСТАНОВИВ:
		 
		Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
		05.08.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона є клієнтом АТКБ "ПриватБанк", має карту "Універсальна № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . 
		16.05.2022 року близько о 17-45 годині їй на телефон надійшли дзвінки з невідомих телефонних номерів, співрозмовники назвались співробітниками Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» та повідомили, що за її платіжною карткою можливі певні проблеми, а отже є необхідність провести дії задля безпеки грошових коштів. Надалі невідомі особи запропонували позивачці зробити тестові перекази коштів.
		Керуючись підказками цих осіб, позивач зробила два перекази зі своєї карти: 
		1)??16.05.2022 у 18:24:44 на картку іншого банку НОМЕР_3 в сумі 29150,03 грн.
		2)??16.05.2022 у 18:54:56 на картку іншого банку НОМЕР_4 в сумі 29300,78 грн.
		Вона одразу передзвонила на гарячу лінію Приватбанку, де їй повідомили що з банку ніхто їй не телефонував. В той же час на вимоги Позивачки повернути та/або заблокувати списані кошти - Банк не відреагував.
		Таким чином, в наслідок неправомірних (шахрайських) дій, позивачка втратила грошові кошти на загальну суму 58 450,81 гривень.
		17.05.2022 року за заявою позивачки підрозділом дізнання Відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області було зареєстроване кримінальне провадження №12022087070000272 за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння шахрайським шляхом невстановленою особою грошовими коштами, які належать ОСОБА_1 . На цей час кримінальне провадження триває, винні особи не встановлені.
		13.06.2022 року позивачка звернулась до відповідача АТ КБ «Приватбанк» із вимогами про блокування грошових коштів, які були отримані шахраями та повернення їй грошових коштів, які були перераховані на рахунок шахраїв. Відповідь вона не отримала, кошти їй не повернуті.
		Вважає, що банк зобов`язаний відновити залишок коштів на її рахунку, оскільки банківські операції були помилковими переказами.
		Крім того, їй стало відомо, що один із переказів на суму 29150,03 грн. був отриманий відповідачем ОСОБА_4 . Вважає, що відповідач ОСОБА_4 зобов`язаний повернути їй грошові кошти як безпідставно набуте майно. 
		Просить суд:
		???- зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" відновити залишок коштів ОСОБА_1 на особистому рахунку НОМЕР_5 , у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 16.05.2022 року о 18:24:44  переказ на картку іншого банку НОМЕР_3 в сумі 29150,03 гривень та 16.05.2022 року у 18:54:56 - переказ на картку іншого банку НОМЕР_4 в сумі 29300,78 гривень.
		- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 29150,03 гривень. 
		Представник АТ КБ «Приватбанк» Якушев С.О. подав відзив, в якому в задоволенні позову просить суд відмовити (а.с. 16-21, 159-162). В обґрунтування заперечень вказав, що платіжні операції від 16.05.2022 року були зроблені самою ОСОБА_1 , добровільно із зазначенням банківських реквізитів отримувача, тому вони не є помилковими або неналежними платіжними операціями. Позивач безпідставно просить суд відновити залишок коштів на рахунку, що фактично означає стягнути ці грошові кошти з банку. 
		Зазначив, що ОСОБА_1 повідомила банк про здійснення переказів на наступний день 17.05.2016 року о 09:53 годині, при цьому під час телефонної розмови із оператором ОСОБА_1 визнає, що сама винна у здійсненні переказів шахраям. Вважає АТ КБ «Приватбанк» неналежним відповідачем по справі, оскільки позивач може звернутись із позовними вимогами до отримувачів цих переказів. 
		Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Дмитрух Д.М. подав відзив, в якому в задоволенні позову просить суд відмовити (а.с. 166-168). В обґрунтування заперечень вказав, що відповідач ОСОБА_4 дійсно отримав банківську карту № НОМЕР_6 в АТ «ТАСКОМБАНК». Проте відповідач під впливом омани передав дані для входу в особовий кабінет АТ «ТАСКОМБАНК» своєму знайомому ОСОБА_5 , після чого дані для входу були змінені, а тому ОСОБА_4 втратив доступ до свої картки. Після цього відбувся грошовий переказ від імені ОСОБА_1 на банківську картку ОСОБА_4 , проте відповідач на цей час вже втратив доступ до свого банківського рахунку. Відповідач не отримував грошові кошти ОСОБА_1 . Винна особа у кримінальному провадження щодо шахрайський дій у відношенні позивача не встановлена. 
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила суду, що 16.05.2022 року їй зателефонувала особа, яка назвалась працівником АТ КБ «Приватбанк», сказала, що їй потрібно провести певні дії для безпеки коштів на рахунку. Вона за вказівкою цієї особи зайшла в мобільний додаток Приват24 та, керуючись інструкціями, зробила два грошові перекази на номери банківських карток, які їй сказали по телефону. Вона зробила ці грошові перекази повністю за вказівкою так званого оператора. Потім вона зрозуміла, що її обманули. На наступний день зранку вона зателефонувала до АТ КБ «Приватбанк» та повідомила, що шахраї примусили її зробити грошові перекази. Після цього вона письмово зверталась до Банку та просила повернути їй грошові кошти. Вважає, що Банк винен в тому, що вона перерахувала грошові кошти шахраям, оскільки не скасував банківські операції. Також вважає, що відповідач ОСОБА_4 , який отримав один з її грошових переказів, зобов`язаний повернути їй ці кошти як безпідставно набуті. 
		Представник позивача адвокат Александров О.О. позов підтримав, просив суд його задовольнити.
		Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» Якушев С.О. просив суд в задоволенні позову відмовити.
		Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Дмитрух Д.М. просив суд в задоволенні позову відмовити.
		 
		Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
		08.08.2023 року суддя відкрив у справі загальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання (а.с. 13).
		15.09.2023 року представник АТ КБ «Приватбанк» Якушев С.О. подав відзив на позов (а.с. 15-21).
		20.09.2023 року суд за клопотанням позивача витребував докази у відповідача АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 81).
		24.10.2023 року суд за клопотанням позивача витребував докази у АТ «ТАСКОМБАНК», залучив до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 (а.с. 112-113).
		24.11.2023 року представник позивача адвокат Александров О.О. подав до суду позовну заяву, в якій він заявив позовні вимоги до співвідповідача ОСОБА_4 (а.с. 134-142).
		26.12.2023 року представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Дмитрух Д.М. подав відзив на позов (а.с. 166-168).
		10.01.2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
		Між сторонами по справі склались правовідносини з приводу перерахування грошових коштів клієнта банку та стягнення безпідставно набутого майна. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приватбанк», має банківський рахунок НОМЕР_2 та банківську картку «Універсальна» № НОМЕР_1 (а.с. 35-51). 
		Позивач ОСОБА_1 зробила два грошові перекази зі своєї карти (а.с. 7-8): 
		1)??16.05.2022 у 18:24:44 на картку іншого банку НОМЕР_3 в сумі 29150,03 грн.
		2)??16.05.2022 у 18:54:56 на картку іншого банку НОМЕР_4 в сумі 29300,78 грн.
		Банківська картка № НОМЕР_6 емітована АТ «ТАСКОМБАНК» та належить ОСОБА_4 (а.с. 152). 
		Виписка з банківського рахунку ОСОБА_4 підтверджує факт того, що 16.05.2022 року о 18:24 був здійснений грошовий переказ коштів сумою 29150,03 грн з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на банківську картку АТ «ТАСКОМБАНК» № НОМЕР_6 ОСОБА_4 (а.с. 143). 
		Банк емітент та власник банківської картки № НОМЕР_4 судом не встановлений.
		17.05.2022 року за зверненням ОСОБА_1 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.190 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 шахрайським шляхом (а.с. 9-10).
		17.05.2022 року о 09:53 годині ОСОБА_1 зателефонувала до підтримки АТ КБ «Приватбанк» та повідомила відповідача про заволодіння її грошовими коштами.
		Представник АТ КБ «Приватбанк» надав письмову відповідь ОСОБА_1 на її письмові звернення (а.с. 52-56, 60-61), про те, що Банк не може повернути їй грошові кошти, оскільки грошові перекази були здійснені із введенням правильного пін-коду від картки (а.с. 28-29, 30-31).
		Відповідач ОСОБА_4 13.01.2023 року був допитаний в якості свідка по кримінальному провадженню №12022087070000272, надав пояснення про те, що в березні 2022 року його знайомий ОСОБА_6 попросив його за грошову винагороду зареєструватись в додатку «izibank», що він зробив. Далі він продав облікові дані до банківського кабінету ОСОБА_7 . Далі він продав ОСОБА_8 облікові дані до моно банку. На початку травня 2022 року йому на картку надійшов грошовий переказ від невідомого відправника, він злякався і заблокував картку. Далі за проханням ОСОБА_8 він разблокував картку, а ОСОБА_9 в свою чергу переказав ці кошти на іншу картку. Доступу до своїх банківських рахунків він не має. 
		 
		Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
		Позовні вимоги про АТ КБ «Приватбанк» про зобов`язання відновити залишок коштів:
		Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем  особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з пунктом 2 розділу VI положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі  Положення № 705), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
		Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		 
		Позовні вимоги до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутого майна:
		Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Положення глави 83 України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. З урахуванням змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.
		Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.
		Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
		Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
		Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
		Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктивним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
		Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.
		Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно.
		 
		Мотиви суду. 
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши аргументи сторін по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав. 
		Суд прийшов до висновку, що доводи ОСОБА_10 про те, що зроблені нею транзакції із переказу грошових коштів є неналежними помилковими платежами, є безпідставними.
		З пояснень позивача видно, що ОСОБА_1 самостійно оформила платіжні операції із застосуванням мобільного банківського додатку, внесла всю необхідну інформацію для здійснення грошових переказів. Сама ОСОБА_1 цей факт не заперечує, вважає винуватою особу, яка назвалась по телефону оператором банку, та себе, яка повірила в цей обман. 
		З відповіді представника АТ КБ «Приватбанк» (а.с.28) видно, що операції із списання грошових коштів були здійсненні із введенням правильного ПІН-коду картки.
		Таким чином суд робить висновок, що ОСОБА_1 своїми діями здійснила спірні транзакції, ввела ПІН-код, тим самим переказала кошти. Банківські операції не є неналежними або помилковими. 
		Позивач вважає, що Банк був зобов`язаний скасувати транзакції та повернути їй кошти, оскільки вона повідомила Банк про помилкові платежі.
		Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 негайно повідомила Банк про спірні транзакції. Так, списання коштів відбулось 16.05.2022 року о 18:24 та 18:54 годині. Проте ОСОБА_1 зателефонувала до Банку 17.05.2022 року о 09:53 годині (а.с.68). 
		Оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк, то суд робить висновок, що вина Банку в даному випадку відсутня. 
		У зв`язку із цим, позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» є безпідставними, а тому суд відмовляє в їх задоволенні. 
		Щодо позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів з ОСОБА_4 , то суд прийшов до висновку про їх задоволення з наступних причин. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснила переказ грошових коштів на банківську картку ОСОБА_4 в сумі 29150 гривень 03 копійки без будь-яких правових підстав, за відсутності договірних відносин із відповідачем. 
		ОСОБА_4 у своїх поясненнях визнає факт того, що ОСОБА_1 є невідомою для нього особою, він бачив, що на його картку надійшли грошові кошти, зрозумів, що кошти можливо були отримані шахрайським способом. 
		Таким чином, відповідач ОСОБА_4 набув та зберігає грошові кошти не на виконання договірних зобов`язань із позивачем та за відсутності передбаченої законом підстави. До того ж, безпідставність набуття та збереження грошових коштів мала місце не лише в момент їх набуття, але й станом на час розгляду спору. Судом не встановлено існування між сторонами цивільно-правових правовідносин, відтак, не встановлено й наявності правової підстав для набуття спірних коштів. 
		Тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 законними та обґрунтованими, а тому задовольняє позов в цій частині. 
		 
		Судові витрати. 
		При вирішенні питання про судові витрати, суд виходить із наступного. 
		Оскільки позивач при зверненні до суду біла звільнена від сплати судового збору, суд покладає судовий бір в сумі 1073,60 на відповідача ОСОБА_4 . 
		Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -    
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в сумі 29150 гривень 03 копійки. 
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 1073 гривень 60 копійок. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повний текст рішення складений 07.03.2024 року. 
		 
		Повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 .
		Відповідач: акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570.
		Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .
		 
		 
		 
		Суддя:                                  А.М. Котляр

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...