Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/9090/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано судом: 12.03.2024. Зареєстровано: 13.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2024.
Дата набрання законної сили: 04.02.2024
Номер судового провадження: 2-а/760/885/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 760/9088/20
		Провадження №2-а/760/885/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 січня 2024 року м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд м. Києва
		у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
		з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 0748/10000/19 від 02 квітня 2020 року у справі про порушення митних правил.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 02 квітня 2021 року відповідачем було ухвалено оскаржувану постанову в справі про порушення митних правил № 0748/10000/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1605707 грн. 31 коп. 
		Вважає вказану постанову необґрунтованою, винесеною з порушенням норм чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ`єктивним, з огляду на наступне.
		Зазначає, що між ФОП ОСОБА_1 та TOB «ТАРТЕХ» було укладено договір про надання послуг митного брокера №21-МБ/18 від 14 серпня 2018 року, згідно умов якого, Виконавець зобов`язується надати послуги з митного оформлення вантажу Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги.
		На виконання вище зазначеного договору, 10 жовтня 2019 року позивачем, було подано до відділу митного оформлення №1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, шляхом електронного декларування типу ІМ 40 ДЕ №UA100110/2019/156341 на товар, самосвал бувший у використанні, марка VOLVO, модель: FM № 84 RB, (VIN): НОМЕР_1, рік виготовлення 2014 року, тип двигуна: дизель, робочий об`єм двигуна: 12 777; кількість дверей: 2; місць для сидіння: 2, повна маса при максимальному навантаженні: 50 293 кг, вантажопідйомність: 32 000 кг, колір: біла кабіна, оранжевий кузов, виготовлений не на базі легкового авто, призначений для використання на дорогах загального призначення, оснащений кузовом. Країна виробництва: BE. Виробник: VOLVO, загальна вартість 355 000 турецьких лір або 1 503 298,98 грн.
		Відправник товару - компанія «Ergin Motorlu Araclar Tic. A.S.» (G.M.K. Bulvan № 299/A 33110 Enisehir/MERSIN/Туреччина.
		Одержувач товару - TOB «ТАРТЕХ» (код ЄДРПОУ 42095414).
		Дані відомості про товар були взяті позивачем з наданих представником ТОВ «ТАРТЕХ» товаросупровідних документів, які були надані позивачем, у відповідності до вимог митного законодавства, разом з митною декларацією, а саме: контракт № 03092018 від 03.09.2018 року; специфікація №1 від 03.09.2019 року до контракту №03092018 від 03.09.2018 року; інвойс №373590 від 12.11.2018 року; коносамент (Bill of Lading) №1 від 30.11.2018 року; сертифікат про походження товару №Р 0547386 від 20.11.2018 року; інші документи, які зазначені у графі 44 МД.
		Крім того, даний транспортний засіб заїхав на митну територію України 03 грудня 2018 року та мав бути доставлений протягом 10 днів до Київської митниці ДФС, де мав бути розмитнений, але в зв`язку з тим, що у даного транспортного засобу виникли технічні поломки він був доставлений до станція технічного огляду та перебував там на ремонті, в зв`язку з чим митним органом було надано дозвіл на подовження строку розмитнення даного товару. Отже, після ремонту ТЗ позивачем була подана вище наведена декларація.
		Відомості про товар зазначені позивачем в декларації повністю відповідають опису вказаному у перелічених вище документах. Так як технічний паспорт та транзитні номери даного транспортного засобу були втрачені під час його перевезення, визначаючи строк використання (коефіцієнт віку) даного транспортного засобу, позивач виходив з тих відомостей що були йому надані, в тому числі з таблиці що міститься на транспортному засобі (Шилдік), де значиться дата 17 грудня 2014 року. Отже з огляду на інформацію яка містилась в товаросупровідних документах та на самому транспортному засобі (Шилдік) транспортний засіб був виготовлений та зареєстрований у 2014 році та заїхав на митну територію України у грудні 2018 року.
		За загально прийнятими нормам та методами, вирахування коефіцієнту віку транспортного засобу, що використовуються та застосовуються митними органами та у законодавстві, що регулюють митні формальності та сплату митних платежів, а також у відповідних спеціалізованих програмах, такі як «МД Офіс», на момент здійснення митних формальностей, коефіцієнт віку транспортного засобу виробництва 2014 року становив 4 роки, так як при вирахуванні коефіцієнту віку ТЗ враховується лише рік, а не місяці та дні.
		Відповідний транспортний засіб заїхав на митну територію України у грудня 2018 року, його було заявлено до розмитнення у 2019 році. З даного слідує, що термін експлуатації даного транспортного засобу не перевищує 5 років.
