Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/19871/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи; Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2024. Зареєстровано: 13.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2024.
Дата набрання законної сили: 12.03.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4820/251/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022240000000135

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		12 березня 2024 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 686/19871/22
		Провадження № 11-кп/4820/251/24
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
		судді-доповідача             ОСОБА_1 , 
		суддів:                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря    
		судового засідання:             ОСОБА_4 ,
		прокурора                     ОСОБА_5 ,
		захисників:                 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		обвинуваченого:             ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022240000000135 від 05 квітня 2022 року, за апеляційною скаргою прокурора Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2023 року,
		       в с т а н о в и л а :
		Цим вироком
		ОСОБА_8 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Требухівці Летичівського району Хмельницької області, громадянина України, без освіти, не працює, без реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; судимого 27 січня 2022 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст.189, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ст.361, ч.1 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 02 листопада 2022 року Хмельницьким апеляційним судом цей вирок скасовано в частині призначення покарання і призначено покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Хмельницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, більш суворим покаранням, призначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду від 26 грудня 2023 року, остаточно визначено 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.
		Початок строку відбуття покарання обчислюється з 26 грудня 2023 року.
		У строк відбуття ОСОБА_8 покарання зараховано частково відбуте покарання за вироком Хмельницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, а також строк перебування його під вартою: - з 18 березня 2020 року по 27 січня 2022 року включно; - з 01 червня 2022 року по 25 грудня 2023 року включно.
		    ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України (епізод ОСОБА_9 ), та виправдано його, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		ОСОБА_10 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Одеса, громадянку України, без освіти, не працює, без реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судиму:
		-04 жовтня 2021 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до громадських робіт строком 80 годин;
		визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, та призначено їй покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України від відбування цього покарання її звільнено з випробовуванням з установленням іспитового строку 3 роки.
		На підставі ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_10 обов`язки:
		- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Стягнуто з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів по 1 321 грн 46 коп з кожного.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 03 червня 2022 року на речові докази, скасовано.
		Судом вирішено питання речових доказів.
		За вироком суду, ОСОБА_8 у квітні 2022 року за попередньою змовою із своєю дружиною ОСОБА_10 , маючи на меті незаконне збагачення, вирішили завербувати декілька соціально незахищених осіб, використовуючи їх уразливий стан, викликаний тяжкими особистими та сімейними обставинами, та передати цих осіб для подальшої трудової експлуатації у вигляді заняття жебрацтвом, з чого отримувати грошову винагороду.
		Упродовж квітня-травня 2022 року ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату та час, скориставшись уразливим станом знайомих їм: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , викликаному тяжкими особистими та сімейними обставинами вказаних осіб, а також їх скрутним матеріальним становищем, шляхом обману, який полягав у неправдивих обіцянках працевлаштувати останніх, завербували їх з метою подальшої експлуатації у вигляді зайняття жебрацтвом.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, 14 травня 2022 року близько 12 год 30 хв ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_3 , під час зустрічі із особою зі зміненими анкетними даними ОСОБА_14 , який залучений працівниками поліції для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, з корисливих мотивів запропонували останньому незаконно передати йому трьох осіб, з метою подальшої експлуатації у вигляді зайняття жебрацтвом на території міста Львова, на період одного місяця, за грошову винагороду в розмірі 32 000 грн, при цьому забажали отримати частину із вказаної грошової суми, а саме 10 000 грн як завдаток, а решту суми грошових коштів  22 000 грн безпосередньо при передачі вказаних осіб.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, 23 травня 2022 року близько 19 год ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем свого проживання, за вказаною адресою, під час чергової зустрічі із ОСОБА_14 підтвердили готовність здійснити незаконну передачу йому трьох осіб, з метою їх подальшої трудової експлуатації у зайнятті жебрацтвом, та відповідно до попередньої домовленості отримали від ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 10 000 грн як завдаток. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_10 повідомили ОСОБА_14 , що трьох осіб передадуть йому при наступній зустрічі, за умови сплати останнім решти обумовленої суми грошових коштів у розмірі 22 000 грн.
		01 червня 2022 року близько 12 год 30 хв, перебуваючи за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , використовуючи уразливий стан ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання грошових коштів за незаконну передачу вищевказаних осіб для трудової експлуатації у вигляді заняття жебрацтвом, діючи з корисливих мотивів, передали особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_14 трьох осіб: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 для подальшої трудової експлуатації у вигляді заняття жебрацтвом на території міста Львова, за що отримали від нього решту раніше обумовленої грошової винагороди в розмірі 22 000 грн.
		В апеляційній скарзі прокурор Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 просив вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.149 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком від 27 січня 2022 року остаточно призначити покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинувачених, прокурор уважав, що вказаний вирок суду стосовно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання слід скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість.
