Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/2100/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.
Надіслано судом: 13.03.2024. Зареєстровано: 13.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2024.
Дата набрання законної сили: 11.03.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4808/139/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023140150000076

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 352/2100/23 
		Провадження № 11-кп/4808/139/24 
		Категорія ч. 3 ст. 406 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 березня 2024 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
		в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		з участю секретаря ОСОБА_6 ,
		розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №62023140150000076 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2023 року, згідно з яким
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проходить строкову військову службу на посаді стрільця-радіотелефоніста 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 4-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону (з О та ООДЗ) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військове звання «солдат», раніше не судимого,
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		Строк відбуття покарання відраховано з моменту фактичного затримання, тобто з 17 квітня 2023 року.
		за участю прокурора     ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого     ОСОБА_8 ,
		захисника     ОСОБА_7 ,
		потерпілого             ОСОБА_10 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Суд першої інстанції встановив, що військовослужбовець строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 НГУ солдат ОСОБА_8 16.04.2023 приблизно о 22 год. 49 хв. під час несення служби у добовому наряді в умовах воєнного стану, перебуваючи поблизу будівлі КП «Івано-Франківськводоекотехпром», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Черніїв Івано-Франківської міської територіальної громади, вул. Берегова, 5, попередньо взявши із ставниці з вогнепальною зброєю закріплений за ним автомат АК-74 (№ НОМЕР_2 ), у порушення вимог ст.ст. 3, 17, 28, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 20, 21, 22, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗС України, без встановлених законодавством підстав, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, з метою прояву уявної переваги та порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, за відсутності відносин підлеглості, здійснив один постріл із закріпленого за ним автомата АК-74 (№ НОМЕР_2 ) в напрямку групи військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ, в результаті чого влучив в передпліччя правої руки солдата ОСОБА_10 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді травми правого передпліччя з наскрізною раною в нижній третині правої променевої кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечні для життя в момент спричинення,
		Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 406 КК України, тобто порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні іншого насильства, що заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинене із застосуванням зброї.
		Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 406 КК України закрити за реабілітуючими ознакам на підставі ч. 2 ст. 284 КПК України.
		Вважає,що рішеннясуду невідповідає вимогамКонституції Українита правовимстандартам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вина ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення не доведена, оскільки суд при винесенні рішення про винуватість ОСОБА_8 , поклав у свої висновки суперечливі докази, які не узгоджуються із показаннями свідків, показаннями обвинуваченого, потерпілого, письмовими доказами, і зробив хибні висновки про його винність, які не співпадають з фактичними обставинами кримінального провадження.
		Зазначає, що між потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ніяких взаємовідносин не було і між ними ніяких порушень статутних правил теж не було, які саме правила порушив ОСОБА_8 , щоб стверджувати про наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України, суд не навів. Вказує про відсутність суб`єктивної сторони інкримінованого кримінального правопорушення в діях ОСОБА_8 , оскільки відсутній мотив. Зауважує, що ОСОБА_8 міг знаходитися в психологічному занепаді і такий стан може підтверджуватися тим, що він проходив лікування у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні, де йому поставлено діагноз: «Емоційцно-нестійкий стан». Сторона захисту вважає, що в діях ОСОБА_8 передбачена кваліфікація складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 414 КК України, тобто порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а так само з радіоактивними матеріалами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або створило небезпеку для довкілля.
		Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , де просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін. 
		Посилається на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи не відповідають фактичним обставинам, що було встановлено під час розгляду справи та спростовуються дослідженими судом письмовими доказами. Вважає, що вирок повністю відповідає засадам законності, обґрунтованості та вмотивованості. Наголошує, що суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України. Заперечує доводи апелянта. 
		Під час апеляційного розгляду:
		- прокурор заперечував доводи апеляційної скарги захисника та просив залишити вирок суду без змін;
		 
		- обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження щодо літ ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 406 КК України;
		- потерпілий ОСОБА_10 просив вирок суду залишити без змін.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що її необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
		Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
		Відповідно довимог ч.1ст.370КПК Українисудове рішенняповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим.Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованимє рішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не дотримався вказаних вимог закону.
		Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, статті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність,що передбачаєвідповідальність закримінальне правопорушення,винним увчиненні якоговизнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Перевіривши доводи сторін, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості зробити висновок про те, що суд першої інстанції оцінивши докази з точки зоруналежності,допустимості тадостовірності та сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку достовірно встановив обставини кримінальних правопорушень та прийняв обґрунтоване рішення в межах висунутого обвинувачення.
		Так, судом першої інстанції у мотивувальній частині вироку зазначено, що обвинувачення щодо ОСОБА_8 є доведеним. 
		Судом дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 3 ст. 406 КК України, як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні іншого насильства, що заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинене із застосуванням зброї.
		Незважаючи на визначеність і категоричність судового рішення, у даному випадку, не усунені всі сумніви винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 460 КК України.
		Так, суд першої інстанції дійшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні іншого насильства, що заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинене із застосуванням зброї.
		Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні суду першої інстанції вказав, що свою вину не визнає і пояснив, що дійсно 16 квітня 2023 року він ніс служби у добовому наряді. На службі в нього виникали конфліктні ситуації, але не з ким конкретно. Того дня він перебував у пригніченому емоційному стані, у нього накопичився стрес, мабуть нервовий зрив, тому він вирішив здійснити суїцид, для чого без дозволу зі ставниці взяв, закріплений за ним, автомат та магазин з патронами. Вставив магазин в автомат, зняв запобіжник, хотів вистрілити собі в голову, але передумав стріляти у себе. Натомість випадково вистрілив в сторона товаришів по службі, що стояли на відстані приблизно 20 м від нього. Не може пояснити, для чого це зробив. Почув крик, але точно не пам`ятає. Після чого кинув автомат на землю і, перейшовши дорогу, зайшов в кафе, звідки зателефонував в поліцію, сказав, що вистрілив в бік людей.
		Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що він являється військовослужбовцем строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 НГУ. 16 квітня 2023 року о 18 год. він заступив на добове чергування біля водозабірної станції між с. Черніїв та с. Березівка. Приблизно о 22 год. він повечеряв разом з товаришами по службі, після чого вони вийшли на перекур. Раптом він почув хлопок схожий на звук пострілу та відчув пекучий біль в руці, побачив кров, після чого зрозумів, що отримав вогнепальне поранення. Товариші надали йому першу медичну допомогу, викликали швидку медичну допомогу. В ході з`ясування питання, хто це міг вчинити, було з`ясовано, що у ставниці, де зберігалися автомати відсутній автомат, який числився за ОСОБА_8 . Також було виявлено відсутність магазину до автомату. Того дня ОСОБА_8 не був задіяний в чергування на КПП, тому зброю не мав права брати. Згодом на відстані 20  30 м. від місця, де він отримав поранення, був виявлений автомат АК-74, який числився за ОСОБА_13 . З яких причин ОСОБА_8 в нього вистріли, йому не відомо. Конфліктів між ними не було. Знайомі вони були тривалий час, оскільки призвані були в один час, в грудні 2021 року. В лікарні йому надали медичну допомогу і він проходив лікування, але реабілітація триває до цього часу. Спричинену шкоду йому відшкодовано. Покарання ОСОБА_8 просив призначити не суворе. 
		Свідок ОСОБА_14 пояснив, що ввечері 16 квітня 2023 року він змінився з чергування на посту і відпочивав з товаришами по службі. Після 22 год. вони почули звук, схожий на постріл. Коли він вийшов з приміщення, побачив ОСОБА_10 з вогнепальним пораненням руки. Він відразу взяв турнікет і надав потерпілому первинну медичну допомогу, завів до приміщення. Була викликана швидка допомога. Почали з`ясовувати, хто міг здійснити постріл, і побачили, що в станиці відсутній автомат, закріплений за солдатом ОСОБА_8 . Того дня ОСОБА_8 перебував в добовому наряді, тому мав бути без зброї. 
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засідання пояснив, що 16 квітня 2023 року у період з 19 до 22 години він чергував на посту № 2. Після закінчення зміни він разом із ОСОБА_14 пішли в приміщення відпочивати. Приблизно о 22:44 год почули якийсь звук. ОСОБА_14 відразу вибіг, подивитися що сталося, а коли повернувся, взяв турнікет і повідомив, що у солдата ОСОБА_10 вогнепальне поранення. Потім він також вийшов з приміщення, побачив ОСОБА_10 з вогнепальним пораненням руки. Почали з`ясовувати, хто міг вистрілити. Виявили, що відсутній автомат, закріплений за солдатом ОСОБА_8 . Також був відсутній магазин з патронами. Згодом під`їхала машина швидкої допомоги і поліцейська машина в салоні якої перебував ОСОБА_8 . Того дня ОСОБА_8 чергував в добовому наряді, що не передбачає несення служби зі зброєю.
		Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він працює поліцейським та вночі 16 квітня 2023 року перебував на добовому чергуванні. Надійшло повідомлення про стрілянину. Заявник зателефонував з ресторану «Шато-Рояль». Коли вони з напарником під`їхали до ресторану, біля воріт стояв ОСОБА_8 . Вони запитали в нього, що сталося. Він відповів, що неподалік несе військову службу, а також, що здійснив постріл в бік людей. Чи є поранені не зміг повідомити. Потім під`їхала швидка допомога, вони посадили ОСОБА_8 в службовий автомобіль і поїхали за швидкою допомогою на місце події. 