		На підставі цього, позивачем було задекларовано товар за кодом згідно УКТ ЗЕД 8704 23 99 00, так як даний товар повністю відповідає даному коду та застосовано ставку ввізного мита - 10 % (150 329,90 грн.), акциз - 0,033 ЕІШ (11 436,66 грн.), ПДВ - 20 % (333 013,11 грн.).
		Натомість, відповідач прийняв рішення, що позивачем не вірно розраховано коефіцієнт віку транспортного засобу, зазначивши, що термін використання транспортного засобу потрібно рахувати не з наступного року, який слідує за роком виготовлення, а з точної дати його реєстрації, а саме з 14 травня 2014 року. При цьому відповідач не зазначив норму закону, яка б підтвердила б дану позицію.
		Отже у протоколі та постанові відсутні будь-які посилання на законодавчі норми, які свідчили б що позивачем не вірно було визначено коефіцієнт віку транспортного засобу, тобто не вірно застосовано методику вирахування коефіцієнту віку транспортного засобу. 
		З урахуванням вищезазначеного, позивач вважає, що відповідачем не було дотримано своїх обов`язків та були допущені перевищення повноважень при виконанні своїх посадових обов`язків, що врешті призвело до незаконного обвинувачення його у порушенні митних правил та притягнення до відповідальності без доведення вини та умислу, а постанову вважає безпідставною та незаконною, тому просить задовольнити позов.
		Ухвалою від 21 квітня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		22 червня 2020 року до суду від представника відповідача Київської митниці Держмитслужби - Грабчака П.В. надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає про безпідставність доводів, викладених в позовній заяві. Вважає, що постанова Київської митниці Держмитслужби від 02 квітня 2020 року у справі про порушення митних правил № 0748/10000/19 є законною, обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства, підстави для скасування постанови митниці відсутні.
		В обгрунтування заперечень відповідач вказав, що згідно інформації, яка міститься у документі від 14 травня 2014 року №33517, поданого декларантом ОСОБА_1 , разом з МД №UA100110/2019/156341 і класифікованого ним, як «свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу», в графі дата реєстрації транспортного засобу марки: VOLVO, модель: FM 84 RB; (VIN): НОМЕР_1 , зазначено - 14 травня 2014 року.
		Тобто, станом на 10 жовтня 2019 року транспортний засіб використовувався понад 5 до 8 років, який відповідає коду 8703, згідно з УКТ ЗЕД, фіксована ставка податку становить 1,32 євро за 1 см3.
		Таким чином, при врахуванні дати першої реєстрації транспортного засобу 14 травня 2014 року, станом на 10 жовтня 2019 року акцизний податок на товар заявлений за МД №UA100110/2019/156341 повинен становити ставку акцизу - 1.032 EUR (457466,47 грн).
		Також, відповідно до листа ТОВ «Вольво Україна» від 17 березня 2020 року №34, встановлено, що в базі технічних даних по виготовленим вантажівкам концерну «Volvo AB» зареєстровано наступний транспортний засіб: VOLVO FM, номер шасі, НОМЕР_1 : тип - вантажний автомобіль (шасі), дата виготовлення - 04 лютого 2014 року, дата передачі у власність кінцевому замовнику - 14 травня 2014 року.
		Відповідач вказує, що протокол про порушення митних правил та оскаржувана постанова містять норми закону, які порушено гр. ОСОБА_1 при самостійному визначенні ставки акцизу.
		22 липня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, що поданий відповідачем відзив є необґрунтованим, безпідставним та таким, що ґрунтується на припущеннях, оскільки відповідач проігнорував наявність ОСОБА_2 на транспортному засобі з датою ресстрації 17 грудня 2014 року; проігнорував той факт, що дата виробництва транспортного засобу та дата реєстрації можуть бути різними; не надав доказів звернення до реєстраційних органів Туреччини з метою отримання роз?яснення щодо документу №33517 від 14 травня 2014 року чи є даний документ свідоцтвом про реєстрацію Т3 та чи містить він правдиві дані про реєстрацію Т3; не надав доказів отримання відповіді від реєстраційних органів Туреччини щодо того, чи є документ №33517 від 14 травня 2014 року свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та чи містить він правдиві дані про реєстрацію транспортного засобу; не надав доказів звернення до митних органів країни відправника товару щодо надання документів на підставі яких здійснювалось замитнення товару та не надав відповідь даних органів, якщо така була ним отримана; не навів норми законодавства, які вказували б на не вірно визначений вік використання транспортного засобу; не надав докази наявності в діях позивача прямого умислу та вигоди від зменшення митних платежів.