		Зокрема, судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання не в повній мірі враховано те, що останній вину у вчиненні злочину не визнав, приховав факти, які свідчать про вчинення ним злочину. Невизнання вини в даному випадку можна розцінювати як намагання ОСОБА_8 уникнути кримінальної відповідальності та справедливого покарання.
		Разом з тим, судом першої інстанції повною мірою не враховано, що ОСОБА_8 після вироку від 27 січня 2022 року, тобто, менш як через три місяці знову вчинив злочин, який є особливо тяжким. Указане підтверджує небажання ОСОБА_8 стати на шлях виправлення.
		Окрім того, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність призвело до неправильного призначення покарання ОСОБА_8 за сукупністю вироків.
		Застосування судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 остаточного покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України є неправильним та свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню, що згідно з п.2 ч.1 ст.413 КПК України, є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.
		Цей же вирок щодо ОСОБА_10 іншими учасниками в апеляційному порядку не оскаржувався.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; прокурора ОСОБА_5 , який підтримав свою апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів; заперечення обвинуваченого ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
		Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Апеляційним судом установлено, що ОСОБА_8 у квітні 2022 року за попередньою змовою із своєю дружиною ОСОБА_10 , маючи на меті незаконне збагачення, вирішили завербувати декілька соціально незахищених осіб, використовуючи їх уразливий стан, викликаний тяжкими особистими та сімейними обставинами, та передати цих осіб для подальшої трудової експлуатації у вигляді заняття жебрацтвом, з чого отримувати грошову винагороду.
		Упродовж квітня-травня 2022 року ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату та час, скориставшись уразливим станом знайомих їм: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , викликаному тяжкими особистими та сімейними обставинами вказаних осіб, а також їх скрутним матеріальним становищем, шляхом обману, який полягав у неправдивих обіцянках працевлаштувати останніх, завербували їх з метою подальшої експлуатації у вигляді зайняття жебрацтвом.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, 14 травня 2022 року близько 12 год 30 хв ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_3 , під час зустрічі із особою зі зміненими анкетними даними ОСОБА_14 , який залучений працівниками поліції для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, з корисливих мотивів запропонували останньому незаконно передати йому трьох осіб, з метою подальшої експлуатації у вигляді зайняття жебрацтвом на території міста Львова, на період одного місяця, за грошову винагороду в розмірі 32 000 грн, при цьому забажали отримати частину із вказаної грошової суми, а саме 10 000 грн як завдаток, а решту суми грошових коштів  22 000 грн безпосередньо при передачі вказаних осіб.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, 23 травня 2022 року близько 19 год ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем свого проживання, за вказаною адресою, під час чергової зустрічі із ОСОБА_14 підтвердили готовність здійснити незаконну передачу йому трьох осіб, з метою їх подальшої трудової експлуатації у зайнятті жебрацтвом, та відповідно до попередньої домовленості отримали від ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 10 000 грн як завдаток. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_10 повідомили ОСОБА_14 , що трьох осіб передадуть йому при наступній зустрічі, за умови сплати останнім решти обумовленої суми грошових коштів у розмірі 22 000 грн.
		01 червня 2022 року близько 12 год 30 хв, перебуваючи за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , використовуючи уразливий стан ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання грошових коштів за незаконну передачу вищевказаних осіб для трудової експлуатації у вигляді заняття жебрацтвом, діючи з корисливих мотивів, передали особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_14 трьох осіб: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 для подальшої трудової експлуатації у вигляді заняття жебрацтвом на території міста Львова, за що отримали від нього решту раніше обумовленої грошової винагороди в розмірі 22 000 грн.
		ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підлягають кримінальній відповідальності за ч.2 ст.149 КК України,  торгівля людьми, тобто, вербування та передача трьох осіб, учинені з метою експлуатації, з використанням обману та їх уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб.
		Висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, установлених місцевим судом і викладених у вироку, а також кримінально-правова кваліфікація його дій за ч.2 ст.149 КК України в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється, тому вирок у цій частині апеляційним судом не переглядається.
		Водночас колегія суддів уважає, що доводи апеляційної скарги прокурора Хмельницькоїобласної прокуратури ОСОБА_5  є обґрунтованими.
		Згідно зі ст.414КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість.
		Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
		Визначаючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, суд повинен виходити з усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали, тощо.
		У силу вимог ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		На думку колегії суддів, зазначені вимоги місцевим судом не були дотримані повною мірою.
		Водночас доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими та заслуговують на увагу в цій частині.
		Відповідно до усталеної судової практики особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Зокрема, судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання не повною мірою враховано те, що він вину у вчиненому не визнав, приховав факти, які свідчать про вчинення ним кримінального правопорушення.