		Свідок ОСОБА_17 всудовомузасіданні повідомив,що16квітня2023рокувін,будучикомандиромвідділення,перебувавнаоб`єкті біля водозабірної станції між с. Черніїв та с. Березівка. Після вечері він з іншими солдатами, стояв біля приміщення, вони курили і розмовляли. Біля нього стояв солдат ОСОБА_10 . Приблизно о 22 год 40 хв. він почув гучний хлопок, схожий на постріл. Потім побачив рвану рану на рукаві ОСОБА_10 . Йому була надана невідкладна медична допомога і викликана швидка. Коли приїхала швидка допомога, також під`їхав поліцейський автомобіль в якому перебував ОСОБА_8 . Поліцейські йому повідомили, що ОСОБА_8 здійснив постріл, викинув автомат та викликав поліцію, зателефонувавши з ресторану. Того дня ОСОБА_8 ніс службу в днювальному наряді, тому не мав права користуватися зброєю.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 , його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , висновками експертиз, протоколами слідчих та процесуальних дій, іншими документами та речовими доказами, які досліджено та оглянуто безпосередньо у судовому засідання та які суд вважає належними та допустимими доказами.
		Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_10 надали аналогічні пояснення.
		Колегія суддів вважає, що суд навів пояснення, але не навів аналізу показань, які надав обвинувачений ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_10 , не навів переконливих мотивів, за якими визнає показання обвинуваченого такими, що не відповідають встановленим обставинам справи.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не встановив мотив вчинення злочину, оскільки вирок суду не містить такого висновку.
		Як матеріали кримінального провадження, так і вирок суду не містять доказів порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями.
		Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідальність за ст. 406 КК України настає не за порушення статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного статуту ЗСУ, а саме за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції у вироку не доведено склад кримінального правопорушення з відповідною кваліфікацією. 
		Суд першої інстанції не встановив наявність будь-яких взаємовідносин між обвинуваченим та потерпілим, які є військовослужбовцями.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що аналогічно такі ж обставини зазначені в обвинувальному акті, на що суд першої інстанції не звернув уваги.
		Апеляційний суд звертає увагу на те, що правова кваліфікація щодо дій обвинуваченого може бути перевірена лише з урахуванням мотивів з яких було вчинене кримінальне правопорушення.
		На думку суду апеляційної інстанції, відсутність будь-якого мотиву може свідчити про наявність хуліганського мотиву, тобто коли такий злочин вчинено внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтуванням загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу (абз. 1 п. 11 ППВСУ «Про практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» від 07 лютого 2003 р. №). Винний відкрито нехтує встановленим у суспільстві порядком, прагне продемонструвати грубу силу, жорстокість, цинізм тощо.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не конкретне, суперечливе обвинувачення є перешкодою для ефективного здійснення права на захист.
		Відповідно до висновку експерта від 15 травня 2023 року № КСЕ-19/109-23/4761, предмет наданий на дослідження є військовою автоматичною нарізною вогнепальною зброєю  5,45 мм автоматом АК-74 № НОМЕР_2 , промислового виробництва (виробник Іжевський машинобудівний завод), 1983 р.в., під 5,45 мм військовий патрон (5,45х39мм). Зброя справна та придатна для стрільби. Автомат перебуває в справному стані. З даного автомату провести постріл без натискання на спусковий гачок неможливо. 
		Колегія суддів вважає, що таке твердження експерта та обставини вчинення кримінального правопорушення разом з встановленням судом факту про відсутність мотиву свідчить про іншу правову кваліфікацію дій обвинуваченого.
		Відсутність встановленого у вироку суду мотиву вчинення злочину та висновок суду першої інстанції про те, що мотиви вчинення насильницьких дій обвинуваченого ОСОБА_8 на кваліфікацію вчиненого не впливають  є помилковими.
		Вищевказане свідчить про неповноту судового розгляду, оскільки залишилися недослідженими обставини з`ясування, яких може мати істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого суд рішення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування суд рішення.
		Таке судове рішення неможливо вважати таким, що відповідає вимогам процесуального закону.
		Виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи.
		При цьому, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність. А тому, при новому розгляді місцевому суду належить з`ясувати всі обставини, які мають значення для кримінального провадження, у порядку визначеному кримінальним процесуальним законом.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (п.п.1,2ч.1ст.409КПК України) вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
		Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, ретельно перевірити доводи викладені стороною захисту, дати їм належну оцінку та, з урахуванням усіх встановлених обставин, прийняти законне й обґрунтоване рішення.
		Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 415, 419 КПК України, колегія суддів,
		 
		           ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7  задовольнити частково.
		Вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 406 КК України, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8  тримання під вартою продовжити на 60 днів, до 09 травня 2024 року включно. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		ОСОБА_4 
		 
		 
		 
		ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...