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 03 лютого 2021 року визначено для розгляду цієї справи головуючого суддю Аксьонову Н.М.
		Ухвалою від 17 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
		Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
		На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суда матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч.4 ст.229 КАС України).
		З`ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
		Судом установлено, що 10 жовтня 2019 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, шляхом електронного декларування, подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA100110/2019/156341 на товар «моторні транспортні засоби для перевезення вантажів (для дорожніх робіт) самосвал бувший у використанні, марка: VOLVO; модель: FM 84 RB: (VIN): НОМЕР_1, календарний рік виготовлення: 2014, модельний рік виготовлення 2014, тип двигуна: дизель; робочий об`єм двигуна: 12 777, кількість дверей: 2, місць для сидіння: 2, повна маса при максимальному навантаженні: 50 293 кг., вантажопідйомність: 32 000 кг., колір: біла кабіна, оранжевий кузов, виготовлений не на базі легкового авто; призначений для використання на дорогах загального призначення, оснащений кузовом, торгівельна марка: VOLVO, країна виробництва: BE, виробник: «VOLVO», всього 1 товар, загальною вартістю 355 000 турецьких лір або 1 503 298.98 грн.
		Декларування товару здійснено на підставі договору про надання послуг митного брокера № 21-МБ/18 від 14 серпня 2018 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТАРТЕХ».
		Разом із митною декларацією для здійснення митного оформлення позивач надав, серед інших необхідних документів, документ від 14 травня 2014 року № 33519, класифікований ним як «свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу».
		Між ФОП ОСОБА_1 та TOB «ТАРТЕХ» укладено договір про надання послуг митного брокера № 21-МБ/18 від 14 серпня 2018 року, згідно умов якого виконавець зобов`язується надати послуги з митного оформлення вантажу замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги.
		Відправник товару - компанія «Ergin Motorlu Araclar Tic. A.S.» (G.M.K. Bulvan № 299/A 33110 Enisehir/MERSIN/Туреччина).
		Одержувач товару - TOB «ТАРТЕХ».
		Позивач задекларував зазначений товар за кодом згідно УКТ ЗЕД 8704 23 99 00, так як даний товар повністю відповідає даному коду та застосовано ставку ввізного мита - 10 % (150 329,90 грн.), акциз - 0,033 ЕUR (11 436,66 грн.), ПДВ - 20 % (333 013,11 грн.).
		Акцизна ставка податку застосована декларантом 0.033 EUR євро за 1 куб.см об`єму циліндрів двигуна для автомобілів, що використовувалися до 5 років.
		17 жовтня 2019 року державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС Вахрамєєвим К.К. було складено протокол про порушення митних правил №0748/10000/19 відносно ОСОБА_1 за ст.485 МК України з підстави заявлення в митних декларації від 10 жовтня 2019 № UA100110/2019/156341, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів, чи зменшення їх розміру, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту, неправдивих відомостей спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.
		Зі змісту протоколу про порушення митних правил №0748/10000/19 встановлено, що під час здійснення митного контролю вищевказаної декларації, на етапі перевірки правильності відомостей заявлених в митній декларації, виникли сумніви щодо вірності нарахування та сплаті акцизного податку.
		10 жовтня 2019 року посадовими особами митниці, з урахуванням вимог статей 320, 338 Митного кодексу України, проведено огляд (переогляд) товарів, які заявлені в МД №UA100110/2019/156341. В ході митного огляду встановлено, що товар являє собою самоскид; бувший у використанні; марка: VOLVO; (VIN): НОМЕР_2 . Товар має ознаки використання; показник одометра: 115 657 км.
		Відповідно до пояснень наданих ОСОБА_1 від 11 жовтня 2019 року, заявленню ним у МД №UA100110/2019/156341 акцизної ставки 0.033 EUR, слугувало те, що раніше ним вже оформлялись аналогічно подібні товари, які імпортувались однією партією. Даний транспортний засіб вчасно оформити не зміг, так як він був технічно не справний і тривалий час перебував на ремонті.
		З пояснень ОСОБА_1 також вбачається, що ним не було помічено чіткої дати виробництва даного транспортного засобу, лише зазначено - 2014 рік. Техпаспорта та транзитні номера були втрачені під час перевезення. До митної декларації, ним було додано документ, який виготовлено та надіслано відправником, оскільки техпаспорта були втрачені. На думку ОСОБА_1 даний документ не має юридичної сили.
		Відповідно до Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» визначена акцизна ставка податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704 23 99 00, становить 0,033 євро за 1 куб.см об`єму циліндрів двигуна, для транспортних засобів, що використовувалися до 5 років, а для автомобілів що використовувалися від 5 до 8 років - 1.32 евро за 1 куб.см об`єму циліндрів двигуна.