		Також колегіясуддів ураховує,що обвинувачений ОСОБА_8 характеризується посередньо,має сім`ю,на утриманнімалолітні діти, за повідомленнями КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров`я» перебуває під спостереженням: лікаря-нарколога з 2013 року з приводу психічних та поведінкових розладів унаслідок вживання алкоголю, синдром залежності; лікаря-психіатра з 2019 року з діагнозом (змішаний тривожно-депресивний розлад); відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №226 від 22.06.2022 року ОСОБА_8 на період вчинення інкримінованих йому злочинів та у теперішній час виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, проте він міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає. 
		Обставиною, що обтяжує обвинуваченому покарання, слід визнати вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній залежності від винного, оскільки ОСОБА_12 на час вчинення кримінального правопорушення певний період часу (близько шести місяців) проживала та харчувалася в ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
		Апеляційним судом також ураховано досудову доповідь, згідно якої ризик учинення ОСОБА_8 повторного кримінального правопорушення визначається як високий, тому його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Отже, ухвалюючи свій вирок, колегія суддів апеляційного суду враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення та його наслідки, відомості про особу винного, який є раніше судимим.
		Відтак, на переконання колегії суддів, обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання за ч.2 ст.149 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Саме таке покарання за своїм видом і розміром відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, та повною мірою відповідатиме меті покарання, визначеній у ст.50 КК України.
		Апеляційний суд також наголошує, що судом першої інстанції повною мірою не враховано того, що ОСОБА_8 після попереднього вироку від 27 січня 2022 року, яким був засуджений за умисні кримінальні правопорушення, тобто, менш, ніж через три місяці знову вчинив новий злочин, який є особливо тяжким.
		Наведене підтверджує небажання ОСОБА_8 стати на шлях виправлення.
		Окрім того,неправильне застосуваннязакону Українипро кримінальнувідповідальність,а саме призначення покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, яка не підлягала застосуванню, призвело до неправильного призначення покарання ОСОБА_8 за сукупністю вироків.
		У ході судового розгляду встановлено, що вироком Хмельницького міськрайонного суду від 27 січня 2022 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.185, ч.3 ст.357, ч.1 ст.357, ст.361 КК України, та призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням та призначено йому іспитовий строк тривалістю 3 роки.
		Вироком Хмельницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року вирок Хмельницького міськрайонного суду від 27 січня 2022 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок, за яким останньому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.149 КК України, за яким ОСОБА_8 визнано винуватим за останнім вироком, учинено ним упродовж квітня-червня 2022 року, тобто після вироку Хмельницького міськрайонного суду від 27 січня 2022 року та до вироку Хмельницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року.
		За змістом ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
		Таким чином, законодавець чітко визначив момент у часі, що розмежовує ці два правила: це постановлення обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили.
		Правило призначення покарання за сукупністю вироків є більш суворим, ніж за сукупністю кримінальних правопорушень.
		Визначення законодавцем більш суворих правил призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, ніж за сукупністю кримінальних правопорушень, обумовлено саме фактом вчинення нового кримінального правопорушення (нових кримінальних правопорушень) після постановлення попереднього вироку, тобто, після того, як цю особу вже було засуджено за інше кримінальне правопорушення (інші кримінальні правопорушення), але вона не зробила висновків зі своєї попередньої протиправної поведінки та факту її засудження, а навпаки продовжила злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.
		Отже, призначення остаточного покарання має відбуватися за правилами, передбаченими ст.71 КК України, якщо кримінальне правопорушення вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку, а не після набрання ним законної сили. При цьому скасування судом апеляційної інстанції такого попереднього вироку в частині покарання з підстав неправильного звільнення від відбування покарання або через необхідність призначити більш суворе покарання не перешкоджає застосуванню ст.71 КК України, оскільки в такому разі апеляційний суд фактично лише посилює покарання чи вказує на необхідність його відбування реально, а не спростовує висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень і не скасовує вирок у цій частині.
		За таких обставин, вирок місцевого суду в частині призначення покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, яка не підлягала застосуванню, не можна визнати законним та обґрунтованим унаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його м`якість, а тому скарга прокурора в цій частині підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
		Керуючись ст.ст.374, 407, 409, 418, 420, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів, 
		у х в а л и л а :
		Апеляційну скаргу прокурора Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
		Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 в частині призначення покарання скасувати.
		Ухвалити новий вирок.
		ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Відповідно до ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2022 року остаточно ОСОБА_8 призначити покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Початок строку відбування покарання обчислювати з 12 березня 2024 року.
		У строк відбуття покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення: з 18 березня 2020 року по 27 січня 2022 року включно та з 01 червня 2022 року по 11 березня 2024 року включно з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
		В іншій частині вирок суду залишити без змін.
		Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.
		На вирок може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою,  в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...