		Згідно інформації, яка міститься у документі від 14.05.2014 №33517, поданого декларантом ОСОБА_1 разом з МД №UA100110/2019/156341 і класифікованого ним як «свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу», в графі дата реєстрації транспортного засобу марки: VOLVO; модель: НОМЕР_3 ; (VIN): НОМЕР_4 , зазначено - 14 травня 2014 року.
		Тобто, станом на 10 жовтня 2019 року транспортний засіб використовувався понад 5 років. Для даного транспортного засобу, що використовувався понад 5 до 8 років, який відповідає коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД, фіксована ставка податку становить 1.32 євро за 1 см3.
		При врахуванні дати першої реєстрації транспортного засобу 14 травня 2014 року, станом на 10 жовтня 2019 акцизний податок на товар заявлений за МД №UA100110/2019/156341 повинен становити ставку акцизу - 1.032 EUR (457 466,47 грн.).
		Таким чином, не врахування декларантом фактично наявних в товаросупровідних документах відомостей щодо дати першої реєстрації транспортного засобу та самостійне визначення ставки акцизу, призвело до заниження митних платежів.
		Різниця несплачених митних платежів за МД №UA100110/2019/156341 становить 535 235,77 грн.
		Відповідно до листа ТОВ «Вольво Україна» від 17 березня 2020 №34, встановлено, що в базі технічних даних по виготовленим вантажівкам концерну «Volvo AB» зареєстровано наступний транспортний засіб: VOLVO FM, номер НОМЕР_5 : тип - вантажний автомобіль (шасі); дата виготовлення - 04.02.2014; дата передачі у власність кінцевому замовнику - 14 травня 2014.
		Постановою Київською митницею Держмитслужби від 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1605707,31 грн, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією ст.485 Митного кодексу України та складає 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		Київська митниця Держмитслужби при винесенні постанови виходила з того, що обставини вчинення вказаного правопорушення повністю підтверджуються доказами у справі про адміністративне правопорушення.
		Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Київської митниці Держмитслужби позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Київської митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил №0748/10000/19 від 02 квітня 2020 року.
		Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач вважає, що постанова Київської митниці Держмитслужби від 02 квітня 2020 року у справі про порушення митних правил №0748/10000/19 є законною, обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства. 
		Проте, суд не може погодитись з таким висновком суб`єкта владних повноважень з огляду на наступне.
		Так, відповідно до ч.1 ст.1 Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з  Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у  ст.7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
		Відповідно до ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
		Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил посадова особа зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно зі статтею 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
		Тобто, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 Митного кодексу України , у цьому випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, та наявність прямого умислу.
		Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.495 МК України).
		Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71 -VIIІ визначено, що акцизна ставка податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704 23 99 00 становить 0,033 євро за 1 куб.см. об`єму циліндрів двигуна для транспортних засобів, що використовувалися до 5 років, а для автомобілів що використовувалися від 5 до 8 років - 1,32 євро за 1 куб.см. об`єму циліндрів двигуна.
		Цим Законом  внесено зміни у пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та зазначено, що суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
		Відповідно до п.8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених Наказом Державної митної служби України 17.11.2005 №1118 (у редакції наказу Держмитслужби від 17.03.2008 №229 датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
		Позивач наголошує, що транспортний засіб заїхав на митну територію 03 грудня 2018 року, на підтвердження чого ним подано до суду копії документів, а саме: копію контракту №03092018 від 03 вересня 2018 року, копію специфікація №1 до контракту №03092018 від 03 вересня 2018 року; копію рахунку-фактури (інвойс) № 373590; копію коносаменту №1 від 30 листопада 2018 року; копію сертифікату про проходження товару №Р 0547386 від 20 листопада 2018 року, копію довідки №2019-01242 від 11 січня 2019 року; відомості про перетин кордону України відповідними транспортними засобами; копію митної декларації імпорт ІМ-40 ЕЕ №UA100000/2018/885164.
		Дослідивши надані документи, суд приходить до висновку, що, дійсно, спірний транспортний засіб перетнув кордон України 03 грудня 2018 року. 
		Крім того, позивач зазначає, що з 8-ми транспортних засіб, які прибули на митну територію України, з незалежних від ОСОБА_1 обставин, у двох Т3, в тому числі у ТЗ (VIN): НОМЕР_1 , виникли технічні поломки, в зв?язку з чим він був доставлений до станції технічного огляду та перебував там на ремонті. В результаті чого митним органом було надано дозвіл на подовження строку розмитнення даного товару. Після ремонту Т3, митним брокером ОСОБА_1 була подана інша митна декларація типу IM40 ДЕ №UA100110/2019/156341 від 10 жовтня 2019 року на розмитнення відремонтованого Т3 на яку був винесений протокол про порушення митних правил №0748/10000/19 від 17 жовтня 2019 року. Крім того, технічні паспорти на всі вісім транспортних засобів, в тому числі і на транспортний засіб (VIN): НОМЕР_1 були втрачені під час їх транспортування. В результаті чого митний брокер ОСОБА_1 , визначаючи дату первинної реєстрації Т3 виходив з даних вказаних в таблиці на транспортних засобах, втому числі і на Т3 (VIN): НОМЕР_1 , де містяться відомості про Т3 та його реєстраційні дані.
		Як вбачається з відомостей про транспортний засіб за VIN № НОМЕР_1 , дата його реєстрації - 17 грудня 2014 року.
		Суд не погоджується із твердженням відповідача про те, що датою реєстрації транспортного засобу є 14 травня 2014 року, оскільки із наданого до суду документу №33517 неможливо встановити, що даний документ є реєстраційним документом транспортного засобу з VIN № НОМЕР_1 , оскільки він складене ний іноземною мовою.
		Суд, враховуючи те, що реєстраційні документи на транспортний засіб було втрачено при переміщенні транспортного засобу через кордон, на підставі п.8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, вважає, що датою реєстрації транспортного засобу є дата, зазначена в ідентифікаційному номері транспортного засобу VIN № НОМЕР_1 , а саме - 17 грудня 2014 року.
		Таким чином, від дати реєстрації транспортного засобу (17 грудня 2014 року) до дати ввезення транспортного засобу на територію України (03 грудня 2018 року) минуло менше 5 років.
		Що стосується тієї обставини, що митну декларацію подано до митного органу лише 10 жовтня 2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом, суд вважає, що така затримка із зверненням до митного органу є обґрунтована, оскільки викликана обставинами, незалежними від волі позивача, зокрема, у транспортного засобу виникли технічні поломки та він був доставлений до станції технічного огляду та перебував там на ремонті, що підтверджується довідкою ТОВ «ТАРТЕХ» від 07 жовтня 2019 року, довідкою ФОП « ОСОБА_3 », актом виконаних робіт №06/10 від 06 жовтня 2019 року.
		Оскільки законодавець чітко вказав, що суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації,  термін використання транспортного засобу повинен рахуватись від дати його випуску (в даному випадку - 17 грудня 2014) до дати подання митної декларації (03 грудня 2018 року).
		Отже, на день подання митної декларації транспортний засіб VOLVO (VIN) НОМЕР_1 використовувалися до 5 років, тому застосувавши ставку акцизу 0,033 євро, позивач діяв відповідно до вимог митного та податкового законодавства.
		А тому судом не встановлено заявлення позивачем в митній декларації неправдивих відомостей з метою ухилення від сплати митних платежів.
		Крім того, митним органом не доведено умислу декларанта на вчинення порушення митних правила, а саме, що він усвідомлював факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажав, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
		Відтак, на переконання суду в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.
		Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Салабіаку проти Франції від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
		Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
		У справі Надточій проти України Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
		Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A;, пункт 29).
		Таким чином, зазначені принципи і положення нормативних актів при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази наявності складу адміністративного правопорушення позивача не доведені.
		Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною в постановах від 06 червня 2018 року по справі № 607/1866/17 та №607/2391/17, згідно з якою для притягнення до відповідальності за статтею 485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
		Таким чином, суд дійшов висновку, постанову в справі про порушення митних правил №0748/10000/19 від 02 квітня 2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.485 Митного кодексу України необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
		Щодо вимоги про визнання постанови у справі про порушення митних правил № 0748/10000/19 від 02 квітня 2020 року протиправною, суд вважає за необхідне зауважити на таке.
		Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Суд зазначає, що в даному випадку, з огляду на положення ст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, тому в задоволенні позовної вимоги про визнання постанови протиправною слід відмовити.
		Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Держмитслужби судових витрат у розмірі 420,40 грн. 
		Керуючись ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити частково.
		Постанову в справі про порушення митних правил №0748/10000/19 від 02 квітня 2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.485 Митного кодексу України скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Держмитслужби на користь  ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат. 
		Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Сторони у справі:
		позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ;
		відповідач - Київська митниця Держмитслужби, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А; код ЄДРПОУ 43337359.
		 
		 
		 
		Суддя Солом`янського
		районного суду міста Києва                                 Н.М.Аксьонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...